Позначка: екосистема

  • НАН: південь України під загрозою через втрату Каховського водосховища

    НАН: південь України під загрозою через втрату Каховського водосховища

    Підрив російськими військами Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року продовжує створювати довгострокові ризики для півдня України. Вчені Національної академії наук України заявляють, що наслідки знищення Каховського водосховища вже стали критичними для аграрного сектору, систем водопостачання та природних екосистем, а в майбутньому можуть перерости у масштабну екологічну та економічну кризу для всього регіону.

    Про це йшлося під час обговорення результатів наукових досліджень, присвячених впливу руйнування Каховської ГЕС на довкілля, сільське господарство та водний баланс України. Фахівці наголошують, що масштаби катастрофи значно перевищують локальний рівень і стосуються майбутнього розвитку кількох областей країни.

    За оцінками науковців, після втрати водосховища на окремих територіях площі земель, які використовувалися для вирощування сільськогосподарських культур, скоротилися від 71% до 98%. Найбільше постраждали райони, де функціонування аграрного сектору безпосередньо залежало від систем зрошення, що отримували воду з Каховського водосховища.

    Саме Каховське водосховище десятиліттями було основою для роботи масштабних меліоративних систем у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Воно забезпечувало водою сотні тисяч гектарів полів, на яких вирощувалися зернові культури, овочі, фрукти та баштанні. Після руйнування дамби значна частина цієї інфраструктури фактично втратила джерело водопостачання.

    Віцепрезидент Національної академії наук України В’ячеслав Богданов наголосив, що сьогодні перед державою стоїть завдання не лише оцінити масштаби катастрофи, а й виробити довгострокову стратегію подолання її наслідків.

    «Наука має не лише оцінити наслідки цієї катастрофи, а й запропонувати інструменти для прийняття відповідальних державних рішень», — зазначив він.

    Науковці попереджають, що особливо гостро проблема проявиться у роки з низькою водністю. Якщо раніше Каховське водосховище виконувало роль стратегічного резервуара води для південних регіонів, то тепер будь-які посушливі періоди можуть призвести до серйозного дефіциту водних ресурсів.

    За словами фахівців, у перспективі це може поставити під загрозу не лише сільське господарство, а й водопостачання населених пунктів, промислових підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. Особливо вразливими залишаються регіони, які історично залежали від дніпровської води.

    Окремо вчені проаналізували стан території колишнього водосховища. Після сходження води там утворилися численні озера, ставки та природні водойми різних розмірів. Однак ці водойми не здатні компенсувати функції Каховського водосховища.

    За оцінками дослідників, обсяги води, які вони накопичують, є недостатніми для забезпечення потреб регіону. Крім того, їхній рівень значною мірою залежить від сезонних змін, погодних умов та кількості опадів.

    Одним із потенційних варіантів вирішення проблеми фахівці називають використання підземних вод. Водночас у НАН наголошують, що цей ресурс не можна розглядати як універсальну альтернативу.

    Підземні води дійсно мають значний потенціал, однак їхнє активне використання потребує комплексних наукових досліджень та ретельного контролю. Без належного планування існує ризик виснаження водоносних горизонтів, погіршення якості води та виникнення нових екологічних проблем.

    Серйозних втрат зазнає і природне середовище Нижнього Дніпра. Науковці зазначають, що після руйнування греблі продовжується процес деградації водних екосистем. Змінився гідрологічний режим річки, що негативно впливає на популяції риби, водно-болотні угіддя та численні види рослин і тварин.

    Фахівці наголошують, що деякі природні комплекси, які формувалися протягом десятиліть після створення Каховського водосховища, можуть бути втрачені назавжди. Одночасно на звільнених від води територіях відбуваються нові природні процеси, однак їхній подальший розвиток поки що залишається недостатньо вивченим.

    У Національній академії наук переконані, що дискусія про майбутнє Каховського водосховища не повинна обмежуватися простим питанням — відновлювати його чи ні. Науковці вважають, що Україна має сформувати комплексне бачення майбутньої системи водозабезпечення південних областей.

    Йдеться про стратегічні рішення, які визначатимуть розвиток регіону на десятиліття вперед. Від них залежатиме стан аграрного сектору, забезпечення населення водою, функціонування промисловості, екологічна безпека та загальна економічна стабільність південних областей.

    Нагадаємо, у ніч на 6 червня 2023 року російські війська підірвали дамбу Каховської ГЕС. Внаслідок руйнування греблі відбулося одне з найбільших техногенних та екологічних лих у сучасній історії Європи. Потужна хвиля води затопила десятки населених пунктів на правому та лівому берегах Дніпра, спричинивши людські жертви, руйнування житлових будинків, інфраструктури та промислових об’єктів.

    Після спуску водосховища Україна втратила один із найбільших резервуарів прісної води в країні. Наслідки цієї катастрофи продовжують впливати на життя мільйонів людей та формують нові виклики для держави.

    Крім того, українські гідрологи та екологи попереджають, що зміни клімату разом із руйнуванням водогосподарської інфраструктури можуть прискорити процеси опустелювання окремих територій півдня України. За несприятливого сценарію частина малих річок і водотоків у регіоні може суттєво обміліти або навіть повністю зникнути протягом найближчих десятиліть.

    Експерти наголошують, що відновлення водної безпеки півдня стане одним із наймасштабніших завдань післявоєнної відбудови України. Для цього знадобляться значні фінансові ресурси, сучасні технології, міжнародна підтримка та довгострокова державна політика, спрямована на захист водних ресурсів і адаптацію до нових екологічних реалій.

  • Там, де була вода, тепер співають сотні солов’їв: на місці Каховського водосховища виріс дикий ліс

    Там, де була вода, тепер співають сотні солов’їв: на місці Каховського водосховища виріс дикий ліс

    Через три роки після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС територія колишнього Каховського водосховища перетворилася на унікальний природний простір. На місці, де ще недавно були тонни води, сьогодні росте густий дикий ліс, оселяються птахи та дрібні тварини, а ночами над Великим Лугом лунає спів сотень солов’їв. Науковці, які вперше відвідали територію після сходження води, кажуть: природа продемонструвала процес самовідновлення, якого сучасний світ практично не бачив.

    Йдеться про легендарний Великий Луг — історичну територію українського козацтва, яку радянська влада затопила у 1950-х роках під час будівництва Каховського водосховища. Після підриву росіянами греблі 6 червня 2023 року вода почала стрімко сходити, а екологи та науковці тоді прогнозували ризик екологічної катастрофи та опустелювання території.

    Втім, сталося зовсім інше.

    Голова правління громадської організації Українська природоохоронна група Олексій Василюк, який побував на території Великого Лугу, розповів ТСН.ua, що на місці колишнього водосховища сформувався справжній молодий ліс.

    За його словами, деякі дерева за три роки вже виросли до семи метрів заввишки.

    «Ліс на території Великого Лугу росте, він набирає висоту. Деякі дерева за три роки сягають до семи метрів. Внесок цього лісу у кліматичну адаптацію місцевості просто колосальний», — розповів еколог.

    Науковець зазначає, що частина дерев дійсно всохла у 2023 році, однак у наступні роки масового відмирання вже не спостерігалося. Навпаки — природна система продовжує активно розвиватися.

    «Поки що кількість дерев скоротилася не більше, ніж вполовину, і це вражає. Ми думали, що для формування повноцінного лісу збережеться набагато менше рослинності», — пояснює Василюк.

    Висота дерев у Великому Лузі сягає 7 метрів / Фото: Олексій Василюк

    Сьогодні територія Великого Лугу виглядає як справжні дикі хащі. За словами науковців, місцями людині доводиться буквально руками розсувати густі зарості, щоб пройти вперед.

    Ще три роки тому тут була суцільна вода / Фото Олексій Василюк

    Попри те, що екосистема ще дуже молода, там уже активно з’являються тварини та птахи. Особливо дослідників вразила величезна кількість солов’їв.

    «Там ти чуєш їх просто сотні. Уночі спів перетворюється на суцільний шум або відлуння. Це неймовірно красиво», — каже еколог.

    Окрім солов’їв, у Великому Лузі масово селяться очеретянки та інші птахи, які можуть гніздитися просто на гілках молодих дерев. А от видів, яким потрібні дупла, поки майже немає — дерева ще надто молоді.

    На території також стрімко зростає кількість комах. Саме вони стали основою нової екосистеми. Комахи живляться молодими вербами та тополями, а вже ними харчуються птахи.

    За словами науковців, за три роки на території колишнього водосховища могло з’явитися близько 400 видів рослин.

    Величезний ліс уже займає понад дві тисячі квадратних кілометрів — фактично всю площу колишнього Каховського водосховища, окрім основного русла Дніпра.

    Особливо вражає дослідників так звана «мозаїка ландшафту». Частина територій заросла очеретом, інші — молодим лісом, а десь формуються заболочені ділянки.

    Водночас Великий Луг залишається небезпечною територією через близькість до фронту. Науковці розповідають, що під час експедицій їм доводилося ховатися від російських дронів просто серед дерев.

    Олексій Василюк наголошує: найцінніше у цьому процесі те, що природа відновила себе самостійно, без втручання людини.

    «Все, що зараз з’явилося на місці Каховського водосховища, створене не шляхом виробки чи впливу людини. Сама природа все це створила», — зазначає він.

    На думку еколога, сучасні люди вперше можуть побачити, як природним шляхом відновлюються долини великих річок після сходження води. Подібні процеси раніше відбувалися століттями, але люди ніколи не мали змоги спостерігати їх у реальному часі на такій масштабній території.

    Науковці пояснюють, що механізм відновлення спрацював майже автоматично. Після руйнування греблі вода стрімко відходила, а пух із насінням верб та тополь вітер переносив на вологий ґрунт, який щойно звільнився з-під води. Хвилі рівномірно розносили насіння по всій території водосховища.

    Перші рослини з’явилися вже влітку 2023 року. Частина пагонів відмерла, створивши природну основу для накопичення ґрунту, вологи та органічних решток. Так почав формуватися новий природний шар землі.

    За словами Василюка, Великий Луг сьогодні може бути одним із найбільш диких природних просторів у Європі.

    «Навіть у Карпатах ти десь побачиш вирубку, антену чи лижний спуск. А тут — кілометри абсолютно дикої природи. Другого такого місця у світі фактично немає», — наголошує еколог.

    Водночас науковці закликають у майбутньому максимально зберегти цю територію та не допустити нового масштабного втручання людини у сформовану природну екосистему.

  • «Природа повертає своє»: що відбувається на місці Каховського водосховища і чому це змінить південь України назавжди

    «Природа повертає своє»: що відбувається на місці Каховського водосховища і чому це змінить південь України назавжди

    Після руйнування Каховського водосховища на півдні України розгортається унікальний природний процес, який уже зараз називають одним із наймасштабніших екологічних трансформаційних явищ у Європі. Територія, яка десятиліттями була штучною водоймою, стрімко змінюється, формуючи нову екосистему — і цей процес лише набирає обертів. Розповів у розмові з УНІАН віце-президент Професійної асоціації екологів України Валентин Щербина.

    Фахівці наголошують: мова не просто про поступове заростання висохлого дна, а про відновлення історичного природного ландшафту. Йдеться про повернення Великого Лугу Запорізького — екосистеми, яка існувала тут століттями до створення водосховища і відігравала ключову роль у природному балансі всього регіону.

    Цей природний комплекс був одним із найцінніших у Східній Європі. Він забезпечував регуляцію клімату, підтримував водний баланс, слугував домівкою для тисяч видів рослин і тварин та формував унікальні умови для сільського господарства. За біологічною продуктивністю його порівнювали з долиною Нілу.

    Сьогодні, після зникнення водосховища, природа фактично почала відновлювати цей ландшафт самостійно. Уже зараз на місці колишнього дна активно з’являється рослинність — передусім верби, які формують густі зарості висотою до кількох метрів. Це перший етап природного відновлення, коли швидкорослі рослини закріплюють ґрунт і створюють основу для формування складнішої екосистеми.

    На наступних етапах ці зарості природно проріджуватимуться, поступаючись місцем іншим видам дерев і рослин. Зокрема, очікується поява тополі, осокора та інших характерних для заплавних лісів порід. У результаті формується багаторівнева екосистема з різноманітною флорою та фауною.

    Екологи пояснюють, що швидкість цих процесів пов’язана з природними особливостями території. До створення водосховища ця місцевість регулярно зазнавала сезонних підтоплень, тому місцеві екосистеми історично пристосовані до різких змін рівня води. Саме ця «пам’ять ландшафту» і дозволяє природі так швидко відновлюватися.

    Водночас наслідки катастрофи залишаються надзвичайно серйозними. Одразу після руйнування дамби загинула величезна кількість риби, а також було знищено або пошкоджено десятки рибних господарств. Найбільший удар припав на осетрові види, які мають довгий цикл відновлення і занесені до Червоної книги.

    Фахівці попереджають, що відновлення популяцій цих риб може тривати десятки років. Це означає, що екологічні наслідки катастрофи відчуватимуться ще довго, навіть попри загальну здатність природи до відновлення.

    Суттєво постраждала і фауна регіону. Зміна водного режиму вплинула не лише на річкові, а й на морські екосистеми. Великий обсяг прісної води, що потрапив у нижню течію Дніпра та прилеглі морські акваторії, змінив рівень солоності, що негативно позначилося на морських видах.

    Окрему проблему становить зникнення або скорочення популяцій ендемічних видів — тобто тих, які існували лише на цій території. Серед них — окремі види комах, гризунів і плазунів. Також серйозного удару зазнали птахи, адже катастрофа сталася в період гніздування.

    Попри це, екологи наголошують: загальний потенціал відновлення екосистеми залишається високим. Ба більше, у деяких аспектах ситуація навіть може покращитися порівняно з періодом існування водосховища.

    Зокрема, відкриття природного русла Дніпра створює кращі умови для міграції риб і природного нересту. Це може сприяти відновленню рибних ресурсів у довгостроковій перспективі.

    Ще одним важливим фактором є зміна гідрологічного режиму. Вільна течія річки може покращити стан Дніпровсько-Бузького лиману та позитивно вплинути на екосистему Чорного моря. Збільшення швидкості течії сприятиме природному очищенню води та відновленню балансу.

    У довгостроковій перспективі — від кількох десятиліть до століття — ця територія може повністю трансформуватися у природну річкову долину з плавнями, болотами та заплавними лісами. Це означає повернення до стану, який існував тут до втручання людини.

    Водночас майбутнє регіону залишається відкритим питанням. Після завершення війни Україна постане перед вибором: або дозволити природі завершити процес відновлення, або відбудовувати водосховище та інфраструктуру.

    Це рішення матиме не лише економічні, а й екологічні наслідки. Відновлення водосховища означатиме повернення до штучної системи, тоді як відмова від нього відкриє можливість створення унікального природного заповідника європейського масштабу.

    Нагадаємо, руйнування Каховської гідроелектростанції сталося 6 червня 2023 року. Це призвело до масштабного затоплення територій, гуманітарної кризи та серйозних екологічних наслідків. Після сходження води водосховище фактично перестало існувати, відкривши величезні площі суші.

    Сьогодні ці території стали своєрідною «лабораторією природи», де можна спостерігати, як екосистеми відновлюються після масштабної катастрофи. І хоча втрати є значними, сам процес відновлення демонструє вражаючу здатність природи адаптуватися і відроджуватися навіть у найскладніших умовах.

    У підсумку, ситуація навколо Каховського водосховища виходить далеко за межі локальної екологічної проблеми. Вона стає прикладом того, як природні процеси можуть змінити цілий регіон — і визначити його майбутнє на десятиліття вперед.

  • У мулі Каховського водосховища знайшли небезпечні метали

    У мулі Каховського водосховища знайшли небезпечні метали

    На дні колишнього Каховського водосховища науковці виявили залишки небезпечних речовин, серед яких — важкі метали, здатні негативно впливати на довкілля. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Science.

    Попри те, що нині ця територія вкрилася густою зеленню, ґрунт тут не такий безпечний, як може здаватися. Експерти з’ясували: протягом десятиліть пил із промислових підприємств, розташованих вище за течією Дніпра, осідав на дні водосховища, накопичуючи в собі токсини. Після руйнування Каховської ГЕС цей шар мулу почав розсіюватися по довколишніх територіях.

    Екологиня Олександра Шумілова пояснила, що дрібні пилові частинки працюють як пориста «губка», яка вбирає й утримує шкідливі речовини. Загальний обсяг цих відкладень сягає 1,5 кубічних кілометрів. Зараз вони потрапляють у ґрунти, воду та рослинність, спричиняючи ризики для місцевих екосистем. Важкі метали можуть провокувати рак, гормональні порушення, ураження органів, а також потрапляти в харчовий ланцюг, загрожуючи хижакам і великим тваринам.

    Попри це, за словами професора Івана Мойсієнка з Херсона, наразі ризик для людей є мінімальним. У зоні колишнього водосховища немає постійного населення, а сільськогосподарська діяльність — одинична. Це значно знижує імовірність того, що токсини потраплять до людини через їжу чи воду.

    Утім, є й позитивна новина: рослини, зокрема верби, які активно заселяють колишнє дно водосховища, виконують роль природних фільтрів. Вони здатні накопичувати та частково нейтралізувати токсини — цей процес відомий як фіторемедіація. Науковці вважають, що завдяки цьому природному механізму можна поступово зменшити рівень забруднення території.

  • Українські вчені б’ють на сполох: екосистема Чорного моря опинилась під подвійною загрозою

    Українські вчені б’ють на сполох: екосистема Чорного моря опинилась під подвійною загрозою

    Повномасштабне вторгнення Росії позначилося не лише на українських містах і лісах, а й на стані Чорного моря. Як розповів доктор біологічних наук, заступник директора Інституту морської біології НАН України Віктор Демченко в інтерв’ю РБК-Україна, за останні три роки море зазнало низки екологічних ударів, які вже спричинили серйозні порушення у морських біоценозах.

    Перші удари по морю почалися ще в 2022 році — вибухи в портах, затоплення кораблів, падіння військової техніки в акваторії призвели до локальних розливів нафти. Жирові плями на поверхні води не лише забруднювали середовище, а й блокували доступ кисню. Це спричиняло гіпоксію — явище, небезпечне для морських організмів, зокрема риб, молюсків і навіть птахів, які харчуються морськими мешканцями.

    У 2023 році ситуація змінилася, але не в кращий бік. Прорив дамби Каховської ГЕС влив у море величезну кількість прісної води. Такий різкий зсув солоності став потужним стресом для багатьох видів, адаптованих до стабільного сольового режиму. Цілі популяції морських організмів опинилися на межі виживання.

    Зимою того ж року в Керченській протоці затонули два російські танкери, вивільнивши понад 8 тисяч тонн важкого мазуту. Частина цієї токсичної маси досягла узбережжя Одещини, значно погіршивши стан прибережних біотопів. Забруднення торкнулося як мікроорганізмів, так і більших морських істот — від водоростей до дельфінів.

    Нині ситуацію ускладнює підвищення температури води. Це пришвидшує розчинення нафтопродуктів і навіть піднімає з дна залишки мазуту, які там осіли роками раніше. Вчені наголошують: нафтопродукти — одні з найнебезпечніших забруднювачів морського середовища, а їхній контроль і моніторинг мають бути постійними.

    Попри війну, українські вчені продовжують стежити за станом Чорного моря. Робота ускладнена, але триває. Дослідники шукають нові способи очищення та захисту екосистем, щоб зберегти хоча б частину унікального природного багатства країни.

  • Погіршення якості повітря в Україні через пилові вітри з Каспію

    Погіршення якості повітря в Україні через пилові вітри з Каспію

    Міністерство екології та природних ресурсів України повідомило про серйозне погіршення якості повітря в багатьох регіонах країни, викликане пиловими вітровими потоками, що надходять з Каспійської низовини. Найбільше забруднення спостерігається в Києві, де рівень забруднення повітря вже досяг небезпечних значень.

    Фіксується погіршення якості повітря в багатьох областях України. Згідно з супутниковими даними, сьогодні вранці пилові вітрові потоки з Каспійської низовини затягнули Україну. Вони погіршують якість повітря

    – повідомили у міністерстві.

    Вказано, що станом на ранок 3 жовтня в місті Київ спостерігається високий рівень забруднення атмосферного повітря. Індекс якості повітря коливається від 76 до 89.

    Показник дрібнодисперсного пилу коливається від 95.4 мкг/м3 до 127.9 мкг/м3. Ймовірною причиною тимчасового погіршення стану повітря є пожежі в екосистемі Київської області та транскордонний вплив повітряних мас.

    За інформацією Укргідрометцентру, така ситуація з атмосферним повітрям утримається попередньо до п’ятниці, коли напрям вітру в Україні зміниться на південний та західний. Пил потраплятиме до нас хвилями, тобто покращення чергуватимуться з погіршеннями видимості та якості повітря.

    Рекомендації:

    Під час пилової бурі слід уникати перебування на відкритому повітрі, особливо це стосується людей з проблемами дихання.

    Рекомендується тримати вікна зачиненими та використовувати очищувачі повітря в приміщеннях. Також необхідно носити захисні маски або респіратори, якщо необхідно виходити на вулицю. Водіям варто бути особливо обережними через знижену видимість на дорогах.

  • Нацпарк “Тузлівські лимани” потерпає від масового браконьєрства

    Нацпарк “Тузлівські лимани” потерпає від масового браконьєрства

    Національний природний парк “Тузлівські лимани”, розташований на південному заході України, стикається з низькою серйозністю екологічних і соціальних проблем, які залишаються без належної уваги з боку Міністерства екології. Парк, який є унікальним природним об’єктом, знаходиться під загрозою через масове браконьєрство, деградацію екосистеми та конфлікти з місцевими громадами.

    Незважаючи на численні звернення місцевих громад, влади і активістів, проблеми парку продовжують ігноруватися, що ставить під загрозу збереження цього природного скарбу України.

    Основні проблеми парку “Тузлівські лимани”:

    1. Браконьєрство і незаконний вилов риби: Відсутність належного контролю з боку керівництва нацпарку сприяє зростанню браконьєрства на території парку. Незаконний вилов риби і полювання створюють значний тиск на популяції рідкісних і зникаючих видів. Поліція ледь не щомісяця виявляє браконьєрів у нацпарку, проте системно проблема не вирішується – керівництво виправдовує це попитом.

    2. Проблеми з водозабезпеченням: сусідні громади стверджують, що адміністрація нацпарку ігнорує проблему регульованого водообміну лиманів з Чорним морем, через що заповідні лимани на межі висихання.

    3. Марнотратство та роздутий штат: річний бюджет нацпарку сягає 6 млн грн, з яких майже всі гроші, а саме 97% витрачається на заробітну плату 45 співробітникам. При цьому такий роздутий штат не може впоратися зі своїми головними функціями – охоронною ввіреної природи, про що свідчать масові факти браконьєрства.

    4. Сутички з місцевими жителями через землі, які не визначені у натурі, а відтак призводять до конфліктів з “сусідами” парку. Люди скаржаться на те, що керівництво нацпарку практикує самозахоплення територій і забороняє місцевим обробляти свої ділянки.

    5. “Вічне” тимчасове керівництво: майже 10 років міністерство екології ніяк не може провести конкурс на посаду керівника нацпарку, тож дві людини фактично змінюють один одного на посаді і керують парком в статусі тимчасово виконуючих обовʼязків.

    Додамо, що на днях Південний офіс Держаудитслужби завершив ревізію фінансово-господарської діяльності НПП “Тузловські лимани”. Акт направлено керівництву.

    Тим часом місцеві жителі та органи влади закликають Міністерство екології до рішучих дій для збереження “Тузлівських лиманів”. Вони вимагають посилити контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, зберегти екосистему та призначити професійних керівників. Відсутність реакції з боку міністерства загрожує перетворити “Тузлівські лимани” з унікального природного заповідника на чергову зону екологічного лиха.

  • Рух забрудненої води з Десни та Сейму в напрямку Києва сповільнився, але загроза залишається

    Рух забрудненої води з Десни та Сейму в напрямку Києва сповільнився, але загроза залишається

    Міністр екології Світлана Гринчук повідомила, що рух забрудненої води з річок Десна та Сейм у напрямку Києва значно сповільнився, а в деяких місцях навіть зупинився. Це позитивна новина, однак загроза для водозаборів та екосистеми все ще залишається.

    “Ми спостерігаємо, що забруднене пляма вже не таке насичене. Сподіваємось, що якщо забруднена вода і дійде до водозаборів, зокрема в Київській області, то очистні споруди водоканалів зможуть впоратися з цією проблемою”, – сказала Гринчук.

    Раніше прогнозувалося, що забруднена вода з Десни досягне Києва 10 вересня.

    Про відсутність загрози водозаборам повідомляє також екоінспекція. Наразі воду в Десні обагащують киснем за допомогою спеціальних установок.

    У Сеймі стан води починає поліпшуватися, нових випадків загибелі риби не виявлено. В Десні зафіксовані поодинокі випадки мора риби. Загалом, під час ліквідації надзвичайної ситуації в обох ріках зібрано близько 26 тонн загиблої риби.

  • Війна призводить до змін у екосистемі України: орнітологи висловили попередження про небезпеку

    Війна призводить до змін у екосистемі України: орнітологи висловили попередження про небезпеку

    Війна загрожує існуванню деяких видів птахів в Україні, застерігають орнітологи. Дії російських окупантів мають негативний вплив на життя пернатих, змушуючи їх шукати нові місця для гніздування, а для деяких навіть може загрожувати загибель через вибухи. Однак найбільше постраждають великі птахи, які мають свої території. Науковці висловлюють стурбованість, що деякі види можуть зникнути з України назавжди.

    Негативні наслідки для екосистеми також очевидні. Зменшення популяцій деяких птахів може призвести до дисбалансу у популяціях комах, що може спровокувати ланцюжкову реакцію у природній системі. Збереження птахів та дотримання екологічних норм стають надзвичайно важливими у таких умовах.

    Остаточні висновки стосовно втрат серед птахів можна буде зробити лише після припинення війни та розмінування територій. Однак вже зараз деякі науковці вважають, що переселення птахів на нові території може бути необхідним заходом для їхнього врятування. Цей процес буде складним, але важливим для збереження екосистеми.

    Важливо зауважити, що в останні роки в Україні спостерігається поява нових видів птахів, таких як рожеві фламінго та синьги. Це свідчить про можливість врятування птахів, які вже зникли з інших регіонів. Збереження природи та її різноманіття вимагає негайних заходів для забезпечення існування птахів в Україні.