Golosnovinua.com

Позначка: енергоресурси

  • Росія поскаржилася до IMO через атаки на “тіньовий флот” — FT

    Росія поскаржилася до IMO через атаки на “тіньовий флот” — FT

    Російська Федерація звернулася до Міжнародної морської організації (IMO) зі скаргою на атаки по танкерах так званого “тіньового флоту”, який використовується для транспортування нафти та скрапленого газу в обхід міжнародних санкцій. У відповідь Україна заявила, що ці судна не можуть розглядатися виключно як звичайні комерційні об’єкти, оскільки вони відіграють важливу роль у фінансуванні російських воєнних дій. Про це повідомляє Financial Times.

    Як пише видання, на початку червня Москва подала до IMO офіційне звернення, у якому звинуватила Україну у нібито “терористичних атаках” на морське судноплавство. У документі йшлося про інцидент у березні, коли в Середземному морі було атаковано російський танкер Arctic Metagaz, що використовувався для перевезення зрідженого природного газу. Російська сторона заявила, що такі дії становлять загрозу міжнародній морській безпеці та порушують норми морського права, намагаючись представити ці інциденти як напад на цивільну інфраструктуру.

    Україна 26 червня направила до IMO власний офіційний лист у відповідь. У ньому віце-прем’єр-міністр Олексій Кулеба наголосив, що підхід Росії до трактування “тіньового флоту” як виключно комерційного є спрощеним і не відображає реальної ситуації. За його словами, йдеться про мережу суден, яка забезпечує критично важливі доходи російського бюджету, а отже прямо чи опосередковано сприяє продовженню війни проти України. У Києві підкреслюють, що такі танкери виконують не лише економічну, а й стратегічну функцію, дозволяючи Росії обходити санкції та зберігати експортні потоки енергоресурсів.

    Українська сторона фактично ставить під сумнів саму правову категоризацію цих суден як суто цивільних, аргументуючи це тим, що їхня діяльність інтегрована у військово-економічну систему держави-агресора. Таким чином, за логікою Києва, мова йде не просто про комерційне судноплавство, а про інфраструктуру, яка опосередковано підтримує воєнні можливості Російської Федерації.

    За даними, які наводяться в матеріалі, Україна у 2025 році здійснила атаки приблизно на десять суден, що належать або пов’язані з російським “тіньовим флотом”. Ці танкери здебільшого перебувають під санкціями та використовуються для транспортування російської нафти і газу через складні схеми реєстрації, зміни прапорів та залучення третіх юрисдикцій. Усі ці механізми, за оцінками експертів, створюють багаторівневу систему обходу санкцій, яка ускладнює контроль за реальними потоками енергоресурсів.

    Водночас українські джерела, на які посилається Financial Times, стверджують, що Росія сама значно активізувала удари по цивільному судноплавству в Чорному морі. З лютого 2022 року, за їхніми даними, було атаковано понад 200 торговельних суден, що належали різним країнам і працювали в міжнародній логістиці. Окремо у листі Кулеби до IMO зазначається, що серед постраждалих були, зокрема, турецьке вантажне судно MV Victress та німецьке судно Helga. Україна кваліфікує ці дії як грубе порушення міжнародного гуманітарного права та базових правил безпеки морського судноплавства.

    Паралельно у регіоні Чорного моря та Середземномор’я спостерігаються помітні зміни в логістиці російського “тіньового флоту”. За даними компанії морської розвідки Windward, після серії атак у березні російські танкери зі скрапленим газом перестали заходити до Середземного моря і почали використовувати значно довші маршрути. Зокрема, частина суден тепер обходить африканський континент через мис Доброї Надії, що суттєво збільшує тривалість рейсів і витрати на транспортування.

    На цьому тлі європейські країни також посилюють тиск на судна, які входять до так званого “тіньового флоту”. У червні Велика Британія затримала один із таких танкерів у Ла-Манші, а Франція повідомила про затримання подібного судна в Середземному морі. Дії цих країн спрямовані на посилення контролю над суднами, які використовують реєстрацію у третіх державах, таких як Панама, Барбадос або Камерун, що дозволяє обходити санкційні обмеження.

    За оцінками міжнародних експертів, глобальний “тіньовий флот”, який обслуговує інтереси Росії, Ірану та Венесуели, наразі налічує понад 1500 танкерів. Така масштабна мережа робить його одним із ключових інструментів обходу міжнародних санкційних режимів у сфері енергетичної торгівлі та суттєво ускладнює контроль за морськими перевезеннями.

    На цьому тлі також посилюється військово-технічна складова морського протистояння. Західні країни розглядають можливість розширення морських операцій і фінансування засобів контролю за підсанкційними суднами, а Україна паралельно розвиває власні безекіпажні морські системи. У військових структурах зазначають, що такі технології потенційно можуть бути використані для операцій проти суден “тіньового флоту” в Чорному морі, що свідчить про подальше загострення боротьби за контроль над морськими логістичними маршрутами та енергетичними потоками.

    У підсумку ситуація навколо “тіньового флоту” перетворюється на окремий напрям міжнародного протистояння, де поєднуються юридичні суперечки, санкційна політика, військові ризики та глобальна енергетична безпека, а питання статусу таких суден стає предметом дипломатичних суперечок на рівні міжнародних організацій.

  • США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США можуть частково пом’якшити санкції проти російської нафти

    США у майбутньому можуть знову тимчасово пом’якшити або навіть частково скасувати санкційні обмеження щодо російської нафти, яка транспортується морськими шляхами, зокрема танкерами. Такі можливі кроки не означатимуть повного перегляду санкційної політики, однак можуть стати інструментом ситуативного регулювання глобального енергетичного ринку.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на оцінки ринкової ситуації та політичні сигнали з Вашингтона.

    За даними видання, адміністрація президента США Дональда Трампа 16 травня ухвалила рішення не продовжувати дію ліцензії, яка раніше дозволяла низці країн-імпортерів тимчасово здійснювати закупівлю російської нафти, попри чинні санкційні обмеження. Це рішення стало черговим кроком у напрямку посилення економічного тиску на Російську Федерацію та скорочення її доходів від енергетичного експорту.

    Водночас Bloomberg наголошує, що така політика не є остаточною та може змінюватися залежно від низки факторів. Серед ключових причин потенційного перегляду обмежень називають, по-перше, активне лобіювання з боку окремих азійських союзників США, які залежать від стабільних постачань енергоносіїв і можуть виступати за більш гнучкий підхід до санкцій. По-друге, важливим фактором є ситуація на світовому нафтовому ринку: у разі різкого зростання цін, дефіциту пропозиції або енергетичної нестабільності Вашингтон може бути змушений тимчасово дозволити певні операції з російською нафтою, щоб уникнути глобальних економічних шоків.

    Таким чином, санкційна політика США щодо російського енергетичного сектору залишається інструментом, який може коригуватися залежно від геополітичної та економічної кон’юнктури. Попри загальний курс на обмеження доходів Москви від експорту енергоресурсів, у Вашингтоні зберігають можливість тактичних винятків у разі необхідності стабілізації ринку.

    Що передувало

    Ще 13 березня Міністерство фінансів США тимчасово пом’якшило частину нафтових санкцій проти Росії, дозволивши завершення операцій із вже відвантаженою сировиною. Це рішення фактично стало короткостроковим винятком із загального санкційного режиму та викликало дискусії щодо послідовності політики Вашингтона.

    Водночас президент України Володимир Зеленський наголошував, що будь-яке послаблення санкцій проти Росії є передчасним і небезпечним, адже воно може створити додаткові ресурси для продовження війни проти України.

    Згодом міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що Сполучені Штати не планують продовжувати винятки, які дозволяли закупівлю окремих сортів російської нафти. Проте вже через кілька днів американське Міністерство фінансів знову видало тимчасовий дозвіл, що продемонструвало зміну підходів у короткі строки.

    Наприкінці квітня Бессент також заявляв про намір США поступово «перекрити кисень» російському та іранському нафтовому експорту, підкреслюючи, що Вашингтон більше не має наміру робити поступки, які могли б стабілізувати доходи країн-агресорів.

  • Кремль отримує надприбутки: ціни на Urals зросли до максимуму з 2023 року

    Кремль отримує надприбутки: ціни на Urals зросли до максимуму з 2023 року

    Росія суттєво збільшує доходи від експорту нафти на тлі різкого зростання світових цін на енергоресурси, що створює для Кремля додаткові фінансові можливості, зокрема для наповнення бюджету та фінансування державних витрат, включно з військовими потребами.

    Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на ринкові та податкові дані.

    За інформацією видання, ціна на російську нафту марки Urals у травні піднялася до найвищого рівня з осені 2023 року. Середня вартість суміші, за даними російської податкової служби, сягнула приблизно 94,87 долара за барель. Це суттєве зростання порівняно з попередніми місяцями та свідчить про посилення глобального попиту на нафту на фоні скорочення пропозиції на ринку.

    Аналітики пов’язують різкий стрибок цін насамперед із загостренням ситуації на Близькому Сході, зокрема з перебоями у постачанні сировини з регіону Перської затоки. Напруженість у районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти, призвела до побоювань щодо стабільності поставок, що автоматично підштовхнуло ціни вгору.

    Унаслідок цього на світовому ринку посилився попит на альтернативні джерела постачання, серед яких опинилася і російська нафта. Це дозволило Росії продавати сировину за вигіднішими цінами та збільшувати валютні надходження.

    Згідно з оцінками, для податкових розрахунків вартість російської нафти в рублевому еквіваленті зросла приблизно на 18% у порівнянні з квітнем. Це безпосередньо вплинуло на доходи російського бюджету, які значною мірою залежать від експорту енергоресурсів.

    Окремо зазначається, що податкові надходження від нафти в перерахунку на рублі зросли приблизно на 60% у річному вимірі. Це дало можливість російському уряду активніше поповнювати резервні фонди та уникати скорочення державних витрат, попри економічний тиск з боку санкцій та війни проти України.

    Водночас аналітики звертають увагу, що позитивний ефект від високих цін на нафту частково компенсується зміцненням російського рубля. Національна валюта РФ наразі перебуває на найсильніших позиціях щодо долара з початку 2023 року, що зменшує рублеву виручку від експорту, оскільки продаж нафти здійснюється переважно у валюті.

    Ще одним фактором, який впливає на чистий дохід російського бюджету, є система внутрішніх субсидій для паливного ринку. Щоб стримувати зростання цін усередині країни, уряд РФ змушений компенсувати нафтопереробним компаніям різницю між світовими та внутрішніми цінами.

    На тлі глобального подорожчання пального ці витрати також зросли. За даними Bloomberg, лише у квітні обсяг таких компенсацій досяг майже 5 мільярдів доларів, що є одним із найвищих показників за останні два роки.

    У підсумку, попри зростання доходів від експорту, фінансовий баланс російського енергетичного сектору залишається залежним від поєднання кількох факторів: світових цін на нафту, курсу рубля та внутрішніх бюджетних витрат.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація на нафтовому ринку залишається нестабільною, оскільки вона значною мірою залежить від геополітичних ризиків у ключових регіонах видобутку та транспортування енергоресурсів. У разі подальшої ескалації конфліктів можливі нові коливання цін, що безпосередньо впливатиме як на світову економіку, так і на доходи країн-експортерів, включно з Росією.

  • НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    Національний банк України у своєму інфляційному звіті за квітень 2026 року детально змоделював можливі економічні наслідки розвитку війни на Близькому Сході, зокрема навколо Ірану, та її вплив на українську економіку. Регулятор підкреслює, що через високу невизначеність на глобальних енергетичних ринках цей фактор уже розглядається як один із ключових зовнішніх ризиків для макроекономічної стабільності України.

    У звіті НБУ проаналізовано два базові сценарії розвитку подій. Перший, базовий, передбачає поступове зниження геополітичної напруги з кінця другого кварталу 2026 року. У такому випадку світові ціни на нафту марки Brent можуть знизитися до близько 80 доларів за барель наприкінці року. Це, за оцінками Нацбанку, створило б умови для часткового зменшення інфляційного тиску в Україні та стабілізації внутрішнього ринку пального.

    Другий, альтернативний сценарій є значно більш ризиковим і передбачає затяжну ескалацію конфлікту в регіоні. У такому разі ціна на нафту може утримуватися на рівні не нижче 100 доларів за барель до кінця 2026 року. Це означатиме тривалий період високих енергетичних витрат у світовій економіці, що безпосередньо впливатиме і на Україну.

    У НБУ наголошують, що вплив світових цін на нафту на українську економіку є швидким і прямим через високу залежність країни від імпортного пального. Будь-яке зростання вартості нафти автоматично призводить до підвищення цін на бензин, дизель та інші енергоресурси, що, своєю чергою, впливає на всі сектори економіки.

    Особливу увагу регулятор приділяє так званим вторинним ефектам. Зростання вартості пального та логістики поступово закладається у собівартість товарів і послуг. Це означає, що навіть після стабілізації світових цін інфляційний тиск може зберігатися за рахунок накопиченого ефекту підвищених витрат бізнесу.

    Окремо у звіті розглядається вплив на валовий внутрішній продукт. Зростання цін на енергоносії, за оцінками НБУ, пригнічує економічну активність, особливо в енергоємних та транспортно залежних галузях. Підприємства стикаються зі зростанням витрат, що зменшує їхню прибутковість і змушує скорочувати обсяги виробництва або оптимізувати витрати, включно з персоналом і інвестиціями.

    У результаті це створює додаткові бар’єри для економічного відновлення України, яке і так відбувається в умовах війни та значних структурних обмежень.

    Не менш важливим є вплив на зовнішню торгівлю. Подорожчання нафти, природного газу та добрив збільшує витрати України на імпорт критичних енергоресурсів, необхідних як для цивільної економіки, так і для оборонного сектору. Це створює додатковий тиск на платіжний баланс.

    Водночас частина негативного ефекту може бути частково компенсована за рахунок експорту. У НБУ відзначають, що зростання світових цін на продовольство та металургійну продукцію може підтримати українських експортерів. Окремо згадується потенційне збільшення попиту на українські оборонні технології, що формує нові можливості для окремих секторів економіки.

    У звіті також підкреслюється, що глобальні геополітичні зміни можуть одночасно створювати як ризики, так і нові можливості для України. Перерозподіл уваги ключових міжнародних партнерів може впливати на обсяги допомоги та інвестицій, тоді як високі ціни на енергоносії збільшують доходи країн-експортерів нафти, що посилює їхню фінансову спроможність, але не усуває внутрішніх економічних проблем у довгостроковій перспективі.

    На цьому фоні НБУ нагадує, що інфляційний тиск в Україні вже залишається підвищеним. За даними регулятора, у квітні 2026 року споживчі ціни зросли на 1,4% у місячному вимірі та на 8,6% у річному, що є максимальним показником цього року.

    Таким чином, Національний банк підкреслює, що зовнішні шоки, пов’язані з конфліктами на Близькому Сході, залишаються одним із ключових факторів ризику для української економіки у 2026 році. Особливо це стосується інфляції, вартості енергоносіїв та темпів економічного відновлення в умовах війни.

  • Енергетика під загрозою: Індія терміново виводить танкери з Перської затоки через ризики в Ормузькій протоці

    Енергетика під загрозою: Індія терміново виводить танкери з Перської затоки через ризики в Ормузькій протоці

    Індія, один із найбільших імпортерів енергоресурсів у світі, опинилася перед серйозним викликом через загострення безпекової ситуації на Близькому Сході. На тлі війни в регіоні та нестабільності в Ормузькій протоці країна змушена терміново переглядати логістику постачання газу та нафти, а також вживати заходів для захисту своїх танкерів. Про це повідомляє Bloomberg, індійські енергетичні компанії активізували дії з виведення суден із небезпечної зони, побоюючись зриву поставок.

    Ключовим епізодом стало проходження газового танкера Sarv Shakti, який перевозить близько 45 тисяч тонн зрідженого природного газу. Судно, що ходить під прапором Маршаллових Островів, здійснило складний маршрут поблизу іранських островів Ларак і Кешм, після чого продовжило рух у напрямку Індії. За інформацією транспортних документів, отримувачем вантажу є державна компанія Indian Oil Corporation — один із ключових гравців енергетичного сектору країни.

    Цей рейс став одним із небагатьох прикладів успішного проходження великих танкерів через Ормузьку протоку після її часткового відкриття у квітні. Нагадаємо, що раніше Іран фактично обмежив рух суден у цій стратегічній артерії через загострення конфлікту, що одразу вплинуло на світові енергетичні ринки.

    Ормузька протока має критичне значення для глобальної економіки: через неї проходить близько 20% світових поставок нафти та значна частина зрідженого газу. Будь-які перебої в її роботі автоматично призводять до зростання цін на енергоносії та створюють ризики для енергетичної безпеки багатьох країн, включно з Індією.

    У відповідь на нові виклики індійська влада запровадила низку екстрених заходів. Зокрема, портам доручено надавати пріоритет танкерам із газом, щоб скоротити час їхнього перебування в небезпечних водах. Крім того, судновласники почали використовувати додаткові заходи безпеки — зокрема передавати інформацію про національність екіпажу, що може слугувати певним стримувальним фактором у зоні підвищеного ризику.

    За попередніми даними, Індії вже вдалося провести через протоку щонайменше вісім танкерів зі зрідженим газом. Це стало можливим завдяки дипломатичним контактам із Тегераном та координації на рівні енергетичних компаній. Водночас ситуація залишається нестабільною: окремі судна змушені змінювати маршрути або затримуватися в очікуванні безпечного проходу.

    Ще одним прикладом став танкер Desh Garima, який також зміг перетнути протоку, попри складні умови. Однак такі випадки швидше виняток, ніж правило. Багато суден продовжують перебувати в зоні ризику або шукають альтернативні маршрути, що суттєво збільшує витрати на логістику.

    Проблема має і внутрішній вимір для Індії. Через перебої з постачанням зрідженого газу країна вже стикається з дефіцитом енергоресурсів, що впливає на побутове споживання та промисловість. Влада змушена шукати баланс між забезпеченням енергетичної стабільності та мінімізацією ризиків для судноплавства.

    Окрему увагу приділяють нарощуванню внутрішнього видобутку газу та диверсифікації джерел постачання. Однак ці заходи не можуть швидко компенсувати залежність від імпорту, особливо в умовах глобальної нестабільності.

    Ситуація в Перській затоці також впливає на ширший геополітичний контекст. Конфлікт у регіоні, зокрема напруження між Іраном та західними країнами, створює додаткові ризики для міжнародної торгівлі. Зростає вартість страхування суден, підвищуються транспортні витрати, а також посилюється невизначеність на ринку енергоносіїв.

    Аналітики зазначають, що навіть часткове порушення судноплавства в Ормузькій протоці може мати довготривалі наслідки для світової економіки. Для Індії це означає не лише енергетичні ризики, а й потенційний вплив на економічне зростання, адже стабільні поставки енергії є критично важливими для її розвитку.

    Попри складну ситуацію, Індія продовжує активно працювати над забезпеченням безпеки своїх енергетичних маршрутів. Дипломатичні контакти, координація з партнерами та оперативні рішення в логістиці дозволяють країні поки що уникати критичних перебоїв.

    Водночас експерти попереджають: якщо конфлікт у регіоні затягнеться або загостриться, це може призвести до серйозніших наслідків — як для Індії, так і для глобального енергетичного ринку. Ормузька протока залишається одним із найвразливіших вузлів світової економіки, і будь-яка ескалація навколо неї миттєво відгукується далеко за межами Близького Сходу.

    Нинішні дії Індії — це не лише реакція на поточну кризу, а й сигнал про глибші проблеми глобальної енергетичної безпеки. У світі, де ключові маршрути можуть бути заблоковані в будь-який момент, країни змушені адаптуватися до нової реальності, в якій ризики стають нормою.

  • ЄС забороняє імпорт газового конденсату з РФ

    ЄС забороняє імпорт газового конденсату з РФ

    Європейський Союз ухвалив 20-й пакет санкцій проти Російської Федерації, який передбачає подальше системне обмеження енергетичних доходів Кремля та фактичне перекриття ще одного важливого каналу валютних надходжень — імпорту газового конденсату з російських СПГ-проєктів, зокрема «Ямал СПГ». Нові обмеження почнуть діяти з 1 січня 2027 року, що дає країнам ЄС перехідний період для адаптації енергетичних ринків.

    Як повідомляють європейські медіа, зокрема Reuters, рішення є частиною довгострокової стратегії Брюсселя щодо повної відмови від російських енергоносіїв, яка була суттєво прискорена після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році.

    Йдеться про заборону імпорту газового конденсату з проєктів «Ямал СПГ» та «Арктик СПГ-2». Цей продукт є побічною фракцією виробництва скрапленого природного газу і використовується у нафтохімічній промисловості, а також для виробництва моторного пального та інших енергетичних продуктів. До цього часу поставки цього ресурсу дозволяли Росії отримувати стабільні доходи навіть попри санкційні обмеження в інших секторах енергетики.

    За оцінками аналітичних джерел, у попередні роки Росія експортувала значні обсяги газового конденсату до країн ЄС, зокрема до Нідерландів, де цей продукт використовувався як сировина для переробки в європейських нафтопереробних та хімічних потужностях. Лише у 2024 році обсяги постачання залишалися на рівні понад мільйон тонн, що забезпечувало Кремлю мільярдні доходи в євроеквіваленті.

    Новий пакет санкцій передбачає, що з 2027 року цей напрямок торгівлі буде повністю закритий для російських компаній. У ЄС наголошують, що це рішення є логічним продовженням політики зменшення залежності від російських енергоносіїв, яка почалася ще у 2022 році з заборони імпорту російського вугілля та поступового обмеження постачання нафти і нафтопродуктів.

    Окремо у Брюсселі підкреслюють, що енергетична політика ЄС за останні роки зазнала кардинальних змін. Якщо до війни Росія забезпечувала значну частку енергетичного імпорту Європи, то нині частка російських енергоносіїв у структурі імпорту ЄС зведена до мінімальних рівнів. Зокрема, Євросоюз уже запровадив ембарго на російську нафту, вугілля та низку нафтопродуктів, а також обмежив цінову політику на морські поставки нафти.

    Новий санкційний пакет також розширює обмеження в інших сферах енергетики. Під санкції потрапили окремі російські нафтопереробні заводи, а також компанії, які беруть участь у видобутку та транспортуванні енергоресурсів. Окрему увагу приділено логістичним схемам обходу санкцій — ЄС продовжує тиск на так званий «тіньовий флот», який використовується для прихованого транспортування російської нафти та СПГ.

    До санкційного списку також додано ще десятки суден, які, за даними європейських структур, використовувалися для обходу обмежень на експорт російських енергоносіїв. Окрім цього, посилюються правила щодо технічного обслуговування танкерів і криголамів, що працюють у схемах постачання російського СПГ.

    У межах довгострокової стратегії REPowerEU Європейський Союз також продовжує курс на повну відмову від російського газу. Згідно з чинними планами, вже з 2026 року почнуть діяти додаткові обмеження на довгострокові контракти, а до кінця 2027 року ЄС планує повністю припинити імпорт як трубопровідного газу, так і СПГ з Росії.

    Європейські посадовці пояснюють, що така політика спрямована не лише на скорочення доходів Кремля, а й на підвищення енергетичної безпеки самого Євросоюзу. У Брюсселі підкреслюють, що досвід останніх років показав критичну вразливість залежності від одного постачальника енергоресурсів.

    У Росії вже відреагували на нові санкції, заявивши, що вони можуть мати негативні наслідки не лише для російської економіки, а й для світових енергетичних ринків. Водночас у Москві пригрозили відповідними заходами у відповідь на дії ЄС, не уточнюючи їхнього характеру.

    Експерти зазначають, що поступове розширення санкцій у енергетичному секторі створює для Росії довгостроковий тиск на бюджет, оскільки саме експорт енергоносіїв залишається одним із ключових джерел валютних надходжень. У перспективі це може призвести до подальшого скорочення доходів державного бюджету РФ та ускладнення фінансування військових витрат.

    Таким чином, 20-й пакет санкцій ЄС є черговим етапом системної політики економічного обмеження Росії, спрямованої на поступове витіснення її з ключових енергетичних ринків Європи та зменшення фінансових ресурсів для продовження війни проти України.

  • Гривня під тиском: чому дорожчають долар і євро та чого чекати від курсу до кінця 2026 року

    Гривня під тиском: чому дорожчають долар і євро та чого чекати від курсу до кінця 2026 року

    Після кількох тижнів коливань українська гривня частково відіграла втрати, однак іноземні валюти залишаються на високих рівнях. Євро у квітні перевищував позначку 52 гривні, а долар піднімався вище 44 гривень, що стало одним із найвищих значень за останній період. Попри незначне зниження наприкінці місяця, ринок залишається напруженим, а очікування — обережними.

    Фахівці пояснюють ситуацію одразу кількома факторами. Частина експертів вважає, що різкого обвалу гривні не відбулося, а йдеться радше про контрольовані коливання. Зокрема, Сергій Фурса наголошує, що зміни курсу в межах кількох відсотків є природною реакцією ринку і не потребують пошуку глибоких причин.

    Втім, інші економісти вказують на більш комплексну картину. За словами Олександр Паращій, на валютний ринок вплинули геополітичні ризики, зокрема напруження на Близькому Сході та зростання світових цін на енергоносії. Україна значною мірою залежить від імпорту енергоресурсів, тому подорожчання нафти і газу автоматично підсилює попит на валюту.

    Додатковим чинником стала невизначеність щодо міжнародного фінансування. Йдеться про масштабний пакет допомоги від Європейського Союзу, який певний час перебував під питанням. Будь-які сумніви щодо стабільності зовнішнього фінансування одразу впливають на настрої інвесторів і валютний ринок.

    Коли ситуація з фінансовою підтримкою частково прояснилася, гривня змогла трохи зміцнитися. Це вкотре підтверджує, що курс національної валюти в умовах війни тісно пов’язаний із міжнародною допомогою та загальною довірою до економіки.

    Що стосується найближчих перспектив, експерти очікують відносної стабілізації. За оцінками Андрій Забловський, курс долара найближчим часом коливатиметься в межах приблизно 43,8–44,3 гривні. Водночас ситуація з євро залишається менш передбачуваною, оскільки його курс залежить не лише від внутрішніх факторів, а й від співвідношення до долара на світових ринках.

    До кінця 2026 року більшість прогнозів сходяться в одному: гривня, ймовірно, продовжить повільну девальвацію. Оптимістичний сценарій передбачає курс долара на рівні до 45 гривень, тоді як більш стримані оцінки допускають підвищення до 45–45,5 гривні. Це означає, що різких стрибків поки не очікується, але поступове ослаблення національної валюти залишається базовим сценарієм.

    Курс євро залежатиме від глобальної економічної ситуації. Якщо європейська валюта зміцнюватиметься відносно долара, в Україні це може призвести до зростання курсу понад 53 гривні. У разі зворотної динаміки євро може опуститися до рівня близько 50 гривень.

    Важливим фактором і надалі залишатиметься геополітика. Будь-яке загострення на міжнародній арені, зміни цін на енергоносії або коливання фінансової допомоги Україні можуть швидко змінити ситуацію на валютному ринку. Саме тому експерти радять розглядати поточні прогнози як умовні, а не гарантовані.

    Гривня наразі перебуває у стані контрольованої нестабільності. Ринок реагує як на внутрішні економічні процеси, так і на глобальні події. До кінця року ключовим трендом, імовірно, залишиться помірна девальвація без різких обвалів, якщо не виникнуть нові сильні зовнішні шоки.

  • США перехопили танкер Tifani з іранською нафтою

    США перехопили танкер Tifani з іранською нафтою

    США провели морську операцію з перехоплення підсанкційного танкера Tifani, який, за даними американської сторони, перевозив іранську нафту та намагався обходити міжнародні обмеження. Інцидент стався у зоні відповідальності Індо-Тихоокеанського командування США та пройшов без інцидентів.

    Про операцію повідомило Міністерство оборони США через офіційну сторінку в соцмережі X, наголосивши, що Вашингтон продовжує політику жорсткого морського контролю для протидії незаконним схемам транспортування енергоресурсів, які, за оцінками США, можуть використовуватися для підтримки Ірану в умовах санкційного тиску.

    У Пентагоні заявили, що Сполучені Штати й надалі будуть здійснювати глобальні заходи морського моніторингу та перехоплення суден, які порушують санкційні режими. У відомстві підкреслили, що міжнародні води не можуть використовуватися як «притулок» для суден, які перебувають під обмеженнями.

    Під час операції американські сили застосували процедуру right-of-visit та здійснили maritime interdiction and boarding — тобто зупинили судно, провели перевірку та піднялися на борт танкера для контролю його діяльності. У Міністерстві оборони США зазначили, що всі дії були проведені без застосування сили та не призвели до жодних інцидентів.

    Йдеться про танкер M/T Tifani, який, за даними американських структур, перебував під санкціями та діяв без чіткої державної приналежності. У деяких повідомленнях зазначається, що судно могло ходити під прапором Ботсвани, однак у США його класифікують як таке, що порушує санкційні обмеження. Раніше, 30 липня 2025 року, Сполучені Штати вже запровадили санкції проти цього танкера через підозри у перевезенні іранської нафти.

    Операція відбулася в межах зони відповідальності Індо-Тихоокеанське командування США, яке координує військову присутність США у великому стратегічному регіоні, що охоплює значну частину Світового океану. Саме цей регіон останніми роками залишається одним із ключових у контексті глобальної безпеки та контролю морських торговельних маршрутів.

    У Міністерство оборони США наголошують, що подібні дії є частиною ширшої кампанії зі стримування незаконної торгівлі нафтою та фінансових потоків, які можуть підтримувати держави, що перебувають під санкціями. Вашингтон підкреслює, що надалі планує посилювати контроль за морськими перевезеннями, аби унеможливити використання міжнародних вод для обходу обмежень.

    Операція з перехоплення Tifani стала черговим прикладом активізації США у сфері морського правозастосування та санкційного контролю, який дедалі частіше виходить за межі суто економічних заходів і переходить у площину оперативних дій у відкритому морі.