Позначка: екстрадиція

  • Порушення прав людини в українських в’язницях можуть мати наслідки для міжнародних відносин і екстрадиції

    Порушення прав людини в українських в’язницях можуть мати наслідки для міжнародних відносин і екстрадиції

    Британське видання Daily Express опублікувало статтю, в якій висвітлюються критичні умови утримання ув’язнених в українських в’язницях. За інформацією видання, масові порушення прав людини, що мали місце в пенітенціарній системі, впливають на рішення європейських судів щодо екстрадиції.

    Видання також пише, що українські силові структури активно використовують кримінальні справи для шантажу і вимагання у підприємців.

    Наводиться заява 42 видних представників українського бізнесу, які цього року заявили Зеленському свою стурбованість тиском на бізнес і «використанням воєнного стану корумпованими працівниками правоохоронних органів для вимагання грошей у підприємців».

    Пригадується нещодавній рейд поліції в одній із провідних інвестиційних брокерських компаній України Concorde і арешт її власника Ігоря Мазепи.

    Видання зазначає, що багато підприємців, коли опинилися під тиском, були змушені виїхати за кордон, і тепер Київ вимагає їх екстрадиції. Однак європейські суди «все частіше не бажають виконувати ці запити і стають дедалі критичнішими щодо системи правосуддя України».

    У статті наводиться звіт Держдепу США про порушення прав людини в українських в’язницях. У ньому йдеться про те, що умови утримання у в’язницях залишаються важкими, а «фізичне насильство, відсутність належної медичної допомоги та неадекватне харчування» є гострими проблемами. Ув’язнені також повідомляли про випадки жорстокого та такого, що принижує гідність, поводження як з боку тюремної адміністрації, так і з боку інших ув’язнених.

    Через дуже погану репутацію української системи кримінального правосуддя запити Києва відхиляються навіть у випадках, пов’язаних із воєнними злочинами. Наводиться приклад, як Фінляндія відмовилася видавати Україні 36-річного громадянина Росії, одного з лідерів угруповання «Русич» Яна Петровського.

    Видання наводить приклад ще однієї відмови в екстракції: Верховний суд Швеції виніс рішення проти екстрадиції людини в Україну з посиланням на статтю 3 Європейської конвенції про права людини. Суд заявив, що тюремний стан в Україні погіршився з початку війни, зі збільшеними ризиками жорстокого поводження і загрозами як життю, так і здоров’ю.

    Український суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський заявив, що Україна посідає друге місце після Туреччини за кількістю позовів, поданих до суду. Найпоширенішою скаргою є жахливі та нелюдські умови утримання в українських в’язницях.

    «Після того, як вас затримали, жодні конвенції проти тортур не застосовуються. Прав людини не існує. Це зона, вільна від прав людини. Вони змусять вас підписати все, що вони захочуть, чи то продаж вашого бізнесу за малу частину його вартості, чи то передача активів», – коментує український адвокат Ростислав Кравець.

  • Польща повернула в Україну двох чоловіків призовного віку

    Польща повернула в Україну двох чоловіків призовного віку

    Двоє українських чоловіків призовного віку спробували уникнути мобілізації у Польщі, перепливши річку Західний Буг. Однак їх затримали польські прикордонники та екстрадували на територію України. Уряд Польщі все ще розглядає можливі варіанти подальшого вирішення цієї ситуації.

    Один із затриманих – 31-річний мешканець Сумської області, а інший – уродженець Донецької області, якому 26 років. Поляки передали їх українським прикордонникам, які вже склали їм адміністративні протоколи та вручили повістки для явки до військово-мобілізаційних органів. Покарання за порушення кордону вирішить суд.

    Незважаючи на те, що ці українці уникнули найгіршого, ця історія відзначає ризики нелегального перетину кордону. За останній час близько 30 осіб загинули, намагаючись переплисти річку Тису, щоб уникнути мобілізації. Тим часом, Держприкордонслужба України збільшила свій штат на 15 тисяч осіб, готуючи нові підрозділи для контролю за державним кордоном.

  • Грузія чекає на екстрадицію з України високопоставленого співробітника Офісу генпрокурора Зураба Адеішвілі

    Грузія чекає на екстрадицію з України високопоставленого співробітника Офісу генпрокурора Зураба Адеішвілі

    Зараз він обіймає посаду голови Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокуратури. Серед його функцій – питання екстрадиції. Тобто, по суті, Адеішвілі відмовив Грузії в екстракції самого себе, що, теоретично, може вказувати на конфлікт інтересів у його перебуванні на нинішній посаді.

    При цьому небажання Адеішвілі повертатися на Батьківщину цілком зрозуміле.

    З 2003 до 2012 року він обіймав високі посади в команді тодішнього президента Саакашвілі – двічі був міністром юстиції, генпрокурором і главою президентської адміністрації.

    Але після програшу партії Саакашвілі на парламентських виборах 2012 року Адеішвілі покинув Грузію. Проти нього на батьківщині було відкрито низку кримінальних справ, за якими екс-міністр місцевими судами був визнаний винним.

    Найгучніша зі справ стосувалася катувань ув’язнених у підвідомчих Адеішвілі, як міністру юстиції, в’язницях.

    У 2012 році, за кілька днів до парламентських виборів у Грузії, було опубліковано кадри тортур і знущань над ув’язненими в грузинських в’язницях. Опозиція (партія “Грузинська мрія” Іванішвілі) звинуватила владу у створенні системи катувань у в’язницях. Влада це заперечувала і звинувачувала опозицію в провокації. Але відео викликало велике обурення в Грузії і партія Саакашвілі вибори програла, а його команда тоді втратила реальну владу в країні.

    Пізніше прокуратура Грузії стверджувала, що і тортури, і їхню зйомку здійснювали на замовлення Адеішвілі.

    “На початку вересня міністру юстиції Грузії Зурабу Адеішвілі стало відомо, що співробітник департаменту з виконання покарань Володимир Бедукадзе вивіз за кордон кадри нелюдського поводження з ув’язненими, щоб показати їх європейським правозахисним організаціям і ЗМІ. Адеішвілі, разом із директором Глданської в’язниці №8, розробив схему, згідно з якою співробітники в’язниці – Леван Пхаладзе, Давид Парулава, відомі на прізвиськах “Басті” і “Бубу”, мали бити ув’язнених і записувати це на камеру, а після цього інший співробітник – Леван Пурцхванідзе заявив, що знімав на камеру тортури і побиття за завданням “Грузинської мрії” та нібито отримав за це 40 тисяч доларів”, – йшлося в заяві прокуратури.

    Також Адеішвілі визнано винним у незаконному відчуженні винного заводу, захопленні телекомпаній “Імеді” та “Іберія”, викраденні та жорстокому насильстві щодо депутата Коби Давіташвілі, банкрутстві банку “Карту” та вбивстві 19-річного Бути Робакідзе поліцейськими.

    Адеішвілі свою провину заперечує.

    Грузія 2013 року оголосила Адеішвілі в міжнародний розшук, і два роки він був у “червоному” списку Інтерполу. Але 2015 року Інтерпол припинив розшук екс-міністра.

    Зазначимо, що на початку 2015 року Адеішвілі якраз став радником при Кабміні України. У травні того ж року одеським губернатором став його соратник Михайло Саакашвілі.