Позначка: дрони

  • Масове виробництво БпЛА та перші у світі морські безпілотники: результати Армії дронів за рік

    Масове виробництво БпЛА та перші у світі морські безпілотники: результати Армії дронів за рік

    Міністерство цифрової трансформації оголосило результати роботи Армії дронів за минулий 2023 рік. В Україні наразі діє близько 200 компаній, які спеціалізуються на виробництві дронів та супутніх продуктів.

    Згідно з даними, з початку повномасштабної війни, Україна впроваджує новий підхід до виробництва безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Кількість компаній, які займаються цією сферою, зросла до 200, при цьому 67 моделей БпЛА вже отримали контракти від держави, порівняно з 7 у 2022 році. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підкреслив, що у минулому році компанії виробляли близько 100 дронів щомісяця, тоді як зараз ця цифра становить десятки тисяч.

    Міністерство зазначило кілька ключових досягнень за 2023 рік:

    • Отримано історичний бюджет у розмірі 40 мільярдів гривень на розвиток дронів.
    • Законтрактовано та передано на фронт сотні тисяч БпЛА.
    • Навчено майже 20 тисяч операторів.
    • Створено перші у світі ударні роти.
    • Спрощено процес допуску дронів до експлуатації, що призвело до збільшення маржинальності до 25% та зняття додаткових дозволів.
    • Розвинуто систему онлайн-моніторингу цін для кожного безпілотника.

    Уряд також встановив цілі на 2024 рік, ухваливши постанову, яка дозволить державі закуповувати дрони за найнижчими цінами через Прозоро. Також спрощено виробництво боєприпасів, щоб приватні компанії могли виробляти снаряди та навіть ракети.

    Федоров підкреслив, що збільшення виробництва БпЛА стало можливим завдяки прозорим закупівлям, скороченню бюрократії та курсам для операторів БпЛА.

    Українські війська використовують FPV-дрони, багаторазові ударні коптери, а також Mavic та Autel для нагляду. На 2024 рік заплановано виробництво мільйона БпЛА, проте Федоров впевнений, що їх кількість перевищить цю цифру.

  • Україна оголосила стратегію оборони на 2024 рік: фокус на дрони та розширення виробництва зброї

    Україна оголосила стратегію оборони на 2024 рік: фокус на дрони та розширення виробництва зброї

    Україна планує стратегічний курс на 2024 рік, зосереджуючись на зміцненні оборонної потужності країни, масовому виробництві дронів і розширенні власного виробництва зброї. Генеральний командувач Збройних сил України, генерал-полковник Валерій Залужний, відзначив ці напрямки в новій стратегії, яка знайшла підтримку у Банковій.

    Плани також передбачають подальші удари по російських тилам, включаючи військові об’єкти і інфраструктуру, таку як енергетика, НПЗ, порти та підприємства військово-промислового комплексу.

    Україна сподівається використати ці заходи для послаблення противника і створення передумов для нового наступу Збройних сил на 2025 рік. У той час як Росія рідко висловлює свої стратегічні наміри, можна виділити два можливі вектори дії.

    Один з векторів – це стратегія війни на виснаження, яка полягає в тому, щоб поступово знеможливити Україну шляхом зміцнення фронту та використання переваги Росії в чисельності та озброєнні. Проте ця стратегія не лише несе ризики затягнення конфлікту, але й може зіткнутися зі складнощами, такими як неможливість передбачити час і реальні втрати.

    Інший варіант – спроба різкого зміщення балансу сил на фронті без застосування ядерної зброї. Однак це може бути складним завданням, оскільки Росія також розвиває свою військову технологію, зокрема дрони та штучний інтелект.

    Для України це може означати важкі випробування на фронті, особливо якщо Росія вирішить зробити новий наступ, що може статися після мобілізації. Незалежно від вибору стратегії, результат буде залежати від багатьох факторів, включаючи здатність обох сторін мобілізувати свої ресурси та забезпечити ефективне керівництво.

  • За відсутності боєприпасів Україна намагається збудувати мільйон смертельних дронів

    За відсутності боєприпасів Україна намагається збудувати мільйон смертельних дронів

    Майстерня на заході України, один із численних стартапів, які виробляють доступну зброю, сприяючи українським військам у протистоянні росіянам, стала об’єктом уваги The Wall Street Journal. Умови відсутності достатнього боєприпасу та відмови у додатковій військовій підтримці від США змусили Україну шукати власні шляхи вирішення проблеми, і одним з них стало виробництво масової кількості FPV-дронів.

    Ці безпілотники, складені з комерційно доступних компонентів, виготовлені в економічно вигідний спосіб і мають простий процес виробництва. По всій країні з’являються майстерні, що щомісяця випускають тисячі FPV-безпілотників. Потім ці дрони направляються на фронт, де вони прикріплюються до вибухівки та запускаються в бік російських окопів і бронетехніки. Оператор управляє безпілотником за допомогою контролера та віртуальних окулярів, які передають зображення з камери дрона.

    “У зв’язку з нашою економічною обмеженістю ми не можемо виготовляти танки. Нашою відповіддю стало створення безпілотників”, – розповідає генеральний директор компанії Sparrow Avia Микола Гаврилюк.

    У ситуації, коли Україна перебуває в стані оборони, FPV-безпілотники стали ключовим елементом. Ці дрони, хоч і не можуть завдати таких руйнівних ударів, як артилерійські снаряди або мінометні міни, які зараз є недоступними, виявилися ефективними в українських військах. Безпілотники використовуються для атак на вразливі частини бронетехніки з метою її зупинення, а також для ураження вантажівок і навіть піхотинців, ускладнюючи переміщення людей і вантажів до передової лінії.

    Внаслідок ракетних ударів Росії, українські виробники безпілотників змушені зберігати свої підприємства у таємниці, об’єднавши декілька десятків співробітників в одній будівлі та ще декілька десятків в іншій. Така захисна міра призначена для збереження працездатності в умовах російських ракетних атак. Незважаючи на це, їхні плани спрямовані на розширення масового виробництва.

    На сьогоднішній день в Україні випускають 62 види безпілотників. Розробники дронів активно працюють над новими моделями, які здатні літати на більші відстані, нести важчі боєприпаси та витримувати російські електронні перешкоди, які можуть перервати зв’язок між дроном та оператором.

    Журналісти The Wall Street Journal відвідали одне з трьох підприємств компанії Sparrow, яке щомісяця виробляє приблизно 3000 FPV-безпілотників. Майбутні плани генерального директора, Миколи Гаврилюка, та його партнера передбачають значне збільшення обсягів виробництва до 10 000 дронів щомісяця.

    Хоча компанія закуповує певні компоненти, такі як вуглецеве волокно, камери та двигуни, більшість деталей вона виготовляє самостійно за допомогою 3D-принтерів. Готові FPV-безпілотники мають стриманий вигляд порівняно з іншими, доступними в Інтернеті, із тонким корпусом із вуглецевого волокна, чотирма комплектами пропелерів та прикріпленою до верхньої частини акумуляторною батареєю. “Найбільшою проблемою є отримання деталей з Китаю та логістика їхньої доставки сюди”, – додав Гаврилюк.

    За словами підприємця, український уряд щомісяця придбовує близько половини вироблених безпілотників, тоді як решту придбовують волонтери та місцеві органи влади, які потім направляють їх до військових частин.

    Міністр цифрової трансформації України, Михайло Федоров, повідомив, що уряд висунув пропозиції щодо низки заохочень для підприємств, що займаються виробництвом безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Серед цих стимулів вказані зменшення податків та скасування імпортних мит. Міністр зауважив, що роль держави полягає в координації та створенні можливостей для розвитку даної галузі.

    Наразі у компанії Sparrow працює лише 70 осіб, і лише троє з них є жінками. За словами Гаврилюка, у найближчі два місяці планується найняти ще 130 співробітників. Він вказав, що кадри обираються серед друзів і родичів існуючих працівників, оскільки кожен новий працівник приносить певні ризики, пов’язані з можливим розголошенням місцезнаходження фабрики, що може призвести до ракетних атак з боку російських сил.

    Україна активно розробляє безпілотники із збільшеним радіусом дії, аналогічно тим, які використовувалися для ударів по нафтопереробних заводах на території Росії цього місяця. Компанія Sparrow представила великий ударний безпілотник, здатний нести до 9 кг вибухівки. Крім того, розробники працюють над моделями, які зможуть використовувати штучний інтелект для ураження цілей у випадку, якщо російські електронні глушилки перервуть зв’язок із пілотом.

  • Кличко відвідав захисників на Донбасі і передав їм дрони та системи РЕБ

    Кличко відвідав захисників на Донбасі і передав їм дрони та системи РЕБ

    Мер Києва Віталій Кличко відвідав захисників на передовій у зоні проведення операції об’єднаних сил на Донбасі та передав їм важливе сучасне обладнання – дрони та системи радіоелектронної боротьби (РЕБ).

    Про це Кличко повідомив у своєму офіційному акаунті в соціальній мережі Facebook.

    “Відвідав наших захисників на Донбасі. Батальйону “Свобода” та 28 ОМБР імені Лицарів зимового походу передав по 100 FPV-дронів кожному підрозділу. Також відвіз бійцям три системи РЕБ, які дуже потрібні сьогодні військовим на сході України“, – написав мер у своєму пості.

    За словами Кличка, важливо підтримувати українських військових та забезпечувати їх сучасним та ефективним обладнанням, яке допомагатиме їм у веденні операцій та захисті національної території.

    Мер також висловив вдячність захисникам за їхню мужність та самовідданість у боротьбі проти окупаційних сил.

    “Складна ситуація на фронті, але вони тримаються рішуче і продовжують нищити ворога й боронити українську землю. Слава Україні! Слава її захисникам!” – написав Кличко.

    Командир батальйону “Свобода” Петро Кузик також висловив свою вдячність Віталію Кличку та киянам за постійну підтримку.

    “Від щирого серця хочу подякувати Віталію Володимировичу та громаді міста Києва за постійну потужну підтримку. З одного боку, це боєздатність батальйону, а що для мене важливо – це життя наших бійців”, – підкреслив Кузик.

  • Україна розглядає можливість перемістити частину виробництва дронів до Литви

    Україна розглядає можливість перемістити частину виробництва дронів до Литви

    У Литві заявили про готовність України частково перемістити виробництво дронів на свою територію. Цей крок розглядається як взаємовигідна співпраця та підготовка західних сусідів до можливих військових загроз.

    За інформацією глави МЗС Литви Габріелюса Ландсбергіса, українці виявили зацікавленість у частковому переміщенні виробництва дронів до Литви. Він вважає можливим обговорити спільне виробництво безпілотників, що відображає інтерес і обох сторін. Ландсбергіс підкреслює, що український досвід у веденні війни важливий для вивчення, особливо з урахуванням змін у способах бойових дій.

    Міністр вказав, що українці, борючись проти російської агресії, показали, що літальні дрони стали важливою частиною військової стратегії. Він закликав Литву вчитися з уроків українського конфлікту, який показав важливість використання сучасних технологій у військовій справі.

    Ландсбергіс наголосив на важливості активної співпраці з Україною та відзначив, що українці відкриті для обміну досвідом та знаннями. Співпраця у виробництві дронів стає частиною більшої ініціативи, яка включає кілька країн-членів НАТО та спрямована на підтримку оборонної сфери України.

  • Зеленський провів Ставку: детально обговорили ППО, забезпечення фронту снарядами і дронами

    Зеленський провів Ставку: детально обговорили ППО, забезпечення фронту снарядами і дронами

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про проведення засідання Ставки, на якому обговорювалися питання забезпечення фронту снарядами та дронами. Заходу приймали участь командувачі основних напрямків та операцій, представники Генерального штабу, Міністерства оборони, Міністерства стратегічного промислового розвитку та Міністерства цифрової трансформації.

    “Важлива Ставка. Командувачі основних напрямків та операцій були присутні очно. Разом з ними, Генштабом, Міноборони, Мінстратегпромом і Мінцифрою в усіх деталях розібрали тему забезпечення фронту снарядами та дронами. Фактичні витрати, щоденна потреба, розподіл між підрозділами”, – написав Зеленський у своєму Telegram-каналі.

    Президент також зазначив, що на Ставці були систематизовані поточні та майбутні контракти, розглянуті питання допомоги від партнерів, а також власного виробництва, включаючи відкриття нових виробничих ліній.

    “Робимо все, щоб забезпечити воїнів усім необхідним для виконання завдань”, – додав він.

    Окремий акцент було зроблено на проблемі протиповітряної оборони (ППО). “Проаналізували останні російські удари та ефективність Повітряних сил. Узгодили наші наступні кроки для посилення захисту міст, громад, підприємств та об’єктів критичної інфраструктури”, – додав Зеленський.

  • Дрони-шпигуни слідкують за українськими військовими в Німеччині: спостерігають над полігонами

    Дрони-шпигуни слідкують за українськими військовими в Німеччині: спостерігають над полігонами

    Невдачі в приземленні безпілотників зафіксовані в Німеччині, де невідомі дрони регулярно спостерігаються над військовими об’єктами, де тренуються українські військові. Незважаючи на спроби сил безпеки Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), жоден з цих безпілотників поки що не був успішно приземлений для виявлення їхніх операторів.

    Вперше такі літальні об’єкти були виявлені в жовтні 2022 року, коли дрони спостерігали за тренуванням українських військових. З того часу ситуація залишається невирішеною, навіть після намагань використати радіоперешкоджувальні передавачі HP 47 для примусового приземлення. Ефективність цих заходів залишається питанням.

    Маркус Фабер, депутат Бундестагу та член оборонного комітету від “Вільної демократичної партії”, вважає, що часті випадки виявлення дронів біля полігону у Саксонії, де тренують українських військових, є чіткими свідченнями організованої діяльності, що може бути пов’язана з Росією. Німеччина висловлює підозри, але поки що не має можливості підтвердити цей зв’язок.

  • Ігнат розповів скільки дронів Росія випустила по Україні

    Ігнат розповів скільки дронів Росія випустила по Україні

    З вересня 2022 року Росія випустила близько 3800 дронів-камікадзе по Україні, повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Ці безпілотники використовуються росіянами як ударні безпілотні літальні апарати (БПЛА).

    “Саме дронів-камікадзе по території нашої держави, якщо вже оновлювати інформацію, вже близько 3800 запущено з вересня минулого року, коли почали застосовувати ударні БПЛА,” – сказав Ігнат.

    Зазначено, що українським військовим вдалося збити близько 3000 дронів-камікадзе. Він також підкреслив, що протиповітряна оборона України зміцнюється західним озброєнням, але потрібно більше новітніх засобів для боротьби з ударними БПЛА.

    “Близько 3000 тисяч цих дронів знищено Силами оборони. Є над чим замислитися. Нам все ще потрібно більше систем, які працюватимуть проти ударних БПЛА,” – додав він.

    Нічна атака зафіксована в різних областях України, де ворожі дрони-камікадзе спрямовувалися в Хмельницьку, Тернопільську, Харківську, Запорізьку та Київську області. З 49 запущених дронів українські сили ППО збили 21. Після атаки росіяни також вдарили “шахедами” по Харкову, спричинивши вибухи в центрі міста.

    Важливо відзначити, що падіння уламків збитих дронів призвело до пожежі на об’єкті критичної інфраструктури в Київській області.

  • Вийти на 100 тисяч дронів на місяць. Що Україні потрібно для перемоги – Єгор Фірсов

    Вийти на 100 тисяч дронів на місяць. Що Україні потрібно для перемоги – Єгор Фірсов

    Це довгий текст, але просив би усіх його прочитати. Озвучу свою скромну думку, стосовно наболілого.

    Ми поступаємось ворогу майже у всьому: в живій силі, боєприпасах, дронах. Майже два роки війни в цьому плані до кардинального перелому не призвели. Росіяни вчаться на своїх помилках і крадуть наші технологічні рішення. Ми креативніше, але вони мають змогу масштабувати наші ідеї та брати чисельністю.

    Ми вигравали на мотивації, але після нереалізованих планів про каву у Криму падає й вона. Це зрозуміло: люди не залізні, вони втомлюються і їм потрібна перспектива. Коли перспективою спочатку малюється Крим, а потім “втримати Авдіївку” — це демотивує.

    Але невдача – це не привід скласти руки й впасти духом. Навпаки, треба тверезо проаналізувати ситуацію і робити висновки. Ми надто покладались на партнерів, не реалізуючи свої можливості. Це помилка. Але її виправлення – наш ресурс, який ми можемо використати.

    Звичайно, вже завтра Україна не побудує сама літаки, не сконструює аналоги хаймарсів. У нас немає і не буде мільйона штурмовиків.

    Але виробити дронів у багато разів більше за ворога і краще за нього застосувати — це реально!

    Одна, з головних задач нашого суспільства має бути — як на місяць забезпечити собі 100 тис. дронів. Я кажу суспільства, а не держави, тому ще держава має організаційно забезпечити цей процес, а реалізувати його — саме суспільство.

    Вірити в ЗСУ вже мало, треба дієво допомогати їм. Чим більше дронів – тим більше врятованих життів наших військових, тим менше нових мобілізованих.

    А головне — перевага у дронах дасть нам змогу зробити так, щоб в опорні пункти ворога щодня прилітав термобар за термобаром. Щоб орки відмовлялись виходити на позиції, і вимушені були проводити ротації кожен день. Щоб у них просто не було кому тримати лінію фронту.

    Треба використати нашу (можливу!) перевагу у застосуванні високоточної зброї. Але спочатку треба створити перевагу у засобах. Щоб банально було, чим літати. А командири щоб не витрачали свій дорогоцінний час на проблему — де взяти дрони.

    Наш підрозділ сам купує комплектуючі. Самі перепаюємо БПЛА. Але ж це не тільки наша проблема! Вона стосується усіх. Програють війну не військові, — програють країни.

    Проблема в організації. Ми досі барахтаємось у волонтерській допомозі. І ділимо 100 дронів на три бригади. А ворог в цей час ставить на потік все, що може нас вбивати.

    Інженерна та аналітична кімната десь у Генштабі має бути основою. Усі успішні кейси застосування новітніх технологій мають щоденно моніторитись по всій лінії фронту, братись за основу та масштабуватись.

    Уся країна має працювати на пріоритетні задачі. Якщо треба, то і у технікумах, і в університетах треба відкривати кімнати збірки дронів. Це, до речі, також практична освіта, краща за теоретичні підручники.

    Уряд має починати та закінчувати свої засідання саме з цих питань — переломних точок війни.

    Але для початку — цей курс треба затвердити у голові. Війна має знову стати справою всього суспільства, як це було в лютому-березні 2022 року, а не тільки ЗСУ.

    Майже кожен день ми збираємось з хлопцями з підрозділу і обговорюємо поточні проблеми.

    Моя задача, як головного сержанта, зробити так, щоб ми думали у правильному напрямку та синхронізували наші думки.

    Як облетіти ворожий реб? Як покращити розвідку? Яку тактику польоту застосувати?

    Правильний напрямок думок та відверте формулювання проблеми — це основа успіху.

    Але робити це потрібно не тільки на рівні підрозділу, а й на рівні країни.

    Не знаю, чи прочитає цей текст хтось з тих, хто має приймати рішення. Бо останніми місяцями мені здається, що ми пишемо один одному у великій бульбашці.

    Але раптом це на когось вплине, і хтось почує.

    Як кажуть: “Роби що можеш…”.