Позначка: електросамокати

  • Вулиці звільнять від електросамокатів: операторам дали два тижні

    Вулиці звільнять від електросамокатів: операторам дали два тижні

    У Чернівцях припиняють роботу сервіси прокату електросамокатів. Міська рада розірвала меморандуми про співпрацю з трьома операторами — Bolt, Vevi та Jet.ua. Компанії отримали 14 днів, щоб прибрати самокати, зарядні станції та інше обладнання з міських вулиць.

    Рішення Чернівецька міська рада ухвалила під час сесії 10 серпня. Його підтримали 22 депутати. Причиною стали численні звернення та скарги мешканців міста, які стосувалися хаотичного паркування самокатів, їхнього розміщення на об’єктах благоустрою та порушень правил безпеки дорожнього руху.

    У міськраді зазначили, що використання прокатних електросамокатів у місті створює низку проблем для інших учасників дорожнього руху та пішоходів. Зокрема, йдеться про самокати, які залишають посеред тротуарів та в інших місцях, де вони можуть перешкоджати пересуванню людей.

    Окремо депутати звернули увагу на порушення правил безпеки користувачами електросамокатів. Серед проблем називали рух проїжджою частиною, пішохідними переходами та тротуарами, а також випадки, коли на одному самокаті одночасно пересуваються двоє або навіть троє людей. Такі ситуації, на думку міської влади, підвищують ризик дорожньо-транспортних пригод.

    Також у Чернівцях звернули увагу на відсутність достатніх механізмів контролю за паркуванням і використанням прокатного транспорту та відповідальністю у випадку зіткнень із пішоходами, велосипедистами чи автомобілями.

    Що буде із самокатами

    Після розірвання меморандумів оператори мають протягом 14 календарних днів звільнити міські об’єкти благоустрою від електросамокатів, зарядних станцій та іншого обладнання, необхідного для роботи сервісів.

    Якщо компанії не виконають вимогу у встановлений термін, самокати можуть примусово перемістити на майданчик тимчасового зберігання. Таким чином, після завершення 14-денного періоду послуги прокату Bolt, Vevi та Jet.ua у Чернівцях мають припинитися.

    Водночас рішення міськради стосується саме прокату електросамокатів. Воно не означає повної заборони приватного користування електросамокатами мешканцями міста.

    Чернівці стали одним із українських міст, які останнім часом посилюють правила щодо електросамокатів. Причиною таких рішень стають питання безпеки, паркування та відповідальності користувачів і операторів. Водночас на рівні України також обговорюють додаткові обмеження для цього виду транспорту, зокрема вікові вимоги, правила користування та безпекові стандарти.

  • 390 постраждалих за п’ять місяців: електросамокати калічать українських дітей

    390 постраждалих за п’ять місяців: електросамокати калічать українських дітей

    В Україні стрімко зростає кількість дорожньо-транспортних пригод за участю електросамокатів та іншого легкого електричного транспорту. Лише за перші п’ять місяців 2026 року в таких аваріях травмувалися 390 людей, серед яких 168 дітей. Таким чином, майже кожен другий постраждалий — неповнолітній.

    Про це свідчать дані Патрульної поліції України. Статистика демонструє, що проблема використання електросамокатів уже давно перестала бути локальною та перетворилася на серйозний виклик для безпеки дорожнього руху.

    За інформацією поліції, у період із січня по травень 2026 року в Україні сталося 353 дорожньо-транспортні пригоди за участю електросамокатів, моноколіс, гіроскутерів та інших засобів легкого електротранспорту. Унаслідок цих аварій травми отримали 390 осіб, а п’ятеро людей загинули. Серед загиблих — двоє дітей.

    Особливе занепокоєння викликає саме дитячий травматизм. Майже 45% усіх потерпілих становлять неповнолітні, що свідчить про необхідність посилення контролю за використанням такого транспорту, особливо в містах.

    Фахівці пояснюють, що популярність електросамокатів останніми роками стрімко зростає. Їх використовують як для щоденних поїздок, так і для дозвілля. Водночас рівень культури користування таким транспортом поки що не встигає за темпами його поширення.

    Проблему підтверджують і медики. Раніше в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» повідомляли про різке збільшення кількості дітей із тяжкими травмами після падінь з електросамокатів, велосипедів, електровелосипедів та іншого колісного транспорту.

    За словами лікарів, сьогодні електросамокати стали однією з найпоширеніших причин дитячого травматизму. До 30% звернень до травмпункту лікарні припадає саме на дітей, які отримали травми під час катання.

    Медики наголошують, що найнебезпечнішими є не переломи кінцівок, а черепно-мозкові травми, ушкодження внутрішніх органів, грудної клітки та хребта. Через високу швидкість навіть звичайне падіння може мати надзвичайно тяжкі наслідки.

    Основною причиною таких травм лікарі називають нехтування правилами безпеки. Більшість дітей катаються без захисних шоломів, налокітників і наколінників. Крім того, нерідко на одному електросамокаті одночасно перебувають двоє або навіть троє людей, що значно підвищує ризик втрати керування.

    Паралельно зростає і кількість судових справ, пов’язаних із використанням електросамокатів. За останні шість років суди Києва винесли 795 рішень у справах, де згадується слово «самокат». Лише за перші чотири місяці 2026 року таких рішень уже було 151, що перевищує показники кожного окремого року в період 2021–2024 років.

    Водночас кримінальних вироків поки що небагато. За цей час лише 11 кримінальних проваджень завершилися судовими рішеннями. Найчастіше винуватців засуджували до позбавлення волі з іспитовим строком, а в окремих випадках призначали штраф у розмірі 51 тисячі гривень.

    У справах про адміністративні правопорушення після 2023 року типовим покаранням став штраф у 17 тисяч гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

    Окрему увагу до проблеми привернув і Верховний Суд України. Суд офіційно визнав користувачів електросамокатів повноцінними учасниками дорожнього руху. У своїй правовій позиції Верховний Суд наголосив, що електросамокати є джерелом підвищеної небезпеки, а тому їхні водії повинні дотримуватися Правил дорожнього руху так само, як водії автомобілів, мотоциклів чи велосипедів.

    На тлі погіршення статистики дедалі частіше лунають пропозиції щодо посилення державного регулювання. Зокрема, експерти обговорюють можливість встановлення мінімального віку для керування електросамокатами, обов’язкового використання захисного спорядження, а також запровадження навчання правилам дорожнього руху для користувачів такого транспорту.

    У деяких містах України вже почали впроваджувати додаткові обмеження для електросамокатів, а також визначати спеціальні зони для їхнього руху. Подібні кроки вже давно застосовують у багатьох країнах Європи, де через різке зростання аварійності посилили правила експлуатації легкого електротранспорту.

    Правоохоронці закликають українців не нехтувати елементарними правилами безпеки: використовувати захисний шолом, не перевозити пасажирів, не користуватися телефоном під час руху, не виїжджати на проїжджу частину без знання Правил дорожнього руху та не дозволяти дітям керувати електросамокатами без належного контролю дорослих.

    Оприлюднена статистика свідчить, що проблема вже давно вийшла за межі окремих інцидентів. Зростання кількості ДТП, високий рівень дитячого травматизму та збільшення кількості судових справ демонструють необхідність комплексних рішень, які допоможуть зробити використання електросамокатів безпечнішим як для їхніх користувачів, так і для інших учасників дорожнього руху.

     

  • «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    Смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві може стати точкою неповернення для українських водіїв, які роками системно порушують правила дорожнього руху, сплачують дрібні штрафи і знову сідають за кермо. Після ДТП, у якій загинули четверо людей, а ще троє отримали травми, уряд, МВС та народні депутати заговорили про жорсткі зміни: позбавлення прав для злісних порушників, нову систему обліку порушень, більше камер автофіксації та можливе повернення до ідеї штрафних балів.

    Трагедія сталася 5 червня у столиці, в районі Караваєвих Дач. За даними поліції, автомобіль Mercedes рухався на великій швидкості, водій не впорався з керуванням, машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в конструкцію підземного пішохідного переходу. Четверо людей загинули на місці, ще троє були травмовані.

    Суспільний резонанс посилився після того, як стало відомо: за водієм, якого пов’язують із цією аварією, раніше рахувалися десятки порушень правил дорожнього руху. За інформацією громадських ініціатив та медіа, йшлося про 39 порушень, значна частина яких стосувалася перевищення швидкості. Саме ця деталь стала головним питанням до держави: чому людина з такою історією порушень продовжувала спокійно їздити дорогами?

    Проблема не лише в одному водієві. Чинна система покарань фактично дозволяє системним порушникам сприймати штрафи як плату за право порушувати. За перевищення швидкості більш як на 20 км/год штраф становить 340 гривень, а за перевищення більш як на 50 км/год — 1700 гривень. Якщо штраф з автоматичної камери сплатити швидко, діє знижка 50%. Для водія дорогої автівки такі суми часто не є реальним стримувальним фактором.

    Саме тому після трагедії Міністерство внутрішніх справ заявило про підготовку нової системи реагування на системні порушення. Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що нині у правоохоронців фактично немає достатніх важелів впливу на водіїв-рецидивістів, які регулярно порушують правила, але формально просто сплачують штрафи. За його словами, МВС разом із Нацполіцією та юристами готує пропозиції для народних депутатів.

    Серед ідей — автоматичний облік не лише кількості, а й тяжкості порушень. Тобто система має відрізняти умовне незначне перевищення швидкості від небезпечного перевищення на 50–80 км/год, яке прямо створює загрозу життю людей. Для злісних порушників можуть передбачити позбавлення водійського посвідчення або обов’язкове повторне складання іспитів.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також повідомила, що уряд уже отримав перші пропозиції від МВС щодо підвищення безпеки на дорогах. Серед напрямів — збільшення кількості камер автоматичної фіксації, посилення відповідальності за небезпечне водіння та законодавче врегулювання електросамокатів, які дедалі частіше стають учасниками аварійних ситуацій.

    Масштаб проблеми підтверджує статистика. За даними Патрульної поліції, у 2025 році в Україні сталося 25 934 ДТП із постраждалими. У цих аваріях загинули 3 249 людей, ще 31 898 отримали травми. Найпоширенішою причиною ДТП із тяжкими наслідками стало перевищення безпечної та встановленої швидкості — 40,8% від усіх таких аварій.

    У Києві ситуація також тривожна. За 2025 рік у столиці внаслідок ДТП загинули 145 людей, а травмувалися понад дві тисячі. Це один із найгірших показників за останні роки. На цьому тлі вимоги громадськості посилити відповідальність для лихачів звучать дедалі гучніше.

    Одна з ідей, яку вже раніше вносили до парламенту, — система штрафних балів. Законопроєкт №14133 був зареєстрований ще у жовтні 2025 року. Його автори пропонували нараховувати водіям бали залежно від тяжкості порушення: менше — за дрібні порушення, більше — за перевищення швидкості більш як на 50 км/год, створення аварійної обстановки чи небезпечний проїзд залізничних переїздів. Після накопичення певної кількості балів водій міг би тимчасово втрачати право керування.

    Прихильники такої системи наголошують: у багатьох країнах Європи саме страх втратити права працює краще, ніж сам штраф. Бо для системного порушника головна проблема не в тому, щоб заплатити кілька сотень гривень, а в тому, щоб більше не мати можливості сісти за кермо.

    Водночас у парламенті немає повної єдності щодо того, якою саме має бути реформа. Частина депутатів підтримує штрафні бали, частина говорить про необхідність не лише карати водіїв, а й комплексно змінювати інфраструктуру: встановлювати фізичні обмежувачі швидкості, покращувати освітлення, облаштовувати безпечні переходи, розширювати відеоконтроль і робити покарання невідворотним.

    Окремо лунають вимоги врегулювати відповідальність пішоходів, водіїв вантажівок, користувачів електросамокатів і служб таксі. Адже трагедія на Караваєвих Дачах показала не лише проблему одного водія, а значно ширшу кризу дорожньої безпеки.

    Громадські організації після аварії вимагають не обмежуватися косметичними змінами. Серед пропозицій — скасування нинішнього «допустимого» порогу перевищення швидкості на 20 км/год, кратне збільшення штрафів, запуск бальної системи, розширення переліку порушень, які можуть фіксуватися автоматично, та реальне позбавлення прав для тих, хто системно створює загрозу на дорогах.

    Після загибелі чотирьох людей у Києві влада отримала коротке вікно можливостей для рішень, які роками відкладалися. Питання лише в тому, чи вистачить політичної волі довести реформу до кінця. Бо якщо водій із десятками порушень може знову й знову виїжджати на дорогу, тоді штрафи перестають бути покаранням — вони перетворюються на абонемент на небезпеку.

  • Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    В Україні може суттєво змінитися підхід до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а також вперше на законодавчому рівні буде комплексно врегульовано використання електросамокатів та іншого легкого персонального транспорту. Уряд спільно з Міністерством внутрішніх справ готує пакет змін, який передбачає запровадження градації штрафів для водіїв, посилення відповідальності для системних порушників і розширення системи автоматичної фіксації порушень.

    Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, зазначивши, що відповідні напрацювання вже перебувають на фінальній стадії опрацювання і найближчим часом будуть винесені на обговорення з народними депутатами.

    За словами глави уряду, ключова зміна полягає у переході від однакових штрафів до диференційованої системи покарань, яка враховуватиме ступінь перевищення швидкості. Окремо планується посилити відповідальність для водіїв, які систематично порушують правила дорожнього руху та створюють підвищену небезпеку для інших учасників руху.

    В уряді підкреслюють, що нова модель не спрямована на масове підвищення штрафів для всіх водіїв, а має точковий характер і стосується насамперед тих, хто регулярно порушує правила. За офіційними даними, протягом останніх 12 місяців камери автоматичної фіксації зафіксували близько 2 900 водіїв, які перевищували швидкість понад 50 разів, понад 35 тисяч водіїв — понад 10 разів, а ще майже 12,5 тисячі — понад 20 разів, що, на думку урядовців, свідчить про наявність системної проблеми з дисципліною на дорогах.

    Паралельно уряд планує розширення мережі камер автоматичної фіксації порушень. Наразі на дорогах України працює близько 377 таких комплексів, однак у межах реформи їх кількість планують збільшити до понад 410. У Кабміні вважають, що посилення контролю є одним із ключових факторів зниження аварійності, оскільки постійний нагляд стимулює водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

    Окрему увагу уряд приділяє регулюванню електросамокатів, які за останні роки стали масовим видом міського транспорту. За даними уряду, кількість дорожньо-транспортних пригод за участі електросамокатів та іншого легкого транспорту за перші п’ять місяців 2026 року зросла на 66,8%, що викликало потребу у створенні чіткої нормативної бази для цього сегмента.

    Згідно з пропозиціями, які вже перебувають на розгляді, для користувачів електросамокатів можуть запровадити окремі правила дорожнього руху, систему штрафів і відповідальність за порушення. У парламенті також зареєстровано законодавчі ініціативи, які передбачають штрафи до 17 тисяч гривень, а в окремих випадках — навіть можливість конфіскації транспортного засобу за грубі порушення.

    Водночас у законодавчому полі вже сформувалася позиція, відповідно до якої електросамокати розглядаються як транспорт підвищеної небезпеки. Таку правову оцінку раніше надав Верховний Суд, що додатково посилює аргументацію щодо необхідності чіткого регулювання їх використання.

    У межах загальної реформи також розглядається законопроєкт №13314, який передбачає впровадження градації штрафів за перевищення швидкості та зменшення допустимої похибки вимірювання з 20 до 10 км/год. Документ пропонує систему санкцій від 340 гривень за незначне перевищення швидкості до 3 400 гривень за суттєве порушення, що, за задумом авторів, має зробити систему більш справедливою та ефективною.

    Урядовці наголошують, що головна мета змін полягає у зниженні аварійності та підвищенні безпеки на дорогах. Вони підкреслюють, що там, де працюють камери фіксації та контроль, рівень дотримання правил суттєво зростає, а кількість грубих порушень поступово зменшується.

    Очікується, що найближчим часом урядові пропозиції будуть представлені народним депутатам, після чого може розпочатися їхнє доопрацювання та подальший розгляд у парламенті. У разі ухвалення реформи Україна отримає оновлену систему дорожньої безпеки, яка поєднуватиме посилений контроль, диференційовані штрафи та нове правове регулювання сучасних видів міського транспорту.