У 2017 році в Київській області розгорівся скандал довкола бренду «Гаврилівські курчата». У Вишгородському районі було виявлено пташиний могильник — десятки тисяч мертвих курчат закопали просто на полях. Це спричинило масштабне забруднення ґрунтів і води, люди скаржилися на сморід і захворювання дітей. Збитки для довкілля оцінили у понад 253 млн грн.
У 2018 році власників бренду — Євгена та Марину Сігал — разом із директором філії Іваном Зазулею затримали. Суд встановив для них рекордні застави від 80 до 90 млн грн. Але вже за тиждень Апеляційний суд знизив ці суми у десятки разів — до 5 млн грн. Менш ніж за рік прокурор закрив справу, заявивши, що складу злочину в діях бізнесменів не було.
Втім, проблеми «Гаврилівських курчат» на цьому не завершилися. Підприємства, що входять у структуру компанії «Агромарс» — «Комплекс Агромарс», «Курганський Бройлер», «Голден Крос» та «Бориспільський комбікормовий завод» — опинилися на межі банкрутства. Частина виробництва зупинилася, а кредитори подали позови на майже 2 млрд грн.
Подружжя Сігалів, як стверджують експерти, продовжує використовувати складні корпоративні схеми, щоб приховати активи і вивести майно. Їхні компанії мінімізують податкові зобов’язання, а прибутки легалізуються через операції з нерухомістю.
Скандал із «Гаврилівськими курчатами» став показовим прикладом того, як великі бізнес-групи можуть уникнути кримінальної відповідальності навіть після очевидної екологічної катастрофи. Ані довкілля, ані постраждалі громади не отримали компенсацій за завдану шкоду.
У Київському морі спостерігається рекордне зниження рівня води, що призвело до значного збільшення площі існуючих островів. Еколог Олександр Соколенко вважає, що це явище пов’язане зі скиданням води на дамбі Київської ГЕС. У коментарі для ТСН він зазначив, що “зниження рівня води в Київському водосховищі пов’язане зі скиданнями води на дамбі”.
Соколенко попереджає, що різке зниження рівня води може негативно вплинути на екосистему водосховища, особливо в північній частині, де розташовано багато невеликих боліт і ставків. “Таке різке зниження може призвести до масової загибелі риби”, – додав він.
Еколог підкреслив, що зниження рівня води за короткий проміжок часу є особливо небезпечним для водойм та їхньої фауни. Також Соколенко нагадав, що в кінці серпня окупанти атакували дамбу Київської ГЕС, коли одна з російських ракет влучила в об’єкт. Після цього експерти зафіксували рекордне зниження рівня води.
“Це може бути однією з можливих версій нинішнього обміління, але реальна причина поки невідома”, – підкреслив експерт, закликавши до уваги проблеми, які можуть виникнути через подібні екологічні зміни.
Забруднення річок Десна і Сейм, яке почалося в Сумській та Чернігівській областях і, ймовірно, було викликане скиданням забруднень з Курського регіону Росії, досягло Київщини. Це викликало тривогу у столиці, оскільки забруднені води наближаються до місць, де відбувається водозабір для киян.
Впродовж кількох останніх тижнів після того, як нечистоти потрапили у Сейм, лунали загрозливі повідомлення про наслідки для Києва, оскільки 60% питної води кияни одержують після очищення саме з Десни.
Чи є чого боятися киянам зараз і що відбулося за ці кілька тижнів, ВВС Україна дізнавалася в державних органах і запитувала екологів.
Звідки бруд у Сеймі
Кілька тижнів тому, коли у Сеймі на Сумщині побачили плями бруду і загибель риби, пролунали припущення, що йдеться про скидання нечистот на території Курської області РФ, де також протікає ріка.
“Припускаємо, що це було скидання з цукрового заводу у Курській області. Такий висновок робимо, проаналізувавши космічні знімки. Пішла чорна забруднена вода. (…) Ніяких хімічних, отруйних сполук у ній не виявили, лише органіку”, – розповідав виконувач голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович.
За його словами, фахівці виявили невідомі органічні сполуки, які поглинули кисень у воді, і це стало причиною масової загибелі риби.
Є й інша версія, її дотримуються в Київському еколого-культурному центрі: органічний бруд міг потрапити у води Сейму з підприємства села Тьоткіно на Курщині, де обробляють шкіру.
Автор фото,фейсбук Наталії Павленко-Воскресенської
Підпис до фото,Жителі Сумщини розповідали про сморід і слиз на берегах Сейму
Як виглядав забруднений Сейм, розповідають очевидці.
“Запаху майже немає, поки я не почала чіпати дно – зразу пішов сморід, ніби з туалету. Багато трупиків раків, де-не-де суха рибка, багато черепашок на березі. І найголовніше – всюди зелений слиз, схожий на водорості, на перший погляд. Але то не вони. Всередині них чорна тягуча рідина, ніби розплавлена смола. Дно, коли його торкаєшся, стає чорним”, – писала у фейсбуку Наталія Павленко-Воскресенська.
Загалом у Сумській області у Сеймі зібрали і поховали понад 12 тонн загиблої риби, ще вісім тонн – у Чернігівській області у Десні.
Забрудення Десни біля Чернігова
Виконувач обов’язків мера Чернігова Олександр Ломако розповідав, що вода в Десні біля Чернігова потемніла, спостерігався замор риби, у деяких місцях біля річки відчувався неприємний запах.
Водночас очільник міста нагадав, що Чернігів, як і Сумщина, не споживають воду з річок, бо забір відбувається з артезіанських свердловин.
Тому загрози життю та здоров’ю містян немає, вважає Олександр Ломако. Водночас в області діє заборона на вилов риби і купання у Десні.
Автор фото,Держрибагентство
Підпис до фото,Загалом близько 20 тонн риби загинуло у Сумській та Чернігівській областях
Щоб зупинити загибель риби та інших біоресурсів, тут почали насичувати воду киснем.
Для цього встановили шість компресорів, протягли шланги у воду і цілодобово проводять аерацію.
“За результатами візуального спостереження зафіксовано зменшення замору біоресурсів”, – кажуть екоінспектори Чернігівської області.
Обласна держекоінспекція та міністерство захисту довкілля ще минулого тижня запевняли, що забруднення повільніше рухається в бік Києва.
Керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко каже, що у Десні відбувається також природна аерація, оскільки ця ріка відрізняється від Сейму. Десна повноводніша, швидша, холодніша, має водовороти, і саме тому вода насичується киснем.
“Кисень туди пішов не завдяки міністерству і чиновникам, а передусім завдяки природі”, – каже він в інтерв’ю ВВС Україна.
Автор фото,Міністерство захисту довкілля
Підпис до фото,Нещодавно призначена очільниця міністерства захисту довкілля Світлана Гринчук побувала у Чернігівській області і зробила висновок, що рух забруднень у Десні уповільнився
Якість води у Києві
На сьогодні забруднення дійшло до сіл Літки та Рожни Броварського району, що під Києвом.
Але основна його концентрація – між селами Остер та Максим Чернігівської області. Місцеві мешканці пишуть у соціальних мережах, що Десна у тих місцях помирає.
Заступник голови Державного агентства водних ресурсів Ігор Гопчак каже, що експерти вже почали фіксувати перші ознаки зміни кольору води та рівня каламутності у Десні у Київській області. Але, наголошує він, турбуватися про якість питної води у столиці не варто.
Київводоканал постачає воду киянам з трьох джерел: 10% – з артезіанських свердловин, 30% – з Дніпра і найбільше 60% – з Десни. Саме тому у соціальних мережах ширилися повідомлення про загрози для більшої частини Києва у разі, як бруд по Десні наблизиться до Київщини.
Лунали заклики запасатися питною водою із супермаркетів і бюветів. Проте у Київводоканалі заспокоюють і кажуть, що ситуація під контролем і на сьогодні усі показники питної води – у нормі.
“Київводоканал забезпечений реагентами для знезараження води в повному обсязі. Всі процеси з водопідготовки здійснюються в установленому порядку, всі водопровідні споруди працюють в штатному режимі”, – наголошують фахівці Київводоканалу.
Чи можливе природне очищення води
Володимир Борейко із Київського еколого-культурного центру вважає, що, можливо, у спеціальних заходах знезараження води потреби не буде. Це пояснюється сотнями кілометрів протяжності ріки Десни до Києва.
“Це кілометри природної аерації. Якщо це спрацює, то ця пляма органічного бруду буде “з’їдена” у річці, концентрація його суттєво зменшиться”, – пояснює еколог.
Про це каже також гідролог Віктор Вишневський. За його словами, об’єм забрудненої води у порівнянні з водами Десни невеликий – кілька тисяч кубічних метрів, у той час як за рік Десна проносить мільярди кубічних метрів.
Пляма рухалася повільно, вона розчинялася, саме тому ближче до Києва наслідки забруднення суттєво зменшилися.
Фахівці нагадують також про те, що кияни отримують воду не лише з Десни, а система водопостачання є єдиною і “закільцьованою”, тому при потребі Київводоканал може перерозподілити забір води, зменшивши отримання її з Десни.
Наше джерело повідомляє, що проблему з викидами небезпечних елементів у річки Сейм та Десна, які спровокували забруднення і масовий мор риби, спеціально замовчують, оскільки на одному з підприємств сталася аварія з викидами небезпечних елементів.
Ймовірно, аварія сталася на одному з хімічних підприємств міста Шостка. Також були надзвичайні ситуації на Шосткинському заводі «Зірка», який виробляє різні речі, включаючи порох та інше. Все це відбулося під час масового відключення електроенергії, яке в регіоні відбувається постійно.
Це результат курської операції. Проблема в тому, що на даний момент майже неможливо звинуватити росіян в цій екологічній катастрофі. Ось чому мовчать голоси з Банкової. Інакше вже давно б розповсюджували меседж про екологічний тероризм.
Схоже, що чекають на щось (поки замітають сліди).
Попереджаємо українців, що забруднена вода може спровокувати у вас сотні небезпечних хвороб у майбутньому. Це також вплине на наступні покоління.
В Чернігівській області річка Сейм та річка Десна зазнали серйозного забруднення, що викликане водами з Курської області Росії, де тривають бойові дії. Про це повідомив перший заступник міністра захисту довкілля Краснолуцький.
26 серпня річка Сейм стала чорного кольору, а масова загибель риби підтвердила масштаб забруднення. Вода з річки Сейм вже досягла Десни, і забруднені води очікується, що досягнуть Києва 10-12 вересня.
Водозабори столиці та Броварів зафіксували незначне перевищення хімічного споживання кисню та підвищений вміст заліза і марганцю. Проте, згідно з заступником міністра навколишнього середовища Крамаренком, біогенні та хімічні показники забруднення залишаються в межах норми, і наразі ризиків для здоров’я населення немає.
