Golosnovinua.com

Позначка: довічне ув’язнення

  • Довічне за вбивство Фаріон: суд виніс вирок Зінченку

    Довічне за вбивство Фаріон: суд виніс вирок Зінченку

    Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня визнав В’ячеслава Зінченка винним у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон і призначив йому довічне позбавлення волі. До набрання вироком законної сили він залишатиметься під вартою.

    За повідомленням Офісу генерального прокурора, суд погодився з позицією обвинувачення, що злочин було вчинено у зв’язку з виконанням Фаріон громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Зінченка також визнали винним у незаконному поводженні зі зброєю.

    Йому інкримінували п. 8 і п. 14 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 263 КК України — умисне вбивство за обтяжуючих обставин і незаконне поводження з вогнепальною зброєю.

    Оголошення вироку розпочалося вранці 1 жовтня у Шевченківському районному суді Львова. Перед засіданням вулицю біля суду перекрили, а саму будівлю взяли під посилену охорону. Під судом зібралися прихильники Ірини Фаріон, які вимагали для обвинуваченого максимального покарання.

    Судовий процес у цій справі тривав тривалий час. За даними Суспільного, матеріали провадження налічували близько 30 томів, а за час розгляду відбулося понад 80 судових засідань. Під час досудового розслідування правоохоронці провели понад 60 експертиз, допитали більш ніж 1500 людей та опрацювали значний масив записів із камер відеоспостереження.

    Прокуратура наполягала саме на довічному позбавленні волі. Під час судових дебатів сторона обвинувачення просила призначити Зінченку чотири роки позбавлення волі за незаконне поводження зі зброєю та довічне — за умисне вбивство, поглинувши менш суворе покарання більш суворим.

    За версією слідства, мотив злочину був пов’язаний із поглядами Фаріон щодо української мови та її публічною діяльністю. Правоохоронці заявляли, що Зінченко перебував у групах у месенджерах, де поширювалися ідеї насильства, расової, національної та релігійної нетерпимості. Слідство вважало, що у нього сформувалася особиста неприязнь до Фаріон, яку він нібито сприймав як людину, що «розколює народну єдність». Це саме версія обвинувачення, яку суд поклав в основу вироку.

    Слідчі також стверджували, що вбивство готувалося заздалегідь. За їхніми даними, обвинувачений збирав інформацію про місце проживання та пересування Фаріон, стежив за нею, планував напад і придбав зброю.

    Ірину Фаріон було смертельно поранено ввечері 19 липня 2024 року біля її будинку у Львові на вулиці Масарика. В неї вистрілили, після чого мовознавицю доправили до лікарні, однак того ж вечора вона померла від отриманих поранень.

    Через шість днів, 25 липня 2024 року, у Дніпрі правоохоронці затримали тоді 18-річного В’ячеслава Зінченка. Слідство повідомляло, що під час перебування у Львові він орендував щонайменше три квартири та намагався максимально приховувати свої пересування.

    Наступного дня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Сам Зінченко після затримання заявляв журналістам, що не вбивав Фаріон. Надалі він також не визнав своєї вини.

    Наприкінці грудня 2024 року правоохоронці перекваліфікували справу. Якщо спочатку Зінченка підозрювали в умисному вбивстві, то після завершення досудового розслідування йому інкримінували вбивство особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Саме ця кваліфікація передбачала можливість довічного ув’язнення.

    Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Від моменту затримання і до проголошення вироку Зінченко перебував під вартою.

    Під час процесу він кілька разів змінював захисників, а на одному з етапів відмовився від послуг одразу двох адвокатів. Через проблеми із захистом окремі засідання переносили. Судові дебати остаточно завершилися 17 вересня 2026 року, після чого колегія суддів пішла до нарадчої кімнати.

    На засіданні 1 жовтня Зінченко не давав свідчень. За даними «Української правди», він також відмовився від участі у судових дебатах.

    Донька Ірини Фаріон Софія Особа, яка була визнана потерпілою у справі, раніше також просила суд призначити максимальне покарання.

    Вирок першої інстанції ще не є остаточним: сторона захисту має право оскаржити його в апеляційному порядку. До моменту набрання рішенням законної сили Зінченко залишатиметься під вартою.

    Таким чином, через більш ніж два роки після вбивства Ірини Фаріон суд першої інстанції поставив крапку у резонансному кримінальному процесі: В’ячеслава Зінченка визнано винним і засуджено до довічного позбавлення волі.

  • 17 ударів ножем у приміщенні ВЛК: киянину офіційно повідомили про підозру у вбивстві лікарки

    17 ударів ножем у приміщенні ВЛК: киянину офіційно повідомили про підозру у вбивстві лікарки

    У Києві 31-річному чоловіку, якого підозрюють у вбивстві лікарки військово-лікарської комісії, офіційно повідомили про підозру. За даними слідства, під час проходження медичного огляду він завдав жінці численних ножових поранень, від яких вона загинула на місці. Наразі правоохоронці готують клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За інкримінований злочин підозрюваному загрожує покарання від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

    Про це повідомляє Київська міська прокуратура.

    За інформацією слідства, Подільська окружна прокуратура міста Києва повідомила чоловіку про підозру за пунктом 8 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею службового обов’язку. Правоохоронці зазначають, що наразі вирішується питання щодо його арешту на час проведення досудового розслідування.

    Крім того, окремо триває розслідування за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість). Слідчі встановлюють, яким чином підозрюваний зміг пронести ніж до приміщення військово-лікарської комісії та чи були порушення вимог безпеки під час його допуску до медичного закладу.

    За даними правоохоронців, трагедія сталася 29 липня у позаштатній постійній військово-лікарській комісії №1 Подільського районного у Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Чоловіка, який перебував у розшуку через непроходження військово-лікарської комісії, доставили для проходження медичного огляду.

    Однією з останніх його оглядала 55-річна лікарка-хірург. Підозрюваний пояснив слідчим, що наполягав на більш ретельному обстеженні, скаржився на сильний зубний біль та просив відтермінувати проходження комісії на кілька днів. За його словами, після того як він зрозумів, що медики визнають його придатним до військової служби, дістав із сумки ніж та завдав лікарці близько 17 хаотичних ударів у груди, шию та руки.

    Від отриманих поранень жінка померла на місці ще до прибуття медиків. Після затримання чоловіку повідомили про підозру, а слідчі продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини резонансного злочину.

    Водночас правоохоронці наголошують, що паралельно перевіряють організацію безпеки у приміщенні ВЛК, зокрема порядок пропуску відвідувачів та контроль за проносом потенційно небезпечних предметів.

    Резонансний напад стався на тлі інших випадків агресії щодо працівників ТЦК та ВЛК. Зокрема, у Вінниці чоловік із ножем напав на військовослужбовця ТЦК під час доставлення до центру комплектування, а СБУ та Національна поліція також продовжують розслідування нападу на ТЦК у Львові, що стався 8 липня.

  • Розстріл інструкторів на полігоні: курсанту дали довічне за криваву трагедію на Чернігівщині

    Розстріл інструкторів на полігоні: курсанту дали довічне за криваву трагедію на Чернігівщині

    Чернігівський районний суд виніс вирок курсанту, який під час навчальних стрільб у військовому навчальному центрі відкрив вогонь по інструкторах. Двоє військовослужбовців загинули, ще один був поранений. Суд визнав обвинуваченого винним в умисному вбивстві двох осіб та замаху на вбивство ще одного військового і призначив йому найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі.

    Про рішення суду повідомила Національна поліція України. За даними правоохоронців, трагедія сталася 16 липня 2025 року на території одного з навчальних центрів Збройних сил України в Чернігівській області. Під час проведення навчальних стрільб курсант, який перебував на полігоні зі зброєю, здійснив постріли з автоматичної зброї у бік інструкторів-військовослужбовців.

    Унаслідок стрілянини двоє інструкторів отримали смертельні поранення. Ще один військовий був поранений, однак вижив. Після інциденту нападника затримали на місці події. До розслідування були залучені слідчі поліції, військова служба правопорядку та інші компетентні органи.

    Дії обвинуваченого кваліфікували за кількома тяжкими статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про умисне вбивство двох або більше осіб у зв’язку з виконанням ними службового обов’язку, а також закінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб у зв’язку з виконанням службового обов’язку. Такі злочини належать до категорії особливо тяжких і можуть каратися довічним ув’язненням.

    Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, визнав курсанта винним і призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Вирок став фіналом резонансної справи, яка викликала широкий суспільний резонанс ще влітку 2025 року.

    Одразу після трагедії командування військової частини повідомляло про проведення службової перевірки та посилення заходів безпеки під час навчань зі зброєю. Особливу увагу тоді приділяли контролю за діями курсантів під час виходу на вогневий рубіж, зберіганню та використанню автоматичної зброї, а також психологічному стану військовослужбовців, які проходять підготовку.

    За повідомленнями українських медіа, після інциденту в соцмережах активно обговорювали питання допуску особового складу до зброї, проходження медичного та психологічного відбору, а також відповідальності командування за безпеку під час навчального процесу. Окремі публікації вказували на те, що справа викликала обурення саме через можливі питання до стану підготовки та контролю за курсантами.

    Водночас офіційно правоохоронці повідомили лише ключові обставини справи: стрілянина сталася під час навчальних стрільб, вогонь був відкритий по інструкторах, двоє військових загинули, ще один постраждав. Детальні мотиви засудженого у відкритих офіційних повідомленнях не розкриваються.

    Подібні трагедії у військових навчальних центрах є надзвичайними подіями, особливо в умовах повномасштабної війни, коли підготовка військовослужбовців відбувається інтенсивно та часто у стислих термінах. Водночас кожен випадок застосування зброї проти побратимів або інструкторів потребує окремого ретельного розслідування, адже йдеться не лише про кримінальну відповідальність конкретної особи, а й про питання безпеки всього навчального процесу.

    Фахівці зазначають, що навчальні стрільби є одним із найризикованіших етапів військової підготовки. Саме тому на полігонах діють суворі правила поводження зі зброєю, команди інструкторів, контроль секторів стрільби та порядок пересування особового складу. Порушення цих правил або умисні дії зі зброєю можуть мати фатальні наслідки.

    Вирок у цій справі став одним із найсуворіших покарань, призначених за злочин, вчинений на території військового навчального центру. Суд фактично визнав, що дії курсанта були спрямовані проти військових, які виконували службовий обов’язок, а тому потребували максимально жорсткої правової оцінки.

    Родини загиблих інструкторів втратили близьких людей, які займалися підготовкою військових у час, коли країна продовжує протистояти російській агресії. Саме інструктори у навчальних центрах щодня готують нових бійців до служби, передають бойові навички та відповідають за безпеку під час занять.

    Наразі вирок може бути оскаржений у встановленому законом порядку. Проте вже зараз справа стала гучним прецедентом і, ймовірно, знову актуалізує питання психологічного відбору, контролю на полігонах та безпеки під час військової підготовки.

  • Киянина, який передавав фсб координати енергооб’єктів, засудили до довічного

    Киянина, який передавав фсб координати енергооб’єктів, засудили до довічного

    Суд визнав винним у державній зраді жителя Києва, який працював на російські спецслужби та допомагав планувати ракетні удари по критичній інфраструктурі Київщини. Чоловіку призначено довічне позбавлення волі. Про це повідомила Служба безпеки України.

    За даними слідства, 32-річний ІТ-спеціаліст самостійно встановив контакт із представниками фсб через Телеграм-канали, запропонувавши свої послуги за грошову винагороду. Після вербування він почав збирати розвіддані про об’єкти енергетичної інфраструктури столичного регіону.

    Слідчі встановили, що засуджений здійснював поїздки Київською областю та наносив на електронні карти координати діючих енергооб’єктів, зокрема теплоелектроцентралей. Він фотографував фасади потенційних цілей із географічною прив’язкою та передавав ці дані російській стороні. Окрім цього, чоловік позначав так звані «повітряні коридори» для здійснення обстрілів в обхід систем протиповітряної оборони.

    Під час розвідувальних виїздів агент також фіксував місця дислокації підрозділів ППО Збройних сил України. Зібрану інформацію він систематизував у вигляді агентурних звітів і передавав куратору з фсб.

    Після кожного ракетного удару засуджений прибував до місць ураження, щоб оцінити масштаби руйнувань. Отримані відомості використовувалися для коригування подальших атак по енергетичних об’єктах столиці та області.

    Затримання відбулося у липні 2025 року. Під час санкціонованих обшуків у підозрюваного вилучили смартфон, через який він здійснював комунікацію з російськими спецслужбами та передавав розвіддані.

    На підставі зібраної доказової бази суд визнав чоловіка винним за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Йому призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

    Досудове розслідування проводили співробітники СБУ в Донецькій та Луганській областях за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури.

  • Українець у Польщі викрав 9-річного хлопчика та погрожував йому життям

    Українець у Польщі викрав 9-річного хлопчика та погрожував йому життям

    У Варшаві 36-річний громадянин України Павло Р. викрав 9-річного сина своєї колишньої партнерки та утримував його на відкритій місцевості в районі Білоленка. Про це повідомила столична поліція 23 грудня, інформує Super Express.

    Інцидент стався 21 грудня, коли чоловік вдерся до квартири колишньої партнерки та забрав дитину. Після кількох годин пошуків поліція знайшла Павла Р., який утримував хлопчика на зелених насадженнях біля вулиці Образкової. За даними правоохоронців, викрадач погрожував вбити дитину, якщо його вимоги не будуть виконані, та знущався над нею.

    Переговори з викрадачем тривали кілька годин, після чого поліції вдалося визволити хлопчика. Потерпілий отримав травми, що загрожували життю, і був госпіталізований. Стан дитини наразі стабільний.

    23 грудня Павло Р. у Окружній прокуратурі Варшава-Прага почув звинувачення у замаху на вбивство неповнолітнього, утриманні заручника з особливими тортурами, викраденні, погрозах і заподіянні тілесних ушкоджень. Чоловік відмовився визнавати провину та давати пояснення.

    Йому загрожує довічне позбавлення волі. Прокуратура направила клопотання до суду про тримання підозрюваного під вартою на три місяці.

  • Троє засуджених із Ладижинської колонії готували замовне вбивство

    Троє засуджених із Ладижинської колонії готували замовне вбивство

    На Вінниччині правоохоронці викрили організовану злочинну групу, яка через ув’язнених у Ладижинській колонії готувала замовне вбивство жителя Києва. За даними слідства, замовлення надійшло від жінки з кримінальними зв’язками, а виконавців шукали просто з місць позбавлення волі.

    Поліція Вінницької області повідомила про підозру трьом учасникам організованої злочинної групи, які планували вбивство киянина.

    За інформацією слідчих, замовлення на ліквідацію чоловіка надійшло від жінки з Києва. Вона шукала виконавців через знайомих у кримінальних колах, і врешті вийшла на засуджених, які відбувають покарання у Ладижинській виправній колонії.

    За 5 тисяч доларів троє ув’язнених, що раніше були засуджені за особливо тяжкі злочини, погодилися організувати злочин: знайти виконавця, зібрати дані про майбутню жертву та передати інформацію замовниці.

    Організатором схеми, за даними правоохоронців, був 49-річний неодноразово судимий ув’язнений, який відбуває 12-річний термін за розбій і вимагання. У колонії він називав себе «кримінальним авторитетом». До плану він залучив двох співкамерників — 37-річного та 31-річного засуджених.

    Ще у січні 2025 року оперативники дізналися про підготовку замовного вбивства й почали стежити за фігурантами. У червні провели обшуки за місцями їхнього утримання та проживання.

    Під час слідчих дій вилучили мобільні телефони, банківські картки, комп’ютери, флешносії та чорнові записи з інформацією про потерпілого — його адресу, маршрути пересування та особисті дані.

    49-річному організатору оголошено підозру у готуванні до умисного вбивства з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення організованою групою (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 ККУ). Його спільникам — у співучасті за аналогічними статтями.

    Досудове розслідування триває. Усім трьом фігурантам загрожує довічне позбавлення волі.

  • Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість загиблих і поранених серед цивільних в Україні зросла на 31% за дев’ять місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець із посиланням на новий звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

    Згідно з даними місії, лише у вересні 2025 року загинули щонайменше 214 цивільних осіб, ще 916 отримали поранення. Найбільша кількість жертв припадає на прифронтові регіони — Донецьку та Херсонську області, які зазнають систематичних обстрілів російських військ.

    За словами Лубінця, атаки на енергетичну інфраструктуру України, що активізувалися у вересні, тривали й у жовтні, створюючи додаткові ризики для цивільного населення. Омбудсман наголосив, що такі дії порушують міжнародне гуманітарне право та мають бути кваліфіковані як воєнні злочини.

    Тим часом Генеральний прокурор Руслан Кравченко ініціював зміни до Кримінального кодексу України, які передбачатимуть довічне позбавлення волі за особливо тяжкі злочини проти дітей. Пропозицію вже направлено до профільного комітету Верховної Ради.

    Експерти наголошують, що поєднання воєнних загроз і внутрішніх реформ у сфері правосуддя демонструє спробу держави захищати громадян не лише на фронті, а й на законодавчому рівні.

  • В Одесі затримано касирку держбанку, яка передавала ФСБ дані українських військових

    В Одесі затримано касирку держбанку, яка передавала ФСБ дані українських військових

    Служба безпеки України затримала 56-річну працівницю державного банку з Одеси, яка передавала російській спецслужбі персональні дані клієнтів, зокрема військовослужбовців Сил оборони. Як встановили слідчі, жінка діяла під контролем ФСБ, що дистанційно завербувала її після активності в антиукраїнських Telegram-каналах.

    Під час роботи за касою у відділенні держбанку підозрювана вибірково збирала інформацію про клієнтів у військовій формі або з ознаками поранень, отриманих на фронті. Вона фіксувала їхні особисті дані, звертала увагу на банківські операції та передавала відомості куратору ФСБ через захищені інтернет-канали.

    Позаштатна “розвідниця” також обходила місто та фотографувала райони, де могли розміщуватися підрозділи українських військових. Ворог планував використати зібрану інформацію для підготовки терактів, інформаційних диверсій і спроб вербування українських захисників.

    СБУ з’ясувала, що одеситка потрапила в поле зору російських спецслужб через свої антиукраїнські коментарі в Telegram. Представники ФСБ встановили з нею контакт під прикриттям “однодумців” і згодом запропонували “допомогу у боротьбі з режимом”.
    Після кількох місяців спілкування вона погодилася збирати інформацію, не усвідомлюючи, що її дії документуються українськими контррозвідниками.

    Спецслужба задокументувала всі етапи передачі інформації, провела обшук за місцем роботи й проживання жінки, вилучивши техніку з доказами комунікації з російськими кураторами.
    Після цього агентку ізолювали, і зараз вона перебуває під вартою. Слідчі СБУ повідомили їй про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану (ч.2 ст.111 КК України).
    Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

  • Українець засуджений на Балі до довічного ув’язнення за організацію нарколабораторії

    Українець засуджений на Балі до довічного ув’язнення за організацію нарколабораторії

    На популярному туристичному острові Балі українця Романа Назаренка засудили до довічного ув’язнення за організацію нарколабораторії. Про це повідомляє Al Jazeera.

    За даними слідства, виробництвом та продажем наркотиків займалися громадяни України та Росії. Незважаючи на воєнний конфлікт між країнами, вони виступали спільно у злочинній діяльності на території Індонезії.

    Назаренко був заарештований у грудні 2024 року в аеропорту Бангкока під час спроби вилетіти до Дубаю. Після затримання його екстрадували до Індонезії. Сім місяців він перебував у розшуку після обшуків на своїй віллі на Балі, де поліція виявила лабораторію у підвалі для вирощування марихуани та виробництва екстазі.

    Українець заявляє, що його обманом змусили приєднатися до злочинної групи, однак індонезійські судові органи визнали його винним і призначили довічне ув’язнення.

    Справа викликала увагу міжнародних ЗМІ через унікальну участь громадян країн, що перебувають у стані війни, у спільному наркобізнесі на території третьої країни.

  • Іноземця засудили до довічного ув’язнення за 11 жорстоких убивств у Києві

    Іноземця засудили до довічного ув’язнення за 11 жорстоких убивств у Києві

    Громадянина Узбекистану, який з 2018 по 2024 рік вбив 11 людей, засудили в Україні до довічного позбавлення волі. Його жертвами переважно ставали безхатьки, а також продавчиня квітів, убивство якої й стало останнім злочином, після якого чоловіка затримали.

    Як повідомила Київська міська прокуратура, серійний убивця не мав постійного місця проживання. За шість років він позбавив життя трьох жінок і восьми чоловіків. Жахливу серію вбивств завершило особливо жорстоке вбивство в січні 2024 року: чоловік увійшов під виглядом клієнта до магазину квітів у Голосіївському районі столиці та завдав продавчині понад 30 ножових поранень. Після цього забрав її золоті прикраси й утік.

    Саме це вбивство і стало ключовим — чоловіка оперативно затримали. Після затримання він зізнався у злочині та почав розповідати про ще десять аналогічних вбивств. Більшість жертв були безпритульними, з якими чоловік знайомився, проводив спільно час, часто вживаючи алкоголь, а згодом убивав.

    “Тіла вбитих знаходили у стані, коли встановити обставини смерті було вкрай важко”, — зазначили у прокуратурі. Окрім 11 завершених убивств, чоловік також намагався вбити ще одну людину, але не довів свій намір до кінця.

    Під час слідства обвинувачений детально описував кожен злочин, сподіваючись, що співпраця зі слідством пом’якшить йому покарання. Утім, суд визнав його винним у всіх інкримінованих злочинах і призначив найвищу міру покарання — довічне ув’язнення.

    Наразі засуджений перебуває під вартою.