Golosnovinua.com

Позначка: дизельне пальне

  • Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Куйбишевський нафтопереробний завод російської нафтової компанії “Роснефть” у Самарі повністю припинив переробку нафти після атаки безпілотників, яка сталася в ніч проти 10 червня. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в нафтогазовій галузі Росії.

    За словами співрозмовників агентства, внаслідок удару були виведені з ладу обидві установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5. Саме вони є ключовими елементами виробничого процесу на підприємстві. Кожна установка здатна переробляти близько 10 тисяч метричних тонн нафти на добу, що еквівалентно приблизно 73 тисячам барелів. Пошкодження цих об’єктів фактично зробило неможливим продовження роботи заводу.

    Джерела Reuters стверджують, що після удару на території підприємства виникли пожежі, які завдали серйозної шкоди технологічному обладнанню. Масштаб руйнувань виявився настільки значним, що керівництво підприємства було змушене повністю зупинити виробничий цикл. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи заводу.

    Куйбишевський НПЗ вважається одним із важливих підприємств російської нафтопереробної галузі. Він входить до складу Самарського нафтопереробного вузла компанії “Роснефть” і забезпечує виробництво значних обсягів пального для внутрішнього ринку Росії. Крім того, продукція підприємства використовується для забезпечення потреб промисловості, транспортної галузі та військової логістики.

    Згідно з даними галузевих джерел, у 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив близько 4,7 мільйона тонн нафти. У середньому це становило приблизно 94,4 тисячі барелів на добу. За результатами року підприємство виробило близько 800 тисяч тонн автомобільного бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального та понад 1,3 мільйона тонн мазуту. Такі показники роблять завод одним із помітних елементів паливної інфраструктури Російської Федерації.

    Особливу увагу аналітики звертають на обсяги виробництва дизельного пального. Саме дизель є основним видом палива для значної частини військової техніки та транспортних засобів, які використовуються російською армією. Тому будь-які перебої у роботі великих нафтопереробних підприємств потенційно можуть впливати не лише на цивільний ринок, а й на можливості забезпечення військових підрозділів паливом.

    Атака на Куйбишевський НПЗ стала черговим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями підприємства паливно-енергетичного комплексу РФ регулярно стають цілями атак безпілотників. Україна неодноразово заявляла, що такі об’єкти є законними військовими цілями, оскільки забезпечують функціонування економіки держави-агресора та підтримують її військовий потенціал.

    У ніч проти 10 червня Самарська область зазнала масштабної атаки безпілотників. Російська влада повідомляла про роботу систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження низки об’єктів у регіоні. Водночас пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Куйбишевського нафтопереробного заводу українськими далекобійними дронами.

    Самарський нафтопереробний вузол є одним із найбільших центрів переробки нафти на території Росії. До нього входять одразу три великі підприємства: Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Усі вони належать компанії “Роснефть” і мають важливе значення для виробництва моторного пального, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Примітно, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластера вже зазнавали атак безпілотників. Так, Сизранський НПЗ фактично припинив переробку нафти ще 21 травня після того, як українські дрони пошкодили установку первинної переробки CDU-6. Саме ця установка була критично важливою для роботи підприємства, а її виведення з ладу призвело до повної зупинки виробництва.

    Ще раніше, 18 квітня, удару зазнав Новокуйбишевський нафтопереробний завод. Після атаки підприємство тимчасово припинило роботу та було змушене скоротити виробничі потужності. За інформацією галузевих джерел, навіть після відновлення діяльності завод продовжує працювати не на повну потужність.

    Таким чином, атака на Куйбишевський НПЗ стала вже третім серйозним ударом по Самарському нафтопереробному вузлу менш ніж за два місяці. Фактично всі три підприємства, які входять до цього виробничого комплексу, зіткнулися з наслідками атак безпілотників, що суттєво ускладнює стабільну роботу одного з ключових центрів переробки нафти в Росії.

    Експерти зазначають, що регулярні удари по російських НПЗ створюють для Москви одразу кілька проблем. По-перше, знижується обсяг виробництва пального для внутрішнього ринку. По-друге, виникає потреба у масштабних ремонтах дорогого технологічного обладнання. По-третє, збільшуються витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Крім того, частина обладнання для нафтопереробних заводів виробляється за кордоном, а західні санкції значно ускладнюють його закупівлю та постачання.

    На тлі війни Росія вже неодноразово стикалася з перебоями у роботі своїх нафтопереробних підприємств. Удари по об’єктах паливно-енергетичного комплексу стали одним із напрямків української стратегії, спрямованої на послаблення економічних і військових можливостей країни-агресора. Водночас російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень та наслідки атак для нафтогазового сектору.

    Наразі офіційних повідомлень про терміни відновлення роботи Куйбишевського НПЗ немає. Однак джерела Reuters у галузі вказують, що пошкодження мають серйозний характер, а повна зупинка обох установок первинної перегонки свідчить про значні труднощі з поверненням підприємства до звичайного режиму роботи найближчим часом.

  • Ціни на пальне в Україні почали знижуватися

    Ціни на пальне в Україні почали знижуватися

    На українському ринку пального продовжується тренд на поступове здешевлення пального, який сформувався після кількаденного зниження світових цін на нафтопродукти. Як повідомляє профільне видання enkorr, а також аналітики консалтингової групи «А-95», внутрішній ринок уже реагує на зовнішні зміни, однак робить це повільно та нерівномірно через низку економічних і логістичних факторів.

    За даними експертів, протягом останнього тижня на світових ринках спостерігалося зниження котирувань на нафту та нафтопродукти. Це створило умови для корекції оптових цін в Україні, що першочергово позначилося на дизельному пальному. Саме дизель традиційно найбільш чутливий до змін міжнародного ринку через високу частку імпорту та пряму залежність від біржових коливань.

    Згідно з моніторингом консалтингової групи «А-95», у період з 13 по 20 квітня середня гуртова ціна дизельного пального в Україні знизилася на 4,78 гривні за літр і становила 83,51 гривні за літр. Бензин марки А-95 за цей самий період подешевшав на 0,93 гривні за літр — до 66,24 гривні за літр. Скраплений газ також продемонстрував зниження — приблизно на 1,60 гривні за літр у перерахунку, що відповідає зменшенню гуртової вартості на 2 940 гривень за тонну.

    Аналітики зазначають, що попри загальне зниження, динаміка між різними видами пального суттєво відрізняється. Дизель реагує швидше через високий обсяг споживання в комерційному секторі та логістиці, тоді як бензин і скраплений газ демонструють більш інерційне ціноутворення. Це пояснюється як структурою попиту, так і різними умовами контрактів на імпорт.

    У роздрібному сегменті, тобто безпосередньо на автозаправних станціях, реакція на гуртові зміни залишається обмеженою. За даними ринку, середня ціна дизельного пального знизилася приблизно на 60 копійок за літр і становить близько 89,92 гривні. Бензин подешевшав у середньому на 42 копійки — до 72,71 гривні за літр. Скраплений газ змінився найменше — лише на кілька копійок і наразі коштує близько 48,99 гривні за літр.

    Експерти пояснюють таку стриману реакцію низкою внутрішніх чинників. Серед ключових — наявність у мереж автозаправних станцій запасів пального, закуплених раніше за вищими цінами. Через це оператори змушені поступово «розтягувати» корекцію вартості, щоб уникнути збитків. Окремо впливає і надходження нових партій пального, які були законтрактовані ще до початку зниження світових цін.

    Ще одним важливим фактором залишається валютний курс. За даними ринку, гривня за останній тиждень послабилася щодо основних валют: долар і євро додали у вартості. Це частково компенсує ефект здешевлення нафти, оскільки імпорт пального здійснюється у валюті, а отже, навіть за зниження світових котирувань кінцева собівартість для українських операторів може залишатися високою.

    Також аналітики звертають увагу на низьку маржинальність у роздрібному сегменті. У багатьох мережах прибутковість залишається мінімальною, що обмежує можливість швидкого та суттєвого зниження цін для кінцевого споживача. Через це корекція зазвичай відбувається поступово і залежить від швидкості оновлення закуплених запасів.

    Окремо фахівці зазначають, що на ринку зберігається профіцит окремих видів пального, зокрема скрапленого газу. Це створює додатковий тиск на ціни, однак ефект стримується імпортною складовою та витратами на логістику. У результаті ринок перебуває у стані балансування між зовнішнім здешевленням і внутрішніми витратними факторами.

    За прогнозами учасників ринку, подальша динаміка цін залежатиме від тривалості нинішнього тренду на світових нафтових ринках, коливань валютного курсу та швидкості реалізації запасів, сформованих за попередніми цінами. Якщо тенденція на зниження котирувань збережеться, експерти допускають подальше поступове здешевлення пального в роздрібі, однак без різких цінових змін.

    Нагадаємо, раніше аналітики фіксували аналогічне зниження гуртових цін на бензин, дизель та скраплений газ, що стало першим сигналом для корекції роздрібного ринку пального в Україні.

  • В Україні прогнозують подорожчання продуктів через ціни на дизель

    В Україні прогнозують подорожчання продуктів через ціни на дизель

    Різке подорожчання дизельного пального в Україні може спричинити зростання цін на більшість продуктів харчування приблизно на 10%. Водночас ризику дефіциту продовольства в країні немає. Про це повідомив виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу Олександр Буюклі.

    За його словами, головна проблема для аграрного сектору пов’язана не з виробництвом продуктів, а з подорожчанням логістики. Україна залишається нетто-експортером багатьох видів аграрної продукції, тому забезпечення сировиною для виробництва харчів не викликає занепокоєння. Однак зростання цін на дизельне пальне безпосередньо впливає на витрати на транспортування сировини та готової продукції.

    Буюклі зазначив, що лише за останній тиждень ціни на дизельне пальне та мінеральні добрива різко зросли. За його оцінкою, причиною стали зміни на світовому ринку енергоресурсів, зокрема напружена ситуація навколо Ірану, а також коливання валютного курсу.

    За даними ринку, ще до загострення ситуації на Близькому Сході вартість дизпалива у центральних регіонах України становила приблизно 50–53 гривні за літр. Нині ціни зросли до приблизно 70 гривень за літр і вище.

    У середньому аграрним підприємствам потрібно близько 50–80 літрів дизельного пального на один гектар землі за сезон. Через підвищення вартості пального фермери можуть переплатити приблизно 20–30 доларів на кожному гектарі.

    «Це відчутно, але не критично. Багато залежатиме від врожайності. Чим вона буде вищою, тим нижчою вийде собівартість зерна», — пояснив експерт.

    Водночас підвищення цін на мінеральні добрива, за словами Буюклі, не матиме такого значного впливу на собівартість продукції. Більшість великих і середніх аграрних компаній закупили необхідні обсяги добрив ще взимку — у грудні та січні, за старими цінами.

    Найбільше подорожчання відчують невеликі фермерські господарства, які зазвичай купують добрива безпосередньо перед початком польових робіт.

    Попри складну ситуацію на енергетичних ринках, аграрний сектор України має достатній досвід адаптації до кризових умов. За словами експерта, ринок уже пережив значно складніші виклики у 2022–2023 роках, тому нинішнє зростання витрат не повинно призвести до серйозних перебоїв у виробництві чи постачанні продуктів.

  • На Київщині військових судитимуть за розкрадання дизелю зі складів ЗСУ

    На Київщині військових судитимуть за розкрадання дизелю зі складів ЗСУ

    Прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону скерували до суду обвинувальні акти щодо 11 військовослужбовців, яких обвинувачують у викраденні та збуті майже 75 тонн дизельного пального, призначеного для потреб Збройних Сил України.

    За даними слідства, злочинна діяльність тривала протягом 2024–2025 років і охоплює два окремі епізоди. У першому випадку троє військових однієї з частин на Київщині організували незаконний продаж майже 23 тонн дизелю. Сума оборудки склала 23,5 тисячі доларів США.

    Серед обвинувачених — начальник служби пального, начальник складу та ще один військовослужбовець. За версією слідства, вони перекачували пальне з резервуарів та вивозили його для подальшого збуту. Щоб приховати схему, змінювали номерні знаки транспортних засобів і використовували підроблені документи під час проходження контрольно-пропускних пунктів. Правоохоронці викрили та затримали їх у вересні 2025 року. Дії фігурантів кваліфіковано за частиною 3 статті 28 та частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України.

    Другий епізод стосується восьми військовослужбовців, які, за матеріалами справи, протягом листопада 2024 – березня 2025 року заволоділи понад 50 тисячами літрів дизельного пального. Сума збитків державі оцінюється майже у 1,9 мільйона гривень.

    Організатором схеми слідство вважає заступника начальника логістики однієї з військових частин у смт Десна. За версією обвинувачення, він залучив ще сімох військових. Вони виготовляли фіктивні розпорядження, оформлювали так звані “дорожні листи” та списували пальне, створюючи штучні надлишки, які надалі реалізовували.

    У цьому епізоді дії обвинувачених кваліфіковано за частиною 3 статті 255, частиною 4 статті 28, частиною 4 статті 410 та частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України.

    Прокуратура наголошує, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

  • Після зупинки транзиту нафти дві країни ЄС обмежили експорт пального до України

    Після зупинки транзиту нафти дві країни ЄС обмежили експорт пального до України

    Угорщина та Словаччина оголосили про призупинення експорту дизельного пального до України на тлі припинення транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба» через українську територію.

    18 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт зупиняє постачання дизеля до України та не планує їх відновлювати, доки не буде відновлено прокачування нафти у напрямку Угорщини через «Дружбу». За його словами, енергетична безпека країни є пріоритетом, а нинішня ситуація потребує негайних рішень.

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив аналогічні заходи з боку Братислави. Він повідомив, що нафтопереробна компанія Slovnaft тимчасово припиняє експорт дизельного пального до України та низки інших держав. Увесь вироблений обсяг, за його словами, буде спрямований на внутрішній ринок Словаччини.

    Фіцо також припустив, що зупинка транзиту нафти може мати політичний характер. У такому разі, зазначив він, Словаччина може переглянути підходи до підтримки євроінтеграції України та співпраці у сфері постачання електроенергії, якщо версія про політичний тиск підтвердиться.

    Раніше, 16 лютого, Петер Сійярто повідомляв, що Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням забезпечити альтернативний маршрут постачання через нафтопровід Adria. Водночас міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що Загреб не підтримує збільшення закупівель російської нафти, наголосивши, що такі поставки сприяють фінансуванню війни проти України.

    За даними галузевих джерел, Угорщина та Словаччина забезпечують близько 9% українського імпорту дизельного пального. У 2025 році з цих країн до України було поставлено приблизно 629,5 тис. тонн дизеля. Водночас експерти зазначають, що попри значущість цих обсягів, вони не є критичними для українського ринку, оскільки після 2022 року Україна суттєво диверсифікувала канали постачання пального.

  • Російська нафта під іноземним брендом: Укрзалізниця закупила пальне через структуру SOCAR

    Російська нафта під іноземним брендом: Укрзалізниця закупила пальне через структуру SOCAR

    На тлі активної медійної кампанії навколо гуманітарної допомоги від Азербайджану та перетворення автозаправних комплексів SOCAR на так звані пункти незламності, поза увагою широкої публіки залишається інший, значно менш публічний процес. Йдеться про участь компанії «Торговий дім Сокар Україна» у великих державних закупівлях, які викликають серйозні питання з точки зору економічної доцільності, етики та національної безпеки.

    Офіційний Баку звітує про надання Україні допомоги на десятки мільйонів доларів. Водночас саме структура, афілійована з азербайджанською державною нафтовою компанією, отримала масштабний контракт від Укрзалізниці на постачання дизельного пального загальною вартістю 529 мільйонів гривень. При цьому з тендеру фактично було витіснено державну компанію «Укрнафта», чия цінова пропозиція, за наявною інформацією, була суттєво вигіднішою для бюджету.

    Окрему увагу привертає походження пального, яке постачає переможець закупівлі. Дизельне пальне надходить з угорського нафтопереробного заводу, що входить до корпорації MOL. Цей факт набуває принципового значення з огляду на те, що Угорщина продовжує отримувати нафту з Російської Федерації через трубопровідну інфраструктуру, яка проходить територією України.

    Навіть після запровадження санкцій проти окремих російських нафтових компаній, зокрема Лукойлу, постачання російської сировини не припинилося. Воно трансформувалося у складні логістичні та юридичні ланцюжки, де змінюються формальні продавці, але не джерело походження нафти. У результаті держава Україна через закупівлі стратегічної компанії фактично оплачує пальне, вироблене з російської сировини, причому за цінами, які перевищують пропозиції вітчизняного виробника.

    Ситуація стає ще більш резонансною на тлі публічних заяв про розширення стратегічного партнерства між азербайджанською державною компанією SOCAR та російським Газпромом. Хоча представники азербайджанської сторони називають будь-які звинувачення у співпраці з країною-агресором безпідставними та медійною атакою, російські офіційні джерела відкрито повідомляють про нові домовленості та розширення співпраці.

    У цьому контексті благодійні ініціативи — генератори, безкоштовна вода чи чай на автозаправках — виглядають радше інформаційною ширмою. Реальні фінансові потоки формуються не у волонтерських програмах, а в багатомільйонних державних контрактах, де кошти з українського бюджету через складні міжнародні ланцюги опиняються у системі, пов’язаній з економікою країни-агресора.

    Питання полягає не лише у ціні дизельного пального чи формальному дотриманні санкційних обмежень. Йдеться про стратегічний вибір держави у воєнний час — чи може компанія з непрозорим ланцюгом постачання і зв’язками з партнерами Газпрому бути надійним постачальником для критичної інфраструктури України.

  • ДБР затримало групу військових за розкрадання та продаж дизельного пального

    ДБР затримало групу військових за розкрадання та продаж дизельного пального

    Співробітники Державного бюро розслідувань викрили групу військовослужбовців, які організували схему розкрадання дизельного пального з військової частини на Київщині. Про це повідомили у пресслужбі ДБР у вівторок, 16 вересня.

    За даними слідства, злочинну схему очолив начальник служби паливно-мастильних матеріалів, який залучив до неї інших військових. Посадовець завищував витрати в документах та фіктивно списував пальне на транспорт та генератори, тоді як інші учасники перепродавали надлишки дизельного пального.

    Для конспірації вони змінювали номерні знаки на цивільних вантажівках, перевдягали цивільних водіїв у військову форму та використовували підроблені документи на КПП. Слідчі встановили, що таким чином було незаконно реалізовано понад 27 тисяч літрів пального загальною вагою 22,9 тонни.

    Військовим повідомлено про підозри у привласненні військового майна за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 410 КК України). За скоєне підозрюваним загрожує до 15 років ув’язнення.

    Правоохоронці продовжують слідчі дії для встановлення всіх учасників злочинної схеми та можливої причетності інших осіб.

  • Небезпечне дизпаливо від «ЄВРО5» загрожує армії й бюджету

    Небезпечне дизпаливо від «ЄВРО5» загрожує армії й бюджету

    Компанія ТОВ «ЄВРО5», яка позиціонує себе як постачальник пального стандарту Євро-5, фактично постачає дизельне пальне з небезпечними характеристиками. Незалежна експертиза показала, що в паливі цієї фірми вміст сірки перевищує норму в 35 разів — 356 мг/кг замість допустимих 10 мг/кг. Температура спалаху — менше 30°C, що створює пожежну небезпеку та загрозу для техніки.

    Незважаючи на ці факти, пальне ТОВ «ЄВРО5» масово постачається не лише військовим підрозділам, а й комунальним підприємствам, державним структурам, агрофірмам і приватному сектору. Угоди укладають без належного технічного контролю, а податкова служба й екологічна інспекція закривають очі на офіційні скарги та результати лабораторних досліджень.

    Компанія використовує фінансові схеми через фірми-прокладки, що дозволяє їй ухилятися від оподаткування та відмивати мільйони гривень бюджетних коштів.

    Зі слів водіїв і механіків, проблеми з паливною системою на техніці, заправленій цим пальним, виникають регулярно. Водночас фахівці відзначають, що частина техніки, особливо нові авто, здатні працювати на ньому певний час, однак це не скасовує загроз, які несе неякісне пальне.

    «Раз заправив 95-й бензин на “Євро-5” — машина тупила і не тягнула. Більше туди ні ногою», — ділиться один із користувачів. А інші зазначають: «Кожна друга машина в ремонт через паливну систему».

    Поки чиновники звітують про контроль і якість постачання, в реальності відбувається масштабна корупційна схема. Вона не тільки шкодить економіці, а й ставить під загрозу боєздатність армії, ефективність комунальних служб та надійність аграрного сектору.