Golosnovinua.com

Позначка: дипломатія

  • Геополітичний трикутник: навіщо Білому дому тристороння зустріч із Сі та Путіним і яку ціну вимагає Пекін

    Геополітичний трикутник: навіщо Білому дому тристороння зустріч із Сі та Путіним і яку ціну вимагає Пекін

    Ініціатива проведення можливої тристоронньої зустрічі між президентом США Дональдом Трампом, лідером Китаю Сі Цзіньпіном та російським диктатором Володимиром Путіним насправді є не дипломатичним тріумфом Кремля, а елементом прагматичної та холодної стратегії Вашингтона. Як зазначив президент громадської організації «Ліберально-демократична ліга України» Артур Харитонов у розмові з журналістами, емоційне сприйняття подібних подій у медіа та дипломатичних колах, де спільне фото трьох лідерів уже вважають перемогою Москви, заважає побачити справжню суть глобальних процесів. На експертному рівні головна стратегічна мета Білого дому полягає у спробі перехопити тотальний вплив Пекіна на Росію та реалізувати класичну схему розриву альянсу між двома авторитарними режимами.

    У цій глобальній геополітичній конструкції роль самої Росії є суто вторинною та косметичною. За словами аналітика, Володимир Путін фактично перетворився на інструмент у протистоянні двох справжніх наддержав — США та КНР. Для Пекіна, який наразі надає всебічну ресурсну, економічну та дипломатичну підтримку російській агресії, війна проти України залишається головним важелем тиску на Захід. Торгуючись за будь-яке сприяння зупиненню бойових дій, керівництво Китаю прагне отримати масштабні геополітичні поступки від Вашингтона, насамперед щодо зниження митних і технологічних бар’єрів, послаблення американської підтримки Тайваню та визнання китайської сфери впливу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

    Намагання команди Трампа вибудувати прямий діалог із Кремлем в обхід традиційних міжнародних коаліцій є новою реінкарнацією ідеї відірвати Росію від Китаю, проте Москва вже настільки глибоко інтегрована в орбіту інтересів Сі Цзіньпіна, що подібні спроби лише підвищують ціну китайських вимог. Російське керівництво в цьому трикутнику позбавлене суб’єктності й не здатне диктувати умови ані Вашингтону, ані Пекіну, залишаючись залежним від китайських ринків збуту сировини та постачання компонентів подвійного призначення.

  • Випробування європейської автономії: підсумки саміту ЄС та аналіз Володимира Огризка щодо тиску Трампа на Україну

    Випробування європейської автономії: підсумки саміту ЄС та аналіз Володимира Огризка щодо тиску Трампа на Україну

    Саміт Європейського Союзу в Брюсселі 15–16 жовтня пройшов у безпрецедентно напруженій атмосфері, зумовленій різким загостренням відносин між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом. Поки Російська Федерація системно нарощує удари по енергетичній системі та цивільних містах України, дії Білого дому дедалі сильніше тривожать європейські столиці. Сепаратні домовленості Вашингтона щодо повернення на світові ринки російського дизельного пального, публічний тиск на керівництво в Києві та ризики скорочення американської оборонної допомоги змушують лідерів ЄС шукати шляхи до стратегічної автономії, адже покладатися на партнерство зі США стає дедалі важче.

    Попри те, що президента України в Брюсселі зустріли демонстративними оваціями та публічними запевненнями у непохитній підтримці, за лаштунками саміту залишилася низка критичних питань без вичерпних відповідей. Обговорення українського досьє тривало значно довше за передбачений регламент, проте лідери спільноти так і не ухвалили остаточного механізму щодо використання заморожених російських суверенних активів. Перед Європою постає невідкладний виклик знайти джерела фінансування для потреб України на 2027 рік, кардинально прискорити темпи військових постачань та підготувати компенсаційні механізми на випадок, якщо США припинять надання критично важливих розвідувальних даних та супутникового зв’язку. Додатковим тестом на міцність є санкційний трек: європейці категорично відкидають надання Москві будь-яких економічних поступок без зустрічних мирних кроків.

    Коментуючи результати саміту, колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко в ексклюзивному інтерв’ю заявив, що ситуацію, яка склалася, не можна вважати звичайною міжособистісною суперечкою між лідерами двох держав. Дипломат прямо охарактеризував дії очільника Білого дому як зраду України, підкресливши, що Дональд Трамп відверто підігрує Володимиру Путіну у розрахунку на сумнівні економічні дивіденди від контактів із Росією в обхід інтересів України та Європи. Огризко наголосив, що криза спровокована не Києвом чи його керівництвом, а безвідповідальною зовнішньою політикою Вашингтона, тому солідарна відповідь європейських столиць має якомога швидше перерости з політичних декларацій у конкретні оборонні та фінансові ресурси.

  • Човникова дипломатія Вашингтона: спецпосланець Трампа Стівен Віткофф планує особисті зустрічі із Зеленським в Осло та Путіним у Москві

    Човникова дипломатія Вашингтона: спецпосланець Трампа Стівен Віткофф планує особисті зустрічі із Зеленським в Осло та Путіним у Москві

    Спеціальний представник президента Сполучених Штатів Америки Стівен Віткофф готується провести нову серію особистих переговорів із лідерами України та Росії — Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним. За даними міжнародного інформаційного агентства Reuters, що посилається на власні поінформовані анонімні джерела, закриті консультації мають відбутися вже найближчими днями в межах чергового раунду дипломатичних зусиль команди Дональда Трампа, спрямованих на пошук механізмів заморожування або припинення бойових дій.

    Першим етапом цієї місії стане розширений дипломатичний трек у столиці Норвегії Осло протягом поточного тижня. Очікується, що за стіл переговорів сядуть Стівен Віткофф, президент України Володимир Зеленський, а також високопосадовці та уповноважені представники ключових союзників: Норвегії, Великої Британії, Франції, Німеччини, Польщі, керівництва Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Сам Володимир Зеленський напередодні публічно зазначив, що переговорні групи України та США можуть зустрітися в Норвегії найближчим часом, проте прямо не підтверджував свою безпосередню фізичну присутність. Цьому візиту передувала телефонна розмова між українським президентом, Віткоффом та Джаредом Кушнером. Примітно, що зять американського президента Кушнер, який зазвичай є невіддільним учасником усіх ключових закритих контактів команди Трампа, цього разу пропустить особисту поїздку через хворобу, проте розглядає можливість підключення до окремих консультацій у дистанційному форматі.

    Одразу після завершення зустрічей із європейськими партнерами та українською делегацією Стівен Віткофф планує вирушити безпосередньо до Росії для особистої розмови з Володимиром Путіним. Окрім загальних питань війни РФ проти України та спроб наблизити сторони до формату припинення вогню, на порядок денний буде винесено гуманітарне питання двосторонніх відносин між Вашингтоном і Москвою. Зокрема, спецпредставник має намір домагатися звільнення з російської в’язниці 73-річного громадянина США Стівена Хаббарда, засудженого російським судом за сфабрикованими звинуваченнями в найманстві та службі в лавах ЗСУ. Попри те, що американська влада офіційно поки що утримується від коментарів і називає графік попереднім, підготовка настільки масштабного човникового вояжу свідчить про намагання Білого дому максимально форсувати кулуарний мирний процес до кінця року.

     

  • Демонтаж легітимності: Дональд Трамп заявив, що мирні переговори від імені України має вести не Володимир Зеленський

    Демонтаж легітимності: Дональд Трамп заявив, що мирні переговори від імені України має вести не Володимир Зеленський

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп зробив чергову безпрецедентну та резонансну заяву щодо врегулювання російсько-української війни, відкрито закликавши усунути чинного президента України Володимира Зеленського від будь-яких подальших мирних переговорів. За словами очільника Білого дому, українська влада мала врегулювати конфлікт набагато раніше, а відмова від компромісів із Кремлем на початкових етапах нібито призвела до катастрофічних демографічних та територіальних збитків. Трамп безапеляційно заявив, що якби Київ дослухався до його попередніх порад, українська сторона змогла б укласти значно кращу угоду, зберігши життя мільйона людей. Виходячи з цього, американський президент констатував, що настав час, коли вести переговори та представляти інтереси України на міжнародній арені повинна зовсім інша людина, а не Володимир Зеленський.

    Розвиваючи власну критику, глава Білого дому вкотре вдався до жорстких звинувачень на адресу офіційного Києва, поставивши під сумнів щирість намірів українського керівництва зупинити бойові дії. Трамп наголосив, що Сполучені Штати надали Україні безпрецедентні обсяги фінансової та військової допомоги, проте натомість не отримали взаємності чи поступок. За його оцінкою, Зеленський своєю непоступливою політичною лінією зовсім не сприяє розрядці ситуації і насправді нібито не бажає зупиняти кровопролиття. Позиціонуючи себе як миротворця, який прагне уникнути подальших людських жертв по обидва боки лінії фронту, Трамп фактично перекладає всю відповідальність за триваючі бойові дії з держави-агресора на українську сторону, що чинить спротив окупації.

    Ці висловлювання стали новою кульмінацією системної лінії Вашингтона на посилення політичного тиску на українську владу. Лише нещодавно найближчий радник Трампа Алекс Брюзевіц публічно закликав українське суспільство обрати нове керівництво, тиражуючи тези про нібито комерційну вигоду команди Зеленського від затягування війни. Синхронізація таких випадів безпосередньо з уст президента США свідчить про спробу Білого дому нав’язати Києву власні умови перемир’я через підрив міжнародної підтримки та дискредитацію верховного головнокомандувача України. Ба більше, вимоги щодо зміни переговірників або пошуку «зручнішої» фігури в Києві практично в унісон повторюють ультиматуми кремлівського керівництва, яке від початку повномасштабного вторгнення намагається зруйнувати легітимну владну вертикаль в Україні та встановити маріонетковий контроль над зовнішньою політикою держави.

     

  • Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Від Еміратів до Маямі: Зеленський розкрив плани США щодо переговорів із Путіним

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сполучені Штати та європейські партнери продовжують шукати можливості для організації тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. Серед потенційних майданчиків розглядаються Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, європейські країни та саміт G20 у Сполучених Штатах. Водночас жодної остаточної домовленості про зустріч президентів Володимира Зеленського, Дональда Трампа та Володимира Путіна наразі немає.

    Про це Зеленський розповів під час спілкування з журналістами 17 жовтня, повідомляє ТСН.

    За словами українського президента, американська сторона вже працює над можливими форматами переговорів і розглядає кілька варіантів місця проведення.

    До організаційної роботи поступово долучаються й європейські партнери, які намагаються створити умови для відновлення дипломатичного діалогу.

    Однак головним невирішеним питанням залишається готовність Росії погодитися на відповідну зустріч.

    Де можуть відбутися переговори Зеленського і Путіна

    За словами президента України, Вашингтон розглядає декілька можливих локацій.

    Одним із варіантів залишаються країни Близького Сходу, насамперед Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія.

    Ці держави вже брали участь у міжнародних дипломатичних ініціативах і контактах, пов’язаних із російсько-українською війною.

    Зокрема, ОАЕ раніше були запропоновані американською стороною як можливий майданчик для тристоронніх переговорів на рівні делегацій.

    Ще одним варіантом є проведення зустрічі у США.

    Особливу увагу привертає саміт «Групи двадцяти» (G20), який запланований на грудень 2026 року в Маямі.

    Такий міжнародний захід міг би створити можливість для особистих контактів між лідерами без необхідності організовувати повністю окремий саміт.

    Водночас Зеленський не виключає і проведення переговорів у Європі.

    Президент повідомив, що європейські партнери вже починають відповідні консультації.

    Таким чином, остаточне рішення щодо місця проведення залежатиме від погодження позицій усіх сторін.

    Що відомо про позицію США

    Вашингтон уже кілька тижнів намагається організувати новий переговорний формат між Україною та Росією.

    Ще 25 вересня Зеленський повідомив, що американські представники запропонували провести тристоронню зустріч на технічному рівні в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Тоді український президент наголосив, що Київ очікує конкретної пропозиції щодо дати.

    За його словами, американська сторона мала провести консультації з Росією, а Україна — поінформувати європейських союзників про обговорювані варіанти.

    4 жовтня Зеленський знову підтвердив готовність України підтримати таку зустріч до кінця місяця.

    Про це повідомляло «Радіо Свобода», а згодом відповідну позицію української сторони підтвердив Укрінформ.

    Водночас переговори представників трьох держав і особиста зустріч президентів залишаються різними варіантами дипломатичного процесу.

    Проведення першого формату автоматично не гарантує погодження другого.

    Чи погодиться Путін приїхати на G20

    Питання особистої участі російського президента у переговорах залишається відкритим.

    Зеленський раніше заявляв про готовність зустрітися з Путіним під час саміту G20 у Маямі, якщо той погодиться приїхати.

    В інтерв’ю Deutsche Welle у вересні український президент зазначав, що головним критерієм такої зустрічі має бути конкретний результат, а не сам факт переговорів.

    Проте Кремль раніше висловлював заперечення щодо окремих запропонованих форматів.

    Станом на 17 жовтня російська сторона не підтвердила готовності до особистого саміту із Зеленським.

    Сам Дональд Трамп також не зміг відповісти, чи відвідає Путін зустріч «Групи двадцяти».

    16 жовтня президент США заявив журналістам, що не знає, чи прибуде російський лідер до Маямі, однак був би радий його присутності.

    Про це повідомило NV із посиланням на відеозаяву американського президента.

    Отже, навіть потенційна участь Путіна в саміті G20 поки не визначена.

    Навіщо до переговорів залучають Близький Схід

    Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія мають досвід посередницьких контактів у питаннях, пов’язаних із війною.

    Зокрема, країни регіону брали участь у гуманітарних ініціативах і процесах обміну утримуваними особами.

    Водночас вони підтримують дипломатичні та економічні відносини як із західними державами, так і з Росією.

    Це робить їх можливими майданчиками для переговорів, хоча саме місце проведення не визначає результату дипломатичних контактів.

    Європейські країни, зі свого боку, зацікавлені в тому, щоб питання безпеки України обговорювалися за безпосередньої участі Києва та його міжнародних партнерів.

    5 жовтня на офіційному сайті президента України повідомлялося, що Зеленський поінформував польського прем’єра Дональда Туска про підготовку можливих тристоронніх форматів переговорів.

    Український президент тоді наголосив, що з боку Києва перешкод для проведення зустрічі немає.

    Водночас, за його словами, США необхідно забезпечити готовність російської сторони до такого формату.

    Ідею тристороннього саміту обговорюють не вперше

    Спроби організувати зустріч Зеленського, Трампа і Путіна тривають уже не перший місяць.

    Ще наприкінці серпня «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію директора ЦРУ Джона Реткліффа організувати тристоронній саміт.

    Тоді йшлося про можливість повернення до переговорного процесу на найвищому політичному рівні.

    Однак дипломатичні консультації поки не призвели до офіційного оголошення дати зустрічі.

    Причинами залишаються відмінності позицій сторін щодо умов завершення війни, безпекових гарантій, територіальних питань і механізмів можливого припинення бойових дій.

    Що буде далі

    Україна підтверджує готовність брати участь у переговорах за посередництва США.

    При цьому Київ наголошує, що дипломатичні домовленості повинні забезпечувати реальні гарантії безпеки й не створювати умов для відновлення російської агресії.

    Американська сторона продовжує контакти з учасниками можливого переговорного процесу, а європейські партнери обговорюють власну участь у підготовці зустрічей.

    Наразі не визначені ані остаточне місце проведення президентського саміту, ані його дата, ані склад учасників.

    Можливими майданчиками залишаються Близький Схід, США та Європа.

    Водночас головним показником реального просування дипломатичних зусиль стане не оголошення чергової локації, а підтверджена згода всіх сторін на зустріч і погодження її порядку денного.

  • Європа ризикує опинитися за бортом: в Італії висунули жорстку вимогу щодо призначення єдиного представника ЄС на мирних переговорах

    Європа ризикує опинитися за бортом: в Італії висунули жорстку вимогу щодо призначення єдиного представника ЄС на мирних переговорах

    Європейський Союз зобов’язаний негайно визначитися з єдиним уповноваженим представником або сформувати спеціальну групу держав для повноцінної участі в майбутніх мирних переговорах щодо завершення російсько-української війни. З такою категоричною вимогою виступив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні під час саміту політичної групи Європейської народної партії в Брюсселі. За словами італійського урядовця, відсутність консолідованої позиції та власного перемовника за спільним столом зі Сполученими Штатами Америки та Російською Федерацією перетворить європейську дипломатію на відверто слабку та маргінальну.

    На переконання очільника італійського зовнішньополітичного відомства, вирішення глобального безпекового конфлікту на континенті не може відбуватися без безпосереднього та вагомого лідерства самого Європейського Союзу. Якщо Брюссель не зможе делегувати на переговори єдиного сильного представника, який матиме мандат говорити від імені всієї об’єднаної Європи, архітектура повоєнного світу формуватиметься виключно у Вашингтоні та Москві, повністю ігноруючи стратегічні інтереси європейських столиць.

    «Європі потрібен посланник, який говоритиме від імені всього Союзу. Це може бути група держав або одна людина», – підкреслив Антоніо Таяні, коментуючи необхідність термінової трансформації дипломатичних підходів ЄС.

    Ця заява стала логічним продовженням попередньої риторики італійського уряду. Раніше офіційний Рим неодноразово наголошував на тому, що європейська підтримка України має бути не лише фінансовою та військовою, але й максимально потужною у геополітичному вимірі. Зокрема, італійські посадовці критикували практику, коли ключові міжнародні ініціативи намагаються монополізувати окремі впливові країни, залишаючи поза процесом ухвалення рішень інших рівноправних партнерів. Наразі ж фокус змістився на те, щоб Євросоюз виступав як єдиний, неподільний політичний гравець із чіткою переговорною лінією.

    Дипломатичний тиск з боку Італії відбувається на тлі активізації розмов про можливі формати мирного врегулювання. Зважаючи на турбулентність американської внутрішньої політики та ризики зміни зовнішнього курсу США, європейські лідери намагаються вибудувати самостійний механізм впливу на ситуацію. Залучення спеціального представника від ЄС має гарантувати, що будь-які домовленості щодо припинення бойових дій та повоєнного відновлення України повністю відповідатимуть європейським стандартам безпеки.

    Спроби виробити спільний знаменник серед держав об’єднаної Європи традиційно стикаються з бюрократичними та політичними перепонами. Проте заклик Антоніо Таяні на майданчику найвпливовішої політичної сили Європарламенту свідчить про те, що питання єдиного європейського голосу на потенційних мирних переговорах уже перейшло з кулуарних дискусій у площину публічної політики.

  • «Не думайте тягнути далі»: Чалий висунув жорсткий ультиматум владі та назвав ідеального посла України у США

    «Не думайте тягнути далі»: Чалий висунув жорсткий ультиматум владі та назвав ідеального посла України у США

    Колишній посол України в Сполучених Штатах Америки Валерій Чалий публічно закликав українську владу негайно вирішити питання призначення нового очільника дипломатичної місії у Вашингтоні. Під час розлогого інтерв’ю досвідчений дипломат безапеляційно заявив, що найоптимальнішою кандидатурою на цю надважливу посаду є чинний постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Сергій Кислиця.

    Чалий наголосив, що політична ситуація за океаном вимагає присутності у Вашингтоні фігури з колосальним досвідом та бездоганним розумінням американських внутрішніх процесів. На його переконання, Сергій Кислиця володіє необхідним авторитетом, жорсткістю та дипломатичною майстерністю, щоб ефективно відстоювати українські інтереси у період політичної турбулентності. Відсутність повноцінного посла у такий критичний момент, коли вирішуються питання подальшої військової та фінансової підтримки, створює загрозливий вакуум у двосторонніх відносинах.

    «І не думайте тягнути далі з цим призначенням», – заявив Валерій Чалий, коментуючи повільні темпи ротації дипломатичного корпусу та натякаючи на неприпустимість затримок в умовах масштабної війни.

    Посада надзвичайного і повноважного посла у Сполучених Штатах традиційно вважається ключовою для української зовнішньої політики. Враховуючи безпрецедентну залежність Києва від американської збройної допомоги, супутникових розвідданих та економічних траншів, кожна дипломатична пауза сприймається у Вашингтоні як ознака інституційної слабкості. Наразі американський політикум перебуває у стані гострої передвиборної боротьби, де питання підтримки України часто стає предметом жорстких маніпуляцій з боку різних політичних таборів. Саме тому українське посольство має очолити не просто політичний призначенець, а професійний кар’єрний дипломат вищого рангу.

    Сергій Кислиця, який роками тримає дипломатичний фронт на майданчику Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН, зарекомендував себе як безкомпромісний переговірник. Його гострі, саркастичні та юридично бездоганні виступи проти російських представників зробили його впізнаваною фігурою далеко за межами дипломатичних кулуарів. Переведення такого фахівця на вашингтонський напрямок могло б суттєво посилити позиції Києва, особливо на тлі скандалів щодо блокування розвідданих та штучних обмежень на використання далекобійної зброї.

    Валерій Чалий, який сам успішно очолював посольство в період з 2015 по 2019 роки, чудово усвідомлює всі приховані механізми роботи з американським істеблішментом. Він неодноразово критикував згубну практику, коли стратегічно важливі вакансії місяцями залишаються без повноцінних керівників. Його публічний заклик є чітким сигналом для центральної влади: час кулуарних роздумів остаточно вичерпано, і Сполучені Штати очікують на призначення сильного представника, здатного вести результативний діалог на найвищому рівні.

    Відсутність системних кроків з боку влади щодо кандидатури нового посла викликає обґрунтоване занепокоєння не лише серед вітчизняних аналітиків, але й у колах західних союзників. Правила взаємодії на рівні стратегічних партнерів вимагають постійного та безперебійного контакту. Тому пропозиція делегувати у Вашингтон саме Сергія Кислицю виглядає як спроба експертної спільноти запропонувати безпрограшний варіант, який не потребуватиме тривалої адаптації до складних американських політичних реалій.

  • Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Віч-на-віч у Брюсселі: новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр анонсував перші переговори із Зеленським

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр оголосив про проведення своїх перших офіційних переговорів у форматі «віч-на-віч» із президентом України Володимиром Зеленським. За словами очільника угорського уряду, особиста зустріч запланована на ранок п’ятниці, 16 жовтня, на полях саміту Європейського Союзу в Брюсселі, куди він прибув напередодні для участі в загальноєвропейських безпекових та економічних консультаціях. Про це політик повідомив на своїй сторінці у Facebook.

    «На порядку денному – подальше посилення захисту зовнішніх кордонів Європи, подолання енергетичної кризи, а також семирічний бюджет ЄС, який має ключове значення для розвитку нашої країни», – зазначив Мадяр, коментуючи ключові пріоритети роботи на саміті лідерів Євросоюзу.

    Зміна влади в Будапешті у травні, коли Петер Мадяр посів посаду прем’єра замість багаторічного глави уряду Віктора Орбана, запустила новий етап у дипломатичних контактах двох держав, хоча певні обмеження залишаються незмінними. Раніше угорський прем’єр публічно заявляв, що Будапешт, як і раніше, не постачатиме Україні озброєння та не дозволятиме військовий транзит своєю територією, а також продовжує імпорт частини російських енергоносіїв. Водночас новий уряд декларує курс на поетапне відновлення взаємної довіри та розв’язання давніх суперечок.

    Діалог лідерів у Брюсселі проходитиме на тлі відчутного потепління між Києвом та Будапештом: Верховна Рада ухвалила комплексні зміни до законодавства про навчання мовами національних меншин, що було ключовою вимогою сусідньої держави, а Угорщина натомість розблокувала відкриття двох переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС. До цього політики мали лише коротку розмову в липні перед самітом НАТО в Анкарі, тоді як ідея провести саміт у Береговому на Закарпатті не була реалізована через узгодження локацій. Офіс президента України наразі ще не оприлюднював графік двосторонніх зустрічей глави держави в бельгійській столиці.

     

  • Жодних поступок щодо територій: десятки держав підтримали Україну в ООН

    Жодних поступок щодо територій: десятки держав підтримали Україну в ООН

    Одразу 47 держав та Європейський Союз виступили зі спільною заявою, в якій закликали Росію негайно припинити агресію проти України, вивести війська з окупованих територій та припинити обстріли цивільного населення. Окрему увагу міжнародні партнери приділили ядерним погрозам Кремля, окупації Запорізької АЕС та військовій підтримці Москви з боку інших держав.

    Про це повідомляє українське представництво при ООН.

    За інформацією видання, спільну заяву 12 жовтня оприлюднив постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник під час засідання Першого комітету Генеральної Асамблеї ООН.

    До ініціативи, як повідомляється, долучилися європейські держави, а також Південна Корея, Австралія, Канада та Нова Зеландія.

    Головна вимога міжнародних партнерів — повне припинення російської агресії та виведення військ РФ із міжнародно визнаної території України.

    Учасники заяви наголосили, що війна Росії суперечить основоположним принципам Статуту ООН, зокрема забороні застосування сили проти територіальної цілісності та політичної незалежності держав.

    Жодного визнання окупованих територій

    Одним із ключових положень документа стала позиція щодо територіальних захоплень.

    Держави, які підтримали заяву, наголосили, що захоплення чужих територій військовою силою не може створювати законних підстав для зміни державних кордонів.

    За повідомленням «Главкому», в документі зазначається, що жодні територіальні надбання внаслідок погрози силою або її застосування не можуть вважатися законними.

    Таким чином, міжнародні партнери вкотре підтвердили підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

    Ця позиція має особливе значення на тлі дипломатичних обговорень можливого завершення війни та спроб Москви домогтися міжнародного визнання окупованих українських територій.

    Ядерний шантаж Кремля також засудили

    Окремим пунктом заяви стала критика російських ядерних погроз.

    Москва протягом повномасштабного вторгнення неодноразово використовувала риторику, пов’язану із застосуванням ядерної зброї, намагаючись вплинути на рішення України та її міжнародних партнерів.

    Подібні заяви викликають занепокоєння не лише в Європі, а й у міжнародних організаціях, відповідальних за контроль над озброєннями.

    Учасники дипломатичної ініціативи наголосили на неприпустимості використання ядерних погроз як інструмента політичного тиску.

    Водночас на початку жовтня Європейський Союз уже виступив із відповідною позицією під час загальних дебатів Першого комітету Генасамблеї ООН.

    У заяві від 7 жовтня ЄС засудив російську ядерну риторику, назвавши її небезпечною та такою, що посилює міжнародну напруженість.

    Росію закликали звільнити Запорізьку АЕС

    Ще одним важливим питанням стала ситуація навколо Запорізької атомної електростанції.

    За повідомленням українських медіа, держави-співавтори заяви закликали Росію припинити окупацію ЗАЕС і дії, що загрожують ядерній безпеці.

    Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ із березня 2022 року.

    Присутність військових на території атомного об’єкта та ризики, пов’язані з бойовими діями й електропостачанням станції, залишаються предметом міжнародного занепокоєння.

    Повернення ЗАЕС під контроль України залишається одним із ключових питань ядерної безпеки в Європі.

    Білорусь, Іран і КНДР також потрапили під критику

    У спільній заяві, за даними «Главкому», засудили й підтримку російської агресії з боку Білорусі, Ірану та Північної Кореї.

    Ці держави відіграють різні ролі у співпраці з Москвою, зокрема у військовій та матеріально-технічній сферах.

    Європейський Союз у своїх офіційних документах також неодноразово засуджував участь білоруського режиму в підтримці російської війни, поглиблення військової співпраці Росії з Іраном і КНДР.

    Міжнародні партнери наголошують, що зовнішня допомога Москві сприяє продовженню бойових дій і підриває зусилля з досягнення справедливого миру.

    Чому ця заява важлива для України

    Спільні дипломатичні ініціативи не означають автоматичного ухвалення нових санкцій чи військових рішень.

    Однак вони демонструють, що питання російської агресії залишається важливою частиною міжнародного порядку денного.

    Для України принципово, щоб у майбутніх мирних домовленостях зберігалися базові положення міжнародного права: повага до суверенітету, недоторканність міжнародно визнаних кордонів та неприпустимість легалізації територіальних захоплень.

    Виступи держав в ООН також створюють політичну основу для подальшого санкційного тиску, міжнародної підтримки України та дипломатичних переговорів.

    Позиція, яку озвучили міжнародні партнери, залишається незмінною: Росія має припинити війну, вивести війська з України та дотримуватися принципів Статуту ООН.

    При цьому повідомлення про заяву 47 держав та ЄС потребує звірення з повним офіційним документом, зокрема для підтвердження остаточного переліку її підписантів.

  • Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Адміністрація президента США Дональда Трампа активізує дипломатичні зусилля щодо завершення російсько-української війни. Спеціальний представник американського президента Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер можуть наприкінці жовтня знову відвідати Москву для переговорів із Володимиром Путіним.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на джерело, обізнане з дипломатичними планами Вашингтона. Остаточного рішення щодо поїздки поки немає.

    Перед можливим візитом до Росії американські представники проведуть переговори з українською та європейською делегаціями. Зустріч запланована на 9–10 жовтня в Маямі. Сторони обговорюватимуть нові пропозиції, покликані зрушити з місця переговорний процес.

    За інформацією видання, адміністрація Трампа прагне досягти дипломатичного прориву до початку суворої зими в Україні та проміжних виборів у США.

    Одним із можливих сценаріїв є часткове припинення вогню, яке передбачатиме зупинення ударів по енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язаних з експортом зерна. Україна вже заявляла про готовність розглядати такий формат, однак Росія поки не продемонструвала достатньої зацікавленості.

    Американські джерела зазначають, що наближення зими створює додатковий тиск на переговорний процес. Вашингтон намагається сформувати пропозицію, яка могла б стати основою для домовленостей між сторонами.

    Напередодні переговорів Віткофф і Кушнер зустрілися з Дональдом Трампом, щоб представити йому оновлені дипломатичні ініціативи.

    Українську делегацію в Маямі представлятимуть керівник Офісу президента Кирило Буданов, очільник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров, дипломатичний радник Сергій Кислиця та народний депутат Давид Арахамія.

    До консультацій також запросили представників Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО та Європейського Союзу. Серед головних тем — гарантії безпеки для України, післявоєнне економічне відновлення та можливі механізми припинення бойових дій.

    У Києві перспективи швидкого дипломатичного прориву оцінюють обережно. Водночас співрозмовник Axios припускає, що наближення американських виборів і прагнення Москви домогтися послаблення санкцій можуть вплинути на позицію Кремля.

    Нагадаємо, у вересні Віткофф і Кушнер уже зустрічалися з Путіним у Москві, після чого відвідали Київ для переговорів із Володимиром Зеленським.

    Чи погодиться Кремль на нові пропозиції Вашингтона, наразі невідомо. Можливий повторний візит американських переговорників до Москви залишається лише одним із варіантів подальших дипломатичних кроків.