Позначка: економіка ЄС

  • Торгова війна набирає обертів: ЄС хоче змусити компанії відмовлятися від залежності від Китаю

    Торгова війна набирає обертів: ЄС хоче змусити компанії відмовлятися від залежності від Китаю

    Європейський Союз готує масштабні зміни у сфері міжнародної торгівлі та безпеки постачань. Європейська комісія працює над новим законодавством, яке може зобов’язати компанії країн-членів ЄС диверсифікувати джерела постачання критично важливих товарів і сировини, зменшуючи залежність від Китаю. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після саміту лідерів ЄС у Брюсселі, пишуть репортери агенції Reuters.

    Ініціатива стала відповіддю на дедалі більшу стурбованість європейських країн щодо економічної залежності від КНР. За словами фон дер Ляєн, процес так званого «de-risking» — зниження ризиків залежності від окремих держав — просувається занадто повільно, тому Брюссель готовий перейти від рекомендацій до законодавчих механізмів.

    Новий закон може стати одним із найважливіших економічних рішень Євросоюзу за останні роки. За попередньою інформацією, компанії у стратегічних галузях можуть бути зобов’язані мати кілька альтернативних джерел постачання критично важливих компонентів і матеріалів, щоб уникнути надмірної залежності від одного постачальника або однієї країни.

    Поштовхом до активних дій стала ситуація з рідкісноземельними металами та критично важливими мінералами. У 2025 році Китай запровадив експортні обмеження на низку стратегічних ресурсів, продемонструвавши свою здатність впливати на глобальні ланцюги постачання. Саме тоді в Європі особливо гостро заговорили про необхідність зменшення залежності від китайських ресурсів і технологій.

    Сьогодні Китай контролює переважну частину світової переробки рідкісноземельних елементів, які використовуються у виробництві електромобілів, мікрочипів, військової техніки, акумуляторів, сонячних панелей та сучасної електроніки. Саме тому будь-які обмеження експорту з боку Пекіна можуть створювати серйозні ризики для європейської промисловості.

    Ще однією причиною для занепокоєння став рекордний торговельний дисбаланс між ЄС та Китаєм. За словами президента Європейської ради Антоніу Кошти, дефіцит торгівлі товарами між сторонами досяг приблизно одного мільярда євро на день. Європейські лідери дедалі частіше називають таку ситуацію неприйнятною та економічно небезпечною.

    Згідно з останніми даними, лише за 2025 рік торговельний профіцит Китаю у відносинах з Європейським Союзом перевищив 360 мільярдів євро. Європейські виробники скаржаться на зростання конкуренції з боку дешевших китайських товарів, які, на їхню думку, часто отримують державну підтримку та субсидії.

    Під час саміту в Брюсселі країни-члени ЄС доручили Європейській комісії розпочати консультації з головними торговельними партнерами щодо глобальних макроекономічних дисбалансів і підготувати оцінку необхідності нових торговельних інструментів. Хоча Китай не був прямо згаданий у фінальному документі саміту, більшість дискусій фактично стосувалася саме відносин із Пекіном.

    Водночас Євросоюз намагається уникнути повного розриву економічних зв’язків із Китаєм. У Брюсселі наголошують, що мова йде не про «відокремлення» або економічне протистояння, а про зниження ризиків. Антоніу Кошта та Урсула фон дер Ляєн підкреслюють, що діалог із Китаєм залишається важливим, однак ЄС більше не може ігнорувати стратегічні загрози для власної економіки.

    Паралельно країни G7 також активізують співпрацю у сфері критичних мінералів. На останньому саміті «Великої сімки» було оголошено про створення альянсу з критичних ресурсів, покликаного зменшити залежність від китайських постачань літію, нікелю, рідкісноземельних металів та інших стратегічних матеріалів. До 2030 року країни G7 планують суттєво скоротити залежність від будь-якого одного зовнішнього джерела постачання.

    Однак усередині самого Євросоюзу поки що немає повної єдності щодо того, наскільки жорсткою має бути політика щодо Китаю. Франція, Італія та низка інших країн виступають за більш рішучі заходи. Натомість Німеччина та Іспанія закликають діяти обережніше, побоюючись торговельної війни та можливих заходів у відповідь з боку Пекіна.

    Китай уже відреагував на заяви ЄС та G7. Представники китайської влади закликали західні держави дотримуватися принципів ринкової економіки та міжнародної торгівлі, звинувативши їх у створенні закритих економічних блоків. У Пекіні також попередили про можливі кроки у відповідь у разі посилення торговельних обмежень.

    Очікується, що конкретні параметри нового закону Єврокомісія представить восени цього року. Якщо документ буде схвалений, він може суттєво змінити підходи європейського бізнесу до формування ланцюгів постачання та стати одним із ключових елементів нової економічної стратегії ЄС у відносинах із Китаєм.

  • ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    Європейський центральний банк попередив про серйозну загрозу глобальній фінансовій стабільності через політику адміністрації президента США Дональда Трампа. У ЄЦБ вважають, що війна з Іраном, нестабільна тарифна політика Вашингтона та ослаблення міжнародної співпраці можуть спровокувати нову масштабну економічну кризу.

    Про це йдеться у піврічному огляді фінансової стабільності Європейського центрального банку.

    Регулятор наголошує, що світова економіка входить у період підвищеної турбулентності, а інвестори можуть недооцінювати реальний масштаб ризиків. Особливе занепокоєння у Франкфурті викликає загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війна між США, Ізраїлем та Іраном.

    У документі зазначається, що геополітичні потрясіння можуть спровокувати різке падіння ринків на тлі вже “перегрітих” оцінок активів, високого державного боргу та слабкої стійкості фінансової системи до нових шоків.

    У ЄЦБ попереджають: чим довше триватиме конфлікт із Іраном, тим серйознішими можуть бути наслідки для глобальної економіки.

    Окремо регулятор звернув увагу на політику адміністрації Дональда Трампа щодо міжнародної торгівлі. У Європейському центральному банку вважають, що постійні оголошення нових мит, їхні перегляди, призупинення та зміни фактично стали “структурною особливістю глобального економічного середовища”.

    На думку аналітиків ЄЦБ, така непередбачуваність створює додатковий тиск на світові ринки, бізнес та інвесторів.

    У документі також йдеться про ризики відступу США від багатосторонньої міжнародної співпраці. У ЄЦБ побоюються, що це може призвести до фрагментації глобального економічного порядку та руйнування звичних механізмів регулювання міжнародної торгівлі й фінансових ринків.

    Серед інших загроз регулятор називає кібератаки, гібридні операції та ризики для критичної інфраструктури, які посилюються через стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту.

    ЄЦБ також звертає увагу на стрімке зростання кредитування поза традиційною банківською системою, зокрема у сфері private credit — приватного фінансування компаній без участі класичних банків. У регуляторі вважають, що в умовах високих відсоткових ставок це може призвести до проблем із поверненням боргів і стати каталізатором фінансових потрясінь.

    Ще одним фактором ризику в Європейському центральному банку називають можливі проблеми з енергопостачанням та уповільнення світового економічного зростання. У такому разі інвестори можуть почати переглядати оцінки державного боргу різних країн, що здатне викликати нові боргові кризи.

    У ЄЦБ переконані, що фінансові ринки наразі залишаються занадто оптимістичними. Регулятор вважає, що акції багатьох компаній переоцінені, а премії за ризик на ринку облігацій залишаються неприродно низькими.

    Додаткове занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з головних маршрутів світового нафтового експорту. Через неї проходить близько 20% глобальних поставок нафти.

    Раніше консалтингова компанія Rapidan Energy Group попередила, що тривале блокування Ормузької протоки через конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном може спричинити глобальний економічний спад, співставний із кризою 2008 року.

    У базовому сценарії аналітики прогнозують зростання ціни на нафту Brent майже до 130 доларів за барель уже цього літа. Це може спровокувати новий виток інфляції, проблеми в промисловості та різке уповільнення світової економіки.

    На тлі цих попереджень міжнародні інвестори дедалі уважніше стежать за політикою США, ситуацією на Близькому Сході та рішеннями центральних банків найбільших економік світу.

  • Промисловість Німеччини знову падає

    Промисловість Німеччини знову падає

    Промисловий сектор Німеччини продовжує демонструвати ознаки ослаблення: у березні обсяг промислового виробництва в країні знизився другий місяць поспіль, що стало несподіванкою для ринку та додатково посилило занепокоєння щодо стану найбільшої економіки Європи. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані Федерального статистичного управління Німеччини.

    Згідно з оприлюдненою статистикою, промислове виробництво скоротилося на 0,7% у порівнянні з попереднім місяцем. Основний негативний вплив на показник справили скорочення випуску в енергетичному секторі та машинобудуванні — традиційно ключових галузях німецької економіки, які забезпечують значну частку промислового експорту. При цьому більшість економістів, опитаних Bloomberg, очікували протилежної динаміки — помірного зростання, що підкреслює розрив між прогнозами ринку та фактичними даними.

    На тлі падіння виробництва окремі зовнішньоторговельні показники виглядали більш оптимістично. Експорт Німеччини у березні зріс на 0,5%, тоді як імпорт збільшився значно суттєвіше — на 5,1%. Значна частина імпортованих товарів надійшла з Китаю, що вкотре підкреслює глибоку інтеграцію німецької промисловості у глобальні ланцюги постачання та залежність від азійських ринків. Водночас така диспропорція між експортом та імпортом може чинити додатковий тиск на торговельний баланс країни.

    Хоча березневі дані частково охоплюють перший період загострення конфлікту на Близькому Сході, аналітики наголошують, що слабкість у промисловості Німеччини не є короткостроковим явищем. Вона спостерігається вже протягом тривалого часу, а енергоємні підприємства залишаються особливо вразливими до коливань цін на нафту та природний газ. Висока вартість енергоносіїв у поєднанні з нестабільною геополітичною ситуацією створює додатковий тиск на виробничі витрати та інвестиційні рішення бізнесу.

    Окремим фактором невизначеності для промисловості залишається глобальна енергетична ситуація, яка продовжує впливати на собівартість виробництва. Зростання цін на нафту та газ унаслідок геополітичної напруги підсилює ризики для промислових компаній, особливо у секторах із високим рівнем енергоспоживання. Це, за оцінками економістів, може стримувати відновлення виробництва у другому кварталі та зберігати волатильність у статистичних показниках.

    Водночас окремі позитивні сигнали все ж фіксуються у суміжних економічних індикаторах. Так, у березні було зафіксовано суттєве зростання заводських замовлень, яке перевищило очікування ринку. Однак аналітики пояснюють це явище ефектом випередження, коли компанії збільшують закупівлі через побоювання подальшого зростання цін або змін у глобальних постачаннях. Це означає, що частина позитивної статистики може мати тимчасовий характер і не обов’язково свідчить про стійке відновлення попиту.

    Головний економіст Commerzbank Йорг Кремер у коментарі зазначив, що повторне зниження промислового виробництва підтверджує загальну тенденцію стагнації, яка триває в німецькій промисловості приблизно півтора року. За його словами, сектор перебуває у стані бокового руху на відносно низькому рівні без чітких сигналів стабільного зростання або глибокого падіння, що ускладнює прогнозування подальшої динаміки.

    Попри це, загальна економічна картина залишається змішаною. У першому кварталі економіка Німеччини показала зростання на 0,3%, що формально свідчить про відсутність рецесії, однак темпи відновлення залишаються слабкими. Уряд країни вже переглянув середньострокові прогнози, знизивши очікуване зростання на 2026 рік до 0,5%, навіть попри плани збільшення витрат на інфраструктуру та оборону.

    Додатковий тиск на економічні перспективи Німеччини створює і глобальна геополітична нестабільність, зокрема війна на Близькому Сході, яка впливає на енергетичні ринки та міжнародну торгівлю. За оцінками Міністерства фінансів Німеччини, країна може недоотримати десятки мільярдів євро податкових надходжень у середньостроковій перспективі через економічні наслідки конфліктів і коливання світових ринків.

    У сукупності ці фактори формують для німецької промисловості складне середовище, де одночасно діють структурні проблеми, енергетичні ризики та зовнішньополітична нестабільність. Аналітики відзначають, що найближчі місяці стануть ключовими для розуміння того, чи зможе промисловий сектор Німеччини перейти до стабільного відновлення, чи залишиться у фазі тривалої стагнації.

  • «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    «Дружба» знову працює: Фіцо заявив, що трубопровід «не був пошкоджений» і натякнув на політику

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зробив резонансну заяву щодо відновлення роботи нафтопроводу Дружба, який проходить через територію України. Попри офіційні повідомлення про ремонт після пошкоджень, словацький політик заявив, що трубопровід нібито «не був пошкодженим від початку» і міг використовуватися як інструмент геополітичного впливу.

    В інтерв’ю ЗМІ Фіцо поставив під сумнів попередні пояснення щодо зупинки прокачування нафти, натякнувши, що ситуація навколо «Дружби» могла мати політичне підґрунтя. «Він не був пошкоджений. Нафтопровід і нафта були використані як інструменти в геополітичній боротьбі», — заявив глава словацького уряду.

    Ця заява прозвучала на тлі підтвердження з боку словацьких офіційних осіб про відновлення постачання енергоносіїв. Зокрема, міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар повідомив, що країна вже почала отримувати перші партії нафти через «Дружбу». За його словами, Братислава навіть готова не блокувати нові санкційні рішення Європейського Союзу, якщо постачання залишатиметься стабільним.

    «Нафта надходить через “Дружбу” до Словаччини… Поки постачання буде безперервним, ми не блокуватимемо процедури ухвалення санкцій на рівні ЄС», — зазначив дипломат.

    Відновлення роботи нафтопроводу стало важливим фактором у європейській політиці останніх днів. Саме після цього Європейський Союз розблокував пакет фінансової допомоги Україні на 90 млрд євро, а також ухвалив новий санкційний пакет проти Росії. Таким чином, «Дружба» знову опинилася в центрі не лише енергетичних, а й політичних процесів у Європі.

    Раніше українська сторона повідомляла, що прокачування нафти було зупинено через пошкодження інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Після проведення ремонтних робіт постачання вдалося відновити, що підтвердили і європейські чиновники. Однак заява Фіцо фактично ставить під сумнів цю версію подій і може свідчити про загострення політичної риторики між окремими країнами ЄС та Україною.

    Аналітики зазначають, що подібні заяви можуть бути частиною ширшої політичної гри. Словаччина, як і Угорщина, залишається залежною від постачання російських енергоносіїв, тому питання стабільності роботи «Дружби» має для неї стратегічне значення. Водночас ЄС намагається поступово зменшити залежність від російської нафти, що створює напругу між країнами-членами.

    Крім того, ситуація навколо нафтопроводу показала, наскільки тісно переплетені енергетика та політика в сучасній Європі. Рішення про санкції, фінансову допомогу та дипломатичні кроки дедалі частіше залежать від доступу до ресурсів і стабільності постачання.

    На тлі цих подій Володимир Зеленський наголосив, що Україна виконує свої зобов’язання перед партнерами навіть у складних умовах війни. За його словами, відновлення роботи «Дружби» стало ще одним доказом того, що Київ готовий діяти відповідально, попри постійні загрози з боку Росії.

    Водночас критики звертають увагу, що залежність від одного інфраструктурного об’єкта може використовуватися як інструмент тиску. Історія з «Дружбою» вкотре продемонструвала, що навіть технічні проблеми можуть швидко перетворитися на політичний фактор.

    Ситуація також підкреслює складність внутрішньої політики ЄС. Попри єдність у підтримці України, окремі країни продовжують відстоювати власні економічні інтереси, що впливає на швидкість ухвалення рішень. У цьому контексті заяви Фіцо можуть бути сигналом про те, що подібні суперечності зберігатимуться і надалі.

    Відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» стало не лише технічним, а й політичним моментом. Воно вплинуло на рішення ЄС, відкрило доступ до значних фінансових ресурсів для України, але водночас загострило дискусії щодо ролі енергетики в геополітичній боротьбі. Заяви словацького прем’єра лише підкреслюють, що навіть після відновлення постачання напруга навколо цього питання не зникає.

  • Єврокомісія: перший транш з пакета 90 млрд євро для України очікується у 2-му кварталі 2026 року

    Єврокомісія: перший транш з пакета 90 млрд євро для України очікується у 2-му кварталі 2026 року

    Європейська комісія очікує, що перший транш фінансової допомоги Україні в межах кредитного пакета на 90 млрд євро може бути спрямований до кінця другого кварталу 2026 року. Про це повідомляє речник Єврокомісії Балажа Уйварі.

    У Єврокомісії наголошують, що йдеться про довгостроковий фінансовий інструмент, погоджений на рівні лідерів Європейського Союзу, який має забезпечити стабільну підтримку України у 2026–2027 роках. Наразі триває фіналізація юридичних і технічних процедур, необхідних для запуску виплат.

    Речник Єврокомісії підкреслив, що Брюссель залишається відданим виконанню домовленостей і працює над тим, щоб забезпечити першу виплату в заплановані строки.

    «Ми, звісно, очікуємо, що всі лідери ЄС, усі держави-члени дотримуватимуться своїх зобов’язань», — зазначив Балаж Уйварі.

    Пакети макрофінансової допомоги такого масштабу в ЄС зазвичай проходять складну багаторівневу процедуру погодження. Вона включає політичне рішення на рівні Європейської ради, після чого Єврокомісія готує правову основу — регламенти, меморандуми та кредитні угоди.

    Після цього відбувається узгодження з державами-членами ЄС і Європейським парламентом (залежно від типу інструменту), а також формування механізму фінансування — тобто, звідки саме надходитимуть кошти та як вони будуть гарантовані.

    У випадку України мова йде про поєднання бюджетної підтримки та кредитних інструментів, які дозволяють ЄС розподіляти виплати у кілька траншів залежно від виконання умов.

    Єврокомісія повідомляє, що наразі триває робота над ключовими елементами пакета, серед яких:

    – Меморандум про взаєморозуміння, який визначить принципи та умови надання допомоги
    – оновлений План України в межах механізму Ukraine Facility
    – кредитна угода, яка закріпить фінансові зобов’язання сторін

    Ці документи є критично важливими для запуску фінансування, оскільки саме вони визначають як технічні параметри виплат, так і політичні зобов’язання України щодо реформ.

    Ukraine Facility залишається центральним інструментом підтримки України з боку ЄС. Він передбачає багаторічну програму фінансування, яка поєднує три основні компоненти: макрофінансову підтримку бюджету, інвестиційний фонд та технічну допомогу для реформ.

    Фінансування в межах цього механізму надається поетапно. Кожен транш залежить від виконання Україною узгоджених індикаторів, які стосуються реформ у сфері державного управління, економічної політики, енергетики та верховенства права.

    У Брюсселі підкреслюють, що пакет на 90 млрд євро є частиною ширшої стратегії довгострокової підтримки України. ЄС намагається забезпечити передбачуваність фінансування, щоб зменшити ризики для макроекономічної стабільності України в умовах війни.

    Водночас такі рішення потребують політичного консенсусу між країнами-членами ЄС, що часто ускладнює і уповільнює процес ухвалення остаточних рішень. Саме тому частина роботи з підготовки пакета триває паралельно з політичними консультаціями.

    З початку повномасштабного вторгнення Європейський Союз став одним із ключових донорів фінансової допомоги Україні. Підтримка охоплює як безповоротні гранти, так і кредити, а також гарантії для залучення інвестицій.

    Новий пакет на 90 млрд євро розглядається як продовження цієї політики, але з більш довгостроковим горизонтом планування — на 2026–2027 роки, що має забезпечити стабільність бюджетного планування України.

  • Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Європейський Союз зіткнувся зі значним зростанням витрат на імпорт енергоносіїв на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. За даними Європейської комісії, за 44 дні після початку війни витрати ЄС на закупівлю викопного палива збільшилися більш ніж на 22 мільярди євро.

    Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що ситуація на енергетичних ринках залишається вразливою, а перебої з постачанням енергоресурсів із регіону Перської затоки можуть зберігатися навіть у разі швидкого завершення бойових дій.

    У Брюсселі наголошують, що нинішня криза вкотре підкреслила залежність ЄС від глобальних постачань викопного палива та чутливість європейського ринку до геополітичних потрясінь. Саме тому Єврокомісія вже підготувала пакет коротко- та довгострокових заходів для стабілізації енергетичної системи.

    Серед оперативних кроків — координація між державами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість скоординованого вивільнення стратегічних запасів нафти у разі різкого дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки домогосподарств і галузей економіки, найбільш уразливих до стрибків цін на енергоносії.

    Єврокомісія також закликає країни-члени до узгодженого підходу у сфері енергетичної політики, щоб уникнути фрагментації ринку та цінових дисбалансів усередині ЄС. Паралельно обговорюються заходи зі зниження попиту на енергію, які мають бути тимчасовими та не обмежувати свободу вибору споживачів.

    Окремий акцент робиться на структурних змінах енергетичної системи ЄС. Йдеться про прискорення диверсифікації постачань енергоресурсів, розвиток інфраструктури для імпорту скрапленого природного газу (LNG), а також збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС зі зменшення залежності від нестабільних регіонів і викопного палива.

    У Брюсселі також зазначають, що енергетичні ринки Європи залишаються надзвичайно чутливими до зовнішніх факторів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ у Європі суттєво зросли, що підтверджують і ринкові індикатори. Аналітики пов’язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачанні та загальною невизначеністю на глобальних ринках.

    На цьому тлі ЄС продовжує політику, започатковану після попередніх енергетичних криз, зокрема щодо обов’язкового заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію між собою.

    Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових пропозицій на рівні лідерів ЄС найближчим часом. Очікується, що частина рішень буде винесена на обговорення під час неформального засідання Європейської Ради на Кіпрі.

    Таким чином, енергетична політика ЄС знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю глобальної нестабільності, яка впливає як на ціни для споживачів, так і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.