Позначка: дитина

  • «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    У Києві 13-річна донька українського військовослужбовця стала жертвою складної шахрайської схеми, побудованої на знайомстві в соцмережах, залякуванні звинуваченнями у співпраці з Росією та психологічному тиску. За даними столичної поліції, підліток винесла з дому сімейні заощадження — 54 550 доларів та 90 тисяч гривень — і передала сумку водієві таксі, який мав доставити її з Києва до Сум. Загальна сума становила понад 2,5 млн грн. Забрати гроші зловмисники, однак, не встигли: батьки дівчини звернулися до поліції, а правоохоронці перехопили передачу та затримали двох імовірних учасників схеми.

    Історія почалася не з телефонного дзвінка про «проблеми з банківською карткою», а зі звичайного для підлітка спілкування в соцмережі. Як повідомили правоохоронці, з дівчиною познайомилися невідомі, які видавали себе за її однолітка. Після певного часу спілкування вони домовилися з нею про особисту зустріч. Саме на цьому етапі шахраї отримали інформацію про місце перебування дитини, після чого сценарій різко змінився.

    Дівчині надіслали відеоролик, на якому люди, одягнені в російську військову форму, нібито дякували їй за «допомогу та співпрацю». Таким чином дитину поставили у ситуацію, в якій звичайне онлайн-знайомство раптом перетворилося на вигадане звинувачення у співпраці з державою-агресором. Після цього до розмови долучився ще один учасник схеми — він представився правоохоронцем.

    За версією слідства, псевдосиловик переконував 13-річну дівчину, що її нібито вже викрили у співпраці з Росією. Головним інструментом впливу стала погроза не самій дитині, а її родині. Шахрай заявляв, що через її дії батькам може загрожувати до 25 років ув’язнення. Для підлітка така погроза могла виглядати абсолютно реальною, особливо з огляду на попередньо надіслане відео з людьми у військовій формі.

    «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн

    Потім з’явилася умова, яка нібито мала «врятувати» сім’ю від кримінальної відповідальності. Дитині наказали передати всі наявні вдома заощадження для так званої перевірки. Дівчина знайшла 54 550 доларів та 90 тисяч гривень, склала гроші у сумку та віддала водієві таксі. За задумом організаторів схеми, автомобіль мав перевезти гроші з Києва до Сум, де їх уже чекали отримувачі.

    Лише після повернення додому підліток розповіла батькам про те, що сталося. Ті одразу звернулися до поліції. Саме швидкість звернення виявилася критичною: правоохоронці встановили автомобіль, яким перевозили сумку, вилучили справжні гроші та замінили їх імітаційними. Далі операція продовжилася вже під контролем поліції.

    У Сумах правоохоронці затримали одного з учасників схеми, коли той прийшов забирати посилку. Згодом затримали і його спільника. Таким чином родині вдалося повернути заощадження, хоча розслідування самого механізму шахрайства та можливої причетності інших осіб триває.

    Ця історія показова тим, що аферистам фактично не знадобилося зламувати банківські рахунки або отримувати доступ до смартфона жертви. Вони змусили дитину самостійно виконати всі необхідні дії. Кіберполіція називає подібні прийоми соціальною інженерією — маніпуляціями, під час яких злочинці грають на довірі, страху й тривозі людини та змушують її добровільно передавати гроші чи конфіденційну інформацію. За даними Кіберполіції, саме соціальна інженерія залишається одним із ключових механізмів фінансового шахрайства в Україні.

    Особливо небезпечним елементом київської історії стала експлуатація теми державної зради та співпраці з Росією. Це не нова тактика. На початку серпня Кіберполіція окремо попереджала про шахраїв, які телефонують громадянам, представляються співробітниками СБУ чи інших правоохоронних органів, заявляють про нібито фінансування ворога або відкриту кримінальну справу, а далі вимагають гроші. Правоохоронці наголошували: справжні співробітники державних органів не пропонують «вирішити питання» передачею готівки чи переказами.

    Подібні випадки цього року вже фіксували і в самому Києві. У липні столична поліція повідомляла про 81-річну жінку, якій псевдопрацівник СБУ заявив, що придбані нею ліки нібито «фінансують країну-агресора». Від потерпілої вимагали передати гроші начебто для їхнього «декларування». В іншій справі поліція заявила про двох учасників схеми, які, представляючись співробітниками спецслужби, ошукали літніх киян на понад 8 млн грн.

    Ще одна справа, яку столична поліція розслідувала у травні, стосувалася трьох пенсіонерів. За інформацією правоохоронців, псевдопрацівник спецслужби так само звинувачував людей у спонсоруванні держави-агресора і під приводом «декларування» виманював заощадження. Загальна сума збитків у тій справі перевищила 3 млн грн. Тобто сценарій зі страхом перед кримінальним переслідуванням уже використовувався, але цього разу мішенню стала не літня людина, а 13-річна дитина.

    Окрему увагу правоохоронці останнім часом приділяють саме використанню державної символіки, назв силових відомств та фейкових звинувачень. 21 серпня Кіберполіція попередила про електронні листи, де зловмисники від її імені повідомляли людям про нібито вчинені кримінальні правопорушення, погрожували обшуками та відповідальністю, а потім вимагали криптовалюту за «закриття справи». Це показує, що авторитет силових структур шахраї використовують як інструмент психологічного тиску в різних варіаціях однієї схеми.

    У випадку з донькою військового зловмисники пішли ще далі: вони спочатку створили довіру через спілкування нібито з однолітком, отримали інформацію про дитину, потім підкріпили легенду відео з людьми у російській формі і лише після цього використали образ «правоохоронця». Тобто кожен наступний крок робив попередню вигадку переконливішою.

    Подібна побудова афери добре відповідає механіці соціальної інженерії: жертву вводять у стан сильного страху, не дають часу перевірити інформацію та пропонують одну «термінову» дію, яка начебто дозволить уникнути катастрофічних наслідків. Кіберполіція пояснює, що під дією страху або тривоги людина значно гірше оцінює ситуацію і може зробити те, на що у спокійному стані ніколи не погодилася б.

    Історія у Києві закінчилася без фактичної втрати мільйонів насамперед тому, що дитина все-таки розповіла про ситуацію батькам, а вони негайно повідомили правоохоронців. Поліцейським вдалося перехопити сумку ще до того, як гроші остаточно потрапили до шахраїв.

    Водночас цей випадок стає важливим сигналом для батьків підлітків. Небезпека в соцмережах сьогодні обмежується не лише викраденням паролів або підозрілими посиланнями. Зловмисник може тижнями видавати себе за ровесника, збирати інформацію про сім’ю, а потім використати її для персоналізованого шантажу. Кіберполіція вже фіксувала випадки, коли через соцмережі та месенджери сторонні особи намагалися втягувати українських школярів навіть у протиправну діяльність, тому правоохоронці закликають дітей повідомляти дорослим про підозрілі контакти, погрози й спроби змусити їх щось приховувати від батьків.

    Наразі поліція продовжує встановлювати всі обставини афери. Публічно не повідомлялося, чи були у затриманих інші жертви та хто саме створював фейкові акаунти і відео, використані для залякування дівчини. Тому стверджувати про масштаби всієї групи або остаточну кількість її учасників поки зарано. Однак уже відомі деталі показують одну з найбільш цинічних схем останнього часу: страх дитини за батьків перетворили на інструмент, за допомогою якого з дому фактично винесли всі сімейні заощадження.

  • На Одещині працівник ТЦК збив 2,5-річну дитину та залишив місце ДТП

    На Одещині працівник ТЦК збив 2,5-річну дитину та залишив місце ДТП

    В Одеській області правоохоронці розслідують дорожньо-транспортну пригоду за участю працівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За попередніми даними поліції, чоловік під час проведення мобілізаційного оповіщення наїхав автомобілем на хлопчика віком два з половиною роки, після чого залишив місце аварії. Дитину з травмами госпіталізували.

    ДТП сталася 3 вересня в одному із сіл Балтської громади Подільського району Одеської області. Як встановили правоохоронці, маленький хлопчик перебував біля дороги разом із батьком. У певний момент дитина відійшла від нього, після чого на неї наїхав автомобіль.

    За кермом, за інформацією Головного управління Національної поліції в Одеській області, перебував працівник районного ТЦК та СП. На момент аварії він проводив мобілізаційне оповіщення.

    Після наїзду водій не залишився на місці ДТП, а поїхав. Унаслідок аварії 2,5-річний хлопчик отримав тілесні ушкодження. Його доправили до лікарні для надання медичної допомоги. Характер травм та нинішній стан дитини у першому офіційному повідомленні поліції не уточнювалися.

    На місце аварії прибула слідчо-оперативна група територіального підрозділу поліції. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу України.

    Зокрема, відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 286 КК України — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження.

    Також подію кваліфікують за статтею 135 КК України — залишення в небезпеці.

    Водія затримали у процесуальному порядку. Наразі слідчі встановлюють повну картину ДТП, зокрема обставини наїзду та подальші дії чоловіка.

    В Одеському обласному ТЦК та СП після розголосу інциденту заявили, що сприяють правоохоронцям у проведенні необхідних слідчих дій та зацікавлені у повному й неупередженому встановленні обставин аварії. Представники центру також наголосили, що правову оцінку діям усіх учасників мають надати після завершення відповідних слідчих дій.

    У ТЦК закликали громадськість та медіа не робити передчасних висновків до встановлення всіх обставин події.

    Водночас офіційне повідомлення поліції однозначно вказує, що, за попередньо встановленими правоохоронцями обставинами, водієм був саме працівник РТЦК та СП, який проводив мобілізаційне оповіщення, а після наїзду він залишив місце ДТП.

    Поліція наразі не повідомляла, на якому саме автомобілі пересувався працівник ТЦК, кому належав транспортний засіб та чи перебували разом із водієм інші особи. Також офіційно не названо село Балтської громади, де сталася аварія.

    Балтська територіальна громада розташована у Подільському районі Одеської області та об’єднує місто Балта і низку навколишніх сіл.

    Окремо слідство має встановити всі обставини залишення місця аварії. Саме через це поряд зі статтею про порушення правил дорожнього руху правоохоронці внесли до ЄРДР відомості за статтею про залишення людини в небезпеці.

    У поліції наголосили, що розслідування триває. Остаточні висновки щодо обставин аварії та відповідальності водія мають бути зроблені за результатами слідства.

    Правоохоронці також вкотре закликали водіїв неухильно дотримуватися правил дорожнього руху, уважно стежити за ситуацією на дорозі, а дорослих — особливо уважно наглядати за маленькими дітьми поблизу проїжджої частини.

  • Дитина відмовилася пристібатися — рейс скасували: пасажири вилетіли лише наступного дня

    Дитина відмовилася пристібатися — рейс скасували: пасажири вилетіли лише наступного дня

    Незвичайний інцидент стався в Канаді, де пасажирський літак так і не зміг вилетіти за маршрутом через маленьку дитину, яка відмовилася сидіти пристебнутою під час руління до злітно-посадкової смуги. Екіпаж був змушений повернути літак до терміналу, а через подальші процедурні затримки рейс зрештою повністю скасували. Пасажири змогли продовжити подорож лише наступного дня. Про це пише People.

    Інцидент стався 6 серпня 2026 року в міжнародному аеропорту Вікторія у канадській провінції Британська Колумбія. Літак авіакомпанії Porter Airlines виконував рейс PD444 з Вікторії до Торонто. Після від’їзду від терміналу повітряне судно вже прямувало до злітно-посадкової смуги, коли члени екіпажу помітили проблему в салоні. Про подію повідомило видання People із посиланням безпосередньо на представника авіакомпанії.

    За словами Porter Airlines, маленька дитина перебувала на сидінні стоячи та не хотіла пристібатися ременем безпеки. Батьки намагалися посадити її належним чином, до ситуації долучилися й бортпровідники, однак переконати дитину виконати вимоги безпеки не вдалося.

    У такій ситуації літак не міг продовжувати рух до зльоту. Правила авіаційної безпеки вимагають, щоб пасажири перебували на своїх місцях із правильно застебнутими ременями під час руління, зльоту та посадки. Це особливо критично саме під час цих фаз польоту, коли різке гальмування, прискорення або інший маневр може призвести до серйозних травм непристебнутого пасажира.

    У Porter Airlines пояснили, що екіпаж спробував вирішити проблему ще до того, як ухвалити рішення про повернення.

    «Після виїзду з терміналу та прямування до злітно-посадкової смуги маленька дитина стояла на сидінні та відмовлялася пристібатися ременем безпеки. Спроби батьків та екіпажу вирішити проблему були безуспішними», — повідомив представник авіакомпанії виданню People.

    Після кількох невдалих спроб екіпаж вирішив не ризикувати та повернути літак на стоянку біля терміналу. Усі пасажири мали залишити борт.

    На цьому ситуація могла б завершитися лише затримкою, однак повернення літака запустило цілу низку додаткових процедур. Потрібно було висадити пасажирів, організувати роботу з багажем, а також оформити нові документи для виконання рейсу.

    Саме ці формальності зрештою і стали причиною повного скасування польоту того вечора. У Porter Airlines пояснили, що всі необхідні процедури не вдалося завершити до моменту нічного закриття злітно-посадкової смуги в міжнародному аеропорту Вікторія.

    Через це літак уже фізично не міг вилетіти після завершення підготовки.

    У результаті пасажирам довелося чекати до наступного дня, коли рейс все ж було виконано.

    При цьому авіакомпанія не повідомляла про якийсь конфлікт між екіпажем і родиною. Із заяви Porter Airlines випливає, що батьки самі намагалися переконати дитину сісти та пристебнутися, але ситуацію просто не вдалося вирішити до моменту, коли літак мав продовжувати руління.

    Так само немає підстав говорити про те, що пілоти могли просто «зробити виняток». Ремені безпеки під час руління та зльоту є частиною обов’язкових авіаційних процедур, і екіпаж не має права свідомо продовжувати зліт із пасажиром, який не перебуває у безпечному положенні.

    Для маленьких дітей вимоги можуть залежати від віку, ваги та конкретних правил перевізника, однак якщо дитина займає окреме місце, вона має бути належним чином зафіксована відповідно до встановлених норм під час критичних етапів польоту.

    Цей випадок також демонструє, чому навіть, на перший погляд, невелика проблема в салоні може призвести до багатогодинної затримки або повного скасування рейсу. Повернення літака після початку руління означає фактичний перезапуск значної частини наземних процедур.

    У випадку рейсу PD444 ситуація ускладнилася часовими обмеженнями самого аеропорту. Після повернення до терміналу екіпажу потрібно було провести необхідні процедури й підготувати нову польотну документацію, однак завершити все до закриття смуги не вдалося.

    У Porter Airlines підтвердили, що пасажирів перебронювали і вони продовжили подорож наступного дня.

    Сам рейс PD444 сполучає Вікторію, розташовану на острові Ванкувер на заході Канади, з Торонто — одним із головних авіаційних вузлів країни. Для пасажирів скасування такого рейсу може означати не лише перенесення основної подорожі, а й втрату стикувань з іншими внутрішніми та міжнародними рейсами.

    Водночас авіакомпанія у своїй заяві наголошувала насамперед на питаннях безпеки. І хоча ситуація стала незвичною через причину повернення літака, рішення екіпажу відповідало базовому принципу цивільної авіації: якщо пасажири не можуть бути належним чином підготовлені до зльоту, повітряне судно не має злітати.

    У підсумку звичайна відмова маленької дитини пристебнути ремінь запустила ланцюг подій: літак повернувся до терміналу, пасажирів висадили, довелося повторно оформлювати документи та працювати з багажем, а коли процедури завершувалися, аеропорт уже наближався до нічних обмежень.

    Тож рейс, який мав доставити пасажирів із Вікторії до Торонто 6 серпня, завершився ще на землі. Вилетіти їм вдалося лише наступного дня — після того, як авіакомпанія організувала новий переліт.

  • Росія вдарила дроном по маршрутці із пасажирами: є загиблі, серед поранених — дитина

    Росія вдарила дроном по маршрутці із пасажирами: є загиблі, серед поранених — дитина

    Російські війська вдень 29 червня здійснили чергову атаку на цивільне населення України, вдаривши безпілотником по маршрутному таксі в одному з районів Запоріжжя. Унаслідок атаки загинули двоє людей, ще шестеро дістали поранення. Серед постраждалих є дитина. Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.

    За словами очільника області, удар було завдано по маршрутному таксі, у якому перебували пасажири. Спочатку повідомлялося про трьох поранених, однак згодом кількість постраждалих зросла до шести. Усім травмованим надають необхідну медичну допомогу, а лікарі борються за їхній стан. Серед поранених є дитина, що вкотре свідчить про невибірковий характер російських атак по цивільній інфраструктурі.

    У мережі вже оприлюднено фотографії з місця трагедії. На них видно понівечену маршрутку з вибитими вікнами, пошкодженим кузовом та слідами уламків. На місці працювали рятувальники, медики, правоохоронці та екстрені служби, які евакуйовували постраждалих і документували наслідки чергового воєнного злочину російських військ.

    Атака росіян на маршрутку в Запоріжжі / © Запорізька ОВА
    Атака росіян на маршрутку в Запоріжжі / © Запорізька ОВА

    За інформацією місцевих медіа та Telegram-каналів, удар, ймовірно, був завданий FPV-дроном у Космічному районі Запоріжжя. Офіційно тип безпілотника військове командування поки що не підтверджувало, однак факт атаки саме безпілотником підтвердив начальник Запорізької ОВА.

    Це вже не перший масований удар по Запоріжжю за останні дні. Напередодні, 28 червня, російська армія атакувала місто керованими авіаційними бомбами. Тоді одна людина загинула, ще 17 отримали поранення, серед постраждалих були діти. Внаслідок того обстрілу були пошкоджені житлові будинки, цивільна інфраструктура та навчальні заклади.

    За даними Івана Федорова, лише протягом минулої доби окупанти завдали 973 ударів по 45 населених пунктах Запорізької області. Унаслідок цих атак загинули чотири людини, ще 28 отримали поранення. Станом на 29 червня в лікарнях області перебувають близько 70 постраждалих від російських обстрілів, з яких 16 — у важкому стані. Медики цілодобово надають їм допомогу.

    Удар по маршрутному таксі став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує систематично атакувати цивільний транспорт та мирне населення. Автобуси, маршрутки, евакуаційний транспорт і приватні автомобілі вже неодноразово ставали мішенню російських дронів, артилерії та авіації в прифронтових регіонах України. Такі удари не мають жодного військового виправдання та створюють постійну загрозу для людей, які просто намагаються жити звичайним життям.

    29 червня Запоріжжя стало не єдиним містом, що постраждало від російських атак. Цього ж дня ворог завдав удару по Дніпру, де, за попередніми даними, загинули чотири людини, ще понад два десятки отримали поранення. Крім того, вночі російські війська атакували Полтавську область ударними безпілотниками, пошкодивши автозаправну станцію та підприємство. Таким чином Росія продовжує масштабну кампанію терору проти українських міст, використовуючи дрони, авіацію та ракети для ударів по цивільних об’єктах.

    Правоохоронні органи документують наслідки атаки в Запоріжжі як черговий воєнний злочин Росії. Остаточні дані щодо стану постраждалих і масштабу руйнувань уточнюються. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже навіть прифронтові обласні центри залишаються одними з головних цілей російських ударів.

  • Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    Люди опинилися під завалами: окупанти скинули авіабомбу на житловий квартал Харкова

    У ніч проти 20 червня російські війська вкотре атакували Харків керованими авіаційними бомбами. Один із КАБів влучив у житлову забудову Холодногірського району міста, спричинивши масштабні руйнування, численні поранення та загибель мирного мешканця. Серед постраждалих є шестирічна дитина, а рятувальникам довелося проводити складну операцію з деблокування людей з-під завалів.

    Про атаку повідомили міський голова Харкова Ігор Терехов та начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За їхніми даними, удар стався у передранкові години, коли більшість мешканців перебували вдома та спали. Російська керована авіабомба влучила у двоповерховий багатоквартирний житловий будинок у Холодногірському районі міста. Внаслідок потужного вибуху частина будівлі була практично зруйнована, а люди опинилися під уламками конструкцій.

    Перші повідомлення з місця трагедії свідчили про те, що під завалами можуть перебувати щонайменше четверо осіб. Рятувальники ДСНС, медики та правоохоронці оперативно прибули на місце події та розпочали пошуково-рятувальну операцію. Через ризик подальшого обвалу конструкцій роботи проводилися в надзвичайно складних умовах.

    За інформацією Харківської ОВА, серед перших постраждалих були 60-річний та 49-річний чоловіки, 54-річна та 87-річна жінки, а також шестирічна дитина. Крім того, допомога лікарів знадобилася ще одному 66-річному чоловіку, який пережив гостру реакцію на стрес після обстрілу. Згодом кількість постраждалих почала зростати, оскільки до медиків зверталися люди, які отримали травми або перебували у стані сильного психологічного шоку.

    У ході рятувальної операції надзвичайникам вдалося деблокувати кількох мешканців будинку. Одну людину дістали з-під завалів у важкому стані. Ще двох людей вдалося врятувати з другого поверху зруйнованої будівлі. Для порятунку дитини рятувальникам довелося залучати важку техніку, адже вона була затиснута уламками будівельних конструкцій.

    Однак уникнути жертв не вдалося. Під час розбору завалів рятувальники виявили тіло загиблої людини. Пошуково-рятувальні роботи тривали протягом ранку, адже існувала ймовірність, що під уламками могли залишатися інші мешканці. Інформація щодо особи загиблого на момент публікації уточнювалася.

    Станом на ранок кількість постраждалих зросла до дев’яти осіб. П’ятьох потерпілих госпіталізували до медичних закладів Харкова, ще кільком людям допомогу надали на місці. Лікарі повідомляли, що серед поранених є особи похилого віку та дитина, які потребували особливої уваги медиків.

    Удар по Холодногірському району став черговою атакою російської армії на цивільну інфраструктуру Харкова. Місто вже кілька днів поспіль перебуває під масованими обстрілами із застосуванням керованих авіабомб. Напередодні, 19 червня, окупанти також атакували цей район. Тоді внаслідок удару загинула одна людина, а ще кілька мешканців отримали поранення, серед них були діти.

    Харків залишається однією з головних цілей російських авіаційних ударів через близькість до кордону з РФ. Окупанти регулярно застосовують керовані авіаційні бомби, які запускаються з літаків на значній відстані від української системи протиповітряної оборони. Саме тому КАБи стали одним із найнебезпечніших видів озброєння, яке Росія використовує проти прифронтових міст.

    Фахівці наголошують, що руйнівна сила таких боєприпасів здатна знищувати цілі під’їзди житлових будинків та спричиняти масштабні руйнування навіть без прямого влучання. У випадку Харкова удар припав безпосередньо по житловій забудові, де не було військових об’єктів.

    На місці трагедії продовжували працювати десятки рятувальників, комунальників та волонтерів. Для розбору завалів залучили спеціальну техніку. Мешканцям пошкоджених будинків надавали тимчасовий прихисток та психологічну допомогу.

    Президент України та представники центральної влади неодноразово закликали міжнародних партнерів посилити українську протиповітряну оборону, наголошуючи, що саме авіаційні удари КАБами останнім часом стали однією з найбільших загроз для мешканців прифронтових регіонів. Харків, Суми, Запоріжжя та інші міста регулярно потерпають від таких атак.

    Чергова нічна атака на Харків вкотре показала, що Росія продовжує застосовувати тактику терору проти цивільного населення. Під ударом опинилися звичайні люди, які перебували у власних домівках. Рятувальники продовжують працювати на місці трагедії, а правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину Росії проти України.

  • Залишився сам у 14 років: доля хлопця після скандальної мобілізації батька отримала несподіваний поворот

    Залишився сам у 14 років: доля хлопця після скандальної мобілізації батька отримала несподіваний поворот

    Історія 14-річного Микити з Кривого Рогу, який залишився сам після мобілізації батька та потрапив до дитячого закладу, кілька місяців не сходила з інформаційного порядку денного України. Випадок викликав широкий суспільний резонанс, реакцію правозахисників та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тепер стали відомі нові подробиці долі хлопця, за якого переживали тисячі українців.

    Резонансна історія почалася ще у лютому 2026 року. За даними місцевих медіа та людей, знайомих із ситуацією, батько Микити, який самостійно виховував сина, прибув до територіального центру комплектування після отримання повістки. Оскільки юридично він не мав оформленого статусу батька-одинака, чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Після цього 14-річний хлопець фактично залишився без нагляду дорослих.

    Опинившись сам удома, підліток звернувся по допомогу до поліції. Правоохоронці прибули на виклик і, відповідно до чинних процедур, доставили дитину до центру соціально-психологічної реабілітації. Саме цей факт викликав хвилю дискусій у суспільстві щодо захисту прав дітей у випадках мобілізації єдиного опікуна.

    Згодом ситуацією зацікавилися правозахисники, громадські активісти та журналісти. Виявилося, що мати хлопчика тривалий час проживає за кордоном і фактично не бере участі у його вихованні. Попри це, юридично вона не була позбавлена батьківських прав, що значно ускладнювало можливість оформлення опіки чи інших механізмів захисту дитини.

    Однією з людей, яку особливо зворушила ця історія, стала депутатка Дніпропетровської обласної ради Аріна Пустова. Вона дізналася про ситуацію через знайомих та вирішила особисто допомогти хлопцю. Спочатку жінка почала регулярно відвідувати Микиту у реабілітаційному центрі, привозила йому необхідні речі та підтримувала морально. За її словами, хлопець дуже важко переживав розлуку з батьком і сподівався, що його перебування у закладі буде нетривалим.

    З часом між підлітком та родиною Аріни Пустової склалися довірливі стосунки. Сам Микита висловив бажання тимчасово проживати у їхньому домі. Однак реалізувати це рішення виявилося непросто. Попри згоду батька хлопчика, соціальні служби спочатку відмовили через відсутність офіційної згоди матері, яка перебувала за кордоном. Лише після додаткових юридичних процедур, перевірки житлових умов та оформлення необхідних документів дитині дозволили переїхати до нової сім’ї.

    У травні стало відомо, що Микита остаточно залишив дитячий заклад та переїхав до родини Аріни Пустової. За словами депутатки, першим проханням хлопця після переїзду була звичайна домашня смажена картопля. Ця деталь стала символом того, наскільки дитина скучила за домашнім теплом та нормальним сімейним життям.

    Сьогодні хлопець продовжує навчання, займається футболом та підтримує постійний зв’язок із батьком, який проходить військову службу. За словами людей, які опікуються дитиною, батько регулярно телефонує синові, цікавиться його успіхами та бере участь у вирішенні всіх важливих питань, наскільки це можливо в умовах служби.

    Паралельно тривають судові процеси щодо сімейного статусу дитини. Зокрема, розглядається питання про позбавлення матері батьківських прав через тривалу відсутність участі у вихованні сина. Якщо суд ухвалить відповідне рішення, це може стати підставою для подальшого перегляду правового статусу батька та вирішення питання щодо його можливого звільнення зі служби як єдиного опікуна неповнолітньої дитини.

    Микита під час перебування дитячому закладі. Фото надано представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Дніпропетровській області Олексієм Урлаткіним.

    Історія Микити стала однією з найгучніших соціальних тем останніх місяців. Вона вкотре порушила питання про захист дітей під час війни, механізми підтримки сімей мобілізованих військовослужбовців та необхідність оперативного реагування держави у випадках, коли неповнолітні залишаються без батьківського піклування.

    Попри драматичний початок, сьогодні ця історія має більш оптимістичне продовження. Хлопець більше не перебуває в інтернатному закладі, має родину, яка про нього дбає, продовжує навчання та спорт, а головне — не втрачає зв’язок із батьком, який захищає Україну на фронті.

    Водночас ця ситуація стала важливим сигналом для органів влади та соціальних служб щодо необхідності вдосконалення процедур захисту дітей під час воєнного стану. Адже за кожною такою історією стоїть не лише юридична проблема, а й доля конкретної дитини, яка потребує турботи, безпеки та підтримки.

  • Після смертельної ДТП у Києві з’ясувалося: водій Mercedes мав 39 порушень ПДР.

    Після смертельної ДТП у Києві з’ясувалося: водій Mercedes мав 39 порушень ПДР.

    Після резонансної смертельної дорожньо-транспортної пригоди на Чоколівському бульварі в Києві, яка забрала життя чотирьох людей, стали відомі нові подробиці про водія та автомобіль, що спричинили трагедію. Як повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, за автомобілем Mercedes-Benz C300, який фігурує у справі, раніше було зафіксовано 39 порушень правил дорожнього руху. Переважна більшість із них стосувалася перевищення швидкості.

    За словами правоохоронця, лише протягом минулого року за цим автомобілем було зафіксовано 18 випадків перевищення швидкісного режиму. Крім того, у березні 2026 року транспортний засіб уже потрапляв у дорожньо-транспортну пригоду. Тоді обійшлося без постраждалих, однак нині ця інформація привернула особливу увагу на тлі масштабної трагедії, яка сталася у столиці.

    Смертельна аварія на Чоколівському бульварі викликала широкий суспільний резонанс через кількість жертв та обставини події. За попередніми даними слідства, автомобіль Mercedes-Benz рухався на великій швидкості, після чого водій втратив контроль над керуванням. Машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в підземний пішохідний перехід, де в той момент перебували люди.

    Удар був настільки потужним, що автомобіль зазнав критичних пошкоджень. Для того щоб дістати водія з понівеченого салону, довелося залучати рятувальників та спеціальну техніку. Очевидці трагедії повідомляли про страшні наслідки зіткнення, а місце аварії одразу стало центром роботи екстрених служб, поліції та медиків.

    Унаслідок ДТП загинули четверо людей. Серед жертв був 12-річний хлопчик. Ще троє людей отримали тяжкі травми та були госпіталізовані. Медики продовжують надавати постраждалим необхідну допомогу.

    Після оприлюднення інформації про 39 попередніх порушень ПДР представники поліції знову порушили питання про необхідність перегляду механізмів відповідальності для водіїв, які систематично нехтують правилами дорожнього руху.

    Олексій Білошицький наголосив, що регулярне порушення правил має розглядатися як серйозний сигнал для держави та суспільства. За його словами, якщо водій роками ігнорує швидкісні обмеження та інші норми безпеки, це свідчить про потенційну загрозу для інших учасників дорожнього руху.

    Він зазначив, що в багатьох країнах світу поряд зі штрафами діють додаткові інструменти впливу на водіїв-рецидивістів. Йдеться про накопичувальні системи штрафних балів, тимчасове позбавлення права керування, обов’язкове повторне складання іспитів або інші обмежувальні заходи. На його думку, подібні механізми могли б бути ефективними й в Україні, особливо щодо осіб, які систематично демонструють небезпечну поведінку на дорогах.

    На тлі трагедії Білошицький також навів загальну статистику порушень правил дорожнього руху в Україні. За його словами, з 1 січня по 5 червня 2026 року підрозділи Національної поліції зафіксували понад 1,05 мільйона адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

    Крім того, ще понад 1,73 мільйона постанов було винесено за порушення, зафіксовані камерами автоматичної фото- та відеофіксації. Найбільшу частку таких правопорушень традиційно становить перевищення швидкості.

    Фахівці у сфері безпеки дорожнього руху неодноразово наголошували, що саме швидкість залишається одним із ключових факторів смертності на дорогах. При перевищенні дозволених обмежень водій має значно менше часу для реагування на небезпечну ситуацію, а сила удару під час зіткнення суттєво зростає.

    Наразі правоохоронці продовжують розслідування обставин трагедії на Чоколівському бульварі. Слідчі встановлюють усі деталі аварії, зокрема швидкість руху автомобіля перед зіткненням, технічний стан транспортного засобу та інші фактори, які могли вплинути на втрату керування.

    Трагедія вже стала приводом для нової хвилі дискусій щодо необхідності посилення відповідальності за систематичне порушення правил дорожнього руху. У суспільстві дедалі частіше лунають заклики запровадити механізми, які дозволяли б обмежувати право керування транспортними засобами для водіїв, які накопичують десятки порушень та продовжують становити небезпеку для інших людей.

    Поки триває слідство, одним із головних залишається питання, чи можна було запобігти трагедії, якби на численні попередні порушення водія було відреаговано більш жорстко. Саме ця тема сьогодні стала однією з центральних у суспільному обговоренні після смертельної аварії, яка забрала життя чотирьох людей у самому центрі столиці.

  • «Продала» сина за 600 гривень на день: у Запоріжжі суд виніс вирок матері, яка віддала дитину для жебрацтва

    «Продала» сина за 600 гривень на день: у Запоріжжі суд виніс вирок матері, яка віддала дитину для жебрацтва

    У Запоріжжі суд виніс вирок 59-річній жінці, яка віддала власного 12-річного сина сторонньому чоловікові для жебракування. За даними слідства, мати планувала заробляти на дитині щонайменше 600 гривень щодня, використовуючи хлопчика для збору грошей під виглядом благодійності.

    Про це повідомили Офіс Генерального прокурора та Запорізька обласна прокуратура.

    Слідство встановило, що після втрати роботи жінка почала використовувати сина для жебракування. Вона відправляла дитину просити гроші у перехожих, а згодом вирішила фактично «здати» хлопчика в оренду іншій людині, щоб отримувати стабільний прибуток.

    Правоохоронці з’ясували, що у грудні 2020 року жінка домовилася зі стороннім чоловіком про передачу дитини для подальшої експлуатації. За версією слідства, вона розраховувала, що хлопчик щодня приноситиме приблизно 600 гривень.

    Про можливий злочин поліції повідомив місцевий житель, який дізнався про домовленість щодо дитини. Після цього правоохоронці організували контрольовану зустріч із так званим «покупцем».

    На зустріч жінка прийшла зі свідоцтвом про народження сина, щоб підтвердити свої права на дитину. Одразу після отримання грошей її затримали співробітники правоохоронних органів.

    Після викриття хлопчика вилучили з родини та направили до центру соціально-психологічної реабілітації дітей. У прокуратурі не уточнюють, де дитина перебуває зараз, однак наголошують, що її життю та здоров’ю нічого не загрожує.

    Суд визнав жінку винною за частиною 3 статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людиною або інша незаконна угода щодо людини, вчинена стосовно малолітнього чи неповнолітнього з метою експлуатації.

    Їй призначили покарання у вигляді дев’яти років позбавлення волі.

    У прокуратурі зазначають, що жебракування дітей в Україні й надалі залишається серйозною проблемою, особливо у складних соціальних умовах та серед родин, які опинилися за межею бідності. Водночас правоохоронці наголошують: використання дітей для отримання прибутку розцінюється як експлуатація та є тяжким злочином.

    Подібні випадки останніми роками фіксували і в інших регіонах України. Раніше на Закарпатті затримали жінку, яка віддала двох дітей «в оренду» для жебрацтва за тисячу доларів. Також у Луцьку правоохоронці викрили жінку, яка намагалася продати шестирічного сина за 25 тисяч доларів.

    Психологи зазначають, що діти, які пережили подібні ситуації, часто потребують тривалої реабілітації та психологічної допомоги. Використання неповнолітніх для жебракування може призводити до серйозних психологічних травм, втрати довіри до дорослих та проблем із соціалізацією в майбутньому.

    В Україні за торгівлю людьми, зокрема щодо дітей, передбачене суворе покарання — до 15 років позбавлення волі залежно від обставин злочину.

  • Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Продав немовля за $25 тисяч: на Закарпатті винесли вирок чоловіку, який хотів вивезти дитину за кордон

    Ужгородський міськрайонний суд виніс вирок 46-річному жителю Закарпаття, який намагався продати 11-місячного хлопчика за кордон під виглядом усиновлення іноземцями. Чоловіка засудили до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

    За даними слідства, засуджений планував організувати незаконне вивезення немовляти до Іспанії та отримати за це близько 25 тисяч доларів. Для реалізації схеми він знайшов жінку із Житомира, яка перебувала у складних життєвих обставинах, та запропонував їй 5 тисяч доларів за передачу дитини для «усиновлення».

    Слідчі встановили, що чоловік двічі зустрічався з матір’ю хлопчика, фотографував дитину та надсилав світлини потенційним «замовникам». Також він підготував пакет документів для виїзду за кордон, інструктував жінку щодо проходження контролю на кордоні та супроводжував її разом із малюком до пункту пропуску «Малі Селменці» на Закарпатті.

    Правоохоронці затримали чоловіка у червні 2023 року безпосередньо під час спроби перетину державного кордону. Відтоді він перебував під вартою.

    Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 15 та ч. 3 ст. 149 Кримінального кодексу України — замах на торгівлю людиною, вчинений щодо малолітньої дитини.

    В Офісі генпрокурора зазначили, що суд призначив максимальне покарання, передбачене санкцією статті, — 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Це вже не перший резонансний злочин, у якому фігурує засуджений. Раніше, у червні 2025 року, його засудили за привласнення понад 6,3 млн грн державної допомоги, призначеної родині загиблого українського військовослужбовця.

    За інформацією прокуратури, чоловік був хрещеним батьком загиблого воїна та користувався довірою його рідних. Слідство встановило, що він переказував державні виплати на власні банківські рахунки, знімав гроші готівкою та використовував їх для особистих потреб.

    Також відомо, що до цього чоловік працював вихователем у місцевому інтернаті.

    Правоохоронці наголошують, що випадки торгівлі людьми, особливо дітьми, залишаються одним із найтяжчих злочинів проти людини. В умовах війни та складної соціально-економічної ситуації ризики експлуатації вразливих категорій населення лише зростають.

    За даними Нацполіції та прокуратури, злочинці часто намагаються маскувати незаконне вивезення дітей під усиновлення, евакуацію або гуманітарну допомогу. Особливу увагу правоохоронці приділяють прикордонним регіонам, де ризики незаконного переміщення людей є традиційно вищими.

    В Україні за торгівлю людьми передбачене покарання до 15 років позбавлення волі залежно від тяжкості злочину та обставин справи. Якщо злочин вчиняється щодо дитини або організованою групою, відповідальність суттєво посилюється.

    Вирок Ужгородського міськрайонного суду наразі ще не набрав законної сили та може бути оскаржений у встановленому законом порядку.

  • Моторошний злочин на Київщині: нові деталі вбивства дитини

    Моторошний злочин на Київщині: нові деталі вбивства дитини

    В Ірпені на Київщині сталася резонансна трагедія: чоловік застрелив свою малолітню доньку, після чого наклав на себе руки. Правоохоронці встановлюють усі обставини події, а нові подробиці справи викликають шок.

    За інформацією журналістів із посиланням на джерела у правоохоронних органах, 52-річний батько дитини напередодні намагався виїхати за кордон разом із донькою, однак не зміг цього зробити. Причиною стала позиція матері, яка категорично не погоджувалася на виїзд дитини.

    Крім того, чоловік прагнув юридично визначити місце проживання доньки разом із ним. Однак і цю ініціативу мати дитини не підтримала, що могло стати додатковим фактором напруження у родині.

    Відомо, що дівчинка мала проблеми зі здоров’ям — вона хворіла на епілепсію. Основну опіку над нею здійснювала мати, однак батько мав право регулярно бачитися з дитиною та забирати її до себе.

    За попередніми даними, чоловік не перебував на обліку у нарколога, не мав алкогольної залежності та не був офіційно зареєстрований як людина з психічними розладами.

    Обставини, що безпосередньо призвели до трагедії, наразі встановлюються. Правоохоронці продовжують розслідування, з’ясовуючи всі деталі та можливі мотиви вчинку.

    Цей випадок вкотре привертає увагу до проблеми сімейних конфліктів, які за певних обставин можуть мати фатальні наслідки, особливо коли йдеться про дітей.