Позначка: економіка

  • З 1 липня 2024 року розпочнеться процес підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби

    З 1 липня 2024 року розпочнеться процес підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби

    У 2024 році заплановане підвищення ставок акцизного податку та мінімального податкового зобов’язання на тютюнові вироби.

    Даний процес розпочнеться 1 липня 2024 року та триватиме до 31 грудня 2027 року.

    Споживач, безумовно, відчує зміни.
    У 2025 році акциз на сигарети становитиме 70 євро на 1 тисячу штук, але відповідно до українських планів виконання вимог Директиви 2011/64/ЄС ця сума може досягти 90 євро на 1 тис штук.

    Передбачається привʼязка ставки акцизу до євро.

    Поступово зміни виглядають так:
    • з 1 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року ставка податку за 1000 штук ТВЕН – 63,45 євро, сигарет – 47.
    • з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року податок становитиме для ТВЕН – 70,40 євро, для сигарет – 58 євро.
    • з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року податок для ТВЕН підвищиться на 40 євроцентів, для сигарет – на 3 євро.
    • з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року податок на ТВЕН – 71,14 євро, а на сигарети – 64.

    Мінімальне податкове зобов’язання для сигарет за ці періоди буде також зростати: 63,45; 78,00; 82,00; 86,00 євро.

  • Якщо росіяни продовжать завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, – Україна залишеться без світла

    Якщо росіяни продовжать завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, – Україна залишеться без світла

    Пішли плітки, що Україна може опинитися в “темряві”, якщо росіяни продовжать завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі України.

    Точність російських ракет, якими атакують енергетичну інфраструктуру, вражає, – виконавчий директор ДТЕК.

    Якщо раніше ракети приземлялися на відстані 100-200 метрів від цілі, то останнім часом це приблизно 1 метр.

    Як бачимо РФ посилює виробництво боєприпасів до артилерії, розширює сегмент БПЛА, а також випуск потужних далекобійних бомб, що критично впливає на українську кризу, поки захід зволікає з поставками озброєння Києву.

    Ще одна особливість, яку мало хто помічає – це поставки додаткових боєприпасів і техніки з Північної Кореї.

    За нашими даними, КНДР щорічно постачатиме в Росію мільйон боєприпасів для артилерії. Виходить, що ЗС РФ завжди матиме перевагу перед ЗСУ в кейсі ударів арти, що завжди позначатиметься на результатах бойових дій не на користь Києва.

    Додайте сюди ще той факт, що Київ продовжить просідати економічно, оскільки захід відмовляється “годувати українців”, а РФ навпаки буде постійно тримати свій фінансовий потенціал.

    Але найголовніше, це втрата можливості України виробляти/ремонтувати техніку в найкоротші терміни. Без електрики – це буде нереально зробити. Банковій доведеться економити на українцях, щоб зберегти мінімальний потенціал у цьому кейсі.

  • Частина українських пенсіонерів уже у квітні може залишитися без грошей

    Частина українських пенсіонерів уже у квітні може залишитися без грошей

    31 березня спливає останній термін для проходження ідентифікації в Пенсійному фонді, і тим, хто її не пройде, просто перестануть виплачувати пенсії.

    Йдеться про пенсіонерів із числа ВПО. Але не про нових переселенців, які отримали цей статус уже після початку повномасштабної війни, а про тих, хто зареєстрований як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року. Тобто про донецьких, луганських і кримських пенсіонерів, яким влада ще 2014 року встановила вимогу кожні 3-6 місяців проходити перевірки.

    Є кілька способів, як пройти ідентифікацію.

    1 Звернутися особисто до відділення Ощадбанку або підрозділу Пенсійного фонду з документом, що посвідчує особу.

    2. Пройти ідентифікацію віддалено – за допомогою кваліфікованого електронного підпису “Дія Підпис” через особистий кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

    3. За допомогою відеоконференцзв’язку в територіальних органах Пенсійного фонду.

    4. У закордонних дипломатичних установах України, якщо людина перебуває за кордоном. Останні мають видати довідку про те, що “фізособа є живою”. Тобто влада хоче переконатися, що немає зловживань із пенсіями, і виплати не нараховуються, наприклад, уже померлим громадянам.

    5. Крім того, “Ощадбанк” регулярно, до 25 числа кожного місяця, повідомлятиме Пенсійний фонд про громадян із числа ВПО, які в останні 6 місяців не проводили жодних операцій за своїми пенсійними картками. “Тобто не можна просто накопичувати пенсії на картці”, – каже Кравець.

    Що буде, якщо не пройти ідентифікацію? У постанові Кабміну чітко зазначено, що виплати пенсій після 31 березня 2024 року не буде.

  • Рінат Ахметов “вимагає” грошей з бюджету під відновлення ДТЕК

    Рінат Ахметов “вимагає” грошей з бюджету під відновлення ДТЕК

    Наше джерело повідомляє, що олігарх Рінат Ахметов “вимагає” виділити йому грошей з бюджету під відновлення енергетичної інфраструктури ДТЕК.

    Як заявляють його топ-менеджери в ефірі “телемарафону”, що ДТЕК втратив 50% потужностей (якщо це правда, а не казки слуг олігарха, щоб завищити збитки, то Україні буде дуже складно).

    Є кілька формул, яку зараз лобісти Ахметова рухають в ОП:
    1. Підвищити тарифи на електроенергію в 2 рази, яку продає ДТЕК державі – народу.
    2. Видати безвідсотковий кредит/дотації для ДТЕК на ремонт стратегічної енергетичної інфраструктури.

    Оціночна, приблизна запитувана сума від 10 до 20 мільярдів гривень.
    У підсумку: за все платитиме народ у тій чи іншій формі, а еліта на всьому заробить.

  • МВФ вимагає збільшити податки і продовжити скорочення соціальних програм

    МВФ вимагає збільшити податки і продовжити скорочення соціальних програм

    Наше джерело в ОП розповіло, що МВФ не задоволені економічними показниками України і переглядатимуть програму, від нас вимагають збільшити податки і продовжити скорочення соціальних програм.

    Співпраця з МВФ знищує економіку України, мало того, що вимоги кредиторів позбавляють українців соціальних пільг, так ще й фінансування Фонду буде тільки збільшувати держборг України, який (за розрахунками все того ж МВФ) зросте з $112 млрд до $215 млрд до 2033 року.

    Зазначимо, що в оновленому меморандумі з МВФ прописано структурний маяк – знайти джерела для “мобілізації” до бюджету щонайменше 0,5% ВВП (це близько 40 млрд гривень). Виконати це завдання Україна повинна була ще до кінця минулого лютого. І вже цього місяця до Кабміну планують передати до парламенту законопроєкт про додатковий військовий збір для підприємців у розмірі 1,5% від обороту для ФОПів третьої групи (зараз вони військового збору не платять), а тим, хто вже платить ці півтора відсотка, збір підвищать.

    Пізніше планують запровадити ще низку заходів, один із яких – підвищення акцизів на паливо до мінімальних європейських ставок. А підвищення акцизів на паливо може не тільки додати до цінника на АЗС до 10 гривень на літрі, а й призвести до чергового витка інфляції. Експерти зазначають, що через подорожчання пального відзначатиметься зростання цін на всі товари – “паливна націнка” може додати до цінників до 10%.

  • Уряд планує збільшити акциз на всі види палива на вимогу МВФ

    Уряд планує збільшити акциз на всі види палива на вимогу МВФ

    На українців чекає черговий виток інфляції – влада на вимогу МВФ планує істотно збільшити акциз на всі види палива. Відповідний проєкт закону вже схвалили на засіданні уряду.

    Законопроектом передбачається поступове збільшення ставок акцизів на нафтопродукти та автогаз до 2028 року. Зокрема, акциз на бензин в Україні планують збільшити з 213,5 до 359 євро за 1000 літрів.

    Акциз на дизель може зрости більш ніж удвічі – зі 139,5 до 330 євро за 1000 літрів, а на альтернативні види пального (біоетанол, біодизель) – зі 162 до 272,4 євро. Найменше має зрости акциз на газ – з 52 до 70 євро за 1000 л.

    До слова, на українських АЗС і так зростають ціни на паливо. Зокрема, станом на 22 березня бензин А-95 преміум подорожчав на 13 копійок, до 56,68 грн/л. А-95 підвищився в ціні на 8 копійок, до 53,25 грн/л. Цінник на А-92 підскочив на 10 копійок, до 49,99 грн/л. Підвищення цін торкнулося і водіїв, які використовують дизель – він подорожчав на 8 копійок, до 53,65 грн/л. А ось цінник на автогаз підскочив на 12 копійок, до 28,07 грн/л.

    При цьому подорожчання палива “вдарить” не тільки по автовласниках – повернення акцизів на пальне призводить до стрімкого зростання цін на продукти, товари та послуги, бо в собівартість усього від початку закладається і ціна палива. Експерти вже попереджають українців, що ціни на всі товари можуть зрости на 15-30%.

  • Продовольча і сільськогосподарська організація ООН ФАО в Україні не виконує міжнародних проєктів допомоги постраждалим від війни регіонам

    Продовольча і сільськогосподарська організація ООН ФАО в Україні не виконує міжнародних проєктів допомоги постраждалим від війни регіонам

    Мінагрополітики та аграрні асоціації “УКАБ” і “ВАР” висловили своє невдоволення роботою представництва Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН ФАО в Україні.

    Представники профільних асоціацій, а також малі та середні фермери, повідомили, що ФАО не виконує, виконує не повністю або виконує невчасно деякі з міжнародних проєктів допомоги постраждалим від війни регіонам.

    Так, на початку березня 2024 року ФАО пообіцяло надати українським малим і середнім фермерським господарствам та сільгоспвиробникам насіння ярої пшениці для весняної посівної. Прийом заявок тривав до 10 березня 2024 року, проте досі фермери не отримали обіцяного насіння.

    У міністерстві зазначили, що посівна кампанія ярої пшениці вже активно триває в більшості регіонів (15 областей), а отже актуальність цього проєкту стрімко падає.

    Також викликає питання у фермерів проєкт із надання насіння соняшнику та сої, прийом заявок на участь у якому триває до 24 березня.

    “Оскільки роздача насіння планується після 24.03, але точної дати немає, фермери не мають змоги планувати посівну і не можуть розраховувати на цю допомогу. А сіяти сою та соняшник українські фермери починають вже у квітні”, – додали в Мінагрополітики.

    Схожа ситуація спостерігається за проєктом від ФАО з підтримки фермерів модульними зерносховищами місткістю 300, 500 і 1000 тонн. Для отримання цих коштів фермери мали зареєструватися до 21 січня 2024 року. Відтоді Мінагрополітики отримує скарги від фермерів, оскільки зерносховища вони досі не отримали, також ФАО відмовляється надати інформацію щодо термінів виконання обіцяних поставок.

  • Українці витрачають на їжу в 2,5 раза більше за середній світовий показник

    Українці витрачають на їжу в 2,5 раза більше за середній світовий показник

    Українці витрачають на їжу та обов’язкові платежі 66% свого бюджету, що в 2,5 раза більше за середній світовий показник. Як показало дослідження Deloitte, Україна – єдина серед досліджуваних країн, де витрати на цю категорію перевищують 50%.

    Дивуватися особливо нічому – навіть у мирний час рівень життя в Україні був одним із найнижчих у Європі. Середня зарплата була низькою, а ціни на багато товарів і послуг були відносно високими. Це означає, що у багатьох людей уже не було вільних коштів після оплати базових витрат. А ось військовий конфлікт призвів до значного зростання цін на продукти харчування та товари першої необхідності. Багато людей у цей час втратили роботу або дохід, що знизило їхню купівельну спроможність.

    При цьому система соціального захисту в Україні залишає бажати кращого. Рівень соціальних виплат низький, а багато нужденних позбавлені права їх отримувати. Таким чином для людей з низьким доходом життя фактично перетворилося на виживання.

  • Глава МВФ пояснила причини сповільнення відновлення економіки України

    Глава МВФ пояснила причини сповільнення відновлення економіки України

    Глава МВФ, Крісталіна Георгієва, висловила свої думки щодо економічного стану України, підкресливши його стійкість у зоні конфлікту та очікуване сповільнення відновлення в 2024 році.

    Вона відзначила, що неспокійна ситуація, породжена російським вторгненням, вимагає великих економічних зусиль, проте залишається позитивною стабільність макроекономічних показників, завдяки виваженій політиці української влади та підтримці зовнішніх партнерів.

    За оцінкою МВФ, економіка України зросла на 5% у 2023 році, що перевищує очікування, але прогнозується зниження темпів зростання до 3-4% у 2024 році через високі ризики, пов’язані з нестабільністю та можливими затримками у зовнішньому фінансуванні.

    Георгієва наголосила на важливості пильності української влади щодо цих ризиків та своєчасного та передбачуваного зовнішнього фінансування для збереження макроекономічної стабільності.

    Вона також висловила занепокоєння щодо фінансових проблем, викликаних війною, та закликала до мобілізації ресурсів для забезпечення фінансової стійкості. Голова МВФ підкреслила необхідність реформ для зміцнення фінансової безпеки та прозорості.

    Щодо фінансового сектора, вона відзначила його стабільність і закликала до подальших заходів для підвищення готовності до непередбачених обставин.

    21 березня Рада директорів МВФ схвалила виділення траншу на суму близько 880 млн доларів в рамках Програми розширеного фінансування для України.

    Згідно з оцінками Мінекономіки, реальний ВВП України зріс на 5% у 2023 році, а НБУ прогнозує зростання на 3,6% у 2024 році, враховуючи високі бюджетні видатки та очікувану міжнародну допомогу.

  • Україні передали перший транш в розмірі 4,5 мільярда євро

    Україні передали перший транш в розмірі 4,5 мільярда євро

    Глава дипломатії Європейського Союзу, Жозеп Боррель, оголосив про виплату першого траншу у розмірі 50 мільярдів євро допомоги Україні. Ця допомога є частиною міжнародного зусилля у підтримці України в умовах війни та економічних труднощів. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні Європейської комісії.

    Європейська комісія перерахувала Україні перший транш макрофінансової бюджетної допомоги в розмірі 4,5 мільярда євро з “Українського фонду”, загальний обсяг якого становить 50 мільярдів євро. Про це на брифінгу в Брюсселі в середу за підсумками Ради асоціації Україна — ЄС повідомив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, передає кореспондент УНІАН.

    Він зауважив, що перший транш, як і очікувалося, склав 4,5 млрд євро.

    “Сьогодні ми також здійснили перший платіж на суму 4,5 мільярдів євро з “Українського фонду” — нашого пакету на 50 млрд для підтримки відновлення, відбудови та модернізації України”, — заявив Боррель.

    За його словами, у четвер, 20 березня, Європейська рада обговорить, як пришвидшити приєднання України до ЄС.

    Європарламент 22 лютого підтримав рішення виділити Україні 50 млрд євро. У Європейській раді заявили, що з 50 мільярдів євро 33 млрд становитимуть кредити, а ще 17 млрд євро — гранти. Сам механізм для України складатиметься з трьох основних компонентів.

    Ще 6 лютого 2024 року Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої згоди щодо нового механізму підтримки України. У їхній заяві йшлося про те, що новий механізм об’єднає підтримку України з бюджету ЄС у єдиний інструмент, надаючи країні послідовну, передбачувану та гнучку допомогу на період 2024—2027 років, адаптовану до безпрецедентних викликів, що виникли внаслідок війни.

    27 лютого Європарламент проголосував за надання Україні 50 млрд євро допомоги. За відповідне рішення проголосували 536 євродепутатів. Проти цієї пропозиції висловилися 40 законодавців.