Golosnovinua.com

Позначка: Джо Байден

  • «Дайте зброю, поки не пізно»: Зеленський розкрив подробиці розмови з Байденом перед вторгненням

    Президент України Володимир Зеленський розкрив подробиці звернень Києва до адміністрації колишнього президента США Джо Байдена напередодні повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. За словами українського лідера, Україна просила Вашингтон терміново надати озброєння та запровадити превентивні санкції проти Росії, однак американська сторона не погодилася на запропоновані кроки.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю, фрагменти якого поширив Clash Report. 

    Глава держави пригадав, що напередодні вторгнення Сполучені Штати попереджали про високу ймовірність масштабного нападу Росії. Українська сторона, своєю чергою, наполягала на негайному посиленні обороноздатності країни.

    «Ми запитали американців: якщо ви вважаєте, що це війна, тоді терміново дайте нам зброю — усе, що можете надати. Але ніхто нічого не дав», — заявив Зеленський.

    За словами президента, Київ також пропонував Вашингтону завчасно застосувати економічний тиск на Кремль, щоб спробувати вплинути на рішення російського керівництва ще до початку бойових дій.

    Однак тодішній президент США Джо Байден, як стверджує Зеленський, відповів, що санкції будуть запроваджені лише у випадку фактичного вторгнення російських військ.

    «Санкції постфактум, а не превентивні. Я не Бог, щоб судити президента, але вважаю, що це була помилка», — наголосив український лідер.

    Таким чином, Зеленський фактично розкритикував підхід адміністрації Байдена до стримування російської агресії. На його думку, міжнародні партнери мали можливість застосувати жорсткіші інструменти тиску ще до 24 лютого 2022 року.

    Водночас заява президента не означає, що превентивні санкції гарантовано могли б зупинити вторгнення. Йдеться про його оцінку рішень, ухвалених Вашингтоном напередодні повномасштабної війни.

    Зеленський також згадав переговори європейських лідерів із Володимиром Путіним безпосередньо перед російським нападом.

    За словами президента, європейські політики продовжували контактувати з очільником Кремля навіть за день до вторгнення, хоча мали менше розвідувальної інформації про підготовку Росії, ніж Сполучені Штати.

    «Путін пообіцяв їм, що вторгнення не буде. Він збрехав їм усім. Він знав, що вторгнення відбудеться. Він знав усе», — заявив Зеленський.

    Ці слова пролунали на тлі нових суперечностей між Києвом і Вашингтоном щодо військової допомоги вже за адміністрації Дональда Трампа.

    Зокрема, 19 жовтня Зеленський повідомив американським законодавцям про затримки постачання ракет, за які партнери України вже заплатили в межах програми PURL. Президент також висловив занепокоєння через обмеження в обміні розвідувальною інформацією.

    За даними Reuters, українська сторона вважає окремі рішення Вашингтона щодо військової підтримки складними для пояснення у відносинах між партнерами.

    Водночас Трамп неодноразово критикував попередню адміністрацію за масштаби допомоги Україні та заявляв про необхідність збереження достатніх запасів американського озброєння.

    Нові заяви Зеленського повернули увагу до подій початку 2022 року та питання, чи могли західні партнери раніше посилити військову підтримку України й економічний тиск на Кремль. Президент переконаний, що відмова від превентивних санкцій була помилковим рішенням.

  • «Іран святкує перемогу»: США завершили військову присутність в Іраку

    «Іран святкує перемогу»: США завершили військову присутність в Іраку

    Сполучені Штати завершили виведення останніх американських військових з Іраку, фактично поставивши крапку у понад двох десятиліттях військової присутності, яка почалася після вторгнення 2003 року.

    Президент США Дональд Трамп оголосив про завершення місії 30 вересня, заявивши, що американська присутність у країні «незабаром стане лише частиною історії». Водночас саме рішення про поступове виведення військ було погоджене Вашингтоном і Багдадом ще у 2024 році за адміністрації Джо Байдена, а команда Трампа завершила реалізацію домовленості.

    За даними Reuters, останні підрозділи залишали переважно базу в районі Ербіля в автономному Курдистані. Перед завершенням місії в Іраку залишалося кілька сотень американських військових, тоді як ще раніше їхня чисельність становила близько 2,5 тисячі.

    Трамп назвав виведення сил перемогою і для Сполучених Штатів, і для Іраку. Він також пов’язав завершення американської присутності з боротьбою проти «Ісламської держави», стверджуючи, що ІДІЛ була розгромлена під час його першого президентського терміну.

    Водночас повного зникнення загрози ІДІЛ міжнародні та іракські структури не констатують. За даними Reuters, угруповання втратило територіальний контроль, однак у країні досі існують його сплячі осередки. Саме це залишається одним із головних ризиків після виходу американців.

    Понад 20 років війни

    Американська військова операція в Іраку почалася у березні 2003 року за президента Джорджа Буша-молодшого. Її результатом стало повалення режиму Саддама Хусейна.

    Основні сили США залишили країну наприкінці 2011 року, однак уже менш ніж за три роки Вашингтон знову направив військових до Іраку. Причиною стало стрімке посилення «Ісламської держави», яка в 2014 році захопила значні території Іраку та Сирії.

    Американські сили повернулися вже в іншому форматі — як частина міжнародної коаліції, яка займалася ударами по ІДІЛ, підготовкою іракських військових, розвідкою та логістичною підтримкою.

    У 2017 році угруповання втратило контроль над більшістю територій в Іраку, а у 2019 році — над останніми значними територіальними опорними пунктами в Сирії.

    За більш ніж два десятиліття операцій в Іраку загинули близько 4,5 тисячі американських військових, повідомляє Reuters.

    Трамп знову розкритикував війну 2003 року

    У своїй заяві Трамп вкотре розкритикував рішення попередніх американських адміністрацій щодо участі США у війні в Іраку.

    Він назвав її «трясовиною», до якої Вашингтон був втягнутий через неправильні політичні рішення, і окремо наголосив, що нинішнє виведення військ відбувається організовано.

    Трамп також протиставив його евакуації американських сил з Афганістану у 2021 році, яка супроводжувалася хаосом у Кабулі та різкою критикою адміністрації Байдена.

    Попри політичну риторику Трампа, Reuters наголошує, що нинішній вихід не є раптовим рішенням Білого дому: його планували протягом кількох років, а ключові параметри були узгоджені ще до повернення Трампа до влади.

    Іран і його союзники називають це перемогою

    Один із головних наслідків виведення американських сил стосується впливу Ірану.

    Reuters пише, що Тегеран та підтримувані ним сили в Іраку відкрито сприймають вихід США як політичну і стратегічну перемогу.

    Командир підтримуваного Іраном угруповання «Ісламський опір в Іраку» Абу Моджтаба аль-Ясірі назвав відхід американців «історичною перемогою» іракських сил опору та «поразкою американського проєкту».

    Такі заяви відображають давню позицію проіранських угруповань, які роками вимагали повного виведення сил США з країни.

    Іран має значний політичний і військовий вплив в Іраку через мережу шиїтських партій, збройних формувань та економічних зв’язків. Після 2003 року цей вплив поступово зростав, особливо після повалення режиму Саддама Хусейна.

    Іракський аналітик у сфері безпеки Джасім аль-Бахадлі в коментарі Reuters припустив, що відсутність американських військових може додатково посилити позиції Тегерана.

    Але є ризик повернення ІДІЛ

    Інша загроза пов’язана з можливим відновленням активності «Ісламської держави».

    Іракські силовики, з якими спілкувався Reuters, застерігають, що ІДІЛ досі зберігає розрізнені осередки та здатність до локальних атак. За їхньою оцінкою, зникнення американської розвідувальної, безпілотної та логістичної підтримки може ускладнити боротьбу з такими групами.

    Найбільше занепокоєння викликають віддалені райони на півночі та заході країни, де контроль сил безпеки традиційно слабший.

    Водночас іракська влада наполягає, що національні сили вже здатні самостійно забезпечувати безпеку країни.

    Саме аргумент про значне ослаблення ІДІЛ був одним із ключових під час переговорів про завершення американської місії.

    Що буде далі

    Формальне завершення американської військової присутності не означає повного розриву оборонних зв’язків між Вашингтоном і Багдадом.

    США й надалі можуть надавати Іраку військову допомогу, озброєння, навчання та підтримку в межах окремих програм. Американський бюджет на 2027 рік, зокрема, передбачає фінансування програм підготовки й оснащення партнерських сил для боротьби з ІДІЛ.

    Проте саме присутність регулярних американських військових підрозділів, яка з перервою тривала з 2003 року, завершилася.

    У підсумку Ірак входить у новий період безпеки, де головними питаннями залишаються баланс між центральною владою і проіранськими угрупованнями, здатність самостійно стримувати ІДІЛ та подальший вплив Тегерана.

    Для США ж завершення місії закриває одну з найдовших і найдорожчих військових кампаній XXI століття. Для Ірану та його союзників це, навпаки, стало символом скорочення американської військової присутності у країні, де Тегеран за останні два десятиліття суттєво наростив свій політичний вплив.

     

  • Стан Джо Байдена погіршився: рак простати поширився на кістки та інші частини тіла

    Стан Джо Байдена погіршився: рак простати поширився на кістки та інші частини тіла

    Стан колишнього президента США Джо Байдена погіршився на тлі боротьби з онкологічним захворюванням. Рак передміхурової залози, який раніше діагностували у політика, поширився на кістки та інші частини його організму. Про це розповів син експрезидента США Хантер Байден.

    Про стан батька Хантер Байден розповів в інтерв’ю BBC.

    За його словами, захворювання прогресує, а Байден відчуває значний біль. Водночас, попри погіршення здоров’я, колишній американський президент продовжує залишатися активним і, за словами сина, намагається вести звичне життя.

    «Рак поширився, дав метастази в кістки й далі. Це дуже боляче. І це в багатьох відношеннях сильно послаблює його. Але він все ще на ногах, він все ще займається своїми справами. І він так вірить у цю країну», — сказав Хантер Байден.

    Він не став уточнювати, які саме органи, крім кісток, були уражені внаслідок поширення захворювання. Водночас син експрезидента назвав спостереження за перебігом хвороби батька дуже сумним і наголосив, що рак суттєво впливає на його фізичний стан.

    За словами Хантера Байдена, його батько при цьому рідко скаржиться на своє самопочуття. Син експрезидента навіть зазначив, що хотів би, аби Джо Байден більше говорив про свій стан і дозволяв близьким бачити, наскільки важко йому доводиться.

    «Єдине, що я скажу про тата і його здоров’я зараз, — я хотів би, щоб він більше скаржився», — розповів Хантер Байден.

    Він також наголосив, що попри хворобу Джо Байден залишається важливою людиною для всієї родини. Хантер назвав батька найкращим батьком, чоловіком і дідусем та підкреслив його сильну прив’язаність до родини.

    Повідомлення про погіршення стану Байдена з’явилося після тривалої боротьби колишнього президента з агресивною формою раку передміхурової залози. Про діагноз стало відомо у травні 2025 року. Тоді представники Байдена повідомили, що у нього виявили рак простати на пізній стадії, який уже дав метастази в кістки.

    На момент оголошення діагнозу лікарі зазначали, що пухлина мала високий показник за шкалою Глісона, яка використовується для оцінки агресивності раку передміхурової залози. Водночас у представників Байдена заявляли, що захворювання є гормонозалежним, що дозволяє застосовувати відповідне медикаментозне лікування.

    Діагноз Байдена свого часу спричинив значний суспільний резонанс у США. Зокрема, інформація про онкологічне захворювання стала приводом для нових дискусій щодо стану здоров’я експрезидента та того, наскільки повною була інформація про його медичний стан у період перебування на посаді глави держави.

    Після оголошення про захворювання в офісі Байдена заявили, що політик разом із лікарями розглядає кілька варіантів лікування. Метою було забезпечити максимально ефективний контроль над хворобою та стримувати її подальше поширення.

    Лікування Байдена тривало протягом наступних місяців. Зокрема, у жовтні 2025 року стало відомо, що колишній президент завершив курс променевої терапії, який застосовували для боротьби з агресивною формою раку простати.

    Однак завершення курсу променевої терапії не означало повного завершення лікування. У випадку метастатичного раку передміхурової залози пацієнти можуть потребувати тривалої терапії та регулярного медичного спостереження. Подальша тактика залежить від реакції організму на лікування, поширення захворювання та інших медичних факторів.

    Нинішня заява Хантера Байдена свідчить про те, що захворювання залишається серйозним випробуванням для 83-річного експрезидента. Водночас конкретної інформації про те, які саме додаткові органи могли бути уражені, родина не надала.

    Джо Байден залишався президентом США до січня 2025 року, після чого передав повноваження Дональду Трампу. Після завершення президентського терміну Байден значно рідше з’являється на публіці, однак продовжує брати участь у політичному та суспільному житті.

    На тлі нинішніх повідомлень особливу увагу привертає те, що, за словами його сина, Байден навіть під час боротьби з онкологічним захворюванням продовжує залишатися активним. Хантер Байден наголосив, що батько зберігає віру в Сполучені Штати та продовжує займатися своїми справами, попри біль і фізичне послаблення.

    Наразі додаткових подробиць щодо подальшого лікування Джо Байдена або прогнозів його лікарів не оприлюднено. Сім’я також не повідомляла, які саме органи могли бути уражені внаслідок подальшого поширення раку.

  • «Дзвонить о другій ночі»: Рубіо розкрив шалений графік Трампа і розлютився через відео, де президент нібито спить

    «Дзвонить о другій ночі»: Рубіо розкрив шалений графік Трампа і розлютився через відео, де президент нібито спить

    Державний секретар США Марко Рубіо емоційно відреагував на звинувачення щодо стану здоров’я президента Дональда Трампа та заявив, що глава Білого дому працює в майже «нелюдському» режимі. За словами Рубіо, Трамп може телефонувати підлеглим із робочих питань о другій ночі або навіть о п’ятій ранку, що, на думку держсекретаря, свідчить не про втому чи когнітивні проблеми, а навпаки — про надзвичайно високий рівень активності президента.

    Суперечка виникла під час слухань у Комітеті із закордонних справ Палати представників Конгресу США. Демократичний конгресмен Тед Лью запитав Рубіо, чи бачив він, щоб Дональд Трамп засинав на важливих зустрічах. Питання прозвучало на тлі поширення в соцмережах відео, на яких президент США нібито дрімає під час офіційних заходів.

    Рубіо категорично заперечив такі твердження. Він заявив, що ніколи не бачив, аби Трамп засинав під час важливих зустрічей. Навпаки, за словами держсекретаря, президент спить дуже мало і часто працює тоді, коли більшість його команди вже відпочиває.

    «Це брехня. Я ніколи не бачив, щоб він засинав. Навпаки, він не спить, і це велика проблема, бо він дзвонить мені о другій ночі, о п’ятій ранку. А я, знаєте, люблю трохи поспати», — сказав Рубіо.

    Після цього конгресмен попросив продемонструвати відео, на якому Трамп, за словами опонентів, нібито задрімав під час виступу самого Рубіо. Побачивши кадри, держсекретар різко відреагував і назвав такі звинувачення абсурдними.

    Рубіо заявив, що не розуміє, чому під час важливого засідання Комітету із закордонних справ законодавці витрачають час на обговорення відеороликів із соцмереж. За його словами, у період складної міжнародної ситуації США мають концентруватися на питаннях безпеки, дипломатії, війни, союзників та глобальних викликів, а не на політичних атаках щодо фізичної форми президента.

    Держсекретар також натякнув на колишнього президента Джо Байдена, заявивши, що Сполучені Штати вже мали главу держави, щодо якого виникали питання про когнітивний стан. Водночас, за словами Рубіо, нинішній президент не має подібних проблем і демонструє надзвичайну працездатність.

    Він наголосив, що Трамп часто працює у режимі, який важко витримати навіть молодшим членам адміністрації. Рубіо стверджує, що спілкується з президентом у будь-який час доби, зокрема пізно вночі та рано-вранці, і вважає це доказом його постійної залученості до управління державою.

    «Я розмовляю з ним у будь-який час дня та ночі. Він працює у нелюдському режимі», — заявив держсекретар.

    Суперечка навколо стану здоров’я Трампа стала частиною ширшої політичної боротьби у Вашингтоні. Демократи дедалі частіше звертають увагу на вік президента, його поведінку на публічних заходах та відео, які поширюються в соцмережах. Республіканці у відповідь називають такі закиди політичною маніпуляцією та спробою відвернути увагу від реальних проблем.

    Під час тих самих слухань у Конгресі Рубіо також відповідав на запитання щодо зовнішньої політики адміністрації Трампа. Зокрема, законодавці порушували теми України, війни Росії проти України, американської допомоги Києву, санкцій проти Москви, а також позиції США щодо НАТО та інших міжнародних криз.

    Раніше Рубіо вже опинився під критикою через те, що у своїй вступній промові не згадав Україну серед ключових міжнародних пріоритетів Вашингтона. Це викликало різку реакцію окремих конгресменів, які вважають підтримку Києва одним із головних тестів для американської зовнішньої політики.

    Попри це держсекретар заявляв, що США продовжують працювати над питаннями допомоги Україні. Зокрема, він анонсував, що найближчим часом можуть з’явитися новини щодо 400 мільйонів доларів військової допомоги Києву, які раніше були схвалені Конгресом, але затримувалися на рівні Пентагону.

    Сам інцидент із питанням про сон Трампа швидко став вірусним у медіа та соцмережах. Одні користувачі висміювали Рубіо за емоційну реакцію, інші підтримували його, заявляючи, що тема здоров’я президента використовується демократами як політичний інструмент.

    Водночас ситуація демонструє, наскільки персоналізованою стала політична боротьба у США. Питання зовнішньої політики, війни, бюджету та безпеки дедалі частіше переплітаються з дискусіями про фізичну витривалість, вік і публічну поведінку лідерів.

    Для Трампа, який роками використовував тему віку та здоров’я своїх політичних опонентів, подібні атаки тепер стали дзеркальною відповіддю з боку демократів. Для Рубіо ж слухання перетворилися не лише на захист зовнішньополітичного курсу адміністрації, а й на публічний захист особистої працездатності президента.

    Поки Білий дім наполягає, що Трамп залишається активним і повністю залученим до роботи, опоненти продовжують вимагати більшої прозорості щодо стану здоров’я президента. А заява Рубіо про нічні дзвінки лише додала новий штрих до образу Трампа як політика, який, за словами його союзників, майже не спить і тримає команду в постійній готовності.

  • Байден подав до суду на Мінʼюст США через 70 годин аудіозаписів із приватних інтерв’ю

    Байден подав до суду на Мінʼюст США через 70 годин аудіозаписів із приватних інтерв’ю

    Колишній президент США Джо Байден подав позов проти Міністерства юстиції США, намагаючись заблокувати публікацію аудіозаписів своїх автобіографічних інтерв’ю, які стали частиною розслідування щодо зберігання секретних документів.

    Про це повідомляє CBS News.

    Йдеться про приблизно 70 годин аудіофайлів та стенограм розмов Байдена з письменником Марком Звонітцером, записаних у 2016–2017 роках під час роботи над автобіографічними матеріалами.

    Саме ці записи пізніше використав спеціальний прокурор Роберт Гер у межах розслідування щодо неналежного зберігання секретних документів після завершення віцепрезидентства Байдена.

    Позов було подано 26 травня. Байден та його адвокати вимагають заборонити оприлюднення записів, стверджуючи, що вони не підпадають під дію американського Закону про свободу інформації.

    Юристи експрезидента наголошують, що інтерв’ю мають приватний характер і містять особисті розмови, які не стосуються виконання державних функцій.

    У позові також зазначено, що Байден ще у 2024 році заявляв про свої права власності на ці матеріали, коли республіканці у Палаті представників намагалися отримати доступ до записів.

    Скандал навколо аудіофайлів виник після публікації звіту спецпрокурора Роберта Гера, який розслідував виявлення секретних документів у приватному офісі Байдена та його будинку в Делавері.

    Хоча прокурор не рекомендував висувати кримінальні обвинувачення проти Байдена, звіт спричинив гучний політичний резонанс через формулювання про нібито «погану пам’ять» президента.

    У документі зазначалося, що під час допитів Байден не завжди міг пригадати точні дати або окремі події зі свого життя та політичної кар’єри.

    Після цього республіканці почали вимагати повного оприлюднення аудіозаписів, стверджуючи, що американці мають право почути реальний стан Байдена під час розмов зі слідчими.

    Демократи та адвокати експрезидента у відповідь заявили, що йдеться про спробу політичного тиску та використання приватних матеріалів для дискредитації Байдена.

    За інформацією CBS News, Міністерство юстиції поки офіційно не прокоментувало новий позов.

    Справу можуть розглядати одразу в кількох юридичних площинах — як у контексті доступу до державної інформації, так і щодо авторських та майнових прав на записи.

    Юридичні експерти зазначають, що рішення суду може створити важливий прецедент для майбутніх президентських розслідувань і визначити межі між суспільним інтересом та правом на приватність колишніх глав держави.

    Ситуація також має політичний підтекст на тлі майбутніх виборчих кампаній у США та посилення боротьби між демократами й республіканцями.

    Республіканська партія вже тривалий час використовує тему віку та стану здоров’я Байдена як один із головних аргументів у політичній боротьбі.

    Водночас сам Байден раніше неодноразово заявляв, що розслідування щодо документів не довело жодного умисного порушення з його боку.

  • Мерц про виведення військ США: «З конфліктом із Трампом це не пов’язано»

    Мерц про виведення військ США: «З конфліктом із Трампом це не пов’язано»

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що рішення Сполучених Штатів скоротити свою військову присутність у країні не пов’язане з його публічними розбіжностями з президентом США Дональдом Трампом. Відповідну заяву він зробив в інтерв’ю німецькому мовнику ARD, яке цитують міжнародні медіа.

     

  • Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Трамп знову атакує Байдена через Україну: чому цифра $350 млрд стала новою політичною зброєю у США

    Президент США Дональд Трамп вкотре різко розкритикував свого попередника Джо Байдена за політику військової підтримки України, заявивши, що попередня адміністрація нібито передала Києву озброєння на суму близько 350 мільярдів доларів без належної компенсації. Ці слова прозвучали під час спілкування з журналістами біля Білого дому, відео якого поширили американські медіа, зокрема CBS News.

    Виступ Трампа став черговим епізодом у серії політичних заяв, які демонструють принципово інший підхід нинішньої адміністрації США до міжнародної допомоги, зокрема у контексті війни Росії проти України. Президент США наголосив, що більше не підтримує практику безкоштовного надання військової допомоги союзникам і вважає, що така політика шкодить національним інтересам країни.

    За словами Трампа, адміністрація Байдена діяла «нерозумно», передаючи значні обсяги військових ресурсів без отримання фінансової компенсації. Він також підкреслив, що його команда змінила підхід: відтепер союзники повинні оплачувати американську зброю та оборонні послуги.

    Водночас ця риторика викликає дискусії серед експертів, адже офіційні дані щодо обсягів допомоги Україні значно відрізняються від озвучених цифр. Згідно з відкритими звітами уряду США та Конгресу, загальний обсяг підтримки України з 2022 року включає не лише військову, а й фінансову, гуманітарну допомогу та кошти на відновлення, і його оцінки суттєво нижчі за заявлені Трампом 350 мільярдів доларів. Аналітики наголошують, що частина цих коштів фактично витрачається всередині США — на виробництво озброєння, підтримку оборонної промисловості та модернізацію армії.

    Однак політичне значення заяви Трампа виходить далеко за межі точності цифр. Вона відображає глибший конфлікт у американській політиці щодо ролі США у світі та підтримки союзників. Республіканська частина політикуму дедалі частіше виступає за скорочення безоплатної допомоги іншим країнам і переорієнтацію ресурсів на внутрішні потреби.

    Заяви Трампа пролунали на тлі загострення міжнародної ситуації, зокрема через конфлікт на Близькому Сході та зростання напруженості навколо Ірану. У цьому контексті президент США також прокоментував стан американських військових запасів, запевнивши, що країна не відчуває дефіциту озброєння, попри активне використання ресурсів у різних регіонах світу.

    «У нас більше зброї, ніж будь-коли», — заявив він, намагаючись розвіяти побоювання щодо можливого виснаження арсеналів. Ця теза важлива з огляду на дискусії в Конгресі США щодо подальшого фінансування оборонних програм і підтримки союзників.

    Окрему увагу Трамп приділив Європейському Союзу, який він навів як приклад «правильного» підходу. За його словами, європейські країни нині оплачують американські оборонні послуги, тоді як попередня адміністрація не вимагала подібної компенсації від України. Така позиція вписується в загальну стратегію Трампа, спрямовану на перерозподіл фінансового навантаження між США та їхніми партнерами.

    Експерти відзначають, що подібна риторика може вплинути на подальший формат підтримки України. Якщо раніше допомога надавалася переважно у вигляді грантів і безповоротних пакетів, то нині дедалі частіше обговорюються варіанти кредитування, спільних програм або комерційних контрактів.

    Для України це означає потенційну зміну умов співпраці зі США. З одного боку, підтримка може зберегтися, але з іншого — вона може стати більш прагматичною та прив’язаною до економічних інтересів обох сторін.

    Політичний контекст також відіграє ключову роль. Заяви Трампа активно використовуються у внутрішній політичній боротьбі в США, де тема допомоги Україні стала одним із маркерів розбіжностей між партіями. Демократи традиційно виступають за продовження підтримки, тоді як частина республіканців закликає до її перегляду.

    Водночас міжнародні партнери США уважно стежать за цією дискусією. Для європейських країн важливо розуміти, чи збережеться стратегічна роль США як гаранта безпеки, чи ж Вашингтон поступово переходитиме до більш ізоляціоністської політики.

    Загалом заява Трампа є частиною ширшого тренду, який свідчить про трансформацію глобальної політики. Питання фінансування безпеки, розподілу витрат і ролі міжнародних союзів стають дедалі більш актуальними на тлі нових геополітичних викликів.

    Для України ця ситуація створює як ризики, так і можливості. З одного боку, зміна підходів у США може ускладнити отримання допомоги, з іншого — стимулює пошук нових форматів співпраці та зміцнення власної оборонної спроможності.

    У підсумку, критика Байдена з боку Трампа є не лише політичним жестом, а й сигналом про можливі зміни у світовій системі безпеки, де економічна доцільність і прагматизм дедалі більше визначатимуть характер міжнародних відносин.

  • США розширюють методи смертної кари

    США розширюють методи смертної кари

    Міністерство юстиції США готує перегляд федеральних правил застосування смертної кари та розглядає розширення методів її виконання. Про це повідомляє Reuters.

    За попередніми даними, у рамках нових підходів до виконання смертних вироків у США можуть бути дозволені альтернативні методи замість традиційних смертельних ін’єкцій. Серед них називають розстріл, застосування електричного стільця та газові методи страти.

    Смертельні ін’єкції залишаються основним способом виконання вироків у США, однак останніми роками їх застосування ускладнилося. Фармацевтичні компанії дедалі частіше відмовляються постачати препарати, що використовуються для страти, через етичні та юридичні обмеження.

    У Міністерстві юстиції вважають, що розширення переліку методів дозволить забезпечити виконання вироків навіть у разі дефіциту необхідних препаратів.

    Після повернення до Білого дому президент Дональд Трамп скасував мораторій на федеральні страти, запроваджений попередньою адміністрацією Джо Байден.

    Виконувач обов’язків генерального прокурора Тодд Бланш заявив, що попередній мораторій «підірвав систему правосуддя» і фактично унеможливив покарання для найнебезпечніших злочинців, включно з терористами та серійними вбивцями.

    Окрім цього, Мін’юст скасував частину обмежень часів Байдена та відновив розгляд десятків федеральних справ, у яких може бути застосована смертна кара.

    Питання смертної кари залишається одним із найбільш суперечливих у США. За соціологічними опитуваннями, підтримка цього виду покарання поступово знижується: близько половини американців виступають за її застосування у випадках вбивств, тоді як значна частина суспільства — проти.

    Правозахисні організації критикують можливе розширення методів страти, наголошуючи, що це може призвести до посилення страждань засуджених і суперечить сучасним гуманітарним стандартам. Частина політиків також називає смертну кару «жорстокою» та «неприйнятною для сучасного правосуддя».

    Дискусії навколо смертної кари активізувалися на тлі гучних кримінальних справ. Зокрема, у справі вбивства української біженки Ірина Заруцька у місті Шарлотт (штат Північна Кароліна) обвинувачений Декарлос Браун-молодший може постати перед судом із можливістю призначення смертної кари.

    Справу ускладнює рішення суду про його недієздатність, що фактично затягує розгляд. Адвокати домоглися відтермінування процесу, а остаточне рішення щодо участі обвинуваченого у суді ще не ухвалене.

    Після трагедії президент Трамп публічно заявив, що наполягає на найвищій мірі покарання для обвинуваченого, що додатково підсилило політичний та суспільний резонанс справи.

    Очікується, що оновлені правила Міністерства юстиції США можуть бути оприлюднені після завершення внутрішнього перегляду процедур. Водночас експерти прогнозують подальше загострення суспільної дискусії щодо меж застосування смертної кари та допустимих методів її виконання у сучасному правосудді США.

  • США ще на рік закрили порти для російських суден

    США ще на рік закрили порти для російських суден

    Президент США Дональд Трамп підписав рішення про продовження ще на один рік режиму надзвичайного стану, який забороняє заходження до американських портів суден, пов’язаних із Росією. Відповідне повідомлення оприлюднив Білий дім у Федеральному реєстрі.

    Йдеться про обмеження, запроваджені ще 21 квітня 2022 року адміністрацією Джо Байден після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тоді у США оголосили національний надзвичайний стан, який дозволив обмежити доступ суден, пов’язаних із Російською Федерацією, до американських портів. Відтоді цей режим щороку продовжується і залишається частиною санкційної політики Вашингтона.

    Суть обмежень ширша, ніж може здатися на перший погляд. Вони стосуються не лише суден під російським прапором. Під заборону підпадають усі судна, які мають будь-який зв’язок із Росією — через власників, операторів або інші форми контролю. У межах цього режиму уряд США може не тільки забороняти заходження таких суден у порти, а й контролювати їхнє пересування у територіальних водах країни. Ці повноваження реалізуються, зокрема, через Міністерство внутрішньої безпеки США.

    У Білому домі пояснюють продовження обмежень тим, що політика Російської Федерації й надалі становить загрозу міжнародним відносинам і національній безпеці США. У документі наголошується: дії російської влади створюють “надзвичайну та незвичайну загрозу”, яка потребує збереження таких заходів.

    На практиці це рішення має відчутні наслідки. Російські судна залишаються відрізаними від одного з найбільших ринків морських перевезень у світі. Це ускладнює логістику, підвищує витрати на транспортування і змушує компанії шукати обхідні маршрути.

    У відповідь на санкції Росія активніше використовує так званий “тіньовий флот” — судна з непрозорою структурою власності. Вони дозволяють частково обходити обмеження, але водночас створюють нові ризики: проблеми зі страхуванням, обмежений доступ до міжнародних портів і підвищену увагу з боку регуляторів.

    Попри загальну жорсткість санкційної політики, США іноді застосовують точкові винятки. Зокрема, Міністерство фінансів США раніше виключало окремі російські судна із санкційних списків. Водночас такі рішення мають індивідуальний характер і не свідчать про зміну загального курсу.

    Більше того, після завершення тимчасових винятків, запроваджених адміністрацією Трампа, санкції США проти російської нафти знову набрали повної сили. Це підтверджує, що Вашингтон продовжує системно тиснути на ключові сектори російської економіки — зокрема енергетику та морські перевезення.

    Експерти наголошують: обмеження у сфері морської логістики мають стратегічне значення. Вони впливають не лише на окремі перевезення, а й на глобальні ланцюги постачання, ринок страхування суден і можливості обходу санкцій через треті країни.

    Саме тому такі заходи розглядаються як важливий інструмент економічного та політичного тиску. Очікується, що дія цього режиму і надалі переглядатиметься щороку.

    Втім, з огляду на нинішню геополітичну ситуацію та відсутність ознак деескалації, швидке скасування обмежень виглядає малоймовірним. США, ймовірно, і надалі координуватимуть санкційну політику із союзниками та посилюватимуть контроль за її дотриманням.

  • Трамп різко розкритикував допомогу Україні та Зеленського

    Трамп різко розкритикував допомогу Україні та Зеленського

    Під час публічної заяви на тлі загострення ситуації навколо Ірану президент США Дональд Трамп різко розкритикував політику попередньої адміністрації щодо підтримки України та особисто висловився на адресу українського лідера Володимир Зеленський.

    У своєму дописі Трамп заявив, що за президентства Джо Байден Сполучені Штати нібито витратили «сотні мільярдів доларів», передаючи Україні озброєння, і при цьому не подбали про поповнення власних арсеналів. За словами чинного глави Білого дому, його попередник «роздав найсучасніше озброєння безкоштовно», що, на його думку, створило ризики для національної безпеки США.

    Окремо Трамп використав щодо Зеленського порівняння з П. Т. Барнум — відомим американським шоуменом XIX століття. У сучасному американському політичному дискурсі ім’я Барнума часто асоціюється з показовістю та гучним самопросуванням. Таким чином, висловлювання Трампа мало відверто іронічний та критичний характер.

    Водночас президент США підкреслив, що після його повернення до влади військові запаси були відновлені. Він заявив про «практично необмежені резерви» американських озброєнь і запевнив, що нині країна має достатній ресурс для ведення тривалих військових кампаній у разі потреби. За його словами, наявні системи перевищують за якістю озброєння інших держав.

    Заяви пролунали на тлі зростання напруженості навколо Ірану та активних дискусій у США щодо подальшої військової допомоги Україні. Питання обсягів підтримки Києва традиційно залишається одним із найбільш політизованих у внутрішній американській політиці, особливо в умовах ескалації на Близькому Сході.