Позначка: енергетична криза

  • Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    На українському енергетичному ринку стрімко зростає взаємна заборгованість між НЕК «Укренерго» та учасниками балансуючого ринку електроенергії. За дев’ять місяців 2026 року борги державного оператора перед компаніями збільшилися на 60% — до 36,69 мільярда гривень. Водночас самі учасники ринку заборгували «Укренерго» ще більше — 47,34 мільярда гривень. Сукупний обсяг неврегульованих фінансових зобов’язань у двох напрямках перевищив 84 мільярди гривень. Експерти попереджають, що затримки платежів ускладнюють роботу виробників електроенергії та можуть стримувати розвиток енергетичної системи, яка вже зазнає значного навантаження через російські атаки.

    Про це свідчать дані ExPro Electricity Daily, оприлюднені 16 жовтня.

    Згідно з підрахунками аналітиків, фінансові зобов’язання «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку з початку року збільшилися на 13,76 мільярда гривень.

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають
    ФОТО: ExPro Electricity Daily. Станом на 30.09.2026, млрд грн

    На кінець 2025 року цей показник становив приблизно 22,93 мільярда гривень.

    Станом на 30 вересня 2026 року сума зросла до 36,69 мільярда.

    Таким чином, лише за дев’ять місяців борг державного оператора збільшився майже на дві третини.

    Кому найбільше заборгувало «Укренерго»

    Основна частина боргів припадає на компанії, які надають послуги з балансування енергосистеми.

    Перед ними оператор заборгував 32,02 мільярда гривень.

    Ще 4,67 мільярда гривень становлять зобов’язання перед сторонами, відповідальними за баланс.

    Ці учасники забезпечують врегулювання різниці між запланованими та фактичними обсягами виробництва й споживання електроенергії.

    Балансуючий ринок є важливим механізмом підтримання стабільної роботи енергосистеми.

    Коли споживання електроенергії перевищує запланований рівень або виникає дефіцит генерації, оператор повинен забезпечити відповідність між виробництвом і споживанням.

    Для цього використовуються спеціальні послуги учасників ринку, які можуть змінювати обсяги виробництва чи споживання електроенергії відповідно до команд диспетчера.

    Вартість таких послуг підлягає оплаті за встановленими правилами.

    Якщо розрахунки затримуються, компанії можуть стикатися з нестачею обігових коштів.

    Самому «Укренерго» винні ще більше

    Водночас фінансова проблема має й зворотний бік.

    Учасники балансуючого ринку також накопичили значні борги перед оператором системи передачі.

    За даними ExPro, станом на 30 вересня їхня заборгованість досягла 47,34 мільярда гривень.

    Із початку року вона збільшилася на 5,29 мільярда, або на 12,6%.

    Майже вся сума — 47,26 мільярда гривень — припадає на сторони, відповідальні за баланс.

    Ще 85,1 мільйона гривень становить заборгованість постачальників послуг балансування перед «Укренерго».

    Отже, оператор одночасно виступає і боржником, і кредитором різних учасників енергоринку.

    При цьому загальний борг перед компанією перевищує її власні зобов’язання приблизно на 10,65 мільярда гривень.

    Проте це не означає, що всі суми можна автоматично взаємозарахувати, адже зобов’язання виникають між різними учасниками та за різними операціями.

    Чому борги накопичуються роками

    Фінансові проблеми балансуючого ринку не виникли раптово.

    Ще наприкінці 2024 року заборгованість учасників перед «Укренерго» становила близько 34,5 мільярда гривень.

    За підсумками 2025 року вона зросла приблизно до 42 мільярдів.

    У той самий період борги самого оператора перед учасниками ринку збільшилися приблизно до 22,9 мільярда гривень.

    Таким чином, проблема зберігається протягом кількох років.

    Серед причин накопичення заборгованості експерти називають неповні розрахунки окремих учасників, фінансові дисбаланси та складність чинних механізмів функціонування ринку.

    У травні представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обговорювали проблему боргів із наглядовою радою «Укренерго».

    За повідомленням НКРЕКП, врегулювання заборгованості є важливою умовою для розвитку розподіленої генерації та залучення інвестицій.

    Чи можуть борги вплинути на відключення світла

    Фінансові проблеми енергетичного ринку особливо гостро сприймаються на тлі регулярних відключень електроенергії.

    У жовтні Росія посилила удари по українських електростанціях, підстанціях та інших енергетичних об’єктах.

    Через пошкодження обладнання в різних регіонах запроваджують погодинні та аварійні відключення.

    Однак важливо розмежовувати причини поточних обмежень і наслідки накопичення боргів.

    Немає підтверджених даних про те, що саме зростання заборгованості на балансуючому ринку стало безпосередньою причиною відключень світла 18 жовтня.

    Натомість фінансові проблеми можуть ускладнювати роботу енергетичних компаній у довгостроковій перспективі.

    Зокрема, нестача обігових коштів здатна обмежувати можливості інвестувати в модернізацію обладнання, нові потужності та підвищення надійності електропостачання.

    За умов війни це питання набуває особливого значення.

    Експерти попереджають про системну проблему

    Представники енергетичної галузі вже неодноразово звертали увагу на необхідність реформування фінансових механізмів ринку.

    Зокрема, голова правління Української асоціації відновлюваної енергетики Ольга Євстигнєєва раніше наголошувала, що хронічна заборгованість перешкоджає нормальному розвитку енергетичного сектору.

    За її оцінкою, боргова проблема стосується не лише балансування, а й фінансування проєктів відновлюваної енергетики.

    Для ефективного функціонування ринку необхідні прогнозовані розрахунки та зрозумілі правила роботи для виробників електроенергії.

    Проблему також порушував народний депутат Андрій Жупанин, який попереджав про ризики подальшого накопичення взаємних боргів.

    Ці питання залишаються актуальними і під час підготовки енергосистеми до нового опалювального сезону.

    Що буде далі

    Станом на кінець вересня 2026 року на балансуючому ринку накопичилося понад 84 мільярди гривень взаємних зобов’язань.

    Із них 36,69 мільярда гривень — борги «Укренерго» перед учасниками ринку, а 47,34 мільярда — борги учасників перед оператором.

    Ці суми свідчать про значні проблеми з розрахунками, але самі по собі не дозволяють визначити, яка частина боргів буде погашена найближчим часом.

    Для стабілізації ситуації необхідні не лише поточні платежі, а й системне врегулювання заборгованості та усунення причин її накопичення.

    На тлі російських атак і потреби у відновленні пошкодженої інфраструктури фінансова стабільність енергокомпаній стає одним із важливих чинників стійкості всієї галузі.

    Поки що офіційного графіка повного погашення зазначених боргів не оприлюднено.

  • ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ більше не виробляють струм: Київ залежить від зовнішніх мереж

    Київ після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі фактично втратив основні потужності для виробництва електроенергії. Три найбільші теплоелектроцентралі столиці — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ — більше не генерують струм. До пошкоджень їхня сумарна електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт. Тепер столиця значно більше залежить від постачання електроенергії з інших регіонів. Водночас пошкоджені станції зберегли можливість виробляти теплову енергію, що має вирішальне значення напередодні опалювального сезону.

    Про ситуацію в енергосистемі Києва повідомив народний депутат, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в ефірі «Вечір.LIVE».

    Його заяву 17 жовтня також підтвердили повідомлення УНІАН та інших українських медіа.

    За словами парламентаря, після останніх російських ударів київські ТЕЦ припинили виробляти електроенергію, однак не втратили можливості забезпечувати місто теплом.

    Це означає, що електрична й теплова частини роботи станцій наразі перебувають у принципово різному стані.

    Що сталося з трьома найбільшими ТЕЦ Києва

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали чергового масованого удару по українській енергосистемі.

    Серед цілей були об’єкти генерації електроенергії та високовольтні підстанції.

    Повторних уражень зазнали три ключові київські теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ.

    До російських атак ці об’єкти відігравали важливу роль у забезпеченні столиці електроенергією.

    За наявними оцінками, їхня сукупна встановлена електрична потужність становила приблизно 1,3 ГВт.

    Наразі всі три станції не здійснюють електрогенерацію.

    Як повідомляла ТСН 15 жовтня, після пошкодження великих електростанцій Київ змушений покладатися насамперед на енергію, яка надходить із загальноукраїнської мережі.

    Водночас відсутність виробництва електроенергії на трьох основних ТЕЦ не означає, що в столиці повністю зникли всі локальні джерела живлення.

    У місті можуть працювати інші, зокрема резервні та розподілені генерувальні установки. Проте вони не можуть автоматично замінити всю потужність великих теплоелектроцентралей.

    Як Київ отримуватиме електроенергію

    Після зупинки власної великої генерації забезпечення столиці значною мірою залежить від роботи магістральних електромереж.

    Електроенергія надходить із загальноукраїнської енергосистеми через високовольтні лінії та підстанції, які утворюють так зване Київське енергетичне кільце.

    Ця інфраструктура дозволяє передавати електроенергію до столиці з інших регіонів.

    Однак її робота також залежить від технічного стану обладнання, доступної потужності та наслідків російських обстрілів.

    Удари по вузлових підстанціях можуть обмежувати можливості передачі електроенергії навіть тоді, коли генерація в інших частинах країни залишається доступною.

    Саме тому втрата великих місцевих електростанцій створює додаткові ризики для стабільного живлення столиці.

    Проте це не означає неминучого повного блекауту: електропостачання залежатиме від стану мереж, доступної генерації, ремонтів і можливостей аварійного резервування.

    Чому київські ТЕЦ ще можуть давати тепло

    Олексій Кучеренко звернув увагу на важливу технічну особливість теплоелектроцентралей.

    На відміну від звичайних електростанцій, ТЕЦ призначені для комбінованого виробництва двох видів енергії — електричної та теплової.

    Ця технологія називається когенерацією.

    У нормальних умовах теплоелектроцентраль одночасно виробляє електроенергію й використовує частину теплової енергії для централізованого опалення та гарячого водопостачання.

    Проте залежно від конструкції станції та характеру пошкоджень обладнання окремі теплові потужності можуть працювати навіть тоді, коли генерація електроенергії неможлива.

    За словами Кучеренка, саме такий режим наразі намагаються забезпечити на київських ТЕЦ.

    Станції поступово готують до роботи з пріоритетом теплопостачання.

    Таким чином, пошкодження електрогенерувального обладнання не обов’язково означає повну втрату можливості обігрівати житлові будинки.

    Водночас реальна подача тепла залежатиме також від стану насосів, теплових мереж, електроживлення допоміжного обладнання та готовності внутрішньобудинкових систем.

    Скільки електроенергії потрібно Києву взимку

    Київ залишається одним із найбільших центрів споживання електроенергії в Україні.

    За оцінками енергетичних експертів, за звичайних умов потреба столиці може становити приблизно 1–1,2 ГВт.

    У холодну пору року навантаження зростає через освітлення, роботу систем опалення, використання електрообігрівачів та іншу побутову й промислову активність.

    У зимові пікові години потреба Києва може сягати 1,8–2 ГВт.

    Ці цифри демонструють, наскільки важливою була власна велика генерація міста.

    До пошкодження основні ТЕЦ мали встановлену потужність, співмірну зі звичайним попитом столиці.

    Однак встановлена потужність не тотожна фактичному виробництву: реальні обсяги електрогенерації залежать від режиму роботи станцій, стану обладнання та поточних умов.

    Тепер значну частину необхідної електроенергії доведеться передавати через магістральні мережі.

    Це підвищує значення стабільної роботи підстанцій і ліній електропередачі.

    Чому Україні потрібна розподілена генерація

    На тлі руйнування великих енергетичних об’єктів Олексій Кучеренко наголосив на необхідності активніше розвивати когенераційні установки.

    Йдеться передусім про газопоршневі та газотурбінні системи, які можуть одночасно виробляти електроенергію і тепло.

    На відміну від великих централізованих ТЕЦ, такі установки можна розташовувати в різних частинах міста.

    Це потенційно дозволяє зменшити залежність від окремих великих джерел генерації.

    Проте сама по собі наявність невеликих установок не гарантує безперебійної роботи. Для цього необхідні паливо, справні розподільні мережі, системи автоматичного керування та резервне обладнання.

    Ще у 2024 році президент Володимир Зеленський ставив завдання наростити додаткову газову генерацію на 1 ГВт.

    Однак питання реальних темпів введення нових потужностей залишається важливим, особливо після нових атак на великі електростанції.

    Які ризики для опалювального сезону

    Пошкодження трьох основних київських ТЕЦ стало серйозним випробуванням напередодні холодного періоду.

    Найважливішим завданням є відновлення стабільного електроживлення та забезпечення роботи систем централізованого опалення.

    Навіть якщо станції можуть виробляти тепло, для його транспортування потрібна електроенергія.

    Насоси, автоматика, індивідуальні теплові пункти та інше обладнання повинні мати надійне електроживлення.

    Тому захист електричних мереж залишається критично важливим і для теплопостачання.

    У разі тривалих відключень окремі житлові будинки можуть мати проблеми з циркуляцією теплоносія, особливо якщо насосне обладнання не забезпечене резервним живленням.

    Водночас реальні наслідки залежатимуть від стану систем у конкретних районах та будинках.

    Чи зможе Київ пройти зиму без власних великих ТЕЦ

    Станом на 17 жовтня 2026 року не оголошено остаточного терміну відновлення електрогенерації на трьох основних столичних теплоелектроцентралях.

    За словами Кучеренка, пріоритетом залишається підготовка пошкоджених станцій до забезпечення теплом.

    Паралельно енергетикам необхідно підтримувати стабільну роботу зовнішніх мереж та відновлювати обладнання, пошкоджене внаслідок російських атак.

    Головний ризик полягає в одночасному поєднанні двох проблем: втрати великих джерел місцевої електрогенерації та можливих обмежень передачі електроенергії з інших регіонів.

    Саме тому Київ потребує відновлення пошкоджених потужностей, розвитку розподіленої генерації й надійного резервного живлення критичної інфраструктури.

    Поки що основні теплоелектроцентралі столиці не виробляють електроенергію, але, за словами народного депутата, зберігають можливість працювати на теплопостачання.

    Це дає підстави сподіватися на відновлення подачі тепла, однак не усуває ризиків нових відключень світла протягом опалювального сезону.

  • Після удару РФ сотні тисяч споживачів залишилися без світла

    Після удару РФ сотні тисяч споживачів залишилися без світла

    У Житомирській області після чергової російської атаки на енергетичну інфраструктуру сталися масштабні відключення електроенергії. Станом на ранок 17 жовтня без світла залишилися сотні тисяч точок обліку. Енергетики розпочали відновлювальні роботи, однак попередили, що обсяг пошкоджень значний, а повернення електропостачання потребуватиме часу. На тлі нових ударів по українській енергосистемі в області також посилили графіки погодинних відключень.

    Про наслідки атаки повідомило АТ «Житомиробленерго». У компанії заявили, що російські війська знову атакували енергетичні об’єкти регіону, спричинивши масштабні порушення електропостачання.

    За попередньою інформацією, сотні тисяч точок обліку залишилися без електрики. Водночас точну кількість знеструмлених домогосподарств та населених пунктів енергокомпанія не уточнила.

    Масштаб аварії змусив енергетиків розпочати значні відновлювальні роботи.

    У «Житомиробленерго» зазначили, що фахівці докладають максимальних зусиль для якнайшвидшого повернення електроенергії споживачам.

    Поки ремонтні бригади працюють над ліквідацією наслідків атаки, мешканців регіону закликали обмежити використання електроприладів.

    Особливо важливо відключити від розеток обладнання, чутливе до перепадів напруги. Йдеться, зокрема, про комп’ютери, телевізори та іншу електроніку, яка може постраждати під час нестабільного відновлення електропостачання.

    Також споживачам рекомендують ощадливо користуватися електроенергією після її повернення, щоб не створювати додаткового навантаження на пошкоджену систему.

    На Житомирщині посилили графіки відключень

    Ситуація ускладнюється загальним дефіцитом потужності в українській енергосистемі після останніх російських атак.

    Згідно з повідомленням «Житомиробленерго», 17 жовтня в області застосовують графіки погодинних відключень відповідно до розпоряджень НЕК «Укренерго».

    Як повідомляє «Суспільне Житомир», обмеження для населення розподілені за такими періодами: з 08:00 до 10:00 — дві черги, з 10:00 до 22:00 — 2,5 черги, а з 22:00 до опівночі — 1,5 черги.

    Окремо для промислових споживачів передбачені графіки обмеження потужності.

    Водночас важливо розрізняти планові погодинні відключення та аварійні знеструмлення безпосередньо внаслідок пошкодження обладнання.

    У районах, де мережі зазнали руйнувань, електропостачання може бути відсутнім незалежно від оприлюднених графіків.

    Час відновлення залежатиме від результатів огляду обладнання, обсягів пошкоджень та безпекової ситуації.

    Росія продовжує бити по енергетичній інфраструктурі регіону

    Нинішня атака стала продовженням серії російських ударів по критично важливих об’єктах Житомирської області.

    Раніше, 12 жовтня, російські війська вже атакували енергетичну й залізничну інфраструктуру регіону.

    Про наслідки цих ударів повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що особливо постраждала інфраструктура Коростенського району.

    Тоді внаслідок ворожих ударів виникли пожежі та пошкодження технічних об’єктів. Місцева влада попереджала про ризик повторних атак.

    Нові пошкодження енергетичних мереж створюють додаткові труднощі для регіону, який уже працює в умовах обмеженого електропостачання.

    Ситуація з електроенергією погіршується по всій Україні

    Увечері 16 жовтня в низці областей України запровадили аварійні відключення через складну ситуацію в енергосистемі.

    Про це повідомляла «Економічна правда».

    Раніше в «Укренерго» також попередили, що через нові удари російських військ по тепловій генерації сценарій проходження зимового періоду став складнішим.

    Повторні атаки по енергетичних об’єктах змушують ремонтні бригади знову відновлювати пошкоджені мережі та обладнання, частина яких уже проходила ремонти після попередніх обстрілів.

    Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли потреба в стабільному електропостачанні зростатиме.

    Станом на ранок 17 жовтня точних термінів повного відновлення електропостачання на Житомирщині не оголосили.

    У «Житомиробленерго» закликають стежити за офіційними повідомленнями компанії, дотримуватися правил електробезпеки та за можливості зменшувати споживання.

    Масштабне знеструмлення Житомирщини вкотре демонструє, наскільки серйозними залишаються наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та як швидко нові удари можуть впливати на повсякденне життя сотень тисяч споживачів.

  • Василь Малюк відмовився від пропозиції Зеленського очолити КМВА

    Василь Малюк відмовився від пропозиції Зеленського очолити КМВА

    Володимир Зеленський запропонував колишньому голові СБУ Василю Малюку очолити Київську міську військову адміністрацію, однак той відмовився. Про це повідомило джерело, знайоме з перебігом зустрічі президента щодо захисту критичної інфраструктури та підготовки столиці до зими.

    Пропозиція пролунала на тлі проблем з енергопостачанням Києва та критики Зеленського на адресу міської влади. 13 жовтня президент заявив, що столиця виконує план стійкості гірше, ніж прифронтові та прикордонні регіони. Після нічного балістичного удару 14 жовтня в п’яти районах Києва запровадили аварійні відключення світла, а графіки стабілізаційних відключень тимчасово не діяли.

    Посада начальника КМВА залишається вакантною з липня, коли Зеленський звільнив Тимура Ткаченка. Наразі обов’язки керівника виконує його перший заступник Андрій Ткачов. Хто може обійняти цю посаду після відмови Малюка, поки невідомо.

    Пошук нового керівника військової адміністрації відбувається на тлі конфлікту між центральною владою та мером Києва Віталієм Кличком. 14 жовтня він виступив у Верховній Раді, відкинув звинувачення у провалі підготовки міста до зими та заявив про спроби знищити місцеве самоврядування. Напередодні, 13 жовтня, мер також опублікував заяву про безпідставні звинувачення у зриві опалювального сезону та наголосив, що не відповідає за інтенсивність російських обстрілів, руйнування системи електропостачання та протиповітряну оборону. Під час виступу в парламенті Кличко також порушив питання захисту енергетичних об’єктів столиці від російських атак.

    Малюк очолював СБУ з липня 2022 року до січня 2026-го. За його керівництва служба провела операції проти Кримського мосту та російської стратегічної авіації, зокрема операцію «Павутина». Після відставки він залишився в системі спецслужби й зосередився на асиметричних операціях проти Росії.

    Відмова Малюка звужує коло швидких силових рішень для Банкової. Залучення людини з репутацією оперативника та досвідом захисту критичних об’єктів виглядало логічним на тлі відставання Києва за планом стійкості та ударів, що продовжуються, по генерації та підстанціям. Проте генерал, зважаючи на все, вважав за краще залишитися в контурі асиметричних операцій, а не брати на себе комунальну і адміністративну вертикаль з повноваженнями, що перетинаються, і публічним конфліктом з мером. Хто саме тепер розглядається на посаду голови КДВА офіційно не оголошено.

    Призначення Малюка могло б привести до керівництва КМВА людину з досвідом у сфері безпеки та захисту критичних об’єктів. Однак після його відмови питання про те, хто очолить військову адміністрацію столиці, залишається відкритим.

  • Одеса готується до великого блекауту: супермаркети перетворять на «пункти незламності» — список мереж

    Одеса готується до великого блекауту: супермаркети перетворять на «пункти незламності» — список мереж

    В Одесі готуються до можливих масштабних відключень електроенергії взимку. Міська влада домовляється з найбільшими торговельними мережами про організацію «пунктів незламності» безпосередньо в супермаркетах. У разі проблем з електропостачанням містяни зможуть приходити до магазинів, щоб зарядити телефони та інші гаджети. Водночас бізнесу планують суттєво збільшити компенсації на придбання генераторів і пальне.

    Про підготовку до зимового періоду повідомила Одеська міська влада за результатами робочої наради першого заступника міського голови Олександра Філатова з представниками торговельних мереж.

    Головною темою зустрічі стала координація дій міста та бізнесу на випадок нових енергетичних криз.

    До створення «пунктів незламності» планують залучити відомі мережі супермаркетів. Зокрема, йдеться про «Таврію-В», «Обжору», «Копійку», «Точку», «Сільпо», АТБ, «Варус», «Ідеал» та інші магазини.

    У міськраді пояснюють, що за потреби на базі торговельних закладів облаштовуватимуть місця, де відвідувачі зможуть підзарядити свої електронні пристрої. Це має допомогти людям залишатися на зв’язку з близькими під час тривалих перебоїв з електропостачанням.

    Водночас не всі магазини автоматично отримають статус «пунктів незламності». Їхня робота залежатиме від технічної готовності конкретного закладу та можливостей резервного живлення.

    Окрему увагу приділили фінансовій підтримці бізнесу. Міська влада працює над збільшенням компенсацій за придбані генератори з нинішніх 10 тисяч до 100 тисяч гривень. Додатково розглядається можливість відшкодування до 50 тисяч гривень витрат на пальне.

    Таким чином, загальна потенційна підтримка одного учасника програми за відповідними напрямками може сягнути 150 тисяч гривень. Однак запропоноване збільшення компенсацій ще потребує відповідних рішень, тому ці суми не слід вважати вже гарантованими виплатами.

    Представникам малого та середнього бізнесу, які бажають долучитися до програми, рекомендують звертатися до районних адміністрацій Одеси.

    Ще одне важливе питання — запаси продуктів і питної води. Представники супермаркетів опрацьовують механізми підтримання достатньої кількості товарів першої необхідності на складах і торговельних полицях.

    Передусім ідеться про питну воду та продукти тривалого зберігання, які можуть знадобитися мешканцям під час надзвичайних ситуацій.

    Підготовка до можливих блекаутів розпочалася не з нуля. За даними Одеської обласної адміністрації, станом на 21 вересня 2026 року на території області функціонували 458 «пунктів незламності».

    Безпосередньо в Одесі налічувалося 278 таких пунктів, із яких 161 належав до комунальної інфраструктури, а ще 117 забезпечували представники відповідального бізнесу.

    Нові домовленості з торговельними мережами мають допомогти розширити можливості підтримки населення та підготувати місто до потенційно складних зимових місяців.

    Знайти найближчий «пункт незламності» одесити можуть на офіційній інтерактивній мапі міської ради або через застосунок «Дія». У застосунку також доступне завантаження мапи для перегляду без інтернету.

    Влада рекомендує містянам не чекати аварійних відключень, а заздалегідь перевірити домашні запаси питної й технічної води, продуктів тривалого зберігання та зарядити резервні джерела живлення.

    Наразі йдеться саме про превентивну підготовку до можливих енергетичних проблем. Достовірних прогнозів щодо тривалості чи масштабу майбутніх відключень міська влада не оприлюднювала.

  • Росія атакувала всі три ТЕЦ — чи залишиться столиця без тепла взимку

    Росія атакувала всі три ТЕЦ — чи залишиться столиця без тепла взимку

    Російські війська в ніч проти 14 жовтня завдали масштабного ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, атакувавши всі три міські теплоелектроцентралі Києва. У столиці виникли аварійні відключення електроенергії, частина районів зіткнулася з перебоями у водопостачанні, а енергетики розпочали термінові відновлювальні роботи. На тлі наближення зими головним питанням залишається стан теплової генерації та здатність міста забезпечити стабільне опалення житлових будинків у разі нових обстрілів.

    Про атаку на всі три столичні ТЕЦ повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, російські війська використали балістичні ракети для ударів по об’єктах енергосистеми Києва, Харкова та прилеглих областей.

    Під удар потрапили не лише міські теплоелектроцентралі, а й критично важливі енергетичні об’єкти Київщини, які забезпечують електропостачання столиці та центральних регіонів країни.

    Інформацію про удари підтверджують повідомлення Київ.info та «Апострофа».

    Уже вранці 14 жовтня аварійні служби працювали на місцях влучань, ліквідовували пожежі, розбирали завали та оцінювали технічний стан обладнання. Водночас точний масштаб пошкоджень кожної теплоелектроцентралі на момент перших офіційних повідомлень не розкривався.

    Це принципово важливий момент: повідомлення про атаку всіх трьох ТЕЦ не означає, що всі вони повністю знищені або остаточно виведені з експлуатації.

    Усі три ТЕЦ під ударом: що саме атакувала Росія

    Київська система централізованого теплопостачання значною мірою спирається на три великі теплоелектроцентралі: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницьку ТЕЦ, відому також як ТЕЦ-4.

    Ці об’єкти мають стратегічне значення для міста, оскільки виробляють теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, а також беруть участь у виробництві електроенергії.

    Пошкодження великих теплоелектроцентралей небезпечне не лише безпосередніми перебоями. Воно може ускладнювати роботу інших елементів енергетичної системи, особливо якщо одночасно пошкоджені електричні підстанції, лінії передачі або допоміжне обладнання.

    За інформацією Корецького, російські військові цієї ночі атакували всі три станції, а також об’єкти в Київській області, від яких залежить стабільність живлення значної частини центральної України.

    Таким чином, йдеться не про локальне пошкодження одного підприємства, а про масштабну атаку на енергетичну систему столичного регіону.

    Утім, остаточні наслідки для виробництва тепла та електроенергії можна буде визначити лише після технічного обстеження обладнання.

    Світло зникло у п’яти районах: де виникли найбільші проблеми

    Наслідки російського обстрілу мешканці Києва відчули вже вранці 14 жовтня.

    За інформацією енергетичної компанії ДТЕК, після атаки аварійні відключення електроенергії застосували в Дарницькому, Дніпровському, Печерському, Солом’янському та частині Голосіївського району.

    У цих районах тимчасово припинили діяти звичайні стабілізаційні графіки. Причина полягає в характері пошкоджень енергосистеми: після ракетних ударів обмеження можуть запроваджувати не за заздалегідь визначеним розкладом, а залежно від поточного стану мережі.

    Міський голова Віталій Кличко підтвердив масштабну атаку на енергооб’єкти столиці та Київської області.

    Проблеми з електропостачанням також можуть впливати на роботу насосного обладнання, систем водопостачання, громадського електротранспорту та інших міських служб.

    Енергетики працюють над відновленням живлення, однак точні терміни повернення електроенергії для всіх споживачів залежать від характеру пошкоджень.

    Про ситуацію з аварійними відключеннями повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    Не лише енергетика: у Києві є загиблі та десятки постраждалих

    Російська атака призвела не тільки до пошкоджень об’єктів критичної інфраструктури, а й до людських жертв.

    За повідомленнями Державної служби України з надзвичайних ситуацій та столичної влади, внаслідок обстрілів увечері 13 жовтня та в ніч проти 14 жовтня у Києві загинули троє людей.

    Ще 22 особи, за ранковими даними, дістали поранення.

    Пошкоджень зазнали житлові будинки, виникли пожежі. Рятувальники проводили евакуацію мешканців та ліквідовували наслідки ударів.

    У деяких районах внаслідок атаки тимчасово порушувалася робота громадського транспорту, що додатково ускладнило ранкове пересування містом.

    Про наслідки обстрілів та роботу екстрених служб повідомили РБК-Україна та ZAXID.NET.

    Чи залишиться Київ без опалення після ударів по ТЕЦ

    Найбільше занепокоєння викликає можливий вплив атаки на майбутній опалювальний сезон 2026–2027 років.

    На відміну від електроенергетики, де живлення споживачів за певних умов можна частково відновлювати через альтернативні лінії та мережеві схеми, централізоване теплопостачання має власні технічні обмеження.

    Якщо велика ТЕЦ припиняє виробляти теплову енергію, її потужності не завжди можна швидко замінити іншими джерелами. Для цього необхідні резервні котельні, доступні теплові потужності, справні магістральні мережі та можливість перепідключення споживачів.

    Особливо складною ситуація може бути в районах, які історично залежать від роботи однієї великої теплоелектроцентралі.

    Водночас станом на перші години після атаки офіційного підтвердження того, що весь Київ залишиться без централізованого опалення, немає.

    Не оприлюднено й остаточних даних про кількість теплогенерувального обладнання, яке вийшло з ладу, а також про терміни його відновлення.

    Тому говорити про неминучий тепловий колапс передчасно. Водночас одночасна атака на три основні ТЕЦ створює серйозні ризики для стабільності системи, особливо за умови повторних обстрілів.

    Дарницька ТЕЦ уже пережила катастрофічні руйнування

    Нинішній удар став черговим випробуванням для столичної теплоенергетики, яка протягом попередніх опалювальних сезонів неодноразово зазнавала масштабних руйнувань.

    Одним із найбільш постраждалих об’єктів є Дарницька ТЕЦ.

    Після російських обстрілів узимку 2026 року станція зазнала критичних пошкоджень. За повідомленнями посадовців, її роботу було зупинено, через що значна кількість мешканців лівобережної частини столиці залишилася без централізованого теплопостачання.

    Удар по такому об’єкту має довгострокові наслідки. На відновлення складного енергетичного обладнання можуть знадобитися не лише тижні, а й місяці, залежно від масштабу пошкоджень та доступності необхідних комплектуючих.

    Раніше «Ненька інфо» вже звертала увагу на вразливість централізованої системи теплопостачання столиці.

    У матеріалі «Кличко заявив про 90% готовності Києва до зими, на ділі новий удар може залишити без тепла мільйон людей» видання аналізувало залежність житлових масивів від великих ТЕЦ та обмежені можливості резервного опалення.

    Київ готувався до найгіршого сценарію ще до атаки

    Загроза масштабних відключень тепла та електроенергії не була несподіваною для столичної влади.

    Протягом 2026 року Київ розробляв додаткові заходи для посилення енергетичної стійкості, зокрема встановлення резервних джерел генерації, облаштування автономного живлення критичної інфраструктури та підготовку тимчасових пунктів обігріву.

    Ще 17 вересня виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв повідомляв, що столиця виконала приблизно 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону.

    Йшлося про ремонт обладнання, накопичення запасів пального, підготовку альтернативної генерації та відпрацювання алгоритмів роботи в умовах тривалих аварійних відключень.

    Окремо місто залучило кредитні кошти для фінансування енергетичних проєктів. За інформацією КМДА, Київ отримав 2 млрд грн від Укргазбанку на підвищення стійкості енергетичної інфраструктури.

    Водночас навіть масштабні інвестиції не дозволяють миттєво замінити великі теплоелектроцентралі невеликими локальними установками.

    Детальніше про підготовку столиці повідомляла «Ненька інфо» у публікації «Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді».

    Тисячі киян можуть потребувати допомоги в разі теплової кризи

    Серйозність загрози підтверджує і підготовка міста до можливого тимчасового переміщення найбільш вразливих категорій населення.

    Наприкінці вересня столична влада завершила перевірку житлових будинків та уточнення інформації про мешканців, яким може знадобитися допомога у разі тривалого припинення комунальних послуг.

    За повідомленнями КМДА, міські служби обстежили понад 12 тисяч будинків.

    У межах підготовки визначали людей старшого віку, осіб з інвалідністю та родини з дітьми, для яких відсутність опалення, води чи електроенергії може створювати додаткові ризики.

    Понад 2,5 тисячі людей із визначених категорій висловили бажання тимчасово переміститися в разі критичної ситуації.

    Важливо, що йдеться саме про підготовку до можливих надзвичайних обставин, а не про рішення щодо негайного переселення людей після атаки 14 жовтня.

    Про ці заходи «Ненька інфо» раніше писала в матеріалі «Київ готується до блекауту: тисячі людей можуть терміново переселити».

    Під ударом не лише Київ: без світла сотні тисяч українців

    Російська атака 14 жовтня охопила значно більшу територію, ніж столиця.

    За даними Міністерства енергетики, внаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі перебої з електропостачанням зафіксували у Києві, а також у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Сумській, Харківській, Хмельницькій та Чернігівській областях.

    Президент Володимир Зеленський повідомив, що після нічної атаки без електроенергії залишилися щонайменше 600 тисяч людей.

    За інформацією Reuters, російські удари пошкодили десятки енергетичних об’єктів. Основними напрямками атаки стали Київ і Харків.

    Масштаб пошкоджень змусив енергетиків застосовувати аварійні заходи для стабілізації системи.

    У частині регіонів запроваджували графіки погодинних відключень, а там, де ситуація була складнішою, застосовували аварійні обмеження.

    Попереду складна зима: що може статися після нових атак

    Найбільшу небезпеку для енергосистеми становить не лише один масований удар, а можливість повторних атак по вже пошкоджених об’єктах.

    Якщо російські військові продовжать бити по теплоелектроцентралях, підстанціях і магістральних мережах, навантаження на резервні джерела живлення зростатиме.

    За такого сценарію терміни відновлення можуть збільшуватися, а окремі райони ризикують зіткнутися з тривалими перебоями комунальних послуг.

    Однак наразі немає достатніх даних, щоб достовірно назвати кількість будинків, які можуть залишитися без тепла, або конкретні строки можливих відключень опалення.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від ступеня пошкоджень трьох ТЕЦ, можливостей резервної генерації, стану теплових мереж і відсутності нових руйнувань.

    Станом на 14 жовтня достеменно відомо, що Росія атакувала всі три основні київські ТЕЦ, у частині столиці виникли аварійні відключення електроенергії, а фахівці розпочали відновлювальні роботи. При цьому повної зупинки системи теплопостачання Києва офіційно не підтверджено.

    Головним завданням енергетиків тепер залишається відновлення пошкодженого обладнання та підготовка системи до роботи в умовах наступних можливих атак. Від результатів цих робіт значною мірою залежатиме, наскільки стабільно Київ зможе пройти опалювальний сезон 2026–2027 років.

  • Світло знову вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 14 жовтня

    Світло знову вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 14 жовтня

    У середу, 14 жовтня 2026 року, в частині областей України продовжать діяти графіки відключення електроенергії. Обмеження заплановані з 06:00 до 23:59 і стосуватимуться як побутових споживачів, так і промисловості та бізнесу. За попередньою інформацією, обсяг погодинних відключень становитиме від 0,5 до 2 черг. Причиною залишаються наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Про заплановані обмеження повідомили в “Укренерго”.

    Згідно з повідомленням, енергетики поки не планують збільшувати обсяг обмежень порівняно з попередньою добою. Водночас ситуація залишається нестабільною, тому графіки можуть коригувати залежно від стану електромереж і наслідків можливих нових російських ударів.

    Коли 14 жовтня відключатимуть електроенергію

    За попереднім прогнозом, у середу графіки обмеження споживання діятимуть із шостої години ранку до кінця доби.

    Для промисловості та бізнесу передбачено обмеження доступної електричної потужності. Такі заходи дозволяють зменшувати навантаження на енергосистему та уникати перевантажень пошкодженого обладнання.

    Для населення та інших категорій споживачів заплановані погодинні відключення обсягом від 0,5 до 2 черг.

    Це означає, що в різні години доби оператори можуть відключати певну частину споживачів відповідно до затверджених місцевих графіків.

    Водночас зазначений часовий проміжок не означає, що електроенергії не буде безперервно протягом 18 годин.

    Конкретний час знеструмлення кожного будинку визначатиме місцевий оператор системи розподілу електроенергії.

    «Укренерго» також попереджає, що через наслідки російських обстрілів ситуація може змінюватися протягом доби. Тому споживачам рекомендують регулярно перевіряти оновлення.

    Чому в Україні знову повернулися графіки

    Періодичні відключення електроенергії почали повертатися до окремих українських регіонів ще на початку жовтня.

    Однією з основних причин стали російські ракетно-дронові атаки на енергетичну інфраструктуру.

    Ворожі удари пошкоджують не лише об’єкти генерації, а й мережі, підстанції та обладнання, необхідне для передачі електроенергії між регіонами.

    Через це навіть за наявності достатніх обсягів виробництва електроенергії можуть виникати проблеми з її доставленням споживачам.

    Для уникнення аварій і перевантаження пошкоджених мереж диспетчери змушені тимчасово обмежувати споживання.

    13 жовтня «Укренерго» повідомило, що графіки обмеження потужності та погодинних відключень у частині областей застосовуватимуть до кінця доби. У компанії пояснили це необхідністю не допустити перевантаження обладнання після попередніх російських атак.

    Де ситуація зі світлом залишається складною

    Останніми тижнями проблеми з електропостачанням виникали в Києві, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та інших областях.

    Особливо складна ситуація спостерігається в регіонах, де російські атаки пошкодили важливі об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Ще 30 вересня після ворожих ударів у столиці та частині сусідніх областей запроваджували екстрені відключення.

    На відміну від погодинних графіків, аварійні обмеження можуть вводити без попередження. Їх застосовують тоді, коли необхідно оперативно стабілізувати роботу енергосистеми.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення у Києві та області, під час яких звичайні графіки перестали діяти.

    Також видання писало про масштабні перебої з електропостачанням у столиці та можливий зв’язок проблем із пошкодженням важливого енергетичного вузла. Ця версія у матеріалі видання ґрунтувалася на інформації джерела та не є офіційно підтвердженою причиною всіх відключень.

    Чому обмеження вводять навіть без загального дефіциту електроенергії

    Одне з найпоширеніших запитань споживачів — чому електроенергію вимикають, якщо країна не завжди відчуває загальний дефіцит потужності.

    Річ у тім, що баланс виробництва та споживання є лише одним із чинників стабільної роботи енергосистеми.

    Не менш важливим залишається стан електромереж, через які струм надходить до міст, підприємств і житлових будинків.

    Після пошкодження магістральної інфраструктури окремі регіони можуть отримувати менше електроенергії, ніж їм необхідно, навіть якщо в інших частинах країни є доступні генерувальні потужності.

    Тому обмеження можуть бути потрібні не лише через нестачу виробництва, а й через неможливість передати необхідний обсяг електроенергії конкретним напрямком.

    Саме з такими проблемами українська енергосистема неодноразово стикалася після масованих російських атак.

    Як дізнатися, коли вимкнуть світло

    В «Укренерго» наголошують, що національний оператор визначає необхідні обсяги обмежень, але не складає погодинних розкладів для окремих будинків.

    Детальні графіки розробляють і публікують регіональні оператори систем розподілу.

    Тому мешканцям Києва, Київщини та інших областей варто перевіряти інформацію на офіційних сайтах своїх обленерго.

    Для частини регіонів доступні спеціальні онлайн-сервіси, де можна ввести адресу проживання й побачити заплановані періоди відключень.

    Водночас навіть опублікований графік не гарантує, що електропостачання відбуватиметься точно за розкладом. У разі нових пошкоджень або аварій можуть застосовуватися додаткові обмеження.

    Що рекомендують енергетики

    Фахівці закликають українців споживати електроенергію ощадливо, особливо в періоди підвищеного навантаження.

    Після відновлення електропостачання рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних побутових приладів.

    Це стосується електрообігрівачів, бойлерів, пральних машин, електроплит та іншої техніки, що споживає значні обсяги енергії.

    Одночасне ввімкнення великої кількості приладів після відключення може створювати додаткове навантаження на електромережі.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, чому погодинні відключення повернулися вже на початку жовтня, а також писала про ризики тривалих відключень у Києві ще до початку зими.

    Отже, на 14 жовтня в частині України попередньо заплановані погодинні відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від 0,5 до 2 черг. Порівняно з 13 жовтня заявлені параметри залишаються незмінними.

    Однак остаточний розклад залежатиме від стану енергосистеми та рішень місцевих операторів. Саме тому споживачам радять стежити за офіційними оновленнями й враховувати можливість змін протягом доби.

  • «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    «Навіть прифронтові області готові краще»: Зеленський анонсував рішення щодо Києва перед зимою

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував підготовку Києва до опалювального сезону 2026–2027 років. За його словами, столиця демонструє найнижчий рівень виконання планів стійкості серед усіх регіонів країни, навіть порівняно з прифронтовими областями. На цьому тлі глава держави розпочав консультації щодо безпекових та управлінських рішень для Києва. Водночас мер Віталій Кличко відкидає звинувачення та заявляє про перешкоди з боку центральної влади.

    Про це Зеленський повідомив 13 жовтня у своєму Telegram-каналі.

    Президент заявив, що ситуація з підготовкою столиці до можливих масштабних перебоїв електро-, тепло- та водопостачання залишається незадовільною.

    За його оцінкою, столична влада відстає від інших регіонів у реалізації заходів, необхідних для проходження зими в умовах російських атак.

    «Станом на середину жовтня фактично в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж в Києві», — заявив Зеленський.

    Глава держави пов’язав недостатню, на його думку, підготовку з перебоями в роботі критичної інфраструктури після російських обстрілів.

    Президент зазначив, що навіть окремі влучання ударних безпілотників можуть призводити до масштабних відключень електроенергії та водопостачання.

    Зеленський почав консультації щодо Києва

    Президент повідомив, що вже розпочав обговорення можливих безпекових та управлінських рішень, які стосуватимуться столиці.

    За його словами, консультації відбулися з колишнім очільником Служби безпеки України Василем Малюком, керівником Державного агентства відновлення Іваном Федоровим, мером Харкова Ігорем Тереховим, підприємцем Костянтином Єфименком та колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим.

    Зеленський зазначив, що отримав низку пропозицій і планує продовжити консультації.

    Президент прямо заявив про підготовку рішень щодо ситуації в Києві, але поки не уточнив, яких саме змін вони стосуватимуться.

    Тому наразі немає підстав стверджувати, що вже ухвалено рішення про кадрові перестановки, зміну керівництва столиці або перерозподіл повноважень між міською владою та військовою адміністрацією.

    Кличко відкинув звинувачення

    Міський голова Києва Віталій Кличко не погоджується з оцінками президента.

    За його словами, міська влада здійснює підготовку до зими, однак стикається з фінансовими та організаційними перешкодами.

    Кличко вважає, що критика з боку центральної влади має політичний характер і спрямована на послаблення місцевого самоврядування.

    Він також наголошував, що комплексний план стійкості столиці розробили раніше, а для реалізації частини його заходів необхідна співпраця державних і міських органів.

    Ще влітку мерія повідомляла про потребу в додатковому фінансуванні резервного теплопостачання, автономних енергетичних потужностей та інших критично важливих проєктів.

    Фінансування частини проєктів розблокували лише в жовтні

    Окремим предметом суперечки між центральною та міською владою стало фінансування плану стійкості.

    9 жовтня Київська міська державна адміністрація повідомила про розблокування державою платежів за окремими проєктами.

    За інформацією КМДА, йдеться, зокрема, про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій і забезпечення безперебійного живлення об’єктів водопровідного господарства.

    У міській адміністрації стверджують, що попереднє блокування платежів негативно вплинуло на темпи реалізації важливих інфраструктурних робіт.

    Водночас факт розблокування фінансування не дозволяє автоматично встановити, яка частина затримок виникла через рішення державних органів, а яка залежала від дій міської влади.

    Для об’єктивної оцінки необхідні дані про виконання конкретних проєктів, строки закупівель, обсяги фінансування та фактичну готовність обладнання.

    Верховна Рада викликала Кличка через підготовку до зими

    На тлі загострення ситуації 13 жовтня Верховна Рада ухвалила рішення запросити Віталія Кличка на парламентське засідання.

    Очікується, що міський голова має надати пояснення щодо підготовки столиці до опалювального сезону та реалізації заходів енергетичної стійкості.

    Питання набуло особливої актуальності після російських атак, які вже цієї осені спричиняли перебої в роботі електротранспорту, водопостачання та інших міських систем.

    Зокрема, 8 жовтня в Києві тимчасово зупинився метрополітен через падіння напруги.

    Кличко раніше також попереджав, що в разі подальших масштабних ударів по енергетиці столиця може зіткнутися з надзвичайно складними умовами проходження зими.

    Хто відповідає за готовність столиці

    Підготовка Києва до опалювального сезону охоплює не лише роботу комунальних підприємств, а й захист енергетичних об’єктів, створення резервних потужностей та координацію з державними органами.

    Рішення Ради національної безпеки і оборони, введене в дію президентським указом наприкінці серпня, передбачає спільну роботу Київської міської влади, профільних міністерств, Державного агентства відновлення, енергетичних компаній та інших установ.

    Водночас у документі окремо наголошено на персональній відповідальності міського голови за підготовку та стале проходження опалювального сезону.

    Це означає, що реалізація плану стійкості потребує узгоджених дій кількох рівнів влади.

    Чого чекати киянам

    Наразі Зеленський не уточнив змісту рішень, які планує ухвалити щодо столиці.

    Відомо лише, що консультації тривають і до них залучають представників державних структур, місцевого самоврядування та бізнесу.

    На цьому тлі Київ продовжує підготовку резервних джерел електроенергії та теплопостачання, а також заходів для підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Таким чином, суперечка між Зеленським і Кличком виходить за межі політичних заяв. Йдеться про реальну готовність тримільйонного міста до можливих масштабних відключень світла, води й тепла під час російських атак.

    Президент наполягає на недостатніх темпах підготовки та анонсує управлінські рішення. Мер Києва заперечує звинувачення й заявляє про проблеми з державним фінансуванням.

    Які саме кроки зробить центральна влада і чи вплинуть вони на підготовку столиці до зимового періоду, стане відомо після завершення консультацій та оприлюднення відповідних рішень.

  • Британія пообіцяла зберегти жорсткі санкції проти Кремля

    Британія пообіцяла зберегти жорсткі санкції проти Кремля

    Велика Британія заявила, що продовжить санкційний тиск на Росію, попри рішення президента США Дональда Трампа укласти домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального. У Лондоні наголосили, що не збираються відмовлятися від економічних обмежень, спрямованих на скорочення доходів Кремля та фінансування війни проти України.

    Про це повідомляє The Independent із посиланням на речника британського уряду.

    У Лондоні заявили, що позиція Великої Британії щодо Росії залишається незмінною. Країна продовжить співпрацювати з міжнародними партнерами, надавати Україні військову та фінансову допомогу, а також застосовувати санкції проти російської економіки.

    Представник британського уряду наголосив, що Лондон використовуватиме найжорсткіший санкційний режим, який будь-коли запроваджував, щоб збільшувати економічну ціну російської агресії.

    Заява пролунала після того, як 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо масштабних постачань російського дизельного пального до США та на світовий ринок.

    За словами американського президента, Росія погодилася негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля, а протягом наступних місяців суттєво збільшити обсяги експорту.

    Після цього Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл на окремі операції з російським дизельним пальним, фактично послабивши частину санкційних обмежень.

    У Вашингтоні пояснили таке рішення необхідністю стабілізувати ціни на пальне, які різко зросли через нестачу нафтопродуктів на світовому ринку.

    Водночас домовленість викликала критику з боку української влади та частини американських політиків.

    Президент України Володимир Зеленський назвав послаблення санкцій економічною підтримкою російської воєнної машини. На його думку, додаткові надходження від експорту нафтопродуктів дозволять Москві отримати більше ресурсів для продовження бойових дій.

    Київ також висловив невдоволення тим, що рішення США було оголошене під час переговорів американських представників з українською делегацією в Маямі.

    На цьому тлі позиція Великої Британії набула особливого значення, оскільки Лондон продовжує виступати за збереження міжнародного економічного тиску на Росію.

    8 жовтня британський уряд оголосив про новий санкційний пакет, який охопив 38 осіб, компаній та суден.

    Обмеження спрямовані проти російських нафтових компаній, суден так званого тіньового флоту, фінансових посередників та підприємств, пов’язаних із забезпеченням військово-промислового комплексу РФ.

    Окрему увагу британська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу санкцій, зокрема через міжнародні фінансові операції, криптовалютні сервіси та непрозорі логістичні мережі.

    Раніше Лондон також оголосив про поступове припинення імпорту дизельного й авіаційного пального, виробленого з російської нафти в третіх країнах. Перехідний період має завершитися до 1 січня 2027 року.

    Водночас Велика Британія раніше сама використовувала тимчасові винятки із санкційних правил через дефіцит пального. Тому нинішня заява означає підтвердження курсу на санкційний тиск, а не відсутність будь-яких винятків у британській політиці.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Кремль погрожував відповідними заходами проти західного судноплавства через посилення обмежень щодо російського тіньового флоту.

    Крім того, видання аналізувало ризики енергетичного перемир’я між Україною та Росією, яке обговорювали за посередництва США.

    Таким чином, після дизельної домовленості Трампа з Путіним між Вашингтоном і Лондоном проявилася різниця в підходах до санкцій проти Росії. США тимчасово відкрили можливості для торгівлі російським дизелем, тоді як Велика Британія підтвердила намір зберігати обмеження та продовжувати підтримку України.

    Чи вплине це розходження на подальшу координацію санкційної політики західних союзників, наразі невідомо. Британський уряд не повідомляв про відмову від співпраці зі США, наголосивши на необхідності спільних міжнародних зусиль для досягнення справедливого й тривалого миру.

  • Трамп домовився з Путіним про російський дизель після відмови Зеленського зупинити удари по НПЗ

    Трамп домовився з Путіним про російський дизель після відмови Зеленського зупинити удари по НПЗ

    Президент США Дональд Трамп домовився з російським диктатором Володимиром Путіним про постачання дизельного пального та послаблення американських санкцій проти російського паливного сектору. За інформацією Axios, рішення американського лідера було пов’язане з відмовою України в односторонньому порядку припинити удари по російських нафтопереробних заводах. У Вашингтоні стверджують, що Зеленський проігнорував щонайменше шість відповідних прохань, хоча українська сторона пропонувала взаємне припинення атак на енергетику.

    Про це 10 жовтня повідомило американське видання Axios із посиланням на високопоставленого посадовця США, безпосередньо обізнаного з перебігом переговорів.

    За словами співрозмовника журналістів, Білий дім протягом останніх місяців неодноразово звертався до українського керівництва з вимогою зменшити або повністю припинити атаки на нафтопереробні підприємства Росії.

    Американська адміністрація пояснювала свою позицію ситуацією на міжнародному ринку пального. Через пошкодження російських НПЗ скоротилися обсяги виробництва нафтопродуктів, що додатково посилило дефіцит дизеля на тлі енергетичних потрясінь, пов’язаних із війною на Близькому Сході.

    Зокрема, Трамп вважає, що українські атаки на російські заводи негативно впливають на ціни для американських споживачів.

    Водночас Зеленський не погодився припиняти удари без аналогічних кроків із боку Москви.

    Україна запропонувала взаємне енергетичне перемир’я: Київ припиняє удари по російських НПЗ, якщо Росія зупиняє атаки на українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру.

    Однак, за словами американського чиновника, Трамп наполягав саме на односторонньому рішенні України.

    У Білому домі не вважали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах рівноцінними атакам РФ на українську енергосистему.

    Саме ця розбіжність стала одним із ключових джерел нової напруженості у відносинах Києва та Вашингтона.

    Американський посадовець також стверджував, що продовження українських ударів може негативно позначитися на політичній атмосфері між президентами двох країн.

    Нагадаємо, раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик Трампа зупинити удари по виробництву дизельного пального в Росії. Уже у вересні американський президент відкрито пов’язував проблеми світового паливного ринку з українськими атаками.

    Пізніше він знову повернувся до цієї теми. Як писала «Ненька інфо», наприкінці вересня Трамп заявив, що особисто просив Зеленського зменшити інтенсивність ударів по російських НПЗ.

    Тепер стало відомо, що питання нафтопереробних заводів було одним із найгостріших у закритих переговорах між представниками США та України.

    Особливо напруженою ситуація стала 9 жовтня під час зустрічі української та американської делегацій у Маямі.

    Переговори тривали приблизно вісім годин. Спеціальні представники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер повідомили українцям, що американський президент планує провести розмову з Путіним та послабити санкції, які обмежували експорт російського дизельного пального.

    За даними Axios, американська сторона пояснила таке рішення небажанням Києва виконувати прохання щодо припинення ударів по російських НПЗ.

    Один з українських посадовців також заявив журналістам, що під час переговорів представники США нібито погрожували припинити передачу американських розвідувальних даних, якщо Україна продовжить атакувати російські нафтопереробні підприємства.

    Водночас американський посадовець категорично заперечив, що такі погрози лунали.

    За його словами, Віткофф і Кушнер лише наголосили, що Сполучені Штати залишаються важливим партнером України, забезпечують її боєприпасами та розвідувальною підтримкою, а тому очікують врахування американських економічних інтересів.

    Таким чином, версії української та американської сторін щодо характеру переговорів суттєво відрізняються.

    Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо масштабних постачань російського дизельного пального.

    За повідомленням Reuters, президент США заявив, що Росія готова негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля. Надалі обсяги експорту мають збільшуватися.

    Трамп також анонсував постачання додаткових 500 тисяч тонн у листопаді, а згодом — ще більшої кількості пального.

    Для реалізації домовленостей американська сторона вирішила тимчасово послабити частину санкційних обмежень щодо російського дизеля.

    Це рішення стало різкою зміною попередньої американської політики, спрямованої на обмеження нафтових доходів Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну.

    За інформацією Associated Press, Міністерство фінансів США видало шестимісячний дозвіл, який створює можливість для відповідних операцій із російським пальним.

    Водночас експерти сумніваються, що додаткові постачання дизеля з Росії зможуть суттєво знизити ціни на американському ринку.

    Однією з причин залишається загальна напруженість на світовому енергетичному ринку, пов’язана з військовими конфліктами та перебоями в постачанні нафтопродуктів.

    На тлі цих подій українська влада різко розкритикувала рішення Вашингтона.

    Володимир Зеленський у коментарі Axios назвав домовленість несправедливою та заявив, що вона стала несподіванкою для української сторони.

    Президент України порівняв це рішення з подарунком Путіну до дня народження та попередив, що послаблення санкцій може забезпечити Росію додатковими доходами для фінансування війни.

    Київ наголошує, що удари по російських НПЗ є одним із засобів послаблення економічних та логістичних можливостей російської армії.

    Адже нафтопереробна галузь забезпечує не лише цивільних споживачів, а й військову техніку, транспорт і логістику російських збройних сил.

    Ефективність таких атак останніми місяцями зросла. За оцінками української сторони, значна частина російських нафтопереробних потужностей зазнала пошкоджень або була тимчасово виведена з експлуатації.

    Це спричинило перебої з виробництвом пального всередині РФ та змусило російську владу обмежувати його експорт.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про удари по Куйбишевському НПЗ у Самарській області, одному з підприємств російської нафтопереробної промисловості.

    Однак адміністрація Трампа розглядає ситуацію також через призму внутрішніх економічних проблем США.

    Подорожчання дизельного пального впливає на транспортні перевезення, сільське господарство, логістику та собівартість товарів. Через це високі ціни на пальне стали чутливим питанням для американської влади напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    На цьому тлі Вашингтон сподівається, що енергетичні домовленості з Москвою допоможуть не лише стабілізувати ринок, а й створити додаткові можливості для переговорів щодо завершення російсько-української війни.

    Під час зустрічі в Маямі американські представники також обговорювали з українськими та європейськими дипломатами майбутні гарантії безпеки для України, післявоєнне відновлення держави та можливі умови дипломатичного врегулювання.

    За інформацією Axios, Віткофф і Кушнер представили ідеї економічного відновлення України, фінансування її оборонних потреб, а також перспективи подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Окремо розглядалися потенційні енергетичні угоди з Росією, які американська адміністрація сподівається використати як інструмент для досягнення поступок із боку Кремля.

    Однак поки що немає підтверджень, що Путін погодився на конкретні кроки для завершення війни в обмін на послаблення санкцій.

    Навпаки, після телефонної розмови з Трампом російська сторона не підтвердила готовності негайно відновити мирні переговори.

    За словами помічника президента РФ Юрія Ушакова, Кремль пов’язує можливість поновлення переговорного процесу зі своїми оцінками подій та військової ситуації.

    Таким чином, нова домовленість Вашингтона і Москви поки стосується насамперед енергетичного співробітництва, а не погодженого плану припинення бойових дій.

    Для України головна суперечність залишається незмінною: США наполягають на зменшенні ударів по російській нафтопереробній галузі, тоді як Київ готовий обговорювати такі обмеження лише за умови припинення російських атак на українську енергетику.

    На цьому тлі рішення Трампа відкрити шлях для постачань російського дизеля стало новим джерелом розбіжностей між союзниками та поставило додаткові питання щодо подальшої санкційної політики США.

    Чи зможе Вашингтон перетворити енергетичну домовленість із Кремлем на реальний прогрес у мирних переговорах, наразі невідомо. Поки що підтверджено лише оголошення паливної угоди, послаблення частини санкцій та суттєві розбіжності між американською та українською сторонами щодо ударів по російських НПЗ.