Golosnovinua.com

Позначка: економіка росії

  • Ресурсів може вистачити до 2028 року: глава ГУР оцінив, скільки ще Росія здатна вести війну

    Ресурсів може вистачити до 2028 року: глава ГУР оцінив, скільки ще Росія здатна вести війну

    Росія економічно значно слабша, ніж на початку повномасштабного вторгнення, однак її запасу ресурсів усе ще може вистачити для продовження війни проти України у 2027 та 2028 роках. Таку оцінку озвучив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олег Іващенко.

    Водночас у ГУР наголошують: це не означає, що Москва гарантовано зможе воювати до 2028 року з нинішньою інтенсивністю. Здатність Росії продовжувати агресію залежатиме, зокрема, від ефективності санкцій, доступу до іноземних технологій і компонентів, українських далекобійних ударів та дій міжнародних партнерів.

    «Ми не виключаємо, що цього ресурсу вистачить і на 2027-й, і на 2028 роки», — заявив Іващенко в інтерв’ю «Укрінформу». ГУР також оприлюднило основні тези розмови на своєму офіційному сайті.

    У Росії накопичуються одразу кілька проблем

    За оцінкою української розвідки, російська економіка вже перебуває у значно складнішому становищі, ніж у лютому 2022 року.

    Іващенко назвав серед основних проблем нестачу трудових ресурсів, зростання дефіциту федерального бюджету та погіршення ситуації у банківській системі. Однак накопичення цих проблем поки що не позбавило Кремль можливості фінансувати війну.

    Незалежні економічні показники також демонструють посилення тиску. За даними Reuters, дефіцит федерального бюджету Росії за січень–липень 2026 року зріс приблизно на 40% і досяг 2,8% ВВП, тоді як офіційний цільовий показник на весь рік становить 1,6% ВВП. Водночас президент РФ Володимир Путін публічно наполягає, що ситуація залишається керованою.

    Тобто говорити про неминучий економічний крах Росії найближчим часом підстав немає. Навпаки, оцінка ГУР свідчить: навіть на тлі дедалі дорожчої війни Кремль усе ще має достатній запас міцності.

    У ГУР назвали ключ до скорочення російського ресурсу

    Одним із головних інструментів тиску Іващенко назвав санкції. Але, за його словами, недостатньо просто ухвалювати нові обмеження — вони повинні реально перекривати канали постачання продукції, необхідної російському військово-промисловому комплексу.

    Йдеться передусім про електронні компоненти, верстати, спеціальну хімію, технології та інше обладнання, яке Росія не завжди здатна повноцінно замінити власним виробництвом.

    Російські компанії, за словами начальника ГУР, використовують численні фірми-посередники, через які необхідні товари продовжують потрапляти до країни в обхід санкцій. Українська розвідка, як стверджує Іващенко, знає, з яких держав надходить частина такої продукції.

    Тому завдання України та її партнерів — не лише вводити нові санкційні пакети, а й закривати вже існуючі лазівки.

    Удари України по Росії вже дають результат

    Ще одним інструментом виснаження російської воєнної машини Іващенко назвав українські далекобійні удари.

    За його оцінкою, їхній вплив уже є «дуже критичним». Йдеться не просто про фізичне знищення конкретного підприємства чи складу.

    Якщо після атаки Росії доводиться зупиняти виробництво, ремонтувати об’єкт, змінювати маршрути постачання, посилювати протиповітряну оборону або перекидати її з інших напрямків, Москва змушена витрачати додаткові гроші та ресурси.

    Саме це, за логікою української розвідки, і є одним із головних завдань далекобійних ударів: не встановлювати рекорди дальності польоту українських безпілотників, а системно зменшувати здатність Росії виробляти зброю, забезпечувати війська та фінансувати війну.

    Економічні наслідки таких атак дедалі помітніші. За даними The Wall Street Journal, українські удари по російській інфраструктурі у 2026 році серйозно вдарили по енергетичному сектору, логістиці та роботі аеропортів РФ. Особливо відчутними стали атаки на нафтопереробні підприємства, які спричинили проблеми з паливом.

    Росія скорочує прогноз видобутку нафти

    Окремий ризик для російської економіки — ситуація в нафтовому секторі, який залишається одним із ключових джерел бюджетних доходів Кремля.

    На початку вересня Reuters повідомив, що російська влада суттєво знизила прогноз видобутку нафти на 2026 рік. За проєктними урядовими розрахунками, показник може впасти до 494,2 млн тонн — найнижчого рівня з 2009 року.

    Серед факторів — наслідки війни, санкції, обмеження експорту та українські удари по нафтопереробній інфраструктурі. Росії також довелося вводити тимчасові обмеження на експорт бензину, дизельного та авіаційного пального, щоб стабілізувати внутрішній ринок.

    Однак і тут ситуація неоднозначна. Найбільший російський банк Сбербанк, наприклад, очікує рекордного прибутку за підсумками 2026 року. Водночас його керівництво вже фіксує зниження споживчої активності, а економічне зростання Росії сповільнюється.

    Це ще раз показує, чому оцінювати здатність Кремля продовжувати війну лише за одним показником — дефіцитом бюджету, нафтовими доходами чи станом банків — некоректно.

    Росія знаходить способи обходити частину обмежень

    Ще одна причина, чому санкції поки не позбавили Москву можливості фінансувати війну, — переорієнтація зовнішньої торгівлі.

    Наприклад, Росія та Індія суттєво розширили використання національних валют у взаємній торгівлі. За даними Reuters, рублі та рупії тепер використовуються приблизно у 96% двосторонніх розрахунків, а у відповідних операціях беруть участь десятки банків обох країн.

    Таким чином, навіть за умов західних фінансових санкцій Росія продовжує будувати альтернативні механізми торгівлі й розрахунків.

    Саме тому Іващенко наголошує на необхідності спільної роботи України та партнерів: окремі санкції без контролю за їх обходом не можуть швидко позбавити Кремль ресурсів.

    У ГУР говорять і про проблеми з набором військових

    Економічний ресурс — лише одна частина здатності Росії продовжувати війну. Інша — людський.

    За словами Іващенка, російська модель залучення людей на військову службу за контрактом значною мірою починає вичерпувати свої можливості. Регіонам стає дедалі складніше постійно збільшувати одноразові виплати, якими людей стимулюють підписувати контракти.

    Начальник ГУР також оцінив середньодобові втрати російських військ у 1200–1400 осіб, а в окремі періоди — до 1500. У цю оцінку входять загиблі та важкопоранені. Це дані української розвідки, які неможливо незалежно перевірити в режимі реального часу.

    За словами Іващенка, ГУР також фіксує зростання невдоволення війною серед росіян. Він заявив, що понад 60% населення РФ нібито виступають проти війни. Водночас начальник розвідки визнав, що наразі складно сказати, чи здатне таке невдоволення перетворитися на потужний протестний рух.

    Оцінка прозвучала на тлі нової спроби переговорів

    Заява керівника ГУР особливо показова на тлі активізації дипломатичних контактів.

    5–6 вересня представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори спочатку в Москві, а потім у Києві. Американська сторона намагається відновити переговорний процес щодо завершення війни.

    Водночас Кремль продовжує демонструвати готовність вести бойові дії. Ще 1 вересня Путін заявляв, що вважає становище Росії на фронті вигідним, хоча водночас залишив відкритою можливість переговорів за умови, що Москва вважатиме їх «змістовними».

    Саме тому оцінку ГУР щодо 2028 року не варто сприймати як прогноз дати завершення війни.

    Йдеться про оцінку потенційного запасу ресурсів Росії, а не про твердження, що війна обов’язково триватиме ще два роки.

    Ключова теза української розвідки інша: економічні проблеми РФ уже накопичуються, але самі по собі вони поки що не гарантують швидкого виснаження російської воєнної машини. Щоб скоротити цей горизонт, Україні потрібне одночасне посилення санкцій, перекриття каналів постачання західних і азійських компонентів, продовження ударів по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі й підтримка партнерів.

  • Росія вперше почала завозити бензин з Індії: українські удари вдарили по паливному ринку РФ

    Росія вперше почала завозити бензин з Індії: українські удари вдарили по паливному ринку РФ

    Росія почала імпортувати бензин з Індії на тлі дефіциту пального, який виник через проблеми з роботою російських нафтопереробних заводів після серії українських ударів. Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією видання, перша партія індійського бензину прибула до Росії 5 серпня. Постачальником стала індійська компанія Nayara Energy, одним із акціонерів якої є російська «Роснефть». Сам факт появи індійського бензину на російському ринку свідчить про те, що внутрішніх ресурсів для стабільного забезпечення попиту може не вистачати.

    Паливо доставляють до Росії складним маршрутом. За даними Bloomberg, продукцію транспортували пов’язаними з Росією танкерами, використовуючи перевалку біля узбережжя Єгипту. Така схема дозволяє організовувати постачання через проміжні порти та судна, не доставляючи вантаж безпосередньо з Індії до російських портів.

    Один із зафіксованих Bloomberg маршрутів передбачав завантаження значної партії бензину на індійському нафтопереробному заводі у Вадінарі. За даними видання, 18 червня російський танкер завантажив там близько 42 тисяч тонн бензину.

    Після цього вантаж доставили до єгипетського порту Дамієтта. Там бензин перевантажили на інше судно, після чого паливо вирушило до Росії.

    Аналітична компанія Kpler також зафіксувала кілька подібних поставок. Це може свідчити про те, що імпорт індійського бензину до Росії не обмежився однією партією, а схема постачання продовжує працювати.

    Для російського паливного ринку це важливий сигнал. Росія традиційно є великим виробником нафтопродуктів і має значні потужності з переробки сирої нафти. Тому необхідність закуповувати бензин за кордоном свідчить про серйозний дисбаланс між виробництвом та внутрішнім попитом.

    За оцінкою EA Analytics, у липні російські нафтопереробні заводи переробляли близько 3,6 млн барелів сирої нафти на добу. Це приблизно на третину менше за сезонну норму.

    Ситуацію додатково погіршили українські удари по російській нафтовій інфраструктурі. За даними Bloomberg, минулого тижня під атаками опинилися п’ять російських нафтопереробних підприємств, а цього тижня — щонайменше два.

    Через пошкодження НПЗ російські підприємства змушені скорочувати обсяги переробки, що безпосередньо впливає на виробництво бензину та дизельного пального. Водночас потреба внутрішнього ринку в паливі залишається високою.

    На тлі дефіциту Москва вже запровадила обмеження на експорт бензину та дизельного пального. Російська влада намагається таким чином залишити більшу частину виробленого пального всередині країни та не допустити подальшого скорочення внутрішньої пропозиції.

    Однак заборона експорту не вирішує проблему з виробництвом. Якщо нафтопереробні заводи не можуть працювати на повну потужність через пошкодження, внутрішній ринок все одно стикається з нестачею готових нафтопродуктів. Саме в такій ситуації Росія була змушена звернутися до імпорту.

    При цьому Індія є особливо важливим напрямом для російських закупівель. Країна має масштабний нафтопереробний сектор, а Nayara Energy пов’язана з російською «Роснефтью». Це створює додаткові можливості для організації поставок російського пального через індійську інфраструктуру.

    Про проблеми Росії з бензином стало відомо ще раніше. У липні повідомлялося, що великі російські енергетичні компанії зверталися до індійських нафтопереробників із проханням збільшити постачання бензину. Причиною називали наслідки українських атак по російських НПЗ.

    Таким чином, нинішні поставки можуть бути продовженням переговорів, які російські компанії вели з індійськими партнерами ще кілька тижнів тому.

    Українські далекобійні удари стали одним із факторів, що суттєво вплинули на російську нафтову галузь. За оцінками, вони вивели з ладу близько 43% потужностей російських НПЗ. Це не означає повної зупинки всієї галузі, однак пошкодження значної частини переробних потужностей створює проблеми з виробництвом бензину, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Для Кремля ситуація створює одразу кілька проблем. З одного боку, влада повинна забезпечувати пальним цивільний транспорт, промисловість та аграрний сектор. З іншого — Росії необхідно підтримувати величезні потреби військової машини у паливі. Додаткове навантаження створює сезонний попит, який улітку традиційно зростає.

    Імпорт бензину з Індії також демонструє, наскільки складними стають логістичні ланцюги російського паливного ринку. Використання кількох танкерів і перевалки в третій країні збільшує тривалість та складність доставки. Водночас наявність кількох зафіксованих Kpler поставок свідчить, що Росія готова використовувати такі маршрути для компенсації дефіциту.

    Якщо атаки на російські НПЗ продовжаться, потреба Москви в імпорті готових нафтопродуктів може зростати. У такому разі Росія, яка є одним із найбільших виробників та експортерів нафти у світі, може дедалі частіше змушена буде закуповувати за кордоном паливо для власного внутрішнього ринку.

    Водночас масштаби подальшого імпорту та його вплив на російські ціни на бензин залежатимуть від тривалості простою НПЗ, можливості відновлення пошкоджених підприємств і здатності російської влади компенсувати дефіцит за рахунок внутрішніх резервів та поставок із сусідніх держав.

  • Путін їде — бензин дешевшає: у Росії помітили дивний «ефект» від візитів диктатора

    Путін їде — бензин дешевшає: у Росії помітили дивний «ефект» від візитів диктатора

    Російський диктатор Володимир Путін на тлі підготовки до майбутньої виборчої кампанії активно відвідує регіони РФ, де його приїзди супроводжуються раптовим зникненням дефіциту бензину. Паливо, яке до цього тижнями було відсутнє на автозаправках, перед візитами президента Росії знову з’являється у продажу, причому за значно нижчими цінами.

    Про це пише французьке видання Le Monde.

    Журналісти звернули увагу на те, що в регіонах, які відвідує Путін, напередодні його приїзду відбуваються помітні зміни на паливному ринку. Навіть ті автозаправні станції, які через дефіцит протягом тривалого часу залишалися без бензину, раптово отримують поставки.

    Одним із показових прикладів стало місто Красноярськ, яке Путін відвідав 3 серпня. Місцеві жителі до цього стикалися з серйозними проблемами із придбанням пального, однак безпосередньо перед приїздом російського президента ситуація різко змінилася.

    Як зазначає Le Monde, бензин з’явився практично на всіх автозаправках міста. При цьому ціна виявилася значно нижчою за ту, до якої встигли звикнути російські водії на тлі дефіциту.

    Молодий водій, якого цитує російське ЗМІ «Ехо», емоційно відреагував на ситуацію, заявивши, що протягом двох днів у Красноярську вже не потрібно було стояти у довгих чергах за пальним. За його словами, бензин продавався приблизно по 67 рублів за літр замість звичних у кризовий період 140 рублів.

    «І все це завдяки Володимиру Володимировичу! Дякуємо, що завітали до нас», — сказав водій.

    Раптове покращення ситуації з пальним стало приводом для численних жартів та іронічних коментарів у російських соціальних мережах. Місцеві блогери звертали увагу на те, що візити Путіна традиційно створюють для мешканців чимало незручностей: у містах посилюють заходи безпеки, перекривають дороги, збільшується кількість правоохоронців, а в окремих районах можуть виникати проблеми з мобільним інтернетом.

    Водночас деякі користувачі соцмереж жартома пропонували російському президенту приїжджати до Красноярська частіше, оскільки його візит, попри всі незручності, дозволив мешканцям міста на певний час забути про паливний дефіцит.

    За даними Le Monde, попередній візит Путіна до Красноярська відбувся приблизно сім років тому. Тому частина місцевих жителів іронічно пов’язувала тривалу відсутність президента з проблемами на паливному ринку.

    Французьке видання зазначає, що після приїзду Путіна мешканці Красноярська приблизно на 48 годин фактично забули про паливну кризу. Після цього ситуація з доступністю бензину знову може повернутися до звичного для регіону стану.

    Паливний дефіцит у Росії останніми місяцями став однією з помітних економічних проблем країни. На ситуацію вплинули, зокрема, атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні підприємства та іншу енергетичну інфраструктуру. Через пошкодження і зупинку частини потужностей російська нафтопереробна галузь зіткнулася зі скороченням виробництва нафтопродуктів.

    За наведеними оцінками, в окремі періоди українські атаки виводили з роботи значну частину російських нафтопереробних потужностей. Це позначилося на забезпеченні регіонів бензином та спричинило зростання цін, черги на АЗС і локальні перебої з постачанням.

    Проблема торкнулася десятків мільйонів росіян. У деяких регіонах водії були змушені витрачати значний час на пошук пального або купувати його за підвищеними цінами. Дефіцит також створював додатковий тиск на бізнес, який залежить від автомобільних перевезень.

    Попри це, Володимир Путін публічно неодноразово намагався применшити масштаби проблеми. Російський президент визнавав наявність окремих труднощів із паливом, але стверджував, що ситуація не є критичною.

    Для стабілізації внутрішнього ринку Москва була змушена шукати додаткові джерела постачання пального. Зокрема, Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі. Частина цього пального спочатку призначалася для експорту до країн Центральної Азії, однак його почали спрямовувати на російський ринок.

    Втім, навіть збільшення поставок із Білорусі не дозволило повністю усунути дефіцит. Російські регіони продовжують залежати від стану власної нафтопереробної галузі та можливостей внутрішньої логістики.

    На цьому тлі раптове зникнення проблем із бензином перед візитами Путіна виглядає особливо показово. Le Monde звертає увагу, що паливо може оперативно перенаправлятися в регіони, де очікується приїзд російського президента, створюючи для нього картину стабільності, яка не обов’язково відображає загальну ситуацію в країні.

    Водночас саме по собі тимчасове збільшення поставок у конкретному місті не доводить, що паливо централізовано розподіляють виключно через приїзд Путіна. Однак збіг між президентськими візитами та різким покращенням доступності бензину привернув увагу журналістів і місцевих жителів.

    Ситуація демонструє одну з головних проблем російської паливної кризи: навіть якщо владі вдається тимчасово забезпечити окремий регіон необхідним обсягом бензину, це не означає розв’язання системної проблеми. Пошкодження нафтопереробних потужностей, перебої з логістикою та високий внутрішній попит продовжують створювати дефіцит.

    Таким чином, візити Путіна до російських регіонів на тлі паливної кризи привертають увагу не лише через політичний контекст, а й через незвичайну динаміку цін і доступності бензину. У Красноярську, за даними Le Monde, мешканці отримали можливість купувати пальне за ціною майже вдвічі нижчою за ту, яка фіксувалася під час гострого дефіциту.

    Поки російська влада намагається демонструвати контроль над ситуацією, паливна криза залишається одним із наслідків ударів по енергетичній інфраструктурі РФ. А короткострокове зникнення дефіциту в містах під час візитів президента навряд чи здатне усунути проблеми, які накопичилися в російському паливно-енергетичному секторі.

  • У Росії побоюються хвилі банкрутств після атак на склади Wildberries

    У Росії побоюються хвилі банкрутств після атак на склади Wildberries

    У Росії зростає проблема з наслідками атак на логістичну інфраструктуру маркетплейсу Wildberries. Російська влада може не мати достатньо коштів, щоб компенсувати продавцям втрати товарів, знищених або пошкоджених унаслідок ударів по складських комплексах компанії.

    Про це повідомляє Reuters.

    За словами співрозмовника агентства, масштаби проблеми можуть бути значними. Йдеться про сотні мільярдів рублів, необхідних для повноцінної підтримки продавців, які втратили свої товари. При цьому російська влада поки не готова гарантувати постраждалому бізнесу прямі виплати.

    «Ні в кого немає таких грошей, щоб підтримати продавців. Йдеться про сотні мільярдів рублів», — заявило джерело Reuters.

    Ситуація ускладнюється тим, що значна частина продавців Wildberries працює як індивідуальні підприємці. Відповідно до російського законодавства, вони відповідають за свої зобов’язання власним майном. Це означає, що підприємці, які втратили товар через знищення складської інфраструктури, але при цьому мають кредити або інші боргові зобов’язання, можуть зіткнутися з серйозними фінансовими проблемами.

    Таким чином, знищення товару не звільняє підприємців від необхідності виконувати свої зобов’язання перед банками та іншими кредиторами. Якщо бізнес не зможе відновити свою діяльність і погасити борги, частина власників може бути змушена пройти процедуру банкрутства, а їхнє особисте майно може опинитися під загрозою.

    На цьому тлі в Росії вже попереджають про можливу хвилю банкрутств серед продавців маркетплейсу. Торгово-промислова палата РФ запропонувала уряду внести зміни до процедури банкрутства, щоб пом’якшити наслідки для підприємців, які втратили активи через атаки на складські комплекси.

    Російська влада також обговорює пакет заходів для підтримки продавців Wildberries. Однак наразі йдеться переважно не про прямі компенсації за знищені товари, а про механізми, які дозволили б бізнесу відтермінувати виконання фінансових зобов’язань.

    Серед можливих заходів розглядаються кредитні канікули, пільгове кредитування та податкові послаблення. Водночас залишається питання, наскільки швидко ці механізми зможуть допомогти підприємцям, яким уже зараз необхідно виплачувати кредити, оплачувати оренду, податки та інші витрати.

    Проблема має масштабний характер через роль Wildberries у російській економіці. Маркетплейс є одним із найбільших гравців російського ринку електронної комерції, а через його платформу працюють сотні тисяч продавців. Тому проблеми з логістикою та знищення товарних запасів безпосередньо впливають не лише на саму компанію, а й на величезну кількість малого та середнього бізнесу.

    За даними, наведеними в контексті ситуації, щонайменше 20 логістичних хабів Wildberries зазнали атак українських безпілотників. Частина складських комплексів була повністю знищена внаслідок пожеж. Загалом компанія втратила близько 1,18 мільйона квадратних метрів складських площ.

    Одним із останніх випадків стала атака на склад Wildberries у Єкатеринбурзі. Місто розташоване більш ніж за 1700 кілометрів від українського кордону, що демонструє значне розширення географії ударів по російській тиловій інфраструктурі.

    Наслідки атак уже позначаються на роботі самого маркетплейсу. Через втрату складських потужностей та відтік частини продавців оборот Wildberries, за наведеними оцінками, скоротився приблизно на чверть.

    Для російської економіки це створює додатковий ланцюг проблем. Спочатку знищення складської інфраструктури призводить до втрати товарів, потім продавці стикаються з необхідністю погашати кредити та інші борги, а згодом частина підприємців може опинитися на межі банкрутства. Водночас держава, яка могла б компенсувати ці втрати, сама має обмежені фінансові можливості.

    Ремонт і відновлення логістичної інфраструктури Wildberries також може вимагати значних коштів. За оцінками, витрати на відновлення компанії можуть становити значну частину російського бюджетного дефіциту. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси Росії, які вже зазнають тиску через масштабні військові витрати та санкційні обмеження.

    Таким чином, атаки по логістичних об’єктах Wildberries поступово перетворюються для Росії не лише на проблему окремої компанії, а й на ширший економічний виклик. Якщо Москва не зможе забезпечити механізм компенсації або реструктуризації боргів, наслідки можуть поширитися на тисячі підприємців, банківський сектор та споживчий ринок.

    Водночас остаточні масштаби фінансових втрат продавців і самої компанії наразі оцінюються. Російська влада продовжує обговорювати можливі заходи підтримки, але прямого механізму компенсації знищених товарів поки не запропоновано.

  • У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії стрімко зростає кількість компаній, які припиняють діяльність з економічних причин. Якщо раніше більшість ліквідацій була пов’язана з очищенням державного реєстру від неактивних юридичних осіб, то цього року дедалі більше підприємств закриваються за рішенням власників через погіршення економічної ситуації та зростання фінансового навантаження.

    Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на дослідження Центру макроекономічних досліджень Сбербанку РФ.

    За даними аналітиків, у попередні роки кількість ліквідованих компаній також перевищувала кількість новостворених, однак понад 80% таких випадків були пов’язані з виключенням із державного реєстру підприємств, які фактично не працювали або подавали недостовірні відомості. Найактивніше Федеральна податкова служба Росії проводила таке “очищення” у 2018–2020 та 2023–2024 роках завдяки впровадженню нових цифрових інструментів контролю.

    Цього року ситуація суттєво змінилася. Дослідники зафіксували помітне зростання кількості ліквідацій, пов’язаних саме з економічними труднощами. Якщо раніше таких випадків було близько 5 тисяч на місяць, то тепер цей показник зріс до 12–15 тисяч організацій щомісяця.

    Основну частку закриттів становлять добровільна ліквідація компаній малого та середнього бізнесу за рішенням власників, а також реорганізація підприємств і припинення діяльності поза процедурами банкрутства.

    Водночас у країні скорочується й кількість нових компаній. За підсумками січня–травня в Росії було зареєстровано близько 62 тисяч підприємств, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 80 тисяч.

    У травні на кожну тисячу діючих компаній припадало лише 4,3 нові реєстрації, тоді як кількість закриттів з економічних причин досягла 5,5 на тисячу підприємств.

    Найбільше скорочення бізнес-активності спостерігається у сферах торгівлі, будівництва та обробної промисловості. Саме ці галузі традиційно є основою малого та середнього підприємництва в Росії.

    Експерти пов’язують погіршення ситуації із загальним уповільненням економіки. Якщо у 2023–2024 роках російський ВВП зростав більш ніж на 4%, то торік темпи знизилися приблизно до 1%, а цього року економічне зростання, за оцінками аналітиків, майже зупинилося. У більшості цивільних галузей промисловості вже тривалий час спостерігається стагнація або спад виробництва.

    Додатковим фактором тиску на бізнес стало скорочення можливостей державної підтримки. Якщо на початку повномасштабної війни влада активно виділяла кошти на підтримку економіки, то нині, за оцінками експертів, фінансові резерви значною мірою вичерпані. Натомість уряд Росії змушений скорочувати витрати та шукати нові джерела наповнення бюджету.

    За підсумками першого півріччя дефіцит федерального бюджету Росії сягнув 5,7 трильйона рублів. На цьому тлі влада вже два роки поспіль посилює податкове навантаження. З 2025 року було підвищено податок на прибуток підприємств і ставки податку на доходи фізичних осіб, а цього року збільшено податковий тиск через зміни у сплаті ПДВ.

    Крім того, суттєво зменшено поріг річної виручки, до якого компанії можуть працювати без сплати ПДВ. Якщо раніше він становив 450 мільйонів рублів, то торік його скоротили до 60 мільйонів, а цього року — до 20 мільйонів рублів. За оцінками аналітиків, саме через погіршення умов ведення бізнесу майже третина представників малого підприємництва вже розглядає можливість закриття або продажу своїх компаній.

    Економічні труднощі посилюються й проблемами в інших секторах. Зокрема, останнім часом у Росії загострюється ситуація з постачанням пального після серії ударів по нафтопереробній інфраструктурі. У Волгоградській області нещодавно знову запровадили обмеження на продаж пального після атаки безпілотників на один із найбільших нафтопереробних заводів регіону.

  • Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Україна продовжує завдавати ударів по логістичній та паливній інфраструктурі в тилових регіонах Росії. Цього разу під атаку безпілотників потрапили логістичний центр маркетплейса Wildberries у Самарській області та Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших підприємств російської нафтопереробної галузі.

    Про це повідомила українська компанія Fire Point у Telegram.

    За її даними, удар по логістичному хабу Wildberries у селищі Новосемейкіно Самарської області завдали українські безпілотники FP-1. Зазначається, що цей комплекс виконує функції зберігання, сортування та розподілу товарів і є одним із важливих елементів логістичної мережі найбільшого російського маркетплейса.

    У Fire Point наголосили, що виведення з ладу подібних логістичних об’єктів здатне впливати на безперебійність поставок товарів, створювати додаткове навантаження на транспортну систему та змушувати компанії перебудовувати свої логістичні маршрути.

    Крім цього, під удар потрапив Саратовський нафтопереробний завод. Це підприємство вважається одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії та має потужність переробки близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

    На заводі виробляють бензин, дизельне пальне, авіаційний керосин та інші нафтопродукти, які використовуються як для цивільних потреб, так і для забезпечення транспортної та промислової інфраструктури.

    У компанії Fire Point зазначили, що систематичні удари по нафтопереробній і логістичній інфраструктурі Росії мають комплексний ефект. На їхню думку, такі атаки посилюють економічний тиск на країну-агресора, ускладнюють функціонування логістичних ланцюгів, збільшують витрати на ремонт і захист критично важливих об’єктів, а також змушують російську владу перекидати додаткові ресурси на оборону тилових регіонів.

    Як повідомляється, наслідки попередніх атак на логістичні центри Wildberries вже відобразилися на роботі маркетплейса. За інформацією The Moscow Times, після ударів по складах ціни на окремі категорії товарів у Росії зросли на 10–30%, а строки доставки в низці регіонів збільшилися у кілька разів.

    Крім того, продавці повідомляли про дефіцит окремих товарів і скаржилися на недостатній рівень компенсацій за продукцію, втраченої внаслідок пошкодження складських приміщень.

    На тлі регулярних атак безпілотників компанія Wildberries, за даними російських ЗМІ, почала шукати альтернативні логістичні потужності за межами Росії. Зокрема, розглядається можливість розширення інфраструктури в Казахстані, щоб вивести частину логістичних операцій із зон потенційного ризику та забезпечити стабільність постачання.

    Останніми місяцями Україна регулярно завдає ударів по об’єктах паливної, транспортної та логістичної інфраструктури на території Росії. Основними цілями стають нафтопереробні заводи, нафтобази, військові аеродроми, склади та логістичні центри. Українська сторона розглядає такі удари як спосіб послаблення ресурсної бази Росії та ускладнення забезпечення її військової машини. Водночас незалежного підтвердження заявлених наслідків ударів по логістичному центру Wildberries та Саратовському НПЗ наразі немає.

  • У Росії загострюється аграрна криза

    У Росії загострюється аграрна криза

    Російський аграрний сектор опинився під дедалі більшим тиском через поєднання одразу кількох кризових факторів. Скорочення державної підтримки, дефіцит дизельного пального, проблеми з експортом зерна та пріоритетне забезпечення армії паливом уже негативно впливають на проведення жнив. За оцінкою української розвідки, ситуація продовжує погіршуватися, а російські фермери дедалі частіше працюють на межі збитковості.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗР).

    У розвідці зазначають, що російська влада скоротила програми пільгового кредитування аграрного сектору саме в той момент, коли значна частина сільськогосподарських підприємств уже переживає фінансові труднощі. Попри очікування Кремля отримати високий врожай, виробники не отримали додаткової підтримки, а навпаки зіткнулися зі зменшенням обсягів державного фінансування.

    За інформацією СЗР, багато господарств уже працюють із мінімальною рентабельністю або взагалі зазнають збитків. Це створює додаткові ризики для проведення збиральної кампанії, адже аграрії мають обмежені можливості для закупівлі пального, техніки та інших необхідних ресурсів.

    Особливо гострою проблемою став дефіцит дизельного пального. За оцінкою української розвідки, на внутрішньому ринку Росії нестача дизеля вже становить близько 20% від загальної потреби. Якщо раніше проблеми стосувалися переважно високооктанового бензину, то тепер вони поширилися й на паливо, без якого неможливо забезпечити повноцінну роботу сільськогосподарської техніки під час жнив.

    У СЗР пояснюють, що однією з головних причин дефіциту стали пошкодження майже десяти найбільших російських нафтопереробних заводів. Через скорочення виробництва уряд РФ був змушений запровадити тимчасову заборону на експорт дизельного пального до кінця липня. Водночас у розвідці припускають, що це обмеження можуть продовжити, оскільки потреба у пальному для внутрішнього ринку лише зростає.

    Найскладніша ситуація, за даними СЗР, спостерігається в Іркутській області та Алтайському краї. Про перебої з постачанням дизеля також повідомляють аграрії Ростовської області, Краснодарського краю, Поволжя та Ставропілля. Найбільше страждають невеликі фермерські господарства, які не мають фінансової можливості створювати великі запаси пального або закуповувати його заздалегідь.

    Ще одним серйозним викликом для російського аграрного сектору стали труднощі з експортом зерна. За даними української розвідки, суттєво ускладнилася робота логістичних маршрутів через Азовське море, якими раніше здійснювалася приблизно чверть усього російського зернового експорту. Це призвело до перегляду прогнозів експорту: аналітики вже скоротили очікувані обсяги приблизно на 20%.

    Додатковий тиск на аграріїв чинить і падіння світових цін на зернові культури. У СЗР повідомляють, що лише за останній тиждень пшениця подешевшала на 2,8%, ячмінь — на 6,5%, а в порівнянні з аналогічним періодом минулого року середня вартість зерна знизилася на 12,6%. Це означає, що навіть за умови успішного збору врожаю доходи аграріїв можуть бути значно нижчими від очікуваних.

    Російська влада намагається частково компенсувати проблеми із морською логістикою, переорієнтовуючи перевезення зерна на залізничний транспорт. Проте, як зазначає СЗР, залізниця не здатна швидко замінити морські маршрути, а така схема лише збільшує витрати виробників і перевізників.

    Не принесли бажаного результату й спроби знайти дизельне пальне за кордоном. За інформацією української розвідки, Білорусь і Казахстан не мають достатніх запасів для експорту, а три найбільші державні нафтопереробні компанії Індії повідомили про відсутність надлишкових обсягів готового дизеля. У результаті Росія опинилася в ситуації, коли експортує до Індії сиру нафту, але не може закупити у відповідь необхідну кількість готового пального.

    Окремо у СЗР наголошують, що в умовах дефіциту пріоритет у забезпеченні паливом має російська армія. За оцінкою відомства, військові вже споживають на 3–5% більше пального, ніж планувалося раніше, і ця потреба продовжує зростати. Саме тому аграрний сектор отримує залишкові обсяги пального, що ще більше ускладнює проведення польових робіт.

    У розвідці підсумували, що навіть у разі подальшого загострення дефіциту першочергово пальне надходитиме військовим підрозділам, тоді як фермери змушені будуть працювати в умовах гострої нестачі ресурсів.

    Нагадаємо, протягом останніх місяців українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах суттєво скоротили нафтопереробні потужності РФ. За даними української сторони, це вже призвело до дефіциту пального в багатьох російських регіонах та почало впливати на економіку країни. Голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна раніше визнавала, що паливна криза вже відображається на зростанні вартості товарів і послуг, а російський диктатор Володимир Путін був змушений публічно коментувати проблему із забезпеченням паливом, хоча й назвав ситуацію “некритичною”.

  • Росія підвищує “ціну контракту”: регіони змушують платити мільйони за нових військових

    Росія підвищує “ціну контракту”: регіони змушують платити мільйони за нових військових

    Влада Росії продовжує стимулювати набір контрактників до армії, змушуючи регіони збільшувати одноразові виплати за підписання контрактів із Міністерством оборони. При цьому багато суб’єктів РФ уже стикаються з гострими бюджетними проблемами, однак Кремль вимагає спрямовувати дедалі більше коштів саме на поповнення війська.

    Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО України.

    У Центрі зазначають, що попри погіршення фінансового становища російських регіонів федеральна влада фактично змушує місцеві адміністрації брати участь у так званому “аукціоні смерті”, постійно підвищуючи розмір виплат громадянам за укладення контракту з Міноборони РФ.

    За даними ЦПД, найбільші виплати наразі пропонують у Ханти-Мансійському автономному окрузі, де новобранцям обіцяють до 4,1 млн рублів. Аналогічні суми пропонують і в Дагестані — від 3,6 до 4,1 млн рублів. У Карачаєво-Черкесії за контракт готові виплатити 3,1 млн рублів, тоді як у Смоленській області розмір одноразової винагороди становить близько 2,1 млн рублів.

    У Центрі протидії дезінформації наголошують, що зростання виплат свідчить про дедалі гостріший дефіцит охочих вступати до російської армії. Через нестачу добровольців у деяких регіонах Росії навіть запровадили фінансові бонуси для осіб, які залучають нових контрактників до війська.

    За оцінкою ЦПД, після значних втрат російської армії у війні проти України кількість громадян, готових добровільно підписувати контракти, помітно скоротилася. Саме тому Кремль змушений компенсувати небажання росіян воювати дедалі більшими грошовими виплатами.

    Водночас така політика створює серйозний тиск на місцеві бюджети. У Центрі зазначають, що для фінансування контрактних виплат регіональна влада вимушена скорочувати або відкладати фінансування інших важливих напрямків. Йдеться насамперед про соціальні програми, розвиток освіти, систему охорони здоров’я, а також ремонт і модернізацію інфраструктури.

    У ЦПД вважають, що подібна практика матиме довгострокові негативні наслідки для самої Росії. Постійне вилучення коштів із регіональних бюджетів на військові потреби, поєднане зі значними людськими втратами на фронті, сприятиме поглибленню економічної кризи та демографічних проблем, які з часом можуть стати незворотними.

    Про фінансові труднощі Росії свідчать і останні рішення російської влади. Наприкінці липня в РФ вкотре заявили про пріоритетність фінансування військових витрат, визнавши водночас, що коштів для забезпечення всіх потреб бюджету бракує.

    Крім того, раніше повідомлялося про різке зростання попиту на оренду та купівлю житла серед громадян Росії у Вірменії. За оцінками експертів, ця тенденція нагадує хвилю виїзду росіян восени 2022 року після оголошення Кремлем “часткової мобілізації”, що може свідчити про побоювання населення щодо нових етапів набору до армії.

  • Після ударів дронів Wildberries шукає “запасний аеродром”

    Після ударів дронів Wildberries шукає “запасний аеродром”

    Найбільший російський маркетплейс Wildberries почав терміново шукати великі логістичні площі в Казахстані після серії атак українських безпілотників на свої об’єкти в Росії. Компанія прагне перенести частину складської інфраструктури за межі країни, щоб знизити ризики для свого бізнесу.

    Про це повідомляє російське видання “Коммерсантъ”.

    За інформацією видання, група RWB, якій належить Wildberries, активно підшукує складські приміщення в Казахстані. Компанію цікавлять об’єкти площею від 100 тисяч квадратних метрів. Крім оренди, маркетплейс також розглядає можливість викупу практично всіх доступних сучасних логістичних комплексів, які є на ринку країни.

    Головною причиною такого рішення називають бажання мінімізувати ризики після нещодавніх ударів українських безпілотників по логістичних об’єктах компанії на території Росії. У Wildberries прагнуть розосередити свої потужності та перенести частину операцій у безпечніші локації.

    Водночас компанія вже реалізує в Казахстані кілька великих логістичних проєктів. Один із них будується в Алмати й матиме площу понад 100 тисяч квадратних метрів. Ще більший комплекс, площею близько 160 тисяч квадратних метрів, споруджується в Астані. Його введення в експлуатацію очікується наступного року.

    Однак реалізувати плани щодо швидкого розширення логістичної мережі буде непросто. За даними “Коммерсанта”, загальний обсяг сучасних складських приміщень у Казахстані становить близько 1,9 мільйона квадратних метрів, тоді як рівень вакантності складає лише 5,8%. Це означає, що на ринку доступно відносно небагато великих об’єктів, які могли б задовольнити потреби російської компанії.

    Паралельно Wildberries стикається з труднощами й на внутрішньому ринку Росії. За інформацією видання, власники логістичної нерухомості дедалі частіше відмовляються укладати нові договори оренди з маркетплейсом.

    Причиною є не дефіцит приміщень, а підвищені ризики для власників об’єктів. Співрозмовники “Коммерсанта” зазначають, що після серії атак безпілотників склади, на яких зберігаються товари Wildberries, почали сприйматися як потенційні цілі. Крім того, стандартні страхові поліси для великих логістичних комплексів у Росії, як стверджується, не покривають збитки, завдані ударами дронів, що ще більше підвищує фінансові ризики для орендодавців.

    Наразі логістична мережа Wildberries налічує 209 об’єктів загальною площею понад 5,6 мільйона квадратних метрів, що робить її однією з найбільших у Росії.

    Нагадаємо, вранці 29 липня безпілотники атакували Рязань. Під удар, за повідомленнями, потрапили сортувальний центр Wildberries, а також місцевий нафтопереробний завод. Після цих подій питання безпеки логістичної інфраструктури стало одним із ключових викликів для найбільшого російського маркетплейса, який тепер намагається диверсифікувати свої потужності та частково перенести їх за межі Росії.

  • $4 млрд за чотири удари: чому атаки на Wildberries можуть стати одним із найболючіших економічних ударів по Росії

    $4 млрд за чотири удари: чому атаки на Wildberries можуть стати одним із найболючіших економічних ударів по Росії

    Українські удари по логістичних центрах найбільшого російського маркетплейсу Wildberries поступово виходять за рамки звичайної військової операції. Якщо оцінки експертів, на які посилається Forbes, підтвердяться, сумарні втрати від атак на склади в Електросталі, Котовську, Краснодарі та Невинномиську можуть перевищити 4 млрд доларів. Йдеться не лише про знищені товари, а й про масштабний удар по логістичній системі компанії, яка є одним із ключових елементів сучасної російської економіки.

    За оцінками аналітиків Data Insight, лише останні атаки на склади в Краснодарі та Невинномиську могли призвести до втрати товарів приблизно на 100–120 млрд рублів (близько 1,3–1,5 млрд доларів за поточним курсом). Аналогічні суми раніше оцінювалися після ударів по логістичних центрах у Котовську та Електросталі. Водночас остаточний розмір збитків ще невідомий: інвентаризація товарів може тривати кілька тижнів.

    Чому Wildberries — це не просто інтернет-магазин

    Wildberries часто називають «російським Amazon», але масштаби компанії навіть ширші. Це найбільший маркетплейс Росії, який обробляє десятки мільйонів замовлень щодня, об’єднує понад мільйон продавців і є критично важливою частиною внутрішньої логістики країни. За даними Reuters, разом із конкурентом Ozon платформа формує близько 8,5% російського ВВП, а через неї працюють мільйони людей — від продавців до транспортних компаній.

    Саме тому удари по логістичних центрах впливають не лише на саму компанію. Під загрозою опиняються десятки тисяч малих і середніх підприємців, які використовують інфраструктуру Wildberries для продажу товарів. Для багатьох із них знищення складів означає втрату всього товарного запасу.

    Удар по логістиці, а не лише по товарах

    Найбільшою проблемою можуть виявитися навіть не прямі фінансові збитки, а порушення всієї логістичної мережі.

    Якщо оцінка про втрату 12–14% складських площ компанії відповідає дійсності, Wildberries доведеться оперативно перерозподіляти потоки товарів між іншими центрами. Це означає збільшення часу доставки, дефіцит місця на складах, додаткові транспортні витрати та можливе подорожчання логістики для продавців. Ця цифра наразі базується на експертних оцінках і не була офіційно підтверджена компанією.

    Крім того, після перших атак компанія зіткнулася із хвилею звернень продавців щодо компенсацій. Російські медіа повідомляли, що отримати повне відшкодування втрат буде складно, оскільки відповідальність маркетплейса обмежується умовами договорів із продавцями.

    Чому Україна обрала саме такі цілі

    Українська влада неодноразово заявляла, що удари завдаються по об’єктах, які використовуються для підтримки російської військової логістики. Президент Володимир Зеленський раніше зазначав, що окремі логістичні комплекси забезпечують постачання компонентів для виробництва безпілотників та іншого обладнання. Водночас Кремль і керівництво Wildberries це заперечують, називаючи компанію виключно цивільним бізнесом.

    Однак навіть без доведеного військового призначення подібні об’єкти мають стратегічне значення для економіки Росії. Великі логістичні центри забезпечують безперервний рух товарів, підтримують внутрішнє споживання та роботу тисяч підприємств.

    Нова стратегія економічного тиску

    Протягом останніх місяців Україна дедалі частіше завдає ударів не лише по військових базах, а й по елементах економічної інфраструктури — нафтобазах, паливних терміналах, транспортних вузлах і великих логістичних центрах.

    Аналітики вважають, що така стратегія має кілька цілей: підвищити вартість ведення війни для Росії, змусити державу витрачати більше коштів на відновлення інфраструктури та ускладнити функціонування секторів, які забезпечують економічну стабільність країни.

    Показово, що після серії атак Wildberries російська влада вже була змушена реагувати. Кремль визнав значні втрати компанії, а представники бізнесу почали просити державу про податкові пільги та інші заходи підтримки для продавців, які втратили товари через пожежі.

    Якщо тенденція продовжиться, під ударом можуть опинитися й інші великі логістичні оператори. У такому разі війна дедалі більше виходитиме за межі фронту, перетворюючись на боротьбу за стійкість економічних систем. Для Росії це означає не лише втрату окремих складів, а й необхідність перебудови всієї логістики, що в умовах санкцій, дефіциту кадрів і високих військових витрат стає дедалі дорожчим викликом.