Golosnovinua.com

Позначка: допомога

  • Технологічний прорив для ЗСУ: Лондон розсекретить технології далекобійних ракет SCALP для розгортання виробництва в Україні

    Технологічний прорив для ЗСУ: Лондон розсекретить технології далекобійних ракет SCALP для розгортання виробництва в Україні

    Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем 24 серпня здійснить свій перший офіційний міжнародний візит до Києва з нагоди Дня Незалежності. Головним підсумком переговорів стане безпрецедентне рішення Лондона щодо передачі секретних даних оборонній сфері: британський уряд погодив розсекречення інформації стосовно компонентів далекобійної крилатої ракети SCALP. Про такі наміри глави уряду офіційно повідомили на Даунінг-стріт.

    Поїздка британського лідера відбудеться невдовзі після липневої зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, який став першим закордонним гостем нового прем’єра у Великій Британії. У Києві посадовець має намір продемонструвати тверду позицію своєї країни, наголосивши, що жоден тиск з боку Кремля не здатний вплинути на позицію Лондона.

    «Щоб підкреслити силу цієї прихильності, прем’єр-міністр має намір оголосити, що уряд погодився на те, щоб оборонна компанія MBDA оприлюднила секретну інформацію щодо британських компонентів для ракети великої дальності SCALP, оскільки Україна та Франція планують створити місцеві складальні лінії в Україні», – анонсували в британському уряді.

    Спільні заводи та переозброєння українського війська

    Зброя SCALP є французьким аналогом британської крилатої ракети Storm Shadow. Обидві високоточні далекобійні системи використовують спільні технічні рішення та компоненти оборонного консорціуму MBDA. Розсекречення британської частини технологій зніме бюрократичні й юридичні перепони, відкривши шлях до відкриття спільних україно-французьких складальних потужностей безпосередньо на території України. Це дозволить суттєво наростити темпи виробництва далекобійного озброєння та забезпечити його безперебійне постачання на фронт.

    Очільник британського уряду планує особисто звернутися до українців під час святкових заходів, аби запевнити у довготривалому партнерстві обох держав.

    «У 35-ту річницю незалежності України український народ не повинен мати жодних сумнівів: Велика Британія підтримує вас сьогодні і буде підтримувати стільки, скільки буде потрібно. Я пишаюся внеском, який наша країна зробила для України, і хочу, щоб український народ почув це безпосередньо від мене: наша підтримка не похитнеться. Адже безпека України – це наша безпека», – заявляє Енді Бернем.

    Окрім урочистостей, глава кабінету спільно головуватиме на засіданні «коаліції охочих», де міжнародні партнери обговорять конкретні плани щодо зміцнення безпекової архітектури. Енді Бернем запевнить європейських союзників, що офіційний Лондон збереже глобальне лідерство у наданні оборонної та фінансової допомоги. Також під час перебування в українській столиці британському прем’єру мають вручити державну нагороду на знак подяки за послідовну союзницьку підтримку.

     

  • В Україні суттєво зростуть виплати дітям та дорослим з інвалідністю: хто і скільки отримуватиме з 2027 року

    В Україні суттєво зростуть виплати дітям та дорослим з інвалідністю: хто і скільки отримуватиме з 2027 року

    В Україні готуються суттєво змінити систему державної підтримки дітей з інвалідністю та людей з інвалідністю з дитинства. Верховна Рада 19 серпня ухвалила в цілому законопроєкт №14191, який передбачає підвищення розмірів допомоги та перегляд самого підходу до її нарахування.

    Нові правила мають запрацювати з 1 січня 2027 року. Йдеться не лише про збільшення щомісячних виплат: документ також змінює правила призначення надбавок на догляд та підтримки сімей, які виховують дітей з інвалідністю.

    Які виплати передбачені

    Однією з ключових змін стане суттєве збільшення базового розміру допомоги.

    За оприлюдненими після голосування даними, для повнолітніх осіб з інвалідністю з дитинства передбачаються такі мінімальні суми:

    • I група — не менше 8 000 грн;
    • II група — не менше 4 000 грн;
    • III група — не менше 3 000 грн.

    Для окремих одержувачів передбачатимуться також надбавки на догляд. Для дітей з інвалідністю розмір допомоги залежатиме від категорії та необхідності постійного догляду. Зокрема, для дітей з інвалідністю підгрупи А базова підтримка може становити від 16 тисяч гривень.

    При цьому загальна сума державної підтримки родини за певних умов може бути значно більшою, оскільки закон передбачає не лише основну виплату, а й фінансування догляду та соціальних послуг.

    Змінюється не лише сума допомоги

    Важлива частина реформи полягає в тому, що держава намагається перейти від фактично єдиної грошової виплати до комплекснішої підтримки.

    Закон врегульовує, зокрема, виплати особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю до 18 років, які перебувають на повному державному утриманні. Окремі правила передбачені для дітей, влаштованих у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу або сім’ї патронатних вихователів.

    Перед голосуванням громадські організації наголошували, що реформа має поєднати збільшення грошової допомоги із соціальними послугами, які фінансуватимуться державою.

    Чому виплати вирішили переглянути

    Чинна система підтримки протягом тривалого часу критикувалася через низькі суми допомоги та їхню невідповідність реальним витратам сімей.

    Особливо гостро це питання стосується родин, у яких дитина потребує постійного стороннього догляду. У таких випадках один із батьків нерідко не має можливості повноцінно працювати, оскільки фактично цілодобово доглядає за дитиною.

    Саме тому під час підготовки законопроєкту акцент зробили не лише на збільшенні базової виплати, а й на підтримці догляду.

    Новий механізм має частково змінити ситуацію, коли фінансова допомога сім’ї залежить від застарілих соціальних показників і залишається значно нижчою за фактичні витрати на реабілітацію, ліки, спеціальне харчування, транспорт та постійний догляд.

    Коли почнуть платити більше

    Попри ухвалення документа Верховною Радою, нові суми не почнуть виплачувати одразу після голосування.

    Основні фінансові положення реформи мають запрацювати 1 січня 2027 року.

    До цього часу державі необхідно підготувати механізми реалізації нової системи та передбачити відповідні видатки.

    Таким чином, нинішні отримувачі допомоги до кінця 2026 року не повинні автоматично очікувати перерахунку виплат за новими ставками лише через сьогоднішнє рішення парламенту.

    Що ще передбачає закон

    Окремий блок змін стосується дітей, які виховуються поза біологічною сім’єю або перебувають у державних закладах.

    Законодавці врегулювали порядок державної допомоги для дітей, влаштованих у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та сім’ї патронатних вихователів.

    Також змінюються правила підтримки людей з інвалідністю з дитинства, які перебувають на повному державному утриманні.

    Це важлива частина документа, оскільки реформа охоплює значно ширше коло питань, ніж просте підвищення щомісячної соціальної допомоги.

    Що потрібно знати українцям

    Після набрання новими нормами чинності розмір допомоги залежатиме від конкретної категорії отримувача, групи інвалідності, віку та потреби у сторонньому догляді.

    Тому цифри у 3, 4, 8 чи 16 тисяч гривень не означають, що абсолютно всі отримувачі відповідної категорії матимуть однакову остаточну суму.

    До основної допомоги у визначених законом випадках можуть додаватися інші складові підтримки.

    Найближчими місяцями також мають з’явитися детальніші правила реалізації реформи, оскільки саме від підзаконних механізмів залежатиме процедура призначення та перерахунку допомоги.

    Рішення Верховної Ради фактично запускає одну з найбільших за останні роки змін у системі підтримки дітей та дорослих з інвалідністю. Основне практичне питання тепер полягає в тому, як нові норми будуть профінансовані та реалізовані з початку 2027 року.

  • Підготовка до зими під тиском атак: Канада виділила ще 12,4 млн євро на енергетику України

    Підготовка до зими під тиском атак: Канада виділила ще 12,4 млн євро на енергетику України

    Україна отримала нову фінансову підтримку для відновлення та зміцнення енергетичної системи. Уряд Канади перерахував 12,4 мільйона євро до Фонду підтримки енергетики України, що має допомогти підготувати інфраструктуру до наступного опалювального сезону в умовах триваючих атак з боку РФ.

    Про це повідомили у Міністерстві енергетики України. Отримані кошти планують спрямувати на закупівлю необхідного обладнання, а також на ремонт і відновлення пошкоджених об’єктів енергетичної інфраструктури по всій країні.

    Загалом внесок Канади до Фонду підтримки енергетики вже перевищив 57 мільйонів євро. Ці ресурси використовуються для оперативного реагування на наслідки обстрілів і відновлення роботи енергосистеми.

    Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр енергетики Денис Шмигаль наголосив, що така допомога є критично важливою в нинішніх умовах. За його словами, енергетична інфраструктура залишається однією з головних цілей атак, тому міжнародна підтримка дозволяє зберігати її стійкість.

    «Ця допомога є критично важливою для забезпечення стійкості нашої енергосистеми в умовах постійних атак та зміцнення енергетичної безпеки країни напередодні опалювального сезону», — зазначив Денис Шмигаль.

    Фонд підтримки енергетики України функціонує з 2022 року як механізм швидкого відновлення об’єктів після пошкоджень, спричинених бойовими діями. Він дозволяє оперативно закуповувати обладнання та координувати допомогу від міжнародних партнерів.

    Станом на зараз у межах роботи фонду вже закуплено або замовлено обладнання на суму близько 260 мільйонів євро. Очікується, що значна частина цього обладнання надійде в Україну до початку холодного сезону, що є критично важливим для стабільного проходження зими.

    Загальний обсяг внесків міжнародних партнерів до фонду вже сягнув приблизно 663 мільйонів євро. Серед донорів — уряди різних країн, а також міжнародні організації, які підтримують відновлення української енергетики.

    Допомога Канади є частиною ширшої програми підтримки України. Раніше під час міжнародних зустрічей, зокрема в межах Європейської політичної спільноти, обговорювалися питання посилення протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.

    Зокрема, Канада також оголошувала про виділення додаткових 200 мільйонів доларів у межах програми підтримки, спрямованої на відновлення та розвиток енергетичного сектору.

    Експерти наголошують, що підготовка до опалювального сезону є одним із ключових викликів для України. У попередні роки енергосистема зазнавала масованих атак, що призводило до масштабних відключень електроенергії.

    Саме тому нині основний акцент робиться не лише на ремонті пошкоджених об’єктів, а й на підвищенні їхньої стійкості. Йдеться про модернізацію обладнання, створення резервних потужностей та покращення систем захисту.

    Фінансова підтримка міжнародних партнерів дозволяє прискорити ці процеси та зменшити ризики для населення і економіки в зимовий період. Водночас українська сторона продовжує працювати над диверсифікацією джерел енергії та зміцненням енергетичної незалежності.

    Черговий внесок Канади є важливим елементом міжнародної підтримки України. Він сприятиме не лише відновленню інфраструктури, а й підвищенню загальної стійкості енергосистеми в умовах війни.

  • Пенсії під загрозою: хто з українців може втратити виплати у 2026 році та що потрібно зробити

    Пенсії під загрозою: хто з українців може втратити виплати у 2026 році та що потрібно зробити

    В Україні окремі категорії пенсіонерів ризикують залишитися без виплат, якщо не виконають обов’язкові вимоги держави. Йдеться насамперед про громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях або тривалий час перебувають за кордоном. Про це передає видання «На пенсії».

    Згідно з актуальними правилами, ці категорії мають підтвердити своє право на отримання пенсії. У разі невиконання умов виплати можуть бути призупинені або повністю припинені.

    До групи ризику входять, зокрема, пенсіонери, які проживають або раніше проживали на тимчасово окупованих територіях. Також це стосується громадян, які виїхали за межі України і перебувають там понад 183 дні протягом року — незалежно від того, чи мають вони статус тимчасового захисту або біженця.

    Ключова вимога для збереження виплат — проходження фізичної ідентифікації. Це процедура підтвердження особи, яка дозволяє державі переконатися, що пенсію отримує саме той громадянин, якому вона призначена.

    Зробити це потрібно до 31 грудня 2026 року. Якщо пенсіонер не пройде ідентифікацію, виплати можуть бути призупинені. У деяких випадках це вже відбулося — зокрема для тих, хто не підтвердив свою особу у попередньому періоді.

    Окрема вимога стосується мешканців окупованих територій. Вони повинні подати письмове підтвердження про те, що не отримують пенсію від Росії. Без такого повідомлення українська сторона може призупинити виплати, щоб уникнути подвійного фінансування.

    Процедура підтвердження максимально спрощена і доступна у кількох форматах. Пенсіонери можуть звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду, скористатися електронними послугами через онлайн-портал або пройти ідентифікацію дистанційно через відеозв’язок.

    Для тих, хто перебуває за кордоном, передбачено ще один варіант — звернення до консульських установ України. Там можна оформити необхідні документи та передати їх до Пенсійного фонду.

    Якщо виплати вже були припинені, їх можна відновити. Для цього потрібно пройти ідентифікацію або подати необхідні документи. Після підтвердження права на пенсію виплати поновлюються.

    Експерти пояснюють, що такі правила пов’язані з необхідністю контролю за державними виплатами в умовах війни. Значна кількість громадян змінила місце проживання, а частина територій перебуває під окупацією, що ускладнює перевірку отримувачів соціальної допомоги.

    Водночас держава намагається зберегти доступ до виплат для всіх, хто має на них право. Саме тому запроваджено альтернативні способи підтвердження особи — як офлайн, так і онлайн.

    Пенсіонерам радять не відкладати проходження ідентифікації, адже наприкінці року можливе збільшення навантаження на систему та затримки в обробці заяв.

    У підсумку нові вимоги не означають автоматичне скасування пенсій, але зобов’язують громадян підтвердити своє право на їх отримання. Вчасне виконання процедур дозволить уникнути зупинки виплат і зберегти фінансову стабільність.

  • Німеччина передасть Україні енергообладнання для 3 млн людей

    Німеччина передасть Україні енергообладнання для 3 млн людей

    Німеччина оголосила про масштабне посилення енергетичної підтримки України: цієї весни країна передасть десятки мобільних когенераційних установок і котелень, які зможуть забезпечити теплом понад 3 мільйони людей під час наступного опалювального сезону. Про це повідомив посол Німеччини в Україні Гайко Томс під час конференції Ukraine Energy Coordination Group.

    За словами дипломата, нове обладнання є частиною довгострокової стратегії підтримки української енергетичної системи, яка зазнала значних пошкоджень через російські ракетні та дронові атаки. Мобільні енергоустановки дозволяють швидко розгортати локальні джерела тепла та електроенергії, що особливо важливо в умовах зруйнованої або перевантаженої інфраструктури.

    Томс наголосив, що головна мета цієї допомоги — підготовка України до зими та підвищення стійкості системи теплопостачання в умовах війни. Він підкреслив, що такі установки можуть працювати автономно, забезпечуючи енергією лікарні, школи, житлові квартали та критичну інфраструктуру навіть у разі масштабних відключень.

    Окремо посол зазначив, що загальний обсяг енергетичної допомоги Німеччини Україні вже сягнув близько 1,2 млрд євро. Із цієї суми 560 млн євро було спрямовано до Фонду підтримки енергетики України, де Німеччина залишається найбільшим донором серед міжнародних партнерів.

    Фонд використовується для термінового відновлення зруйнованих енергетичних об’єктів, закупівлі обладнання, а також фінансування ремонтних робіт на електростанціях, підстанціях і тепломережах. Це дозволяє українській енергосистемі швидше реагувати на наслідки атак і відновлювати роботу критичної інфраструктури.

    Крім цивільної енергетичної підтримки, Берлін продовжує активну допомогу у сфері безпеки. Німеччина планує фінансувати постачання сотень ракет для систем протиповітряної оборони Patriot missile system, які відіграють ключову роль у захисті українського неба від російських ракетних атак. Також у найближчі роки передбачено передання додаткових пускових установок IRIS-T, які вже показали високу ефективність у перехопленні повітряних цілей.

    Окрім цього, Німеччина оголосила про виділення ще 230 млн євро цивільної допомоги Україні. Частина цих коштів буде спрямована безпосередньо на енергетичні потреби — відновлення пошкоджених мереж, модернізацію обладнання та забезпечення стабільного теплопостачання в зимовий період.

    У Берліні визнають, що потреби України залишаються значними, адже російські атаки систематично руйнують об’єкти генерації та розподілу електроенергії. Саме тому, за словами посла, міжнародна підтримка має бути не лише оперативною, а й довгостроковою.

    Водночас Томс закликав інші країни-партнери посилити участь у відновленні української енергосистеми, наголосивши, що стабільне енергопостачання є критично важливим для виживання цивільного населення та функціонування держави в умовах війни.

    Україна, зі свого боку, продовжує готувати енергосистему до нових викликів. Енергетики працюють над встановленням резервних потужностей, модернізацією мереж і впровадженням децентралізованих рішень, які дозволяють швидше реагувати на пошкодження.

    Очікується, що постачання німецького обладнання розпочнеться вже найближчими місяцями і триватиме поетапно до початку опалювального сезону, щоб мінімізувати ризики дефіциту тепла взимку.

  • Україна готується до дефіциту ракет Patriot і шукає альтернативи

    Україна готується до дефіциту ракет Patriot і шукає альтернативи

    Президент України Володимир Зеленський ще у 2023 році попереджав про ризики скорочення або обмеження військової допомоги з боку США та закликав готуватися до більш складних умов забезпечення армії.

    Про це він заявив під час спілкування з журналістами, наголосивши, що Київ змушений диверсифікувати джерела постачання зброї та зменшувати залежність від дефіцитних ресурсів.

    За словами глави держави, існує ризик, що в певний момент Україна може не отримати необхідне озброєння навіть за наявності фінансування.

    Одним із ключових рішень у відповідь стало активне нарощування виробництва дронів. Зеленський пояснив, що вартість артилерійських снарядів значно зросла — з кількох тисяч до приблизно 7 тисяч за одиницю, тоді як потреби вимірюються мільйонами.

    За таких умов забезпечити армію необхідною кількістю боєприпасів лише за рахунок закупівель стало економічно неможливо, що і підштовхнуло до розвитку альтернативних рішень.

    Окремо президент звернув увагу на проблему постачання ракет для систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot. За його словами, Україна не може постійно отримувати такі ракети і змушена шукати варіанти для налагодження власного виробництва або спільних проєктів із партнерами.

    Ситуацію ускладнює і геополітичний фактор. Зокрема, затяжна війна на Близькому Сході може впливати на доступність озброєння для України та збільшувати конкуренцію за ресурси.

    При цьому рішення щодо постачання ракет, зокрема PAC-3, залежить не лише від європейських партнерів, а й від позиції США, які мають надати відповідні дозволи навіть у випадку перепродажу.

    Зеленський підкреслив, що Україна веде активний діалог із партнерами щодо забезпечення необхідного рівня обороноздатності та наголошує на важливості розвитку власного виробництва озброєння в умовах затяжної війни.

  • У квітні підвищать ціни на сигарети і посилять контроль лікарняних

    У квітні підвищать ціни на сигарети і посилять контроль лікарняних

    З 1 квітня в Україні набуває чинності низка важливих змін, які стосуються пенсійних виплат, соціальної допомоги, цін на сигарети та контролю лікарняних.

    Зокрема, частині пенсіонерів можуть припинити виплати. Йдеться про громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або виїхали з них, але не підтвердили, що не отримують пенсію від Росії. У разі подання недостовірної інформації передбачена відповідальність.

    Водночас держава надасть одноразову грошову допомогу близько 13 мільйонам українців. Йдеться про виплату у розмірі 1500 гривень, яку автоматично отримають пенсіонери, малозабезпечені громадяни та люди з інвалідністю. Виняток становлять особи, які отримують максимальну пенсію.

    Також із квітня очікується подорожчання сигарет. За оцінками, ціни зростуть приблизно на 10% у зв’язку з підвищенням акцизного податку. Мінімальний акциз становитиме 90,2 євро за тисячу сигарет.

    Крім того, до 30 квітня продовжить діяти державна програма кешбеку на пальне. Водії зможуть отримати повернення коштів за умови безготівкової оплати: 15% — за дизель, 10% — за бензин і 5% — за газ.

    Ще одна важлива зміна стосується системи лікарняних. В Україні посилюють контроль за їх оформленням: електронні листки непрацездатності стануть основними, а підозрілі випадки автоматично перевірятимуться. У разі виявлення порушень виплати можуть бути заблоковані.

    Таким чином, квітень принесе як додаткову фінансову підтримку для частини громадян, так і нові обмеження та підвищення цін.

  • Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Україна ризикує не встигнути підготуватися до зими через затримку грошей ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава може не встигнути належно підготуватися до наступного опалювального сезону через затримку фінансової допомоги з боку Європейського Союзу. Йдеться про кошти в обсязі 90 мільярдів євро, які Україна досі не почала отримувати.

    Про це глава держави повідомив під час пресконференції з виконувачем обов’язків прем’єра Болгарії Андреєм Гюровим.

    За словами президента, наразі Україна забезпечена фінансуванням для ключових потреб — армії, соціальних виплат і зарплат. Водночас питання підготовки до зими залишається під загрозою.

    Зеленський пояснив, що вже розроблено комплексний план захисту критичної інфраструктури, який включає як фізичне укріплення об’єктів, так і посилення протиповітряної оборони. Загальна вартість цього плану оцінюється у 5,1 мільярда доларів.

    За його словами, розрахунок був на те, що ці витрати будуть покриті, повністю або частково, за рахунок європейського фінансування. Однак через затримку з надходженням коштів реалізація проєкту опинилася під питанням.

    Президент зазначив, що роботи з підготовки критичної інфраструктури мали стартувати вже з 1 квітня, але через відсутність фінансування їх доведеться відтермінувати.

    Окремо він наголосив на необхідності якнайшвидшого рішення щодо виділення першого траншу допомоги в розмірі 45 мільярдів євро. За словами Зеленського, це питання перебуває на рівні європейських лідерів.

    Глава держави підкреслив, що попри заяви про підтримку України, реальні фінансові інструменти наразі залишаються заблокованими. Він висловив сподівання, що країни ЄС зможуть знайти спільне рішення для розблокування допомоги.

  • Без фінансування ЄС Україна не зможе забезпечити соцвиплати у 2026 році

    Без фінансування ЄС Україна не зможе забезпечити соцвиплати у 2026 році

    У команді президента попереджають про можливі проблеми з фінансуванням соціальних виплат уже у другій половині 2026 року, якщо Європейський Союз не ухвалить рішення щодо подальшої підтримки України.

    Про це повідомляють джерела, знайомі з перебігом переговорів. За словами одного з представників влади, наразі ситуація залишається невизначеною через позицію окремих країн ЄС.

    «Європейці запевняють, що фінансування буде і що вони знайдуть спосіб обійти опір Угорщини. Але якщо рішення так і не буде, може скластися ситуація, коли гроші ще залишаться на армію, а на соціальні виплати їх уже не вистачатиме», — зазначив співрозмовник.

    За його словами, Україна наразі використовує наявні бюджетні ресурси, очікуючи на узгодження механізмів фінансової підтримки з боку Європейського Союзу.

    Джерела також вказують, що ключовою перешкодою залишається позиція Угорщини, яка блокує або ускладнює ухвалення окремих рішень у межах ЄС.

    Водночас у владі розраховують, що європейські партнери зможуть знайти компроміс і забезпечити необхідне фінансування.

    Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев також попереджав про ризики для бюджету. За його словами, уже навесні можуть виникнути труднощі з фінансуванням державних видатків.

    Таким чином, питання зовнішньої фінансової підтримки залишається критично важливим для забезпечення як оборонних потреб, так і соціальних виплат в Україні.

  • Виплати не рятують: переселенці опинилися сам на сам із проблемами

    Виплати не рятують: переселенці опинилися сам на сам із проблемами

    Жителі прифронтових територій часто змушені залишатися під обстрілами через відсутність достатньої підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Про це заявила представниця омбудсмена Ольга Алтуніна, звернувши увагу на системні проблеми з виплатами та житлом для переселенців.

    За її словами, нині люди, які евакуюються через транзитні центри, отримують одноразову допомогу у розмірі 10 800 гривень. Проте на цьому державна підтримка фактично завершується. Якщо людина знаходить роботу, вона втрачає право на подальші виплати. Якщо ж не працевлаштовується, протягом перших шести місяців може отримувати лише 2000 гривень на місяць, що не покриває навіть базових витрат на оренду житла.

    Ситуація ускладнюється масштабами проблеми. Із приблизно 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб державну допомогу наразі отримує лише близько мільйона. При цьому ще у 2023 році кількість отримувачів виплат була суттєво скорочена, що, за словами Алтуніної, викликало розчарування серед людей.

    Окремою проблемою залишається житло. Лише близько 80 тисяч переселенців забезпечені місцями компактного проживання. Решта змушені самостійно орендувати житло, що стає серйозним фінансовим навантаженням.

    У результаті багато людей не наважуються залишати небезпечні райони. Вони залишаються під постійною загрозою обстрілів, оскільки не мають впевненості, що зможуть знайти житло та забезпечити базові потреби після евакуації.

    Експерти наголошують: без системних змін у політиці підтримки переселенців проблема лише загострюватиметься, а ризики для цивільного населення на прифронтових територіях залишатимуться критично високими.