Golosnovinua.com

Позначка: енергетика

  • «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    «Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

    Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по критичній інфраструктурі лише підсилюють тривогу.

    КТЕ — найбільший виробник тепла та електроенергії в Україні й єдиний постачальник тепла для житлового фонду столиці. У структурі підприємства — ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод «Енергія», “Київські теплові мережі”, чотири теплостанції, 19 насосних станцій, 185 котелень та майже 3 000 км магістральних і розподільчих мереж.

    Аварії на мережах — буденність: вулиці перетворюються на “киплячі” ріки, будинки лишаються без опалення й гарячої води. Ще у 2018-му заступник мера Петро Пантелеєв визнавав: до 80% київських тепломереж — аварійні.

    КТЕ фактично підзвітне лише КМДА та діє автономно: самостійно формує тарифи, проводить закупівлі, замовляє перевірки. Зовнішній державний контроль за станом мереж, за словами народного депутата Олексія Кучеренка, був демонтований за ініціативи міської влади — це створило «сіру зону», де будь-які цифри щодо втрат та потреб у коштах важко верифікувати.

    У 2024–2025 рр. Київрада докапіталізувала КТЕ: статутний капітал збільшили на ≈2,5 млрд грн коштом кредиту ЄБРР (50 млн євро). Погашення відсотків і тіла кредиту вирішили здійснювати з міського бюджету. Додатково місто націлилося на грант ЄБРР у 5 млн євро — теж для потреб КТЕ.

    Публічну фінзвітність підприємство приховало (посилаючись на війну), однак із фрагментарних даних видно: грошей у системі багато — питання, куди вони йдуть.

    За даними КТЕ, втрати тепла у мережах — близько 27%. Для розуміння масштабу: методика дозволяє включати у тариф лише ~13% втрат. Перевищення решти фактично “лягає” на кишені споживачів і бюджету. У містах-сусідах картина інша: Черкаси, Житомир, Тернопіль, Чернівці — 10–11% втрат завдяки системній заміні труб. У Києві — роками 2–3% перекладання мереж щороку, що критично мало для 80% зношеності.

    Аналіз закупівель 2025 року показує: ключові витрати — реконструкція котелень з установкою когенераційних агрегатів (електрика + тепло з одного палива). Вартість самих установок — від одиниць до десятків мільйонів за штуку. Але окремими лотами КТЕ закуповує і будівельно-монтажні роботи (фундаменти, стіни, покрівлі), і навіть вивіз будсміття — усе окремо, на сотні мільйонів.

    Сумарно тільки будівельних робіт — понад 1,1 млрд грн (без вартості агрегатів). Водночас ремонти мереж часто йдуть на крихітні суми (по 169–265 тис. грн за об’єкт), тоді як видатки на фасади, офісні меблі тощо — мільйони. Диспропорція між “видимими” капвкладеннями та справжнім “вузьким місцем” (мережі) — разюча.

    За останні роки в КТЕ — серія обшуків і підозр. Серед епізодів:

    • Завищення вартості матеріалів і робіт;

    • “Мертві душі” в управлінні персоналом: фіктивне працевлаштування людей, які не виконували обов’язків, але отримували мільйонні виплати;

    • Підозри службовим особам у недбалості при прийманні робіт (ущерб бюджету близько 1 млн грн лише в одному епізоді).

    Паралельно КМДА публічно говорить про “тиск на підприємство”, який нібито “паралізує” роботу.

    Попри тривожні заголовки, експерти не вбачають вищих ризиків для Києва, ніж для інших міст: ППО столиці сильніша, генерації тепла достатньо, а ключова вразливість — саме мережі і якість управління. Простіше кажучи, найбільша загроза — всередині системи.

  • У Нафтогазі терміново купують газ, але за завищеними цінами

    У Нафтогазі терміново купують газ, але за завищеними цінами

    Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що після останніх ракетних атак Росії, які пошкодили підземні сховища газу, «Нафтогаз» опинився перед необхідністю термінових закупівель. Унаслідок ударів було знищено значні обсяги запасів, що зберігалися у ПСГ.

    Однак, за словами співрозмовника, чиновники на Банковій використали кризову ситуацію для реалізації власної схеми. Йдеться про закупівлю блакитного палива за штучно завищеними цінами. Формально — це забезпечення стабільності енергетичної системи країни напередодні опалювального сезону. Фактично ж, стверджує джерело, нові контракти стали способом заробітку для вузького кола осіб, близьких до керівництва держави.

    Такий підхід ставить під сумнів реальну вартість екстрених закупівель і викликає питання щодо прозорості рішень у сфері енергетики. Адже будь-яка надбавка до ціни автоматично перекладається на плечі державного бюджету і споживачів.

    Це не перший раз, коли навколо «Нафтогазу» виникають підозри у завищенні цін та можливих корупційних схемах. В умовах війни і критичного стану енергетики подібні дії можуть не лише підірвати довіру до компанії, але й створити додаткові ризики для енергобезпеки країни.

  • Світові ціни на нафту зросли через українські атаки на енергетичну інфраструктуру Росії

    Світові ціни на нафту зросли через українські атаки на енергетичну інфраструктуру Росії

    Сьогодні котирування нафти піднялися, продовживши тенденцію попереднього дня. Зростання вартості енергоносіїв пов’язують із побоюваннями перебоїв постачання з Росії після ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах країни-агресора.

    Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 15 центів — до 67,59 долара за барель, тоді як американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подорожчала до 63,45 долара за барель. У понеділок Brent піднялася на 45 центів, а WTI — на 61 цент.

    Україна посилила атаки на енергетичну інфраструктуру Росії, прагнучи обмежити її військові можливості. Аналітики зазначають, що удари можуть знизити експортні потужності РФ, яка забезпечує понад 10% світового видобутку нафти.

    «Підвищені побоювання щодо перебоїв у постачанні з Росії сприяють зростанню цін», — зазначив аналітик IG Тоні Сікамор. У JP Morgan підкреслили, що атака на експортний термінал, зокрема Приморськ, може суттєво вплинути на експортні ринки.

    Додатковим фактором підтримки цін став слабший долар США, пов’язаний з очікуванням зниження ставок Федеральною резервною системою. Це робить нафту дешевшою для власників інших валют.

    Крім того, інвестори очікують скорочення запасів сирої нафти у США за тиждень до 12 вересня. За прогнозами, вони знизяться на 6,4 мільйона барелів після попереднього зростання на 3,9 мільйона. Офіційні дані оприлюднять у середу.

  • Від тарифів до квартир: як гроші українців опиняються в кишенях Бойка

    Від тарифів до квартир: як гроші українців опиняються в кишенях Бойка

    Юрій Бойко та його оточення роками будують схеми у сфері енергетики й нерухомості, які дозволяють виводити з України мільйони доларів. Нові компанії, що з’явилися на ринку лише рік тому, вже виходять на мільярдні обороти та отримують державні контракти — і всі вони так чи інакше пов’язані з бізнес-групою Бойка.

    Хоча на папері власниками часто виступають діячі культури, документи, зв’язки та партнери демонструють: за цим бізнесом стоїть саме оточення колишнього лідера ОПЗЖ.

    Контракти на сотні мільйонів

    У 2024 році компанія «Ел-Енерго» отримала від «Дніпроводоканалу» контракт на майже 900 млн грн. У тендері їй допомогла «Толк Україна» Володимира Крупка — давнього партнера Бойка, який раніше очолював «Волиньобленерго» та заробляв сотні мільйонів у «Електротрейдінг груп».

    Сьогодні саме «ЕТГ» постачає більшу частину ресурсів для «Ел-Енерго», а власники цих компаній напряму пов’язані з командою Бойка.

    «Квартирний фонд» для відмивання грошей

    Але енергетика — лише частина схеми. Через фонд «Хантер» Бойко роками відмивав кошти, скуповуючи щонайменше 1107 квартир на понад 70 млн доларів. Лише після публічного розголосу справу внесли до ЄРДР, хоча фонд працював десятиліттями та залишався «невидимим» для податкової, СБУ, БЕБ і навіть НАБУ.

    Фактично це була масштабна схема легалізації грошей політика, який досі зберігає мандат у Верховній Раді.

    Українці платять за електроенергію все більше, а гроші з цього бізнесу осідають у кишенях політиків з проросійським минулим. Бойко, який ще на початку повномасштабної війни давав інтерв’ю російському пропагандисту Соловйову, і нині контролює мільйонні потоки в енергетиці та нерухомості.

    Залучення до схем відомих людей із культурної сфери створює лише «димову завісу», що приховує старі корупційні практики, які й надалі працюють у тіні.

  • Росія готує нові удари по енергетиці України восени

    Росія готує нові удари по енергетиці України восени

    Російська армія продовжує готуватися до нових атак на критичну інфраструктуру України. Як повідомив фахівець із систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергій “Флеш” Бескрестнов, розвідувальні безпілотники противника почали активно вивчати енергооб’єкти далеко за межами прифронтових зон.

    За його словами, аналіз маршрутів польотів дронів свідчить, що ворога нині особливо цікавить стан захисту української енергетики.

    «Можу сказати, що їх зараз цікавлять об’єкти енергетики та стан їхнього захисту. Підстанції, трансформатори, електро- та газова інфраструктура», – зазначив експерт.

    Ймовірні підготовчі дії супроводжуються й реальними атаками. Лише в ніч проти 27 серпня Росія завдала ударів по енергетичних і газотранспортних об’єктах у шести областях України – Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій.

    У Києві готуються до можливих нових хвиль ударів. Президент Володимир Зеленський на останньому засіданні Ставки доручив пришвидшити закупівлі систем протиповітряної оборони малої та середньої дальності. Також було ухвалено рішення посилити безпеку енергомереж і підстанцій у прифронтових та прикордонних громадах.

    Таким чином, розвідка та атаки Росії вкотре підтверджують її націленість на енергетичну інфраструктуру, що є частиною стратегії терору проти мирного населення.

  • Через 25 років південь України може залишитися без води

    Через 25 років південь України може залишитися без води

    Україна вже сьогодні стикається з дефіцитом води, і ситуація, за прогнозами експертів, лише погіршуватиметься. Економіст-географ Іван Савчук, асоційований дослідник Лабораторії «Географія міст» у Парижі, попереджає: упродовж наступних 25 років південь України може залишитися без достатнього водозабезпечення. Це не лише екологічна проблема, а й критичне питання для енергетичної безпеки держави.

    Зміни клімату та посухи впливають на рівень води в Дніпрі, де розташовані каскади гідроелектростанцій. У роки з нестачею опадів гідрогенерація забезпечує лише 4% електроенергії, але саме ці обсяги можуть бути вирішальними у критичні моменти роботи системи. Гідроелектростанції виконують роль регулятора енергосистеми, стабілізуючи навантаження та покриваючи пікові потреби.

    Особливої ваги в цьому контексті набуває завершення будівництва стратегічно важливих об’єктів — Ташлицької та Придністровської гідроакумулювальних електростанцій. Вони здатні суттєво підвищити оперативну стійкість енергосистеми України, особливо в умовах нестабільного енергозабезпечення через війну.

    Окрім енергетичного аспекту, проблема води на півдні матиме й аграрні, соціальні та геополітичні наслідки. Уже зараз існує потреба в системному підході до водної політики, зокрема — впровадження сучасних методів збереження води, інвестиції в інфраструктуру та міжрегіональне водопостачання.

  • НБУ попередив про зростання тарифів на комуналку з 2026 року

    НБУ попередив про зростання тарифів на комуналку з 2026 року

    Національний банк України прогнозує підвищення тарифів на комунальні послуги, зокрема на газ, опалення та гарячу воду, починаючи з 2026 року. Про це йдеться у квітневому “Інфляційному звіті” НБУ.

    У 2025 році тарифи залишаться без змін, проте вже з 2026 року планується поступове приведення їх до економічно обґрунтованого рівня. Таке рішення обумовлене необхідністю стабілізації енергетичного сектору та фіскальної консолідації.

    На думку Нацбанку, збереження нинішніх тарифів сприятиме нижчій інфляції у короткостроковій перспективі, але водночас погіршить фінансовий стан державних енергетичних компаній та збільшить ризики для енергетичної стабільності. Крім того, надто різке підвищення тарифів у майбутньому може спричинити зростання інфляційного тиску і потребуватиме розширення програм субсидій для населення.

    Таким чином, поступове коригування тарифів стане необхідним кроком для забезпечення стійкості енергетичного ринку та залучення інвестицій у сектор.

  • Партії ЄС і «Голос» заблокували рішення, яке могло знизити тарифи на електроенергію

    Партії ЄС і «Голос» заблокували рішення, яке могло знизити тарифи на електроенергію

    Фракції “Європейська солідарність” та “Голос” понад рік блокували важливе рішення Верховної Ради, яке могло суттєво вплинути на енергетичну безпеку України та зменшити тарифне навантаження на громадян. Про це заявив політичний експерт Петро Олещук, коментуючи провалену вчасно угоду про закупівлю ядерних реакторів у Болгарії.

    “Парадокс, але найбільше кричать про ‘катастрофу для гаманців’ саме ті, хто сам системно блокує рішення, які могли б ці самі гаманці захистити”, – зазначив Олещук.

    Йдеться про два ядерні реактори, які Болгарія була готова продати Україні. Ці установки планувалося використати для добудови енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС. У разі реалізації, Україна отримала б 2,2 ГВт стабільної, дешевої електроенергії.

    Політолог підкреслює, що блокування відбувалося з політичних мотивів, тоді як для громадян це означає втрату потенційно дешевшого світла й тепла.

    “Знайте: для ‘ЄС’ і ‘Голосу’ інтереси України – це тільки фон для рейтингу. Не ваші рахунки. Не ваша енергія. Не ваша безпека”, – додав він.

    Ситуація ускладнюється тим, що Болгарія нині переглядає свої наміри. Через власні потреби в енергії та геополітичну нестабільність у регіоні Софія може відмовитися від передачі реакторів. Остаточне рішення має ухвалити парламент Болгарії.

    Нагадаємо, лише у лютому 2025 року Верховна Рада таки ухвалила закон, який дозволяє придбати реактори. Проте, за словами Олещука, через згаяний час угода може вже не відбутись.

  • Італія надасть Україні 13 мільйонів євро для відновлення енергетики

    Італія надасть Україні 13 мільйонів євро для відновлення енергетики

    Україна та Італія підписали важливу угоду про внесок Італії до Фонду підтримки енергетики України в розмірі 13 мільйонів євро. Цей фонд, створений у квітні 2022 року, був ініційований Міністром енергетики України, Германом Галущенком, та Єврокомісаром з питань енергетики, Кадрі Сімсон, на базі Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

    Як повідомляє пресслужба Міністерства енергетики України, угоду було підписано 28 лютого. Цей внесок Італії стане важливим кроком у зміцненні енергетичної стійкості України, яка продовжує стикатися з постійними атаками з боку російських військ. Міністр енергетики України, Роман Андарак, подякував Італії за підтримку, зазначивши, що ці кошти дозволять закупити необхідне обладнання і допоможуть відновлювати пошкоджені енергооб’єкти.

    Фонд підтримки енергетики України став важливим інструментом для надання міжнародної допомоги в енергетичній сфері. На даний момент він отримав анонсовані внески на суму понад 1 мільярд євро від державного та приватного секторів понад 30 країн, включаючи країни-члени ЄС, Великобританію та США. Завдяки цьому фонду українські енергетики можуть оперативно відновлювати енергетичну інфраструктуру, що була пошкоджена в результаті атак з боку російських військ.

  • Енергетики закликають не перевантажувати мережу в пікові години

    Енергетики закликають не перевантажувати мережу в пікові години

    Споживання електроенергії в Україні наразі відповідає сезонним показникам , проте наслідки ворожих атак на енергосистему ще не повністю ліквідовані . У зв’язку з цим «Укренерго» закликає громадян обмежити користування потужними електроприладами в години пікового навантаження – з 15:00 до 19:00.

    Наслідки обстрілів

    Триває ліквідація наслідків російських дронових атак на енергооб’єкти. Енергетики роблять усе можливе для якнайшвидшого відновлення стабільного електропостачання.

    Споживання

    Споживання електроенергії тримається на рівні, що відповідає сезонним показникам.

    Зараз українська енергосистема продовжує відновлюватись після російських масованих ракетно-дронових атак. Аварійно-відновлювальні роботи на енергооб’єктах тривають.

    Необхідність в ощадливому споживанні зберігається. Будь ласка, не вмикайте сьогодні кілька потужних електроприладів одночасно у період з 15:00 до 19:00.

    Ситуація в енергосистемі може змінюватись.