Позначка: допомога ВПО

  • В Україні переписали правила для переселенців: що зміниться після рішення Ради

    В Україні переписали правила для переселенців: що зміниться після рішення Ради

    Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12301, який передбачає комплексне оновлення державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та запроваджує нову модель підтримки переселенців, що базується на цифровізації, індивідуальному підході та розширенні житлових можливостей. Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

    За словами ініціаторів реформи, ухвалений документ фактично змінює підхід держави до роботи з внутрішньо переміщеними особами — від формального обліку до системи, яка орієнтується на реальні потреби людей, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Однією з ключових новацій є відмова від паперових довідок про статус ВПО. Відтепер підтвердженням статусу переселенця стане електронний витяг із державної інформаційної системи. Це рішення покликане зменшити бюрократію, пришвидшити доступ до послуг і мінімізувати залежність громадян від паперових документів, які часто потребували додаткових процедур оформлення та поновлення.

    Водночас закон закріплює принцип, за яким внутрішньо переміщені особи зможуть користуватися повним обсягом конституційних прав і свобод незалежно від факту реєстрації як ВПО. У парламенті наголошують, що реєстрація надалі матиме значення лише у випадках, коли йдеться про отримання додаткових соціальних гарантій або спеціальних пільг. Це, зокрема, має запобігати зловживанням і забезпечити справедливий розподіл державної підтримки.

    Окрему увагу в законі приділено фінансовій допомозі. Вона більше не буде уніфікованою для всіх переселенців, а визначатиметься на основі оцінки індивідуальних потреб кожної людини або сім’ї. Такий підхід, як зазначають автори реформи, дозволить зробити систему підтримки більш точною та ефективною, спрямовуючи ресурси саме туди, де вони найбільш необхідні.

    Зміни також стосуються житлової політики для ВПО. Закон передбачає перехід від виключно тимчасового розміщення до довгострокових житлових рішень. Серед них — пільгові кредити на придбання житла, механізми викупу житла державою, субсидована оренда, а також інші інструменти, що мають забезпечити переселенцям стабільні умови проживання.

    У документі також врегульовано діяльність місць тимчасового проживання, які продовжать відігравати роль у системі підтримки, однак розглядатимуться лише як один з елементів більш широкої житлової політики, а не як єдине рішення для ВПО.

    Ще однією важливою зміною стало запровадження чіткішої термінології у законодавстві. Вперше на нормативному рівні розмежовуються поняття “адаптація”, “інтеграція” та “реінтеграція” внутрішньо переміщених осіб. Це дозволяє структурувати державну політику як поетапний процес — від вимушеного переміщення до можливого повернення додому або повної інтеграції в нових громадах.

    Олена Шуляк наголосила, що новий закон спрямований на те, щоб відійти від суто адміністративного підходу та перейти до людиноцентричної моделі, де держава реагує не лише на статус, а насамперед на реальні потреби громадян.

    Окремо підкреслюється, що ухвалення закону — лише перший етап реформи. Для повного запуску нової системи необхідно ухвалити підзаконні акти, оновити державні реєстри та запровадити нові цифрові механізми обліку та взаємодії з переселенцями.

    У парламенті зазначають, що житлова проблема залишається однією з найгостріших для ВПО, адже значна частина переселенців змушена витрачати непропорційно велику частину доходів на оренду житла або проживання у тимчасових умовах. Саме тому новий закон робить акцент на розвитку доступного житла та фінансових інструментів його придбання.

    Раніше в Україні вже почали впроваджувати окремі елементи нової житлової політики для переселенців, зокрема механізм житлових ваучерів для ВПО з тимчасово окупованих територій. У перспективі ці програми планують розширювати на ширші категорії переселенців.

    Таким чином, ухвалений закон №12301 фактично формує нову архітектуру державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб, яка має поєднати цифровізацію, соціальну підтримку та довгострокові житлові рішення в єдину систему.

  • Мільйонерка на допомозі: як дружина нардепа отримала виплати для переселенців

    Мільйонерка на допомозі: як дружина нардепа отримала виплати для переселенців

    Світлана Гнатенко, дружина народного депутата України Валерія Гнатенка (депутатська група «Відновлення України»), у 2023 році отримала від держави 60 тисяч гривень допомоги на проживання як внутрішньо переміщена особа (ВПО). Водночас її сукупний дохід від підприємницької діяльності за минулий рік перевищив 4 мільйони гривень.

    Про це свідчить його декларація за 2023 рік, передають Українські Новини.

    За даними з декларації, Світлана Гнатенко у 2023 році отримала понад 4 мільйони гривень прибутку від ведення бізнесу. Також вона задекларувала 13,4 тисячі гривень процентів від депозитів у ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».

    Дружина нардепа Гнатенка отримувала виплати як ВПО, маючи 4 млн грн доходу

    Скриншот: Українські Новини

    Попри це, Кабінет Міністрів України надав їй 60 тисяч гривень у якості допомоги на проживання ВПО.

    Що стосується самого депутата, то Валерій Гнатенко у 2023 році отримав 681 тисячу гривень зарплати за основним місцем роботи у Верховній Раді, а також 175,8 тисячі гривень пенсії.

    Дружина нардепа Гнатенка отримувала виплати як ВПО, маючи 4 млн грн доходу

    Скриншот: Українські Новини

    Дружина нардепа Гнатенка отримувала виплати як ВПО, маючи 4 млн грн доходу

    Скриншот: Українські Новини

    Ситуація з отриманням виплат дружиною депутата викликала суспільний резонанс. На тлі загального економічного стану країни та великої кількості людей, які дійсно потребують підтримки, випадки отримання допомоги особами з високими доходами ставлять під питання ефективність механізму розподілу соціальних виплат.

  • USAID тимчасово зупинила програми допомоги: це одразу відчують люди

    USAID тимчасово зупинила програми допомоги: це одразу відчують люди

    Американська агенція з міжнародного розвитку (USAID) призупинила реалізацію своїх програм допомоги на 90 днів. Це рішення було ухвалене після відповідної постанови Державного департаменту США.

    За даними парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, після початку повномасштабного вторгнення USAID надала в Україні 2,6 мільярда доларів на гуманітарну допомогу, 5 мільярдів доларів на розвиток та ще 30 мільярдів доларів у формі прямої бюджетної підтримки. І попри те, що в українському сегменті соцмереж, у більшості, обговорюються гранти громадським об’єднанням, зараз насамперед постраждають ВПО, енергетика та малий і середній бізнес.

    Один із впливів цієї допомоги на український ВВП полягає в тому, що значна частина коштів виділялась не на заробітні плати учасникам грантових проєктів, а на економічний розвиток. Приміром, програми підтримки аграріїв, розмінування, відновлення окремих видів виробництва після російських обстрілів (мова як про ремонт, так і про закупівлю різноманітного обладнання), або, за потреби, релокація таких виробництв…

    Далеко не завжди в таких випадках допомагає держава. Але з дискусій, які останнім часом розгорнулись у соцмережах, можна зробити висновок, що про це не знають не лише пересічні громадяни, а й українські чиновники.

    Тобто, багато чого в країні робиться коштом американського народу, за рахунок тієї ж USAID, але на загал складається враження, що це нібито робить держава Україна.

    Що треба розуміти про ситуацію з призупиненням допомоги USAID?

    По-перше, це одразу відчують люди, які безпосередньо отримували гуманітарну допомогу. Тобто, для ВПО, які просто не будуть мати можливості купити собі хліба, вона була критична. Але маю надію, що цей сегмент відновлять завчасно, не очікуючи, коли спливуть ті 90 днів. Наскільки я знаю, наприклад, програми, які пов’язані з закупівлею ліків (життєво важливі проєкти гуманітарної допомоги) не будуть зупинені. Тобто, виключення є.

    Також відчутною зупинка програм USAID буде для частини українців, які втратять через це роботу. Це не означає, що вони зовсім залишаться без засобів для існування, однак вони не підуть в магазини витрачати свої кошти. А це, у свою чергу, зменшить (хоча й не критично) обсяги торгівлі.

    По-друге, міжнародна допомога – це валютні надходження в Україну. І відсутність якоїсь частини коштів може дещо розбалансувати нашу валюту, це вплив на наш платіжний баланс (але це питання до Національного банку). Проте тут варто пам’ятати, що зараз значну суму Україні виділяють також європейці.

    Тобто, девальвація гривні можлива, це треба розуміти, але вплив був би сильно гірший, якби допомоги зовсім не було, і якби її не було протягом усього 2025 року. На щастя, про це зараз не йдеться.

    По-третє, скорочення допомоги через проєкти USAID позначиться на цінах на різні товари в Україні. Тобто, це не щось ефемерне, а прямий вплив. Наприклад, зупинка програми розмінування означає, що не буде оброблене якесь заміноване поле, тобто, з нього не буде врожаю. Або інший приклад: якщо раніше підприємець, який займається сільським господарством, для закупки техніки для збору врожаю чи для його обробки міг отримати грант, то зараз він змушений буде йти за кредитом. Тобто, або підприємець, зважаючи на ризики, взагалі не буде виготовляти продукцію, або у вартість кінцевого продукту буде закладено суму з відсотками, яку він змушений буде повертати фінансовій установі. Таким чином, здорожчають товари на полицях наших магазинів. І це торкнеться безпосередньо кожного українця…

    Тож, підсумовуючи, з одного боку, три місяці, на які зупиняється допомога USAID – це не катастрофа. Як на мене, це просто призведе до певних нових запитів. З іншого боку, президент України заявив, що держава буде компенсувати певні втрати по окремих програмах. Але це великі кошти, і я не знаю, звідки наш уряд буде їх брати в умовах обмеженості фінансування.

    Ілля Несходовський, економіст, керівник аналітичного напряму мережі АНТС