У Броварському районі Київської області зафіксували незвичне природне явище — торнадо. Відео атмосферного вихору, яке швидко набрало популярність у соцмережах, опублікували дописувачі телеграм-каналу «Реальний Київ».
Фахівці пояснюють, що спостережене явище більше нагадує смерч — різновид торнадо, який за природою формування майже не відрізняється від свого потужнішого аналога. Як розповів еколог Олександр Соколенко у коментарі для ТСН.ua, торнадо виникають через зіткнення контрастних повітряних мас — теплої і холодної. Чим різкіша зміна температури, тим вищий ризик появи вихорів.
«Торнадо найчастіше трапляються у регіонах із постійними контрастами повітряних мас, наприклад, на півдні США. В Україні ці явища рідкісні та зазвичай менш потужні», — зазначив експерт.
За словами Соколенка, в Україні смерчі зазвичай фіксують на півдні — в Одеській області та біля Чорного моря. Однак торнадо у Київській області пояснюється аномальним перепадом температур: після надзвичайно теплої погоди тиждень тому на регіон різко вторглося холодне арктичне повітря.
Фахівець підкреслив, що поява торнадо у квітні є нетиповою для України і зазвичай подібні явища трапляються влітку, у період пікової сонячної активності. Тому така рання фіксація вихору може свідчити про вже відчутні кліматичні зміни.
Хоча зафіксоване торнадо виглядало ефектно, за оцінкою еколога, його сила була невеликою: вихор міг максимум збити людину з ніг або вирвати щось з рук, але не спричинити масштабних руйнувань.
Олександр Соколенко також застерігає, що в майбутньому кількість таких природних явищ в Україні може зрости. Хоча наразі вони менш руйнівні, ніж в США, із подальшими кліматичними змінами Україна ризикує все частіше стикатися з небезпечними атмосферними вихорами.
Запаси скумбрії у північно-східній Атлантиці стрімко зменшуються, і науковці закликають відмовлятися від її споживання на користь більш екологічних морепродуктів. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на звіт Товариства охорони моря (MCS).
Колись чисельна та популярна скумбрія тепер потрапила до категорії видів, що перебувають під загрозою, згідно з останнім випуском довідника Good Fish Guide. Основна причина такого падіння — надмірний вилов, зокрема з боку Норвегії та Великої Британії. За останні чотири роки вилов скумбрії перевищував встановлені межі приблизно на 23% щороку.
«Скумбрія відчуває значний тиск через рибальську діяльність. Популяція скоро не зможе відновлюватися самостійно. Потрібні невідкладні дії, зокрема міжнародні домовленості про обмеження вилову відповідно до наукових рекомендацій», — наголосила менеджерка Good Fish Guide Еліс Мур.
У довіднику Good Fish Guide використовується кольорова система: зелений колір (оцінки 1–2) означає добрий стан популяції, жовтий (оцінки 3–4) — потребу в поліпшенні, а червоний (оцінка 5) — небезпеку. Скумбрію, виловлену в північно-східній Атлантиці тралом на середній воді, переведено з жовтої категорії до критичної — з оцінки 3 на 4. Це означає, що супермаркетам і ресторанам рекомендують припинити її продаж.
Альтернативою скумбрії можуть стати оселедець із Північного моря та сардини з регіону Корнуолл. Окрім того, екологічно безпечним варіантом залишаються мідії, вирощування яких не шкодить довкіллю.
Також в організації застерігають, що «велика п’ятірка» морепродуктів — тріска, пікша, лосось, тунець і креветки — перебуває на межі допустимих норм вилову. У зв’язку з цим споживачам радять звернути увагу на менш популярні, але стабільні за чисельністю види, зокрема морську капусту та хек.
Експерти наголошують, що вибір у бік стійких морепродуктів може вплинути на екологічну ситуацію, сприяти відновленню популяцій риби та допомогти зберегти морське середовище для майбутніх поколінь.
Україна — країна, де є все: гори, море, степ, старовинні фортеці, і, як виявилось, міста з майже ідеальною чистотою. У часи, коли багато українців подорожують країною, важливо знати: де справді дбають про благоустрій, а не просто фарбують бордюри. Тож ось десятка найчистіших міст України — з реальними прикладами, а не відосиками з Інстаграму.
1. Горішні Плавні — індустріальний рай на чистій землі
Це місто — приклад того, як можна бути промисловим, але не брудним. Попри наявність кар’єрів та заводів, тут повітря чистіше, ніж в багатьох “відпочинкових” містах. Парки з ландшафтним дизайном, сортування сміття, лавочки без реклами ставок і повна відсутність випадкового сміття — усе це реальність, а не PR.
2. Ізмаїл — чисте місто біля Дунаю
Південне місто, яке не схоже на туристичний базар. Тут чисто, зелено й тихо. Улюблений Придунайський парк вилизаний до блиску, а боротьба з незаконними смітниками — не просто слова у звітах. Громада працює, влада підтримує, результат видно.
3. Світловодськ — зелена чистота біля води
Місто на березі Кременчуцького водосховища відоме своїми парками, скверами та охайністю. Тут активно працюють з відходами, регулярно прибирають вулиці, а містяни не викидають обгортки “де попало”. І так, це відчувається вже з вокзалу.
4. Харків — мегаполіс, який встигає бути чистим
Попри війну та постійні удари, Харків не здається й тримає рівень. Місто з серйозною інфраструктурою сортування, новими скверами та акуратними дворами. Тут і метрополітен блищить, і вулиці регулярно пилососяться — в буквальному сенсі.
5. Бровари — чисте передмістя великого Києва
Бровари — не просто спальник, а зразкове місто в плані чистоти. Тут ідеальні зони для відпочинку, парки, де не валяються пакети, і система утилізації, яку Києву ще варто повчитися. Навіть пішоходи тут відповідальні — не кидають недопалки.
Це місто — майже еталон: сортування сміття, велодоріжки, регулярне прибирання, а ще свідома громада, яка дійсно “за екологію”. Сквери завжди прибрані, вулиці чисті, повітря свіже, а сам Франківськ — якраз на межі між модерном і карпатським шармом.
7. Олександрія — чистота в центрі України
Місто, яке не дуже на слуху, але може приємно здивувати. Парки з рівно підстриженим газоном, вулиці — без реклами, а сміттєві баки — не переповнені. Місцева влада тримає порядок, а жителі не чекають на при
З січня по жовтень 2024 року Україна імпортувала понад 50 тисяч легкових електричних автомобілів, що свідчить про стрімке зростання популярності екологічно чистого транспорту в країні. Загальна митна вартість цих авто склала майже 1,1 мільярда доларів. Про це повідомляє асоціація “УкрАвтопром” з посиланням на дані Державної служби статистики.
Зазначається, що з цієї кількості новими були 13 684 авто, а ще 36 541 – вживаними. На купівлю нових електромобілів імпортери витратили 368 млн доларів. При цьому митна вартість вживаних електромобілів становила 730 млн доларів.
У листопаді українці придбали 4,5 тисяч ввезених з-за кордону вживаних легкових авто віком до 5 років. Тоді вперше, найбільшу частку в цьому сегменті охопили електрокари – 44%. Одразу за ними йшли бензинові авто – 35%.
Минулого місяця українці також придбали понад 800 легковиків, ввезених з Китаю. Зазначається, що це на 37% менше, якщо порівнювати з минулорічним листопадом.
З 1 січня 2025 року в Україні вступають в силу нові екологічні стандарти, які суттєво обмежать імпорт старих автомобілів. Згідно з новими правилами, в країну не можна буде ввозити транспортні засоби, які не відповідають стандарту “Євро-6” або його еквівалентам. Це рішення має на меті покращення екологічної ситуації та зниження рівня забруднення повітря.
Відповідно до них, ввозити в країну можна буде лише автомобілі, які відповідають екостандарту “Євро-6”, тобто випущені після 2015 року.
Нові норми торкнуться як нових, так і вживаних транспортних засобів таких типів:
сідлові тягачі для напівпричепів;
автобуси;
вантажівки;
спецтехніка (автокрани, евакуатори тощо);
нові легкові автомобілі, які проходять першу реєстрацію.
Досі до України дозволялося ввозити автомобілі, що відповідали стандарту “Євро-2” і вище, тобто випущені після 1996 року.
Вживані легкові автомобілі, які вже експлуатувалися за кордоном і мають стандарт не нижче “Євро-2”, можна буде ввозити й надалі. Ці правила не стосуватимуться також електромобілів, оскільки вони не мають двигуна внутрішнього згоряння.
Нові обмеження не поширюватимуться на транспортні засоби, що ввозяться як гуманітарна допомога або для потреб Збройних Сил України.
Застосування нового регламенту, який раніше відкладали через війну, має на меті оновлення автопарку України та зменшення шкоди довкіллю. Однак це може призвести до зростання цін як на нові, так і на вживані автомобілі через зменшення доступного вибору.
Нововведення є важливим екологічним кроком, але також викликає побоювання щодо доступності авто для українців із середнім доходом.
Нагадаємо, у жовтні українці витратили 11,1 мільярда гривень на придбання нових легкових преміумавтомобілів.
На мальовничому березі озера Пулемецьке в Шацькому районі планують звести сучасний Центр олімпійської та паралімпійської підготовки й реабілітації. Цей амбітний проект, розроблений італійськими архітекторами, покликаний стати місцем підготовки спортсменів з обмеженими можливостями та відновленням для учасників АТО/ООС, які потребують фізичної та психологічної реабілітації.
Днями у Шацькій селищній раді відбулася четверта онлайн зустріч з міланським архітектором Франко Тальябуе, його командою та ТОВ “Інновації та реконструкції для суспільства”, що займаються розробкою проєкту “Центр олімпійської, паралімпійської підготовки та реабілітації для людей з інвалідністю та учасників АТО/ООС”.
Центр підготовки заплановано побудувати у селі Залісся Шацької громади. Міжнародне журі Хакатону “100 ідей для міст” від IRS вже відзначило проект як інноваційний та соціально важливий.
Як повідомили у Шацькій селищній раді, Богдан Тимошук, секретар Шацької селищної ради, висловив подяку італійським колегам та IRS за їхню підтримку та готовність розробити передпроєктну документацію, що передбачає перелік матеріалів і послуг для будівництва центру. Реалізація проєкту матиме позитивний вплив на розвиток інфраструктури Шацької громади і Волині в цілому, адже в центрі будуть створені сучасні умови для реабілітації, тренувань наших співвітчизників.
Проєкт передбачає будівництво споруди з екологічних матеріалів, зон для різних спортивних активностей, доріжок для піших і велосипедних прогулянок, а також патіо, де відвідувачі зможуть відпочивати, насолоджуючись красою природи.
“Завдяки просторим відкритим зонам та екологічним матеріалам будівля має природну гармонію, а спеціально створені стежки над дюнами дозволяють легко пересуватися між зонами активностей”, – розповів Тимощук.
Цей проєкт став можливим завдяки ініціативі Хакатону “100 ідей для міст”, організованого ТОВ IRS (“Інновації та реконструкції для суспільства” та Клубом мерів).
Центр, розташований на березі озера Пулемецьке в Шацькому національному парку, гармонійно поєднує архітектуру з природним середовищем. Одноповерхова будівля з прозорими конструкціями та синусоїдальними лініями забезпечує доступність для всіх, включно з людьми з інвалідністю. З відкритих майданчиків та спортивних полів відкривається мальовничий вид на озеро, що сприяє гармонійному поєднанню тренувань з природою. Інноваційне рішення у вигляді пірсу та кільцевої тераси, що виступає до озера, створює унікальний зв’язок між спортивними об’єктами та природою. Це сприяє благополуччю та збагачує кліматичне сприйняття, об’єднуючи різні елементи довкілля
Мета Хакатону – створення інноваційних рішень для розвитку українських міст, громадських просторів та інфраструктури. Проєкт IRS під керівництвом Ірини Ярмоленко активно залучає міжнародних фахівців до підтримки перспективних ідей, спрямованих на відновлення та модернізацію громад України. Хакатон дозволяє об’єднати зусилля муніципалітетів та архітекторів у реалізації важливих проєктів.
Запрошуємо мешканців, бізнес та донорів долучитися до реалізації цього соціально значущого проєкту! Його презентація відбудеться на Всеукраїнському саміті мерів 8 листопада в Києві.
В Україні триває дискусія про перехід до відновлюваних джерел енергії та поступове відмовлення від вугілля. Проте економіст Олексій Кущ вважає, що такий крок може бути надто передчасним для країни, що стикається з економічними труднощами та енергетичною залежністю.
Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.
А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.
Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:
Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.
Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.
Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.
А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.
У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.
Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.
Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.
Поширення електромобілів не змогло вбити попит на нафту
Фото: Citroen
Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.
Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.
Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.
Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.
А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.
Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.
І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.
Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.
І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.
Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.
Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.
Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.
І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.
29 вересня 2024 року моніторингові дані зафіксували критичне падіння якості повітря в Київській області. Відомо, що показники забруднення зросли в 5-6 разів, що викликало стурбованість серед мешканців столиці та екологів.
Останнім часом у Києві та Київській області дедалі частіше фіксують падіння якості повітря. Раніше столицю України навіть було визнано лідером у світовому рейтингу забруднення повітря з індексом 176 AQI. Уранці 29 вересня моніторингові групи знову зафіксували падіння якості повітря в Київській області.
Хмара, яка насувається на Київ
Фото: t.me/kyiv_n
Згідно з даними SaveEcoBot, станом на 8:00 29 вересня якість повітря в столиці та Київській області впала в 5-6 разів. При цьому лідером із забруднення називають Броварський район Київської області, столиця в рейтингу перебуває на другому місці. Згідно з індексом якості атмосферного повітря рівень забруднення був “помаранчевим” у таких населених пунктах:
місто Зазим’я;
місто Бровари;
село Гора;
село Пухівка;
село Гнідин;
місто Київ.
Як пише Obozrevatel, у кількох інших містах регіону та селах повідомляють про помітну задимленість і запах гару, який відчувають місцеві жителі. Деякі моніторингові групи також повідомили про те, що з області на Київ насуваються “дивні хмари”, нібито в місті очікується високий рівень задимленості. Утім, інші спростовують цю теорію, попереджаючи, що поява хмар пов’язана зі “звичайною дощовою осінньою погодою”, а не погіршенням якості повітря.
Зазначимо, що раніше КМВА прокоментували тимчасове погіршення повітря на Київщині: причиною смогу в столиці та регіоні назвали пожежі в екосистемі Київської області та зміну напрямку вітру. Місцевим жителям також порадили відстежувати якість повітря та радіаційний фон у столиці та регіоні за допомогою застосунку “Київ Цифровий” або SaveEcoBot.
Найбільш забруднені населені пункти в Київській області
Фото: SaveEcoBot
Як захиститися від смогу
На жаль, немає універсального способу захиститися від смогу та задимлення під час перебування на вулиці, проте експерти все ж таки дали кілька порад:
тримайте вікна зачиненими;
обмежте час перебування на вулиці;
збільште споживання води;
використовуйте очищувач повітря у квартирі та офісі, якщо є така можливість.
У Сумській області зафіксовано безпрецедентне забруднення річки Сейм, що викликало серйозне занепокоєння серед місцевих жителів та екологів. Служба обласної військової адміністрації (ОВА) заявила, що це може бути спланованим актом екологічної агресії з боку Росії.
Фахівці щоденно проводять моніторинг вмісту та стану води в річці Сейм, у громадах з використанням спеціальної техніки проводять заходи із очищення біля мостів та понтонних переправ. Скиди таких масштабів у Сейм не фіксували впродовж усієї історії, тому можна зробити висновок, що це спланована акція ворога по знищенню річки.
Як зазначили в ОВА, у вересні спеціалісти зафіксували нову хвилю забруднення річки Сейм, внаслідок чого почала темніти вода, а поблизу водойми з’явився різкий сірководний запах
Фахівці щоденно проводять моніторинг вмісту та стану води, у громадах з використанням спеціальної техніки проводять заходи із очищення біля мостів та понтонних переправ.
“Скиди таких масштабів у Сейм не фіксували впродовж усієї історії. Можемо зробити висновок, що це спланована акція ворога по знищенню річки. Вчиняючи такі дії, росія застосовує і екологічну зброю. Сьогодні усі мають бути дотичними до ліквідації наслідків. Я прошу усі громади долучатись до цього процесу: технікою, залучати людей. У цьому питанні ми вже працюємо на рівні міністерства, працюємо із науковими установами, тому наше спільне завдання – врятувати річку і не допустити ще більшої катастрофи”, – сказав очільник ОВА Володимир Артюх.
Скидання нечистот із цукрового заводу в місті Тьоткіно, рф, спричинило забруднення річки Сейм органічними речовинами, що призвело до масової загибелі риби.
НАБУ і САП скерували до суду справу колишнього в.о. генерального директора ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська”. Його обвинувачують у завдаванні збитків державі на суму 358 млн грн та заподіянні шкоди довкіллю на понад 210 млн грн.
Слідство встановило, що колишній в.о. генерального директора, використовуючи своє службове становище, організував низку схем, що призвели до величезних фінансових втрат для підприємства. Ці махінації включали незаконне виведення коштів, укладання фіктивних договорів та ухилення від сплати податків.
Як з’ясувало слідство, у грудні 2015 – січні 2017 років держпідприємство реалізувало приватній компанії-посереднику 756 тис. тонн вугілля за ціною, втричі нижчою за ринкову. Ця компанія надалі перепродала вугілля за ринковою ціною ПАТ “Центренерго” (78,289% акцій належать державі).
Унаслідок оборудки держпідприємство недоотримало потенційний прибуток у розмірі понад 336 млн грн.
“Завдяки своєчасним діям детективів і прокурорів корупційну схему вдалося викрити та зупинити: у 2019 році суд задовольнив позов про визнання недійсним договору між ДП та компанією-посередником”, – зазначили в НАБУ.
Також повідомляється, що в листопаді 2015 року за відсутності дозвільних документів компанія незаконно видобула понад 112,5 тис. тонн вугілля. Це завдало шкоди довкіллю на суму понад 210 млн грн. Після незаконного видобутку вугілля поставили через згаданого посередника на теплові електростанції ПАТ “Центренерго”, завдавши збитків у розмірі понад 22 млн грн.
Правоохоронці не вказують прізвища обвинуваченого, але, за даними видання “Слово і Діло”, йдеться про Олександра Дубовика. 25 травня 2023 року НАБУ і САП повідомили йому про підозру.
10 серпня 2023 року йому повідомили про зміну підозри. Кваліфікація: ч. 2 ст. 240 (у редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
У серпні 2023 року розслідування завершили. Офіс Генерального прокурора влітку 2023 року звернувся до суду з позовом про скасування ліцензії приватному підприємству на видобування корисних копалин.
