Позначка: електропостачання

  • Через російські удари по атомних підстанціях енергосистема України під загрозою катастрофічної відмови

    Через російські удари по атомних підстанціях енергосистема України під загрозою катастрофічної відмови

    У неділю Росія завдала ударів по кількох атомних підстанціях в Україні, що спричинило серйозні ризики для стабільності енергосистеми країни. За повідомленням міжнародної екологічної організації Greenpeace, ці удари значно посилили небезпеку для енергетичної інфраструктури України, яка вже перебуває під постійною загрозою з боку агресії Росії.

    Пошкоджені електропідстанції мають «вирішальне значення для роботи українських атомних електростанцій», і існує ймовірність того, що «реактори можуть залишитися без живлення і стати небезпечними».

    Офіційні українські джерела визнали технічний аналіз кризи, проведений Greenpeace.

    Основні лінії електропередач від чотирьох підстанцій до трьох атомних електростанцій було перерізано, а на Хмельницькій АЕС було чути «гучний вибух». Дві лінії електропередач у Рівному стали недоступними, а потужність знизилася на шести з дев’яти діючих ядерних реакторів на трьох майданчиках.

    У разі втрати електропостачання на українських реакторах є дизель-генератори та акумуляторні батареї, здатні забезпечити необхідне електропостачання із запасом палива на сім-десять днів. Але якщо не вдасться забезпечити подачу палива або відновити електропостачання, наслідки можуть призвести до ядерної катастрофи.

    Раніше МАГАТЕ повідомляло, що після атаки Україна відключила 7 із 9 діючих ядерних реакторів.

    При цьому прильоти по підстанціях офіційно не підтверджувалися.

  • Соціологічне опитування: українці залишаються вдома попри енергетичні виклики

    Соціологічне опитування: українці залишаються вдома попри енергетичні виклики

    Згідно з останнім соціологічним опитуванням, проведеним групою «Рейтинг», близько 90% українців не планують змінювати місце проживання протягом осінньо-зимового періоду 2024 року. Це свідчить про стійкість громадян перед викликами, пов’язаними з можливими проблемами з електропостачанням.

    Повідомляється, що намір переїхати мають 10% респондентів. Із них 4% – у межах своєї області, 3% – по країні, і 2% – за кордон.

    Зазначається, що на момент опитування, 64% українців мали стабільне електропостачання. Ще 30% повідомили про незначні відключення. Водночас 4% респондентів стикаються з частими перебоями, а 1% – постійно.

    Найбільш критична ситуація спостерігається у східних регіонах, де 13% опитаних відзначають регулярні відключення електроенергії.

  • Російська атака знеструмила одну з ліній живлення ЗАЕС

    Російська атака знеструмила одну з ліній живлення ЗАЕС

    Внаслідок чергової атаки російських військ на магістральну підстанцію було знеструмлено одну з ліній живлення окупованої Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), що знову поставило станцію на межу блекауту. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики України.

    Міністр енергетики Герман Галущенко прокоментував ситуацію, назвавши її черговим актом російського тероризму. Він наголосив на небезпеці аварії на ЗАЕС і закликав до негайного виконання резолюції МАГАТЕ, яка вимагає повернення станції під контроль України. «Безпечна експлуатація Запорізької АЕС можлива лише під контролем України», — підкреслив міністр.

    Енергетики вже працюють над усуненням наслідків атаки, намагаючись якнайшвидше відновити живлення для окупованої станції.

    МАГАТЕ неодноразово закликала не перезапускати реактори Запорізької АЕС, доки триває війна. Раніше експерти агентства повідомили про вибухи поблизу підстанції біля станції, ймовірно, внаслідок атаки безпілотників.

    Окрім цього, відомо, що російські військові використовують територію станції як базу для тренувань пілотів FPV-дронів, що ще більше загострює ризики на Запорізькій АЕС.

    Нещодавно під час генеральної конференції МАГАТЕ ухвалила резолюцію, яка вимагає від Росії негайно покинути територію Запорізької атомної електростанції та передати її під український контроль.

  • Як зміняться ціни на продукти в Україні

    Як зміняться ціни на продукти в Україні

    У часи повномасштабної війни та економічної нестабільності в Україні ціни на продукти харчування стали болючою темою для більшості громадян. Зростання цін на продуктовий кошик у 2024 році викликає занепокоєння, адже це безпосередньо впливає на добробут населення, зокрема тих, хто і без того стикається зі скороченням реальних доходів.

    Причини зростання цін на продукти харчування

    Протягом березня-квітня 2024 року в Україні зафіксовано значне подорожчання харчових продуктів. За словами академіка НАН України, ексголови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, середні ціни на основні продукти зросли на 60%. Це підвищення стосується яловичини, свинини, птиці, сметани, масла, соняшникової олії, хліба та овочів “борщового набору”, за винятком капусти та моркви.

    Зокрема, вершкове масло з початку року подорожчало на 14 грн, морожена риба – на 13 грн, а кисломолочний сир – на 11 грн. На 5% зросли ціни на сметану та пшеничний хліб. У липні ціни на цибулю піднялися на 15% через сезонне зниження пропозиції, хоча вони все ще залишаються на 26% нижчими, ніж минулого року. Наприкінці липня дефіцит огірків спричинив їх подорожчання на 25%, і тепличні комбінати змушені продавати свою продукцію утричі дорожче, ніж у 2023 році.

    Молочні продукти також почали дорожчати, і очікується, що до кінця року їхня ціна зросте на 20%. Це пов’язано з тим, що виробники намагаються компенсувати збитки, завдані відключеннями електроенергії та літньою спекою, що призвело до псування продукції.

    Прогнози експертів щодо подальшого зростання цін

    До кінця 2024 року в Україні очікується подальше подорожчання продуктів, головним чинником якого є дефіцит електроенергії. За прогнозами виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, залежно від тривалості використання генераторів, можливе підвищення цін на 5-10%.

    Висоцький окреслив два сценарії: песимістичний, що передбачає збільшення цін на 10% через постійне використання генераторів, і оптимістичний, згідно з яким зростання цін може становити лише 3-5%, якщо до жовтня підприємства переважно працюватимуть з підключенням до звичайного мережевого живлення.

    Обидва сценарії залежать від стабільності електропостачання, яке є ключовим фактором для переробних підприємств. Ті з них, що будуть залежати від автономних джерел енергії, зіткнуться з вищими витратами, що вплине на кінцеву ціну продукції.

    Крім того, підвищення тарифів, цін на паливо та ослаблення гривні теж сприятимуть зростанню цін. Така ситуація вимагатиме від українців готовності до збільшення витрат на харчування та може змусити шукати альтернативні шляхи забезпечення продовольчої безпеки. З іншого боку, це стимулюватиме підприємства до підвищення ефективності виробництва та зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії.

    Проблеми фермерів та роль енергопостачання

    Українські фермери, особливо ті, що працюють у південних та східних регіонах, стикаються з великими труднощами через відсутність дощів та збитки врожаю. У таких умовах підтримка фермерів є життєво важливою, оскільки вони відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

    Стабільне електропостачання залишається критично важливим для стабілізації цін на продукти. За словами народного депутата України Дмитра Соломчука, саме стабільність енергопостачання може зупинити зростання цін, хоча на глобальному рівні ситуація залишається складною через дефіцит сільськогосподарських культур.

    Підтримка аграрного сектору та роль міжнародної допомоги

    Однією з важливих ініціатив, яка може допомогти стабілізувати ситуацію, є залучення 50 мільйонів євро підтримки від Європейського Союзу на ремонт і розвиток портової інфраструктури, що сприятиме швидшому експорту зерна та інших продуктів. Крім того, на думку Соломчука, отримання літаків F-16 для захисту українського неба та аграрної інфраструктури є важливим кроком для забезпечення стабільності в аграрному секторі.

  • Хлібна галузь України на межі кризи

    Хлібна галузь України на межі кризи

    Проблеми з електропостачанням, брак працівників і криза платежів – проблеми, з якими зіткнулася хлібна галузь в Україні. Уже в наступні кілька місяців вартість продукту №1 може зрости на 30%.

    Проблеми в українській енергетиці торкнулися і хлібної галузі, де ситуація з постачанням електрики сьогодні критична. Це врешті-решт позначиться і на кінцевій ціні для споживача, оскільки вартість хліба може зрости на третину. Про це заявив президент Всеукраїнської асоціації пекарів, директор ТОВ «Київ Хліб» Юрій Дученко.

    Він нагадує, що більшість підприємств хлібної галузі сьогодні належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, а отже, їм не повинні відключати електроенергію. Однак у реальності картина абсолютно протилежна. Через це ті підприємства, які мають можливість, переходять на електрогенератори, що позначається на стабільності роботи та подальшій ціні готового продукту.

    «Хлібна галузь споживає не так багато електроенергії, проте аварійні відключення, відключення поза графіком, призводять до виробництва бракованої продукції, виходу з ладу обладнання. Не всі заводи можуть працювати на генераторах. А ті, що мають, мають бути попереджені, щоб планово переключити виробництво на аварійну роботу на 2-3 години, не більше. Ситуація вже призвела до дефіциту потужностей, адже є заводи, які не можуть відновити обладнання через блекаути”, – наголосив експерт.

    Він зазначив, що графіки відключення електроенергії для хлібозаводів також не підходять, оскільки впливають на технологічний цикл. Так, якщо світла немає 2 години, графік випікання хліба зміщується на 8 годин.

    Щодо ціноутворення, то в собівартості хліба простої рецептури електрика становить 50 копійок, а при виробництві цього ж хліба на генераторі – 1,5 грн.

    Друга проблема, з якою зіткнулася галузь, – бронювання працівників. Через брак людей деякі заводи змушені змінювати графік роботи, а також коригувати обсяги та асортимент виробництва в бік скорочення. Крім того, зараз критично важливі працівники, яким складно знайти заміну.

    Але й на цьому перелік викликів, з якими зіткнулися хлібопекарі, не обмежується. Гостро стоїть проблема з відсутністю зерна другого та третього класу.

    «Не розумію, як ми будемо працювати до нового врожаю. Нам терміново потрібно говорити з усіма учасниками процесу, під егідою профільного міністерства підписувати меморандум з аграріями та експортерами, адже борошномели сьогодні вже не можуть знайти зерна, щоб сформувати помольні партії. Саме борошно піднялося також у ціні на 25-30%”, – каже Дученко.

    Вишенька на торті – криза платежів за вже поставлену хлібобулочну продукцію в торгівлю і ЗСУ.

    «Брак обігових коштів не дає змоги підприємствам своєчасно платити за сировину, енергоносії, зарплату. А ще потрібно придбати генератори, пальне. Уже мовчу про розвиток і модернізацію галузі, на що взагалі немає коштів”, – акцентує експерт.

    Таким чином, резюмує Дученко, уже зараз є всі передумови до того, що хліб спершу подорожчає на 10%, а в наступні кілька місяців його ціна зросте ще на 20%.

  • В Харкові ведуться роботи з відновлення системи електропостачання

    В Харкові ведуться роботи з відновлення системи електропостачання

    Профільні служби активно працюють над відновленням електропостачання в Харкові після серйозних пошкоджень, завданих ворожими ударами по енергетичній інфраструктурі міста. Міський голова Ігор Терехов повідомив про це, зауваживши, що через перебої в електропостачанні тимчасово припинено рух потягів метрополітену. Однак деякі маршрути трамваїв і тролейбусів вдалося відновити, і муніципальні автобуси продовжують перевозити пасажирів по місту.

    “Сьогодні були серйозні пошкодження енергетичної системи, яка живить Харків. Наші комунальні підприємства спільно з енергетиками працюють над відновленням енергопостачання. Насправді це не означає, що світла немає в усьому місті, але є певні труднощі. Для забезпечення стабільного енергозабезпечення міста критично не вистачає напруги в мережах”, – пояснив Терехов.

    Він також підкреслив, що внаслідок ворожих атак постраждали житлові будинки, і комунальні служби працюють над виправленням наслідків обстрілів, у тому числі, проводять інспекцію дахів на наявність пошкоджень.

    Мер також висловив подяку за надану допомогу, яка надходить до Харкова з інших міст України. “Наприклад, сьогодні ми отримали допомогу від Закарпаття, і я висловлюю щиру вдячність за цю підтримку. У ці важкі часи всі міста і області об’єдналися, щоб допомогти нам”, – підкреслив Ігор Терехов.