Golosnovinua.com

Позначка: дружба

  • «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зробив резонансну заяву щодо відновлення роботи нафтопроводу Дружба, який проходить через територію України. Попри офіційні повідомлення про ремонт після пошкоджень, словацький політик заявив, що трубопровід нібито «не був пошкодженим від початку» і міг використовуватися як інструмент геополітичного впливу.

    В інтерв’ю ЗМІ Фіцо поставив під сумнів попередні пояснення щодо зупинки прокачування нафти, натякнувши, що ситуація навколо «Дружби» могла мати політичне підґрунтя. «Він не був пошкоджений. Нафтопровід і нафта були використані як інструменти в геополітичній боротьбі», — заявив глава словацького уряду.

    Ця заява прозвучала на тлі підтвердження з боку словацьких офіційних осіб про відновлення постачання енергоносіїв. Зокрема, міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар повідомив, що країна вже почала отримувати перші партії нафти через «Дружбу». За його словами, Братислава навіть готова не блокувати нові санкційні рішення Європейського Союзу, якщо постачання залишатиметься стабільним.

    «Нафта надходить через “Дружбу” до Словаччини… Поки постачання буде безперервним, ми не блокуватимемо процедури ухвалення санкцій на рівні ЄС», — зазначив дипломат.

    Відновлення роботи нафтопроводу стало важливим фактором у європейській політиці останніх днів. Саме після цього Європейський Союз розблокував пакет фінансової допомоги Україні на 90 млрд євро, а також ухвалив новий санкційний пакет проти Росії. Таким чином, «Дружба» знову опинилася в центрі не лише енергетичних, а й політичних процесів у Європі.

    Раніше українська сторона повідомляла, що прокачування нафти було зупинено через пошкодження інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Після проведення ремонтних робіт постачання вдалося відновити, що підтвердили і європейські чиновники. Однак заява Фіцо фактично ставить під сумнів цю версію подій і може свідчити про загострення політичної риторики між окремими країнами ЄС та Україною.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть бути частиною ширшої політичної гри. Словаччина, як і Угорщина, залишається залежною від постачання російських енергоносіїв, тому питання стабільності роботи «Дружби» має для неї стратегічне значення. Водночас ЄС намагається поступово зменшити залежність від російської нафти, що створює напругу між країнами-членами.

    Крім того, ситуація навколо нафтопроводу показала, наскільки тісно переплетені енергетика та політика в сучасній Європі. Рішення про санкції, фінансову допомогу та дипломатичні кроки дедалі частіше залежать від доступу до ресурсів і стабільності постачання.

    На тлі цих подій Володимир Зеленський наголосив, що Україна виконує свої зобов’язання перед партнерами навіть у складних умовах війни. За його словами, відновлення роботи «Дружби» стало ще одним доказом того, що Київ готовий діяти відповідально, попри постійні загрози з боку Росії.

    Водночас критики звертають увагу, що залежність від одного інфраструктурного об’єкта може використовуватися як інструмент тиску. Історія з «Дружбою» вкотре продемонструвала, що навіть технічні проблеми можуть швидко перетворитися на політичний фактор.

    Ситуація також підкреслює складність внутрішньої політики ЄС. Попри єдність у підтримці України, окремі країни продовжують відстоювати власні економічні інтереси, що впливає на швидкість ухвалення рішень. У цьому контексті заяви Фіцо можуть бути сигналом про те, що подібні суперечності зберігатимуться і надалі.

    Відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» стало не лише технічним, а й політичним моментом. Воно вплинуло на рішення ЄС, відкрило доступ до значних фінансових ресурсів для України, але водночас загострило дискусії щодо ролі енергетики в геополітичній боротьбі. Заяви словацького прем’єра лише підкреслюють, що навіть після відновлення постачання напруга навколо цього питання не зникає.

  • €90 млрд для України розблоковано, але шлях до ЄС під загрозою: що змінилося після відходу Орбан

    €90 млрд для України розблоковано, але шлях до ЄС під загрозою: що змінилося після відходу Орбан

    Після тривалого політичного протистояння Європейський Союз нарешті ухвалив рішення про виділення Україні масштабного пакета фінансової допомоги обсягом 90 млрд євро, а також затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії. Це стало можливим 23 квітня під час неформального саміту лідерів ЄС на Кіпрі, у якому особисто взяв участь Президент України Володимир Зеленський. Рішення, яке ще донедавна виглядало заблокованим, було розблоковане після того, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який програв вибори та йде у відставку, а також глава уряду Словаччини Роберт Фіцо зняли свої вето. Однак, попри цей політичний прорив, ключові проблеми, що стосуються членства України в ЄС, залишаються невирішеними.

    Формальним приводом для зміни позиції Будапешта та Братислави стало відновлення роботи нафтопроводу Дружба, який проходить через територію України. Його функціонування було порушено після російського ракетного удару поблизу Бродів, але українська сторона оперативно провела ремонт і відновила прокачування російської нафти до Угорщини та Словаччини. Саме цей крок фактично став неформальною умовою для розблокування фінансової допомоги Україні. Така ситуація оголила складний баланс інтересів у ЄС, де політична підтримка України нерідко стикається з енергетичною залежністю окремих країн-членів.

    У підсумку Україна отримала доступ до значного фінансового ресурсу, який має критичне значення для стабільності держави в умовах війни. За словами Володимир Зеленський, перший транш очікується вже наприкінці травня або на початку червня. Загалом програма розрахована на 2026–2027 роки. Приблизно 60 млрд євро планується спрямувати на оборону — зокрема розвиток виробництва дронів, систем радіоелектронної боротьби та іншого високотехнологічного озброєння. Ще 30 млрд євро підуть на покриття бюджетних витрат. У контексті того, що Україна у 2026 році потребує щонайменше $52 млрд зовнішнього фінансування, ця допомога фактично дозволяє уникнути серйозної фінансової кризи.

    Паралельно з фінансовим рішенням ЄС затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії. До нього увійшли понад 120 індивідуальних обмежень, санкції проти російського військово-промислового комплексу та нові інструменти боротьби з обходом санкцій. Зокрема, було обмежено експорт високотехнологічного обладнання до третіх країн, які можуть використовуватися для реекспорту в Росію. Водночас цей пакет не передбачає повної заборони на морські перевезення російської нафти, що викликає критику з боку експертів. Умови глобального енергетичного ринку, зокрема напруженість на Близькому Сході, не дозволяють ЄС діяти більш жорстко без ризику для власної економіки.

    Попри фінансовий та санкційний прорив, головне питання — вступ України до ЄС — залишається відкритим. Відхід Віктор Орбан формально усуває одного з головних опонентів розширення, однак не змінює загального настрою в Євросоюзі. Серед ключових держав, таких як Франція та Німеччина, зберігається обережність щодо швидкого прийняття України до складу ЄС. Замість цього пропонуються компромісні моделі — «асоційоване членство» або статус «інтегрованої держави», які передбачають обмежений доступ до бюджету ЄС і відсутність права голосу на початковому етапі.

    Українська влада сприймає такі пропозиції стримано. У Києві наголошують, що країна не може погодитися на «символічне членство», особливо з огляду на свою роль у забезпеченні безпеки Європи. Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що Україна вже заплатила високу ціну за європейський вибір і очікує не декларацій, а конкретних рішень.

    Причини обережності ЄС мають комплексний характер. По-перше, це економічний фактор: інтеграція України потребуватиме значних фінансових ресурсів. По-друге, політичні ризики, пов’язані з можливим загостренням відносин із Росією. По-третє, внутрішні розбіжності серед держав-членів, які мають різні інтереси та пріоритети. І нарешті, сам Євросоюз потребує інституційних реформ, щоб бути готовим до такого масштабного розширення.

    У результаті навіть після розблокування фінансової допомоги та санкцій Україна опинилася в ситуації, коли стратегічне партнерство з ЄС посилюється, але перспективи повноцінного членства залишаються невизначеними. Дипломати говорять про «перезавантаження атмосфери» після політичних змін в Угорщині, однак визнають, що системні бар’єри нікуди не зникли.

    Події 23 квітня стали важливим, але не остаточним кроком. Україна отримала фінансову підтримку, яка дозволить зміцнити оборону та стабілізувати економіку, проте питання інтеграції до ЄС залишається відкритим і залежить від політичної волі європейських столиць. Для Києва це означає продовження складного шляху — одночасно на фронті та на дипломатичному рівні.

  • Нафта знову пішла: Словаччина відновила постачання російської сировини через Україну

    Нафта знову пішла: Словаччина відновила постачання російської сировини через Україну

    Словаччина відновила отримання російської нафти через територію Україна трубопроводом Дружба після кількамісячної перерви, що стала одним із найбільш напружених енергетичних епізодів у відносинах між країнами регіону у 2026 році. Про це повідомила міністерка економіки Словаччини Дениса Сакова, підтвердивши, що постачання було відновлено в ніч на 23 квітня та здійснюється у штатному режимі.

    Перерва у транспортуванні російської нафти до Словаччини та Угорщини тривала з кінця січня 2026 року. Причиною стало пошкодження інфраструктури трубопроводу внаслідок бойових дій, а також супутні технічні та безпекові обмеження. Українська сторона пояснювала зупинку необхідністю ремонту та стабілізації роботи об’єктів, однак у Словаччині та Угорщині звучала критика щодо тривалості відновлення. Це призвело до дипломатичної напруги, яка фактично переросла у ширший енергетичний спір між країнами.

    Трубопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до Центральної Європи ще з радянських часів. Попри санкції Європейського Союзу проти російських енергоносіїв, окремі країни, зокрема Словаччина та Угорщина, зберегли можливість імпорту нафти через цей маршрут завдяки спеціальним виняткам. Це пояснюється високою залежністю їхніх нафтопереробних потужностей від російської сировини та обмеженими альтернативами.

    Відновлення постачання має важливе значення не лише для енергетичної стабільності Словаччини, але й для ширшого політичного контексту в Європейському Союзі. Зокрема, запуск прокачування нафти через «Дружбу» став частиною складних переговорів між країнами ЄС щодо фінансової допомоги Україні. За даними європейських медіа, саме відновлення транзиту стало одним із факторів, які дозволили розблокувати погодження багатомільярдного пакету підтримки Києва, що раніше затримувався через позицію окремих держав.

    Енергетичне питання виявилося тісно пов’язаним із політичними рішеннями на рівні ЄС. Відновлення транзиту також сприяло зняттю блокувань щодо нових санкцій проти Росії, що підкреслює роль енергетики як інструменту політичного впливу.

    Водночас ситуація навколо трубопроводу «Дружба» демонструє складність переходу Європи до енергетичної незалежності від Росії. Попри декларований курс на диверсифікацію постачання, окремі країни залишаються залежними від існуючої інфраструктури та змушені балансувати між політичними рішеннями та економічними потребами.

    Під час перерви у постачанні Словаччина була змушена використовувати альтернативні маршрути, зокрема через Адріатичний напрямок, що значно підвищувало вартість імпорту нафти. Це створювало додатковий тиск на енергетичний сектор країни та могло вплинути на внутрішні ціни на пальне.

    Експерти також звертають увагу на безпековий аспект. Українська сторона неодноразово попереджала, що в умовах війни гарантувати повну стабільність роботи трубопроводу складно. Будь-які нові атаки або пошкодження інфраструктури можуть знову призвести до зупинки транзиту.

    Крім того, «Дружба» дедалі більше перетворюється на політичний важіль. Контроль над потоками нафти та можливість їх зупинки або відновлення використовуються як інструмент впливу у переговорах між країнами. Це підсилює роль енергетики у геополітичних процесах і ускладнює ухвалення рішень на рівні ЄС.

    Попри відновлення постачання, довгострокова перспектива залишається невизначеною. Європейський Союз продовжує працювати над скороченням залежності від російських енергоносіїв, однак цей процес потребує часу, інвестицій та розвитку нової інфраструктури.

    Запуск «Дружби» після перерви є радше тимчасовою стабілізацією, ніж остаточним вирішенням проблеми. Він демонструє, що навіть у умовах війни та санкцій енергетичні зв’язки між країнами Європи та Росією залишаються складними і взаємозалежними.

  • Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що довіра між Україною та Словаччиною «серйозно підірвана» через ситуацію навколо нафтопроводу «Дружба» та політичні процеси в Європейському Союзі щодо фінансової підтримки України. Про це він сказав у відеозверненні, опублікованому на його сторінці у Facebook.

    У своїй заяві Фіцо пов’язав стабільність енергопостачання регіону з політичними домовленостями в ЄС. За його словами, нафтопровід «Дружба» залишається критично важливим маршрутом постачання нафти для Словаччини, і будь-які перебої в його роботі можуть мати прямі економічні наслідки для країни.

    Він припустив, що навіть після можливого розблокування кредиту ЄС для України у розмірі 90 млрд євро ситуація з «Дружбою» може знову змінитися.

    «Я не здивуюся, якщо після розблокування цієї позики через короткий час знову буде припинення поставок», — заявив прем’єр Словаччини.

    Фіцо наголосив, що йдеться не лише про політику, а й про енергетичну стабільність усього регіону Центральної Європи, де ціни на пальне та доступ до нафтопродуктів залишаються чутливим питанням для урядів.

    Глава словацького уряду підтвердив, що Братислава не підтримує кредит для України, однак визнав, що рішення було ухвалене на рівні Європейського Союзу відповідно до встановлених процедур.

    Водночас він підкреслив, що Словаччина, як і Угорщина та Чехія, не бере участі у фінансуванні цієї ініціативи.

    Фіцо також звернув увагу на те, що рішення ЄС щодо фінансової допомоги Україні та санкцій проти Росії ухвалюються паралельно з енергетичними переговорами, що, на його думку, створює додаткову політичну напругу.

    За словами прем’єра Словаччини, технічні служби повідомляють про випробування нафтопроводу під тиском та проведення підготовчих робіт. Це, на його думку, може свідчити про поступове відновлення його функціонування.

    Водночас він не уточнив, коли саме можливе повне відновлення стабільного транзиту.

    Фіцо наголосив, що енергетична інфраструктура такого масштабу є «фактором стабільності або нестабільності» для всієї Центральної Європи, а будь-які перебої можуть впливати на внутрішні ціни на паливо, промисловість та транспорт.

    Окремо словацький прем’єр різко висловився щодо рівня політичної довіри між країнами.

    «Довіра між Словаччиною та Україною дуже порушена, підірвана, що стосується здатності виконувати обіцянки, які хтось дає», — заявив він.

    Фіцо фактично поставив під сумнів стабільність домовленостей у сфері енергетики, натякаючи на ризики повторення ситуацій із перебоями постачання.

    На тлі цих заяв у ЄС триває письмова процедура ухвалення пакета рішень щодо України. Комітет постійних представників ЄС запустив процес погодження змін до багаторічного бюджету ЄС 2021–2027 років, які передбачають кредит на 90 млрд євро для України, а також 20-й пакет санкцій проти Росії.

    Процедура триватиме до 23 квітня, якщо всі 27 держав-членів ЄС не підпишуть документи раніше.

    За даними європейських дипломатичних джерел, політичне схвалення вже отримано на рівні послів, однак формальне затвердження залежить від фінальних підписів держав-членів.

    Президент України Володимир Зеленський привітав просування фінансового та санкційного рішень у ЄС, наголосивши на необхідності швидкої реалізації домовленостей.

    У Європейській комісії підкреслюють, що підтримка України та санкційний тиск на Росію залишаються взаємопов’язаними елементами європейської безпеки.

    Водночас у дипломатичних колах визнають, що питання енергетичних маршрутів, зокрема «Дружби», продовжує залишатися одним із найбільш політично чутливих у відносинах між окремими країнами ЄС, Україною та Росією.

  • Україна відновлює прокачування нафти трубопроводом “Дружба”

    Україна відновлює прокачування нафти трубопроводом “Дружба”

  • Атаки дронів знизили видобуток нафти РФ у квітні

    Атаки дронів знизили видобуток нафти РФ у квітні

    Росія у квітні суттєво скоротила видобуток нафти на тлі атак українських безпілотників по енергетичній інфраструктурі та ускладнень із транспортуванням сировини. Про це повідомляє Reuters.

    За їхніми даними, обсяги видобутку могли зменшитися на 300–400 тисяч барелів на добу порівняно із середніми показниками початку року. Якщо ці оцінки підтвердяться, це стане найбільшим щомісячним падінням у російському нафтовому секторі за останні шість років — з часу кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

    Скорочення пов’язують одразу з кількома факторами. По-перше, Україна останніми тижнями активізувала удари безпілотниками по ключових об’єктах російської нафтової інфраструктури — зокрема портам і нафтопереробним заводам. Частина атак спричинила пожежі та тимчасове виведення об’єктів із ладу.

    По-друге, на ситуацію вплинуло припинення або обмеження транзиту через нафтопровід Дружба, який є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до Європи. Проблеми з логістикою ускладнили експорт і змусили компанії зменшувати видобуток.

    Джерела агентства зазначають, що в умовах постійних атак і технічних зупинок реалізація нафти стає складнішою, особливо з огляду на сезонні ремонтні роботи на родовищах і НПЗ. У таких умовах скорочення видобутку стає вимушеним кроком.

    Нафта, яка видобувається переважно у Західно-Сибірському басейні, залишається ключовим джерелом доходів російської економіки. Зниження обсягів видобутку безпосередньо впливає на експортні надходження країни, яка входить до числа найбільших постачальників нафти у світі.

    Водночас частково втрати можуть компенсуватися високими світовими цінами на нафту. За словами міністра фінансів Росії Антон Силуанов, зростання цін на тлі геополітичної напруженості, зокрема на Близькому Сході, допомагає зменшити дефіцит бюджету.

    Попри це, аналітики звертають увагу, що структурні проблеми російської економіки залишаються. Після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році Росія засекретила значну частину даних про видобуток енергоносіїв, посилаючись на міркування національної безпеки. Це ускладнює незалежну оцінку реального стану галузі.

    Міністерство енергетики РФ офіційно не коментувало інформацію про скорочення видобутку.

    На цьому тлі ситуація в енергетичному секторі Росії залишається нестабільною: удари по інфраструктурі, обмеження експорту та санкційний тиск формують додаткові ризики для одного з ключових секторів економіки країни.

  • Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання російської нафти до Угорщини трубопроводом “Дружба”, який проходить через територію України, може бути відновлено вже наступного тижня після тривалої перерви. Про це заявив майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, посилаючись на керівництво угорської нафтопереробної компанії MOL, повідомляє Bloomberg.

    За словами Мадяра, він отримав відповідну інформацію від голови MOL Жолта Хернаді. Той, як зазначається, повідомив про можливе відновлення поставок і планує наступного тижня відвідати Росію для подальших переговорів щодо умов транспортування нафти та стабілізації постачань.

    “Недостатньо просто запустити ‘Дружбу’. Потрібно ще й нафту туди доставляти”, — наголосив Мадяр, коментуючи перспективи відновлення роботи трубопровідної системи.

    Нафтопровід “Дружба” є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до країн Центральної Європи. Його південна гілка проходить через територію України та забезпечує постачання сировини, зокрема до Угорщини, Словаччини та частково Чехії. Саме ця інфраструктура традиційно відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки регіону.

    Постачання через “Дружбу” були зупинені у січні після інциденту, коли трубопровід зазнав пошкоджень унаслідок атаки російського безпілотника. Відтоді транспортування нафти було призупинено, що спричинило необхідність пошуку альтернативних маршрутів і тимчасових рішень для угорських нафтопереробних підприємств.

    Ситуація навколо відновлення постачань стала також предметом політичних дискусій у самій Угорщині. Під час передвиборчої кампанії чинний прем’єр-міністр Віктор Орбан звинувачував Україну у нібито затягуванні ремонту інфраструктури з політичних мотивів. Водночас українська сторона публічно заявляла, що питання відновлення постачань залежить від технічних та безпекових факторів.

    Мадяр, зі свого боку, заявив, що очікує політичних рішень, які дозволять пришвидшити відновлення транзиту. Він також припустив, що Орбан може змінити свою позицію та зняти вето після стабілізації постачань нафти.

    Важливо, що питання енергетичної залежності Угорщини від російської нафти вже тривалий час залишається одним із ключових у відносинах між Будапештом, Брюсселем та Києвом. Попри заклики ЄС до диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, Угорщина зберігає значну залежність від трубопровідних поставок.

    За інформацією з регіону, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що відновлення постачання через “Дружбу” може стати можливим до кінця квітня за умови технічної готовності та узгодження всіх сторін.

    На тлі цих заяв Угорщина паралельно продовжує обговорення диверсифікації енергопостачання. Зокрема, під час майбутніх міжнародних контактів, включно з візитами американських посадовців, Будапешт розглядає можливість розширення імпорту нафти з альтернативних джерел, включно зі США.

    Таким чином, перспектива відновлення роботи нафтопроводу “Дружба” залишається залежною від технічних умов, політичних рішень і загальної ситуації у сфері енергетичної безпеки Центральної Європи.

  • Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Газ в обмін на нафту: Угорщина висунула ультиматум Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про припинення постачання газу в Україну до моменту відновлення транзиту російської нафти нафтопроводом «Дружба». Рішення стало черговим етапом загострення енергетичного конфлікту між Будапештом і Києвом.

    За словами Орбана, Угорщина поступово зупинятиме постачання газу, а наявні ресурси залишатиме всередині країни для забезпечення власної енергетичної безпеки.

    Він прямо пов’язав це рішення із ситуацією навколо транзиту російської нафти. Прем’єр наголосив, що поки Україна не відновить прокачування через «Дружбу», вона не отримуватиме газу від Угорщини.

    У Будапешті вважають, що Україна нібито блокує роботу нафтопроводу, тоді як Київ пояснює зупинку транзиту наслідками російських ударів по енергетичній інфраструктурі. За даними української сторони, пошкодження потребують часу для відновлення, а Європейський Союз вже запропонував допомогу у ремонті.

    На цьому тлі Угорщина посилює тиск не лише на Україну, а й на ЄС. Орбан раніше заявляв, що блокуватиме рішення, вигідні Києву, поки не буде відновлено постачання нафти.

    Ситуація навколо «Дружби» стала одним із ключових факторів напруження у відносинах між Україною, Угорщиною та європейськими партнерами. Вона також впливає на ширший енергетичний баланс у регіоні, адже йдеться про постачання ресурсів, критично важливих для кількох країн Центральної Європи.

  • Зеленський назвав термін відновлення транзиту нафти трубопроводом «Дружба»

    Зеленський назвав термін відновлення транзиту нафти трубопроводом «Дружба»

    Україна зможе відновити транзит нафти нафтопроводом «Дружба» приблизно через півтора місяця після завершення ремонту пошкодженої інфраструктури. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у листі до керівництва Європейського Союзу.

    У документі зазначається, що останні пошкодження об’єктів трубопроводу є досить серйозними і без відновлення ключових вузлів повноцінний транзит наразі неможливий.

    За словами президента, основною проблемою залишається перекачувальна станція у Бродах, яка тимчасово зупинила роботу після пошкодження.

    Саме її зупинка не дозволяє підтримувати необхідний тиск у системі трубопроводу та гарантувати безпечний транзит нафти до європейських країн.

    «Ми очікуємо, що упродовж приблизно 1,5 місяця перекачувальна станція у Бродах відновить технічну спроможність. Це забезпечить повне відновлення постачань — звісно, якщо не буде нових ударів РФ», — пояснив Зеленський.

    Частину інфраструктури доведеться будувати заново

    За попередніми технічними оцінками, один із пошкоджених резервуарів для нафти не підлягає відновленню. У зв’язку з цим Україна розглядає можливість будівництва нової підземної інфраструктури зберігання нафти.

    Президент також подякував Європейському Союзу за готовність допомогти з відновленням трубопроводу.

    «Я вдячний і приймаю вашу пропозицію щодо необхідної технічної підтримки та фінансування, щоб ми могли завершити ремонтні роботи якнайшвидше та розглянути сталі рішення на майбутнє», — зазначив Зеленський.

    Передісторія конфлікту

    Проблеми з роботою трубопроводу виникли після пошкодження інфраструктури «Дружби», що призвело до перебоїв із постачанням нафти до країн Центральної Європи.

    На цьому тлі Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну у проблемах із транзитом, що спричинило політичну напругу між сторонами.

    Раніше також повідомлялося, що Україна погодилася відновити транзит нафти до Угорщини та Словаччини після домовленостей із Європейським Союзом щодо фінансування та технічної допомоги для ремонту пошкодженої інфраструктури.

  • Україна відновлює транзит російської нафти до ЄС

    Україна відновлює транзит російської нафти до ЄС

    Україна погодилася відновити транзит російської нафти нафтопроводом «Дружба» до Угорщини та Словаччини після домовленостей із Європейським Союзом щодо технічної допомоги та фінансування ремонту інфраструктури.

    Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    За словами глави Єврокомісії, Київ погодився відновити транзит після того, як Брюссель запропонував підтримку для відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Йдеться про технічну допомогу та фінансування, необхідні для ремонту ділянок трубопроводу, які зазнали пошкоджень.

    Нафтопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до країн Центральної Європи. Через українську територію нафта надходить, зокрема, до Угорщини та Словаччини, які залишаються залежними від цього маршруту.

    Напруження навколо «Дружби»

    Ситуація навколо трубопроводу загострилася після інциденту з пошкодженням інфраструктури. Угорщина та Словаччина навіть оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну у проблемах із транзитом.

    Відновлення транзиту має важливе значення для енергетичної стабільності Центральної Європи. Попри санкції проти російської енергетики, окремі країни ЄС досі отримують нафту через систему «Дружба», оскільки не мають швидкої альтернативи цим поставкам.

    Європейська комісія наголошує, що відновлення роботи трубопроводу відбуватиметься із дотриманням усіх технічних вимог та за підтримки Євросоюзу.