Golosnovinua.com

Позначка: економіка

  • Вичерпання подушки безпеки: МВФ попереджає про загрозу нової глобальної кризи через війну на Близькому Сході та боргове виснаження

    Вичерпання подушки безпеки: МВФ попереджає про загрозу нової глобальної кризи через війну на Близькому Сході та боргове виснаження

    Світова економіка опинилася перед ризиком нових системних потрясінь через стрімке вичерпання фіскальних резервів урядів та скорочення енергетичних запасів на тлі стійкої інфляції. Про це під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку в Бангкоку попередила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва. За її словами, глобальне економічне зростання наразі розривають дві протилежні сили: з одного боку, його серйозно гальмує гострий енергетичний шок, а з іншого — підживлює інвестиційний бум навколо розвитку технологій штучного інтелекту.

    Енергетичний дефіцит спричинений передусім масштабною регіональною ескалацією: війна за участю США, Ізраїлю та Ірану триває вже восьмий місяць, а практичне блокування Тегераном ключових судноплавних артерій паралізувало транспортування близько 20% світових поставок нафти. У найбільш виграшному становищі сьогодні перебувають країни (переважно в Азії), інтегровані у ланцюжки постачання ШІ-індустрії, а також експортери енергоносіїв, які не постраждали від бойових дій. Натомість найбільших втрат зазнають бідні держави та країни, охоплені війною, які критично залежать від імпорту палива та залишилися осторонь технологічного стрибка. Георгієва закликала політиків терміново стабілізувати державні бюджети, збільшувати доходи та скорочувати неефективні витрати, дотримуючись принципу «захищати людей, а не субсидувати ціни».

    Для України виснаження фінансових можливостей ключових союзників створює серйозні виклики під час пошуку додаткового зовнішнього фінансування на 2027 рік. В умовах ударів по енергетиці та глобальної турбулентності МВФ погіршив оцінку динаміки вітчизняної економіки: за прогнозом фонду, зростання реального ВВП України цьогоріч сповільниться до 1% (порівняно з 1,8% торік), а його відновлення до 3,5% очікується лише у наступному році за умови стабілізації безпекової ситуації.

  • Прямий сигнал Кремлю: глава ЄЦБ Крістін Лагард передала Путіну попередження про те, що війна нищить економічне процвітання Росії

    Прямий сигнал Кремлю: глава ЄЦБ Крістін Лагард передала Путіну попередження про те, що війна нищить економічне процвітання Росії

    Президентка Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард використала кулуари міжнародного фінансового саміту в Бангкоку, щоб передати пряме попередження Володимиру Путіну щодо згубних наслідків його агресії для російської економіки. Під час закритої зустрічі з міністром фінансів Російської Федерації Антоном Силуановим очільниця головного фінансового регулятора єврозони закликала російського високопосадовця повідомити господарю Кремля, що розв’язана ним війна проти України унеможливлює економічне зростання, а стабільне процвітання та добробут держави можливі виключно в умовах миру. Про безпрецедентну розмову повідомило агентство Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

    Ці переговори тет-а-тет відбулися у суботу безпосередньо перед початком пленарного засідання Міжнародного валютно-фінансового комітету (МВФК) — ключового керівного консультативного органу Міжнародного валютного фонду, до складу якого входять міністри фінансів та голови центробанків з усього світу. Такий прямий контакт свідчить про помітну зміну дипломатичної тактики з боку європейських фінансових еліт. Якщо від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Лагард разом з іншими західними високопосадовцями демонстративно бойкотувала виступи російських представників та залишала залу засідань на знак протесту, то цього разу вона обрала стратегію прямого тиску, відкрито озвучивши економічну безперспективність курсу Кремля безпосередньо його головному фінансисту.

    Окрім непублічної розмови, Крістін Лагард виступила з жорсткою та принциповою позицією під час офіційного пленарного засідання МВФК. У своїй промові вона відкрито засудила «невиправдану війну Росії проти України» та зосередилася на фундаментальних факторах економічної стійкості. Глава ЄЦБ наголосила, що в умовах глобальної турбулентності фіскальна дисципліна, прозорість та здорові державні фінанси залишаються незмінним головним «якорем» стабільності будь-якої держави, тоді як мілітаризація бюджету та спалювання ресурсів на воєнні потреби неминуче ведуть до деградації виробничих сил та інфляційного колапсу.

    Цей демарш очільниці ЄЦБ пролунав на тлі суперечливих подій навколо санкційного тиску на державу-агресора. Лише кількома днями раніше, у четвер, 15 жовтня, російське керівництво заявило про початок масштабних поставок свого дизельного пального на світові ринки завдяки кулуарним домовленостям із президентом США Дональдом Трампом, який водночас заблокував ухвалення пакета жорстких санкцій проти Москви. Позиція Лагард чітко підтверджує, що європейські фінансові інституції не поділяють курс на поступки Кремлю і продовжують наголошувати на незворотності економічної розплати за триваючу війну.

     

  • Економічний фронт для ветеранів: ексбанкір Андрій Оністрат назвав три причини відкривати бізнес під час війни

    Економічний фронт для ветеранів: ексбанкір Андрій Оністрат назвав три причини відкривати бізнес під час війни

    Незважаючи на високі воєнні та економічні ризики, нинішні умови в Україні створюють унікальне вікно можливостей для запуску власної справи, особливо для військовослужбовців, які повертаються до цивільного життя. Про доцільність відкриття бізнесу в умовах повномасштабного конфлікту та реальні варіанти для ветеранів розповів відомий український ексбанкір і військовий Андрій Оністрат у новому випуску спеціалізованого подкасту «Гроші війни».

    Аналізуючи поточний стан економіки, Оністрат виділив три ключові причини, які роблять старт підприємницької діяльності актуальним і раціональним саме сьогодні:

    • Звільнення ринкових ніш та низька конкуренція: Через релокацію великих підприємств, закриття частини компаній та зміну логістичних ланцюжків на внутрішньому ринку утворився дефіцит товарів і послуг. Це дозволяє новим гравцям швидко зайняти своє місце без жорсткої конкурентної боротьби, яка була характерною для довоєнного часу.
    • Доступність грантового фінансування: В Україні зараз діє безпрецедентна кількість програм фінансової підтримки від держави та міжнародних донорів (зокрема урядові ініціативи «єРобота» та спеціалізовані ветеранські фонди). Це дає змогу отримати стартовий капітал на закупівлю обладнання чи сировини, мінімізуючи власні фінансові ризики.
    • Формування стійкого бізнесу майбутнього: Компанії, створені в умовах війни, від самого початку будуються на принципах максимальної гнучкості, енергонезалежності та стресостійкості. Підприємці, які здатні адаптуватися до відключень світла та кадрового голоду сьогодні, матимуть беззаперечну стратегічну перевагу на етапі масштабного повоєнного відновлення.

    Окрему увагу ексбанкір приділив розвитку ветеранського підприємництва. Для демобілізованих військових власна справа є не лише інструментом фінансової незалежності, але й важливим етапом соціально-психологічної реабілітації. Робота на себе дозволяє ветеранам самостійно регулювати робоче навантаження, уникати складнощів у корпоративній субординації та створювати комфортні робочі місця для своїх побратимів, формуючи спільноти з високим рівнем взаємодовіри.

    Експерт наголошує, що попри об’єктивні загрози — ракетні обстріли, мобілізацію працівників чи падіння купівельної спроможності — український ринок залишається живим, а суспільство потребує якісних локальних сервісів. Тому для тих, хто має чіткий бізнес-план та готовність до швидких рішень, війна не повинна ставати вироком для підприємницьких амбіцій.

     

  • Глобальна детінізація оренди: Верховна Рада обвалила податок для власників квартир утричі

    Глобальна детінізація оренди: Верховна Рада обвалила податок для власників квартир утричі

    Верховна Рада України з другої спроби ухвалила ключову поправку, яка докорінно змінює правила оподаткування на ринку нерухомості. Парламентарі проголосували за зниження податку на доходи фізичних осіб для орендодавців житла з вісімнадцяти до п’яти відсотків. Відповідна законодавча ініціатива була успішно підтримана народними обранцями під час фінального голосування за комплексний законопроєкт № 16051–1. Про це офіційно повідомила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

    За словами очільниці профільного комітету, до цього часу власники квадратних метрів, які прагнули легально здавати свої квартири та офіційно декларувати отримані доходи, стикалися з надмірним фіскальним тиском. Вони були змушені сплачувати сумарно двадцять три відсотки від прибутку, що складалися з вісімнадцяти відсотків базового податку та п’яти відсотків обов’язкового військового збору. Саме цей колосальний фінансовий тягар експерти називали головною причиною того, що переважна більшість вітчизняного ринку оренди роками перебувала в глухій тіні, уникаючи будь–яких контактів із податковою службою. Спроби врегулювати цю проблему робилися й раніше в межах інших законодавчих ініціатив, проте тоді вони так і не запрацювали на практиці.

    Тепер же механізм розрахунків із державою має стати значно простішим і привабливішим для пересічних громадян. Згідно з новими правилами, податкове навантаження на орендодавців буде мінімізовано, а сам процес виведення доходів у легальну площину базуватиметься на добровільному декларуванні.

    «Дохід фізичної особи – орендодавця від здачі в оренду житлової або нежитлової нерухомості буде обкладатися податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5%. За підсумками року орендодавець зобов’язаний подати податкову декларацію та самостійно сплатити податок до бюджету», – пояснила Олена Шуляк.

    Продовжуючи свою думку щодо впливу нових законодавчих норм на поведінку власників нерухомості, народна депутатка наголосила на важливості створення адекватних умов замість жорсткого адміністрування. На її переконання, саме зниження ставок стане тим вирішальним кроком, який змусить українців добровільно виходити з сірої зони економіки, укладаючи офіційні договори зі своїми квартирантами.

    «Зниження ставки ПДФО до 5% робить офіційне оформлення орендних відносин менш обтяжливим для власників житла і створює більш простий і зрозумілий стимул укладати договори, декларувати доходи і працювати в правовому полі», – підкреслила голова комітету.

    Для державного бюджету такі новації означають реальну перспективу поступової детінізації колосального ринку без посилення каральних інструментів чи жорстких перевірок. Замість збереження високих ставок, які більшість орендодавців елементарно ігнорувала роками, держава пропонує компромісний варіант добровільної легалізації відносин між власником та винаймачем. Варто зазначити, що ухвалення цієї важливої поправки відбулося в рамках розгляду резонансного законопроєкту № 16051–1, який Верховна Рада прийняла в цілому з третьої спроби. Цей самий документ також містить норму про скасування пільги щодо звільнення від сплати податку на додану вартість для міжнародних поштових посилок, вартість яких не перевищує сто п’ятдесят євро.

  • Кінець епохи безмитного шопінгу: Верховна Рада остаточно скасувала пільгу на посилки до 150 євро та повернула жорсткий фінмоніторинг для топпосадовців

    Кінець епохи безмитного шопінгу: Верховна Рада остаточно скасувала пільгу на посилки до 150 євро та повернула жорсткий фінмоніторинг для топпосадовців

    Верховна Рада України на пленарному засіданні у четвер поставила крапку в тривалих дискусіях довкола фіскалізації транскордонної електронної комерції, ухваливши у другому читанні та в цілому системний пакет законодавчих ініціатив. Йдеться про законопроєкт №16051-1 щодо внесення змін до Податкового кодексу (підтриманий 252 народними депутатами) та кореспондуючий законопроєкт №15460 про зміни до Митного кодексу (за який віддали голоси 249 парламентарів). Обидва нормативно-правові акти ліквідують багаторічну норму про звільнення від оподаткування міжнародних поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, зобов’язуючи одержувачів сплачувати податок на додану вартість (ПДВ) із таких замовлень.

    Ухвалена реформа спрямована передусім на ліквідацію системних тіньових схем так званого «сірого імпорту», за допомогою яких недобросовісні підприємці масово дробили великі комерційні партії товарів широкого вжитку, одягу та електроніки на дрібні пакети вартістю менш як 150 євро, ввозячи їх без сплати жодної копійки до державного бюджету. Відтепер на всі комерційні посилки нараховуватиметься стандартний податок на додану вартість. Разом із тим законодавці передбачили цільові соціальні та оборонні винятки: від оподаткування звільняються виключно некомерційні відправлення формату «від фізичної особи фізичній особі», загальна заявлена вартість яких не перевищує 45 євро, а також окремі критично важливі номенклатурні позиції товарів військового та подвійного призначення, призначені для потреб Збройних сил України та підрозділів сил оборони.

    Впровадження нових фіскальних правил матиме суттєвий перехідний період: норма почне діяти не раніше 1 липня 2027 року і лише після ухвалення окремої постанови Кабінету Міністрів України, що дозволить логістичним компаніям, поштовим операторам і митним службам завчасно підготувати відповідне програмне забезпечення та цифрові шлюзи контролю. Цьому рішенню передував складний парламентський шлях: у вересні документи двічі провалювалися в сесійній залі через бурхливі суспільні дискусії, перш ніж їх вдалося підтримати в першому читанні 16 вересня.

    Окремим стратегічним досягненням стало внесення до фінального тексту правок, які відновлюють посилений фінансовий моніторинг щодо публічних діячів та топпосадовців (PEP). Це розблокувало процедуру підписання президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про оподаткування цифрових платформ, виконання вимог якого безпосередньо прив’язане до траншів макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів і програм Міжнародного валютного фонду, що є запорукою збереження бюджетної ліквідності України під час війни.

  • Попелище замість застави: знищення 90% складів поставило банки та бізнес на межу боргової кризи

    Попелище замість застави: знищення 90% складів поставило банки та бізнес на межу боргової кризи

    Внаслідок масованих російських атак в Україні було знищено або суттєво пошкоджено близько 90% сучасних товарних складів та спеціалізованих місць зберігання продукції. Ця масштабна руйнація завдала колосального удару по вітчизняному комерційному сектору: підприємці одночасно втратили приміщення, товарні запаси та базове забезпечення, під яке залучалися кредитні ресурси. Водночас самі фінансові зобов’язання бізнесу перед фінансовими установами нікуди не зникли, поставивши кредиторів перед безпрецедентною дилемою щодо подальшої оцінки ризиків та умов видачі коштів на відновлення.

    Значна частина знищеної логістичної інфраструктури виступала прямим заставним майном за довгостроковими інвестиційними та комерційними позиками. Тепер фінансові установи зіткнулися із ситуацією, коли ліквідні активи позичальників фізично перестали існувати, перетворившись на руїни. За стандартними нормативами банківської безпеки втрата застави вимагає негайного перегляду кредитного договору, підвищення відсоткових ставок або вимоги щодо надання іншого ліквідного забезпечення. Проте для більшості компаній, які зазнали прямих ударів, знайти рівноцінну заміну нерухомому майну в нинішніх умовах фактично неможливо.

    Для бізнесу ситуація ускладнюється тим, що для відновлення зруйнованих потужностей та запуску операційної діяльності потрібне термінове додаткове фінансування. Водночас банківські установи не можуть безконтрольно роздавати незабезпечені позики, адже це загрожує стабільності всієї фінансової системи та порушує регуляторні вимоги. Банки змушені докорінно змінювати підходи до аналізу клієнтів. Замість класичної оцінки вартості матеріального майна на перший план виходить здатність бізнес-моделі генерувати реальний грошовий потік, збереження контрактів, ділова репутація власників та історія своєчасного обслуговування боргу в минулому.

    Безвихідь із заставами створює загрозу масового заморожування кредитних ліній та хвилі технічних дефолтів серед провідних логістичних операторів. Навіть найуспішніші компанії без допомоги банківського сектору не здатні самостійно профінансувати відбудову терміналів з нуля, особливо на тлі дефіциту дієвих механізмів страхування від воєнних загроз. Фінансові аналітики зазначають, що вирішення цієї проблеми вимагатиме запровадження комплексних програм реструктуризації, мораторіїв на стягнення боргів за знищені об’єкти та активнішого залучення державних гарантій або міжнародних донорських портфелів для розподілу воєнних ризиків.

    Масштабна руйнація дев’яноста відсотків сучасних місць зберігання неминуче вдарить і по кінцевих споживачах. Брак якісних площ уже створює логістичний колапс для ритейлу, аграрного сектору та дистриб’юторів, різко здорожчуючи вартість доставки та зберігання товарів першої необхідності. Якщо банківська система та уряд не знайдуть компромісного рішення щодо підтримки постраждалих підприємств, економіка може зіткнутися з банкрутством системних компаній, які залишилися сам на сам із попелищем замість застави та невиплаченими кредитами.

  • Палаючі аеропорти та морська блокада: хусити завдали нищівного удару по Саудівській Аравії

    Палаючі аеропорти та морська блокада: хусити завдали нищівного удару по Саудівській Аравії

    Єменські повстанці-хусити здійснили масовану атаку на ключові інфраструктурні об’єкти Саудівської Аравії, паралізувавши роботу найбільших аеропортів та нафтової промисловості. Під прицільним вогнем опинилися Міжнародний аеропорт імені короля Халіда в Ер-Ріяді та Міжнародний аеропорт імені короля Фахда поблизу Даммама. За інформацією Управління цивільної авіації країни, удар по столичному летовищу забрав життя громадянина Пакистану, ще щонайменше одинадцять людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Найбільших руйнувань зазнав столичний авіавузол, де ракети влучили безпосередньо у комплекс внутрішніх терміналів №3 та №4, спровокувавши масштабну пожежу. Ситуація в Ер-Ріяді залишається вкрай напруженою – це вже четвертий напад на об’єкт за останні п’ять днів. Летовище фактично не працює з 10 жовтня, коли внаслідок найкривавішого обстрілу з початку великої регіональної війни загинули 13 осіб і понад 300 отримали травми. Одночасно під ударом опинилася повітряна гавань Даммама. Ворожий снаряд вибухнув прямо на злітно-посадковій смузі поблизу припаркованих пасажирських літаків. Крім того, хусити успішно атакували два підприємства національного нафтового гіганта Saudi Aramco. Ці прориви відкрито продемонстрували критичні слабкості саудівської ешелонованої системи протиповітряної оборони.

    Відчуваючи безкарність, військово-політичне керівництво повстанців оголосило весь повітряний простір королівства «зоною військових операцій». Вони публічно закликали міжнародні авіакомпанії негайно скасувати всі транзитні та прямі рейси над територією країни. Ця ескалація є прямим наслідком вересневого загострення, коли хусити обстріляли чотири південні саудівські міста, поранивши понад 70 цивільних. У відповідь коаліція на чолі з Ер-Ріядом скинула понад 60 авіабомб на підконтрольні бойовикам провінції Ємену. Також 19 вересня саудівським силам вдалося перехопити балістичну ракету, яка вперше летіла безпосередньо на столицю.

    Паралельно з повітряним терором хусити стрімко нарощують морську блокаду. Наземний наступ увінчався захопленням портового міста Моха, що дозволило бойовикам встановити вогневий контроль над узбережжям стратегічної Баб-ель-Мандебської протоки. Керівництво угруповання офіційно закрило цей водний маршрут для будь-яких суден, які мають зв’язок із Саудівською Аравією. Такі кроки проксі-сил Ірану завдають нищівного удару по економіці арабських монархій та ставлять під загрозу світову торгівлю. Блокування логістичних шляхів безперешкодно провокує стрибок глобальних цін на нафту та електроенергію на тлі загальної нестабільності на Близькому Сході.

  • «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    «Фінансовий зашморг для оборонки»: ексзаступник міністра економіки пояснив, що вбиває експорт української зброї

    Українська оборонна промисловість, яка за роки повномасштабної війни здійснила безпрецедентний стрибок у технологічному та виробничому розвитку, стикається зі штучними перепонами на шляху до світових ринків. Чинна фінансова модель експорту озброєння, закріплена на законодавчому рівні, містить критичні бар’єри, що фактично унеможливлюють повноцінний продаж вітчизняної зброї за кордон. Про це під час фахового розбору заявив голова Федерації роботодавців України (ФРУ) Дефенс, колишній заступник міністра економіки у 2022–2024 роках Ігор Фоменко.

    За словами експерта, головна проблема полягає у змісті урядової постанови, яка безпосередньо регулює процедуру продажу озброєнь і військової техніки на експорт. Замість того, щоб створити сприятливий економічний клімат для підприємств, документ закладає суттєвий фінансовий бар’єр. Хоча формально механізм експорту було розблоковано та запущено, передбачені ним економічні умови роблять зовнішньоекономічну діяльність для багатьох компаній оборонно-промислового комплексу (ОПК) нерентабельною або надмірно ризикованою.

    Військовий експерт Валентин Бадрак, коментуючи цю ситуацію, наголошує, що відкриття експорту є питанням фізичного виживання для української «оборонки». На сьогодні виробничі спроможності вітчизняних приватних і державних підприємств значно перевищують фінансові можливості державного бюджету України. Держава об’єктивно не здатна викупити все, що можуть виробити українські заводи — від сучасних безпілотних систем до бронетехніки та засобів радіоелектронної боротьби. Відтак, вихід на зовнішні ринки є єдиним системним джерелом залучення обігових коштів, необхідних для масштабування ліній, закупівлі іноземних комплектуючих та інвестування у новітні науково-дослідні розробки.

    Проте закладені в урядовій постанові фінансові обтяження, зокрема високі збори за видачу дозволів на експорт, працюють як справжній «зашморг». Виробники змушені стикатися з умовами, за яких левова частка прибутку від потенційного експорту може нівелюватися регуляторними платежами, а сама процедура стає економічно невиправданою. Це позбавляє українську зброю конкурентоспроможності на глобальному ринку, де ціна та швидкість постачання відіграють ключову роль. Законодавчі рамки, замість захисту державних інтересів, де-факто грають проти вітчизняного виробника, змушуючи окремі компанії шукати альтернативні юрисдикції для релокації свого виробництва.

    Ця кризова ситуація вже набула такого розголосу, що привернула увагу вищого військово-політичного керівництва країни. Нещодавно Рада національної безпеки і оборони України була змушена направити до Кабінету Міністрів офіційні пропозиції щодо термінового доопрацювання цієї урядової постанови, аби усунути штучні перепони. Якщо уряд найближчим часом не змінить підходи до фінансової моделі збройового експорту, Україна ризикує не лише втратити потенційні мільярди доларів валютної виручки, але й суттєво загальмувати технологічний розвиток власного ОПК у найбільш критичний момент війни.

  • Ескалація в Ормузькій протоці: кількість атак на нафтові танкери сягнула максимуму від початку війни

    Ескалація в Ормузькій протоці: кількість атак на нафтові танкери сягнула максимуму від початку війни

    Загострення військового конфлікту на Близькому Сході продовжує завдавати масштабних ударів по глобальній енергетичній логістиці. У період з 28 вересня по 5 жовтня в районі стратегічно важливої Ормузької протоки було зафіксовано щонайменше 12 цілеспрямованих атак на комерційні танкери. Мішенями стали судна, що транспортують сиру нафту, а також скраплений природний газ (LNG) і нафтопродукти. За даними західних розвідувальних служб та Об’єднаного морського інформаційного центру (JMIC), цей показник став абсолютним тижневим антирекордом від початку масштабних бойових дій між Сполученими Штатами та Іраном, які розгорнулися наприкінці лютого 2026 року.

    Ормузька протока є однією з найважливіших транспортних артерій світу, критичним «вузьким горлом» (chokepoint), через яке до початку відкритої фази війни проходила майже п’ята частина всіх світових постачань нафти та значна частка скрапленого газу. Зростання інтенсивності атак відбувається на тлі спроб країн Перської затоки збільшити експорт енергоносіїв, аби стабілізувати світові ринки. Проте агресивні дії в акваторії протоки фактично паралізують вільне судноплавство, змушуючи світових перевізників іти на безпрецедентні ризики та змінювати логістичні маршрути.

    Військово-морські сили США та британська служба морської торгівлі фіксують системний характер нападів. Аби уникнути виявлення та потенційного ураження, чимало екіпажів змушені порушувати стандартні міжнародні правила навігації, проходячи протоку з вимкненими транспондерами автоматичної ідентифікаційної системи (AIS). Попри такі заходи безпеки, уникнути трагічних інцидентів вдається не завжди. Зокрема, нещодавно Міністерство закордонних справ Індії повідомило про поранення 12 членів екіпажу на борту танкера On Peace, що йшов під прапором Панами, внаслідок влучання невідомого снаряда під час транзиту акваторією.

    Міжнародні експерти з морської безпеки розцінюють цю ескалацію як свідому військову стратегію Тегерана. Регулярні атаки демонструють намір іранської сторони ствердити свою силову присутність уздовж ключових транзитних шляхів та використати загрозу глобального енергетичного дефіциту як інструмент геополітичного тиску на Захід. Такі дії вже призвели до стрімкого зростання страхових премій для суден, що заходять в акваторію Перської затоки, та суттєвого збільшення вартості фрахту.

    Подальша дестабілізація в Ормузькій протоці становить пряму загрозу не лише для регіональної безпеки, але й для стабільності світової економіки. Перебої у постачанні енергоносіїв здатні спровокувати новий виток інфляції в країнах-імпортерах, насамперед у Європі та Азії. В умовах відсутності дієвих дипломатичних механізмів стримування безпека глобального судноплавства у регіоні залишається критично вразливою, перетворюючи кожне проходження комерційного судна через протоку на потенційну зону бойових дій.

  • Удари по логістиці замість голоду: в уряді виключили загрозу дефіциту продовольства та назвали причини можливого зростання цін

    Удари по логістиці замість голоду: в уряді виключили загрозу дефіциту продовольства та назвали причини можливого зростання цін

    Попри постійні цілеспрямовані удари російських окупантів по продовольчій логістиці та розподільчій інфраструктурі, в Україні відсутній загальний дефіцит продуктів харчування. Внутрішній аграрний сектор продовжує стабільно забезпечувати країну необхідним обсягом провізії, зберігаючи високий експортний потенціал. За словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, виробничі потужності українських підприємств у більшості категорій суттєво перевищують внутрішній рівень споживання.

    Головним викликом на сьогодні залишається не нестача самої продукції, а своєчасне транспортування товарів до кінцевих точок продажу. Тимчасове зникнення окремих найменувань із полиць магазинів має виключно локальний характер і не пов’язане з кризою певної галузі. Такі перебої виникають суто внаслідок точкових ворожих влучань у конкретні розподільчі центри та складські комплекси, де знищуються саме ті партії товарів, що перебували в ураженому секторі.

    Водночас воєнний стан та руйнування критичної інфраструктури чинять неминучий тиск на собівартість продукції. Найбільш уразливими до подорожчання залишаються групи товарів повсякденного попиту: овочі, молочна продукція та безалкогольні напої. Основними драйверами інфляційного тиску виступають значне зростання вартості моторного палива, яке формує основу транспортних витрат, а також загальний стан енергетичної системи. Підприємства змушені масово використовувати автономні генератори, електрика від яких є значно дорожчою, а дизельне пальне для їхньої роботи за останній рік зросло в ціні вдвічі.

    Паралельно аграрний сектор стикається з масштабними викликами у сфері морського експорту. Внаслідок ворожих обстрілів глибоководних портів Великої Одеси обсяги закордонних постачань української агропродукції ризикують скоротитися з очікуваних 64,4 мільйона тонн до 29,6 мільйона тонн. Це вимагає екстреного переорієнтування вантажопотоків на альтернативні суходільні маршрути через кордони країн Європейського Союзу та розв’язання проблеми покриття додаткових логістичних витрат.