Golosnovinua.com

Позначка: ДПСУ

  • У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    У ДПСУ пояснили, за якої умови загроза з боку Білорусі стане реальною

    Загроза з боку Білорусі для України стане реальною лише у разі, якщо на кордоні почнуться спроби дестабілізації ситуації та провокації. Водночас українські Сили оборони продовжують системно зміцнювати північний кордон, нарощуючи інженерні загородження, фортифікації та системи спостереження.

    Про це в ефірі телемарафону заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

    За його словами, наразі українські військові уважно стежать за ситуацією на білоруському напрямку, однак реальною небезпека стане лише за певного розвитку подій.

    “Коли будуть спроби дестабілізувати ситуацію безпосередньо по лінії кордону і влаштовувати якісь провокації”, – відповів Демченко на запитання про те, за яких умов загроза з боку Білорусі набуде реального характеру.

    Речник ДПСУ наголосив, що від початку повномасштабного вторгнення Україна значно посилила оборону державного кордону з Білоруссю. Роботи зі зміцнення цього напрямку тривають безперервно, а до них залучені не лише прикордонники, а й інші підрозділи Сил оборони та органи місцевої влади.

    За словами Демченка, основна увага приділяється створенню багаторівневої системи інженерного захисту, яка має максимально ускладнити можливе просування противника.

    “До цього залучені як інженерні підрозділи Держприкордонслужби, так і загалом Сил оборони, цим роботам також приділяють увагу й органи місцевої влади. Кожна складова разом працює над тим, щоб наростити інженерні загородження, які включають також знищення шляхів, якими могли б рухатися через кордон”, – зазначив він.

    Окрім будівництва інженерних перешкод, на північному кордоні триває встановлення сучасних систем відеоспостереження, облаштування фортифікаційних споруд та посилення мінно-вибухових загороджень на найбільш потенційно небезпечних напрямках.

    У Державній прикордонній службі підкреслюють, що комплекс таких заходів має забезпечити своєчасне виявлення будь-яких загроз та унеможливити раптові дії противника.

    Раніше також повідомлялося, що на кордоні України з Білоруссю триває створення спеціальної кільцевої зони стримування. Ця система оборони розбудовується паралельно з укріпленням прикордонної інфраструктури та посиленням оборонних позицій на північному напрямку.

  • Повна ротація на західному кордоні, зміна всіх прикордонників на чотирьох напрямках та перерозподіл контрабандних потоків

    Повна ротація на західному кордоні, зміна всіх прикордонників на чотирьох напрямках та перерозподіл контрабандних потоків

    На західному кордоні України старі схеми сірого імпорту та контрабанди зараз фактично заморожені. Через пункти пропуску з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією без повноцінної перевірки пропускають переважно військові вантажі — їх особисто зустрічають представники ГУР або СБУ. Усе інше стикається з новим жорстким режимом.

    За відомостями із середовища, близького до прикордонних і митних структур західного регіону, на румунському, угорському, польському та словацькому напрямках повністю змінили склади прикордонних застав. Персонал — новий. Митники переважно залишилися попередніми (близько 90 відсотків), але контакт з оновленими прикордонниками практично відсутній. Звичні домовленості перестали працювати.

    Ще в січні 2026 року, після корупційного скандалу навколо колишнього голови Державної прикордонної служби Сергія Дейнека, Міністерство внутрішніх справ оголосило про масштабну заміну командирів застав і пунктів пропуску саме в західному регіоні. На місця мали прийти бойові офіцери, ветерани та співробітники з інших областей. Дейнека звільнили, виконуючим обов’язки голови ДПСУ став Валерій Вавринюк, який раніше очолював Західне регіональне управління. Зараз ці кадрові рішення, судячи з того, що відбувається, реалізовані. Саме після зміни прикордонників старі канали й зупинилися. Новий склад не входить у попередні неформальні відносини. Митниця без їхньої участі працювати в попередньому режимі вже не може.

    Паралельно посилюється вплив Служби безпеки. У відкритих розслідуваннях останніх місяців докладно описується, як 4-те управління СБУ під керівництвом Тараса Тимощука послідовно нарощувало контроль над потоками на Львівській та Закарпатській митницях. Конфлікт із тодішнім керівником Львівської митниці Андрієм Кузніком навколо умов ввезення та тарифної політики закінчився компромісом, після якого ключові рішення щодо супроводу вантажів, за даними джерел цих розслідувань, перейшли під вплив структур, пов’язаних із Тимощуком. У вересні 2025 року Кузніка звільнили. У лютому 2026-го група того ж управління вже працювала на Закарпатській митниці під приводом боротьби з незаконним переміщенням товарів. Після цього обмеження, за тими ж публікаціями, зникли.

    Зараз, коли прикордонники повністю оновлені й старі схеми зруйнувалися, саме СБУ опиняється в позиції, яка дозволяє перерозподілити потоки. Місцеві учасники ринку вже кажуть, що з вересня «такса» зросте приблизно в півтора раза. Після цього схеми знову запрацюють — але вже в новій конфігурації та під новим контролем. Поки триває перехідний період: військові вантажі йдуть пріоритетно, цивільний сірий потік стоїть.

    Така пауза вигідна тим, хто хоче вибудувати вертикаль заново. Старі домовленості, у які були вплетені попередні прикордонники, більше не працюють. Новий персонал ДПСУ створює «чистий аркуш». А структура СБУ, яка вже кілька років системно нарощувала присутність на західних митницях, отримує можливість закріпити контроль у момент, коли старі гравці ослаблені.

    Офіційних підтверджень повного оновлення складів застав на всіх чотирьох напрямках поки немає. Держприкордонслужба та СБУ публічно не коментували ситуацію в такому ключі. Проте збіг січневих кадрових планів МВС, відомих конфліктів навколо 4-го управління СБУ та нинішньої повної зупинки звичних схем виглядає надто послідовним, щоб вважати те, що відбувається, технічною ротацією.

  • Податкова отримає дані від прикордонників автоматично: що зміниться для українців і бізнесу

    Податкова отримає дані від прикордонників автоматично: що зміниться для українців і бізнесу

    Державна прикордонна служба України та Державна податкова служба переходять на автоматизований електронний обмін інформацією. Відомства підписали договір та протокол про інформаційну взаємодію, які мають замінити значну частину паперового листування і ручного опрацювання запитів між службами. У ДПС пояснюють, що новий механізм допоможе швидше виявляти схеми «сірого» імпорту й експорту, фіктивні господарські операції, ухилення від оподаткування та точніше визначати податкове резидентство громадян. Водночас прикордонники наголошують: жодних нових правил виїзду за кордон, додаткових перевірок громадян або розширення повноважень служб домовленість не запроваджує.

    Документи підписали виконувач обов’язків голови Державної прикордонної служби Валерій Вавринюк та виконувачка обов’язків голови ДПС Леся Карнаух. Йдеться саме про технічну перебудову вже дозволеної законодавством взаємодії: якщо раніше одне відомство мало формувати офіційний запит, надсилати його іншому органу та чекати відповіді, то тепер необхідні дані за наявності законних підстав можуть передаватися автоматично через захищені інформаційні системи.

    Це означає, що час між запитом і отриманням інформації має скоротитися з днів або навіть тижнів до значно коротшого періоду. Для державних органів це насамперед спосіб позбутися великої кількості рутинної роботи, а для Податкової — швидше зіставляти інформацію з різних реєстрів.

    У ДПС прямо назвали кілька напрямів, де новий обмін може бути особливо корисним. Серед них — виявлення фіктивних операцій, боротьба зі схемами нелегального імпорту чи експорту, контроль за ухиленням від сплати податків, а також встановлення фактичного податкового резидентства фізичних осіб.

    Останній пункт є особливо актуальним після початку повномасштабної війни, коли мільйони українців тривалий час перебувають за кордоном. Сам по собі факт виїзду з України або тривале перебування за межами країни автоматично не означає втрату статусу українського податкового резидента. Для визначення резидентства застосовується сукупність критеріїв — постійне місце проживання, центр життєвих інтересів, тривалість перебування та інші обставини. Однак інформація про перетини кордону може бути одним із доказів під час такого аналізу.

    Саме тому автоматичний доступ до даних Держприкордонслужби потенційно дозволить Податковій швидше перевіряти інформацію, яку особа зазначає у документах, та зіставляти її з іншими відомостями.

    При цьому в офіційному повідомленні окремо наголошується: нова система не означає, що Податкова отримує необмежений доступ до всіх даних про пересування громадян. Запити мають формуватися лише за законною підставою, підписуватися кваліфікованим електронним підписом уповноваженої посадової особи, а всі дії користувачів фіксуватимуться в журналах аудиту.

    Тобто система має залишати цифровий слід кожного звернення до інформації — хто саме зробив запит, коли, з якою метою та які дані були отримані.

    У Держприкордонслужбі запевняють, що обмін відбуватиметься із застосуванням технічного та криптографічного захисту інформації. Такий підхід відповідає загальній державній моделі електронної взаємодії реєстрів, де обсяг та структура даних визначаються спеціальними договорами, а передача інформації має відбуватися з дотриманням законів про персональні дані та захист інформації.

    Україна вже кілька років послідовно переводить міжвідомчий обмін у автоматичний режим. Подібні механізми застосовуються у взаємодії різних державних інформаційних систем, зокрема через систему «Трембіта». Законодавство передбачає, що органи влади можуть обмінюватися даними через програмні інтерфейси, а в договорах про інформаційну взаємодію мають бути визначені мета отримання інформації, перелік даних і спосіб їх використання.

    Для ДПС такий підхід уже не є новим. Податкова використовує автоматичний обмін інформацією з десятками українських реєстрів та отримує фінансову інформацію в міжнародному форматі CRS. Леся Карнаух раніше пояснювала, що інформація з державних баз використовується для зіставлення доходів, витрат та іншої інформації про платників податків. Зокрема, ДПС має можливість перевіряти дані через автоматичну взаємодію майже з 40 державними реєстрами.

    Міжнародний обмін теж поступово розширюється. Україна приєдналася до стандарту CRS, у межах якого податкові органи різних держав автоматично передають інформацію про фінансові рахунки резидентів. Це дає ДПС можливість отримувати дані про частину доходів та активів українських платників за кордоном.

    Тепер до цієї цифрової інфраструктури активніше додаються й дані прикордонної служби.

    Для бізнесу практичний ефект може бути найбільш помітним у сфері зовнішньоекономічних операцій. Податкова зможе швидше зіставляти інформацію про господарські операції та фактичні переміщення через державний кордон. У ДПС прямо заявляють, що очікують ефективнішого виявлення «сірого» імпорту та експорту.

    Під «сірим» імпортом зазвичай мають на увазі схеми, за яких товари фактично ввозяться в Україну, але частина операцій приховується, неправильно декларується або оформлюється через формально інші механізми для зменшення податкового навантаження. Автоматичне зіставлення інформації різних відомств ускладнює ситуації, коли в одному державному реєстрі містяться одні дані, а в іншому — зовсім інші.

    Водночас не слід плутати Державну податкову службу з Державною митною службою. Безпосереднє оформлення товарів під час перетину митного кордону належить до компетенції митниці. Новий механізм між ДПС та прикордонниками стосується передусім податкового контролю та інформаційної взаємодії, а не заміни митних процедур.

    Прикордонна служба також уже має досвід автоматизованого обміну з іншими державними та інфраструктурними системами. Наприклад, у квітні 2026 року Адміністрація морських портів та ДПСУ запустили автоматичну передачу даних через логістичну систему DocPort. Відомості про в’їзд і виїзд вантажних автомобілів із комерційними вантажами через портові прохідні почали передаватися прикордонникам без ручного введення.

    Новий договір із Податковою продовжує цю тенденцію — державні структури дедалі частіше переходять від обміну листами до прямої взаємодії інформаційних систем.

    Окремо ДПСУ наголошує, що для звичайних громадян правила перетину кордону не змінюються. Підписані документи не створюють нових підстав для відмови у виїзді, не вводять нових документів, які потрібно показувати прикордонникам, та не дозволяють Податковій втручатися в процедуру прикордонного контролю.

    Тобто сама наявність податкового боргу або перевірки не стає автоматично новою підставою для зупинки людини на кордоні лише через укладення цього договору. Будь-які обмеження на виїзд, як і раніше, можуть застосовуватися тільки тоді, коли вони прямо передбачені законодавством і належним рішенням уповноваженого органу чи суду.

    Важливий контекст — паралельне розширення міжвідомчого обміну державними даними. Наприкінці липня Кабінет Міністрів доручив Державній податковій службі разово передати Міністерству оборони відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків щодо громадян України віком від 18 до 60 років, дані про яких підлягають внесенню до реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг».

    Це окреме рішення і воно безпосередньо не пов’язане з нинішнім договором між ДПС і прикордонниками. Однак обидва кроки демонструють загальний напрям державної політики — різні реєстри мають автоматично обмінюватися інформацією замість ситуації, коли громадяни або чиновники змушені переносити ті самі відомості з одного органу до іншого вручну.

    Для Податкової новий механізм насамперед дає швидкість. Для Прикордонної служби — зменшення кількості ручних запитів. Для держави загалом — більше можливостей автоматично знаходити невідповідності між різними масивами інформації.

    Водночас ефективність такої системи залежатиме від двох речей: як саме буде визначено перелік даних, які передаються між відомствами, і наскільки жорстко контролюватиметься доступ посадовців до них.

    Саме тому в офіційних повідомленнях окремий акцент зроблено на електронних підписах, журналах аудиту та захищених каналах зв’язку. За задумом служб, автоматизація має пришвидшити державний контроль, але не перетворитися на необмежений доступ чиновників до персональних даних.

    Отже, для більшості українців 3 серпня фактично нічого не змінюється в процедурі перетину кордону. Зміни відбуваються «за лаштунками»: замість паперових листів і довгих запитів інформаційні системи Податкової та прикордонників зможуть взаємодіяти напряму. А найбільший практичний ефект держава очікує у боротьбі з тіньовою економікою, фіктивними операціями, податковими схемами та у визначенні податкового резидентства.

  • Майже сім кілометрів у небі: прикордонники України встановили рекорд, збивши російський дрон

    Майже сім кілометрів у небі: прикордонники України встановили рекорд, збивши російський дрон

    Українські прикордонники встановили новий рекорд із перехоплення російських безпілотників, знищивши розвідувальний дрон ZALA Z-20 на висоті 6858 метрів. У Державній прикордонній службі зазначають, що це найвища підтверджена висота успішного перехоплення ворожого БпЛА серед українських підрозділів, які працюють на цьому напрямку.

    Про це повідомляє Facebook-сторінка “Північний кордон” Державної прикордонної служби України.

    За інформацією прикордонників, російські війська свідомо запускають розвідувальні безпілотники ZALA Z-20 на дуже великих висотах, розраховуючи, що вони залишатимуться недосяжними для українських засобів перехоплення. Такі польоти дозволяють дронам вести повітряну розвідку та збирати інформацію про позиції українських сил, залишаючись поза зоною ураження більшості мобільних засобів протидії.

    Однак оператори комплексу STING зі складу 105-го прикордонного загону ДПСУ змогли успішно перехопити російський безпілотник на висоті 6858 метрів, встановивши новий рекорд серед українських підрозділів.

    У Державній прикордонній службі наголосили, що на сьогодні це є найвищою офіційно підтвердженою висотою знищення ворожого безпілотника українськими захисниками.

    “І хоча приємно бути рекордсменами, ще приємніше бачити, як українські технології та майстерність операторів щодня піднімають цю планку ще вище”, – зазначили у ДПСУ.

    Успішне перехоплення стало ще одним підтвердженням розвитку українських технологій боротьби з безпілотниками. Останнім часом Сили оборони України активно вдосконалюють засоби протидії розвідувальним та ударним БпЛА, зокрема завдяки застосуванню спеціалізованих дронів-перехоплювачів.

    Попередній рекорд також належав українським військовим. Наприкінці липня бійці підрозділу ударних безпілотних систем Lasar’s Group Національної гвардії України успішно знищили російський розвідувальний дрон ZALA Z-20 на висоті 6400 метрів. Новий результат прикордонників перевищив це досягнення майже на 460 метрів.

    Безпілотники сімейства ZALA Z-20 активно використовуються російськими військами для ведення повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню та збору інформації про пересування українських підрозділів. Саме тому їхнє своєчасне виявлення та знищення є важливим елементом протидії російським наступальним діям.

    У ДПСУ наголошують, що українські оператори безпілотних систем продовжують вдосконалювати тактику перехоплення повітряних цілей, а розвиток вітчизняних технологій дозволяє дедалі ефективніше протидіяти навіть тим дронам, які противник намагається зробити недосяжними завдяки польотам на екстремально великих висотах.

  • Українські прикордонники встановили рекорд: російський ZALA Z-20 збили майже на висоті 7 км

    Українські прикордонники встановили рекорд: російський ZALA Z-20 збили майже на висоті 7 км

    Українські прикордонники встановили новий рекорд висоти перехоплення російського розвідувального безпілотника. Військовослужбовці 105-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України знищили російський БпЛА ZALA Z-20 на висоті 6858 метрів.

    Для ураження повітряної цілі українські захисники використали дрон-перехоплювач STING, розроблений командою «Дикі шершні». Відео операції оприлюднили самі розробники.

    Російські війська використовують безпілотники сімейства ZALA передусім для повітряної розвідки, спостереження за позиціями Сил оборони та пошуку потенційних цілей. Такі апарати можуть працювати на значній відстані та висоті, що ускладнює їх перехоплення традиційними засобами.

    Саме тому результат прикордонників є показовим. Російський розвідувальний апарат перебував на висоті понад 6,8 км — приблизно вдвічі вище за вершину Говерли. Однак оператору українського перехоплювача вдалося підняти STING до цілі та успішно її уразити.

    За інформацією «Диких шершнів», йдеться про рекордний показник висоти перехоплення для підрозділів, які працюють із такими системами.

    Розвідувальні БпЛА залишаються важливою складовою російської системи наведення та розвідки. Зокрема, вони можуть використовуватися для виявлення позицій українських військ, техніки, артилерії та інших об’єктів, а отримана інформація надалі може застосовуватися для завдання ударів.

    Через це знищення розвідника має значення не лише як ліквідація окремого безпілотника. Перехоплення такого апарата фактично позбавляє противника одного з інструментів спостереження за українськими позиціями.

    Особливістю нинішнього випадку стала саме висота польоту. Російська сторона намагається використовувати великі висоти як додатковий захист розвідувальних БпЛА, оскільки далеко не кожен FPV-перехоплювач здатний піднятися настільки високо, зберегти керованість, наздогнати ціль і мати достатній запас енергії для атаки.

    Рекорд у 6858 метрів демонструє, що зона роботи українських дронів-перехоплювачів поступово розширюється.

    STING створений українською волонтерською організацією «Дикі шершні» саме як засіб боротьби з російськими безпілотниками. Розвиток таких систем став одним із напрямів української протидії повітряній розвідці противника.

    Дрони-перехоплювачі мають важливу економічну перевагу: вони дозволяють у певних ситуаціях знищувати ворожі БпЛА без використання значно дорожчих зенітних ракет. Водночас ефективність конкретного перехоплення залежить від характеристик цілі, висоти, відстані, погодних умов, зв’язку та підготовки оператора.

    Особливо складним завданням залишається боротьба з розвідувальними безпілотниками, які працюють на великих висотах. Оператору перехоплювача необхідно не просто виявити та наздогнати апарат, але й правильно розрахувати маршрут зближення, враховуючи обмежений запас енергії дрона.

    У випадку з перехопленням ZALA Z-20 прикордонникам вдалося виконати це завдання на висоті, яка ще донедавна була надзвичайно складною для FPV-систем такого класу.

    Сам ZALA Z-20 належить до російських безпілотних комплексів розвідувального призначення. Апарати ZALA активно застосовуються російськими військами під час війни проти України разом з іншими розвідувальними платформами. Їхня головна небезпека полягає у можливості тривалого спостереження за територією та передачі розвідувальної інформації.

    Саме масове використання таких БпЛА змусило Україну активно розвивати окремий клас дешевших засобів протиповітряної оборони. FPV-перехоплювачі поступово перетворюються з експериментального рішення на один із практичних інструментів боротьби з російськими розвідниками.

    Рекорд прикордонників 105-го загону водночас показує, наскільки швидко розвивається технологічне протистояння у повітрі. Якщо раніше одним зі способів захисту розвідувальних БпЛА було збільшення висоти польоту, то розвиток українських перехоплювачів поступово зменшує ефективність цієї тактики.

    Показник 6858 метрів наразі став новою планкою для українських операторів, які застосовують STING проти російської повітряної розвідки.

  • На кордоні з Польщею утворилися черги: які пункти пропуску краще оминати

    На кордоні з Польщею утворилися черги: які пункти пропуску краще оминати

    На українсько-польському кордоні 26 липня утворилися значні черги на в’їзд в Україну. Найбільше транспортне навантаження прикордонники зафіксували у пунктах пропуску «Краківець» і «Шегині».

    За інформацією Західного регіонального управління Державної прикордонної служби, у черзі перед пунктом «Краківець» перебували близько 100 легкових автомобілів та 10 автобусів. На переході «Шегині» на оформлення очікували приблизно 80 автомобілів.

    Водночас інші пункти пропуску на Львівщині залишалися значно менш завантаженими. Вільно заїхати в Україну можна було через «Угринів», «Раву-Руську», «Грушів», «Смільницю» та «Нижанковичі».

    На виїзд з України ситуація була спокійнішою. В «Угринові» очікували близько 20 автомобілів, а в «Грушеві» та «Нижанковичах» — приблизно по 10 машин. На решті переходів скупчення легкового транспорту не фіксували.

    Прикордонники радять водіям за можливості не прямувати через найбільш популярні переходи, а заздалегідь обирати альтернативні маршрути. Зазвичай найбільші черги формуються біля «Краківця» та «Шегинь», тоді як менш відомі пункти пропуску можуть мати значно нижче навантаження. ДПСУ раніше також називала ці два переходи одними з найбільш завантажених на українсько-польській ділянці кордону.

    Водіям рекомендують планувати перетин кордону на ранкові або пізні вечірні години, однак ситуація може швидко змінюватися. Перед виїздом варто перевірити актуальні дані на офіційних сторінках Західного регіонального управління ДПСУ та відповідних прикордонних загонів.

    Зростання черг пов’язане з літнім сезоном, коли збільшується кількість туристичних та сімейних поїздок. У попередні вихідні на окремих польських переходах час очікування сягав кількох годин, а найбільше навантаження також фіксували на напрямках «Краківець» і «Шегині».

    Прикордонники закликають мандрівників враховувати ситуацію на всій західній ділянці кордону та не орієнтуватися лише на найближчий або звичний пункт пропуску.

  • Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників

    Продав військові дрони, купив Lexus: на Одещині викрили начальника складу прикордонників

    Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Офісом генерального прокурора та Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони повідомили про підозру начальнику складу одного з прикордонних загонів на Одещині. За даними слідства, військовослужбовець упродовж кількох років незаконно продавав військове майно, а загальна сума збитків державі перевищила 6,2 млн гривень.

    Про це повідомили ДБР, Офіс генерального прокурора та Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони.

    За версією слідства, нестачу військового майна виявили під час інвентаризації складу. Правоохоронці встановили, що 28-річний начальник складу, користуючись службовим становищем, незаконно розпоряджався технікою, яка перебувала на балансі прикордонного загону.

    Серед майна, якого бракувало, слідчі називають розвідувальні безпілотники, обладнання для боротьби з ворожими дронами, фотообладнання, ноутбук і зарядну станцію.

    За інформацією ДБР, злочинна схема діяла з червня 2023 року до вересня 2025 року. Слідство стверджує, що підозрюваний забирав частину техніки зі складу та розпоряджався нею на власний розсуд.

    Зокрема, зарядну станцію він нібито залишив для особистого користування вдома, службовий ноутбук передав до ломбарду, а безпілотники, обладнання радіоелектронної боротьби та іншу військову техніку продавав цивільним особам, підприємцям і навіть окремим волонтерам. За даними слідства, покупцям техніку надсилали через поштові служби.

    Гроші витрачав на автомобіль та азартні ігри

    За версією правоохоронців, частину отриманих від продажу військового майна коштів підозрюваний використав для придбання автомобіля Lexus.

    Як повідомляють слідчі, у червні 2025 року він купив автомобіль приблизно за 400 тисяч гривень. Згодом, за інформацією ДБР, машину перепродали майже удвічі дорожче, що, на думку слідства, могло бути способом легалізації незаконно отриманих доходів.

    Окрім цього, у Державному бюро розслідувань заявили, що ще частину грошей чоловік програв в азартні ігри.

    Наразі ці обставини входять до предмета досудового розслідування.

    Які статті інкримінують

    Підозрюваному повідомили про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Зокрема, йому інкримінують:

    • викрадення військового майна із використанням службового становища;
    • привласнення та розтрату майна;
    • легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

    У прокуратурі зазначають, що під час розслідування чоловік почав частково компенсувати завдані державі збитки.

    Водночас це не звільняє його від кримінальної відповідальності, якщо суд визнає його винним.

    Суд обрав запобіжний захід

    За клопотанням прокурорів суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Разом із тим суд визначив альтернативу у вигляді застави в розмірі 5,4 млн гривень.

    Станом на момент оприлюднення інформації підозрюваний перебуває під вартою.

    Якщо його провину буде доведено в суді, йому загрожує до 15 років позбавлення волі з додатковими санкціями, передбаченими законодавством.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

  • “Зуби дракона” та “кілзона”: Україна посилює оборону кордону з Білоруссю

    “Зуби дракона” та “кілзона”: Україна посилює оборону кордону з Білоруссю

    Україна продовжує масштабно укріплювати північний кордон, готуючись до можливих загроз із боку Білорусі. Державна прикордонна служба повідомила, що військовослужбовці активно облаштовують потужні оборонні рубежі, які мають унеможливити прорив противника у разі нового наступу.

    Як повідомили у ДПСУ, на найбільш загрозливих напрямках створюється так звана “кілзона” — спеціально підготовлена ділянка місцевості, де ворог у разі вторгнення має зазнати максимальних втрат ще до наближення до українських позицій. Для цього прикордонники посилюють інженерне обладнання місцевості одразу кількома видами фортифікацій.

    Зокрема, на кордоні облаштовують протитанкові рови, багаторівневі загородження з колючого дроту, а також встановлюють ряди бетонних протитанкових загороджень, відомих як “зуби дракона”. У Держприкордонслужбі наголошують, що ці споруди є лише частиною масштабної системи фортифікацій, яка покликана стримати можливу агресію з північного напрямку.

    Окрему увагу українські військові приділяють обороні водних рубежів. Роботи тривають і на островах Дніпра, де здійснюється постійне спостереження за ситуацією та контролюється будь-яка активність поблизу кордону з Білоруссю. У ДПСУ запевняють, що ситуація перебуває під повним контролем Сил оборони України.

    Посилення оборони пов’язане з тим, що Україна продовжує враховувати ризик можливого втручання Білорусі у війну на боці Росії. Після початку повномасштабного вторгнення саме з території Білорусі російські війська здійснювали наступ на Київ, тому північний напрямок залишається одним із ключових для української оборони.

    Водночас військові аналітики наразі не фіксують ознак формування ударного угруповання, яке свідчило б про підготовку до негайного наступу. Попри це українські військові продовжують зміцнювати оборонні рубежі та уважно відстежують переміщення техніки, військових підрозділів і безпілотників на суміжній території.

    У Державній прикордонній службі наголошують, що Сили оборони постійно оцінюють усі потенційні ризики та залишаються у повній бойовій готовності, щоб оперативно відреагувати на будь-які провокації чи спроби нового вторгнення з території Білорусі.

  • 141 тисяча людей за добу: на кордоні з Польщею виникли рекордні черги

    141 тисяча людей за добу: на кордоні з Польщею виникли рекордні черги

    Останніми днями українсько-польський кордон переживає черговий пік навантаження. На окремих пунктах пропуску люди змушені чекати понад 12 годин, а в соціальних мережах масово з’являються відео з багатокілометровими чергами легкових автомобілів і автобусів. Найбільші затримки фіксують на напрямку в’їзду до України, де потік охочих повернутися додому різко зріс напередодні завершення червня та початку літнього сезону.

    Про ситуацію на кордоні розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, основною причиною черг стало різке збільшення пасажиропотоку, який традиційно зростає наприкінці тижня та у вихідні дні.

    За інформацією ДПСУ, лише за минулу добу державний кордон України перетнули 141 тисяча громадян, що стало найвищим добовим показником у червні. При цьому вперше за останній час кількість тих, хто в’їжджав до України, дещо перевищила кількість тих, хто виїжджав за кордон.

    Саме це й спричинило суттєве накопичення транспорту на польському напрямку. У соцмережах користувачі повідомляють про очікування понад 12 годин, а також публікують відео із заторами, що простягаються на кілька кілометрів.

    Особливо складною ситуація залишається на пункті пропуску «Краківець – Корчова». За даними, які оприлюднили прикордонники, лише на цьому напрямку на в’їзд до України в окремі моменти очікували понад 260 легкових автомобілів.

    Водночас Західне регіональне управління Держприкордонслужби повідомило, що найбільше навантаження також спостерігається у пунктах пропуску «Шегині», тоді як менш завантаженими залишаються «Рава-Руська» та «Смільниця». Прикордонники рекомендують водіям за можливості обирати альтернативні маршрути, щоб скоротити час очікування.

    Окремим фактором, який впливає на швидкість оформлення, залишаються ремонтні роботи на польській стороні пункту пропуску «Шегині – Медика». Роботи тривають із середини червня, через що тимчасово знизилася пропускна спроможність автобусного напрямку. Хоча Україна та Польща домовилися не припиняти оформлення автобусів на літній період, певні затримки все одно залишаються.

    У Державній прикордонній службі наголошують, що схожа ситуація є типовою для початку літнього туристичного сезону. Наприкінці червня та на початку липня значно збільшується кількість українців, які повертаються додому після навчання або роботи за кордоном, а також іноземців, які прямують в Україну до родичів чи у справах.

    Крім легкового транспорту, додаткове навантаження створюють міжнародні автобусні перевезення. Саме автобуси нині найчастіше затримуються через обмежену кількість смуг оформлення та ремонтні роботи на окремих переходах.

    Фахівці рекомендують планувати поїздку заздалегідь та перевіряти завантаженість пунктів пропуску перед виїздом. Найменші черги традиційно спостерігаються у нічний час або в середині робочого тижня, тоді як найбільший потік припадає на п’ятницю, суботу та неділю.

    Сервіси онлайн-моніторингу також підтверджують, що навантаження постійно змінюється протягом дня. На окремих переходах ситуація може покращитися вже за кілька годин, тоді як на найпопулярніших пунктах пропуску час очікування залишається найбільшим.

    Прикордонники радять тим, хто лише планує поїздку, уважно стежити за оперативною інформацією ДПСУ, користуватися сервісами моніторингу черг та, за можливості, обирати менш завантажені переходи. Це дозволить уникнути багатогодинного очікування та зробити перетин кордону значно швидшим.

    За оцінками Державної прикордонної служби, високий пасажиропотік може зберігатися ще найближчими днями, оскільки початок липня традиційно супроводжується активними подорожами українців у період літніх відпусток і канікул. Тому водіям і пасажирам рекомендують закладати додатковий час на проходження прикордонного контролю та заздалегідь готувати всі необхідні документи.

  • РФ нарощує військову інфраструктуру вглибині Білорусі, біля кордону — без змін

    РФ нарощує військову інфраструктуру вглибині Білорусі, біля кордону — без змін

    Нарощення військових інфраструктурних об’єктів під впливом Російської Федерації фіксується на території Білорусі переважно в глибині країни, тоді як безпосередньо вздовж українського кордону ознак формування нових ударних угруповань або суттєвого посилення військової присутності не спостерігається. Про це заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону, коментуючи поточну безпекову ситуацію на північному напрямку.

    За словами представника ДПСУ, українські прикордонні підрозділи продовжують здійснювати постійний моніторинг ситуації вздовж усього кордону з Білоруссю, однак станом на зараз не зафіксовано накопичення особового складу, техніки або формування нових наступальних угруповань безпосередньо в прикордонній зоні. Він наголосив, що така відсутність концентрації сил поблизу кордону є важливим фактором стабільності, однак не означає зменшення потенційних ризиків у довгостроковій перспективі.

    Водночас Демченко підкреслив, що вплив Російської Федерації на військову інфраструктуру Білорусі залишається системним і продовжує посилюватися. За даними української розвідки, які озвучив речник, у глибині білоруської території триває активне розширення та модернізація військових об’єктів, зокрема полігонів, навчальних центрів і баз, які можуть використовуватися для розміщення особового складу та накопичення військової техніки.

    Йдеться про об’єкти, що розташовані не на безпосередній лінії кордону, а в тилових районах Білорусі, що, за оцінками української сторони, може свідчити про стратегічне формування інфраструктурного резерву. Така модель розбудови, як зазначають у ДПСУ, потенційно дозволяє швидко переміщувати підрозділи у разі зміни оперативної обстановки, навіть якщо наразі цього не відбувається.

    Окремо речник ДПСУ звернув увагу на те, що підрозділи білоруської армії, які з 2022 року залишаються розгорнутими у прикордонних районах у межах заявлених заходів безпеки, наразі не збільшуються у чисельності. За його словами, українська сторона фіксує регулярні ротації цих підрозділів, що відбуваються планово та не свідчать про ескалаційне нарощення угруповання.

    Демченко уточнив, що зараз фактично триває чергова ротація, коли один підрозділ змінює інший, і такі процеси повторюються періодично з моменту, коли Білорусь у 2022 році розмістила свої війська вздовж кордону, пояснюючи це нібито загрозами з українського боку. Українські прикордонники, за його словами, продовжують фіксувати ці переміщення, однак вони не мають ознак нарощення наступального потенціалу.

    Попри відсутність безпосередніх загроз у прикордонній зоні, у ДПСУ наголошують, що ситуація залишається динамічною та потребує постійного контролю. Речник підкреслив, що українські сили оборони враховують усі можливі сценарії розвитку подій на північному напрямку, зважаючи на триваючу військово-політичну співпрацю між Мінськом і Москвою та загальну безпекову ситуацію в регіоні.

    Окремо він наголосив, що Україна продовжує нарощувати власні оборонні можливості на цьому напрямку, посилюючи інженерні та оборонні заходи, а також розвідувальне спостереження, аби своєчасно реагувати на будь-які потенційні зміни оперативної обстановки.

    У ширшому контексті ситуація на білоруському напрямку розглядається українською стороною як елемент загальної стратегії безпеки, де навіть відсутність активних бойових дій не виключає потенційних ризиків у разі зміни політичних або військових рішень у Мінську чи Москві. Саме тому, за словами Демченка, Україна продовжує утримувати підвищену увагу до цього напрямку та підтримувати відповідний рівень готовності сил оборони.