Golosnovinua.com

Позначка: енергетична політика

  • США вперше стали найбільшим експортером нафти у світі, обігнавши Росію

    США вперше стали найбільшим експортером нафти у світі, обігнавши Росію

    Сполучені Штати Америки вперше в сучасній історії вийшли на перше місце у світі за обсягами експорту нафти, обігнавши традиційних лідерів ринку — Саудівську Аравію та Російську Федерацію. Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані аналітичної компанії Vortexa та власні розрахунки щодо глобальних енергетичних потоків.

    Згідно з оприлюдненою статистикою, у травні Сполучені Штати експортували приблизно 10,5 мільйона барелів нафти на добу. Це дозволило їм впевнено закріпитися на першій позиції серед світових експортерів. Для порівняння, Росія за той самий період експортувала близько 7 мільйонів барелів на добу, тоді як Саудівська Аравія — близько 5,9 мільйона барелів.

    Аналітики зазначають, що цей результат є безпрецедентним з точки зору глобального енергетичного балансу, оскільки ще кілька десятиліть тому США були одним із найбільших імпортерів нафти у світі та значною мірою залежали від постачання з інших регіонів, насамперед Близького Сходу.

    Історично ситуація була кардинально іншою: у 1970-х роках Сполучені Штати пережили енергетичні кризи, зокрема нафтове ембарго ОПЕК у 1973 році, яке суттєво вплинуло на економіку країни. Тоді США розглядалися як одна з найбільш вразливих країн у глобальній системі постачання нафти.

    Перелом у ситуації почався у 2010-х роках, коли в США відбувся стрімкий розвиток технологій видобутку сланцевої нафти та газу. Завдяки технологіям гідророзриву пласта та горизонтального буріння країна змогла різко наростити внутрішній видобуток, що поступово перетворило її з імпортера на експортера енергоносіїв.

    Додатковим важливим фактором стало рішення 2015 року про скасування багаторічної заборони на експорт сирої нафти, яка діяла близько 40 років і була запроваджена після нафтових криз 1970-х. Це відкрило для американських компаній можливість повноцінно виходити на світові ринки та конкурувати з традиційними нафтовими державами.

    Поступове нарощування експорту також підтримувалося розвитком інфраструктури: розширенням терміналів для експорту нафти, модернізацією портів на узбережжі Мексиканської затоки та зростанням приватних інвестицій у нафтогазовий сектор. США стали одним із головних центрів глобального нафтового трейдингу, а американська нафта — важливою складовою світових цінових індикаторів.

    У матеріалі Reuters також зазначається, що на зміну розподілу сил вплинули геополітичні фактори. Зокрема, скорочення експорту Саудівської Аравії пов’язують із війною в регіоні Перської затоки, зокрема протистоянням з Іраном, що вплинуло на стабільність постачання.

    Водночас російський нафтовий експорт зазнає тиску через міжнародні санкції, обмеження доступу до західних ринків, а також коливання попиту з боку ключових покупців в Азії. Додатковим фактором стали удари по енергетичній інфраструктурі та логістичних маршрутах, що ускладнює стабільність постачання та збільшує витрати на транспортування.

    Аналітики відзначають, що світовий нафтовий ринок поступово входить у фазу перерозподілу впливу, де традиційні експортери втрачають частину своєї частки, а США зміцнюють позиції як головного постачальника. Це також змінює механізми формування цін на нафту та посилює роль американських компаній у глобальній енергетичній архітектурі.

    Окремо звертається увага на те, що структурні зміни в енергетиці США пов’язані не лише з технологічним проривом, але й із довгостроковою державною політикою енергетичної незалежності, яка послідовно реалізується протягом останніх двох десятиліть.

    На цьому тлі Росія продовжує втрачати частину своєї традиційної ринкової позиції. Зокрема, повідомляється про зниження стабільності цін на російську нафту марки Urals, яка знову почала торгуватися з дисконтом на ключових ринках, зокрема в Індії, після періоду відносної стабільності.

    Також на глобальному ринку фіксується зниження ціни на іранську нафту для китайських покупців, що свідчить про загальне посилення конкуренції серед постачальників та тиск на маржинальність переробних підприємств.

    У підсумку, вихід США на перше місце у світовому експорті нафти експерти розглядають як один із найважливіших зсувів у глобальній енергетичній системі за останні десятиліття, який має довгострокові наслідки для ринків, геополітики та енергетичної безпеки у світі.

  • НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП розглядає можливість суттєвого перегляду тарифів для НЕК Укренерго, який може набрати чинності з 1 липня 2026 року. Йдеться про оновлення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, що є ключовими елементами функціонування об’єднаної енергосистеми України та визначають вартість транспортування електроенергії магістральними мережами.

    Питання було винесене на розгляд під час засідання НКРЕКП, де регулятор представив попередні розрахунки нових тарифів. Згідно з проєктом, тариф на передачу електроенергії пропонується встановити на рівні 903,53 гривні за мегават-годину без урахування ПДВ, що на понад 21 відсоток вище чинного рівня. Окремо передбачено суттєві зміни для підприємств металургійної галузі, зокрема для так званої “зеленої” електрометалургії, для якої тариф може зрости до 535,97 гривні за мегават-годину, що означає збільшення приблизно на 42 відсотки.

    Також регулятор розглядає підвищення тарифу на диспетчеризацію, який відповідає за балансування енергосистеми та оперативне управління потоками електроенергії. У проєкті пропонується встановити його на рівні 118,64 гривні за мегават-годину, що означає зростання майже на 8 відсотків. У НКРЕКП наголошують, що ці показники є попередніми та можуть бути змінені після публічного обговорення, консультацій з учасниками ринку та остаточного затвердження рішення.

    Водночас сам Укренерго пропонував значно більш суттєве підвищення тарифів. У первинних розрахунках компанія закладала збільшення тарифу на передачу майже на третину, підвищення для промислових споживачів ще на понад половину, а також суттєве зростання вартості диспетчеризації більш ніж на 50 відсотків. Таким чином, запропонований регулятором варіант наразі виглядає як компромісний між потребами оператора системи передачі та загальними економічними обмеженнями.

    Причини перегляду тарифів, за даними енергетичних джерел і профільних медіа, пов’язані з кількома ключовими факторами. Серед них насамперед зростання валютних курсів, яке безпосередньо впливає на витрати компанії, особливо в частині зобов’язань перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, адже їхня компенсація частково прив’язана до євро. Додатковим чинником є перегляд прогнозного балансу Об’єднаної енергосистеми України, згідно з яким очікується зменшення загального виробництва електроенергії приблизно на 9,5 відсотка та скорочення обсягів її передачі на 5,5 відсотка, що автоматично впливає на розподіл витрат інфраструктури.

    Ще одним важливим елементом у розрахунках є зміни на ринку електроенергії після лібералізації цінових обмежень. Очікується, що перегляд прайс-кепів з 1 травня 2026 року призведе до зростання середньозваженої ціни електроенергії, яка використовується як базовий орієнтир у взаєморозрахунках між учасниками ринку. Це також впливає на фінансову модель роботи оператора системи передачі та потребує коригування тарифної політики.

    У НКРЕКП підкреслюють, що запропоновані зміни не стосуватимуться побутових споживачів і не вплинуть безпосередньо на тариф для населення. Водночас промислові підприємства, особливо енергоємні галузі, можуть відчути додаткове фінансове навантаження, що потенційно позначиться на собівартості продукції та конкурентоспроможності окремих секторів економіки.

    Остаточне рішення щодо тарифів буде ухвалено після завершення всіх процедур обговорення та погодження. Регулятор наголошує, що процес є відкритим і передбачає врахування позицій учасників ринку, експертів та профільних асоціацій. У той же час енергетичний сектор України залишається в стані реформування та адаптації до нових економічних умов, що зумовлює регулярний перегляд тарифної політики з урахуванням макроекономічних та ринкових факторів.

  • США закривають винятки для російської та іранської нафти

    США закривають винятки для російської та іранської нафти

    Сполучені Штати припиняють дію винятків, які раніше дозволяли купівлю російської та іранської нафти, що перебуває в морських перевезеннях. Про це в інтерв’ю Associated Press заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, наголосивши, що Вашингтон переходить до більш жорсткого санкційного курсу без перехідних послаблень для енергетичних поставок.

    За його словами, США не планують продовжувати одноразовий виняток щодо російської нафти та нафтопродуктів, які вже були завантажені на танкери і перебувають у морі. Також повністю виключається можливість продовження будь-яких аналогічних дозволів для іранської нафти.

    Окремо Бессент жорстко висловився щодо Ірану, заявивши, що політика Вашингтона передбачає повну блокаду експорту нафти з країни. За його словами, Іран фактично не може виводити нафту на світовий ринок, а найближчими днями може бути змушений скорочувати видобуток.

    Він наголосив, що жодних винятків для Тегерана не передбачено, навіть у форматі тимчасових або технічних дозволів для вже завантажених партій.

    Рішення США означає також згортання раніше запровадженого механізму, який дозволяв окремим країнам протягом обмеженого часу купувати російську нафту, що вже перебувала в морських перевезеннях на момент введення санкцій. Цей виняток пояснювали необхідністю стабілізації світових енергетичних ринків і запобігання різким коливанням цін через затримки поставок.

    Водночас нова позиція Вашингтона фактично закриває цей “перехідний період”, що може призвести до перерозподілу частини світових нафтових потоків і ускладнення логістики для трейдерів, які працювали з уже відвантаженими партіями.

    Рішення ухвалюється на тлі повідомлень про суттєве зростання доходів Росії від експорту енергоносіїв. За даними The New York Times, у квітні російські надходження від нафтових податків становили щонайменше 12,8 млрд доларів — майже вдвічі більше, ніж у попередньому місяці. Це пов’язують із високими світовими цінами на нафту та адаптацією російських експортних схем до санкцій.

    У Міністерстві фінансів США раніше пояснювали, що тимчасові винятки вводилися як технічний інструмент для уникнення різких шоків на глобальному ринку енергоносіїв. Зокрема, йшлося про 30-денні дозволи для операцій із російською нафтою, яка вже перебувала в морі.

    Однак нинішня політика свідчить про зміну підходу — від тимчасових винятків до їх повного згортання. Таким чином США посилюють санкційний тиск як на Росію, так і на Іран, використовуючи енергетичний сектор як один із ключових інструментів економічного впливу.

    Аналітики зазначають, що такі кроки можуть вплинути на глобальний ринок нафти у короткостроковій

  • У ЄС обговорюють €90 млрд для України: Угорщина і Словаччина висунули умови

    У ЄС обговорюють €90 млрд для України: Угорщина і Словаччина висунули умови

     

     

  • Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Витрати ЄС на енергоімпорт зросли на 22 млрд євро через кризу на Близькому Сході

    Європейський Союз зіткнувся зі значним зростанням витрат на імпорт енергоносіїв на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході. За даними Європейської комісії, за 44 дні після початку війни витрати ЄС на закупівлю викопного палива збільшилися більш ніж на 22 мільярди євро.

    Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що ситуація на енергетичних ринках залишається вразливою, а перебої з постачанням енергоресурсів із регіону Перської затоки можуть зберігатися навіть у разі швидкого завершення бойових дій.

    У Брюсселі наголошують, що нинішня криза вкотре підкреслила залежність ЄС від глобальних постачань викопного палива та чутливість європейського ринку до геополітичних потрясінь. Саме тому Єврокомісія вже підготувала пакет коротко- та довгострокових заходів для стабілізації енергетичної системи.

    Серед оперативних кроків — координація між державами-членами ЄС щодо закупівлі газу та управління запасами у сховищах, а також можливість скоординованого вивільнення стратегічних запасів нафти у разі різкого дефіциту. Окремо розглядаються механізми підтримки домогосподарств і галузей економіки, найбільш уразливих до стрибків цін на енергоносії.

    Єврокомісія також закликає країни-члени до узгодженого підходу у сфері енергетичної політики, щоб уникнути фрагментації ринку та цінових дисбалансів усередині ЄС. Паралельно обговорюються заходи зі зниження попиту на енергію, які мають бути тимчасовими та не обмежувати свободу вибору споживачів.

    Окремий акцент робиться на структурних змінах енергетичної системи ЄС. Йдеться про прискорення диверсифікації постачань енергоресурсів, розвиток інфраструктури для імпорту скрапленого природного газу (LNG), а також збільшення частки відновлюваних джерел енергії. Ці кроки є частиною довгострокової стратегії ЄС зі зменшення залежності від нестабільних регіонів і викопного палива.

    У Брюсселі також зазначають, що енергетичні ринки Європи залишаються надзвичайно чутливими до зовнішніх факторів. Після новин про ескалацію конфлікту на Близькому Сході ціни на газ у Європі суттєво зросли, що підтверджують і ринкові індикатори. Аналітики пов’язують це з очікуваннями можливих перебоїв у постачанні та загальною невизначеністю на глобальних ринках.

    На цьому тлі ЄС продовжує політику, започатковану після попередніх енергетичних криз, зокрема щодо обов’язкового заповнення газових сховищ до зимового сезону та створення спільних механізмів закупівель, які дозволяють державам-членам координувати свої дії та зменшувати цінову конкуренцію між собою.

    Європейська комісія планує представити оновлений пакет антикризових пропозицій на рівні лідерів ЄС найближчим часом. Очікується, що частина рішень буде винесена на обговорення під час неформального засідання Європейської Ради на Кіпрі.

    Таким чином, енергетична політика ЄС знову опинилася в центрі уваги через нову хвилю глобальної нестабільності, яка впливає як на ціни для споживачів, так і на довгострокову стратегію енергетичної безпеки Європи.