Позначка: енергетика

  • Міненерго роз’яснило різницю в електропостачанні будинків у столиці

    Міненерго роз’яснило різницю в електропостачанні будинків у столиці

    У Міністерстві енергетики пояснили, чому в Києві можливі ситуації, коли на одній і тій самій вулиці частина будинків має електроенергію, а інші залишаються без світла. Причина полягає у різному підключенні до енергетичних вузлів та у стані розподільчих мереж.

    Як зазначив заступник міністра енергетики Микола Колісник, окремі ділянки розподільчої інфраструктури столиці зазнали пошкоджень і досі не відновлені, тоді як інші лінії залишаються працездатними. Саме це призводить до того, що електропостачання відновлюється не одночасно навіть у межах однієї вулиці.

    За його словами, енергетики цілодобово працюють над локалізацією пошкоджень і здійснюють резервні перемикання на відновлені лінії електропередач, щоб максимально швидко збільшити обсяг доступної електроенергії для споживачів.

    «Зараз відбувається цілодобова робота щодо локалізації пошкоджень, здійснюються резервні переключення на відновлені лінії електропередач, тобто такі резервні лінії, для того, щоб усіма можливими способами якнайшвидше збільшити доступну електроенергію для всіх споживачів. Але навіть після тимчасових перемикань іноді можливі повторні обриви, і лише комплексний ремонт є гарантією стабільної роботи енергосистеми», — пояснив Колісник в ефірі телемарафону.

    У Міненерго наголошують, що повна стабілізація електропостачання можлива лише після завершення всіх відновлювальних робіт і ремонту пошкодженої інфраструктури.

  • Мільйонні активи під час війни: що задекларував член НКРЕКП Ущаповський

    Мільйонні активи під час війни: що задекларував член НКРЕКП Ущаповський

    Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Костянтин Ущаповський задекларував значні активи, серед яких елітний годинник IWC, автомобіль Tesla Model X та грошові заощадження на суму понад 837 тисяч доларів.

    Ущаповський обіймає посаду члена НКРЕКП з 2021 року. Раніше він очолював НЕК «Укренерго» у 2014–2015 роках, а в період з 2022 по 2024 роки був головою регулятора. Саме в цей час комісія ухвалювала ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури в умовах повномасштабної війни.

    Основним джерелом доходу Ущаповського у 2024 році стала заробітна плата в НКРЕКП у розмірі 3,17 млн гривень. Окрім цього, він задекларував 158 тисяч гривень процентних доходів, отриманих від банківських вкладів.

    У декларації зазначено значний обсяг нерухомості у Києві. Зокрема, посадовець володіє квартирою площею понад 303 квадратні метри у спільній власності з сестрою, яка була придбана ще у 2008 році за 3,25 млн гривень. Також йому належить квартира площею 68,5 квадратного метра у спільній сумісній власності з матір’ю, а також паркомісце площею 17,3 квадратного метра, придбане у 2008 році за 100 тисяч гривень.

    Серед цінного рухомого майна Ущаповський задекларував швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, вартість нових моделей такого класу залежно від матеріалу корпусу може становити від 40 до 50 тисяч доларів.

    У розділі транспортних засобів зазначено автомобіль Tesla Model X 2020 року випуску, який був придбаний у рік виробництва за 2,87 млн гривень. Також у власності посадовця перебуває квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 2011 року, придбаний за 127 тисяч гривень.

    Найбільший обсяг активів зосереджений у грошових заощадженнях. Ущаповський задекларував кошти на банківських рахунках і депозитах у розмірі близько 302 тисяч доларів та 4,8 тисячі євро. Окрім цього, він вказав готівкові кошти на суму 535 тисяч доларів.

    Загальний обсяг задекларованих грошових активів члена НКРЕКП перевищує 837 тисяч доларів, що привертає увагу на тлі війни та дискусій навколо доходів посадовців, які ухвалюють рішення у сфері тарифів та енергетичної політики.

  • У члена НКРЕКП Формагея з’явилася нова квартира та два авто

    У члена НКРЕКП Формагея з’явилася нова квартира та два авто

    Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Олександр Формагей задекларував нову квартиру в Києві та два автомобілі загальною вартістю понад 1,7 мільйона гривень. Відповідні дані містяться у його декларації за 2024 рік.

    Згідно з документом, у 2024 році Олександр Леонідович Формагей отримав заробітну плату від НКРЕКП у розмірі 3,47 мільйона гривень. Його дружина Юлія Формагей, яка раніше працювала у ПрАТ «Укргідроенерго», задекларувала 1,01 мільйона гривень заробітної плати, а також незначні додаткові виплати та соціальну допомогу.

    У декларації зазначено значний перелік нерухомості. Зокрема, подружжя задекларувало спільну квартиру площею 117,8 квадратного метра у Києві, придбану 27 листопада 2024 року за 2,27 мільйона гривень. Право власності на цю нерухомість було оформлене саме у 2024 році.

    Також у власності або користуванні родини перебуває квартира площею 56,7 квадратного метра в Києві, право проживання в якій було набуте ще у 2020 році. Дружині Формагея з 2013 року належить житловий будинок площею 83,2 квадратного метра у Борисполі та дві земельні ділянки по 1000 квадратних метрів кожна в Київській області. Крім того, Юлія Формагей володіє земельною ділянкою площею 447 квадратних метрів у Глевасі, а також садовим будинком площею 40 квадратних метрів у цьому ж населеному пункті, який перебуває у стані незавершеного будівництва.

    Окремо задекларована квартира площею 64,8 квадратного метра в Енергодарі Запорізької області, яка перебуває у спільній власності з родичами.

    Автопарк родини складається з двох автомобілів, які оформлені на дружину. Йдеться про KIA Stonic 2020 року випуску, право користування яким набуто у 2021 році, із задекларованою вартістю 568 тисяч гривень, а також KIA Sportage 2023 року випуску вартістю 1,18 мільйона гривень, право користування яким оформлене у 2023 році.

    У грошових активах Олександр Формагей задекларував 20 тисяч доларів США та 5 тисяч євро готівкою. На банківських рахунках у «ПриватБанку» та «Укрсиббанку» зазначені незначні суми.

    Також у декларації вказані фінансові зобов’язання: дружина Формагея має кредит в Ощадбанку із залишком боргу 637,65 тисячі гривень, забезпечений автомобілем KIA Sportage.

    Окрему увагу привертають витрати родини. У 2024 році Формагей та його дружина задекларували благодійну допомогу на потреби Збройних сил України на загальну суму понад 500 тисяч гривень через різні фонди, а також внесок на потреби протиповітряної оборони НКРЕКП. Ці витрати у декларації збігаються в часі з появою інформації про кримінальне провадження щодо діяльності члена регулятора.

  • Як екснардеп Микитась виводив мільярди з держкомпаній і повертав їх через підставних осіб

    Як екснардеп Микитась виводив мільярди з держкомпаній і повертав їх через підставних осіб

    Максим Микитась роками вибудовував багаторівневі сценарії рейдерського захоплення державних і приватних активів. Ключовим елементом цих схем був прямий тиск на власників, який у поєднанні з ручними реєстраторами, номінальними фігурантами та підконтрольними судами відкривав шлях до перерозподілу майна на користь вузького кола осіб.

    З часом ці схеми перестали бути поодинокими епізодами й перетворилися на системну модель, яка глибоко вразила державний сектор та стратегічну інфраструктуру України. Державні кошти у цій конструкції фактично ставали приватним ресурсом, а формальні корпоративні оболонки використовувалися для приховування реальних бенефіціарів.

    Одним із показових прикладів є діяльність ПрАТ «Метробуд», яке протягом років отримувало мільярдні контракти у сфері енергетичного будівництва. Компанія фактично монополізувала доступ до великих державних проєктів, зокрема на об’єктах Дністровської та Дніпровської гідроакумулюючих електростанцій. Загальний обсяг фінансових потоків на цих об’єктах перевищив шість мільярдів гривень.

    У структурі власності «Метробуду» через іноземну компанію приховувався громадянин Російської Федерації Сергій Кияшко. Це дозволяло оточенню Микитася обходити формальні безпекові обмеження, зберігаючи контроль над грошовими потоками. Для виведення коштів використовувався консорціум «НВО Укргідроенергобуд», який виконував роль технічної оболонки, через яку бюджетні мільярди розчинялися в ланцюгах підрядників.

    Паралельно зі схемами на державних підрядах Микитась реалізовував рейдерські сценарії у приватному секторі. Разом із Василем Астіоном він брав участь у захопленні ТОВ «Філософія Девелопмента» — компанії з активами орієнтовною вартістю понад 560 мільйонів гривень. Після того як законні власники відмовилися передавати корпоративні права, було задіяно класичний набір інструментів примусу та маніпуляцій.

    Державний реєстратор Качковська внесла до реєстру неправдиві відомості, вписавши номінального власника з Узбекистану Каюмджона Саматова. Згодом його замінили на іншого номінала — Меркулова. Завершальним етапом стала ініціація процедури банкрутства через підконтрольне ТОВ «Каса народної допомоги». Це дозволило закріпити результат рейдерської атаки через судове рішення, ухвалене в Господарському суді Києва.

    Окрему увагу привертає історія з приватизацією державного акціонерного товариства «Укрбуд». Протягом років ця структура використовувалася Микитасем як фінансовий ресурс, а після доведення компанії до фактичного колапсу та зупинки будівництв держава була змушена виставити 100 відсотків акцій на аукціон.

    Переможцем торгів стало ТОВ «Техно-Онлайн» зі статутним капіталом усього 22 тисячі гривень. Це стало можливим після сумнівної дискваліфікації іншого учасника — ТОВ «Петро Ойл енд Кемікалс». Представником компанії-переможця виявився Микита Тарковський, особа, напряму пов’язана з родиною Максима Микитася. Цей факт свідчить про спробу екснардепа повернути контроль над державним забудовником через підставні структури.

    У сукупності ці епізоди демонструють не окремі зловживання, а цілісну систему, в якій рейдерство, державні підряди, номінали, реєстратори й суди працюють як єдиний механізм. Саме така модель роками дозволяла виводити мільярди гривень із державного сектору, маскуючи приватні інтереси під формальні юридичні процедури.

  • Нардеп від «Слуг» потрапив у розслідування через переговори про постачання вугілля

    Нардеп від «Слуг» потрапив у розслідування через переговори про постачання вугілля

    Народний депутат від партії “Слуга народу” Юрій Кісєль опинився в центрі уваги через гучну розмову з бізнесменом Олександром Квасовим із Кривого Рогу. У записі, який потрапив до розслідувачів, обговорювалося постачання вугілля на державні підприємства Львівщини.

    Згідно з матеріалами, Квасов пропонував послуги від колишнього вугільного “смотрящего” Віталія Кропачова, який у 2014–2019 роках контролював значні потоки вугілля та наразі має підозру від Державного бюро розслідувань.

    Розмова стосувалася організації постачання палива для державних об’єктів, зокрема теплоелектростанцій та підприємств, які забезпечують життєдіяльність Львівщини. Журналісти наголошують, що подібні переговори відбуваються поза офіційними тендерами та державними процедурами, що викликає питання щодо прозорості та законності дій політика.

    Ця ситуація висвітлює, як окремі посадовці можуть вирішувати стратегічні питання життєзабезпечення регіонів у період війни, використовуючи контакти з бізнесом та особами з сумнівною репутацією. Дослідники відзначають, що такі схеми підривають довіру до державних інститутів та створюють ризики для енергетичної безпеки.

    Журналісти обіцяють оприлюднити ще більше деталей із цього запису, що можуть пролити світло на взаємини нардепа з бізнесом та вплив на державні закупівлі.

  • Трагедія в Броварах: отруєння чадним газом, є загиблий

    Трагедія в Броварах: отруєння чадним газом, є загиблий

    У Броварах сталася трагедія через генератор, встановлений у підвалі багатоквартирного будинку. Через отруєння чадним газом постраждали кілька людей, одна особа загинула, повідомляють місцеві ЗМІ. Причини використання генератора наразі встановлюються, а правоохоронці та рятувальники працюють на місці події.

    У столиці тим часом тривали проблеми з електропостачанням через масовану атаку на енергетичну інфраструктуру. Відключення електроенергії тривали понад добу, залишаючи без світла тисячі родин. За даними ДТЕК, станом на зараз енергетики відновили роботу інфраструктури, і подачу електрики отримали всі будинки — понад 748 тисяч сімей знову мають світло.

    Місцеві служби нагадують мешканцям про безпечне використання генераторів, особливо у закритих приміщеннях. Чадний газ — безбарвний та без запаху, і його накопичення у приміщеннях може призвести до тяжких наслідків. Енергетики закликають громадян перевіряти стан електромереж та дотримуватися правил безпечного користування електроприладами під час аварійних відключень.

  • Колишній соратник Єрмака йде з «Центренерго» у бізнес дронів

    Колишній соратник Єрмака йде з «Центренерго» у бізнес дронів

    Андрій Гота, соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, залишає наглядову раду «Центренерго» і заявляє про намір зосередитися на виробництві дронів. Формально рішення пояснюється «моральним правом» та необхідністю перезавантаження наглядових рад за дорученням президента. Проте фактична причина виглядає набагато прагматичнішою.

    Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» у 2021 році як представник держави, а з 2023-го очолював її. Паралельно він залишається членом наглядової ради «Укрнафти». Раніше, у 2020–2023 роках, Гота керував кабінетом тодішнього глави ОП Андрія Єрмака і продовжував залишатися його радником. Тобто йдеться не про зовнішнього менеджера, а про людину з найближчого політичного оточення.

    Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.

    Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.

    Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.

    Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.

  • Фігуранта справи про «відкати» в енергетиці пов’язують із бізнесом і майном у Словаччині

    Фігуранта справи про «відкати» в енергетиці пов’язують із бізнесом і майном у Словаччині

    11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді розглядали питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. За версією слідства, він разом із Дмитром Басовим керував тіньовими процесами у складі злочинної організації, пов’язаної зі схемами в енергетичному секторі.

    Під час судового засідання прокурор повідомив, що Миронюк має іноземні зв’язки, зокрема зі Словаччиною. За даними обвинувачення, у вересні 2025 року підозрюваний розповідав співрозмовнику, що володіє компаніями та банківськими рахунками за кордоном, у тому числі в Словаччині. Також, за його словами, колишня дружина та син проживають за межами України, при цьому він підтримує з ними тісний контакт.

    Журналістська перевірка підтвердила, що Ігор Миронюк справді має бізнес-інтереси у Словаччині. Перший бізнес він започаткував ще у 2008 році разом із тодішньою дружиною Оленою та сином Артуром. Родина володіла частками у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка працювала у сфері реклами. У 2014 році цей бізнес було продано.

    Після цього Миронюк залишився співвласником та виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Формально фірма займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, однак її фінансові показники виглядають скромними: за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше ніж дві тисячі євро. Раніше часткою у цьому бізнесі володіла Олена Миронюк, однак у липні 2025 року вона, ймовірно, передала її сину Артуру.

    У червні 2025 року колишня дружина Миронюка придбала ще одну компанію у Словаччині — Management alternative technologies s.r.o., яка спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі. Номінальний розмір її внеску становив 5 тисяч євро. Фінансові результати діяльності цієї фірми на момент публікації у відкритих реєстрах відсутні.

    Втім, родину Миронюка зі Словаччиною пов’язує не лише бізнес, а й нерухомість. У 2014 році його син Артур придбав квартиру на 22-му поверсі багатоповерхового житлового комплексу неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

    Крім того, влітку 2023 року колишня дружина Миронюка стала власницею приватного будинку у передмісті Братислави — місті Шаморін. Нерухомість розташована за десять хвилин пішки від Дунаю та приблизно за двадцять хвилин їзди автомобілем до центру столиці Словаччини. У кадастрових документах зазначено, що будинок придбано без залучення кредитних коштів. Сума угоди не розкривається, однак, за відкритими оголошеннями, вартість подібних будинків у цьому районі сягає близько пів мільйона євро.

    Таким чином, дані про бізнес та нерухомість у Словаччині корелюють із заявами сторони обвинувачення у справі Миронюка. Наявність закордонних активів і тісних сімейних зв’язків за межами України може мати значення при оцінці ризиків у кримінальному провадженні, зокрема щодо можливого переховування від слідства.

  • У 2026 році ціни на хліб в Україні можуть зрости більш ніж на 20%

    У 2026 році ціни на хліб в Україні можуть зрости більш ніж на 20%

    У 2026 році в Україні можливе суттєве подорожчання окремих видів хлібобулочної продукції. За оцінками представників галузі, ціни на частину виробів можуть зрости більш ніж на 20%, якщо збережеться нинішня сукупність негативних факторів.

    Водночас хліб простої рецептури, який є базовим продуктом масового споживання, за прогнозами, має залишатися відносно стабільним у ціні. Натомість продукція зі складнішою технологією виробництва може подорожчати на 10–15%, а за погіршення умов — перевищити поріг у 20%.

    Ключовим ризиком для галузі залишається нестабільне електропостачання хлібозаводів на тлі регулярних атак Росії по енергетичній інфраструктурі. Хоча багато підприємств формально мають статус критичної інфраструктури або об’єктів життєзабезпечення, на практиці це не завжди означає гарантоване безперебійне живлення.

    За оцінками учасників ринку, ліміти електроспоживання часто встановлюються без урахування технологічного циклу виробництва. Найскладніша ситуація спостерігається у регіонах із дефіцитом генерації та перевантаженими мережами, де ризик відключень залишається найвищим.

    Через перебої з електроенергією виробники змушені коригувати асортимент і тимчасово знімати з виробництва частину продукції зі складною рецептурою, для якої критично важливо дотримуватися технологічних параметрів. Це підвищує ймовірність перебоїв із постачанням виробів із коротким терміном зберігання та створює додаткові ризики для продовольчої безпеки.

    Окрім енергетичного чинника, на собівартість хлібобулочної продукції тиснуть коливання цін на сировину, зростання логістичних витрат і збільшення фонду оплати праці. Сукупність цих факторів робить підвищення цін у 2026 році одним із базових сценаріїв для ринку.

  • Гарантія на папері: чому банк «Альянс» не повертає мільярди бюджету

    Гарантія на папері: чому банк «Альянс» не повертає мільярди бюджету

    Історія банку «Альянс» дедалі менше нагадує діяльність класичної фінансової установи і дедалі більше — приклад системного використання банку як інструменту для обслуговування сумнівних схем. За фасадом «невеликого, але стабільного» банку, як стверджують журналісти та правоохоронці, роками працював механізм відмивання коштів, прокачування державних ресурсів і прикриття корупційних оборудок за участі впливових фігур.

    Ключовою точкою став скандал із компанією «Юнайтед Енерджі». У результаті цієї схеми держава втратила 716 млн грн на операціях з електроенергією та досі не отримала банківські гарантії ще на 1 млрд 717 млн грн. Банк відмовився виконувати свої зобов’язання, заявивши, що гарантія була видана з порушеннями. Йдеться про документ, який, за версією слідства, одноосібно підписала голова правління без належних рішень органів управління і на суму, що перевищувала власний капітал банку.

    Фактично держава отримала гарантію, яка не була забезпечена реальними ресурсами. Судові процеси тривають роками, а загальні втрати бюджету вже сягають близько 2,5 млрд грн — критична сума в умовах повномасштабної війни.

    Голова правління банку проходить у кримінальному провадженні за статтею 364-1 Кримінального кодексу України. Серед фігурантів справи називають осіб з оточення Ігоря Коломойського, зокрема Михайла Кіпермана, а також Юлію Фролову, яка безпосередньо підписувала проблемну гарантію. Паралельно НАБУ задокументувало спробу підкупу на суму 200 тисяч доларів за виведення справи з-під антикорупційного контролю.

    Окрему увагу привертає фінансовий моніторинг. За останні роки Національний банк України п’ять разів штрафував «Альянс» на загальну суму 109 млн грн за системні порушення у сфері фінмоніторингу. За даними розслідувань, через рахунки банку проходили кошти, пов’язані з шахрайськими схемами, гральним бізнесом, а активісти також заявляли про можливі канали фінансування структур з російським слідом через платіжні сервіси.

    Структура власності банку лише підсилює ці питання. Основним акціонером із часткою 89% є Олександр Сосіс — бізнесмен, відомий ще з 90-х років, пов’язаний із страховим бізнесом і колами великого промислового капіталу. Фінансові показники банку виглядають вкрай крихкими: зобов’язання становлять 12,4 млрд грн при активах у 13,5 млрд грн. За оцінками експертів, програш у ключових судових спорах може стати фатальним.

    Співвласник банку Павло Щербань також неодноразово згадувався у медіа у зв’язку з бізнесами, що мають російський слід або контакти з особами, наближеними до російських структур. Це робить установу ще токсичнішою з точки зору національної безпеки.

    Попри масштабні збитки, жодна гривня з проблемних 1,7 млрд грн гарантій так і не була повернута державі. Жоден із ключових учасників схем не компенсував втрати бюджету, а реальні вироки залишаються одиничними.

    Банк «Альянс» у цій історії постає не як жертва ризикованих ринкових рішень, а як зручний інструмент для фінансових махінацій. І допоки подібні структури продовжують працювати в такому режимі, кожен новий державний контракт чи гарантія несе ризик чергових мільярдних втрат для платників податків.