Golosnovinua.com

Позначка: експортні обмеження

  • Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

    Порушив заборону заради ЗСУ: норвезький депутат таємно відправив дрони й домігся зміни правил

    Норвезький депутат Петер Фреліх опинився в центрі незвичайної історії, яка завершилася зміною правил експорту безпілотників до України. Політик зізнався, що ще у 2023 році свідомо порушив норвезькі експортні обмеження, щоб доправити українським військовим дрони з тепловізійними камерами. Тоді митниця заблокувала відправлення обладнання, а уряд не поспішав відповідати на звернення волонтерів. Однак після того, як безпілотники все ж відправили, норвезька влада прискорила перегляд правил.

    Про історію стало відомо 21 жовтня 2026 року після інтерв’ю Фреліха норвезькому мовнику NRK. Політик також описав ці події у своїй новій книжці «Om krigen kommer – hvordan velge rett i krisetider» («Якщо прийде війна — як правильно обирати у кризові часи»).

    Петер Фреліх представляє Консервативну партію Норвегії у Стортингу — національному парламенті країни. Після початку повномасштабного вторгнення Росії він разом із групою однодумців заснував волонтерську організацію Fritt Ukraina, назву якої українською можна перекласти як «Вільна Україна».

    Організація займається збиранням коштів і передаванням українським військовим необхідного обладнання, зокрема транспортних засобів, безпілотників та військового спорядження.

    Наприкінці літа 2023 року волонтери підготували партію дронів, оснащених тепловізійними камерами. Вони планували доправити обладнання до України через міжнародне транспортне сполучення, використовуючи поромний маршрут до німецького Кіля.

    Однак на цьому етапі виникла несподівана перешкода.

    Норвезька митна служба повідомила, що вивезення таких безпілотників без відповідного дозволу порушуватиме експортні правила, які походили ще з 1950-х років.

    Попри цивільне походження обладнання, його технічні характеристики та можливість застосування у військових цілях створювали юридичні обмеження для експорту.

    Волонтери звернулися до норвезького уряду, намагаючись отримати роз’яснення та домогтися зміни застарілих норм.

    Проте оперативної відповіді вони не отримали.

    Фреліх пояснив, що ситуація на українському фронті тоді була надзвичайно складною, а зволікання з доставленням обладнання могло мати серйозні наслідки для військовослужбовців.

    У результаті політик та його однодумці вирішили відправити дрони попри чинну заборону.

    Причому, за словами депутата, вони усвідомлювали, що порушують встановлені державою правила.

    «Іноді потрібно прислухатися до внутрішнього відчуття, робити те, що очевидно є правильним, і проявляти рішучість», — пояснив свою позицію Фреліх в інтерв’ю NRK.

    Водночас він наголосив, що не закликає інших громадян систематично порушувати законодавство.

    Політик окремо уточнив, що йшлося про порушення підзаконного нормативного акта, а не безпосередньо закону, ухваленого парламентом. Проте така дія також була незаконною.

    За інформацією норвезьких медіа, після відправлення безпілотників ситуація почала змінюватися.

    Уже наступного ранку представники Fritt Ukraina отримали повідомлення про намір уряду терміново розглянути питання експортних обмежень.

    Згодом правила переглянули, дозволивши законне постачання комерційних цивільних дронів до України за відповідних умов.

    Таким чином, випадок із норвезьким парламентарем став одним із чинників, які прискорили перегляд нормативних обмежень.

    Водночас це не означає повного скасування експортного контролю щодо будь-яких безпілотників чи обладнання подвійного призначення.

    Сам депутат пояснював, що тепловізійні дрони були потрібні українським військовим для виявлення небезпек на полі бою.

    Зокрема, такі апарати можуть допомагати виявляти міни та інші об’єкти за їхніми температурними характеристиками.

    За словами Фреліха, своєчасне отримання цього обладнання могло врятувати життя українських захисників.

    Однак незалежної оцінки бойової ефективності саме переданої партії дронів у відкритих джерелах немає.

    Історія привернула додаткову увагу через тодішню посаду політика.

    У 2023 році Фреліх очолював парламентський Комітет із контролю та конституційних питань, який займається перевіркою діяльності державних органів і дотриманням встановлених процедур.

    Фактично посадовець, відповідальний за парламентський контроль, сам свідомо порушив чинні нормативні правила.

    У коментарях норвезьким журналістам він визнав юридичну неоднозначність ситуації, але заявив, що не шкодує про ухвалене рішення.

    Наразі у відкритих публікаціях немає підтвердженої інформації про притягнення Фреліха або представників його організації до відповідальності за цей випадок.

    Водночас діяльність Fritt Ukraina за останні роки набула значного масштабу.

    За даними норвезької газети Aftenposten, організація з початку роботи забезпечила передавання Україні обладнання загальною вартістю приблизно 600 мільйонів норвезьких крон.

    Серед переданого — понад тисяча транспортних засобів, близько десяти тисяч безпілотників і десятки тисяч одиниць військового одягу та взуття.

    Сам Фреліх здійснив 16 поїздок до України в межах діяльності організації.

    У 2026 році він вирішив залишити посаду керівника Fritt Ukraina після переходу на посаду голови парламентського Комітету із закордонних справ та оборони.

    Політик пояснив це необхідністю розмежувати свої обов’язки парламентаря та діяльність волонтерської організації.

    Водночас він залишився її засновником і учасником.

    Підтримка України з боку Норвегії не обмежується громадськими ініціативами.

    Осло є одним із важливих партнерів Києва у військовій, фінансовій та гуманітарній сферах.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленості України та Норвегії щодо розширення оборонної співпраці.

    Серед пріоритетів партнерства — посилення протиповітряної оборони, фінансування озброєння та розвиток українських безпілотних програм.

    Крім того, «Ненька інфо» писала про плани Норвегії зберегти масштабну підтримку України у 2027 році.

    Йдеться про урядову пропозицію виділити 85 мільярдів норвезьких крон, більшу частину яких планують спрямувати на оборонні потреби. Остаточне фінансування має затвердити парламент.

    Історія Петера Фреліха демонструє, як нагальні потреби українського фронту у 2023 році зіткнулися з нормативними обмеженнями, розробленими задовго до появи сучасних цивільних безпілотників.

    Після цього норвезька влада змінила правила, а постачання комерційних дронів до України отримало законніший і зрозуміліший механізм.

    Водночас сам політик не заперечує, що свідоме порушення правил залишається серйозним рішенням, відповідальність за яке не можна ігнорувати.

    Через три роки після події Фреліх публічно розповів про свої дії, наголосивши, що тоді вважав швидке доставлення обладнання важливішим за очікування бюрократичних погоджень.

  • ШІ під забороною: як заяви про ризики обернулися проблемами для одного з лідерів галузі

    ШІ під забороною: як заяви про ризики обернулися проблемами для одного з лідерів галузі

    Одна з найвідоміших компаній у сфері штучного інтелекту Anthropic опинилася в центрі масштабної дискусії щодо майбутнього регулювання ШІ-технологій. Як з’ясувало видання Financial Times, у своїх публічних комунікаціях компанія значно частіше за конкурентів наголошувала на ризиках, загрозах та необхідності державного контролю над штучним інтелектом. Частина представників технологічної індустрії вважає, що саме така стратегія могла вплинути на рішення влади США обмежити використання найновіших моделей Anthropic за межами країни.

    За даними Financial Times, у 2026 році Anthropic використовувала терміни, пов’язані з ризиками, небезпеками, обмеженнями та регулюванням штучного інтелекту приблизно у вісім разів частіше, ніж OpenAI. Видання проаналізувало офіційні заяви компаній, блоги, інтерв’ю керівників, публікації в соціальних мережах та інші відкриті матеріали.

    Результати дослідження показали помітну різницю у підходах до комунікації. Якщо в матеріалах Anthropic на кожну тисячу слів припадало близько п’яти згадок про ризики, регулювання або обмеження, то в OpenAI цей показник становив лише 0,6 згадки.

    Для аналізу журналісти використали спеціальний перелік ключових слів, серед яких були терміни «ризик», «небезпечний», «вразливість», «шкідливий», «запобіжник» та інші подібні формулювання.

    Зокрема, лише слово «ризик» у публічних матеріалах Anthropic за 2026 рік згадувалося 336 разів. Для порівняння, в OpenAI цей показник становив лише 30 згадок. Термін «запобіжник» компанія Даріо Амодеї використала 121 раз, тоді як OpenAI – 33 рази. Слово «вразливість» з’являлося у комунікаціях Anthropic 128 разів проти лише десяти випадків у конкурентів.

    Після того як Міністерство торгівлі США запровадило експортні обмеження щодо новітніх моделей Anthropic – Mythos і Fable – частина експертів почала відкрито звинувачувати компанію у тому, що вона сама сприяла появі таких заборон.

    Найгучніше висловився один із піонерів сучасного штучного інтелекту, головний науковий співробітник Meta Ян ЛеКун. Він розкритикував керівництво Anthropic за надмірне наголошення на потенційних загрозах технології та назвав таку риторику «нагнітанням страхів».

    На його думку, саме постійні заяви про небезпеку надпотужного ШІ могли вплинути на рішення американських регуляторів обмежити поширення моделей компанії за кордоном.

    До критиків такого підходу раніше приєднувався і глава OpenAI Сем Альтман. Під час одного з подкастів він іронічно коментував заяви про надзвичайну небезпечність нових моделей штучного інтелекту.

    За словами Альтмана, повідомлення в стилі «ми створили бомбу і зараз скинемо її вам на голову» можуть бути ефективним маркетинговим інструментом, однак не завжди допомагають формувати збалансоване бачення технології.

    Anthropic, своєю чергою, давно будує власну репутацію саме навколо безпеки штучного інтелекту. Компанія була заснована колишніми співробітниками OpenAI та з перших днів роботи наголошувала на необхідності відповідального розвитку ШІ.

    Генеральний директор компанії Даріо Амодеї регулярно виступає із закликами до більш активного державного контролю над галуззю. Anthropic також систематично публікує дослідження про потенційні ризики надпотужних моделей та можливі наслідки їхнього використання.

    За кілька днів до введення експортних обмежень Амодеї оприлюднив великий блог, у якому критикував повільну реакцію регуляторів на стрімкий розвиток штучного інтелекту.

    У своєму матеріалі він зазначив, що останні місяці продемонстрували як величезний потенціал нових моделей, так і їхню здатність створювати реальні загрози для кібербезпеки, фінансової системи, критичної інфраструктури та національної безпеки.

    Особливу увагу він приділив моделі Mythos, яку компанія позиціонує як один із найпотужніших інструментів для виявлення критичних кіберзагроз і складних вразливостей у програмному забезпеченні.

    Саме Mythos разом із моделлю Fable опинилися під дією нових американських обмежень.

    Наприкінці минулого тижня Міністерство торгівлі США заборонило доступ до цих систем для іноземних громадян. Рішення викликало значний резонанс у технологічній спільноті та стало предметом активних дискусій щодо майбутньої політики Вашингтона у сфері штучного інтелекту.

    Особливість ситуації полягає в тому, що спочатку сама Anthropic добровільно обмежувала доступ до Mythos через потенційні ризики використання моделі. Компанія співпрацювала з державними структурами США та тестувала систему в обмеженому режимі для окремих організацій.

    Лише на початку червня доступ було частково розширено, однак невдовзі уряд США запровадив уже офіційні експортні обмеження.

    Аналітична платформа AlphaSense назвала Mythos однією з найбільш обговорюваних моделей штучного інтелекту у світі цього року. Пік інтересу до неї спостерігався після презентації у квітні та вдруге – після оголошення про заборону експорту.

    Ситуацію додатково ускладнює те, що відносини між Anthropic та американською владою залишаються напруженими вже кілька місяців. Раніше між сторонами виникали суперечки щодо використання ШІ у сфері державного спостереження та автономних бойових систем.

    У лютому Пентагон навіть включив компанію до переліку ризиків для національної безпеки в окремих ланцюгах постачання. Наразі Anthropic оскаржує це рішення у судовому порядку.

    Попри критику, компанія продовжує наполягати, що питання безпеки повинні залишатися головним пріоритетом у розвитку штучного інтелекту. Водночас історія з Mythos і Fable демонструє, наскільки складним стає баланс між інноваціями, безпекою та державним регулюванням у нову епоху розвитку ШІ.

  • Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції проти Росії спровокували нову хвилю активізації її розвідувальних і кібершпигунських операцій, спрямованих на крадіжку західних технологій та оборонних розробок. Про це повідомляє Associated Press із посиланням на західні спецслужби та експертів у сфері безпеки.

    За даними співрозмовників агентства, російські структури останнім часом значно розширили масштаби операцій із незаконного отримання технологій. Йдеться про створення мереж фіктивних компаній у різних юрисдикціях, використання посередників, а також залучення кіберзлочинців і хакерських угруповань, які працюють над викраденням технічної документації, промислових даних і оборонних секретів західних країн. Частина цієї інформації, за оцінками спецслужб, може надалі використовуватися не лише для розвитку російського військово-промислового комплексу, а й для потенційних атак на критичну інфраструктуру.

    Західні аналітики пов’язують зростання такої активності з багаторічним санкційним тиском, який суттєво обмежив доступ Росії до сучасного обладнання, високотехнологічних компонентів і наукових розробок у США та Європі. Після початку повномасштабної війни проти України ці обмеження стали ще жорсткішими, що змусило Москву шукати альтернативні, часто нелегальні канали отримання технологій.

    Представники спецслужб країн Північної Європи підтверджують, що Росія діє дедалі більш цілеспрямовано і системно. Зокрема, за словами заступника керівника операцій Служби безпеки Швеції Крістоффера Веделіна, російські агенти «чітко розуміють свої потреби» і докладають значних зусиль для отримання передових промислових технологій, включно з високоточними верстатами, обладнанням для виробництва та дослідженнями у сфері подвійного призначення.

    Окрему увагу Москва приділяє оборонній промисловості. У Швеції, за даними розвідки, російські структури намагаються отримати доступ до технологій сучасного озброєння, включно з розробками винищувачів типу Gripen. Крім того, фіксуються спроби придбати або викрасти камери, лазерні системи та інші високотехнологічні компоненти цивільного призначення, які можуть бути адаптовані для використання у військових системах.

    Директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус зазначив, що стратегічна мета Росії полягає в тому, щоб не допустити технологічного відставання від Заходу в найближчі десятиліття. За його словами, Москва активно полює на широкий спектр розробок — від космічних і квантових технологій до арктичних і морських інновацій, які мають критичне значення для військових і стратегічних програм.

    Окремо він підкреслив, що Росія потребує не лише нових технологій, а й оновлення програмного забезпечення та доступу до сучасних комп’ютерних систем, зокрема для промислового обладнання та оборонного виробництва. Усе це, за його словами, свідчить про глибоку технологічну залежність російської економіки від зовнішніх ресурсів, яку Москва намагається компенсувати будь-якими доступними методами.

    Паралельно з промисловим шпигунством Росія активно розвиває кібератаки проти європейських компаній і об’єктів критичної інфраструктури. За словами Крістоффера Веделіна, мета таких операцій полягає не лише у викраденні даних, а й у створенні потенціалу для майбутніх деструктивних дій у момент, коли це буде політично або стратегічно вигідно.

    Як приклад він навів атаку на шведську електростанцію, під час якої, за даними розвідки, пов’язані з Росією структури намагалися вивести об’єкт з ладу. Хоча спробу було виявлено і зупинено, інцидент розглядається як сигнал про ескалацію диверсійної активності. За оцінками шведських спецслужб, цей випадок також мав на меті вплинути на політичні настрої в Європі, зокрема щодо підтримки України.

    Водночас у розвідспільноті країн Балтії та Північної Європи зазначають, що санкційний тиск уже створює серйозні внутрішні проблеми для російської економіки. Голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що дедалі агресивніша поведінка Москви може бути ознакою зростаючого економічного тиску та занепокоєння щодо стабільності фінансової системи РФ.

    За оцінками фінських та естонських спецслужб, приблизно третина внутрішнього валового продукту Росії нині спрямовується на військові потреби, що суттєво обмежує інвестиції в інші сектори економіки. Паралельно бюджетний дефіцит продовжує зростати значно швидшими темпами, ніж очікувалося під час планування.

    Розвіддані також свідчать про погіршення настроїв у російському державному апараті: чиновники стають більш обережними та менш впевненими в довгостроковій економічній стабільності. Це, за оцінками аналітиків, може свідчити про поступове накопичення системних ризиків усередині російської економіки.

    Водночас значна частина критичних технологій продовжує надходити до Росії через треті країни, попри санкційні обмеження. За даними західних структур, Китай відіграє ключову роль як транзитний центр для постачання напівпровідників, електроніки та обладнання подвійного призначення, необхідного для військової промисловості РФ.

    Окремі розслідування в Європі, зокрема в Німеччині, вже викрили масштабні схеми нелегального постачання технологій до Росії. Йдеться про тисячі відправлень на десятки мільйонів євро, які могли використовуватися для підтримки російського оборонного сектору.

    Таким чином, за оцінками Associated Press і західних розвідувальних служб, санкційний тиск не лише обмежує доступ Росії до технологій, а й підштовхує її до дедалі більш агресивних, ризикованих і системних спроб їх отримання через шпигунство, кібероперації та глобальні схеми обходу обмежень.

  • ЄС відтермінував санкції проти виробника чіпів для дронів РФ

    ЄС відтермінував санкції проти виробника чіпів для дронів РФ

    Європейський Союз вирішив тимчасово відтермінувати повне застосування санкцій проти китайського виробника напівпровідників Yangzhou Yangjie Electronic, який раніше був внесений до санкційних списків через підозри у постачанні компонентів, що використовуються у російському військово-промисловому комплексі. Йдеться про дев’ятимісячний перехідний період, який, за задумом Єврокомісії, має дозволити європейським компаніям поступово перебудувати ланцюги постачання та уникнути різких перебоїв у виробництві.

    Як повідомляє Reuters, Європейська комісія запропонувала зберегти компанію у санкційному списку, однак дозволити тимчасове продовження комерційної взаємодії для підприємств ЄС. У Брюсселі пояснюють, що таке рішення продиктоване необхідністю мінімізувати ризики для промисловості Євросоюзу, насамперед автомобільного сектору, який уже стикався з дефіцитом електронних компонентів після попередніх хвиль санкцій проти китайських постачальників.

    У Єврокомісії наголошують, що санкційна політика залишається інструментом стратегічного тиску, але водночас вона не повинна створювати критичні збої у внутрішньому ринку ЄС. Там підкреслюють, що головна мета обмежень полягає у зміні поведінки компаній, які опосередковано або прямо сприяють російській військовій агресії проти України, але механізм їх впровадження має враховувати економічні наслідки для самих країн Євросоюзу.

    Причиною включення Yangzhou Yangjie Electronic до санкційних списків стали дані про те, що її електронні компоненти були виявлені у російських безпілотниках та планерних авіабомбах, які використовуються у війні проти України. У Брюсселі прямо заявляють, що продукція компанії зафіксована у зразках озброєння, яке застосовують російські військові на фронті, що стало підставою для санкційного рішення.

    Водночас у ЄС визнають, що ситуація ускладнюється глибокою залежністю європейської промисловості від азійських, насамперед китайських, постачальників мікроелектроніки. Після того як низка інших китайських виробників потрапила під санкції у попередніх пакетах обмежень, частина європейських компаній була змушена переорієнтуватися саме на Yangzhou Yangjie Electronic як альтернативного постачальника. Це, у свою чергу, створило ризик серйозних перебоїв у виробництві автомобілів, промислового обладнання та електроніки в Європі у разі негайного припинення співпраці.

    Європейська комісія підкреслює, що запропоноване відтермінування не означає пом’якшення санкційної політики як такої, а є технічним перехідним механізмом, який дозволяє бізнесу адаптуватися до нових умов. Для набуття чинності цього рішення необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів ЄС, що означає подальші політичні консультації між столицями країн блоку.

    Окремо в Брюсселі нагадують, що санкційний тиск на Росію та пов’язані з її оборонною промисловістю компанії залишається системним і поступово посилюється. У межах останнього, 20-го пакета санкцій Євросоюз розширив обмеження проти російського енергетичного сектору, додав десятки суден так званого “тіньового флоту”, а також запровадив нові заходи проти компаній із третіх країн, які допомагають обходити санкційні режими.

    За даними європейських і українських аналітичних структур, проблема обходу санкцій через треті країни, зокрема Китай, залишається однією з ключових у війні технологічних ланцюгів постачання. Українська служба зовнішньої розвідки оцінює, що понад 90% критичних компонентів подвійного призначення, які використовуються Росією у виробництві озброєнь, надходять через китайські виробничі або транзитні канали, включно з напівпровідниками, мікросхемами та іншою електронікою.

    Таким чином, рішення про дев’ятимісячне відтермінування санкцій щодо Yangzhou Yangjie Electronic стало прикладом складного балансу, у якому Європейський Союз намагається одночасно зберегти санкційний тиск на постачальників для російського ВПК і не допустити критичних збоїв у власній промисловості, яка залишається залежною від глобальних ланцюгів постачання.

  • Електромобілі “на паузі”: нові правила Китаю вдарили по українському авторинку

    Електромобілі “на паузі”: нові правила Китаю вдарили по українському авторинку

    Український ринок електромобілів у 2026 році зіткнувся з неочікуваним спадом через нові експортні обмеження з боку Китаю, які суттєво ускладнили постачання популярних моделей із цієї країни. Йдеться про правило, яке зобов’язує автомобілі перебувати на реєстрації в Китаї щонайменше шість місяців перед тим, як вони можуть бути експортовані до інших держав, зокрема до України.

    Це нововведення набуло чинності з 1 січня 2026 року і вже відчутно вплинуло на українських дилерів та покупців. Відтепер автомобілі, зареєстровані в Китаї менше ніж пів року, не можуть отримати експортну ліцензію без спеціального підтвердження від виробника. Такий механізм значно обмежує доступ до нових електрокарів, які раніше активно постачалися на український ринок через паралельний імпорт.

    За словами представників банківського сектору, які брали участь у профільних обговореннях авторинку, нові правила фактично “заморозили” частину постачань. У результаті дилери змушені розпродавати залишки автомобілів, які були завезені ще у 2025 році, тоді як нові партії очікуються з затримками.

    Найбільше це вдарило по сегменту китайських електромобілів, які в останні роки стали домінувати на українському ринку завдяки доступній ціні та сучасним технологіям. Зокрема, одним із лідерів продажів залишається бренд BYD, моделі якого стабільно входять до числа найпопулярніших серед українців.

    Експерти прогнозують, що найближчими місяцями ринок може адаптуватися до нових умов. Одним із можливих сценаріїв є зростання сегмента так званих “майже нових” автомобілів — електрокарів, які формально вже використовувалися в Китаї, але мають мінімальний пробіг. Саме такі машини можуть відповідати новим вимогам і водночас залишатися привабливими для покупців.

    Ще одним фактором, який може змінити ситуацію, є розвиток офіційного імпорту. Банкіри та аналітики очікують, що на українському ринку з’являтимуться офіційні представництва китайських виробників, що дозволить стабілізувати постачання та підвищити рівень сервісу. Уже зараз є приклади укладення контрактів із китайськими компаніями, які відкривають шлях до створення повноцінної дилерської мережі.

    Водночас нинішня ситуація створює певні виклики для споживачів. Через обмежену пропозицію ціни на електромобілі можуть тимчасово зрости, а вибір моделей — скоротитися. Це, у свою чергу, може вплинути на темпи переходу українців на електротранспорт, який останніми роками демонстрував стабільне зростання.

    Попри це, загальний інтерес до електромобілів в Україні залишається високим. За підсумками першого кварталу 2026 року українці придбали тисячі легкових автомобілів китайського виробництва, і значна частина з них припала саме на електрокари. Це свідчить про те, що попит на екологічний транспорт не зникає навіть у складних умовах.

    Економічний контекст також відіграє важливу роль. Доступ до кредитування, який активно підтримують українські банки, може стати одним із ключових інструментів стимулювання ринку. Фінансові установи вже адаптують свої продукти під нові умови, очікуючи відновлення активності після стабілізації поставок.

    У довгостроковій перспективі нові правила Китаю можуть навіть змінити структуру українського авторинку. Зокрема, це може стимулювати розвиток локальних дилерських мереж, підвищення ролі офіційного імпорту та поступове зменшення залежності від неофіційних каналів постачання.

    Хоча короткостроково ринок електромобілів в Україні зазнав удару, ситуація залишається динамічною. Подальший розвиток залежатиме від того, як швидко учасники ринку зможуть адаптуватися до нових правил гри та знайти альтернативні шляхи постачання.

  • Клан Костевичів: хто стоїть за холдингом ASBIS, через який техніка Apple завозиться до РФ

    Клан Костевичів: хто стоїть за холдингом ASBIS, через який техніка Apple завозиться до РФ

    В попередніх частинах журналістського розслідування видання 360ua.news детально описало схеми, за якими офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS обходить санкційний режим та поставляє продукцію Apple до РФ та Білорусі.

    В третій частині журналістського розслідування розкажуть про білоруський Клан Костевичів, який стоїть за фасадом холдингу ASBIS та позиціонує себе як “європейський дистриб’ютор”.

    Історія сімї Костевичів — це не лише корпоративні звіти та офіси на Кіпрі. Це павутина з політичних, фінансових і навіть дипломатичних ниток, що тягнуться від Мінська до Москви, від Кіпру до Києва.

    ФОТО: Засновник і патріарх клану Сергій Костевич

    Сергій Костевич, народжений у Білорусі 1964 року, засновник і голова ASBISc Enterprises Plc, контролює понад третину акцій компанії.

    Після навчання у Мінському радіотехнічному інституті (нині — Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки) Сергій Костевич емігрував до Кіпру, де у 1995 році офіційно зареєстрував компанію.

    Його вплив не обмежується корпоративними структурами: у різних юрисдикціях на Костевича оформлено низку компаній, а члени його родини займають ключові посади в дочірніх структурах ASBIS.

    ФОТО: Члени родини Сергія Костевича дотичні до порушення санкційного законодавства України та ЄС

    Молодший брат, Андрій Костевич, до 2024 року був офіційним представником ASBIS у Білорусі.

    Його дружина, Ірина Костевич, — чинна депутатка білоруського парламенту, до того — міністерка праці та соціального захисту режиму Лукашенка.

    Старший син, Сергій Костевич-молодший (1992), працює в холдингу ASBIS на посаді CTO і Business Development Manager.

    Його контакти, за відкритими даними, охоплюють десятки поштових скриньок, зокрема Yandex та російські домени, що може свідчити про багаторівневу участь у бізнес-операціях у різних країнах.

    Його дружина — Маргарита Костевич (Ромашева) — працює Senior Risk Analyst у французькій енергетичній компанії TotalEnergies, яка навіть після початку повномасштабного вторгнення зберігала активи в Росії на понад $2 млрд.

    Молодший син, Євген Костевич (2001), випускник Лондонської школи економіки, у 23 роки став Business Development Manager в Asbis.

    Його кар’єра — типовий приклад сімейного спадкоємства в межах корпоративної вертикалі.

    Олена Костевич, дружина Сергія-старшого, фігурує в прикордонних даних як особа, що щонайменше 10–11 разів перетинала російський кордон після початку війни.
    У більшості випадків — разом із чоловіком.

    Формальних пояснень цим поїздкам не було, але в хронології вони збігаються з періодами активізації діяльності російського підрозділу Asbis до його «продажу» у 2022 році.

    Таким чином, у структурі ASBIS простежується чіткий сімейний вплив:

    Батько — засновник та мажоритарний власник;

    Брат — регіональний представник у Білорусі;

    Дружина брата — політична діячка у Білорусі;

    Сини — топ менеджери компанії та міжнародних корпорацій, пов’язаних із російським ринком;

    Дружина засновника — особа, що регулярно перетинає російський кордон під час війни.

    В контексті участі корпорації ASBIS у паралельному імпорті та порушенні санкційного режиму Європейського Союзу, окремо варто відзначити юридичну компанію, яка супроводжує ASBIS в Україні.

    Це досить авторитетна юридична фірма Sayenko Kharenko, яка обслуговує інтереси в тому числі “оборонних компаній, постачальників технологій подвійного призначення та інвесторів у екосистемі оборони та безпеки України”.

    ФОТО: юрист Жанна Заєць, яка обслуговує інтереси корпорації ASBIS з білоруським бекграундом

    Іншими словами, юристи Sayenko Kharenko, в тому числі адвокатка Жанна Заєць, мають розуміти рівень токсичності співпраці з корпорацією ASBIS, яка дотична  до паралельного імпорту товарів подвійного призначення до країни-агресора, але чомусь продовжують співпрацю з ASBIS.

    Нагадаємо, раніше ми писали про масштабну схему контрабанди та ухилення від оподаткування, до якої причетна корпорація ASBIS.

    Детально про схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні у попередніх частинах  журналістського розслідування.

    Про співпрацю ASBIS з російським ВПК у наступній частині нашого журналістського розслідування.

  • Українські дрони під загрозою: Китай зупиняє експорт електроніки

    Українські дрони під загрозою: Китай зупиняє експорт електроніки

    Китай дедалі активніше блокує постачання електронних компонентів, необхідних для виробництва українських безпілотників. Пекін запроваджує жорсткі експортні обмеження, зокрема унеможливлює транзит через країни Балтії та Польщу, остерігаючись, що продукція все одно потрапить до України.

    За даними видання ntv.de, така політика суттєво ускладнює роботу української оборонної промисловості, яка значною мірою залежить від китайських комплектуючих — двигунів, акумуляторів, контролерів польоту. Ці деталі є ключовими для виробництва БПЛА, які стали однією з найефективніших ланок оборони у війні з Росією.

    Військовий аналітик Бундесверу Хендрік Реммель вважає, що саме удари українських безпілотників по глибокому тилу ворога створюють серйозний психологічний, економічний і політичний тиск на Росію. За його словами, стратегія дальніх ударів поступово демонструє успіх.

    Співзасновник мережі оборонних компаній Iron Юрій Ломіковський зазначає, що ринок українських оборонних технологій оцінюється у 35–40 мільярдів доларів США, але внутрішнє виробництво поки що покриває лише близько 40% потреб. Решта залежить від імпорту — передусім китайського.

    «Китай може постачати великі обсяги швидко і дешево, — пояснює Ломіковський. — Тому українські компанії змушені орієнтуватися на цей ринок, навіть попри політичні ризики».

    За його словами, зараз Україна шукає альтернативні шляхи — через партнерів у Європі та США, які мають власні виробничі потужності. Однак без масштабних інвестицій і підтримки з боку ЄС створити конкурентну виробничу базу буде складно.

    Наприкінці минулого року Китай також скоротив продажі комплектуючих до США та Європи. Це частина ширшого торговельного протистояння між Пекіном і Вашингтоном, яке опосередковано впливає і на Україну. Захід, у свою чергу, запровадив санкції проти китайських компаній, які, ймовірно, допомагають Росії обходити обмеження.

    Попри заяви Китаю про нейтралітет, у ЄС переконані, що він продовжує постачати компоненти російському оборонному сектору. Елементи китайського виробництва вже неодноразово виявляли у російських дронах та іншій техніці.

    Ломіковський не виключає, що Пекін продовжить постачати комплектуючі обом сторонам війни. «Китай швидко адаптується й отримує прибуток, постачаючи деталі для всіх», — підсумував він.

    Експерти закликають Європейський Союз прискорити створення спільних виробничих потужностей із Україною, адже затримка може дорого коштувати у разі ескалації війни чи загрози для країн НАТО.