Позначка: економічна безпека

  • Фальшиві євро на сотні мільйонів: у Польщі викрили підпільне виробництво, частину планували збути в Україні

    Фальшиві євро на сотні мільйонів: у Польщі викрили підпільне виробництво, частину планували збути в Україні

    У Польщі правоохоронці ліквідували масштабну схему виготовлення підроблених євро, які планували поширювати не лише всередині країни, а й за її межами — зокрема в Україні. За даними слідства, йдеться про організовану злочинну групу, яка готувалася до масового виробництва фальшивих банкнот на суму до 360 мільйонів євро.

    Операцію провели співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі у взаємодії з прокуратурою. У межах слідчих дій було затримано чотирьох підозрюваних, причетних до організації нелегального виробництва грошей. Затримання відбулися на території Мазовецького воєводства, де діяла частина інфраструктури угруповання.

    За інформацією правоохоронців, слідство змогло встановити чітку структуру злочинної організації, розподіл ролей між її учасниками, а також виявити місця виготовлення та зберігання підробленої продукції. У результаті обшуків було знайдено підпільні виробничі цехи, оснащені професійним обладнанням, яке дозволяло виготовляти банкноти високої якості.

    Серед вилучених матеріалів — близько трьох тонн спеціального паперу, голографічні плівки, захисні стрічки, елементи з магнітними властивостями, а також компоненти для створення водяних знаків. Такий набір свідчить про високий рівень підготовки злочинців і серйозність їхніх намірів.

    Крім того, на місці виявили тестові зразки купюр, які використовувалися для перевірки якості підробок. Зокрема, зловмисники намагалися зробити фальшиві банкноти такими, щоб вони могли проходити перевірку у платіжних терміналах та банківських системах. Це вказує на те, що мова йшла не про примітивні підробки, а про продукцію, здатну створити серйозні ризики для фінансової системи.

    Слідство також встановило, що учасники групи проходили спеціалізоване навчання, де вивчали сучасні системи захисту банкнот. Це дозволяло їм підвищувати якість підробок і робити їх максимально схожими на справжні гроші. Таким чином, злочинці фактично намагалися відтворити технологічний процес виготовлення офіційної валюти.

    Під час обшуків у підозрюваних вилучили не лише обладнання та матеріали, а й значні суми готівки у різних валютах, колекційні монети, а також вогнепальну зброю та боєприпаси. Це свідчить про високий рівень організованості групи та потенційну небезпеку її діяльності.

    За даними правоохоронців, частину виготовлених або запланованих до виробництва фальшивих банкнот зловмисники планували реалізовувати в Україні. Це могло створити додаткові ризики для валютного ринку та фінансової безпеки.

    Фігурантам справи вже висунуто обвинувачення за кількома статтями, зокрема за участь в організованій злочинній групі та підробку грошей. Двох із них суд взяв під варту, іншим обрали запобіжні заходи у вигляді застави, поліцейського нагляду та заборони виїзду за кордон. У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 25 років позбавлення волі.

    Правоохоронці підкреслюють, що завдяки своєчасній операції вдалося запобігти масовому поширенню фальшивих євро, що могло мати серйозні наслідки для економіки кількох країн. Розслідування триває, і не виключено, що кількість підозрюваних може зрости.

    Фінансові експерти зазначають, що євро залишається однією з найбільш підроблюваних валют у світі. Водночас більшість фальшивок мають низьку якість і легко розпізнаються. Однак у випадках, коли підробки виготовляються з використанням професійного обладнання та матеріалів, ризики значно зростають.

    Фахівці радять уважно перевіряти банкноти, звертаючи увагу на якість паперу, чіткість друку, наявність водяних знаків, захисних стрічок і рельєфних елементів. Саме ці деталі найчастіше дозволяють відрізнити справжні гроші від підробок.

    У підсумку викриття підпільного виробництва у Польщі стало прикладом ефективної міжнародної боротьби з фінансовою злочинністю. Воно також підкреслює, що загрози для економічної безпеки можуть мати транснаціональний характер і потребують скоординованих дій правоохоронних органів.

  • В Україні викрили найбільшу підпільну фабрику сигарет з оборотом до мільярда на місяць

    В Україні викрили найбільшу підпільну фабрику сигарет з оборотом до мільярда на місяць

    Бюро економічної безпеки України викрило найбільшу підпільну тютюнову фабрику за весь час існування відомства. Про це повідомив керівник БЕБ Олександр Цивінський у Telegram, оприлюднивши відео з місця проведення обшуків.

    За попередніми даними, на підприємстві було організовано повний цикл виробництва сигарет — від обробки сировини до пакування готової продукції з підробленими акцизними марками.

    Масштаби роботи фабрики вражають: виробництво сягало близько 10 тисяч сигарет за хвилину, що дозволяло випускати до 720 тисяч пачок щодня. Такі обсяги роблять це виробництво найбільшим серед усіх викритих БЕБ від початку його роботи.

    На фабриці працювало близько 40 осіб, які забезпечували безперервний процес виготовлення контрафактної продукції. За даними слідства, ділки підробляли популярні міжнародні бренди сигарет, орієнтуючись як на внутрішній ринок, так і, ймовірно, на експорт.

    Фінансові масштаби схеми також значні: за оцінками БЕБ, нелегальний бізнес приносив організаторам до одного мільярда гривень щомісяця.

    Під час обшуків детективи виявили автоматизовану виробничу лінію, а також великі обсяги готової продукції та матеріалів для виготовлення сигарет. Зокрема, за даними журналістів, на складах могли зберігатися тисячі ящиків готової продукції, підготовленої до реалізації.

    Правоохоронці наразі продовжують слідчі дії та обіцяють оприлюднити деталі справи найближчим часом. Водночас експерти ринку зазначають, що подібні підпільні виробництва становлять серйозну загрозу для державного бюджету через ухилення від сплати акцизів та поширення контрафактної продукції.

    Це викриття стало одним із наймасштабніших ударів по тіньовому ринку тютюнових виробів в Україні за останні роки.

  • Мін’юст вимагає конфіскації частки Крюківського вагонобудівного заводу у російського бізнесмена

    Мін’юст вимагає конфіскації частки Крюківського вагонобудівного заводу у російського бізнесмена

    Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом про застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави щодо російського підприємця Станіслава Гамзалова.

    Про це повідомила пресслужба Мін’юсту. Предметом позову є 25% акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», які перебувають у власності Гамзалова. Підприємство є одним із найбільших виробників залізничного рухомого складу в Україні та має стратегічне значення для транспортної інфраструктури держави.

    У Міністерстві юстиції зазначають, що Станіслав Гамзалов є громадянином Російської Федерації та власником низки компаній на території РФ. За даними відомства, ці підприємства забезпечують матеріально-технічні потреби російської федерації в умовах збройної агресії проти України, зокрема співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу.

    В офіційному повідомленні Мін’юсту йдеться, що компанії, пов’язані з Гамзаловим, здійснюють постачання товарів для суб’єктів, задіяних у виробництві продукції оборонного призначення. Саме ці обставини українська сторона розглядає як підставу для застосування санкційного механізму з подальшою конфіскацією активів.

    Згідно з даними системи YouControl, бенефіціарами ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є Станіслав Гамзалов, а також Володимир і Наталія Приходько. Наявність у структурі власності підприємства громадянина РФ, який має зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, викликає особливу увагу державних органів в умовах повномасштабної війни.

    Поданий позов є частиною ширшої державної політики з виявлення та конфіскації активів осіб, які прямо або опосередковано підтримують агресію Росії проти України. Раніше Вищий антикорупційний суд уже ухвалював рішення про стягнення у дохід держави майна російських бізнесменів і олігархів, пов’язаних із оборонною галуззю РФ.

    У разі задоволення позову частка Крюківського вагонобудівного заводу може перейти у власність держави. Таке рішення матиме не лише юридичне, а й стратегічне значення для економічної безпеки та транспортної галузі України в умовах війни.

  • Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Понад 300 млрд грн у тіні: БЕБ про головні джерела втрат бюджету

    Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський окреслив ключові «тіньові схеми», через які держава щороку втрачає сотні мільярдів гривень. За його словами, саме ці напрямки формують найбільші обсяги недонадходжень до державного бюджету та залишаються серйозним викликом для фінансової безпеки країни.

    Серед лідерів за обсягами втрат Цивінський назвав контрафакт і нелегальну торгівлю підакцизними товарами. За попередніми оцінками, через ці схеми бюджет щороку недоотримує понад 50 мільярдів гривень. Ще масштабнішими є порушення митних правил, тіньові експортно-імпортні операції та контрабанда — йдеться приблизно про 150 мільярдів гривень на рік.

    Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

    Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

    Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

    Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

    Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

  • БЕБ встановило схему ухилення від податків при продажі рису в Одесі

    БЕБ встановило схему ухилення від податків при продажі рису в Одесі

    В Одеській області детективи територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрили схему ухилення від сплати податків на суму 10,6 млн гривень.

    За даними БЕБ, підприємство борошномельно-круп’яної галузі реалізувало партію рису на суму 57,7 млн грн, але не відобразило цю операцію у податкових деклараціях. Через це до державного бюджету не надійшло 9,6 млн грн ПДВ.

    Розслідування детективів БЕБ показало, що компанія свідомо уникала оподаткування, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення у особливо великих розмірах. За результатами перевірки матеріали передані до відповідних органів для подальшого реагування.

    Відповідальність за ухилення від сплати податків у великих масштабах передбачає як адміністративні, так і кримінальні наслідки для керівництва підприємства. БЕБ наголошує на важливості контролю за податковою дисципліною для захисту економіки та поповнення державного бюджету.

  • «Енергоатом» закуповував товари для окупованої ЗАЕС: Антикорупційний центр «Межа» оприлюднив дані про багатомільйонні витрати

    «Енергоатом» закуповував товари для окупованої ЗАЕС: Антикорупційний центр «Межа» оприлюднив дані про багатомільйонні витрати

    Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець заявила, що з 15 березня до 25 серпня 2022 року державна компанія «Енергоатом» здійснювала закупівлі для Запорізької атомної електростанції, яка вже перебувала під повним контролем російських окупантів.

    Про ці факти вона повідомила після засідання Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки, наголосивши, що йдеться про значні суми державних коштів, спрямованих на забезпечення роботи захопленої станції.

    За словами Богуславець, у зазначений період «Енергоатом» продовжував укладати контракти на постачання для ЗАЕС широкого спектру товарів і послуг. Загальна сума окремих закупівель сягала сотень мільйонів гривень.

    Зокрема:

    – близько 210 млн грн спрямували на харчування персоналу станції;
    – проводилися закупівлі господарських товарів — рукавичок, взуття, інструментів, обладнання;
    – витрачалися державні кошти навіть на корм для риб, яких утримують на території атомної станції.

    Богуславець наголосила, що подібні витрати в умовах окупації виглядають щонайменше абсурдними, адже фактично український бюджет забезпечував потреби об’єкта, який росіяни використовують у власних інтересах.

    «Мільйони йшли на корм для риб на окупованій ЗАЕС, мільйони. Офіс Президента так і не зробив висновків за тиждень і не дав вказівок своїм ручним правоохоронним органам і премʼєру не зневажати нас ще більше», — заявила вона.

    В електронній системі Prozzoro й зараз доступна інформація про один із таких тендерів — закупівлю послуг харчування на суму 210 млн грн, що підтверджує частину озвучених даних.

    Після оприлюднення нових подробиць громадські організації очікують реакції правоохоронних органів та офіційних пояснень від уряду й керівництва «Енергоатому».

  • Біглий олігарх Боголюбов завдає мільйонних збитків державі через порт «Південний»

    Біглий олігарх Боголюбов завдає мільйонних збитків державі через порт «Південний»

    Біглий український олігарх Геннадій Боголюбов через пов’язані компанії намагається відновити контроль над зерновим терміналом «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт активу та передачу його в управління АРМА у березні 2025 року за рішенням Шевченківського районного суду Києва, компанії, афілійовані з Боголюбовим, продовжують юридичні маніпуляції з метою повернення доступу до стратегічного логістичного об’єкта.

    Згідно з матеріалами слідства, структури, що контролювали термінал, здійснювали незаконні операції із заставним майном Нацбанку України та ухилялися від сплати податків у 2022–2024 роках, завдавши державі багатомільярдних збитків. Судові засідання щодо скасування арешту активу переносилися неодноразово, а 11 вересня 2025 року суд остаточно відхилив клопотання компанії.

    Історія «Боріважу» пов’язана з націоналізацією ПриватБанку у грудні 2016 року, коли регулятор зафіксував системні проблеми у капіталі та кредитному портфелі банку. Серед найбільших боржників державного банку були структури, афілійовані з ексвласниками – Коломойським і Боголюбовим, зокрема ТОВ «Боріваж», оформлене через офшорні компанії AMERTANA HOLDINGS LTD, OKTALENSA HOLDINGS LTD та ANSTREVIO INVESTMENTS LIMITED.

    У межах забезпечення боргових зобов’язань компанія передала ПриватБанку у заставу нерухомість та корпоративні права ТОВ «Агротермінал Логістик», що забезпечувало повернення близько 5 млрд грн. Натомість компанія розгорнула юридичну кампанію для повернення контролю над об’єктом, завдаючи державі мільйонних збитків.

    В Одеській області Бюро економічної безпеки відкрило провадження за №42024160000000005 за ч. 3 ст. 212 КК України, однак реальних результатів досі немає. Підприємство Боголюбова продовжує намагатися відібрати стратегічне майно, підриваючи економічну безпеку України.

  • В Україні планують запровадити обов’язкову накопичувальну пенсійну систему

    В Україні планують запровадити обов’язкову накопичувальну пенсійну систему

    Уряд України анонсував план щодо запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, яка має покращити пенсійне забезпечення громадян. також до повідомлення «Судово-юридичної газети», нова система передбачає щомісячне відрахування частини доходів на індивідуальні рахунки українців, які надалі стануть додатковим джерелом доходу в пенсійному віці.

    Мінсоцполітики презентувало законопроєкт «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», який передбачає запровадження обов’язкових платежів до державних або недержавних пенсійних фондів як для працівників, так і для роботодавців.

    Законопроєкт передбачає зниження Єдиного соціального внеску: з 22% до 17% у перший рік, до 16% у другий і до 15% з третього року.

    Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників становитиме 1% від бази нарахування в перший рік, 2% – у другий, і 3% – у третій рік. Працівники також зможуть платити додатковий накопичувальний внесок в аналогічних пропорціях.

    Для роботодавців обов’язковий накопичувальний внесок становитиме 1% у перший, 2% у другий і 3% у третій рік. З четвертого року, якщо працівник сплачує додатковий внесок, роботодавець виділяє частину єдиного внеску на накопичувальний внесок.

    Самозайняті особи також мають сплачувати накопичувальні внески.

    Несплата або несвоєчасна сплата внесків каратиметься штрафом у розмірі 20% від суми, не сплаченої вчасно.