Golosnovinua.com

Позначка: диверсія

  • Спецоперація у Варшаві: затримано українця, підозрюваного в підготовці диверсії на румунському оборонному заводі

    Спецоперація у Варшаві: затримано українця, підозрюваного в підготовці диверсії на румунському оборонному заводі

    У Варшаві співробітники Центрального слідчого бюро поліції затримали 25-річного громадянина України Артема С., якого підозрюють у причетності до російської диверсійної мережі. За даними польського видання RMF24, чоловік фігурує у справі про спробу підпалу збройового підприємства Carfil у румунському місті Брашов. Затримання проводив спеціальний антитерористичний підрозділ в одній із варшавських квартир; зазначається, що підозрюваний опору не чинив. Наразі готується його екстрадиція до Бухареста на підставі європейського ордера на арешт.

    За попередніми даними слідства, роль затриманого українця полягала в проведенні розвідки на місцевості, визначенні об’єкта для майбутньої атаки, а також у фінансовому забезпеченні операції. Саму диверсійну мережу, яка безпосередньо керувалася спецслужбами РФ, раніше викрила Служба розвідки Румунії. Відомо, що окрім Артема С., у спробі підпалу оборонного заводу 14 вересня підозрюють ще двох громадян Білорусі.

    Цей інцидент викликав гостру дипломатичну та політичну реакцію румунської влади. Президент Румунії категорично засудив будь-яку причетність Російської Федерації до актів саботажу на території його держави. У зв’язку з викриттям диверсійної мережі Міністерство закордонних справ Румунії офіційно викликало російського посла в Бухаресті для надання пояснень.

     

  • Німецький суд відмовився закрити справу проти українця щодо підриву «Північних потоків»

    Німецький суд відмовився закрити справу проти українця щодо підриву «Північних потоків»

    Вищий земельний суд німецького міста Гамбург відхилив клопотання захисту про припинення судового розгляду у справі щодо підриву газопроводів «Північний потік», фігурантом якої є громадянин України Сергій Кузнєцов. Адвокати обвинуваченого наполягали на закритті процесу, аргументуючи це тим, що їхній підзахисний, як колишній офіцер, зв’язаний суворими зобов’язаннями щодо збереження державної таємниці. Сторона захисту стверджувала, що через це він не може повноцінно обговорювати деталі справи зі своїми адвокатами чи давати свідчення в суді, оскільки за розголошення секретної інформації йому загрожує кримінальна відповідальність в Україні.

    Однак уже на другий день судового розгляду суддя ухвалила рішення про відхилення цього клопотання. Пояснюючи свій вердикт, вона наголосила, що за німецьким законодавством обвинувачений жодним чином не обмежений у своєму праві на захист. Було підкреслено, що право давати свідчення в судах Німеччини не може бути обмежене службовими чи державними зобов’язаннями перед іншою країною.

    Цей судовий процес має значний геополітичний вимір. Зазначається, що суд над українцем може зіграти на руку Російській Федерації, яка активно використовує подібні справи для інформаційної дискредитації України на міжнародній арені. Окрім того, від остаточного рішення та висновків німецького правосуддя безпосередньо залежатиме міжнародно-правова оцінка диверсії на «Північних потоках», що в перспективі може стати підґрунтям для висунення можливих претензій до офіційного Києва.

  • Російський слід у масштабній пожежі: спецслужби Румунії викрили мережу диверсантів, які полювали на оборонні заводи та тренувальні бази

    Російський слід у масштабній пожежі: спецслужби Румунії викрили мережу диверсантів, які полювали на оборонні заводи та тренувальні бази

    Масштабна пожежа, яка восени охопила промислову зону в румунському місті Брашов, виявилася цілеспрямованою атакою російських агентів. Румунська розвідка офіційно повідомила про викриття розгалуженої диверсійної мережі, діяльність якої координувалася безпосередньо з Російської Федерації. Головною мішенню зловмисників став промисловий майданчик Carfil, розташований впритул до стратегічного підприємства CARFIL SA, що входить до складу державного оборонного концерну ROMARM. Зафіксований інцидент стався 14 вересня 2026 року, коли вогонь охопив близько 1000 квадратних метрів території. Внаслідок займання було вщент знищено велику комерційну будівлю, де розташовувалися дві автомайстерні, станція технічного огляду автомобілів та автомийка, що створило пряму загрозу для сусідніх військових виробництв.

    У ході розслідування контррозвідники з’ясували, що безпосередніми виконавцями цієї диверсії виявилися кілька громадян колишніх радянських республік, які мали законні підстави для проживання на території країн Європейського Союзу. Наразі в самій Румунії та низці інших європейських держав тривають активні судові процеси щодо їхньої підривної діяльності. Слідство встановило, що географія інтересів цієї мережі була значно ширшою за межі однієї країни. Російські куратори систематично визначали пріоритетні цілі у всьому регіоні. Під постійним прицілом перебували як державні, так і приватні європейські підприємства, що спеціалізуються на виробництві озброєнь, а також об’єкти критичної військово-промислової інфраструктури.

    Особливу увагу російська агентура приділяла інфраструктурі, яка безпосередньо задіяна у міжнародній допомозі для українського фронту. Протягом усього 2026 року румунські спецслужби фіксували численні спроби підготовки диверсій на багатонаціональних військових об’єктах. Пріоритетними цілями для ворога ставали бази та тренувальні центри, які європейські союзники використовують для підготовки військовослужбовців Збройних сил України. За офіційними оцінками представників розвідки, такі зухвалі операції мають на меті тотальне залякування європейських урядів, послаблення загального оборонного потенціалу Заходу та критичний підрив регіональної безпеки.

    Паралельно спецслужби детально розкрили методику, за допомогою якої агресор розбудовує свої підпільні мережі. Найчастіше вербування потенційних виконавців відбувається через популярні соціальні мережі. На початковому етапі кандидатам пропонують легкі гроші за візуальне спостереження за певними об’єктами або їх приховану фотофіксацію. Проте дуже швидко рівень складності та небезпеки завдань стрімко зростає. Від звичайного збору розвідувальної інформації завербовані агенти переходять до організації підпалів, руйнування майна, а в окремих випадках – навіть до фізичної ліквідації людей. Якщо виконавець намагається відмовитися від подальшої співпраці, куратори миттєво вдаються до жорсткого шантажу та прямих погроз.

    Для того, щоб максимально ускладнити роботу європейських правоохоронців, учасники цих груп дотримуються найвищого рівня конспірації. Вони систематично використовують чужі або підроблені документи під час бронювання транспортних квитків та оренди конспіративних квартир. Всі фінансові розрахунки здійснюються виключно через платіжні картки сторонніх осіб, а оперативна комунікація з російським керівництвом ведеться лише через зашифровані цифрові месенджери.

  • Диверсійна війна проти супутникового зв’язку: у Литві намагалися спалити склад із обладнанням Starlink на тлі підозрілих польотів дронів

    Диверсійна війна проти супутникового зв’язку: у Литві намагалися спалити склад із обладнанням Starlink на тлі підозрілих польотів дронів

    У Литві невідомі зловмисники здійснили спробу підпалу промислового підприємства, на якому зберігається критично важливе обладнання для системи супутникового інтернету Starlink. Диверсійну атаку вдалося вчасно зірвати завдяки превентивній роботі литовських спецслужб: розвідка завчасно попередила керівництво компанії про ймовірний напад, що дозволило завчасно посилити заходи безпеки та охорону об’єкта. Про запобігання надзвичайній події офіційно повідомив прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс на своїй сторінці у Facebook.

    Інцидент став уже третьою за останній місяць скоординованою спробою вивести з ладу європейську інфраструктуру супутникового зв’язку Starlink, що розгортається вслід за аналогічними диверсіями в Польщі та Болгарії. Фахівці з безпеки наголошують, що систематичність нападів прямо вказує на цілеспрямовану ворожу гібридну кампанію, спрямовану на підрив телекомунікаційних спроможностей, які мають життєво важливе значення для оборони України, функціонування її військового управління та зв’язку на лінії фронту.

    Ситуація з безпекою в балтійській країні загострилася ще й через повітряний інцидент: уранці того ж дня в небі над Литвою зафіксували невідомий безпілотний літальний апарат. Глава уряду підкреслив, що правоохоронні органи та оборонне відомство зобов’язані ретельно перевірити, чи не був цей несанкціонований політ навмисною розвідувальною операцією або відволікаючою диверсією в комплексі зі спробою підпалу логістичного хабу.

    У зв’язку з комплексом загроз Міндаугас Сінкявічюс екстрено скликав на 19 жовтня засідання Комісії з національної безпеки. Спецслужбам та військовим належить встановити точну траєкторію дрона, визначити країну походження, час його фіксації радарами та отримати результати технічної експертизи виявлених уламків. Головним практичним пунктом порядку денного урядової комісії стане надання литовським силовим структурам значно ширших повноважень та спрощених протоколів для негайного вогневого й технічного перехоплення підозрілих безпілотників у повітряному просторі країни.

  • Диверсія на секретному об’єкті в Болгарії: невідомі спалили антени Starlink, які забезпечували зв’язок для оборони України

    Диверсія на секретному об’єкті в Болгарії: невідомі спалили антени Starlink, які забезпечували зв’язок для оборони України

    На території закритої бази неподалік столиці Болгарії Софії сталася масштабна диверсія: двоє невідомих у масках підпалили комплекс обладнання супутникового зв’язку SpaceX, знищивши 11 із 17 встановлених антен Starlink. Знищені наземні станції відігравали ключову роль у підтримці оборонних операцій України, зокрема використовувалися для забезпечення захищеної військової комунікації та координації дій безпілотної авіації. Про надзвичайну подію повідомив болгарський депутат і колишній очільник парламентського комітету з питань цифровізації, електронного урядування та інформаційних технологій Івайло Мірчев, після чого інцидент став предметом закритих слухань у Народних зборах країни.

    Парламентар заявив, що за цією атакою з високою ймовірністю стоять російські спецслужби, які намагаються системно підірвати систему координації українських сил у тилу європейських партнерів. За словами Мірчева, голова Державного агентства національної безпеки Болгарії (ДАНС) Пламен Тончев раніше запевняв законодавців в активній контррозвідувальній роботі з нейтралізації диверсійних груп РФ, проте цей напад продемонстрував серйозні прогалини в системі захисту об’єктів критичної інфраструктури.

    Ситуація викликала гостру дискусію на найвищому урядовому рівні. Прем’єр-міністр країни Румен Радев під час виступу перед депутатами закликав спецслужби утриматися від передчасного оприлюднення оперативних деталей, аби не зірвати розслідування та переслідування виконавців:

    «Це питання зовсім недовгого часу. Ми співпрацюємо з партнерськими службами, щоб успішно завершити цю операцію. Якщо стане відомо, що саме встановлено, ми не досягнемо того результату, до якого прагнемо. Ще трохи терпіння – і ви отримаєте результат».

    Зі свого боку міністр внутрішніх справ Іван Демерджиєв зазначив, що правоохоронні органи вже вжили додаткових заходів для посилення охорони подібних вузлів зв’язку на території Болгарії, хоча формальна відповідальність за фізичну безпеку периметра покладається на приватних власників майданчиків. Знищення значної частини наземних ретрансляторів під Софією вкотре засвідчило готовність Москви вдаватися до прямих диверсійних актів на території країн Північноатлантичного альянсу, намагаючись будь-якими методами перешкодити функціонуванню супутникових каналів зв’язку українських військових.

     

  • Диверсія чи військова ціль: у Німеччині почався резонансний суд над українським офіцером через підрив «Північних потоків»

    Диверсія чи військова ціль: у Німеччині почався резонансний суд над українським офіцером через підрив «Північних потоків»

    У Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга розпочався судовий процес над 50-річним колишнім офіцером Збройних сил України Сергієм Кузнєцовим, якого Федеральна прокуратура ФРН звинувачує в організації та координації підриву газопроводів «Північний потік» та «Північний потік – 2» у вересні 2022 року поблизу данського острова Борнгольм. Слідство стверджує, що підсудний керував групою українських військових і цивільних спеціалістів, які орендували вітрильну яхту на сході Німеччини та заклали вибухівку на підводні нитки газопроводу. Кузнєцова затримали у серпні 2025 року під час відпочинку в Італії та згодом екстрадували до Німеччини. Ключовим і найбільш суперечливим пунктом 140-сторінкового обвинувального акта стала кваліфікація інциденту як «воєнного злочину» через пошкодження цивільних об’єктів у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом.

    Перше засідання, під час якого ексвійськовий лише підтвердив анкетні дані, тривало близько двох годин і завершилося вимогою захисту повністю закрити судовий розгляд. Команда адвокатів із двох німецьких та одного італійського фахівців обрала наступальну стратегію, піддавши критиці дії сторони обвинувачення. Зокрема, італійський юрист Нікола Канестріні звинуватив німецьку прокуратуру в нечесній грі, вказавши, що пункту про «воєнний злочин» не було в первинному запиті на екстрадицію з Італії. Захист стверджує, що цей пункт додали штучно з метою позбавити українця «функціонального імунітету», який традиційно захищає військових від переслідування за виконання наказів командування, але не діє щодо воєнних злочинів. Крім того, адвокати оскаржують законність передачі прослуханих в Італії телефонних розмов і наголошують, що обвинувачений позбавлений можливості повноцінно виправдовуватися в суді без дозволу українського командування, тобто вимушений захищатися з фактично «зв’язаними руками».

    Окремим вагомим аргументом захисту стала повна відсутність прямих доказів особистої участі Кузнєцова у фізичній операції: на борту судна експерти не виявили ані слідів його ДНК, ані відбитків пальців чи свідчень очевидців. До висновку про керівну роль українця слідство дійшло суто методом виключення, встановивши, що він не володів навичками підривника, водолаза чи штурмана. Водночас юристи наполягають, що сам газопровід був абсолютно законною військовою ціллю. На користь цього наводяться факти, що російський концерн «Газпром» створював і спонсорував власні збройні формування для війни проти України, доходи від палива йшли на фінансування агресії, а прокачування газу трубами на момент інциденту було повністю зупинене самою Москвою для енергетичного шантажу Європи.

    Процес супроводжується гострими політичними баталіями та викликав широкий суспільний резонанс. Під будівлею суду проводили пікет представники проросійської німецької партії BSW, які вимагали політичного розслідування та покарання замовників, тоді як інші активісти прийшли підтримати українця з плакатами про невідповідність звинувачень реаліям війни. Офіційний Київ послідовно відкидає будь-яку причетність державних органів до цієї атаки. Адвокат Нікола Канестріні назвав ситуацію гірким парадоксом правосуддя, наголосивши, що після звірств у Бучі, Маріуполі та численних убивств цивільних першим, кого німецька юстиція притягнула до суду за воєнний злочин у межах російсько-української війни, виявився не російський окупант, а громадянин країни, яка зазнала неспровокованого нападу.

  • Удар по ракетах Путіна: партизани знеструмили стратегічний завод, який працює на російську армію

    Удар по ракетах Путіна: партизани знеструмили стратегічний завод, який працює на російську армію

    У Ростовській області Росії партизани руху «АТЕШ» заявили про успішну диверсію проти одного з підприємств російського військово-промислового комплексу. У місті Азов пошкодили електропідстанцію, яка забезпечувала живлення стратегічного оптико-механічного заводу. За твердженням підпілля, внаслідок операції підприємство залишилося без стабільного електропостачання, а виробництво важливих компонентів для російських ракет було порушене.

    Про операцію 14 жовтня повідомив партизанський рух «АТЕШ» у своєму офіційному Telegram-каналі. Інформацію також поширило агентство «Укрінформ».

    За даними партизанів, об’єктом диверсії стала електропідстанція, від якої залежить стабільна робота Азовського оптико-механічного заводу.

    Це підприємство входить до російської корпорації «Тактичне ракетне озброєння» (КТРВ) та спеціалізується на виробництві оптико-електронного обладнання й компонентів для військової техніки.

    Особливе значення завод має для виробництва високоточної ракетної зброї. За інформацією «АТЕШ», на підприємстві виготовляють навігаційний лідар «Відблиск», блоки автоматики польоту для крилатих ракет Х-101, радіолокаційні головки самонаведення, тепловізійне обладнання та системи керування для інших типів російських ракет.

    Зокрема, йдеться про компоненти для ракет Р-37М, Х-35У, Х-59 та Х-69.

    Ці зразки озброєння використовуються російськими військами, зокрема під час бойових дій проти України.

    У русі стверджують, що після пошкодження підстанції без стабільного електропостачання залишилися ключові виробничі цехи підприємства.

    Насамперед постраждала робота підрозділів, де виготовляють складну електроніку, оптико-механічні вироби та системи наведення.

    За заявою партизанів, аварійна зупинка обладнання порушила поточний виробничий цикл і могла затримати постачання компонентів для російського ракетного озброєння.

    Водночас незалежного підтвердження точного масштабу пошкоджень, тривалості відключення електроенергії та кількості ракет, виробництво яких могло постраждати, наразі немає.

    Як повідомляє ZN.UA, диверсія була спрямована саме проти енергетичної інфраструктури, від якої залежить робота оборонного підприємства.

    Це не перша операція «АТЕШ» проти російських військових і логістичних об’єктів.

    Раніше партизани повідомляли про знищення тепловоза у Воронезькій області. За їхніми даними, це порушило постачання російських військ, які ведуть бойові дії на Куп’янському напрямку.

    Крім того, рух заявляв про диверсію на електропідстанції в Таганрозі. Тоді, за повідомленням партизанів, було порушено електропостачання оборонного підприємства «Атлант Аеро», пов’язаного з виробництвом безпілотних систем.

    Нинішня операція в Азові демонструє, що партизанський рух продовжує заявляти про атаки на промислову та логістичну інфраструктуру російського військово-промислового комплексу.

    Водночас остаточний вплив пошкодження підстанції на роботу Азовського оптико-механічного заводу стане зрозумілим лише після появи додаткової інформації про стан обладнання та відновлення електропостачання.

    На момент публікації незалежно підтверджених даних про повну зупинку підприємства немає.

  • Суд над офіцером ЗСУ сколихнув Німеччину: хто наказав підірвати «Північні потоки» і чим це загрожує Україні

    Суд над офіцером ЗСУ сколихнув Німеччину: хто наказав підірвати «Північні потоки» і чим це загрожує Україні

    У Німеччині розпочався один із найрезонансніших судових процесів останніх років — у справі про підрив російських газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2». На лаві підсудних опинився український військовий Сергій Кузнєцов, якого німецька прокуратура вважає одним з організаторів диверсії в Балтійському морі. Справу супроводжують звинувачення у воєнному злочині, суперечки навколо ролі українських державних структур і питання про можливі наслідки для відносин Києва та Берліна.

    14 жовтня у Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга стартував перший кримінальний процес щодо вибухів на газопроводах Nord Stream, які сталися у вересні 2022 року. Через чотири роки після масштабної диверсії, яка пошкодила три з чотирьох ниток газопроводів між Росією та Німеччиною, німецькі правоохоронці вперше представляють свої докази в межах відкритого судового розгляду.

    Як повідомляють Associated Press та Reuters, обвинуваченим є Сергій Кузнєцов, якого німецьке правосуддя офіційно називає Сергієм К. Прокуратура вважає, що українець координував групу, яка встановила вибухівку на підводних газопроводах поблизу данського острова Борнхольм.

    Кузнєцов заперечує свою причетність до диверсії. Його захист наполягає на необґрунтованості обвинувачень, а українська влада відкидає твердження про державну відповідальність за підрив. Водночас німецьке слідство стверджує, що операція могла бути здійснена за дорученням українських державних структур. Ці твердження поки що залишаються позицією обвинувачення, а не встановленими судом фактами.

    Від затримання в Італії до суду в Гамбурзі

    Історія затримання Сергія Кузнєцова розпочалася 21 серпня 2025 року. Українця заарештували в Італії, неподалік курортного міста Ріміні, де він перебував разом із родиною. Підставою став європейський ордер на арешт, виданий на запит німецьких правоохоронців.

    Після затримання почалася тривала юридична процедура екстрадиції. Захист намагався оскаржити видачу, однак 27 листопада 2025 року Кузнєцова передали Німеччині. Відтоді він перебуває під вартою.

    До початку судового процесу 14 жовтня 2026 року від моменту його затримання минуло майже 14 місяців. Адвокати українця неодноразово порушували питання щодо умов утримання та можливого психологічного тиску. За інформацією ТСН, сторона захисту переконана, що від Кузнєцова намагаються домогтися зізнання, хоча сам він провину заперечує.

    Німецька прокуратура інкримінує українцю низку тяжких правопорушень, зокрема організацію вибухів, пошкодження інфраструктури, порушення роботи об’єктів життєзабезпечення та співучасть у воєнному злочині, пов’язаному з нападом на цивільні об’єкти.

    При цьому відкриття провадження не означає визнання вини підсудного. Суд має перевірити докази прокуратури, аргументи захисту та встановити, чи відповідають інкриміновані дії складу конкретних злочинів.

    За інформацією німецького мовника NDR, до 17 грудня 2026 року призначено 16 судових засідань. Подальші слухання заплановані на січень і лютий 2027 року.

    Таємниці яхти «Андромеда»: як слідство реконструювало диверсію

    Ключовим елементом версії німецької прокуратури стала вітрильна яхта «Андромеда», яку, за матеріалами розслідування, використовувала група ймовірних диверсантів.

    За версією слідчих, до операції були залучені сім осіб, серед яких водолази та фахівець із вибухівки. Учасники групи нібито використовували підроблені документи для оренди яхти, після чого вирушили в Балтійське море.

    Поблизу острова Борнхольм водолази, як вважає прокуратура, спустилися на значну глибину та встановили вибухові пристрої з механізмами відкладеної детонації.

    26 вересня 2022 року в районі газопроводів зафіксували потужні вибухи. Внаслідок пошкоджень газ почав виходити на поверхню моря. Кадри величезних ділянок води, вкритих бульбашками, облетіли світові медіа та стали одним із символів енергетичного протистояння Росії і Заходу.

    За даними The Guardian, німецьке обвинувачення стверджує, що встановлення вибухівки було частиною спланованої операції з позбавлення Росії доходів від експорту газу.

    Важливо, що подробиці підготовки, склад групи та роль конкретних осіб на цьому етапі є версією слідства. Їхню достовірність суд перевірятиме під час розгляду доказів.

    Чому Німеччина вважає підрив воєнним злочином

    Одне з найскладніших питань процесу — юридична кваліфікація вибухів.

    Німецька прокуратура розглядає газопроводи як цивільні об’єкти інфраструктури. Саме тому в матеріалах обвинувачення йдеться не лише про пошкодження майна та організацію вибухів, а й про застосування заборонених методів ведення війни.

    Однак захист має можливість оспорювати як сам факт участі Кузнєцова в операції, так і правову оцінку її можливих цілей.

    Газопроводи «Північний потік» десятиліттями мали важливе економічне й політичне значення для Росії та Німеччини. Москва отримувала від експорту енергоносіїв значні доходи, а Берлін тривалий час покладався на російський газ.

    Тому питання, чи могли такі об’єкти мати військове значення в умовах повномасштабної російської агресії, потенційно стане однією з ключових тем юридичної дискусії.

    Проте можливе економічне значення газопроводів для фінансування російської війни саме собою не доводить, що вони були законною військовою ціллю відповідно до міжнародного гуманітарного права.

    Як зазначає ZDF, справа порушує фундаментальне питання: чи можна кваліфікувати дії військовослужбовця як воєнний злочин за обставин, які сторона захисту може пов’язувати з протидією державі-агресору.

    Остаточну правову відповідь має дати суд, а не політичні заяви чи припущення.

    Ще один українець у справі: затримання в Хорватії та боротьба проти екстрадиції

    Окремий напрямок розслідування стосується українця Володимира Журавльова, якого німецькі правоохоронці підозрюють у безпосередній участі в підводній операції.

    За версією слідства, Журавльов є професійним водолазом, який міг входити до групи, що встановлювала вибухівку на трубопроводах.

    Історія його затримання також набула міжнародного розголосу. Раніше польський суд відмовив Німеччині у видачі підозрюваного. Згодом, у серпні 2026 року, Журавльова затримали в хорватському місті Пула за європейським ордером.

    24 вересня видання «Ненька інфо» повідомляло, що окружний суд Пули дозволив його екстрадицію. Захист українця заявив про намір оскаржити відповідне рішення, а сам Журавльов подав заяву про надання притулку в Хорватії.

    Цікаво, що, за повідомленнями медіа, затримання відбулося під час роботи українця консультантом над голлівудським фільмом Snake Island, сюжет якого також пов’язаний із диверсією на «Північних потоках».

    Про це детальніше йдеться в матеріалі «Ненька інфо» — «Українця у справі „Північних потоків“ вирішили видати Німеччині».

    Російські газові компанії отримали відмову суду

    Ще до початку слухань у Гамбурзі відбулося важливе юридичне рішення, яке безпосередньо стосується фінансових інтересів Росії.

    Компанії Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG, пов’язані з російським газовим концерном «Газпром», намагалися долучитися до процесу як додаткові обвинувачі, однак німецький суд відхилив їхні заяви.

    Як повідомив 2 жовтня німецький мовник NDR, судді не побачили достатніх юридичних підстав для такого процесуального статусу компаній. Зокрема, суд не визнав доведеним, що наслідки вибухів завдали підприємствам шкоди, яка загрожувала їхньому існуванню.

    Це рішення не означає, що власники газопроводів не зазнали збитків або втратили можливість звертатися з майновими претензіями в інших правових процедурах.

    Проте воно означає, що компанії не отримали бажаного статусу в цьому кримінальному процесі.

    Загальна вартість газопровідних проєктів оцінювалася в мільярди євро, а потенційна вартість ремонту пошкоджених ділянок також може бути значною.

    Водночас твердження, що обвинувальний вирок Сергію Кузнєцову автоматично змусить Україну виплатити Росії сотні мільярдів євро, не має підтверджених правових підстав. Для державної відповідальності та присудження будь-якої компенсації знадобилися б окремі юридичні підстави, встановлення відповідальних суб’єктів і відповідна процедура.

    Україна заперечує державну причетність, а в розслідуванні залишається російський слід

    Офіційний Київ неодноразово заперечував причетність української держави до диверсії.

    Президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не організовувала операцію з підриву газопроводів. В Офісі генерального прокурора також заявляли про відсутність встановлених українським слідством фактів, які б підтверджували відповідні накази або координацію з боку державних органів.

    Водночас у німецькому медіапросторі продовжують обговорювати й альтернативні версії подій.

    Зокрема, увагу журналістів привернула інформація про перебування російського спеціального судна SS-750 поблизу острова Борнхольм незадовго до вибухів.

    Данські військові раніше підтверджували, що 22 вересня 2022 року, за чотири дні до диверсії, сфотографували російське судно у відповідному районі Балтійського моря.

    SS-750 має обладнання для проведення складних підводних операцій. Однак його перебування неподалік місця майбутньої диверсії саме по собі не доводить причетність Росії до вибухів.

    Про ці суперечності та альтернативні версії раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі «Український слід тріщить по швах: у справі „Північних потоків“ знову заговорили про Росію».

    Політичний удар по Берліну: чому справа вигідна ультраправим

    Судовий процес відбувається на тлі гострих суперечок щодо майбутньої енергетичної політики Німеччини.

    До повномасштабного російського вторгнення німецька економіка значною мірою залежала від постачання енергоносіїв із Росії. Газопроводи Nord Stream були символом цього співробітництва.

    Після початку великої війни Берлін був змушений кардинально переглянути свою енергетичну політику. Постачання російського газу скоротилося, а Німеччина почала активніше шукати альтернативні джерела енергії.

    На цьому тлі ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» продовжує використовувати питання російського газу в політичній боротьбі.

    Представники AfD виступають за відновлення економічних зв’язків із Москвою та критикують масштаби німецької допомоги Україні.

    Тепер судова справа щодо «Північних потоків» може надати противникам підтримки Києва ще один інформаційний привід для критики уряду.

    Проте сам факт судового розгляду не означає, що Берлін переглядатиме відносини з Україною. Німецька влада наголошує на незалежності судочинства, а міжнародні оглядачі звертають увагу, що Німеччина залишається одним із ключових європейських партнерів України.

    Що буде далі та чому за процесом стежитиме вся Європа

    Суд над Сергієм Кузнєцовим має відповісти на низку принципових питань. Передусім — чи справді обвинувачений брав участь в організації підриву, наскільки переконливими є докази прокуратури та чи можна юридично кваліфікувати інкриміновані дії як воєнний злочин.

    Не менш важливо, чи вдасться слідству обґрунтувати твердження про причетність українських державних структур. Поки що ці припущення не можна вважати доведеними.

    Навіть якщо суд встановить причетність конкретної особи, це автоматично не означатиме доведення відповідальності української держави.

    Перші 16 засідань заплановані до середини грудня, а слухання можуть тривати щонайменше до лютого 2027 року.

    Для України цей процес стане не лише юридичним випробуванням, а й важливою подією в інформаційному та дипломатичному просторі. Для Німеччини — спробою отримати судову відповідь на запитання про один із найгучніших актів саботажу в Європі.

    Головна інтрига полягає в тому, чи зможе прокуратура не просто викласти власну реконструкцію подій у Балтійському морі, а довести її в суді.

    Поки що ж справа залишається відкритою, Сергій Кузнєцов не визнає провини, а остаточну відповідь щодо його відповідальності має дати незалежний суд.

  • Сюрприз до свята окупантів: партизани паралізували ключову залізницю росіян на півдн

    Сюрприз до свята окупантів: партизани паралізували ключову залізницю росіян на півдн

    Український військово-партизанський рух «АТЕШ» здійснив нову масштабну диверсію на тимчасово окупованих територіях, завдавши критичного удару по військовій логістиці російської армії. У понеділок, 30 вересня, представники підпілля повністю вивели з ладу три важливі залізничні вузли на стратегічному напрямку Донецьк – Мелітополь. Знаково, що ця операція відбулася саме в той день, коли кремлівська пропаганда з пафосом відзначала так званий «День возз’єднання», святкуючи чергову річницю незаконної анексії українських регіонів.

    Згідно з повідомленням підпільників, ретельно скоординована атака на транспортну інфраструктуру ворога відбулася поблизу трьох тимчасово окупованих населених пунктів: Луганське, Розівка та Молочанськ. Партизани успішно знищили релейні шафи, які безпосередньо відповідають за автоматизоване керування рухом поїздів. Знищення цього специфічного електронного обладнання робить абсолютно неможливим безпечний та швидкий пропуск важких військових ешелонів із бронетехнікою та особовим складом. Цей залізничний маршрут є життєво важливою артерією, через яку загарбники намагаються безперебійно живити свої передові підрозділи на південній лінії фронту.

    «Без цих вузлів порушується управління рухом ешелонів: сигналізація, стрілки та зв’язок на ділянках. «АТЕШ» методично перерізає шляхи постачання угруповання на півдні. Боєприпаси, техніка та жива сила окупантів залежать від цієї залізниці – і ми відрізаємо їх від постачання», – йдеться в офіційній заяві партизанського руху.

    Блокування південних логістичних маршрутів збігається із загальним ускладненням ситуації для російських військ та зростанням панічних настроїв у їхньому тилу. Нещодавно агенти підпілля спромоглися отримати доступ до закритої інформації, яка розкриває реальний стан справ у політичному керівництві країни-агресора. За їхніми розвідувальними даними, новообрані депутати Державної думи Російської Федерації під шаленим тиском родичів загиблих військовослужбовців були змушені готувати таємне звернення до власного міністерства оборони. У цьому закритому листі політики просили військове командування розглянути можливість термінового відведення армії з лиманського напрямку, де окупаційні сили продовжують зазнавати катастрофічних втрат.

     

  • Диверсія проти українського виробника дронів: у Словаччині підозрюють мережу, пов’язану з ГРУ

    Диверсія проти українського виробника дронів: у Словаччині підозрюють мережу, пов’язану з ГРУ

    У Словаччині посилився політичний скандал навколо спроби підпалу заводу українського виробника безпілотників Skyeton поблизу Пряшева. Опозиційні партії вимагають від уряду Роберта Фіцо скликати Раду безпеки та пояснити, що словацькі спецслужби знали про можливу діяльність мережі, яку німецькі ЗМІ пов’язують із російською військовою розвідкою ГРУ.

    За даними словацького видання Pravda з посиланням на Frankfurter Allgemeine Zeitung, група, пов’язана з російською військовою розвідкою, могла діяти зі Словаччини та бути причетною до планування атаки на підприємство Skyeton. Німецьке видання посилається на джерела у структурах безпеки.

    Раніше словацькі правоохоронці повідомляли, що їм вдалося зірвати підпал заводу в Ганісках поблизу Пряшева. На підприємстві виробляють, зокрема, розвідувальні безпілотники Raybird, які використовують українські Сили оборони. За даними слідства, нападники діяли на замовлення.

    Один із затриманих, громадянин Латвії, під час допиту заявив, що отримував інструкції через Telegram від кількох осіб, одна з яких спілкувалася російською мовою. Він також стверджував, що організатори погрожували його родині. Водночас словацьке слідство офіційно поки не оголосило Росію замовником операції.

    За даними Pravda, якби атаку вдалося реалізувати, під загрозою могли опинитися близько 70 працівників заводу, а потенційні збитки оцінювалися у десятки мільйонів євро.

    Після нових повідомлень опозиційна «Прогресивна Словаччина» заявила, що уряд повинен пояснити, чому інформація про можливий російський слід з’являється насамперед у закордонних ЗМІ. Представники партії закликали Фіцо публічно прокоментувати ситуацію та у разі підтвердження причетності Москви вжити жорстких заходів щодо російських розвідувальних структур у країні.

    Християнсько-демократичний рух також вимагає скликання Ради безпеки та парламентського контролю за роботою Словацької інформаційної служби.

    Водночас керівник SIS Павол Гашпар закликав політиків і ЗМІ не робити передчасних висновків. За його словами, походження операції ще має бути остаточно встановлене, а спецслужба оприлюднить більше інформації після завершення перевірки.

    Це не перша атака або спроба атаки проти Skyeton. Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що у травні російський удар знищив офіс компанії в Києві. Skyeton має виробничі потужності у Словаччині та розвиває партнерства з оборонними компаніями у Великій Британії та Данії. Росія знищила офіс виробника дронів Skyeton у Києві під час масованої атаки — «Ненька інфо»

    Також «Ненька інфо» писала про інший резонансний епізод у Німеччині, де дрон із вибухівкою атакував український транспортний літак Ан-124. У тому випадку слідчі виявили ДНК, яка могла пов’язати інцидент із ширшою мережею диверсій, що, за даними Eurojust, могла діяти в інтересах російської військової розвідки. ДНК на дроні вивела слідчих на російський слід: нові деталі атаки на український Ан-124 у Німеччині — «Ненька інфо»

    Крім того, «Ненька інфо» раніше повідомляла про серію підозрілих польотів безпілотників поблизу стратегічних і ядерних об’єктів у Європі, які експерти пов’язували з можливою російською розвідувальною активністю. 144 загадкові польоти і жодного перехоплення: як Росія випробовувала оборону Європи біля ядерних баз — «Ненька інфо»

    Наразі словацьке слідство офіційно не назвало замовника спроби підпалу заводу Skyeton. Проте нові дані про можливий зв’язок із мережею, пов’язаною з ГРУ, вже стали приводом для серйозного політичного тиску на уряд Фіцо та вимог розслідувати, чи могла територія Словаччини використовуватися для підготовки російських диверсій.