Golosnovinua.com

Позначка: дрони-перехоплювачі

  • Україна створила малу ракету проти реактивних «Шахедів»: що відомо про «Ніку» і «Спис»

    Україна створила малу ракету проти реактивних «Шахедів»: що відомо про «Ніку» і «Спис»

    Україна переходить до нового етапу боротьби з російськими реактивними ударними безпілотниками. Найближчим часом мають розпочатися випробування нової малої ракети «Ніка», створеної для перехоплення швидкісних дронів типу Shahed. Водночас інший перспективний засіб — українсько-німецький перехоплювач SPYS, або «Спис», — уже пройшов тестування з позитивним результатом.

    Про нові розробки президент Володимир Зеленський розповів 4 жовтня під час спілкування з журналістами. Глава держави прямо пов’язав їхню появу з необхідністю протидіяти реактивним версіям російських ударних БПЛА, які стали значно складнішою ціллю для традиційних засобів протиповітряної оборони.

    За словами Зеленського, в Україні з’являється нова мала ракета «Ніка», призначена саме для боротьби з реактивними «Шахедами».

    Президент повідомив, що попереду її випробування. При цьому українська та німецька сторони, за його словами, позитивно оцінюють перспективи цієї розробки. Детальні технічні характеристики «Ніки» — її дальність, швидкість, тип наведення або вартість одного перехоплення — наразі офіційно не розголошуються.

    «Спис» уже пройшов успішний тест

    Паралельно Україна працює над іншим засобом боротьби з реактивними дронами — перехоплювачем SPYS, який у частині українських повідомлень називають «Спис».

    Зеленський заявив, що тест нової системи завершився позитивно.

    За даними Укрінформу, йдеться про німецько-український швидкісний дрон-перехоплювач SPYS. Президент подякував за результат компанії Quantum Systems, яка бере участь у проєкті.

    Таким чином, Україна фактично випробовує одразу два різні підходи до нової повітряної загрози: швидкісний дрон-перехоплювач і компактну ракету.

    Такий підхід має особливе значення через різке збільшення кількості реактивних російських безпілотників.

    Реактивні «Шахеди» стали серйознішою проблемою

    Звичайні дрони типу Shahed мають відносно невелику швидкість, що дозволяє застосовувати проти них мобільні вогневі групи, кулемети, зенітну артилерію та дрони-перехоплювачі.

    Реактивні модифікації змінюють ситуацію.

    Вони проходять маршрут значно швидше, скорочують час на виявлення та реакцію і можуть бути складнішими цілями для дешевих засобів перехоплення.

    Зеленський раніше повідомляв, що українські сили знищують приблизно 85–90% звичайних ударних безпілотників, тоді як ефективність проти реактивних дронів становить близько 57%. Україна паралельно тестує кілька моделей швидкісних перехоплювачів.

    «Ненька інфо» раніше писала, що наприкінці вересня президент називав показник перехоплення реактивних «Шахедів» на рівні близько 55% та попереджав про плани Росії різко масштабувати цей напрям.

    Росія хоче різко наростити виробництво

    Проблема може стати ще гострішою протягом найближчих місяців.

    За даними, які президент озвучував із посиланням на українську розвідку, Росія може у 2027 році витратити близько 12 млрд доларів на виробництво реактивних безпілотників і баражуючих боєприпасів.

    ГУР раніше також повідомляло, що РФ планує збільшити частку реактивних «Шахедів» приблизно до 50% від загального виробництва ударних безпілотників цього сімейства.

    За оцінками розвідки, російська промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних апаратів типу «Герань-4» і «Герань-5». ГУР: Росія планує довести частку реактивних «Шахедів» до 50%

    За одну атаку Росія запускала десятки реактивних дронів

    Масштаб проблеми став особливо помітним у вересні.

    Під час атаки в ніч на 23 вересня Повітряні сили зафіксували 161 повітряну ціль, серед яких було одразу 82 реактивні «Шахеди».

    Тобто реактивні модифікації становили більше половини ударних засобів, використаних Росією в межах тієї атаки. 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами

    Кількома днями раніше під час ще одного нічного удару приблизно половину зі 138 російських дронів також становили реактивні модифікації.

    Це означає, що Україна вже зіткнулася не з експериментальним використанням одиничних апаратів, а з поступовим переходом Росії до їхнього масового застосування.

    Роботи над новим перехопленням прискорили ще у вересні

    Поява назв «Ніка» та «Спис» стала фактично продовженням роботи, про яку українська влада говорила протягом попереднього місяця.

    Ще 3 вересня Зеленський після засідання Ставки заявив, що українські виробники вже мають прототипи швидкісних дронів-перехоплювачів.

    Головним завданням президент тоді назвав доведення цих систем до необхідного рівня ефективності та подальший перехід до серійного виробництва. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Вже 7 вересня президент повідомляв, що над засобами масового перехоплення реактивних БПЛА в Україні працюють десятки компаній і кілька виробників демонструють практичні результати. Ненька

    Україна посилює співпрацю з Німеччиною

    Нові системи з’являються на тлі значного розширення українсько-німецької оборонної співпраці.

    4 жовтня Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц взяли участь в Українсько-німецькому бізнес-форумі. За повідомленням Офісу президента, сторони підписали домовленості у сфері ППО, дронів-перехоплювачів, оборонного виробництва та енергетики.

    Зеленський також заявив, що Київ і Берлін працюватимуть над збільшенням виробництва ракет для систем Patriot у Німеччині.

    Окремо очікується контракт із німецькою компанією Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft (FFG). Президент оцінював можливу вартість майбутнього контракту приблизно у 2 млрд — валюту в цій конкретній цитаті він не уточнив, тому додавати її без офіційного підтвердження некоректно.

    Також у межах українсько-німецьких домовленостей обговорюється розвиток перехоплювачів і малих ракет проти реактивних «Шахедів», збільшення виробництва ракет до Patriot і подальше посилення ППО.

    Для України це може стати новим ешелоном ППО

    Головна проблема боротьби з масовими дроновими атаками — не лише здатність збити ціль, а й вартість одного перехоплення.

    Використовувати дорогі зенітні ракети великої дальності проти сотень відносно дешевих БПЛА економічно складно. Саме тому Україна паралельно розвиває мобільні групи, зенітні дрони, авіаційне перехоплення та компактні ракети.

    «Ніка» потенційно має зайняти саме цю нішу — однак говорити про її фактичну ефективність поки зарано, оскільки Зеленський лише анонсував майбутні випробування.

    У випадку зі «Списом» ситуація вже просунулася далі: президент підтвердив позитивний результат тесту, хоча детальні характеристики системи та строки її можливого серійного розгортання офіційно не називалися.

    Саме тому найближчий етап стане ключовим: «Ніка» має пройти випробування, а успішний прототип «Списа» — перейти від тестування до масштабування, якщо військові підтвердять необхідні характеристики.

    На тлі того, що Росія дедалі активніше використовує реактивні безпілотники та планує нарощувати їхнє виробництво, створення дешевих і масових засобів перехоплення стає одним із головних напрямів розвитку української протиповітряної оборони.

  • По 150 снарядів на один дрон: Україна знайшла боєприпаси для F-16

    По 150 снарядів на один дрон: Україна знайшла боєприпаси для F-16

    Україна домовилася з партнерами про постачання 20-міліметрових боєприпасів для винищувачів F-16, які дедалі активніше використовують для перехоплення російських реактивних ударних дронів. Польща вже розпочала процес передачі необхідних снарядів, до вирішення проблеми також долучилися Іспанія та Бельгія. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

    За словами міністра, пошук боєприпасів останніми днями став одним із найтерміновіших завдань української дипломатії. Причина — швидке нарощування Росією кількості реактивних безпілотників, проти яких звичайні мобільні вогневі групи значно менш ефективні через високу швидкість цілей.

    Сибіга заявив, що Україна вже змогла забезпечити рішення щодо 20-мм калібру «на суттєвий період часу». Він окремо подякував Польщі, Іспанії та Бельгії, зазначивши, що польська сторона вже почала передачу боєприпасів.

    За словами глави МЗС, винищувачі F-16 зараз є одним із найбільш ефективних засобів боротьби з реактивними БпЛА поряд із класичними системами протиповітряної оборони. Однак застосовувати дорогі зенітні ракети проти кожного безпілотника економічно складно, особливо коли Росія запускає десятки або навіть сотні цілей за одну атаку.

    Саме тому дедалі більше роботи перекладають на авіацію.

    Винищувач F-16 оснащений вбудованою шестиствольною 20-мм гарматою M61A1 Vulcan. За офіційною довідкою Повітряних сил США, літак несе близько 500 снарядів до цієї гармати. Сама M61A1 здатна вести вогонь із темпом до 6000 пострілів за хвилину.

    До останнього часу гармата була допоміжною зброєю винищувача, однак у нинішніх умовах вона отримала нову роль — збивати швидкісні безпілотники без витрачання дорогих керованих ракет.

    Bloomberg раніше повідомляв, що Україна шукала десятки тисяч 20-мм снарядів і вже вела переговори з кількома європейськими країнами та приватними виробниками. За оцінками співрозмовників агентства, на одне перехоплення реактивного дрона може витрачатися приблизно 150 снарядів. За нинішньої інтенсивності атак добова потреба України потенційно може становити близько 10 тисяч пострілів. Це оцінка джерел Bloomberg, а не встановлена нормативна витрата для кожного перехоплення.

    Така арифметика показує, чому питання запасів стало критичним. Якщо один F-16 має близько 500 снарядів, інтенсивне застосування гармати проти кількох цілей швидко вичерпує боєкомплект конкретного літака, а при регулярних масованих атаках країні потрібні вже не тисячі, а стабільні великі поставки.

    При цьому 20-мм боєприпаси мають важливу перевагу: у світі їх значно більше, ніж дефіцитних ракет до сучасних систем ППО. Саме цей фактор, за даними Bloomberg, зробив авіаційні гармати одним із найбільш оперативних та економічно вигідних варіантів протидії новому поколінню російських дронів.

    Україна вже застосовує F-16 для цієї роботи. Наприкінці вересня президент Володимир Зеленський повідомляв, що українські сили посилюють можливості боротьби з реактивними безпілотниками. Reuters тоді зазначав, що Бельгія готується передати Україні ще три F-16 до кінця 2026 року, а термінові партії боєприпасів для винищувачів уже надходили від Бельгії, Іспанії та інших партнерів.

    1 жовтня Зеленський окремо доручив МЗС, Міністерству оборони та Офісу президента провести оперативну перевірку всіх домовленостей щодо амуніції для F-16 і ракет ППО. Президент вимагав пройтися по кожній країні, кожній домовленості та кожному пакету допомоги й підготувати оновлений графік фактичних постачань. Причиною він назвав те, що частина рішень, погоджених на рівні лідерів держав, ще не була реалізована на рівні команд і відомств.

    «Ненька інфо» вже писала про цю перевірку та дефіцит засобів для нової хвилі повітряних атак: «Не все дійшло: Зеленський наказав перевірити всі домовленості щодо F-16 і ППО»

    Окремо Україна намагається створити дешевший ешелон ППО без постійного залучення бойової авіації. За словами Сибіги, Київ просить партнерів фінансувати замовлення реактивних дронів-перехоплювачів українського виробництва. Вітчизняні компанії вже мають прототипи та готові масштабувати виробництво, якщо отримають достатнє фінансування.

    «Ненька інфо» раніше повідомляла, що президент поставив завдання прискорити створення таких систем. Йдеться про швидкі перехоплювачі, здатні наздоганяти нові російські реактивні БпЛА, проти яких повільніші дрони-перехоплювачі працюють гірше. «Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних “Шахедів”»

    Проблема стала особливо гострою у вересні. Росія почала масово змішувати класичні ударні БпЛА з реактивними версіями. 20 вересня, наприклад, із 138 безпілотників, зафіксованих під час нічної атаки, приблизно половину становили реактивні модифікації. Уже 23 вересня Повітряні сили повідомляли про 82 реактивні «Шахеди» під час однієї масованої атаки.

    Такі дрони створюють принципово іншу проблему для ППО. Класичний Shahed летить відносно повільно, що дозволяє працювати мобільним групам із кулеметами, зенітними установками та звичайними дронами-перехоплювачами. Реактивні модифікації проходять той самий маршрут значно швидше, різко скорочуючи час реакції.

    Саме через це F-16 стали одним із проміжних рішень: винищувач може швидко перехоплювати ціль, а використання гармати дозволяє не витрачати на кожен дрон дорогу ракету AIM-9 або AIM-120.

    Водночас такий метод має і очевидні обмеження. Для гарматного перехоплення літаку потрібно зблизитися з безпілотником, правильно зайняти позицію для атаки та діяти з урахуванням ризику падіння уламків. Крім того, кількість F-16 в Україні обмежена, а ці літаки потрібні не лише для боротьби з дронами, а й для інших завдань — прикриття неба, перехоплення крилатих ракет і виконання ударних місій.

    Тому 20-мм снаряди — не універсальна заміна класичній ППО, а ще один рівень багатошарової системи захисту.

    Україна паралельно продовжує вимагати додаткові ракети Patriot, бо саме вони залишаються одним із ключових засобів проти балістичних ракет. Наприкінці вересня Київ пропонував партнерам навіть механізм «позичання» ракет із європейських арсеналів із подальшим поверненням після надходження вже законтрактованих партій. Про це також писала «Ненька інфо». «Ракети в борг: Київ просить ЄС терміново передати частину арсеналів Patriot»

    Отже, Україна зараз фактично вибудовує окрему систему боротьби саме з реактивними дронами: дорогі зенітні ракети залишають для найнебезпечніших цілей, F-16 із 20-мм гарматами мають перехоплювати швидкі БпЛА там, де це можливо, а в перспективі частину навантаження повинні перебрати дешевші реактивні дрони-перехоплювачі.

    Домовленості з Польщею, Іспанією та Бельгією закривають одну з найгостріших проблем цієї системи — наявність достатнього запасу боєприпасів для гармат F-16. За словами Сибіги, потрібні снаряди мають надійти вже найближчим часом, а паралельно Київ продовжує переговори з приватними виробниками про значно більші партії.

    Якщо постачання вдасться зробити регулярними, українські F-16 отримають можливість значно частіше працювати по реактивних дронах без витрачання дефіцитних авіаційних і зенітних ракет — саме тоді, коли Росія різко нарощує кількість таких цілей у своїх масованих атаках.

  • Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Росія планує у 2027 році витратити 12 мільярдів доларів лише на виробництво реактивних безпілотників та баражуючих боєприпасів. Про такі дані української воєнної розвідки заявив президент Володимир Зеленський, попередивши, що йдеться про загрозу не лише для України.

    За словами президента, інформацію про російські технологічні плани на наступний рік ГУР представило під час засідання Ставки Верховного головнокомандувача. Розвідка доповіла про виробничі можливості РФ, нові види озброєння та схеми постачання компонентів для російського ВПК.

    «Наступного року тільки на виробництво реактивних дронів і баражуючих боєприпасів Росія планує витратити 12 мільярдів доларів – і тільки на одну цю категорію зброї», — заявив Зеленський. Він окремо наголосив, що масштаби такого виробництва, на думку української сторони, становлять небезпеку не лише для України.

    Одночасно президент назвав актуальні показники боротьби з новими реактивними ударними дронами. За його словами, українське перехоплення реактивних «Шахедів» зараз становить близько 55%.

    Лише протягом вересня Росія, за даними, озвученими Зеленським, застосувала понад 2730 реактивних «Шахедів», із яких більш ніж 1,5 тисячі вдалося збити або подавити.

    Ці цифри показують, наскільки швидко змінився характер російських дронових атак.

    Раніше основу масованих нальотів становили повільніші ударні БпЛА типу Shahed, проти яких Україна протягом кількох років вибудувала багатошарову систему оборони — від мобільних вогневих груп і засобів РЕБ до зенітних комплексів та дронів-перехоплювачів.

    Однак реактивні модифікації летять значно швидше та залишають менше часу для виявлення й знищення.

    «Ненька інфо» ще на початку вересня писала, що Україна терміново прискорює виробництво спеціальних швидкісних дронів-перехоплювачів саме для боротьби з реактивними «Шахедами». На той момент українські компанії вже створили прототипи таких систем, але перед державою та виробниками стояло завдання швидко довести їх до серійного виробництва. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    25 вересня Зеленський повідомив уже про нові рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів різних типів. На Ставці також аналізували результати випробувань перехоплювачів російських реактивних дронів та визначали системи, які можуть стати основним засобом протидії такій загрозі.

    Крім того, під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН президент заявляв, що українські військові вже успішно випробували чотири нові реактивні дрони-перехоплювачі. Україна планує масштабувати їхнє виробництво.

    Раніше «Ненька інфо» також повідомляла про оцінки ГУР, згідно з якими Росія прагне довести частку реактивних «Шахедів» приблизно до 50% від загального обсягу ударних безпілотників цього типу. Розвідка оцінювала наявні російські виробничі можливості приблизно у 500 таких апаратів на місяць із перспективою подальшого нарощування.  ГУР: Росія планує довести частку реактивних «Шахедів» до 50%

    Також «Ненька інфо» писала, що масштаби застосування швидкісних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі реактивних апаратів проти приблизно 1,5 тисячі у липні. «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    На цьому тлі 55-відсотковий показник перехоплення залишається одним із головних викликів для української ППО. Для порівняння, проти звичайних повільніших «Шахедів» ефективність української системи захисту суттєво вища.

    Водночас Україна намагається уникнути використання дорогих зенітних ракет проти масових дешевших цілей. «Ненька інфо» раніше писала про активне формування сегмента бюджетних дронів-перехоплювачів, які поступово стають окремим ешелоном української ППО.

    Сам Зеленський заявляє, що російські плани на 2027 рік є ще одним доказом того, що Москва зараз не готується до швидкого завершення війни.

    За його словами, Кремль продовжує шукати причини, щоб уникати повноцінного переговорного формату та продовжувати бойові дії.

    Разом із військовою відповіддю Україна планує посилювати санкційний тиск. Після доповіді ГУР президент назвав одним із пріоритетів нові обмеження проти схем, через які Росія отримує іноземні компоненти для виробництва дронів, ракет і особливо балістичного озброєння.

    Таким чином, головна загроза полягає не лише в появі нового виду «Шахедів», а в масштабі, до якого Росія намагається довести їх виробництво. Якщо озвучені українською розвідкою плани щодо $12 млрд на одну категорію озброєння реалізують, реактивні дрони можуть стати одним із ключових інструментів російських повітряних атак у 2027 році.

    Україна у відповідь прискорює виробництво перехоплювачів, розгортає власне виробництво реактивних двигунів і перебудовує ППО під загрозу, яка вже за кілька місяців із експериментальної перетворилася на масову.

  • Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина «Шахедів» була реактивною

    Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина «Шахедів» була реактивною

    Російські війська в ніч проти 20 вересня здійснили нову масштабну повітряну атаку на Україну, запустивши 138 безпілотників різних типів. Особливістю цього удару стала велика кількість реактивних ударних дронів: за даними Повітряних сил ЗСУ, приблизно половину використаних противником «Шахедів» становили саме реактивні модифікації, боротьба з якими є складнішою через їхню значно більшу швидкість.

    Повітряний напад розпочався ще близько 18:00 19 вересня і тривав протягом ночі та ранку. Росія застосувала ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», а також дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з районів Орла та Міллерового на території РФ, а також із тимчасово окупованих Донецька та Криму, зокрема району Гвардійського.

    Для відбиття атаки були залучені різні компоненти української протиповітряної оборони. За попередньою інформацією Повітряних сил, станом на 08:00 20 вересня було збито або подавлено 101 ворожий безпілотник типу Shahed, «Гербера» та інших типів. Таким чином, українська ППО змогла нейтралізувати більшу частину засобів повітряного нападу.

    Водночас уникнути влучань повністю не вдалося. Повітряні сили повідомили про ураження цілей противника на 17 локаціях, ще на п’яти місцях зафіксували падіння уламків збитих дронів. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була завершена — у повітряному просторі залишалися російські безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

    Особливо важкі наслідки російської атаки зафіксували на Київщині. У Фастівському районі ввечері 19 вересня внаслідок удару безпілотника загинули 39-річна жінка та двоє трирічних дітей — хлопчик і дівчинка. За даними Київської обласної прокуратури, жінка вкладала дітей спати, коли поруч пролунав вибух. Тип безпілотника, яким було завдано удару, правоохоронці встановлюють.

    Також у Фастівському районі російський дрон уразив п’ятиповерховий житловий будинок — виникла пожежа на покрівлі. Крім того, пошкоджень зазнало одне з підприємств, де також спалахнула пожежа. За попередніми повідомленнями щодо останнього об’єкта, інформації про постраждалих не надходило.

    Атаки на Київську область фактично тривали протягом значної частини попередньої доби. Ще до нічної хвилі в області повідомляли про пошкодження дев’яти цивільних об’єктів у чотирьох районах — Обухівському, Вишгородському, Бориспільському та Бучанському.

    Саме поява великої кількості реактивних «Шахедів» стає одним із головних викликів для української системи ППО. Такі безпілотники летять значно швидше за звичайні поршневі Shahed, через що час на їх виявлення та перехоплення скорочується.

    Україна останніми тижнями активно випробовує нові засоби боротьби з цими дронами. Напередодні масованого удару, 19 вересня, президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив кадри роботи нового українського дрона-перехоплювача проти реактивного російського БпЛА. Розробку створила військова контррозвідка СБУ, і її вже застосували у бойових умовах. Того самого дня повідомлялося щонайменше про два успішні перехоплення реактивних дронів новою системою.

    Робота над такими засобами почалася раніше. Ще 3 вересня Зеленський повідомляв після засідання Ставки, що українські виробники вже мають прототипи швидкісних перехоплювачів і що головним завданням є доведення їх до необхідної ефективності та масштабування виробництва.

    Nenka.info раніше детально писала про ці розробки та завдання українським виробникам прискорити створення засобів протидії реактивним безпілотникам. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Крім того, реактивні російські дрони вже демонстрували нестандартні маршрути під час атак на Київ. Наприкінці серпня фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов звертав увагу, що частина таких безпілотників рухалася вздовж українсько-білоруського кордону, хоча такий маршрут не був найкоротшим до столиці.

    Масований наліт 20 вересня відбувся лише через кілька днів після іншої масштабної комбінованої атаки. У ніч проти 17 вересня Росія застосувала проти України ракети різних типів та 157 безпілотників, а в Києві кількість постраждалих зросла до 20 осіб. Пошкодження тоді зафіксували в кількох районах столиці, зокрема у житлових будинках та на об’єктах інфраструктури.

    Про наслідки того удару Nenka.info також повідомляла окремо: Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ.

    Нічний удар 20 вересня ще раз показав зміну характеру російських повітряних атак. Москва продовжує комбінувати ударні безпілотники з імітаторами, намагаючись перевантажити українську протиповітряну оборону, а паралельно збільшує використання швидкісних реактивних апаратів. Для України відповіддю стає не лише застосування традиційної ППО та РЕБ, а й розвиток окремого класу дешевших і швидких дронів-перехоплювачів.

    Станом на ранок 20 вересня Повітряні сили наголошували, що дані щодо наслідків атаки залишаються попередніми. Інформація про конкретні об’єкти, які були уражені на всіх 17 локаціях, а також остаточні дані щодо постраждалих і руйнувань уточнюються.

  • «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    Росія нарощує застосування реактивних ударних безпілотників проти України, змушуючи українську систему протиповітряної оборони адаптуватися до нової загрози. Над засобами масового перехоплення таких цілей в Україні вже працюють 67 компаній, а кілька виробників продемонстрували практичні результати. Головним завданням тепер стає масштабування виробництва перехоплювачів до рівня, який дозволить системно протидіяти новій російській тактиці.

    Про це президент України Володимир Зеленський розповів 6 вересня під час пресконференції у Києві. За його словами, російські війська посилюють повітряні удари, а Україна паралельно працює над військовою та дипломатичною відповіддю.

    Зеленський зазначив, що особисто зустрічався з представниками значної кількості українських компаній, які займаються розробкою відповідних технологій.

    «На сьогодні у нас біля 60 компаній в Україні, які вже займаються тим, щоби збивати реактивні дрони, збивати їх масово. Якщо точним бути — 67», — заявив президент.

    При цьому йдеться не лише про проєкти на папері. За словами Зеленського, від трьох до п’яти компаній уже показали результат. Наступний ключовий етап — забезпечити можливість масового виробництва таких засобів.

    Президент пов’язав прискорення цієї роботи зі зміною російської тактики та збільшенням інтенсивності ударів.

    За його словами, Україна відповідатиме на російський повітряний терор і водночас намагатиметься максимально прискорити дипломатичні процеси, здатні знизити рівень ескалації.

    Зеленський фактично розділив українську стратегію на два напрямки. «Планом Б» він назвав нарощування фізичних можливостей для захисту українського неба, зокрема масове виробництво засобів протидії реактивним безпілотникам. Водночас «планом А» президент назвав прискорення дипломатичних можливостей для зменшення російської ескалації.

    Чому реактивні дрони стали серйозною проблемою

    Реактивні ударні БПЛА становлять складнішу ціль для частини традиційних засобів протиповітряної оборони, ніж попередні гвинтові модифікації «Шахедів».

    The Guardian наприкінці серпня повідомляв, що нові реактивні модифікації, які Росія почала активно використовувати проти України, можуть рухатися приблизно вдвічі швидше за попередні версії з поршневими двигунами. Видання наводило оцінку швидкості приблизно 200–250 миль на годину, тобто близько 320–400 км/год.

    Зростання швидкості безпосередньо впливає на час, який залишається українським підрозділам для виявлення, супроводу та знищення цілі.

    Особливо гостро це питання постає для дешевших засобів перехоплення. Україна протягом війни вибудовувала багаторівневу систему протидії російським «Шахедам», використовуючи не лише класичні зенітні ракетні комплекси, але й мобільні вогневі групи, зенітні гармати, засоби радіоелектронної боротьби та дрони-перехоплювачі.

    Реактивні модифікації змушують цю систему знову змінюватися.

    За даними Business Insider із посиланням на українські дані, масштаби використання Росією реактивних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі таких апаратів проти приблизно 1,5 тисячі в липні.

    Це означає, що проблема для України полягає не тільки в технічній можливості збити окремий швидкісний безпілотник. Необхідно створити достатньо дешеву й масову систему, здатну працювати проти сотень і потенційно тисяч таких цілей.

    Україна вже випробувала чотири перехоплювачі

    Робота над відповіддю на нову російську загрозу почалася раніше. 30 серпня міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив, що українські розробники вже мають чотири потенційні перехоплювачі, здатні працювати проти реактивних «Шахедів».

    За словами міністра, ці системи вже пройшли польові випробування.

    «Вже є потенційні чотири перехоплювачі, які можуть збивати реактивні “Шахеди”. По них уже проведені польові випробування», — заявляв Хмара.

    Наступне завдання — якнайшвидше вдосконалити розробки та масштабувати їх виробництво до тисяч одиниць.

    Таким чином, остання заява Зеленського показує значно ширший масштаб роботи: потенційними засобами протидії новій загрозі займаються десятки українських компаній, хоча реальні результати наразі продемонструвала лише частина з них.

    Питання реактивних «Шахедів» винесли на Ставку

    Проблема стала настільки гострою, що 3 вересня прискорення виробництва швидкісних перехоплювачів окремо обговорювали на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача.

    РНБО повідомляла, що українські виробники вже створили прототипи нових засобів проти реактивних дронів. Робота була зосереджена на їх удосконаленні та підвищенні ефективності.

    Тобто Україна намагається пройти шлях від експериментальних систем до серійного виробництва за максимально короткий термін.

    Це критично ще й через економіку війни. Використання дорогих зенітних ракет проти відносно дешевих безпілотників не може бути єдиною відповіддю на масовані атаки. Саме тому дрони-перехоплювачі та інші спеціалізовані дешевші засоби розглядаються як один із ключових елементів подальшого розвитку української ППО.

    Росія намагається знайти слабке місце української ППО

    Перехід РФ до активнішого використання реактивних безпілотників відбувається на тлі постійної технологічної гонки між російськими ударними засобами та українською системою оборони.

    Коли українські сили знаходять ефективніший спосіб протидії певній модифікації БПЛА, російська сторона намагається змінити характеристики апаратів, маршрути польотів, висоту, швидкість або тактику їх застосування.

    З реактивними безпілотниками головною перевагою для атакуючої сторони стає саме швидкість. Вона скорочує час реакції та ускладнює роботу частини мобільних засобів ППО, які показали високу ефективність проти повільніших «Шахедів».

    Водночас сама поява реактивних дронів не робить їх невразливими. Заяви українського військово-політичного керівництва свідчать, що кілька вітчизняних розробок уже продемонстрували здатність працювати проти таких цілей. Основною проблемою стає не стільки створення одиничного перехоплювача, скільки його масштабування.

    Саме тому цифра у 67 компаній, яку назвав Зеленський, є показовою. Україна намагається не покладатися на одну технологію чи одного виробника, а паралельно перевіряти десятки рішень і вибрати ті, які можна швидко запускати у великі серії.

    При цьому Зеленський наголошує, що навіть масштабне посилення ППО залишається оборонним сценарієм. Київ паралельно прагне домогтися зменшення російської ескалації дипломатичними засобами.

    Однак поки атаки тривають, Україна готується до сценарію, за якого реактивних безпілотників у російських ударах ставатиме дедалі більше. І головне завдання тепер — зробити так, щоб разом із кількістю нових російських дронів зростала й кількість українських засобів, здатних їх перехоплювати.

  • «Кабан», «Батон» і «Стус»: звідки беруться дивні назви української зброї і чому це викликає суперечки

    «Кабан», «Батон» і «Стус»: звідки беруться дивні назви української зброї і чому це викликає суперечки

    Українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни сформувала не лише величезний ринок дронів, роботизованих комплексів, систем РЕБ і ракет, а й власну, поки що доволі хаотичну культуру назв. Поруч із цілком традиційними «Лелекою», «Соколом», «Богданою» чи «Козаком» тепер існують «Батон», «Кабан», P1-SUN, D1L-DUCK та інші назви, які нерідко стають приводом для жартів і суперечок у соцмережах.

    «Оборонка» спільно з державним оборонним кластером Brave1 проаналізувала 3773 найменування продукції, представленої на Brave1Market. Після відсіювання повторів і різних модифікацій дослідники отримали 992 унікальні назви й спробували зрозуміти, за якою логікою українські виробники сьогодні називають свою зброю.

    З’ясувалося, що найбільше українська оборонка любить тваринний світ. До цієї категорії належать 21,3% усіх проаналізованих назв. Друге місце посіли абревіатури й технічні коди — 15,4%. Ще 12,4% становлять спеціально вигадані брендові назви, 10,8% — слова, що описують дію або властивість, а 10,1% пов’язані з міфологією та фольклором.

    Тварини особливо популярні серед виробників безпілотників. Тут можна знайти «Сойку», «Пугача», «Шпака», «Лелеку», «Кажана», «Сокола» й «Колібрі». Проблема лише в тому, що найочевидніші назви птахів уже практично використані. У Brave1 раніше жартували, що виробникам доводиться переходити до дедалі екзотичніших варіантів — на ринку вже з’являлися навіть «Какаду» та «Фламінго».

    Схожа ситуація із наземними роботизованими комплексами. Тут частка назв, пов’язаних із тваринами, перевищує 27%. Українські роботи отримують імена «Кабан», «Мураха», «Терміт», «Веприк», «Рись» або «Змій».

    Керівник відділу комунікацій Brave1 Євген Гриценко пояснює це спробою передати характер самої техніки. Якщо машина має бути витривалою, живучою та невибагливою, розробники шукають відповідну асоціацію у природі.

    У системах радіоелектронної боротьби та розвідки ситуація інша. Тут частіше використовують технічні індекси або абстрактні поняття: «Шквал», «Міраж», «Буревій», «Імла», «Заграва». Є й більш побутові «Купол», «Парасолька» чи «Каскад».

    Одна з найцікавіших назв у цьому сегменті — «Ліма». Система отримала її через особливість роботи: під її впливом GPS-модулі можуть визначати своє місцезнаходження так, ніби перебувають у столиці Перу.

    До повномасштабного вторгнення українські виробники частіше орієнтувалися на експортний ринок. Звідси англомовні назви на кшталт Raybird або технічні позначення ACS-3 та PD-2. Інші компанії ще тоді робили ставку на українські слова — «Лелека», «Вільха», «Козак», «Богдана».

    Після 24 лютого 2022 року пріоритети змінилися. Для військових стало важливіше, щоб назву можна було швидко вимовити, запам’ятати і передати по рації. Водночас із розвитком внутрішнього оборонного ринку неймінг поступово перетворився ще й на інструмент маркетингу.

    Сотні українських виробників тепер конкурують не лише за державні контракти, а й безпосередньо за увагу підрозділів. Через Brave1Market та DOT-Chain військові можуть порівнювати різні продукти, а тому впізнаваність бренду стала додатковою перевагою.

    Саме це частково пояснює появу дедалі оригінальніших назв.

    Є в українській оборонці й окремий культурний напрям. Близько 4,4% назв у вибірці Brave1 пов’язані з українською історією та культурою.

    Компанії The Fourth Law і Odd Systems, наприклад, називають продукцію на честь українських діячів XX століття. Тепловізійна камера «Курбас» отримала ім’я режисера Леся Курбаса, перехоплювач «Зеров-8» — поета Миколи Зерова, а FPV-дрон «Стус» — Василя Стуса.

    Співзасновник компаній Ярослав Ажнюк пояснював такий підхід бажанням закладати у назву зміст і водночас повертати в суспільний простір імена людей, яких переслідував і знищував радянський режим.

    Інші виробники створюють власну стилістику. Airlogix, наприклад, використовує давньоєгипетську міфологію. У компанії з’явилися безпілотники Gor, Anubis і Seth-X — на честь Гора, Анубіса та Сета.

    Однак найбільше дискусій викликає зовсім інша категорія — назви з іронією, побутовою лексикою або навмисною провокацією.

    На українському ринку вже є «Батон», «Мангал», «Тетріс», «Валіза». Компанія Vyriy Industries назвала свій аналог російської «Молнии» просто «Блискавкою», а плату ініціації — RICO, на честь пінгвіна-вибухотехніка з мультфільму «Мадагаскар».

    Найвідомішим прикладом став дрон-перехоплювач P1-SUN компанії SkyFall. Формально назва вимовляється як «Пі-Ван-Сан», однак в українському інформаційному просторі вона дуже швидко перетворилася на «Пісюн».

    Жарт виявився настільки впізнаваним, що назва фактично почала жити окремо від виробника. За словами Гриценка, P1-SUN привертав увагу навіть іноземців на міжнародній виставці Eurosatory у Парижі. Згодом виробник представив і подовжену версію — P1-SUN Long.

    Після цього на ринку почали з’являтися ще більш провокативні конструкції, зокрема D1L-DUCK та UEB-1.

    Саме тут думки представників оборонної індустрії розходяться.

    У Brave1 вважають, що гумор органічно вписується в українську військову культуру, де зневага до ворога, самоіронія та нестандартність давно стали частиною традиції. Побутова назва може навіть психологічно спростити ставлення до техніки: «Кабан» чи «Батон» сприймається не як дорогий музейний експонат, а як робочий інструмент.

    Ярослав Ажнюк, навпаки, різко критикує тренд на лайливі та вульгарні назви. На його думку, українська культура має достатньо історичних постатей, символів та власних сенсів, щоб не зводити неймінг оборонних технологій до грубих жартів.

    Єдиної відповіді на питання, якою має бути назва української зброї, поки немає.

    Статистика Brave1 добре показує, наскільки різноманітним є ринок. Латинка та кирилиця використовуються практично порівну — 49,7% проти 46,7%. При цьому 42,5% назв мають українську лексичну основу, 23,5% — англійську, а ще понад п’ята частина взагалі не є словами й складається з кодів або вигаданих конструкцій.

    Україна фактично формує свою традицію військового неймінгу просто зараз — паралельно з вибуховим розвитком оборонної промисловості. В одних назвах залишаються радянські й міжнародні традиції технічних індексів, в інших з’являються українська історія та культура, а поруч існують гумор, меми й відверта провокація.

    І поки українська оборонка створює сотні нових моделей техніки, здається, одне питання ставатиме дедалі складнішим: як назвати наступний дрон, якщо майже всі птахи вже зайняті?

  • Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Україна має прискорити розробку та серійне виробництво швидкісних дронів-перехоплювачів, здатних протидіяти новим реактивним ударним безпілотникам Росії. Це стало головною темою засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, яке 3 вересня провів президент Володимир Зеленський.

    За словами президента, українські компанії вже мають необхідні напрацювання. Прототипи нових перехоплювачів створені, однак зараз їх необхідно довести до рівня ефективності, який дозволить масово використовувати такі системи для захисту українських міст та об’єктів інфраструктури.

    «В Україні є виробники зі спроможністю виконати це завдання. Прототипи розроблені, триває робота для доведення цієї нової зброї до необхідного рівня ефективності», — заявив Зеленський. Президент наголосив, що поставлене завдання має бути виконане у визначені строки.

    Фактично йдеться про створення нового ешелону української протиповітряної оборони. Основою мають стати відносно дешеві та швидкі засоби перехоплення, використання яких буде економічно виправданим проти масових російських безпілотників.

    Необхідність такого рішення стає особливо актуальною через появу у російських атаках значної кількості реактивних ударних дронів. Під час масованого удару в ніч на 3 вересня Росія застосувала 163 безпілотники різних типів. За інформацією Повітряних сил, близько половини ударних БпЛА Shahed у цій атаці були реактивними. Українська ППО збила або подавила 135 безпілотників, однак влучання зафіксували на 15 локаціях.

    На Ставці окремо розглянули можливість ширшого залучення українського бізнесу до створення протиповітряної оборони. Йдеться не лише про безпосереднє виробництво, а й про постачання та налаштування окремих типів систем ППО. Для цього, за словами Зеленського, вже визначені конкретні завдання та строки.

    Стратегічна мета — вивести український оборонно-промисловий комплекс разом із міжнародними партнерами на рівень, за якого країна матиме достатню кількість швидкісних дронів-перехоплювачів та дешевих ракет. Саме ці засоби мають стати відповіддю на масштабування Росією виробництва швидкісних ударних безпілотників.

    Україна вже має щонайменше чотири перспективні розробки перехоплювачів для боротьби з реактивними «Шахедами». Міністр оборони Євгеній Хмара 30 серпня повідомляв, що вони пройшли польові випробування. Наступним ключовим завданням він назвав доведення систем до необхідного рівня та масштабування виробництва до тисяч одиниць.

    За наведеними тоді даними, Росія різко збільшила використання реактивних ударних БпЛА: у липні їх було запущено близько 1500, а в серпні — вже близько 2500.

    Перевага дронів-перехоплювачів полягає також у потенційній вартості одного перехоплення. Україна прагне створити масову систему, яка дозволить не витрачати значно дорожчі зенітні ракети на кожну повітряну ціль. Саме тому Зеленський окремо наголосив на необхідності одночасно розвивати швидкісні БпЛА та дешеві ракети.

    Ще одним важливим результатом Ставки стала заява президента про підготовку асиметричної відповіді на дії Росії.

    Зеленський повідомив, що українські розвідувальні структури мають інформацію про подальші плани противника, а ресурси держави вже спрямовуються на протидію цим загрозам.

    «Будемо діяти також і асиметрично. Відповідні операції затверджені», — заявив президент. Деталей цих операцій глава держави не розкрив.

    Таким чином, Україна готується одночасно розвивати два напрямки відповіді на нову російську тактику: нарощувати власні можливості для масового й відносно дешевого перехоплення швидкісних дронів та проводити операції, покликані протидіяти самій загрозі. Якими саме будуть затверджені асиметричні заходи, наразі офіційно не повідомляється.

  • Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Україна зіткнулася з одним із найбільших фінансових викликів для оборони від початку 2026 року. Міністерству оборони необхідно закрити дефіцит фінансування приблизно у $27 млрд, і частина цих грошей потрібна не на далеку перспективу, а для забезпечення поточних потреб Сил оборони та підготовки закупівель на початок наступного року.

    Про це 30 серпня під час зустрічі з журналістами заявив міністр оборони Євгеній Хмара. Інформацію одночасно підтвердили кілька українських медіа, кореспонденти яких були присутні на зустрічі.

    При цьому у Міноборони вже визначили щонайменше два основні способи, якими спробують закрити фінансовий розрив.

    Перший — отримати раніше частину європейського фінансування, запланованого на 2027 рік.

    Другий — переконати держави, які поки не долучилися до відповідної фінансової рамки, надати Україні гроші, а партнерів, які вже беруть участь у підтримці, — збільшити свої внески.

    За словами Хмари, Україна збирається говорити з партнерами не просто про абстрактну потребу «дати більше грошей». Київ хоче представляти конкретні оборонні проєкти, їхню мету, необхідні ресурси, очікуваний результат і строки реалізації.

    Тобто модель фінансування поступово має переходити до принципу: ось конкретне завдання Сил оборони — ось проєкт, необхідний для його виконання — ось необхідна сума і результат, який Україна отримає після фінансування.

    Звідки взялася «дірка» у $27 млрд

    Сама цифра з’явилася не сьогодні.

    Про дефіцит фінансування оборони президент Володимир Зеленський говорив ще під час зустрічі «коаліції охочих» напередодні Дня Незалежності.

    І тут є принципово важливе уточнення: йдеться не просто про те, що уряд раптово виявив нестачу $27 млрд.

    Значну частину коштів, які мали витрачатися у другій половині 2026 року, використали раніше, щоб профінансувати нагальні потреби війська, зокрема оборонні закупівлі та виробництво. Тепер цей фінансовий ресурс необхідно компенсувати.

    За інформацією, яку раніше озвучував Зеленський, приблизно $8–10 млрд із загальної потреби пов’язані із забезпеченням початку 2027 року — передусім із закупівлею зброї та іншого необхідного для Сил оборони.

    Ще близько $20 млрд припадає на зарплати військовослужбовців, виплати сім’ям загиблих та інші оборонні видатки.

    Тобто $27 млрд — це не лише гроші на нові ракети, безпілотники чи бронетехніку.

    Йдеться одночасно про утримання армії, соціальні виплати та продовження закупівель озброєння.

    Європу можуть попросити дати гроші 2027 року вже зараз

    Перший сценарій, який сьогодні прямо назвав Хмара, — перенесення частини майбутнього європейського фінансування на більш ранній термін.

    І це може стати одним із головних питань переговорів Києва з Брюсселем найближчим часом.

    Європейський Союз сформував для України кредитну рамку на €90 млрд, розділивши фінансування на дві частини — по €45 млрд на 2026 та 2027 роки. Київ хоче отримати частину коштів, запланованих на наступний рік, достроково, щоб закрити нинішню потребу.

    Таким чином Україна фактично пропонує не створювати нову програму з нуля, а змінити графік уже передбаченого фінансування.

    Це потенційно може бути швидшим шляхом, ніж домовлятися про абсолютно новий багатомільярдний пакет.

    Але проблема очевидна: якщо частину грошей 2027 року витратити вже зараз, постає питання, чим компенсувати відповідну потребу наступного року.

    Саме тому Київ паралельно шукає додаткові джерела.

    Другий варіант — нові країни та більші внески

    Хмара повідомив, що Міноборони вже визначило держави, з якими планує провести окремі переговори.

    Йдеться про дві групи партнерів.

    Перша — країни, які ще не долучилися до чинної фінансової рамки підтримки України.

    Друга — держави, які вже допомагають, але потенційно здатні збільшити свої внески.

    Міністр не назвав публічно конкретний перелік таких держав.

    Однак принцип переговорів він описав досить чітко: Україна має показувати партнерам не загальне прохання про допомогу, а конкретний військовий результат, який можна отримати за ці кошти.

    Це особливо важливо на п’ятому році повномасштабної війни, коли західним урядам дедалі частіше необхідно пояснювати власним парламентам та виборцям, на що саме витрачаються кошти для України.

    Гроші потрібні не лише для «сьогодні», а й для зброї 2027 року

    Одна з причин, чому фінансування необхідно знаходити вже зараз, полягає у специфіці оборонних закупівель.

    Складні системи озброєння неможливо замовити 1 січня і отримати 2 січня.

    Виробникам необхідні авансові платежі, контракти на комплектуючі, виробничі потужності та час.

    Тому частина грошей, які формально стосуються потреб 2027 року, має бути витрачена ще у 2026-му.

    За даними Euronews, приблизно €6 млрд із фінансової потреби стосуються саме авансових платежів за озброєння, яке Україна повинна отримати вже на початку наступного року.

    Якщо такі контракти не профінансувати зараз, проблема проявиться не сьогодні, а через кілька місяців — коли необхідна зброя просто не буде готова.

    Частину європейських грошей Україна вже отримала

    При цьому Європа вже фінансує конкретні оборонні програми.

    30 липня Україна отримала €3,47 млрд від ЄС у межах Ukraine Support Loan.

    Міноборони повідомляло, що ці кошти спрямовуються на кілька ключових напрямів: посилення протиповітряної оборони та авіаційних спроможностей, масштабування виробництва безпілотників, розвиток ракетних програм та загальне зміцнення обороноздатності.

    Це показує, що механізм прямого європейського фінансування вже працює.

    Тепер питання полягає в його масштабі та швидкості.

    Чому $27 млрд критично важливі саме зараз

    Фінансова проблема виникла у момент, коли Україні необхідно одночасно вкладати гроші одразу у кілька надзвичайно дорогих напрямів.

    Один із них — ППО.

    Напередодні Дня Незалежності Зеленський заявляв партнерам про гостру потребу України у ракетах-перехоплювачах для Patriot. Reuters повідомляло, що Київ хотів би отримати щонайменше 300 таких ракет на тлі посилення російських ракетно-дронових атак.

    Другий напрям — безпілотники та перехоплювачі.

    І саме сьогодні Хмара повідомив ще одну важливу деталь: Україна вже провела польові випробування чотирьох потенційних систем для перехоплення реактивних російських дронів.

    Наступне завдання — довести ці рішення до необхідного рівня та масштабувати їхнє виробництво до тисяч одиниць.

    А масштабування будь-якої нової зброї — це знову гроші.

    Третій напрям — далекобійні спроможності України.

    Четвертий — звичайне забезпечення величезної армії: зарплати, виплати, боєприпаси, ремонт техніки, логістика.

    Тому дефіцит у $27 млрд з’явився у дуже незручний момент: Росія не демонструє намірів згортати війну, інтенсивність ударів залишається високою, а Україна одночасно має фінансувати нинішні бойові дії та вже зараз готувати армію до 2027 року.

    Чи означає це, що «грошей на ЗСУ немає»

    Ні — і тут важливо не перебільшувати.

    Цифра $27 млрд не означає, що завтра припиняться виплати військовим або закупівлі зброї.

    Йдеться про фінансову потребу, яку необхідно закрити для виконання запланованих оборонних видатків.

    Більше того, Міноборони заявляє, що вже має сценарії її покриття.

    Але масштаб проблеми применшувати теж не варто.

    $27 млрд — величезна сума навіть для країни, яка отримує значну міжнародну підтримку. А використання частини коштів наступного року наперед фактично означає, що фінансова дискусія просто переноситься далі.

    Саме тому другий напрям — залучення нових партнерів і збільшення внесків чинних союзників — може бути навіть важливішим за дострокове використання європейського кредиту.

    Київ хоче продавати партнерам не «потребу», а результат

    І тут заява Хмари містить, можливо, найцікавіший сигнал.

    Україна змінює аргументацію у переговорах про військову допомогу.

    Замість моделі «нам необхідно $X млрд для продовження оборони» Міноборони хоче пропонувати партнерам конкретні проєкти з вимірюваним результатом.

    Це можуть бути, наприклад, певні обсяги виробництва дронів, систем перехоплення, ракет або інших спроможностей — хоча конкретних проєктів Хмара сьогодні публічно не назвав.

    Сам міністр сформулював принцип так: партнери повинні бачити, які завдання стоять перед Силами оборони, які проєкти необхідні для їх виконання, якого результату вони дадуть і в які строки.

    І це може бути принципово важливим для наступного етапу війни.

    Адже Україна зараз одночасно має дві фінансові проблеми: знайти десятки мільярдів доларів, щоб армія могла продовжувати воювати сьогодні, і не «проїсти» при цьому ресурси, які потрібні їй уже на початку 2027 року.

    Саме тому цифра $27 млрд — не просто черговий показник бюджетного дефіциту.

    Це фактично ціна фінансового мосту, який Україні потрібно побудувати між нинішнім етапом війни та наступним роком.

    І часу для цього небагато.

  • Зброя, яка думає сама: українські інженери створюють системи, що змінюють поле бою

    Зброя, яка думає сама: українські інженери створюють системи, що змінюють поле бою

    Українська оборонна промисловість за роки повномасштабної війни пройшла шлях від екстреного виробництва FPV-дронів у невеликих майстернях до створення автономних систем, здатних самостійно знаходити повітряні цілі, роботизованих комплексів для розмінування та технологій, у яких штучний інтелект дедалі більше перебирає на себе роботу оператора.

    Саме кільком таким розробкам присвячений новий матеріал NV про український військово-промисловий комплекс. Серед найбільш незвичних рішень — турель із використанням ШІ, яка має автоматично виявляти та знищувати FPV-дрони, а також магнітна система для наземного роботизованого комплексу, здатна провокувати спрацювання певних мін ще до наближення самої машини.

    І це вже не окремі експерименти ентузіастів. Український defense tech фактично сформував окрему екосистему, яка налічує тисячі команд і проєктів.

    За актуальними даними державного оборонного кластера Brave1, у його системі зареєстровано понад 2500 компаній та більш ніж 5000 розробок. Серед них понад 500 виробників безпілотників, понад 300 команд у сфері РЕБ та радіоелектронної розвідки, понад 200 розробників наземних роботизованих комплексів і більш ніж 200 команд, які працюють зі штучним інтелектом. Окремими напрямами вже стали ракети, морські дрони та боєприпаси.

    Тобто йдеться не просто про масштабування виробництва звичайних FPV.

    Війна поступово переходить у фазу, де вирішальними стають автономність, швидкість реакції та мінімізація участі людини в найбільш небезпечних операціях.

    Одним із головних прикладів цього тренду є боротьба з FPV-дронами.

    Невеликі ударні безпілотники стали одним із наймасовіших засобів ураження на фронті. Через їхню дешевизну противник може використовувати десятки апаратів на обмеженій ділянці, а час між виявленням FPV і його ударом часто вимірюється секундами.

    Людина фізично не завжди встигає побачити ціль, оцінити траєкторію, розвернути зброю та відкрити вогонь.

    Тому наступний логічний крок — передати частину цього циклу машині.

    Саме тут з’являються автоматизовані турелі з комп’ютерним зором та алгоритмами розпізнавання об’єктів. Система може постійно контролювати сектор, знаходити невеликі рухомі цілі, супроводжувати їх і допомагати оператору або автоматично наводити зброю.

    Це не означає, що людина повністю зникає з процесу застосування зброї. Рівень автономності залежить від конкретної системи та режиму її використання. Але сама тенденція очевидна: час від виявлення цілі до реакції скорочується максимально.

    Подібні процеси вже відбуваються і в українській протиповітряній обороні.

    У червні український оборонний сектор повідомив про успішні бойові випробування технології, яка автоматизує до 95% процесу перехоплення ударних безпілотників. Фактично оператору вже не потрібно вручну виконувати весь політ дрона-перехоплювача від старту до контакту з ціллю.

    Brave1 паралельно почав стратегічну співпрацю з командуванням Повітряних сил у напрямі так званого «малого ППО». До кластера вже входять понад 100 розробників дронів-перехоплювачів, а одним із ключових напрямів є протидія швидкісним, зокрема реактивним, безпілотникам.

    Інший напрям революції відбувається не в небі, а на землі.

    Наземні роботизовані комплекси дедалі частіше використовують для доставки вантажів, евакуації поранених, встановлення мін, розвідки, вогневої підтримки та інших завдань, де присутність військовослужбовця створює надмірний ризик.

    Але у таких машин є фундаментальна проблема — мінні поля.

    Саме тому команда Trinity Robotics, яку згадує NV, розробила спеціальне магнітне рішення для НРК. Його завдання — створювати магнітне поле попереду роботизованої платформи та провокувати спрацювання окремих мін із магнітними датчиками до того, як безпосередньо до них доїде сам робот.

    Ідея проста лише на перший погляд.

    Сучасні протитанкові міни можуть реагувати не тільки на безпосередній фізичний тиск. Частина боєприпасів має магнітні датчики, які фіксують зміну магнітного поля під час наближення великої металевої техніки.

    Якщо штучно створити потрібний сигнал на безпечній відстані перед платформою, міну теоретично можна змусити спрацювати раніше.

    У такій логіці робот фактично отримує своєрідний «електромагнітний щуп».

    Водночас це не універсальний засіб розмінування: різні міни мають різні принципи спрацювання, захист від саперних методів та алгоритми протидії. Але для наземних роботів навіть часткове зменшення ризику на мінованій ділянці може мати велике значення.

    Особливо важливо, що подібні технології народжуються не в лабораторіях, відірваних від фронту.

    Українська модель оборонних інновацій передбачає дуже короткий цикл: військові формують потребу — компанія створює прототип — виріб тестується — отримує відгуки з бойових підрозділів — конструкцію переробляють — і цикл повторюється.

    Саме швидкість цього процесу стала однією з причин, через які український досвід активно вивчає НАТО.

    Заступниця генерального секретаря Альянсу Радміла Шекерінська в липні прямо заявила, що Україна перетворилася з отримувача допомоги на «постачальника безпеки». За її словами, країни НАТО та ЄС уже не просто допомагають Києву, а переймають український досвід, знання та технологічні рішення.

    В Альянсі навіть створено окремий центр JATEC у Польщі, де українські військові та експерти разом із представниками НАТО систематизують уроки війни та адаптують їх до майбутніх доктрин Альянсу.

    І це відбувається на тлі колосального зростання самого українського ВПК.

    Лише у 2025 році Міністерство оборони допустило до експлуатації понад 1300 нових українських зразків озброєння та військової техніки — на 25% більше, ніж роком раніше. Найбільшу групу становили безпілотні авіаційні комплекси — понад 550 зразків. Ще понад 270 припало на різні боєприпаси.

    У 2026 році темпи не знизилися.

    Лише протягом травня Міноборони допустило до експлуатації 175 нових зразків, причому майже 93% із них були створені українськими виробниками.

    Brave1 водночас розширив фінансування найперспективніших технологій. У липні кластер разом із Силами оборони визначив 53 технологічні пріоритети у дев’яти напрямках, а максимальний грант для окремої розробки збільшено до 8 млн грн.

    Ще показовіші масштаби накопиченого фінансування. За перші три роки роботи Brave1 профінансував майже 1000 грантів на суму понад 5,8 млрд грн.

    Причому технологічний пошук ведеться одразу у кількох критичних напрямах.

    Навесні Міноборони тестувало нове покоління українських дронів-бомберів зі збільшеною дальністю, більшою вантажопідйомністю та захищеним каналом зв’язку.

    У квітні Brave1 випробував нові FPV-системи, спеціально створені для роботи в умовах активної російської радіоелектронної боротьби. У тестах брали участь одразу вісім українських виробників.

    Паралельно розвиваються перехоплювачі, роботизовані наземні системи, автономна навігація, комп’ютерний зір і системи прийняття рішень на основі ШІ.

    По суті, Україна зараз намагається вирішити одну фундаментальну проблему сучасної війни: як максимально прибрати військового з тієї точки, де його може вбити противник.

    Якщо вантаж можна доставити наземним роботом — людина не повинна їхати під FPV.

    Якщо дрон здатен сам знайти Shahed — оператору не потрібно вручну вести перехоплювач десятки кілометрів.

    Якщо автоматична турель реагує на FPV за секунди — військовому не треба самому стояти біля кулемета і чекати на дрон.

    Якщо міну можна підірвати перед наземною платформою — до неї не потрібно відправляти сапера.

    У цьому й полягає головна зміна українського defense tech: це вже не просто створення більшої кількості зброї. Це поступовий перехід до роботизованого та алгоритмічного поля бою, де людина визначає завдання, а дедалі більшу частину небезпечної роботи виконують машини.

    Саме тому український досвід сьогодні цікавить НАТО.

    Шекерінська наголошувала, що союзники вже використовують уроки України у питаннях безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, швидкої адаптації та ухвалення рішень. Підтримка України, за її словами, одночасно допомагає самим країнам Альянсу вдосконалювати власне стримування та оборону.

    Тобто за чотири роки великої війни відбулася принципова зміна.

    На початку вторгнення Україна критично залежала від того, яку техніку партнери погодяться передати зі своїх запасів.

    У 2026 році ситуація вже інша: західні компанії інвестують в українську оборонну промисловість, НАТО вивчає українські технологічні рішення, а українські інженери створюють системи, яких ще кілька років тому не існувало навіть як окремої категорії озброєння.

    І саме турель, яка сама бачить FPV, чи робот із магнітом-сапером найкраще демонструють, у який бік рухається війна майбутнього: менше людей у зоні прямої небезпеки, більше роботів, сенсорів, алгоритмів і штучного інтелекту.

  • Українські прикордонники встановили рекорд: російський ZALA Z-20 збили майже на висоті 7 км

    Українські прикордонники встановили рекорд: російський ZALA Z-20 збили майже на висоті 7 км

    Українські прикордонники встановили новий рекорд висоти перехоплення російського розвідувального безпілотника. Військовослужбовці 105-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України знищили російський БпЛА ZALA Z-20 на висоті 6858 метрів.

    Для ураження повітряної цілі українські захисники використали дрон-перехоплювач STING, розроблений командою «Дикі шершні». Відео операції оприлюднили самі розробники.

    Російські війська використовують безпілотники сімейства ZALA передусім для повітряної розвідки, спостереження за позиціями Сил оборони та пошуку потенційних цілей. Такі апарати можуть працювати на значній відстані та висоті, що ускладнює їх перехоплення традиційними засобами.

    Саме тому результат прикордонників є показовим. Російський розвідувальний апарат перебував на висоті понад 6,8 км — приблизно вдвічі вище за вершину Говерли. Однак оператору українського перехоплювача вдалося підняти STING до цілі та успішно її уразити.

    За інформацією «Диких шершнів», йдеться про рекордний показник висоти перехоплення для підрозділів, які працюють із такими системами.

    Розвідувальні БпЛА залишаються важливою складовою російської системи наведення та розвідки. Зокрема, вони можуть використовуватися для виявлення позицій українських військ, техніки, артилерії та інших об’єктів, а отримана інформація надалі може застосовуватися для завдання ударів.

    Через це знищення розвідника має значення не лише як ліквідація окремого безпілотника. Перехоплення такого апарата фактично позбавляє противника одного з інструментів спостереження за українськими позиціями.

    Особливістю нинішнього випадку стала саме висота польоту. Російська сторона намагається використовувати великі висоти як додатковий захист розвідувальних БпЛА, оскільки далеко не кожен FPV-перехоплювач здатний піднятися настільки високо, зберегти керованість, наздогнати ціль і мати достатній запас енергії для атаки.

    Рекорд у 6858 метрів демонструє, що зона роботи українських дронів-перехоплювачів поступово розширюється.

    STING створений українською волонтерською організацією «Дикі шершні» саме як засіб боротьби з російськими безпілотниками. Розвиток таких систем став одним із напрямів української протидії повітряній розвідці противника.

    Дрони-перехоплювачі мають важливу економічну перевагу: вони дозволяють у певних ситуаціях знищувати ворожі БпЛА без використання значно дорожчих зенітних ракет. Водночас ефективність конкретного перехоплення залежить від характеристик цілі, висоти, відстані, погодних умов, зв’язку та підготовки оператора.

    Особливо складним завданням залишається боротьба з розвідувальними безпілотниками, які працюють на великих висотах. Оператору перехоплювача необхідно не просто виявити та наздогнати апарат, але й правильно розрахувати маршрут зближення, враховуючи обмежений запас енергії дрона.

    У випадку з перехопленням ZALA Z-20 прикордонникам вдалося виконати це завдання на висоті, яка ще донедавна була надзвичайно складною для FPV-систем такого класу.

    Сам ZALA Z-20 належить до російських безпілотних комплексів розвідувального призначення. Апарати ZALA активно застосовуються російськими військами під час війни проти України разом з іншими розвідувальними платформами. Їхня головна небезпека полягає у можливості тривалого спостереження за територією та передачі розвідувальної інформації.

    Саме масове використання таких БпЛА змусило Україну активно розвивати окремий клас дешевших засобів протиповітряної оборони. FPV-перехоплювачі поступово перетворюються з експериментального рішення на один із практичних інструментів боротьби з російськими розвідниками.

    Рекорд прикордонників 105-го загону водночас показує, наскільки швидко розвивається технологічне протистояння у повітрі. Якщо раніше одним зі способів захисту розвідувальних БпЛА було збільшення висоти польоту, то розвиток українських перехоплювачів поступово зменшує ефективність цієї тактики.

    Показник 6858 метрів наразі став новою планкою для українських операторів, які застосовують STING проти російської повітряної розвідки.