Позначка: електростанції

  • Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Російська влада наразі не демонструє готовності погодитися на окреме енергетичне перемир’я з Україною. У Кремлі заявили, що позиція Володимира Путіна щодо тимчасового припинення ударів залишається незмінною. Попри попередні заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуті домовленості, Москва продовжує наполягати на комплексному мирному врегулюванні. Водночас російські війська не припиняють атак на українську енергетичну інфраструктуру, що створює додаткові загрози для населення напередодні зими.

    Про це 21 жовтня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, слова якого передає російське державне агентство ТАСС.

    За твердженням представника російської влади, позиція Москви щодо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах не змінилася.

    «Росії потрібен мир, а не перемир’я», — заявив Пєсков.

    Він не повідомив про жодні конкретні домовленості, які гарантували б припинення російських атак на українські електростанції, теплоелектроцентралі та підстанції.

    Кремль не погоджується на окреме енергетичне перемир’я

    Тема взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорюється вже кілька тижнів.

    Йдеться про можливу домовленість, за якої Росія припинила б атакувати українські електростанції та інші об’єкти енергозабезпечення, а Україна — російську нафтову інфраструктуру.

    Однак позиції сторін щодо механізму такого перемир’я суттєво відрізняються.

    Москва наполягає, що окремі тимчасові домовленості не можуть замінити повноцінного мирного врегулювання.

    Водночас Україна вважає припинення ударів по цивільній інфраструктурі одним із важливих кроків для захисту населення та створення умов для подальших переговорів.

    Ще 12 жовтня Пєсков відмовився підтвердити заяву Дональда Трампа про досягнення домовленості між Києвом і Москвою.

    Тоді представник Кремля повідомив лише про продовження контактів щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Про це писала «Українська правда» із посиланням на російські інформаційні агентства.

    Таким чином, офіційного підтвердження повноцінної тристоронньої домовленості, яка набрала чинності та виконувалася б усіма учасниками, не було.

    Трамп оголосив про перемир’я, але Росія продовжила атаки

    11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Росія та Україна нібито погодилися на негайне припинення атак на енергетичні об’єкти.

    Однак уже наступними днями Росія продовжила завдавати ударів по українській інфраструктурі.

    Зокрема, повідомлялося про атаки на енергетичні об’єкти Києва та Харківщини.

    Президент України Володимир Зеленський звернув увагу, що удари відбувалися навіть після публічних заяв американського президента.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російські атаки на ТЕЦ після оголошення Трампом енергетичного перемир’я.

    За словами Зеленського, українська сторона готова обговорювати взаємне припинення ударів, однак очікує реальних дій Росії.

    Київ наголошує, що одностороннє припинення атак по російських нафтопереробних заводах без аналогічних зобов’язань Москви не створюватиме рівноцінних умов.

    Зеленський вимагав реакції США на удари по енергетиці

    14 жовтня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську територію.

    За повідомленнями української влади, під ударами опинилися об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київщини та Харкова.

    Після цього Зеленський закликав Вашингтон відреагувати на дії Москви.

    Президент України наголосив, що продовження ударів після оголошення можливого перемир’я ставить під сумнів готовність російського керівництва виконувати домовленості.

    Докладніше про це писала «Ненька інфо» у матеріалі щодо реакції Зеленського на масовану атаку РФ.

    На тлі атак українська енергосистема зазнає значного навантаження, а в окремих областях застосовуються аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли стабільне постачання електрики й тепла стає критично важливим для населення.

    Президент Фінляндії повідомив про нові мирні пропозиції

    Тим часом міжнародні переговори щодо можливого припинення війни тривають.

    Президент Фінляндії Александр Стубб розповів, що під час переговорів за участю українських, американських і європейських представників в Осло обговорювали нові підходи до врегулювання.

    Серед порушених питань були протиповітряна оборона, енергетична безпека та можливе часткове припинення вогню.

    За словами Стубба, напрацьовані ідеї планують передати російській стороні для ознайомлення.

    Фінський президент зазначив, що дипломатичний процес потребує терпіння, але щоденні втрати серед людей не дозволяють відкладати пошук рішення.

    Водночас конкретного змісту всіх пропозицій публічно не розкривали.

    Також немає підтвердження, що Москва погодилася прийняти запропоновані умови.

    Пєсков розкритикував позицію європейських держав

    Коментуючи заяви Стубба, речник Кремля висловив сумнів, що європейська позиція сприятиме просуванню мирного процесу.

    За його словами, повторення спільних підходів європейських держав щодо України навряд чи стане конструктивним внеском у врегулювання.

    При цьому Пєсков визнав, що досягнення остаточної домовленості про припинення війни неможливе без участі представників української влади.

    Він заявив, що хтось з української сторони має ухвалити відповідне рішення, однак не уточнив, які саме кроки має на увазі.

    Подібні заяви Кремль робить на тлі повідомлень про нові дипломатичні контакти між представниками США, України та європейських країн.

    Водночас Росія продовжує бойові дії та не погоджується на безумовне припинення вогню.

    Чому енергетичне перемир’я настільки важливе

    Російські атаки на енергетичну інфраструктуру безпосередньо впливають на життя цивільного населення.

    Пошкодження електростанцій, підстанцій і теплогенерувальних об’єктів може спричиняти перебої не лише з електропостачанням, а й із водою, опаленням та роботою критичних служб.

    Особливо небезпечними такі наслідки стають у холодний період року.

    За інформацією The Guardian, російські удари по енергосистемі України можуть бути спрямовані на створення тривалих проблем із життєзабезпеченням великих міст.

    Водночас взаємне припинення атак по енергетичних об’єктах могло б зменшити ризики для цивільної інфраструктури.

    Проте ефективність такої домовленості залежала б від конкретних умов, механізмів контролю та готовності обох сторін її дотримуватися.

    Чого очікувати далі

    Станом на 21 жовтня Москва не підтвердила готовності укласти окрему угоду про енергетичне перемир’я з Україною.

    Попри заяви Дональда Трампа та нові дипломатичні ініціативи європейських партнерів, реального припинення російських атак на українську енергетику не відбулося.

    Кремль продовжує наголошувати на необхідності комплексного мирного врегулювання, але не пояснює, за яких конкретних умов погодиться зупинити удари по енергетичних об’єктах.

    Таким чином, перспектива енергетичного перемир’я залишається невизначеною. Для України це означає необхідність і надалі готувати енергосистему до можливих атак, одночасно продовжуючи дипломатичні зусилля для їх припинення.

  • «Дірка» вже на десятки мільярдів: боргова криза на енергоринку України стрімко загострюється

    «Дірка» вже на десятки мільярдів: боргова криза на енергоринку України стрімко загострюється

    На українському енергоринку продовжує поглиблюватися масштабна боргова криза. Найбільші проблеми накопичуються на балансуючому ринку електроенергії, де взаємні неплатежі між НЕК «Укренерго» та учасниками ринку вже обчислюються десятками мільярдів гривень.

    Про це заявив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Жупанин.

    За його словами, станом на квітень 2026 року «Укренерго» заборгувало учасникам ринку близько 44 мільярдів гривень. Водночас самі учасники ринку винні компанії ще більше — приблизно 67 мільярдів гривень.

    «Переважну більшість цих грошей, 30 млрд, вони боргують на так званому балансуючому ринку», — зазначив Жупанин.

    Йдеться про сегмент ринку, який відповідає за баланс між виробництвом та споживанням електроенергії у реальному часі. Саме цей механізм є критично важливим для стабільності енергосистеми, особливо в умовах війни, атак на енергетичну інфраструктуру та постійних аварійних ризиків.

    Учасники ринку та експерти попереджають, що ситуація поступово стає критичною. Якщо проблему не вирішити, це може вплинути як на стабільність енергосистеми, так і на фінансову спроможність компаній готуватися до нового опалювального сезону.

    Жупанин звернув увагу, що борги перед домашніми та промисловими сонячними електростанціями поступово скорочуються. Однак на балансуючому ринку ситуація продовжує стрімко погіршуватися.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко також заявляв, що заборгованість учасників балансуючого ринку перед компанією вже досягла рекордного рівня за весь час існування енергоринку України.

    За його словами, проблема накопичується через окремі категорії споживачів і компаній, які не проводять повних розрахунків за електроенергію.

    У «Укренерго» визнають, що без системних змін ситуацію стабілізувати буде складно. Наразі готуються нові механізми врегулювання боргів, які можуть передбачати як зміни до урядових постанов, так і законодавчі ініціативи.

    Тим часом представники галузі озвучують ще тривожніші прогнози. Голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський раніше заявляв, що загальний обсяг боргів на балансуючому ринку може сягнути 50 мільярдів гривень.

    На тлі постійних російських атак по енергетичній інфраструктурі проблема боргів стає не лише економічною, а й питанням енергетичної безпеки країни. Частина компаній уже заявляє про труднощі з модернізацією обладнання, ремонтами та підготовкою до зими через нестачу обігових коштів.

    Експерти попереджають: якщо боргова криза продовжить поглиблюватися, це може спричинити нові проблеми з фінансуванням ремонтних кампаній, розрахунками між виробниками електроенергії та стабільністю енергопостачання у пікові періоди споживання.

  • Україна вживає “нетрадиційних заходів”, щоб уникнути енергетичної кризи цієї зими

    Україна вживає “нетрадиційних заходів”, щоб уникнути енергетичної кризи цієї зими

    Україна готується до чергової складної зими, долаючи наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Для забезпечення стабільності енергопостачання уряд пропонує низку нестандартних рішень, пише New York Times .

    «Вони привозять в Україну цілу старіючу литовську електростанцію, щоб зібрати деталі для пошкодженої мережі; взяли в оренду плавучі електростанції у Туреччини; і навіть запросили присутність ООН на критично важливих підстанціях, сподіваючись стримати російські атаки», – повідомляє газета.

    Але українські офіційні особи визнали, що цих заходів буде недостатньо для запобігання відключень електроенергії. І Україна може бути не готова до більш серйозного падіння температури в січні.

    Наприклад, запчастини від старої литовської електростанції, які мали надійти до країни до початку зими, дійдуть тільки наступного року.

    Також поки ведуться переговори про постачання енергетичних установок, які встановлені на кораблі. Їх планують використовувати для постачання електроенергією Одеси, де не вистачає потужностей для виробництва електроенергії.

    «Теплоходи, що працюють на паливі або газі, будуть пришвартовані в портах регіону і передаватимуть електроенергію в мережу через берегові підстанції», – описує газета будову таких кораблів.

    Переговори про оренду таких суден ведуться з турецькою компанією Karpowership. Але є й інші проблеми – західні партнери поки що не погоджувалися оплатити цей проєкт. Також незрозумілим є питання прикриття «енергокораблів» від російських ракет.

    Що стосується бетонних укріплень на підстанціях АЕС, то чиновники визнають, що вони неефективні проти ракет. Тому там попросили перебувати співробітників МАГАТЕ, щоб Росія не завдавала по них ударів.

  • ДТЕК Енерго планує відновити всі потужності, незважаючи на масштабні атаки

    ДТЕК Енерго планує відновити всі потужності, незважаючи на масштабні атаки

    Російська агресія завдала нищівного удару по енергетичній інфраструктурі України. ДТЕК Енерго, один із ключових гравців у галузі, зазнав масштабних втрат, але продовжує боротьбу за відновлення потужностей. Генеральний директор компанії Ільдар Салєєв розкрив деталі ситуації та плани на майбутнє.

    За словами Салєєва, теплові електростанції ДТЕК Енерго зазнали понад 180 атак з боку російських військ, що призвело до втрати 90% потужностей компанії. Попередні оцінки збитків сягають $350 мільйонів.

    Незважаючи на величезні руйнування, ДТЕК Енерго продовжує відновлювальні роботи. Енергетики працюють цілодобово, намагаючись якомога швидше повернути пошкоджене обладнання до ладу. Проте масштаб руйнувань такий, що на повне відновлення потрібні роки.

    Компанія активно шукає запасні частини та обладнання по всьому світу, розміщуючи замовлення на виготовлення необхідного устаткування на виробництвах усіх континентів. Спеціалісти ДТЕК Енерго постійно шукають обладнання, яке можна придбати, доставити та встановити у найкоротші терміни.

    У 2024 році ДТЕК Енерго планує витратити 4 мільярди гривень (близько $100 мільйонів) власних коштів на ремонт теплових електростанцій. Ці кошти спрямовані виключно на відновлення втрачених потужностей.

    Попри всі труднощі, ДТЕК Енерго не вважає жоден зі своїх об’єктів “не підлягаючим відновленню”. Компанія впевнена, що всі електростанції будуть відновлені, так само як і Україна здобуде перемогу у війні. Ця впевненість є рушійною силою для енергетиків, які щодня борються за кожен кіловат електроенергії для країни.

  • Україна готується до зими з кризовим дефіцитом електроенергії

    Україна готується до зими з кризовим дефіцитом електроенергії

    Україна стикається зі значним дефіцитом електроенергії перед зимою, навіть при сприятливих погодних умовах. Понад половина електрогенераційних потужностей країни була втрачена в результаті атак Росії на енергетичну інфраструктуру. Відновлення цих втрат за кілька місяців вважається практично неможливим.

    З початку березня Україна зазнала п’яти масованих ударів Росії на енергетику. Останній з них, 8 травня, спричинив особливо великі руйнування, внаслідок чого було вимкнуто три електростанції. Гендиректор компанії ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що знищення і ремонт, які постійно чергуються, загрожують втратою всіх енергетичних ресурсів.

    “Цикл руйнувань і відновлення можна зупинити, але лише при належній обороні”, – сказав він. У цьому році російські війська змогли завдати значних збитків українській енергосистемі, через затримки у міжнародній допомозі.

    За словами члена наглядової ради “Укренерго” Юрія Бойка, зима буде складною, але можливо зменшити втрати енергії. Україна втратила приблизно вісім гігават електроенергії через удари Росії, що близько половини від необхідної потужності.

    “Цей дефіцит можна скоротити, але не зменшити вдвічі. Це означає, що навіть при теплій зимі буде відчутний дефіцит”, – додав Бойко.

    Тимченко оцінив витрати на відновлення обладнання енергосистеми в 350 мільйонів доларів, частково використовуючи європейське обладнання. Він сподівається, що зусилля українських енергетиків і підтримка Заходу дозволять країні уникнути катастрофи в наступну зиму.

    Експерти з енергетики, включаючи Андрія Закревського, відзначають, що повний блекаут неможливий завдяки існуючій атомній генерації, але існує значний ризик аварійних вимкнень в Україні до кінця літа.

  • РФ змінили тактику атак на українську енергетику

    РФ змінили тактику атак на українську енергетику

    На Заході занепокоїлися тим, що ЗС РФ змінили тактику атак на українську енергетику. І приводи для хвилювання безумовно є:

    ▪️РФ б’є по електростанціях у конкретних регіонах, менш захищених, ніж Київ;
    ▪️удары наносяться високоточними ракетами і так, що щоб відновити станції до наступної зими було неможливо. Як зазначає видання Financial Times, на відновлення станцій може піти кілька років, а “очевидною метою тепер є постійна, непоправна шкода”;
    ▪️то та ж сама кількість ракет, які використовувалися під час попередньої кампанії, зараз спрямована на п’ять-шість енергетичних об’єктів в одному регіоні;
    ▪️для атак по енергетиці використовують і дрони – як дешевший спосіб уразити інші частини енергетичної системи, наприклад, трансформатори..;
    ▪️ВС РФ намагаються відключити від енергопостачання великі промислові райони та міста.

    У FT підкреслюють, що після нової хвилі ударів імпорт з ЄС сягнув рекордних 18 700 МВтг – це еквівалентно виробленню двох електростанцій.

    Примітно, що авторитетне видання побічно підтверджує думку, що знищення об’єктів енергетики має цілком конкретну мету – перетворити Україну на додатковий тягар витрат для Європи. Тобто, тепер, крім закриття дірок у бюджеті, європейцям доводиться тепер ще забезпечувати перетоки електроенергії, а Україна за дедалі більшою кількістю параметрів переходить “на баланс” ЄС.

    Ба більше, сценарій “чорної зими”, про яку всіх попереджали ще 2023-го, у 2024-2025 стає цілком реальним, оскільки теплову та енергетичну інфраструктуру винесено. Міста перетворяться на “темні плями”, де жити буде неможливо, а одними “пунктами незламності”, звісно, не обійтися.