Golosnovinua.com

Позначка: дитячі садки

  • Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    Дитсадки Києва закриють на зиму? У КМДА відповіли на тривожні повідомлення для батьків

    У Києві серед батьків дошкільнят почали поширюватися повідомлення про можливе закриття дитячих садків у зимовий період через відключення електроенергії, проблеми з опаленням та гарячим водопостачанням. У соціальних мережах з’явилися фотографії оголошення, в якому родинам нібито рекомендують за можливості не приводити дітей до дошкільних закладів узимку. Однак у Київській міській державній адміністрації заперечили існування відповідних розпоряджень.

    Про це 29 жовтня повідомляє ТСН з посиланням на коментар Департаменту освіти і науки КМДА.

    Приводом для занепокоєння стало оголошення, яке останніми днями поширювали в батьківських чатах та месенджерах. У ньому йдеться про можливі перебої з електропостачанням, відсутність гарячої води та проблеми з опаленням упродовж зимових місяців.

    Автори повідомлення нібито рекомендували батькам залишати дітей удома, якщо родини мають таку можливість. При цьому в оприлюдненому оголошенні не зазначено конкретного дитячого садка, від імені якого поширюється відповідна інформація.

    На тлі російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі такі повідомлення викликали значне занепокоєння серед киян. Для багатьох родин робота дитячих садків має вирішальне значення, адже батьки повинні поєднувати догляд за дітьми з роботою.

    Особливо гостро це питання постає в умовах війни, коли частина родин не має можливості залишити дитину з родичами або організувати постійний догляд удома.

    Однак у столичному Департаменті освіти і науки заявили, що жодних офіційних рішень про масове закриття дитячих садків узимку не ухвалювали.

    «Таких розпоряджень нема. Можливо, це черговий фейк, бо навіть не вказаний заклад освіти», — повідомили представники департаменту журналістам.

    Таким чином, інформація про нібито заплановане припинення роботи всіх київських дитсадків наразі не має офіційного підтвердження.

    Водночас це не означає, що проблеми з електропостачанням чи опаленням не можуть впливати на роботу окремих дошкільних закладів.

    Ще у вересні Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо організації освітнього процесу в осінньо-зимовий період 2026–2027 років. Відповідно до них, роботу закладу можуть тимчасово скорочувати або призупиняти, якщо через відсутність тепла, електроенергії чи води неможливо забезпечити безпечні умови перебування дітей.

    Важливо, що такі рішення мають ухвалюватися з урахуванням конкретних обставин, а не на підставі непідтверджених повідомлень у соціальних мережах.

    У Києві підготовка закладів освіти до опалювального сезону тривала протягом останніх місяців. Столична влада повідомляла про перевірку систем теплопостачання, резервних джерел живлення та готовності об’єктів соціальної інфраструктури до можливих перебоїв.

    Раніше «Ненька інфо» писала про підготовку Києва до зими та плани КМДА на випадок російських ударів по системах тепло- й водопостачання.

    16 жовтня столиця розпочала опалювальний сезон. Першочергове підключення тепла передбачили для об’єктів соціальної сфери, зокрема лікарень, шкіл та дитячих садків.

    Водночас через пошкодження енергетичної інфраструктури після російських атак у частині Дніпровського та Дарницького районів на момент початку опалювального сезону зберігалися труднощі з підключенням окремих об’єктів.

    За інформацією КМДА, подача тепла до соціальних закладів здійснюється за індивідуальними заявками їхніх керівників.

    Крім проблем з опаленням, важливим залишається питання безпеки дітей під час повітряних тривог.

    У Департаменті освіти і науки КМДА раніше пояснювали, що незалежно від рівня повітряної загрози працівники дошкільних закладів повинні діяти відповідно до затверджених планів реагування та забезпечувати переміщення дітей в укриття.

    Тому можливість безпечного перебування вихованців у дитсадку залежить не лише від наявності опалення й електроенергії, а й від готовності закладу виконувати необхідні заходи безпеки.

    Наразі в міській адміністрації не повідомляли про запровадження загальноміського режиму закриття дитячих садків на зимовий період.

    Батькам рекомендується перевіряти інформацію безпосередньо в адміністрації свого дошкільного закладу або в районних управліннях освіти. Якщо йдеться про зміну графіка роботи, тимчасове припинення прийому дітей чи інші організаційні рішення, відповідна інформація має надходити через офіційні канали комунікації закладу.

    Також важливо розрізняти рекомендації для конкретного дитсадка, який може зіткнутися з технічними проблемами, та рішення про припинення роботи всієї системи дошкільної освіти столиці.

    Отже, станом на 29 жовтня КМДА не підтверджує інформацію про масове закриття дитячих садків Києва взимку. Поширені повідомлення про необхідність залишати дітей удома не мають статусу офіційного розпорядження міської влади.

    Водночас через воєнні ризики та можливі перебої з комунальними послугами робота окремих закладів може змінюватися залежно від безпекових і технічних умов.

  • 5 мільярдів на безпеку дітей: уряд масово будує укриття у школах і садках по всій Україні

    5 мільярдів на безпеку дітей: уряд масово будує укриття у школах і садках по всій Україні

    Уряд України у 2026 році спрямовує майже 5 мільярдів гривень на будівництво та ремонт укриттів у навчальних закладах. Йдеться про масштабну програму, яка має забезпечити можливість очного або змішаного навчання для десятків тисяч дітей навіть в умовах війни. Пріоритет надано прифронтовим регіонам, де ризики обстрілів залишаються найвищими.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, зазначивши, що уряд уже затвердив розподіл коштів. Загалом у 2026 році планується облаштувати 113 укриттів у школах по всій країні.

    За її словами, основна частина фінансування — 2,7 мільярда гривень — піде на реалізацію 61 проєкту в школах прифронтових громад. Саме ці території залишаються найбільш уразливими через постійні обстріли та загрози з боку Росії. Крім того, ще 30 проєктів отримали фінансування раніше — у березні цього року, що свідчить про поступове розгортання програми.

    Окремий напрямок — розвиток безпечної інфраструктури для дошкільної освіти. Понад 972 мільйони гривень передбачено на будівництво 18 підземних укриттів у дитячих садках. Вони з’являться у дев’яти областях України: Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській та Херсонській.

    Реалізація цих проєктів здійснюється не лише за рахунок державного бюджету, а й за підтримки міжнародних партнерів. Зокрема, частина фінансування надходить у межах співпраці зі Світовий банк. Це дозволяє збільшити масштаби будівництва та пришвидшити реалізацію проєктів.

    «Десятки тисяч дітей по всій країні зможуть навчатися очно або в змішаному форматі в безпечніших умовах», — наголосила Юлія Свириденко.

    Питання укриттів у школах стало особливо актуальним після початку повномасштабної війни. Через постійну загрозу ракетних і дронових атак багато навчальних закладів змушені були перейти на дистанційний формат або працювати з обмеженнями. Відсутність належних укриттів часто ставала ключовою перешкодою для повернення дітей до очного навчання.

    За даними освітніх експертів, безпечна інфраструктура є одним із головних факторів, що впливають на якість освіти в умовах війни. Наявність укриття дозволяє не переривати навчальний процес під час повітряних тривог, а також забезпечує базовий рівень безпеки для учнів і вчителів.

    Особливу увагу держава приділяє прифронтовим регіонам, де ситуація залишається найскладнішою. У таких громадах укриття часто стають не просто допоміжною інфраструктурою, а фактично єдиним місцем для проведення занять.

    Показовим є приклад міста Шостка на Сумщині, де освітній процес повністю перенесли під землю. Через постійні загрози діти більше не навчаються у традиційних класах, а використовують спеціально облаштовані укриття та підземні навчальні простори. Подібні рішення поступово впроваджуються і в інших регіонах.

    Експерти зазначають, що будівництво підземних укриттів — це складний і дорогий процес, який потребує врахування багатьох факторів: від геологічних умов до вимог безпеки. Такі об’єкти повинні бути обладнані системами вентиляції, водопостачання, автономного живлення та зв’язку, що дозволяє перебувати в них тривалий час.

    Водночас уряд намагається не лише будувати нові укриття, а й модернізувати вже існуючі. У багатьох школах проводяться ремонти підвальних приміщень, які адаптують під укриття відповідно до сучасних стандартів безпеки.

    Міжнародні партнери також активно підтримують ці ініціативи, розглядаючи їх як інвестицію в майбутнє України. Забезпечення безпечного доступу до освіти є одним із ключових напрямів гуманітарної допомоги.

    На тлі триваючої війни питання освіти набуває стратегічного значення. Збереження можливості навчання навіть у складних умовах розглядається як важливий елемент стійкості суспільства. Саме тому уряд приділяє значну увагу розвитку безпечної освітньої інфраструктури.

    Виділення майже 5 мільярдів гривень на укриття у школах і дитсадках є одним із найбільших інвестиційних проєктів у сфері освіти за останній час. Його реалізація має не лише покращити умови навчання, а й дати можливість тисячам дітей повернутися до класів, не ризикуючи власною безпекою.

  • Дніпровська міськрада замовила 70 сонячних електростанцій для дитсадків майже вдвічі дорожче за ринкову ціну

    Дніпровська міськрада замовила 70 сонячних електростанцій для дитсадків майже вдвічі дорожче за ринкову ціну

    Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради 28 січня уклав договір із ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» на постачання та встановлення 70 сонячних електростанцій для дитячих садків міста на загальну суму 108,71 млн грн. Проєкт передбачає поставку та монтаж обладнання до 30 вересня 2026 року, а оплата здійснюватиметься протягом чотирьох місяців після завершення робіт. Гарантійний термін становить п’ять років.

    Серед замовлених станцій – 16 потужністю 30 кВт, вартість кожної з яких становить 1,96 млн грн. Комплект включає два трифазні гібридні інвертори по 15 кВт від «Deye» (Китай), чотири акумуляторні батареї по 200 А-год від «Aokly» (Китай), 60 фотоелементів від «Jinko Solar» (Китай), кабелі та кріплення європейських виробників, монтажний комплект і мідний кабель. Питома вартість станцій із батареями та монтажем склала 1 519 доларів за кВт, що майже не змінилося порівняно з попередніми тендерами.

    При цьому у відкритих джерелах доступні значно дешевші аналоги: наприклад, у Львівській області гібридна станція на 30 кВт «під ключ» коштує близько 757 доларів за кВт із ПДВ, що майже вдвічі дешевше за тендерну ціну Дніпра.

    Конкуренції на тендері не було – на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі учасники мали надати аналогічний договір на встановлення сонячних електростанцій і відповідати низці кваліфікаційних вимог до штатних спеціалістів.

    ТОВ «МБК Сінергія» належить Батиру Азімову з Дніпра, Володимиру Кошелю з-під Дніпра та Любові Сердюк із Кам’янського, керує компанією Євгеній Вакуленко. Компанія отримала підрядів на 2,32 млрд грн із 2016 року, зокрема від 2024 року всі підряди по сонячних станціях для закладів освіти Дніпра на суму 308,78 млн грн.

  • Мінсоцполітики отримало другий за розміром бюджет в Україні

    Мінсоцполітики отримало другий за розміром бюджет в Україні

    Мінсоцполітики має другий за величиною бюджет в Україні після Міністерства оборони — 420 мільярдів гривень. Про це заявила очільниця відомства Оксана Жолнович на форумі International Invest Summit: Jazz Business 2025, повідомляє видання Mind.

    За словами міністерки, ці кошти спрямовуються на реалізацію низки соціальних програм. Зокрема, міністерство працює над демографічною стратегією, яка передбачає підтримку людей різного віку — від створення умов для догляду за дітьми до підтримки людей передпенсійного віку.

    Один із нових напрямів — запуск соціальних дитячих садків на базі підприємств, що, за задумом, дозволить жінкам поєднувати кар’єру з материнством. Також передбачено послуги денного догляду й розвитку для дітей з інвалідністю.

    З 2025 року в Україні з’являться нові типи соціальних підприємств. Держава підтримуватиме ті з них, які діятимуть за моделлю трудової інтеграції — тобто працевлаштовуватимуть людей з інвалідністю.

    До кінця 2025 року всі державні соціальні установи для людей з інвалідністю буде трансформовано у підприємства або товариства. Це відкриє ринок соціальних послуг для приватних надавачів, у тому числі для громадських організацій і ФОПів. Уже зараз 80% контрактів Мінсоцполітики укладає саме з такими організаціями, які при цьому звільнено від сплати ПДФО.

    Окремо Жолнович згадала ініціативу «Центри життєстійкості» — простори для підтримки сімей, де народилися діти з інвалідністю, а також для тимчасового відпочинку осіб з інвалідністю та приживання ВПО.

    Міністерка наголосила, що всі ці зміни мають на меті не лише забезпечити базову підтримку, а й дати людям змогу повноцінно інтегруватися в суспільство й економіку.

  • МОН готує реформу дитсадків через демографічну кризу

    МОН готує реформу дитсадків через демографічну кризу

    Пандемія, повномасштабна війна та демографічна криза завдали дошкільній освіті в Україні потужного удару. Садочки недоукомплектовані, черги зникли, а в багатьох регіонах постало питання — не відкривати, а навпаки «консервувати» заклади. Про це в інтерв’ю «Освіторія Медіа» розповіла заступниця міністра освіти та науки України з питань дошкільної освіти Анастасія Коновалова.

    За її словами, найбільший виклик сьогодні — не лише в зменшенні кількості дітей, а в тому, що понад 86% малюків з прифронтових регіонів мають затримки в розвитку соціально-емоційного інтелекту. Вони роками були відірвані від колективу, без змоги гратись із ровесниками, а часто — навіть відвідувати дитсадки.

    Ключові навички, які формуються саме через гру і соціальну взаємодію, діти не здобули. І це, каже Коновалова, вже не просто питання підготовки до школи — це питання здоров’я цілої генерації.

    Ситуацію ускладнює неможливість забезпечити безпечні умови для дітей у прифронтових регіонах. У МОН визнають: рекомендацію Ради Європи щодо високої залученості дітей у дошкільну освіту наразі виконати неможливо. Тому держава запускає рішення про створення підземних садочків і мобільних освітніх осередків. Але, як підкреслює чиновниця, ці рішення — тимчасові.

    Парадоксально, але нині показник залучення дітей до дошкільної освіти зріс до 73%. Це, однак, пов’язано не з покращенням доступу, а з демографічним спадом: дітей просто стало менше.

    «До 2023 року на місце в садку треба було ставати в чергу з народження. А сьогодні в Житомирі черг уже немає», — пояснює Коновалова. У маленьких містах та селах ситуація ще гірша — ремонтують укриття, а нових груп набрати вже не можуть.

    Задля збереження мережі закладів, МОН готується до «консервації» дитсадків — з можливістю відновлення у майбутньому. Це болюче слово — «консервація» — нагадує багатьом про 1990-ті, коли заклади освіти зникали назавжди. Але цього разу, каже Коновалова, держава буде дбайливо зберігати матеріально-технічну базу — в очікуванні бебі-буму після перемоги.

    Щоб уникнути закриття, міністерство розширює можливості садочків: відкриватимуть ясла для дітей від трьох місяців, адже економіка також потребує, щоб мами могли вийти на роботу. Розвиватимуться й альтернативні формати: мінісадки, сімейні садки, мобільні групи.

    Сімейний дитсадок — це коли мама виховує декількох дітей у власному будинку, зареєструвавшись як ФОП. Мінісадки — ще компактніші, до п’яти дітей, і можуть функціонувати навіть у квартирах. Важливо, що ці моделі нарешті виходять із тіні і підпадають під державний контроль.

    Великий виклик — забезпечення дошкільною освітою дітей з особливими освітніми потребами. Не кожен садок має фахівців, тому відкриватимуться спеціалізовані заклади. Це відповідає європейським практикам — навіть у Фінляндії є окремі садочки для дітей зі складними діагнозами.

    Центри педагогічного партнерства і центри розвитку дитини також стануть частиною реформи. Вони дозволять батькам обирати гнучкий формат — наприклад, тільки заняття музикою або іноземною мовою, замість повного дня у ЗДО.

    В умовах війни і кризи дошкільна освіта стала не менш важливою за шкільну. І саме цей сектор першим відчує наслідки і демографічної катастрофи, і, хочеться вірити, майбутнього відродження.