Норвезький депутат Петер Фреліх опинився в центрі незвичайної історії, яка завершилася зміною правил експорту безпілотників до України. Політик зізнався, що ще у 2023 році свідомо порушив норвезькі експортні обмеження, щоб доправити українським військовим дрони з тепловізійними камерами. Тоді митниця заблокувала відправлення обладнання, а уряд не поспішав відповідати на звернення волонтерів. Однак після того, як безпілотники все ж відправили, норвезька влада прискорила перегляд правил.
Про історію стало відомо 21 жовтня 2026 року після інтерв’ю Фреліха норвезькому мовнику NRK. Політик також описав ці події у своїй новій книжці «Om krigen kommer – hvordan velge rett i krisetider» («Якщо прийде війна — як правильно обирати у кризові часи»).
Петер Фреліх представляє Консервативну партію Норвегії у Стортингу — національному парламенті країни. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він разом із групою однодумців заснував волонтерську організацію Fritt Ukraina, назву якої українською можна перекласти як «Вільна Україна».
Організація займається збиранням коштів і передаванням українським військовим необхідного обладнання, зокрема транспортних засобів, безпілотників та військового спорядження.
Наприкінці літа 2023 року волонтери підготували партію дронів, оснащених тепловізійними камерами. Вони планували доправити обладнання до України через міжнародне транспортне сполучення, використовуючи поромний маршрут до німецького Кіля.
Однак на цьому етапі виникла несподівана перешкода.
Норвезька митна служба повідомила, що вивезення таких безпілотників без відповідного дозволу порушуватиме експортні правила, які походили ще з 1950-х років.
Попри цивільне походження обладнання, його технічні характеристики та можливість застосування у військових цілях створювали юридичні обмеження для експорту.
Волонтери звернулися до норвезького уряду, намагаючись отримати роз’яснення та домогтися зміни застарілих норм.
Проте оперативної відповіді вони не отримали.
Фреліх пояснив, що ситуація на українському фронті тоді була надзвичайно складною, а зволікання з доставленням обладнання могло мати серйозні наслідки для військовослужбовців.
У результаті політик та його однодумці вирішили відправити дрони попри чинну заборону.
Причому, за словами депутата, вони усвідомлювали, що порушують встановлені державою правила.
«Іноді потрібно прислухатися до внутрішнього відчуття, робити те, що очевидно є правильним, і проявляти рішучість», — пояснив свою позицію Фреліх в інтерв’ю NRK.
Водночас він наголосив, що не закликає інших громадян систематично порушувати законодавство.
Політик окремо уточнив, що йшлося про порушення підзаконного нормативного акта, а не безпосередньо закону, ухваленого парламентом. Проте така дія також була незаконною.
За інформацією норвезьких медіа, після відправлення безпілотників ситуація почала змінюватися.
Уже наступного ранку представники Fritt Ukraina отримали повідомлення про намір уряду терміново розглянути питання експортних обмежень.
Згодом правила переглянули, дозволивши законне постачання комерційних цивільних дронів до України за відповідних умов.
Таким чином, випадок із норвезьким парламентарем став одним із чинників, які прискорили перегляд нормативних обмежень.
Водночас це не означає повного скасування експортного контролю щодо будь-яких безпілотників чи обладнання подвійного призначення.
Сам депутат пояснював, що тепловізійні дрони були потрібні українським військовим для виявлення небезпек на полі бою.
Зокрема, такі апарати можуть допомагати виявляти міни та інші об’єкти за їхніми температурними характеристиками.
За словами Фреліха, своєчасне отримання цього обладнання могло врятувати життя українських захисників.
Однак незалежної оцінки бойової ефективності саме переданої партії дронів у відкритих джерелах немає.
Історія привернула додаткову увагу через тодішню посаду політика.
У 2023 році Фреліх очолював парламентський Комітет із контролю та конституційних питань, який займається перевіркою діяльності державних органів і дотриманням встановлених процедур.
Фактично посадовець, відповідальний за парламентський контроль, сам свідомо порушив чинні нормативні правила.
У коментарях норвезьким журналістам він визнав юридичну неоднозначність ситуації, але заявив, що не шкодує про ухвалене рішення.
Наразі у відкритих публікаціях немає підтвердженої інформації про притягнення Фреліха або представників його організації до відповідальності за цей випадок.
Водночас діяльність Fritt Ukraina за останні роки набула значного масштабу.
За даними норвезької газети Aftenposten, організація з початку роботи забезпечила передавання Україні обладнання загальною вартістю приблизно 600 мільйонів норвезьких крон.
Серед переданого — понад тисяча транспортних засобів, близько десяти тисяч безпілотників і десятки тисяч одиниць військового одягу та взуття.
Сам Фреліх здійснив 16 поїздок до України в межах діяльності організації.
У 2026 році він вирішив залишити посаду керівника Fritt Ukraina після переходу на посаду голови парламентського Комітету із закордонних справ та оборони.
Політик пояснив це необхідністю розмежувати свої обов’язки парламентаря та діяльність волонтерської організації.
Водночас він залишився її засновником і учасником.
Підтримка України з боку Норвегії не обмежується громадськими ініціативами.
Осло є одним із важливих партнерів Києва у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленості України та Норвегії щодо розширення оборонної співпраці.
Серед пріоритетів партнерства — посилення протиповітряної оборони, фінансування озброєння та розвиток українських безпілотних програм.
Крім того, «Ненька інфо» писала про плани Норвегії зберегти масштабну підтримку України у 2027 році.
Йдеться про урядову пропозицію виділити 85 мільярдів норвезьких крон, більшу частину яких планують спрямувати на оборонні потреби. Остаточне фінансування має затвердити парламент.
Історія Петера Фреліха демонструє, як нагальні потреби українського фронту у 2023 році зіткнулися з нормативними обмеженнями, розробленими задовго до появи сучасних цивільних безпілотників.
Після цього норвезька влада змінила правила, а постачання комерційних дронів до України отримало законніший і зрозуміліший механізм.
Водночас сам політик не заперечує, що свідоме порушення правил залишається серйозним рішенням, відповідальність за яке не можна ігнорувати.
Через три роки після події Фреліх публічно розповів про свої дії, наголосивши, що тоді вважав швидке доставлення обладнання важливішим за очікування бюрократичних погоджень.
