Golosnovinua.com

Позначка: дронові атаки

  • Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    Росіяни оголосили «вільне полювання» на авто на Херсонщині

    На Херсонщині російські окупаційні війська посилюють використання безпілотників для полювання на автомобілі. Російські військові отримали вказівки щодо так званого «вільного полювання» на автотранспорт, зокрема із застосуванням дронів з оптоволоконним керуванням.

    Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    За даними Сил оборони, російські окупанти збільшили кількість дронових розрахунків у регіоні. Їхнє завдання полягає, зокрема, у пошуку та ураженні автомобілів, які можуть становити інтерес для російських військових.

    Особливу увагу окупанти приділяють транспортним засобам, які за зовнішніми ознаками можуть бути ідентифіковані як автомобілі Сил оборони України. Водночас активність російських операторів безпілотників створює додаткову небезпеку і для цивільного населення, оскільки дрони можуть атакувати транспорт у населених пунктах та поблизу об’єктів, де одночасно перебуває багато людей і автомобілів.

    За словами Прокудіна, найближчими тижнями ризик ударів може бути особливо високим у районах значного скупчення автотранспорту. Йдеться, зокрема, про території поблизу супермаркетів, ринків та автозаправних станцій.

    Голова Херсонської ОВА закликав мешканців регіону залишатися максимально пильними та враховувати зростання загрози під час пересування автомобілем. В умовах активного застосування російськими військами безпілотників будь-яке скупчення машин може привертати увагу операторів дронів.

    Окрему небезпеку становлять безпілотники з оптоволоконним керуванням. Такі дрони мають особливості, які ускладнюють протидію їм традиційними засобами радіоелектронної боротьби, оскільки зв’язок між оператором та апаратом здійснюється через фізичний кабель, а не радіоканал.

    Застосування таких безпілотників російськими військами на Херсонському напрямку посилює загрозу для транспортного сполучення та пересування людей. Росіяни можуть використовувати дрони для спостереження за дорогами, виявлення автомобілів та подальшого завдання ударів.

    При цьому випадки переслідування цивільних за допомогою російських безпілотників на Херсонщині вже фіксувалися. Нещодавно один із російських дронів переслідував чоловіка, який перебував біля ринку в Херсоні та торгував овочами.

    За словами Олександра Прокудіна, безпілотник близько хвилини кружляв навколо автомобіля та переслідував людину. Цей випадок став черговим свідченням того, що російські війська використовують безпілотники не лише для ураження військових цілей, а й для полювання на цивільних мешканців регіону.

    Херсонщина залишається однією з найбільш небезпечних областей України через близькість до позицій російських військ та постійні обстріли. Окупанти регулярно застосовують артилерію, авіацію та безпілотники для атак по населених пунктах і цивільній інфраструктурі.

    На цьому тлі збільшення кількості російських дронових розрахунків та використання безпілотників з оптоволоконним керуванням створює нові ризики для мешканців області. Українські військові продовжують протидіяти російським безпілотникам, однак через масштаб їхнього застосування загроза для людей і транспорту залишається високою.

  • $4 млрд за чотири удари: чому атаки на Wildberries можуть стати одним із найболючіших економічних ударів по Росії

    $4 млрд за чотири удари: чому атаки на Wildberries можуть стати одним із найболючіших економічних ударів по Росії

    Українські удари по логістичних центрах найбільшого російського маркетплейсу Wildberries поступово виходять за рамки звичайної військової операції. Якщо оцінки експертів, на які посилається Forbes, підтвердяться, сумарні втрати від атак на склади в Електросталі, Котовську, Краснодарі та Невинномиську можуть перевищити 4 млрд доларів. Йдеться не лише про знищені товари, а й про масштабний удар по логістичній системі компанії, яка є одним із ключових елементів сучасної російської економіки.

    За оцінками аналітиків Data Insight, лише останні атаки на склади в Краснодарі та Невинномиську могли призвести до втрати товарів приблизно на 100–120 млрд рублів (близько 1,3–1,5 млрд доларів за поточним курсом). Аналогічні суми раніше оцінювалися після ударів по логістичних центрах у Котовську та Електросталі. Водночас остаточний розмір збитків ще невідомий: інвентаризація товарів може тривати кілька тижнів.

    Чому Wildberries — це не просто інтернет-магазин

    Wildberries часто називають «російським Amazon», але масштаби компанії навіть ширші. Це найбільший маркетплейс Росії, який обробляє десятки мільйонів замовлень щодня, об’єднує понад мільйон продавців і є критично важливою частиною внутрішньої логістики країни. За даними Reuters, разом із конкурентом Ozon платформа формує близько 8,5% російського ВВП, а через неї працюють мільйони людей — від продавців до транспортних компаній.

    Саме тому удари по логістичних центрах впливають не лише на саму компанію. Під загрозою опиняються десятки тисяч малих і середніх підприємців, які використовують інфраструктуру Wildberries для продажу товарів. Для багатьох із них знищення складів означає втрату всього товарного запасу.

    Удар по логістиці, а не лише по товарах

    Найбільшою проблемою можуть виявитися навіть не прямі фінансові збитки, а порушення всієї логістичної мережі.

    Якщо оцінка про втрату 12–14% складських площ компанії відповідає дійсності, Wildberries доведеться оперативно перерозподіляти потоки товарів між іншими центрами. Це означає збільшення часу доставки, дефіцит місця на складах, додаткові транспортні витрати та можливе подорожчання логістики для продавців. Ця цифра наразі базується на експертних оцінках і не була офіційно підтверджена компанією.

    Крім того, після перших атак компанія зіткнулася із хвилею звернень продавців щодо компенсацій. Російські медіа повідомляли, що отримати повне відшкодування втрат буде складно, оскільки відповідальність маркетплейса обмежується умовами договорів із продавцями.

    Чому Україна обрала саме такі цілі

    Українська влада неодноразово заявляла, що удари завдаються по об’єктах, які використовуються для підтримки російської військової логістики. Президент Володимир Зеленський раніше зазначав, що окремі логістичні комплекси забезпечують постачання компонентів для виробництва безпілотників та іншого обладнання. Водночас Кремль і керівництво Wildberries це заперечують, називаючи компанію виключно цивільним бізнесом.

    Однак навіть без доведеного військового призначення подібні об’єкти мають стратегічне значення для економіки Росії. Великі логістичні центри забезпечують безперервний рух товарів, підтримують внутрішнє споживання та роботу тисяч підприємств.

    Нова стратегія економічного тиску

    Протягом останніх місяців Україна дедалі частіше завдає ударів не лише по військових базах, а й по елементах економічної інфраструктури — нафтобазах, паливних терміналах, транспортних вузлах і великих логістичних центрах.

    Аналітики вважають, що така стратегія має кілька цілей: підвищити вартість ведення війни для Росії, змусити державу витрачати більше коштів на відновлення інфраструктури та ускладнити функціонування секторів, які забезпечують економічну стабільність країни.

    Показово, що після серії атак Wildberries російська влада вже була змушена реагувати. Кремль визнав значні втрати компанії, а представники бізнесу почали просити державу про податкові пільги та інші заходи підтримки для продавців, які втратили товари через пожежі.

    Якщо тенденція продовжиться, під ударом можуть опинитися й інші великі логістичні оператори. У такому разі війна дедалі більше виходитиме за межі фронту, перетворюючись на боротьбу за стійкість економічних систем. Для Росії це означає не лише втрату окремих складів, а й необхідність перебудови всієї логістики, що в умовах санкцій, дефіциту кадрів і високих військових витрат стає дедалі дорожчим викликом.

  • “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    “Бийте по Україні, але не зачіпайте нас”: президент Румунії опинився в центрі скандалу через заяву про російські атаки

    Президент Румунії Нікушор Дан опинився під хвилею критики після резонансної заяви щодо російських ударів по Україні. В інтерв’ю британському мовнику BBC, передає “Європейська правда“, глава румунської держави, коментуючи регулярні інциденти з російськими безпілотниками поблизу кордону його країни, заявив, що Росія має забезпечити відсутність загрози для румунських громадян під час атак на українські території.

    Заява пролунала на тлі дедалі більшої стурбованості Бухареста безпековою ситуацією в прикордонних районах після численних випадків падіння російських дронів на території Румунії або поблизу її кордонів. Водночас формулювання президента викликало гостру реакцію як серед румунського суспільства, так і в медіапросторі, оскільки багато хто сприйняв його слова як непряме визнання права Росії продовжувати удари по українських містах.

    Відповідаючи на запитання журналістів про реакцію Румунії на дронові інциденти, Дан зазначив, що за останні два роки країна зафіксувала від 20 до 30 випадків, пов’язаних із російськими безпілотниками. За його словами, спочатку йшлося про апарати без бойової частини, однак близько місяця тому стався інцидент із дроном, який ніс вибухівку. На щастя, боєприпас не здетонував.

    Президент наголосив, що подібні випадки становлять пряму загрозу для безпеки румунських громадян, особливо в населених пунктах, розташованих поблизу українського кордону та дельти Дунаю. Саме тому він заявив, що під час атак по українських містах, розташованих поруч із румунською територією, Росія повинна бути впевненою, що її удари не завдадуть шкоди громадянам Румунії.

    Саме ця фраза викликала найбільше обурення. Критики звернули увагу, що президент фактично не закликав до припинення російських ударів по Україні, а лише висловив вимогу, щоб вони не створювали ризиків для румунської сторони. У соціальних мережах та коментарях під публікаціями румунських медіа користувачі називали такі слова «цинічними», «неприйнятними» та «позбавленими людяності».

    Ситуація стала ще більш контрастною через те, що лише за два дні до цього, під час розмови з президентом України Володимиром Зеленським, Нікушор Дан публічно заявляв про необхідність повного припинення російських атак на українську територію. Тоді він наголошував на підтримці України та необхідності зупинення агресії Російської Федерації.

    Окрему увагу привернула й інша частина інтерв’ю. Президент Румунії заявив, що у випадку подальших інцидентів його країна може вдатися до дипломатичних заходів щодо Москви, включно з можливим видворенням російського посла. Таким чином Бухарест демонструє готовність жорсткіше реагувати на загрози власній безпеці.

    Проблема російських безпілотників для Румунії залишається актуальною вже тривалий час. Після початку масштабних атак РФ на українську портову інфраструктуру в Одеській області уламки дронів неодноразово виявляли на румунській території. Особливо часто такі випадки фіксувалися поблизу населених пунктів навпроти українських портів Рені та Ізмаїл. Через це румунська влада була змушена посилити заходи безпеки, створити укриття для населення в прикордонних районах та запровадити систему екстрених сповіщень про повітряні загрози.

    Останнім часом занепокоєння Бухареста лише посилилося через зростання кількості російських ударів по українських об’єктах поблизу кордону НАТО. У Румунії неодноразово заявляли, що уважно стежать за ситуацією та координують дії з союзниками по Альянсу.

    Водночас слова Нікушора Дана вкотре продемонстрували складність балансу, який намагаються зберігати країни-сусіди України. З одного боку, вони підтримують Київ і засуджують російську агресію, а з іншого — дедалі більше уваги приділяють безпеці власних громадян на тлі ризику поширення війни за межі української території.

    Поки офіційний Бухарест не коментував хвилю критики, яка виникла після інтерв’ю BBC. Однак дискусія навколо висловлювань президента вже стала однією з найгучніших політичних тем у Румунії наприкінці травня, а його слова продовжують активно обговорювати як у румунських, так і в українських медіа.

  • Пентагон змінює підхід до дронів після української операції «Павутина»

    Пентагон змінює підхід до дронів після української операції «Павутина»

    Американські збройні сили суттєво переглядають підходи до використання безпілотників, орієнтуючись на бойовий досвід України, зокрема на операцію Служби безпеки України «Павутина». Про це повідомляє Defense One, описуючи результати серії масштабних навчань Пентагону, проведених у 2025 році.

    Йдеться про навчання під назвою «Операція Чистий горизонт», які відбулися у вересні 2025 року на авіабазі Еглін у штаті Флорида. За задумом американських військових, вони мали максимально відтворити умови сучасного поля бою, які вже сформувалися під час війни Росії проти України. Саме український досвід масованих дронових атак став одним із ключових орієнтирів для планування сценаріїв.

    Як зазначив бригадний генерал Метт Росс, який очолює Об’єднану міжвідомчу оперативну групу 401 — спеціалізований центр Міністерства оборони США з протидії безпілотним системам, саме українські операції змусили Пентагон переглянути підходи до дронової війни. За його словами, аналіз бойових дій в Україні дозволив чіткіше визначити пріоритети розвитку технологій і тактики застосування безпілотників.

    Під час навчань американські підрозділи моделювали масовані атаки різними типами дронів — від малих FPV-систем до більших апаратів, здатних працювати в умовах активного радіоелектронного придушення. Значну увагу приділили сценаріям, у яких безпілотники повинні діяти в умовах глушіння сигналів, обмеженої навігації та протидії системам ППО.

    Окремим елементом стало використання нових типів зв’язку та керування. Американські військові застосовували дрони з оптоволоконним управлінням, а також безпілотники, що працюють через LTE та мобільні мережі. За словами генерала Росса, це дозволило реалізувати сценарії, за яких оператори могли здійснювати ураження цілей на великій відстані, перебуваючи в іншому штаті. Зокрема, він навів приклад, коли оператори в Колорадо координували дії дронів, які уражали цілі у Флориді.

    Важливою особливістю цих навчань стало те, що подібні технологічні рішення раніше не застосовувалися в такому масштабі навіть під час інших великих тренувань Пентагону, зокрема T-REX в Індіані та FlyTrap у Німеччині. У період з вересня по грудень 2025 року Міністерство оборони США провело 67 окремих тестувань, пов’язаних із розвитком і протидією безпілотним системам.

    За підсумками цих випробувань американська сторона впровадила єдину цифрову систему для відстеження дронів та створила міжвидовий інтерфейс для координації дій різних родів військ. Це має забезпечити більш ефективне управління ситуацією у разі масованих дронових атак у майбутніх конфліктах.

    Окремо Пентагон суттєво збільшує фінансування цього напрямку. У бюджетній пропозиції на 2027 рік передбачено 75 мільярдів доларів на розвиток технологій безпілотних систем, що є одним із найбільших показників інвестування в оборонні інновації за останні роки.

    Ключовим джерелом для цих змін стала українська операція «Павутина», проведена СБУ 1 червня 2025 року. В її рамках українські сили одночасно атакували кілька російських військових аеродромів у глибокому тилу, використовуючи FPV-дрони, завчасно доставлені на територію Росії.

    Згідно з офіційними даними СБУ, під час операції було уражено щонайменше 41 літак стратегічної авіації РФ, серед яких Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Атаки були спрямовані на авіабази в різних регіонах, зокрема в Мурманській, Іркутській, Рязанській та Іванівській областях, що зробило операцію однією з найглибших за географією ударів по військовій інфраструктурі Росії.

    Особливістю «Павутини» стала її складна логістика. Дрони були приховані у мобільних дерев’яних конструкціях, встановлених на вантажівках. У визначений момент дахи цих конструкцій дистанційно відкривалися, після чого безпілотники запускалися безпосередньо поблизу цілей. Такий підхід дозволив уникнути раннього виявлення і завдати одночасного удару по кількох об’єктах.

    За оцінками західних експертів, наслідки цієї операції досі відчутні для російської стратегічної авіації, оскільки частину втрат РФ не змогла компенсувати навіть через тривалий час після атаки.

    Саме цей досвід, як підкреслюють у США, став одним із найважливіших факторів, що прискорив трансформацію підходів Пентагону до майбутніх війн, у яких безпілотні системи відіграватимуть одну з ключових ролей.