Позначка: Епіцентр

  • Гереги намагаються захистити «Епіцентр» від російських ударів через зв’язки з РФ

    Гереги намагаються захистити «Епіцентр» від російських ударів через зв’язки з РФ

    Російські ракети в ніч на 5 серпня 2026 року повністю знищили ключовий логістичний центр «Епіцентру» на вулиці Віскозній у Києві та складський комплекс у Калинівці. Пряме влучання вивело з ладу всі печі заводу Epicentr Ceramic Corporation. Один співробітник загинув, троє поранені. Компанія була змушена зупинити виробництво керамічної плитки та переносити потужності за кордон. За даними самої мережі, з початку повномасштабного вторгнення повністю зруйновано вже десять торгових центрів, прямі збитки перевищили мільярд доларів. Ще 13 об’єктів отримали пошкодження, один гіпермаркет залишається на окупованій території.

    Ці удари лягають на бізнес, який протягом усієї війни демонстрував стійкість і водночас залишався об’єктом пильної уваги. «Епіцентр К» — найбільша в Україні мережа будівельних гіпермаркетів, яку контролюють подружжя Олександр і Галина Гереги. Їхні активи включають не лише роздріб, а й агрохолдинг, виробництво плитки, логістику. В умовах війни компанія продовжувала працювати, перебудовуючи ланцюги постачання та заявляючи про відсутність масового дефіциту.

    Історія відносин бізнесу Герег з окупованими територіями давно виходить за рамки стандартних військових втрат. Після 2014 року магазини мережі в Криму та на частині Донбасу продовжували функціонувати під новими вивісками — «Новацентр» і «Галактика». Журналістські розслідування фіксували, що колишній регіональний менеджер Геннадій Гальчук, який став депутатом від «Єдиної Росії», ще кілька років отримував виплати від українських структур Герег. Самі власники послідовно стверджували, що контроль над об’єктами було втрачено, управління перейшло до місцевих керівників, які співпрацювали з окупаційною владою.

    Державне бюро розслідувань у 2025 році закрило кримінальне провадження з цього приводу, не знайшовши достатніх доказів. Олександр Герега з 2012 року займає місце у Верховній Раді. Він починав у фракції Партії регіонів, залишив її у лютому 2014-го, потім створив партію «За конкретні справи» і увійшов до депутатської групи «За майбутнє». Галина Герега раніше обіймала посаду секретаря Київської міської ради. Їхня політична вага завжди спиралася на регіональний вплив у Хмельницькій області та значні фінансові ресурси.

    Саме на цьому тлі з’являється інформація, яку поки неможливо підтвердити відкритими джерелами. За даними джерела нашої редакції, Гереги через наявні зв’язки намагаються вийти на домовленості з російською стороною, щоб захистити решту магазинів і складів від подальших ударів. Що саме може бути запропоновано взамін, джерело не знає. За його версією, йдеться про фінансування «Партії миру» на можливих майбутніх виборах.

    «Партія миру» як політичний ярлик в українському контексті існує давно. Під цією назвою або близькими формулюваннями в різні роки виступали сили, пов’язані з колишнім Опозиційним блоком, фігурами на кшталт Вадима Новинського чи Олександра Вілкула. Останніми місяцями на тлі обговорення можливих переговорів і втоми суспільства тема «миру будь-якою ціною» знову активізувалася в політичному полі, хоча конкретні структури з такою назвою залишаються маргінальними або законсервованими.

    Жодних офіційних підтверджень переговорів Герег із російською стороною немає. Компанія публічно реагує на удари заявами про втрати та перебудову логістики. Власники не коментували подібні версії. Українські правоохоронці та спеціальні служби досі не заявляли про наявність розслідувань із цього приводу.

    Ситуація навколо «Епіцентру» відображає ширший процес. Великий український бізнес, що зберіг значні активи, опиняється в зоні, де військові ризики, політичні розрахунки та можливі неформальні канали перетинаються. Втрати інфраструктури вже обчислюються мільярдами. Питання про те, наскільки далеко окремі власники готові йти заради збереження того, що залишилося, поки залишається без публічної відповіді.

  • Росія знищила ключові логістичні центри “Епіцентру”

    Росія знищила ключові логістичні центри “Епіцентру”

    У ніч на 5 серпня російські війська завдали ракетних ударів по виробничих і логістичних об’єктах компанії “Епіцентр”. Внаслідок атаки загинув співробітник підприємства, ще троє людей отримали поранення, а одне з найбільших в Україні виробництв керамічної плитки фактично повністю знищене.

    Про це повідомили у компанії “Епіцентр”.

    За інформацією компанії, російські ракети одночасно вразили два ключові логістичні комплекси. У Києві, на вулиці Віскозній, повністю згорів один із логістичних центрів “Епіцентру”.

    Ще один удар припав на логістично-виробничий комплекс у Калинівці Київської області. Там прямими ракетними влучаннями були повністю знищені два великі складські комплекси.

    Окремою ракетою російські війська влучили у виробничий майданчик заводу Epicentr Ceramic Corporation. Внаслідок вибуху були зруйновані всі виробничі печі, через що підприємство більше не може продовжувати роботу.

    Найтрагічнішим наслідком атаки стала загибель працівника компанії у Калинівці. Ще троє його колег дістали поранення та перебувають у лікарні.

    Крім того, біля логістичного комплексу повністю знищено парковку для працівників — вогонь знищив 20 приватних автомобілів.

    “Загинув наш співробітник — молодий хлопець, у якого попереду було ціле життя”, — зазначили в компанії.

    Після атаки “Епіцентр” ухвалив рішення тимчасово зупинити виробництво на заводі Epicentr Ceramic Corporation. Щоб уникнути дефіциту продукції на ринку, компанія планує частково перенести виробництво на два свої підприємства за кордоном. Паралельно триватиме підготовка до запуску виробництва ще на одному заводі в Україні.

    За попередніми оцінками, відновлення повністю зруйнованого виробництва триватиме щонайменше півтора року, однак найімовірніше цей процес займе близько двох років.

    У компанії наголосили, що масштаби збитків поки що неможливо остаточно оцінити. Водночас підкреслюють, що йдеться не лише про втрати бізнесу, а й про цілеспрямований удар по українському виробництву, логістиці, робочих місцях і можливостях країни відновлювати економіку.

    Нагадаємо, у ніч на 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Київ і Київську область із застосуванням балістичних ракет та ударних безпілотників. У столиці загинула одна людина, ще 26 отримали поранення. У Київській області жертвами обстрілів стали 14 людей, ще 22 були травмовані. Найбільше постраждали Броварський, Бучанський та Фастівський райони, де російські удари були спрямовані по складах, логістичних і виробничих об’єктах.

  • Російські дрони перетворили великий ТЦ на згарище: що відомо про ранковий удар по Кривому Рогу

    Російські дрони перетворили великий ТЦ на згарище: що відомо про ранковий удар по Кривому Рогу

    Російські війська вранці у неділю, 26 липня, атакували Кривий Ріг у Дніпропетровській області безпілотниками. Один із дронів влучив у великий торговельний центр, після чого будівлю охопила масштабна пожежа. Над місцем удару здійнявся густий стовп чорного диму, який було видно з різних районів міста.

    Про атаку повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його словами, внаслідок російського удару у торговельному центрі виникла пожежа. Спочатку інформація про можливих загиблих або поранених уточнювалася, адже на місці тривали аварійно-рятувальні роботи.

    Повітряну тривогу у Кривому Розі оголосили близько 05:01. Повітряні сили Збройних сил України попереджали мешканців про рух реактивних безпілотників у напрямку міста. Приблизно о 05:54 жителі кількох районів почули потужний вибух, після якого у районі влучання з’явився великий стовп диму.

    Реактивні дрони відрізняються від звичайних ударних безпілотників вищою швидкістю польоту. Через це час між оголошенням загрози та можливим ударом може бути значно коротшим, а в сил протиповітряної оборони та цивільного населення залишається менше часу для реагування. Водночас офіційні органи станом на момент публікації не уточнювали конкретну модель безпілотника, який влучив у торговельний центр.

    Голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул згодом повідомив, що рятувальникам вдалося локалізувати пожежу. Після цього тривало остаточне гасіння осередків вогню та розбір пошкоджених конструкцій. Для забезпечення безперебійної роботи пожежників міський водоканал та інші комунальні підприємства організували підвезення води.

    За попередньою інформацією міської влади, внаслідок удару люди не постраждали. Вілкул наголосив, що станом на час його повідомлення даних про загиблих або поранених не було. Водночас остаточні висновки щодо наслідків атаки можуть бути зроблені лише після завершення обстеження всієї території та розбору конструкцій.

    Офіційно обласна та міська влада назвали пошкоджений об’єкт торговельним центром, не зазначаючи його комерційної назви. Водночас місцеві медіа і Telegram-канали повідомили, що під удар потрапив будівельний гіпермаркет «Епіцентр». Цю інформацію також поширила низка українських видань, однак вона спочатку базувалася саме на повідомленнях місцевих ресурсів.

    За даними «Новинарні», криворізький «Епіцентр» працював у місті з грудня 2007 року та забезпечував роботою близько 400 людей. Видання також зазначило, що це був єдиний будівельний гіпермаркет цієї мережі у Кривому Розі.

    На оприлюднених у місцевих пабліках кадрах видно, що вогонь охопив значну частину будівлі. Над торговельним центром підіймалися густі клуби чорного диму, а полум’я виривалося з покрівлі та внутрішніх приміщень. Масштаб пожежі ускладнював роботу рятувальників, оскільки у великих торговельних комплексах може зберігатися значна кількість легкозаймистих матеріалів, зокрема деревини, пластмас, лакофарбової продукції, текстилю та товарів для ремонту.

    Точну площу займання, ступінь руйнування будівлі та суму збитків офіційні служби на момент перших повідомлень не називали. Також не було підтверджено, чи перебували працівники або відвідувачі всередині торговельного центру безпосередньо під час удару.

    Ймовірно, ранній час атаки допоміг уникнути великої кількості жертв, оскільки торговельний центр ще не працював у звичайному денному режимі. Проте це є висновком із часу удару, а не офіційно встановленою причиною відсутності постраждалих.

    Атака на Кривий Ріг стала частиною масштабного російського повітряного нападу на Україну в ніч проти 26 липня. Тієї ночі російські війська застосували балістичні ракети, керовану авіаційну ракету та 136 ударних і імітаційних безпілотників. Вибухи та пошкодження фіксували у різних регіонах країни, зокрема у Києві та Харкові.

    У самому Кривому Розі це не перший удар по цивільних і комерційних об’єктах протягом липня. Раніше російський безпілотник влучив у приміщення логістичної компанії, де також спалахнула масштабна пожежа. Тоді вогонь пошкодив будівлю та транспорт підприємства, однак поширення пожежі на сусідні об’єкти вдалося зупинити.

    Крім того, російські війська неодноразово атакували промислові підприємства, житлову забудову та об’єкти критичної інфраструктури Кривого Рогу. Через регулярні удари місто змушене постійно залучати значні сили рятувальників, медиків, поліції та комунальних служб до ліквідації наслідків обстрілів.

    Неспокійною минула доба і в інших районах Дніпропетровської області. За даними обласної влади, російська армія майже 20 разів атакувала три райони регіону артилерією та безпілотниками. У Павлограді постраждав 66-річний чоловік, який лікуватиметься амбулаторно. У Нікопольському районі під ударами перебували Нікополь, Марганецька та Покровська громади, де серед пошкоджених об’єктів був універмаг.

    Правоохоронці та профільні служби мають задокументувати наслідки удару по торговельному центру як чергової російської атаки на цивільну інфраструктуру. Після завершення гасіння рятувальники повинні перевірити приміщення, обстежити пошкоджені конструкції та встановити, чи немає під завалами людей.

    Мешканців Кривого Рогу закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, особливо після повідомлень про рух реактивних безпілотників. Через високу швидкість таких цілей між попередженням та вибухом може пройти зовсім небагато часу. Під час тривоги необхідно негайно прямувати до найближчого укриття та залишатися там до офіційного повідомлення про відбій.

    Станом на останнє офіційне оновлення пожежу у торговельному центрі локалізували, її гасіння продовжувалося. Попередньо, обійшлося без постраждалих. Остаточні масштаби руйнувань та матеріальних збитків встановлюють відповідні служби.

  • ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    Уже третій тиждень великі київські гіпермаркети живуть у відносному спокої. Патрулі Територіальних центрів комплектування (ТЦК) практично перестали з’являтися на парковках «Епіцентру», «Метро» та «Ашану». Систематичні перевірки документів і пов’язані з ними ризики вручення повісток, які ще в травні були звичною частиною шопінгу біля цих торговельних об’єктів, фактично зійшли нанівець. Ці зміни стали помітними у червні й різко контрастують із ситуацією, яка спостерігалася в травні.

    За інформацією джерел, близьких до ритейлерів, і розповідями співробітників магазинів, у травні патрулі приїжджали на парковки кілька разів на тиждень, особливо активно у вихідні та у вечірні години. Чоловіки призовного віку намагалися не виходити з автомобілів, а деякі сім’ї взагалі відмовлялися від поїздок за великими покупками.

    За оцінками представників роздрібної торгівлі, це призводило до помітного зниження трафіку та виручки, особливо в ключових категоріях.

    Громадська реакція та протести червня

    Середина червня 2026 року в Києві запам’яталася масовими протестами на Троєщині (Деснянський район). Після спроби затримання чоловіка місцеві жителі вийшли на вулиці, перекрили рух, сталися сутички з поліцією та ТЦК. Поліція офіційно пояснила інцидент порушенням ПДР, але в соцмережах і ЗМІ його пов’язували саме з мобілізаційними діями.

    Опитування показують зростання невдоволення: за даними Rating Group на початок червня 2026 року, понад 53% українців повністю не схвалюють дії місцевих ТЦК. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше. У Києві та інших великих містах напруга особливо висока.

    У цьому контексті призупинення перевірок на парковках великих ритейлерів виглядає як спроба влади знизити градус напруги хоча б у найчутливіших точках. Гіпермаркети є місцями масового скупчення людей. Будь-який конфлікт там має високий ризик ескалації та широкого висвітлення.

    Вплив великого бізнесу на державну політику

    За інформацією з ділових кіл, вказівка зменшити активність патрулів на цих об’єктах надійшла з Офісу президента. Реальні переговори, найімовірніше, вели представники торговельних мереж та галузевих асоціацій. Хто саме виступив ключовим посередником — залишається невідомим. Свою роль відіграли як економічні аргументи (великі ритейлери — значні платники податків і роботодавці), так і побоювання соціального резонансу.

    Ця історія відображає фундаментальний конфлікт, з яким стикається Україна: необхідність поповнювати лави армії при одночасному збереженні працюючої економіки. Великий ритейл забезпечує не лише податкові надходження, а й стабільність тилу. Повна паралізація споживчої активності вдарила б по всьому ланцюгу, від постачальників і виробників до державного бюджету.

    Такі негласні домовленості підкреслюють важливість особистих зв’язків і лобістських можливостей. Малий та середній бізнес такого захисту, як правило, позбавлений, що викликає додаткове роздратування в суспільстві.

    Прецеденти коригування мобілізаційних заходів

    Такі негласні домовленості вже траплялися й раніше. У західних областях патрулі ТЦК помітно знижували тиск на працівників агросектору під час посівної та збиральної кампаній, щоб не зірвати збір урожаю. В Одесі та Львові після скарг бізнесу обмежували перевірки біля окремих великих торговельних об’єктів. В ІТ-сфері та на стратегічних виробництвах давно діють різні форми захисту співробітників.

    Прямих офіційних підтверджень саме цього випадку з гіпермаркетами в Києві поки немає. Однак колишні співробітники ТЦК в інтерв’ю (зокрема, одеські кейси) неодноразово розповідали, що активність патрулів і плани з мобілізації часто коригуються залежно від сигналів зверху, економічної ситуації та соціального резонансу. Аналогічні приклади впливу вищого керівництва на роботу ТЦК уже фіксувалися в публічному просторі.

    Управління в умовах воєнної реальності

    Цей епізод підкреслює, що в нинішніх умовах ефективна мобілізація вже не може бути лише справою ТЦК. Вона потребує більш тонкого налаштування з урахуванням галузевих особливостей, соціального клімату та довгострокових економічних наслідків. Інакше кожен новий виток напруги лише посилюватиме недовіру та відтік людей із публічного простору.

    Поки офіційної реакції влади немає, а перемир’я тримається на взаємному розумінні. Але його стійкість напряму залежить від того, чи вдасться знайти більш системні рішення, від цифровізації обліку до прозорих механізмів бронювання та ротації. Без цього будь-які локальні домовленості залишаться лише тимчасовою латкою на глибокій тріщині.

    Перемога у війні визначатиметься не лише на фронті, а й у тилу, там, де люди продовжують працювати, витрачати гроші та вірити, що держава здатна враховувати не тільки військові, а й людські реалії.

     

  • Патрулі ТЦК отримали наказ припинити перевірку документів на парковках “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан” у столиці

    Патрулі ТЦК отримали наказ припинити перевірку документів на парковках “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан” у столиці

    За інформацією наших джерел, патрулі ТЦК у Києві отримали наказ припинити перевірку документів на парковках великих мережевих магазинів, а саме “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан”.

    “Ця домовленість почала діяти в червні, і за останні три тижні там не було помічено жодного патруля.

    Ще в травні, коли патрулі з’являлися на паркінгах цих магазинів, відчувався серйозний відтік клієнтів і зниження продажів.

    За чутками, наказ ТЦК надійшов від ОП. Хто був реальним посередником на переговорах між крупним торговельними мережами та ОП, наразі невідомо” – зазначає джерело.

  • Рейдерство в центрі Києва: кому завадили містобудівні умови на «Арсеналі»

    Рейдерство в центрі Києва: кому завадили містобудівні умови на «Арсеналі»

    Народний депутат України VIII скликання Максим Микитась, ексдепутат Дніпровської обласної ради, голова ради директорів і співзасновник групи компаній «Dnipro Agro Group» Василь Астіон, а також низка посадових осіб Міністерства юстиції України, суду та реєстраційної системи фігурують у матеріалах про можливу організацію масштабної протиправної схеми з відчуження корпоративних прав і нерухомого майна.

    Йдеться про ТОВ «ФІЛОСОФІЯ ДЕВЕЛОПМЕНТА» (ЄДРПОУ 42088061), яке, за наявною інформацією, втратило контроль над корпоративними правами та майновим комплексом на території колишнього заводу «Арсенал» у Печерському районі Києва. Орієнтовна вартість цього активу перевищує 563,7 млн гривень.

    За даними заяви, ключовим мотивом інтересу до компанії стали містобудівні умови, видані КМДА, які дозволяють реконструкцію одного з корпусів заводу «Арсенал» під адміністративну будівлю з паркінгом. Саме цей актив, як стверджується, став предметом рейдерського захоплення, організованого за попередньою змовою між бізнесменами, політиками та посадовцями.

    Серед осіб, яких пов’язують із реалізацією схеми, називають міністра юстиції України Галущенка Г.В., заступників директора департаменту приватного права Мін’юсту Рудницьку М.В. та Лещенка А.О., суддю Господарського суду міста Києва Стасюка С.В., приватного нотаріуса Дуднік І.В. і державного реєстратора Качковську О.В. Їхні рішення та дії, за версією заявників, створили юридичні підстави для втрати власниками контролю над майном.

    Водночас спроби оскаржити ці обставини в межах кримінального провадження наразі не дали результату. Слідчий суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк ухвалою №757/56345/25-к від 3 грудня 2025 року відмовив у задоволенні скарги щодо невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Фактично це заблокувало старт повноцінного слідства на початковому етапі.

    Окремим блоком у матеріалах фігурує інформація про діяльність подружжя Олександра та Галини Герег — власників мереж «ЕПІЦЕНТР К» і «НОВА ЛІНІЯ 1». За наявними даними, після окупації частини територій України їхні торговельні центри на ТОТ нібито не припинили роботу, а лише формально змінили бренд на «Галактика», зберігши операційну модель, формат і внутрішні стандарти «Епіцентру».

    У 2014–2022 роках, за твердженнями заяви, управління цими активами здійснювалося через підконтрольні юридичні структури. Координацію роботи мережі «Галактика» нібито забезпечував громадянин України Геннадій Гальчук, який взаємодіяв з окупаційною адміністрацією та отримував винагороду за підтримку безперебійного функціонування бізнесу.

    Така схема, за твердженнями авторів матеріалів, дозволяла приховувати реальних бенефіціарів, зберігати контроль над торговельною мережею та водночас забезпечувати надходження коштів до бюджету Російської Федерації через діяльність об’єктів на тимчасово окупованих територіях.

    Описані факти потребують ретельної перевірки з боку правоохоронних органів, однак на сьогодні ключові епізоди, пов’язані як із рейдерським захопленням майна в центрі Києва, так і з діяльністю великого бізнесу на ТОТ, залишаються поза межами повноцінного кримінального розслідування.

  • У Києві жінку засудили за крадіжку товарів з Епіцентру на 4 тисячі гривень

    У Києві жінку засудили за крадіжку товарів з Епіцентру на 4 тисячі гривень

    У Києві Дарницький районний суд визнав винною жінку, яка намагалася викрасти товари з будівельно-господарського гіпермаркету Епіцентр на загальну суму 4 188 гривень.

    Інцидент стався 1 липня 2025 року. Обвинувачена взяла з полиць магазину бігуді, рюкзак, фарбу для волосся, сироватки та інші товари, поклала їх у свій рюкзак та спробувала покинути приміщення, не розрахувавшись. Працівники гіпермаркету затримали її на виході.

    Під час судового засідання жінка визнала свою провину і пояснила, що вчинила злочин через складне матеріальне становище.

    Суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте, відповідно до ст. 75 КК України, її звільнили від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 1 рік. Жінка зобов’язана періодично реєструватися в органах кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця роботи чи проживання.

  • Великі українські ритейлери купували техніку у компанії, пов’язаної з фінансуванням бюджету РФ

    Великі українські ритейлери купували техніку у компанії, пов’язаної з фінансуванням бюджету РФ

    Попри повномасштабну війну з Росією, провідні українські торговельні мережі, зокрема «Розетка», «Комфі» та «Епіцентр», продовжували закуповувати кліматичну техніку у компанії, яку слідство підозрює у фінансуванні бюджету держави-агресора. Про це йдеться у журналістському розслідуванні hromadske, заснованому на судових матеріалах та документах із відкритих джерел.

    Мова йде про ТОВ «Торгова компанія “Оптім”», власником якої є бізнесмен Олег Зудов. Його слідство підозрює у причетності до фінансування російського бюджету. У грудні 2023 року материнська компанія Optim Holding GmbH була включена до санкційного списку Ради національної безпеки і оборони України. Проте, як з’ясували журналісти, закупівлі продукції «Оптім» тривали навіть після введення санкцій.

    Зокрема, одна з дочірніх компаній «Розетки» після запровадження санкцій продовжила імпортувати кліматичну техніку у «Оптім». Журналісти направили запит до представників «Розетки» з питанням, чи знали вони про санкційний статус компанії-постачальника. Станом на момент публікації відповіді отримано не було.

    Крім ймовірних зв’язків із фінансуванням країни-агресора, «Оптім» фігурує у кримінальних провадженнях щодо заниження митної вартості імпортованої техніки. У деяких випадках у митних деклараціях вартість товарів вказувалася як нульова, що створювало передумови для ухилення від сплати податків і завдавало шкоди держбюджету України.

    За матеріалами слідства, «Оптім» мав корупційні зв’язки з представниками Державної митної та податкової служб. За даними джерел, посадовці отримували винагороду за «невтручання» в незаконні операції.

    «Представники зазначеного приватного суб’єкта господарювання мають корупційні зв’язки в митних та податкових органах, які за окрему грошову винагороду не вживають відповідних заходів реагування», — йдеться у матеріалах справи.

    Журналісти продовжують слідкувати за розвитком справи та очікують відповіді від фігурантів розслідування.

  • Фірма чоловіка нардепки Лесі Василенко заробляє мільйони на військових тендерах

    Фірма чоловіка нардепки Лесі Василенко заробляє мільйони на військових тендерах

    Чоловік народної депутатки Лесі Василенко з партії «Голос» — Олександр Хомʼяк — виявився співвласником компанії DRON SPACE LABS LIMITED, яка активно заробляє на повномасштабній війні. У 2024 році він придбав цю фірму, зареєстровану у Великій Британії, і вивів її на ринок військових технологій.

    Компанія постачає купольні комплекси радіоелектронної боротьби, портативні системи протидії дронам та інше обладнання, причому через офіційні тендери. Продукція DRON SPACE LABS продається на мільйони гривень. Усе це — на тлі війни та державних закупівель.

    ТОВ «Дрон спейс лабс» в Україні має мінімальні публічні контакти — на сайті компанії вказано лише електронну пошту. Фізична адреса фірми — вул. Гната Хоткевича, 12, офіс 177, м. Київ. Проте ця адреса є типовим місцем масової реєстрації, де зареєстровано ще 272 компанії.

    Засновниками української версії компанії вказані польська фірма DRON SPACE та Максим Шеремет — операційний директор мережі «Епіцентр». Саме через українську «Дрон спейс лабс» і проходять закупівлі.

    Фірма активно виграє тендери на постачання обладнання для потреб армії та силових структур. Зокрема, йдеться про технології, призначені для боротьби з ворожими безпілотниками. Потреба в такій продукції зросла під час повномасштабного вторгнення, що створює великі можливості для прибутку.

    За даними відкритих джерел, DRON SPACE LABS продає свої системи на мільйони гривень. Водночас інформація про походження компанії, її реальних власників і масштаби діяльності залишається фрагментарною.

  • Сімейний бізнес «Епіцентру»: що відомо про сина Герег?

    Сімейний бізнес «Епіцентру»: що відомо про сина Герег?

    Родина Олександра та Галини Герег є одним із найбагатших в Україні. Вони є співвласниками популярних мереж гіпермаркетів «Епіцентр» і «Нова Лінія», що зробило їх справжніми гігантами українського ринку. За оцінками експертів, статки сім’ї складають близько 1,3 мільярда доларів.

    Попри відкритість у бізнесі, особисте життя родини залишається загадкою для громадськості. Особливо це застосування їхнього сина, про яке практично нічого невідомо.

    Тарас Герега що відомо
    Тарас Герега здобував освіту в Швейцарії, фото з його фейсбук-сторінки
    Герега-молодший є засновником ТОВ “Епіцентр футболу” та співзасновником ТОВ “Клубний будинок Діамант”, що передбачає один із найдорожчих житлових будинків в Києві. Раніше власниками нерухомості були донька Сергія Тарути Тетяна та дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко.
    Відомо, що Тарас був менеджером футбольного клубу “Реал Мадрид” під час фіналу Ліги чемпіонів у Києві в 2018 році. Також він розповідав, що прагне стати наймолодшим спортивним директором у світі.

    “Я хочу стати наймолодшим у світі спортивним директором. Я знаю, що наймолодшому спортивному директору в світі — 35 років. Я думаю, що у мене ще є кілька років попереду”, — розповідав 24-річний Герега-молодший.

    Тарас Герега де працював
    Тарас Герега працював у різних футбольних клубах, фото з його фейсбук-сторінки

    На сторінці Тараса у фейсбуці зазначено, що він працював у німецькому футбольному клубі “Вольфсбург”. Окрім цього, Герега-молодший є віцепрезидентом громадської організації “Епіцентр дітям”. Так чоловік висвітлює діяльність цієї спільноти.

    Тарас Герега ГО
    Тарас Герега заснував громадську організацію, фото з його фейсбук-сторінки
    Соціально-спортивна школа у Тернополі
    Школа, яку відкрила ГО Гереги та фонд “Реал Мадриду”, фото з його фейсбук-сторінки

    Останні дописи на сторінці Гереги датуються ще 2020 роком. Схоже, чоловік вирішив вести непублічне життя. Натомість його сторінка в інстаграмі є приватною.

    Де зараз Тарас Герега
    Герега веде приватне життя, фото з його фейсбук-сторінки