Golosnovinua.com

Позначка: дрони РФ

  • Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    У ніч проти 24 червня російські окупаційні війська вкотре атакували територію України ударними безпілотниками. Цього разу під удар потрапило одне з промислових підприємств у Полтавському районі. Внаслідок влучання на об’єкті виникла пожежа, яку рятувальникам вдалося оперативно ліквідувати. На щастя, обійшлося без загиблих та постраждалих.

    Про атаку повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. За його словами, ворог застосував безпілотні літальні апарати для удару по одному з промислових об’єктів регіону. Після влучання на території підприємства спалахнула пожежа. Рятувальники ДСНС швидко прибули на місце та ліквідували займання.

    «Ворожі БпЛА атакували одне з промислових підприємств у Полтавському районі. За інформацією ДСНС, пожежу, яка виникла внаслідок удару, ліквідовано. На щастя, обійшлося без постраждалих», — повідомив очільник області.

    Наразі точний тип підприємства та масштаби пошкоджень офіційно не розголошуються. Водночас місцева влада підтверджує, що удар було завдано саме по промисловому об’єкту. Правоохоронці та профільні служби продовжують фіксувати наслідки атаки та оцінювати завдані збитки.

    Повітряна тривога в регіоні тривала й після удару. Керівник ОВА закликав мешканців області не ігнорувати сигнали небезпеки та залишатися в укриттях до офіційного відбою. Загроза застосування ударних дронів та ракет з боку Росії залишається високою для більшості областей України.

    Атака на Полтавщину стала черговим епізодом масованої кампанії Росії проти української цивільної та промислової інфраструктури. Останніми тижнями область неодноразово опинялася під ударами російських безпілотників та ракет. Лише кілька днів тому, 20 червня, ворог завдав ударів по території Полтавського району. Тоді загинули двоє людей, ще понад десять осіб зазнали поранень, серед них були діти. Також були пошкоджені підприємства, житлові будинки та автомобілі.

    Полтавщина залишається одним із важливих логістичних та промислових регіонів країни. Через її територію проходять ключові транспортні маршрути, а місцеві підприємства забезпечують роботу низки галузей української економіки. Саме тому російські війська регулярно намагаються атакувати виробничі об’єкти та енергетичну інфраструктуру області. Експерти зазначають, що подібні удари мають на меті не лише завдати економічних збитків, а й посилити психологічний тиск на цивільне населення.

    Упродовж останніх місяців Росія активно використовує ударні безпілотники для атак на українські міста та промислові об’єкти. Найчастіше йдеться про дрони типу Shahed та їхні модифікації. Такі безпілотники запускаються великими групами для перевантаження систем протиповітряної оборони та ураження інфраструктурних цілей.

    Водночас українські сили ППО продовжують демонструвати високу ефективність у відбитті повітряних атак. Значна частина ворожих дронів регулярно знищується ще на підльоті до цілей. Однак навіть уламки збитих безпілотників можуть спричиняти пожежі та руйнування, особливо якщо падають на промислові або складські об’єкти.

    Станом на ранок 24 червня ситуація на місці удару перебуває під контролем екстрених служб. Інформації про загрозу повторного займання немає. Постраждалих серед працівників підприємства та місцевих жителів не зафіксовано.

    Попри відсутність жертв, атака вкотре нагадала про постійну небезпеку, яка зберігається для українських регіонів навіть далеко від лінії фронту. Російські війська продовжують застосовувати тактику ударів по цивільній та промисловій інфраструктурі, намагаючись завдати максимальної шкоди економіці та життю мирного населення. Українська влада закликає громадян не нехтувати сигналами повітряної тривоги та негайно прямувати до укриттів під час оголошення небезпеки.

  • Росія знищила автівки Укрпошти в Нікополі, доставку пенсій і листів довелося зупинити

    Росія знищила автівки Укрпошти в Нікополі, доставку пенсій і листів довелося зупинити

    Російська армія продовжує цілеспрямований терор цивільної інфраструктури України. Цього разу під ударом опинилася Укрпошта на Дніпропетровщині: внаслідок атаки FPV-дронів у Нікополі було знищено два службові автомобілі, які забезпечували роботу пересувних поштових відділень. Через загрозу нових ударів компанія була змушена тимчасово призупинити обслуговування мешканців громад Нікопольського району.

    20 червня російські війська вкотре атакували Нікополь FPV-дронами. Однією з цілей стали автомобілі Укрпошти, які використовувалися для доставки поштових відправлень, пенсій та соціальних виплат у прифронтових населених пунктах. Обидва транспортні засоби були повністю знищені внаслідок ударів.

    У компанії повідомили, що найголовніше — вдалося уникнути людських жертв. На момент атаки працівники перебували в укритті через оголошену повітряну тривогу, тому ніхто не постраждав.

    За даними Міністерства розвитку громад та територій України, це вже четвертий автомобіль Укрпошти, втрачений у Нікопольському районі лише протягом останнього тижня через російські обстріли. Систематичні атаки на поштову логістику змушують компанію переглядати маршрути та посилювати заходи безпеки.

    У зв’язку з різким погіршенням безпекової ситуації Укрпошта ухвалила рішення тимчасово призупинити роботу пересувних відділень у Нікопольському районі. Йдеться насамперед про мобільні поштові офіси, які забезпечують послугами мешканців невеликих населених пунктів та прифронтових громад, де стаціонарні відділення часто не можуть працювати через постійну загрозу обстрілів.

    У Міністерстві розвитку громад та територій зазначили, що рішення ухвалене виключно з міркувань безпеки працівників і мешканців громад. Водночас компанія вже працює над альтернативними механізмами надання послуг та додатковими заходами захисту персоналу. Очікується, що після оцінки ситуації пересувні відділення зможуть відновити роботу найближчим часом.

    Нікополь залишається одним із найбільш небезпечних міст Дніпропетровської області. Через близькість до окупованого Енергодара та лінії фронту російські війська регулярно застосовують артилерію, дрони-камікадзе та FPV-безпілотники для ударів по цивільній інфраструктурі. Під обстріли потрапляють житлові квартали, транспорт, об’єкти критичної інфраструктури та соціальної сфери.

    Особливу загрозу останнім часом становлять саме FPV-дрони. На відміну від звичайних ударних безпілотників, вони дозволяють оператору в режимі реального часу бачити ціль через камеру та коригувати політ аж до моменту влучання. Через відносно низьку вартість і високу точність такі апарати дедалі частіше використовуються для атак не лише на військові об’єкти, а й на цивільний транспорт.

    Для Укрпошти робота в прифронтових районах давно стала окремим викликом. Компанія продовжує доставляти пенсії, соціальні виплати, ліки та гуманітарні відправлення навіть у громади, які регулярно перебувають під вогнем. У багатьох селах і містечках пересувні відділення залишаються єдиною можливістю отримати поштові та фінансові послуги.

    Водночас останні події свідчать про те, що російські атаки дедалі частіше спрямовуються на логістичні ланцюги, які забезпечують життєдіяльність прифронтових територій. Знищення поштових автомобілів не має жодного військового значення, але створює додаткові труднощі для мирного населення та людей похилого віку, які залежать від регулярної доставки пенсій і соціальної допомоги.

    Попри втрати транспорту, в Укрпошті наголошують, що не планують згортати роботу в Нікопольському районі. Уже наступного тижня мобільні відділення мають повернутися до роботи після впровадження додаткових заходів безпеки та коригування маршрутів. Компанія подякувала своїм працівникам за витримку та мужність, адже саме вони щодня забезпечують зв’язок і доступ до базових послуг у найнебезпечніших регіонах країни.

    Історія з атакою на поштові автомобілі стала ще одним підтвердженням того, що російська тактика терору дедалі частіше спрямована не лише проти військових об’єктів, а й проти цивільної інфраструктури, яка забезпечує життя українських громад у прифронтових районах. Попри це державні служби та підприємства продовжують працювати навіть у найскладніших умовах, демонструючи стійкість і здатність адаптуватися до постійних загроз війни.

  • Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Росія втратила ще сотні одиниць техніки та тисячі дронів: свіже зведення Генштабу

    Російська армія продовжує зазнавати значних втрат у війні проти України. За даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на ранок 9 червня 2026 року загальні бойові втрати Російської Федерації від початку повномасштабного вторгнення перевищили 1,376 мільйона військовослужбовців.

    Лише за останню добу українські захисники ліквідували ще 1370 російських окупантів. Таким чином загальна кількість втрат особового складу армії РФ з 24 лютого 2022 року досягла приблизно 1 376 320 осіб.

    Окрім живої сили, російські війська продовжують втрачати значну кількість військової техніки. За даними Генштабу, протягом останньої доби Сили оборони України знищили чотири танки, п’ять бойових броньованих машин, 75 артилерійських систем, чотири реактивні системи залпового вогню та два засоби протиповітряної оборони.

    Особливо відчутними залишаються втрати ворога у сфері безпілотних технологій. За добу українські військові знищили або вивели з ладу 2103 безпілотники оперативно-тактичного рівня. Загалом від початку повномасштабної війни Росія втратила вже понад 338 тисяч безпілотних літальних апаратів різних типів.

    Також українські захисники знищили сім наземних роботизованих комплексів, чотири одиниці спеціальної техніки та 382 одиниці автомобільної техніки й автоцистерн.

    Загальні втрати російської армії станом на 9 червня 2026 року становлять:

    • близько 1 376 320 військовослужбовців;
    • 12 001 танк;
    • 24 710 бойових броньованих машин;
    • 43 639 артилерійських систем;
    • 1 851 реактивну систему залпового вогню;
    • 1 411 засобів ППО;
    • 436 літаків;
    • 353 гелікоптери;
    • 338 327 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
    • 4 733 крилаті ракети;
    • 33 кораблі та катери;
    • 2 підводні човни;
    • 104 796 одиниць автомобільної техніки та паливозаправників;
    • 4 253 одиниці спеціальної техніки.

    Одночасно Повітряні сили ЗСУ повідомили про результати відбиття чергової масованої повітряної атаки Росії.

    У ніч проти 9 червня ворог застосував ударні безпілотники типу Shahed, а також дрони «Гербера», «Італмас» та інші безпілотні апарати. Українська протиповітряна оборона продемонструвала високу ефективність, знищивши або подавивши засобами радіоелектронної боротьби 146 ворожих безпілотників.

    Водночас Повітряні сили зафіксували влучання двох керованих авіаційних ракет та 17 ударних безпілотників на 18 різних локаціях. Крім того, уламки збитих цілей впали ще на восьми окремих об’єктах.

    Росія продовжує активно використовувати дрони як один із головних інструментів атак на українську інфраструктуру та мирні міста. Водночас українська система протиповітряної оборони постійно нарощує ефективність, що дозволяє перехоплювати переважну більшість повітряних цілей.

    Експерти зазначають, що нинішній рівень втрат Росії залишається одним із найвищих за весь період повномасштабної війни. Особливо показовими є втрати у сфері безпілотних систем, які стали ключовим елементом сучасних бойових дій.

    Попри значні ресурси, які Кремль спрямовує на продовження війни, українські Сили оборони продовжують завдавати ворогу суттєвих втрат як на фронті, так і під час відбиття повітряних атак. Генеральний штаб наголошує, що боротьба триває на всіх напрямках, а українські військові продовжують утримувати оборону та знищувати наступальний потенціал російської армії.

    Повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1567-му добу.

  • 30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    30 приватних компаній отримали право збивати ворожі дрони

    Україна робить ще один крок до посилення захисту свого неба від російських атак. Міністерство оборони офіційно повідомило, що вже 30 українських компаній отримали дозвіл на створення власних груп протиповітряної оборони. Ба більше, частина таких підрозділів уже бере участь у бойовій роботі та демонструє реальні результати на фронті повітряної війни.

    Йдеться про експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони країни. За даними Міністерства оборони, загалом від початку реалізації програми до відомства надійшло 43 заявки від підприємств різних форм власності. Станом на початок червня право створити власні групи ППО вже отримали 30 компаній.

    У Міноборони наголошують, що це не приватні армії та не незалежні військові формування. Усі такі підрозділи є частиною єдиної національної системи протиповітряної оборони та працюють під безпосереднім управлінням Командування Повітряних сил Збройних сил України.

    Найбільше вражає те, що деякі групи вже виконують реальні бойові завдання. За офіційною інформацією Міноборони, підрозділи кількох підприємств змогли знищити понад 20 російських безпілотників. Серед них були як розвідувальні БпЛА типу Zala, так і ударні дрони Shahed. Крім того, одна з груп успішно уразила реактивний ударний безпілотник, що вважається значно складнішою ціллю через його високу швидкість.

    Ідея залучення бізнесу до захисту неба над Україною виникла на тлі постійних масованих атак російських безпілотників. Лише в ніч проти 8 червня Росія випустила по Україні 155 ударних дронів різних типів, включаючи Shahed, «Гербера», «Італмас», «Бандероль» та дрони-імітатори. Українські сили ППО змогли збити або придушити 124 цілі, однак масштаби атак продовжують зростати.

    Саме тому держава почала шукати додаткові механізми захисту критично важливих об’єктів. Особливу увагу приділяють енергетичній інфраструктурі, логістичним вузлам, промисловим підприємствам та об’єктам оборонного комплексу, які регулярно стають мішенями російських ударів.

    Ще у березні уряд офіційно запустив експериментальний проєкт, який дозволив підприємствам критичної інфраструктури долучатися до протиповітряної оборони. Кабінет Міністрів надав Повітряним силам ЗСУ право залучати підприємства до захисту повітряного простору та використовувати їхні ресурси для боротьби з ворожими дронами.

    Перші результати стали помітними вже навесні. Наприкінці березня одна з приватних груп ППО у Харківській області вперше успішно знищила кілька російських безпілотників. А у квітні міністр оборони Михайло Федоров повідомив про перше збиття реактивного «Шахеда» приватним підрозділом. За його словами, ціль рухалася зі швидкістю понад 400 кілометрів на годину.

    Серед компаній, які долучаються до проєкту, приблизно половина представляє критичну інфраструктуру країни. Це оператори енергетичних мереж, стратегічні підприємства та великі виробничі комплекси. Інша частина заявників — приватний бізнес, який також зацікавлений у захисті своїх об’єктів від російських атак.

    Для отримання дозволу підприємства проходять спеціальну процедуру погодження з Міністерством оборони та Командуванням Повітряних сил. Після цього вони отримують статус уповноважених на виконання заходів протиповітряної оборони та можуть формувати власні підрозділи.

    Такі групи можуть використовувати різні засоби боротьби з повітряними цілями. Йдеться про дрони-перехоплювачі, системи радіоелектронної боротьби, радари, автоматизовані турелі та інше обладнання. Частину озброєння підприємства закуповують самостійно, а частину можуть отримувати зі складів Збройних сил України.

    Окремо варто зазначити, що Кабінет Міністрів наприкінці травня оновив правила функціонування таких підрозділів. Нові норми деталізували порядок підтвердження результатів бойової роботи, виплати винагород учасникам груп та можливості фінансування з місцевих бюджетів. Також було посилено контроль за використанням зброї та дотриманням вимог військових статутів.

    Експерти називають проєкт приватної ППО одним із найцікавіших оборонних експериментів за час повномасштабної війни. Він дозволяє значно розширити кількість засобів спостереження та реагування на повітряні загрози без додаткового навантаження на державний бюджет.

    В умовах, коли Росія продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників і майже щодня запускає десятки або навіть сотні дронів по українських містах, залучення приватного сектору може стати важливим елементом багаторівневої системи захисту.

    Як показують перші результати, нова модель вже працює. І якщо темпи розширення проєкту збережуться, найближчим часом українське небо можуть захищати не лише військові підрозділи, а й десятки спеціалізованих груп, створених українськими підприємствами у координації з Повітряними силами.

  • «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    Україна продемонструвала європейським дипломатам іноземні компоненти, виявлені у російських ракетах і дронах, якими Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Україні в ніч проти 24 травня. Уламки зброї, зібрані після ударів по Києву та інших регіонах, містили деталі виробництва США, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав.

    Про це повідомили в Офісі президента України.

    За даними української влади, представникам європейських держав продемонстрували компоненти російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101, а також ударних дронів «Герань-2», якими РФ атакувала Україну у ніч на 24 травня.

    Особливу увагу дипломатів привернуло те, що частина іноземних компонентів була виготовлена вже у 2026 році, попри багаторівневі санкції проти Росії та офіційні заборони на постачання високотехнологічної продукції до країни-агресора.

    У Києві наголошують: це свідчить про те, що Росія досі має доступ до західної електроніки через посередників, паралельний імпорт та так звані «сірі» схеми постачання.

    За інформацією Офісу президента, дипломатам окремо показали плати з російської ракети «Орєшнік». На відміну від інших типів озброєння, ці елементи містили виключно російські та білоруські компоненти, виготовлені ще у 2004–2014 роках.

    Йдеться, зокрема, про мікрочипи та плати виробництва білоруського підприємства «Інтеграл», яке є одним із найбільших виробників електроніки у Білорусі та перебуває під санкціями Заходу.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час зустрічі заявив, що критично важливо повністю перекрити постачання електронних компонентів до РФ.

    «Потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — наголосив він.

    За словами Власюка, Україна також закликала партнерів посилити контроль за доступом Білорусі до західної електроніки, оскільки частина продукції потрапляє до Росії саме через білоруські підприємства.

    У Києві вважають, що попри масштабні санкції, Росія змогла адаптуватися до обмежень і вибудувала мережу постачання критично важливих компонентів через треті країни.

    За даними української та західної розвідок, російський ВПК активно використовує компанії-посередники у країнах Кавказу, Центральної Азії, Близького Сходу та Азії для закупівлі мікроелектроніки подвійного призначення.

    Українська сторона наголошує, що сучасна російська високоточна зброя критично залежить від імпортних компонентів. Саме тому перекриття цих каналів може суттєво вплинути на здатність РФ виробляти ракети та дрони.

    На цьому тлі українська влада також закликала Європу активніше боротися з так званим «тіньовим флотом» Росії.

    Йдеться про мережу танкерів і суден, які використовуються для обходу санкцій, транспортування російської нафти та фінансування військової машини Кремля.

    Україна пропонує партнерам арештовувати такі судна на основі матеріалів, зібраних СБУ, ГУР, Службою зовнішньої розвідки та Офісом генерального прокурора.

    За інформацією ОП, під час зустрічі дипломатам також нагадали про масовану атаку РФ у ніч на 24 травня.

    Тоді Росія випустила по Україні сотні дронів та десятки ракет різних типів. У Києві, на Київщині та в інших регіонах було зафіксовано руйнування житлових будинків, пожежі та пошкодження цивільної інфраструктури.

    Одним із найбільш постраждалих районів столиці стала Лук’янівка, куди 25 травня міністр закордонних справ Андрій Сибіга запросив представників понад 70 іноземних держав.

    Дипломатам показали наслідки російських ударів, зруйновані будинки та уламки ракет.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено й будівлю Міністерства закордонних справ України.

    У Києві наголошують: демонстрація іноземних компонентів у російській зброї має стати ще одним аргументом для посилення санкційного тиску на РФ.

    Українська влада вже неодноразово заявляла, що Росія не змогла б підтримувати нинішні темпи виробництва ракет без доступу до західної мікроелектроніки.

    За оцінками аналітиків, у деяких типах російської зброї частка імпортних компонентів перевищує 70%.

    Попри це, російський ВПК продовжує знаходити шляхи обходу обмежень.

    Саме тому Україна закликає союзників перейти від формальних санкцій до жорсткішого контролю за експортом, реекспортом та діяльністю компаній-посередників.

    У Києві переконані: без перекриття доступу до електроніки та фінансових схем Росія не зможе довго підтримувати нинішній рівень ракетного терору проти України.

  • Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Росія вдарила по гумконвою ООН у Херсоні: Гутерреш відреагував, Україна вимагає жорсткої відповіді світу

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш відреагував на атаку по автомобілю Організації Об’єднаних Націй у Херсоні, який брав участь у гуманітарній місії. Інцидент стався 14 травня у Корабельному районі міста, що перебуває під постійними російськими обстрілами. За даними української влади та самої Організації Об’єднаних Націй, автомобіль із чітким маркуванням ООН двічі потрапив під удар.

    Про це йдеться у заяві заступника речника генерального секретаря ООН Фархана Гака.

    У заяві наголошується, що транспортний засіб був частиною міжвідомчої гуманітарної місії, яку координувало Управління ООН з координації гуманітарних питань (OCHA). Сторони конфлікту були завчасно поінформовані про пересування гуманітарної колони, однак це не завадило атаці.

    «Генеральний секретар стурбований тим, що 14 травня у Херсоні двічі було атаковано автомобіль Організації Об’єднаних Націй», — зазначив Фархан Гак.

    В ООН підкреслили, що наразі триває встановлення всіх обставин інциденту. Організація окремо наголосила на необхідності дотримання міжнародного гуманітарного права та захисту цивільного населення, гуманітарного персоналу і гуманітарних об’єктів.

    Атака сталася на тлі чергового загострення ситуації на Херсонщині. Російські війська останніми місяцями систематично обстрілюють правобережну частину області, зокрема Херсон, використовуючи артилерію, дрони та авіацію. Під особливим ударом опиняються житлові райони, волонтери, медики та гуманітарні місії.

    За даними місцевої влади, під час атаки на Корабельний район Херсона загинула жінка. Також було пошкоджено транспорт гуманітарної місії ООН. В українському МЗС після інциденту закликали Організацію Об’єднаних Націй та держави-члени організації дати чітку політичну оцінку діям Росії.

    У дипломатичних колах наголошують: атака на автомобіль міжнародної гуманітарної місії може розглядатися як грубе порушення міжнародного гуманітарного права. Особливу увагу привертає той факт, що транспорт був чітко позначений символікою ООН, а інформація про маршрут гуманітарної місії передавалася заздалегідь.

    Напередодні в мережі також з’явилося відео, яке, за даними українських джерел, зафіксувало момент удару по автомобілях ООН у Херсоні. Українська сторона стверджує, що атака була цілеспрямованою.

    Крім того, того ж дня окупанти атакували автомобіль волонтерів у Херсоні. Один із постраждалих зазнав важких травм, зокрема травматичної ампутації ноги. Херсонщина залишається одним із найнебезпечніших регіонів для гуманітарних працівників через постійні атаки FPV-дронів та артилерійські удари.

    ООН не вперше фіксує загибель або поранення гуманітарних працівників в Україні. Від початку повномасштабного вторгнення міжнародні гуманітарні організації неодноразово заявляли про небезпеку роботи на прифронтових територіях. Водночас гуманітарні місії продовжують евакуацію цивільних, доставку води, медикаментів, продуктів та допомоги людям у зонах бойових дій.

    Українські посадовці наголошують, що удари по гуманітарних місіях є частиною ширшої тактики тиску на цивільне населення. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Росія системно атакує об’єкти, пов’язані з евакуацією, енергетикою та гуманітарною допомогою.

    На цьому тлі реакція ООН викликала активне обговорення у соцмережах. Частина користувачів критикує міжнародну організацію за надто стриману риторику щодо Росії. У коментарях українці вкотре іронізують над формулюванням про «стурбованість», яке часто звучить після російських атак.

    Попри це, міжнародні правозахисні структури продовжують документувати удари по цивільних об’єктах та гуманітарному персоналу. Україна наполягає, що всі подібні випадки мають отримати не лише політичну оцінку, а й юридичні наслідки в межах міжнародних судів та майбутнього спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ.

  • Польща підняла винищувачі через російський літак-розвідник

    Польща підняла винищувачі через російський літак-розвідник

    Польські винищувачі перехопили російський літак-розвідник Іл-20 над міжнародними водами Балтійського моря. У Варшаві назвали дії Росії черговою провокацією та заявили, що Москва продовжує перевіряти готовність систем протиповітряної оборони країн НАТО на східному фланзі Альянсу.

    Про інцидент повідомив віцепрем’єр-міністр та глава Міністерства національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соцмережі X. За його словами, російський літак був виявлений над міжнародними водами Балтійського моря, після чого польські сили оперативно підняли винищувачі для його супроводу та перехоплення.

    “Польські літаки перехопили над міжнародними водами Балтійського моря російський розвідувальний літак Іл-20. Це чергові агресивні дії Російської Федерації та перевірка наших систем протиповітряної оборони”, – заявив Косіняк-Камиш.

    Міністр наголосив, що російський літак здійснював політ із вимкненими транспондерами. Такі дії вважаються особливо небезпечними для цивільної та військової авіації, адже транспондери передають дані про місцеперебування, висоту та маршрут літака диспетчерам і іншим повітряним суднам. Відсутність сигналу ускладнює ідентифікацію повітряного об’єкта та підвищує ризик інцидентів у повітрі.

    “Кожна подібна провокація зустріне негайну реакцію наших пілотів”, – додав очільник польського Міноборони.

    Російський Іл-20 є спеціалізованим літаком радіоелектронної та радіотехнічної розвідки. Його використовують для збору інформації про системи ППО, військові радари, пересування військ та активність авіації. Такі літаки регулярно фіксують поблизу кордонів країн НАТО, особливо після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Балтійський регіон останніми роками став одним із ключових напрямків військової активності Росії та НАТО. Після вступу Фінляндії та Швеції до Альянсу Балтійське море фактично перетворилося на внутрішню зону НАТО, що значно посилило напругу у відносинах між Москвою та західними країнами. Російська авіація дедалі частіше здійснює польоти поблизу повітряного простору держав-членів Альянсу без попередження та без активованих систем ідентифікації.

    У НАТО неодноразово заявляли, що подібні польоти російських літаків становлять загрозу для міжнародної безпеки та можуть призвести до небезпечних інцидентів у повітрі. Через це винищувачі країн Альянсу регулярно підіймають за тривогою для супроводу або перехоплення російських літаків.

    Інцидент із Іл-20 стався на тлі чергової масштабної атаки Росії по території України. У ніч на 13 травня російські війська здійснили масований удар дронами по українських містах та об’єктах інфраструктури. За даними української влади, сили протиповітряної оборони знешкодили сотні ворожих безпілотників, однак були й влучання.

    Після атаки в Офісі президента України повідомили, що лише за одну добу російські війська 23 рази атакували об’єкти української залізничної інфраструктури. Частина ударів призвела до пошкоджень та перебоїв у роботі залізниці.

    Крім того, Міністерство оборони Молдови підтвердило порушення повітряного простору країни після того, як у соцмережах з’явилися кадри дрона в районі міста Бєльці. За неофіційними даними, йшлося про безпілотник типу “Шахед”, який Росія активно використовує для ударів по Україні.

    На тлі цих подій країни східного флангу НАТО продовжують посилювати системи протиповітряної оборони та збільшувати присутність військової авіації у регіоні. Польща після початку повномасштабної війни Росії проти України неодноразово підіймала винищувачі через масовані атаки РФ поблизу своїх кордонів або через активність російської авіації над Балтійським морем.

  • РФ б’є по бізнесу США в Україні, а Білий дім мовчить: NYT дізналася про приховані атаки на американські компанії

    РФ б’є по бізнесу США в Україні, а Білий дім мовчить: NYT дізналася про приховані атаки на американські компанії

    Росія систематично атакує об’єкти американських компаній в Україні, однак адміністрація президента США Дональда Трампа публічно майже не реагує на ці удари. Частину атак раніше взагалі не висвітлювали у медіа, а американський бізнес дедалі більше побоюється, що Кремль цілеспрямовано б’є по інвестиціях США в Україні.

    Про це повідомляє The New York Times.

    За даними видання, під російські обстріли та атаки дронів уже потрапили об’єкти, пов’язані з великими американськими корпораціями: Cargill, The Coca-Cola Company, Boeing, Mondelez International, Philip Morris International, Flex Ltd. та Bunge.

    Журналісти зазначають, що частина атак, зокрема по об’єктах Cargill і Coca-Cola, раніше не отримувала широкого розголосу. Самі компанії часто уникають публічності через ризики для інвесторів, страхових виплат та фінансових ринків.

    Однією з останніх стала атака на зерновий термінал Cargill на півдні України. За інформацією NYT, сім російських дронів атакували об’єкт лише за три хвилини.

    Видання наголошує: представники американського бізнесу в приватних розмовах переконані, що йдеться не про випадкові влучання, а про цілеспрямовану кампанію Росії проти американських економічних інтересів в Україні.

    Особливе занепокоєння викликали атаки на об’єкти Coca-Cola поблизу Києва. Під удари потрапили електростанція та сонячна електростанція біля підприємства компанії. Місцева влада вважає, що ціллю були саме об’єкти американського бренду.

    При цьому, як зазначає The New York Times, адміністрація Трампа не засудила жодного такого удару публічно.

    За словами джерел видання, знайомих із переговорами між Києвом та Вашингтоном, реакція Білого дому обмежувалася лише “визнанням стурбованості”.

    Більше того, NYT стверджує, що США просили Україну не атакувати російський нафтовий термінал у Чорному морі, через який експортується нафта з казахстанських родовищ за участі американських компаній.

    Сенаторка-демократка Jeanne Shaheen заявила виданню, що представники американських компаній в Україні переконані у навмисному характері російських ударів.

    “Реакція Білого дому — це повна тиша”, — сказала вона.

    Голова Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер також вважає, що Кремль намагається зірвати прихід американських інвестицій в Україну.

    За його словами, Москва прагне створити враження, що будь-який бізнес в Україні є надто ризикованим через постійні атаки.

    У матеріалі NYT зазначається, що посилення ударів по американських активах збіглося з поглибленням економічної співпраці між Києвом та Вашингтоном. Торік Україна та США підписали угоду про преференційний доступ американських інвесторів до українського енергетичного сектору.

    За даними Американської торговельної палати, за час повномасштабної війни від російських атак постраждали 47% американських компаній, які працюють в Україні. У 38% компаній загинули або були поранені працівники.

    Попри це, багато американських корпорацій не залишили український ринок і продовжують працювати навіть в умовах постійних обстрілів.

    Публікація NYT з’явилася на тлі дедалі складніших відносин між адміністрацією Трампа та Україною. Останніми місяцями у Вашингтоні дедалі частіше лунають заклики до скорочення підтримки Києва та пошуку компромісу з Росією.

    Водночас у Києві побоюються, що відсутність жорсткої реакції США на удари по американському бізнесу може стати для Кремля сигналом безкарності.

  • 123 дрони за ніч і атака не завершена: ППО збила більшість, але є влучання у різних регіонах

    123 дрони за ніч і атака не завершена: ППО збила більшість, але є влучання у різних регіонах

    У ніч проти 28 квітня російські війська здійснили одну з масованих атак дронами по території України, застосувавши понад сотню ударних безпілотників. Повітряна тривога розпочалася ще ввечері 27 квітня і станом на ранок бойова робота сил протиповітряної оборони продовжувалася.

    За офіційною інформацією Повітряних сил ЗСУ, противник запустив 123 безпілотні літальні апарати різних типів. Основу атаки становили дрони-камікадзе типу Shahed, а також інші моделі, зокрема «Гербера» та «Італмас». Запуски здійснювалися одразу з кількох напрямків — із території Росії (Курськ, Орел, Міллєрове, Приморсько-Ахтарськ) та з тимчасово окупованого Криму.

    Близько 80 із усіх використаних безпілотників були саме «Шахедами», що вкотре підтверджує їхню ключову роль у тактиці повітряного терору. Такі дрони активно застосовуються Росією для атак на інфраструктуру та виснаження системи протиповітряної оборони України.

    До відбиття атаки були залучені всі складові системи ППО: авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та сили безпілотних систем. Завдяки цьому станом на 08:00 ранку вдалося знешкодити 95 ворожих дронів — частину з них було збито, інші приглушено засобами РЕБ.

    Основні результати бойової роботи зафіксовано на Півночі, Півдні та Сході України, де і відбувалася більшість перехоплень. Водночас повністю уникнути наслідків атаки не вдалося.

    За даними військових, зафіксовано щонайменше 19 влучань ударних БпЛА на 16 різних локаціях. Крім того, уламки збитих дронів впали ще у чотирьох місцях. Інформація про масштаби руйнувань та можливих постраждалих уточнюється.

    Експерти відзначають, що подібні масовані атаки мають одразу кілька цілей: виснаження української протиповітряної оборони, психологічний тиск на населення та пошкодження критичної інфраструктури. При цьому використання великої кількості дронів різних типів ускладнює роботу ППО, адже змушує розподіляти ресурси між численними цілями.

    Особливістю цієї атаки стало те, що вона тривала хвилями протягом кількох годин. Така тактика дозволяє ворогу постійно тримати українську ППО у напрузі та зменшувати ефективність перехоплень.

    Станом на ранок повітряна небезпека зберігається — у небі залишаються окремі групи ворожих безпілотників. Сили оборони продовжують їх виявлення та знищення.

    У військовому командуванні наголошують, що навіть попри високий відсоток збиття, загроза від дронових атак залишається серйозною. Уламки збитих цілей також становлять небезпеку для цивільного населення, особливо у густонаселених районах.

    Ця нічна атака стала черговим підтвердженням того, що Росія продовжує системно застосовувати дрони як один із головних інструментів ведення війни проти України. Водночас українська протиповітряна оборона демонструє здатність ефективно протидіяти навіть масштабним ударам, знищуючи більшість ворожих цілей.

    Оперативна інформація щодо наслідків ударів, пошкоджень інфраструктури та ситуації в регіонах очікується від місцевих адміністрацій та військових протягом дня.

  • Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    У ніч проти 24 квітня Росія здійснила чергову атаку по Одеському регіону, вдаривши безпілотниками не лише по цивільній інфраструктурі, а й по торговельному судну, яке рухалося українським морським коридором у Чорному морі. Під удар потрапив балкер під прапором Сент-Кіттс і Невіс, що прямував до портів Великої Одеси. Про це повідомили в Адміністрації морських портів України та керівництво Одеської області.

    За попередніми даними, судно було уражене щонайменше двома дронами. Унаслідок атаки на борту виникла пожежа, однак екіпаж зміг оперативно локалізувати займання та не допустити масштабних наслідків. Інформація про загиблих або постраждалих серед членів екіпажу наразі не надходила, однак сам факт атаки на іноземне судно в акваторії Чорного моря викликає серйозне занепокоєння, адже йдеться про безпеку міжнародного судноплавства.

    Цей інцидент став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує системно атакувати українську портову інфраструктуру та логістичні маршрути, зокрема так званий український морський коридор, який забезпечує експорт зерна та інших товарів. Після зриву «зернової угоди» саме цей маршрут став критично важливим для економіки України та глобальної продовольчої безпеки.

    Паралельно з атакою на судно під ударом опинилася й цивільна інфраструктура Одеси. За словами місцевої влади, вибухи пролунали вночі, і внаслідок обстрілу було пошкоджено житлові будинки. Зокрема, постраждали дві двоповерхівки та один триповерховий будинок. Найтрагічнішим наслідком атаки стала загибель подружжя — чоловіка і жінки віком по 75 років. Ще близько 15 людей отримали поранення, частину з них госпіталізували з різними травмами.

    Рятувальні служби оперативно прибули на місце подій, ліквідували наслідки обстрілу та надали допомогу постраждалим. Фото з місця події, оприлюднені ДСНС, свідчать про значні руйнування житлового сектору, вибиті вікна, пошкоджені дахи та сліди пожеж.

    Атака на судно під іноземним прапором має не лише військовий, а й серйозний міжнародний вимір. Подібні удари можуть розглядатися як загроза глобальній навігації та порушення принципів свободи судноплавства. Український морський коридор функціонує попри постійну небезпеку, і саме через нього проходять вантажі, важливі для багатьох країн світу. Ураження такого судна може вплинути на страхування перевезень, логістику та загалом на готовність іноземних компаній працювати з українськими портами.

    Експерти зазначають, що Росія таким чином намагається тиснути не лише на Україну, а й на міжнародну спільноту, створюючи ризики для світової торгівлі. Особливо це стосується зернового експорту, адже Україна залишається одним із ключових постачальників аграрної продукції на глобальні ринки. Будь-які атаки на портову інфраструктуру або судна можуть призвести до зростання цін на продовольство та нестабільності на ринках.

    Водночас українська сторона продовжує забезпечувати роботу морського коридору, попри регулярні обстріли. Це стало можливим завдяки посиленню систем протиповітряної оборони, координації з міжнародними партнерами та адаптації логістичних маршрутів. Однак такі атаки, як удар 24 квітня, демонструють, що ризики залишаються високими.

    Одеський регіон від початку повномасштабної війни є однією з ключових цілей російських атак. Порти Великої Одеси — це стратегічні об’єкти, через які проходить значна частина українського експорту. Саме тому вони регулярно зазнають обстрілів із застосуванням ракет і безпілотників.

    Станом на 24 квітня 2026 року повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1521-й день. За цей час Росія неодноразово атакувала цивільні об’єкти, житлові будинки, енергетичну інфраструктуру та транспортні вузли. Удари по портам і суднам стали окремим напрямом тиску, спрямованим на економіку України.

    Міжнародна реакція на подібні інциденти традиційно включає засудження атак та заклики забезпечити безпеку цивільного судноплавства. Однак експерти наголошують, що подальший розвиток ситуації залежатиме від рівня підтримки України з боку партнерів, зокрема у сфері безпеки морських шляхів.

    Попри складну ситуацію, українські порти продовжують працювати, а судна — заходити до них, що свідчить про стійкість системи та важливість цього напрямку для економіки країни. Водночас кожна така атака, як удар по балкеру під прапором Сент-Кіттс і Невіс, підвищує градус напруженості та нагадує, що Чорне море залишається зоною підвищеної небезпеки.