Golosnovinua.com

Позначка: евакуація цивільних

  • 25 автобусів і гуманітарний конвой: Лубінець розкрив план порятунку жителів Олешок

    25 автобусів і гуманітарний конвой: Лубінець розкрив план порятунку жителів Олешок

    У тимчасово окупованих Олешках Херсонської області 30 жовтня має відбутися основний етап гуманітарної операції, яка передбачає доставку продовольства, медикаментів та евакуацію цивільного населення. Для виїзду людей підготували 25 автобусів загальною місткістю близько 750 місць, а також автомобілі швидкої допомоги для маломобільних громадян. Український омбудсман Дмитро Лубінець особисто бере участь у координації місії, яка проходить за домовленостями між Україною та Росією за посередництва першої леді США Меланії Трамп.

    Про підготовку гуманітарної операції повідомили уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та російська уповноважена з прав людини Яна Лантратова.

    Станом на ранок п’ятниці українська делегація перебувала в Армянську на півночі тимчасово окупованого Криму. Звідти учасники місії координували подальше пересування до Олешок.

    За словами Лубінця, він підтримує безпосередній зв’язок із російською уповноваженою для узгодження наступних етапів операції. До висвітлення місії також долучилися представники міжнародних медіа.

    Головним завданням залишається забезпечення гуманітарною допомогою людей, які тривалий час перебувають в окупації, та створення умов для добровільного й безпечного виїзду всіх охочих.

    Напередодні сторони завершили розмінування визначених маршрутів, необхідних для пересування гуманітарного конвою. За інформацією омбудсмана, транспорт із допомогою сформовано та підготовлено до відправлення.

    Очікується, що колона прибуде до центральної лікарні Олешок. Гуманітарний вантаж міститиме продукти харчування, питну воду, медикаменти, засоби особистої гігієни та пальне для генераторів.

    За повідомленнями російських медіа, йдеться про десятки тонн необхідних товарів. Водночас остаточний обсяг фактично доставленої допомоги стане відомим після завершення відповідного етапу місії.

    Особливу увагу організатори приділяють людям похилого віку, особам з інвалідністю та мешканцям, які через стан здоров’я не можуть самостійно залишити місто.

    Для їхнього перевезення передбачено спеціалізований медичний транспорт.

    За озвученим планом, евакуація жителів Олешок, які добровільно погодилися на виїзд, має відбутися 30 жовтня до 14:00.

    Після цього, орієнтовно з 14:30, організатори планують розпочати роздачу гуманітарної допомоги мешканцям, які вирішили залишитися.

    При цьому виїзд не є обов’язковим. Як наголосив Лубінець, люди повинні мати можливість самостійно визначити, чи залишатися в місті, чи виїжджати.

    Для тих, хто вирішить евакуюватися, передбачено два напрямки: повернення на підконтрольну Україні територію або виїзд до Росії.

    Маршрут для громадян, які хочуть повернутися до України, проходитиме через російську територію та Білорусь.

    Спочатку мешканців планують автобусами доправити з Олешок до Анапи. Звідти вони мають вилетіти до білоруського Гомеля, а потім продовжити шлях до підконтрольної українському уряду території.

    Саме цим маршрутом напередодні до району гуманітарної місії вирушила українська делегація.

    В Офісі омбудсмана пояснювали, що прямий шлях через лінію фронту наразі становить серйозну небезпеку через мінування території та обмеження, пов’язані з бойовими діями.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про встановлення режиму тиші в Олешках та підготовку масштабної гуманітарної операції.

    Локальне припинення вогню розпочалося 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Станом на ранок 30 жовтня, за інформацією Лубінця, воно тривало вже понад 75 годин без зафіксованих порушень.

    Домовленості передбачають збереження режиму тиші до 22:59 1 листопада.

    За словами українського омбудсмана, це один із найтриваліших періодів припинення бойових дій на відповідній ділянці від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Водночас фактична безпека гуманітарного коридору залежатиме від дотримання домовленостей усіма сторонами протягом усієї операції.

    Олешки перебувають під російською окупацією з початку повномасштабної війни. Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року місто залишилося під контролем російських військ на лівому березі Дніпра.

    Гуманітарна ситуація там значно погіршилася після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року. Згодом регулярне постачання продуктів і медикаментів стало дедалі складнішим, а населення зіткнулося з нестачею електроенергії, води та опалення.

    За різними оцінками, в Олешках і навколишніх населених пунктах можуть залишатися від двох до шести тисяч цивільних. Точна кількість мешканців невідома через тривалу окупацію та обмежений доступ незалежних спостерігачів.

    Російська сторона заявила, що безпосередньо в місті перебувають близько двох тисяч людей, однак незалежно підтвердити ці дані неможливо.

    Підготовлена транспортна колона розрахована приблизно на 750 пасажирів. Це не означає, що саме стільки людей уже погодилися на евакуацію або що всіх їх вдасться вивезти протягом одного дня.

    Водночас організатори сподіваються, що успішне проведення місії дозволить не лише допомогти цивільним, а й створити механізм для подальших гуманітарних операцій.

    За повідомленнями медіа, Україна та Росія також обговорювали можливість регулярного постачання гуманітарної допомоги до населених пунктів Херсонщини після завершення нинішньої місії.

    Посередницьку роль у досягненні домовленостей відіграла перша леді США Меланія Трамп. Український омбудсман неодноразово дякував їй за сприяння переговорам і координацію гуманітарної ініціативи.

    За наявною інформацією, безпосередньо до Олешок Меланія Трамп 30 жовтня не приїде.

    Станом на ранок 30 жовтня розмінування визначених маршрутів завершено, гуманітарний конвой підготовлено, а для евакуації передбачено 25 автобусів. Однак фактичне прибуття всієї допомоги, кількість евакуйованих людей та завершення операції ще потребують підтвердження.

    Для мешканців окупованих Олешок сьогоднішній день може стати першою реальною можливістю отримати масштабну гуманітарну підтримку або залишити місто за погодженим маршрутом після тривалого періоду ізоляції.

  • Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець погодився вирушити до тимчасово окупованих Олешок Херсонської області через територію Росії. Українська делегація прибула до білоруського Гомеля, де зустрілася з представниками РФ, після чого сторони вилетіли одним літаком для участі в гуманітарній операції. В Офісі омбудсмана пояснили, що такий маршрут обрали через неможливість безпечно потрапити до міста безпосередньо з підконтрольної Україні території.

    Про це 29 жовтня повідомила «Українська правда» з посиланням на коментар пресслужби Дмитра Лубінця.

    За поясненням представників омбудсмана, нині існують лише два можливі напрямки доступу до окупованих Олешок: безпосередньо через лінію фронту або об’їзним маршрутом через Російську Федерацію. Перший варіант пов’язаний із серйозними безпековими ризиками та військовими обмеженнями.

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра навпроти Херсона. Через близькість до лінії бойового зіткнення та масштабне мінування навколишніх територій прямий наземний доступ до міста залишається небезпечним. Переправа через річку також не може використовуватися як звичайний маршрут для гуманітарної делегації.

    Саме тому українська сторона погодилася на альтернативний шлях, який передбачає пересування через Білорусь і Росію.

    В Офісі Лубінця наголосили, що головною метою такого рішення є безпека учасників місії та людей, яким необхідно надати допомогу.

    За інформацією білоруського державного агентства БелТА, українська делегація 29 жовтня прибула до Білорусі через пункт пропуску «Нова Гута», після чого вирушила до аеропорту Гомеля.

    Російські представники прибули туди окремим літаком. В аеропорту відбулася зустріч двох делегацій, які беруть участь у підготовці гуманітарної операції в Олешках.

    Згодом представники України та Росії вилетіли з Гомеля одним бортом. За повідомленнями медіа, подальший маршрут передбачає прибуття до російської Анапи, а звідти — пересування через тимчасово окуповану територію до Олешок.

    Водночас українська сторона не оприлюднила всіх деталей поїздки з міркувань безпеки.

    У пресслужбі омбудсмана зазначили, що Дмитро Лубінець готовий відповісти на додаткові запитання після завершення гуманітарної місії.

    Нагадаємо, операція в Олешках стала можливою після погодження тимчасового припинення бойових дій на визначеній ділянці Херсонської області.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і має тривати до 22:59 1 листопада. Його мета — створити умови для розмінування маршрутів, доставки гуманітарної допомоги та організації добровільного виїзду цивільних.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що в Олешках уже понад 54 години дотримуються режиму тиші, а сторони готуються до доставки допомоги та евакуації населення.

    За словами Лубінця, станом на ранок 29 жовтня порушень домовленостей не фіксували. Паралельно тривали роботи з розмінування маршрутів, якими мають пересуватися гуманітарні групи.

    Доставку першого гуманітарного вантажу до Олешок запланували на п’ятницю, 30 жовтня.

    Особливу увагу приділяють організації безпечного виїзду місцевих жителів. У місті, яке перебуває під російською окупацією з 2022 року, залишаються цивільні, зокрема літні люди, діти та громадяни, які потребують медичної допомоги.

    Через бойові дії, мінування доріг і тривале порушення постачання продовольства та медикаментів гуманітарна ситуація в Олешках залишається складною.

    Як раніше з’ясувала «Українська правда», до списків на евакуацію вже записалися кілька сотень людей. При цьому значна частина мешканців хвилюється через необхідність залишати місто маршрутом, який проходить російською територією.

    Згідно з оприлюдненими деталями домовленостей, охочих евакуюватися планують вивозити з Олешок до Анапи, звідки літаком доправлятимуть до білоруського Гомеля. Однак практичне виконання цього плану ще має бути підтверджене.

    До підготовки гуманітарної операції також долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка сприяла координації домовленостей між українською та російською сторонами.

    Дмитро Лубінець підтримує зв’язок із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою для узгодження практичних питань гуманітарної місії.

    Попри незвичний маршрут української делегації, в Офісі омбудсмана наголошують, що головним завданням залишається порятунок цивільного населення.

    Таким чином, рішення Лубінця летіти через територію Росії пояснюють насамперед відсутністю безпечного прямого шляху до окупованих Олешок. Подальший перебіг операції залежатиме від дотримання режиму тиші, завершення розмінування та можливості організувати добровільну евакуацію людей.

  • 54 години без обстрілів: в окупованих Олешках готують масштабну операцію

    54 години без обстрілів: в окупованих Олешках готують масштабну операцію

    У тимчасово окупованих Олешках Херсонської області вже понад дві доби діє режим припинення вогню, який Україна та Росія погодили за міжнародного посередництва. Станом на ранок 29 жовтня перемир’я тривало 54 години, а порушень досягнутих домовленостей, за інформацією українського омбудсмана Дмитра Лубінця, не зафіксували. Тим часом сторони готуються до найважливішого етапу гуманітарної операції — доставки продовольства й медикаментів та організації евакуації цивільного населення. Перший гуманітарний вантаж планують доправити до міста вже у п’ятницю, 30 жовтня.

    Про це повідомив Дмитро Лубінець. За його словами, наразі триває розмінування маршрутів, якими повинні рухатися гуманітарні групи. Паралельно формується вантаж із допомогою для жителів міста, які протягом тривалого часу залишалися фактично відрізаними від повноцінного постачання найнеобхідніших речей. Омбудсман наголосив, що українська сторона постійно координує виконання домовленостей із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і, відповідно до погодженого графіка, має тривати до 22:59 1 листопада. Головна мета тимчасового припинення бойових дій — забезпечити безпечний доступ гуманітарних працівників до окупованого міста та створити умови для добровільного виїзду людей, насамперед літніх, хворих і маломобільних мешканців. Водночас про завершення розмінування, фактичне прибуття вантажу чи початок масової евакуації станом на ранок 29 жовтня ще не повідомляли.

    Унікальність ситуації полягає в тому, що домовленості щодо Олешок стали одним із небагатьох випадків за час повномасштабного вторгнення, коли Україна та Росія погодили тимчасове припинення бойових дій на визначеній ділянці фронту саме для проведення гуманітарної місії. До переговорів долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка, за повідомленням Білого дому, допомогла узгодити параметри операції.

    За інформацією Білого дому, спочатку припинення бойових дій планували запровадити 29 жовтня. Однак згодом сторони домовилися розпочати його на два дні раніше та розширити територію дії домовленостей, щоб полегшити пересування гуманітарних конвоїв. Росія також публічно підтвердила згоду на проведення операції. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що цивільним, які бажають залишити місто, мають забезпечити можливість виїзду.

    Водночас гуманітарна ситуація в Олешках залишається критичною. Місто перебуває під російською окупацією з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. До великої війни там проживали приблизно 24 тисячі людей, проте нині кількість мешканців скоротилася в десятки разів. За оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яку наводить The Washington Post, у місті залишаються близько 1700 людей, серед них приблизно 50 дітей. Значну частину населення становлять літні люди, які не можуть самостійно залишити небезпечну територію.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про наміри України винести гуманітарну катастрофу в Олешках на Генеральну Асамблею ООН. У вересні українська влада намагалася привернути увагу міжнародних партнерів до становища мешканців, які місяцями залишалися без нормального доступу до продовольства, питної води та медикаментів. Тоді, за оцінками місцевої військової адміністрації, у самому місті могли перебувати близько двох тисяч цивільних. Водночас омбудсман наводив більшу цифру — понад шість тисяч людей, враховуючи прилеглі населені пункти.

    Становище жителів суттєво погіршилося після підриву російськими військами Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року. Масштабне затоплення зруйнувало частину житлової забудови, пошкодило інфраструктуру та позбавило місто стабільного водо- й електропостачання. Згодом до цих проблем додалися мінування доріг, небезпека атак безпілотників і фактична ізоляція від регулярної гуманітарної допомоги. За даними The Washington Post, деякі жителі були змушені виживати завдяки залишкам домашніх запасів, овочам із городів та іншим обмеженим джерелам харчування.

    Підготовка евакуації залишається не менш складною, ніж доставка гуманітарних вантажів. Як з’ясувала «Українська правда», до списків на виїзд уже записалися кілька сотень людей. Частина заявок надходить від родичів, які перебувають на підконтрольній Україні території або за кордоном та намагаються допомогти своїм близьким залишити окупацію. Волонтери також отримують прохання евакуювати домашніх тварин, яких люди не хочуть залишати напризволяще.

    При цьому головною проблемою залишається маршрут евакуації. Згідно з документами домовленості, описаними «Українською правдою» з посиланням на Fox News, один із передбачених варіантів передбачає вивезення цивільних через російську територію. Зокрема, йдеться про переміщення людей з Олешок до Анапи, а звідти — літаком до білоруського Гомеля. Однак станом на ранок 29 жовтня офіційного підтвердження початку перевезення людей за цим маршрутом не було.

    Українська сторона неодноразово висловлювала занепокоєння тим, що Росія може використати гуманітарну операцію для інформаційних маніпуляцій. Президент Володимир Зеленський раніше застерігав, що російська влада може намагатися спрямувати евакуйованих на власну територію та не забезпечити їм реального вибору подальшого місця перебування. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також попереджав про можливе використання евакуації у пропагандистських цілях.

    Окрему увагу привернула участь американських журналістів. 29 жовтня Меланія Трамп оголосила, що четверо представників телеканалу Newsmax працюватимуть безпосередньо в Олешках разом із представниками українських і російських гуманітарних організацій. За її словами, завдання журналістів — незалежно документувати перебіг операції та фіксувати виконання домовленостей. Водночас сам факт присутності медійників не замінює незалежного міжнародного механізму контролю за дотриманням прав цивільного населення.

    Особливої уваги заслуговує й роль американського радника Марка Бекмана, який бере участь у підготовці операції від команди першої леді США. Як повідомляє Kyiv Independent, 28 жовтня Бекман розповів, що російська сторона погодилася визнати Меланію Трамп посередницею переговорів. За його словами, саме російські військові запропонували прискорити початок перемир’я та розширити його географічні межі. Україна погодилася з такими змінами. Водночас це твердження ґрунтується на словах самого радника й не розкриває всіх деталей закритих переговорів.

    Професійна діяльність Бекмана раніше була пов’язана переважно з маркетингом, рекламою та медійними проєктами. Він є засновником агенції DMA United, яка співпрацювала з компаніями індустрії моди, спорту й розваг. Також Бекман брав участь у створенні документальної стрічки про Меланію Трамп. Його залучення до гуманітарних переговорів стало нетиповим прикладом участі приватного радника в міжнародній ініціативі, пов’язаній із бойовими діями.

    Водночас українські журналісти звертають увагу, що локальне припинення вогню може мати значення, яке виходить далеко за межі порятунку цивільних. За інформацією «Української правди», співрозмовники, залучені до організації перемир’я, розглядають операцію як практичну перевірку здатності двох армій виконувати домовленості про припинення бойових дій. Якщо такий механізм виявиться дієвим, у майбутньому його можуть спробувати застосувати й на інших ділянках фронту. Проте наразі це лише можливий сценарій, а не підтверджене рішення про нові перемир’я.

    Тим часом гуманітарні організації продовжують працювати над поверненням українців з окупованих територій. Раніше «Ненька інфо» писала про повернення 41 українця з окупації у серпні та вересні, серед яких були діти, підлітки й люди, що зазнавали переслідувань. Цей досвід свідчить, що евакуація не завершується перетином кордону: людям часто потрібні документи, житло, медична допомога, психологічний супровід і підтримка для повернення до нормального життя.

    Для жителів Олешок найближчі дні можуть стати визначальними. До завершення погодженого режиму тиші залишається обмежений час, протягом якого необхідно розмінувати маршрути, доставити гуманітарний вантаж і забезпечити добровільну та безпечну евакуацію охочих. Попри оптимістичні повідомлення про відсутність порушень перемир’я, успіх операції залежатиме насамперед від того, чи вдасться реально допомогти людям, які роками перебувають в ізоляції.

    Станом на ранок 29 жовтня підтверджено продовження режиму тиші та підготовку гуманітарної місії. Фактичне доставлення вантажу й завершення евакуації ще попереду. Саме результати цих заходів покажуть, наскільки ефективними виявилися досягнуті домовленості.

     

  • О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

    О 03:00 зброя має замовкнути: з’явилися нові подробиці історичної домовленості щодо Олешок

    Україна та Росія узгодили точний час початку локального припинення вогню для проведення гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області. Режим тиші має запрацювати 27 жовтня о 03:00 за київським часом. Домовленість відкриває можливість доставити продовольство, питну воду та медикаменти цивільному населенню, а також організувати евакуацію людей, які місяцями залишаються фактично відрізаними від зовнішнього світу.

    Про це 24 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець після онлайн-зустрічі з керівницею російської переговорної групи Яною Лантратовою.

    За словами українського омбудсмана, представники двох сторін підтвердили однаковий час початку режиму тиші.

    «Проінформував російську сторону, що припинення вогню відбудеться з 27 жовтня з 3:00 за київським часом», — зазначив Лубінець.

    Зі свого боку Лантратова повідомила, що російські військові мають припинити вогонь 27 жовтня о 04:00 за московським часом.

    Таким чином, обидві сторони погодили один момент початку перемир’я, попри різницю в часових поясах.

    Під час переговорів також обговорили технічні та організаційні питання майбутньої гуманітарної операції. За словами Лубінця, сторони обмінялися необхідною інформацією та підтвердили виконання попередньо взятих зобов’язань.

    Про результати зустрічі повідомили «Суспільне» та «Укрінформ».

    Переговори щодо Олешок активізувалися після втручання першої леді США Меланії Трамп.

    23 жовтня Білий дім офіційно оголосив про досягнення домовленості між Україною та Росією щодо тимчасового припинення бойових дій у районі окупованого міста.

    Американська сторона повідомила, що Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для узгодження гуманітарної операції.

    У початковій заяві Білого дому датою початку перемир’я назвали 29 жовтня. Однак після додаткових консультацій 24 жовтня представники України та Росії підтвердили 27 жовтня.

    Офіційного роз’яснення цієї різниці в датах наразі немає. Водночас остання узгоджена сторонами дата стосується саме початку режиму припинення вогню.

    Гуманітарну місію планують проводити поетапно. Вона передбачає розмінування шляхів доступу до міста, доставлення продовольства, медикаментів та інших необхідних речей, а також організацію безпечного виїзду цивільних.

    За оцінками Білого дому, безпосередньо в Олешках залишаються приблизно 1700–2000 мешканців, переважно літні люди. Серед них можуть бути близько 50 дітей.

    До повномасштабного вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

    Ситуація в Олешках залишається критичною через нестачу харчів, питної води, медикаментів та обмежений доступ до медичної допомоги.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про доставлення українськими безпілотниками близько чотирьох тонн продовольства для мешканців окупованого міста.

    Водночас такі операції не можуть повністю замінити регулярне гуманітарне постачання та організовану евакуацію.

    Ще 21 жовтня «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії, який після переговорів зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом анонсував можливі позитивні новини щодо гуманітарної ситуації в Олешках.

    Згодом Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню та висловила готовність підтримати гуманітарні зусилля.

    Наразі головним питанням залишається практичне виконання погоджених умов.

    До початку операції необхідно забезпечити безпеку маршрутів, перевірити можливість доставки допомоги та узгодити порядок пересування гуманітарних груп.

    Саме від дотримання режиму тиші залежатиме можливість безпечно дістатися до людей, які залишаються в окупації.

    Таким чином, домовленість про припинення вогню з 03:00 27 жовтня стала важливим кроком у підготовці гуманітарної місії. Проте говорити про успішну евакуацію або фактичне припинення обстрілів можна буде лише після початку операції та підтвердження виконання домовленостей на місцях.

  • «Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

    «Подивимося»: Меланія Трамп заговорила про візит до України, а чоловік її підтримав

    Перша леді Сполучених Штатів Меланія Трамп уперше публічно прокоментувала можливість свого візиту до України. Дружина американського президента не виключила такої поїздки, а Дональд Трамп підтримав її слова, підтвердивши, що візит справді може відбутися. Заява пролунала на тлі активної участі Меланії у гуманітарних переговорах щодо допомоги цивільним жителям окупованих українських територій.

    Про це повідомило агентство Associated Press, журналісти якого висвітлювали спілкування президентського подружжя з пресою 24 жовтня.

    Дональд і Меланія Трамп разом прибули на виборчу дільницю у Вест-Палм-Біч, штат Флорида, щоб достроково проголосувати на проміжних виборах до Конгресу США.

    Перед цим американський президент провів частину ранку на розташованому неподалік полі для гольфу.

    Після голосування подружжя поспілкувалося з журналістами. Одне із запитань стосувалося можливого візиту першої леді до України.

    «Подивимося», — з усмішкою відповіла Меланія Трамп.

    Дональд Трамп одразу підтримав дружину, зазначивши, що така поїздка можлива.

    «Це може статися», — заявив президент США.

    Водночас жодних конкретних дат, маршруту або офіційних домовленостей щодо візиту не оголошували.

    Інтерес до можливої поїздки Меланії Трамп виник після її несподіваного залучення до дипломатичних контактів між Україною та Росією.

    23 жовтня Білий дім повідомив, що перша леді США допомогла досягти домовленості про тимчасове припинення бойових дій у районі окупованого міста Олешки Херсонської області.

    Метою домовленості є доставка гуманітарної допомоги та організація евакуації цивільного населення.

    Згідно з офіційним повідомленням Білого дому, Меланія Трамп та її представник безпосередньо взаємодіяли з українським і російським керівництвом для погодження гуманітарної операції.

    План передбачає створення безпечного маршруту для доставки харчових продуктів, медикаментів та інших необхідних речей, а також допомогу мешканцям, які бажають залишити небезпечну територію.

    Окрему увагу планують приділити людям похилого віку, які залишаються в окупованому місті без належного доступу до медичної допомоги та базових послуг.

    За оцінками, які наводить Білий дім, в Олешках можуть залишатися приблизно 1700–2000 цивільних, серед них близько 50 дітей.

    До повномасштабного російського вторгнення населення міста становило приблизно 24 тисячі осіб.

    Меланія Трамп також заявила про намір залучити незалежних американських журналістів до документування гуманітарної операції.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Організація Об’єднаних Націй привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках.

    Водночас початок гуманітарної операції потребує узгодження низки безпекових питань. У повідомленнях сторін фігурують дати 27 та 29 жовтня, що можуть стосуватися різних етапів припинення вогню та доставки допомоги.

    Ще до оголошення домовленості «Ненька інфо» писала про заяву Давида Арахамії щодо можливого прориву в переговорах стосовно гуманітарної ситуації в Олешках.

    Окрім цього, Меланія Трамп бере участь у гуманітарних ініціативах, спрямованих на возз’єднання дітей із родинами, розлученими через війну.

    За інформацією її офісу, попередні дипломатичні контакти сприяли возз’єднанню 34 дітей із сім’ями.

    Можливий візит першої леді до України міг би стати продовженням цієї гуманітарної діяльності.

    Проте поки що йдеться виключно про припущення. Ні Білий дім, ні українська сторона не оголосили офіційної підготовки такої поїздки.

    Таким чином, коротка відповідь Меланії Трамп привернула увагу на тлі її участі в гуманітарних переговорах. Чи переросте ця заява в реальний візит до України, наразі невідомо.

  • «Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

    «Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

    Україна сподівається на позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області вже наступного тижня. Питання порятунку цивільного населення обговорювали 20 жовтня в Осло під час зустрічі української делегації зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, переговори можуть принести конкретні результати. Водночас ситуація в місті залишається критичною: тисячі жителів Олешок та навколишніх населених пунктів потерпають від нестачі продуктів, питної води, медикаментів і не мають можливості безпечно виїхати.

    Про це Давид Арахамія повідомив 21 жовтня в коментарі РБК-Україна.

    За словами народного депутата, під час переговорів у Норвегії українська сторона окремо порушила питання гуманітарної кризи в окупованому місті.

    Арахамія анонсував можливі позитивні новини

    Голова фракції «Слуга народу», який входить до української переговорної делегації, висловив сподівання на пожвавлення гуманітарного напрямку найближчими днями.

    «Дай Боже, наступного тижня буде пожвавлення на гуманітарному треку. Є дуже важка ситуація в Олешках. Ми її вчора обговорювали, і неформальне досягнення цієї зустрічі — наступного тижня має з’явитися гарна новина», — заявив Арахамія.

    Він не уточнив, якого саме результату очікує українська сторона.

    Зокрема, невідомо, чи йдеться про остаточне погодження евакуації цивільних, запровадження тимчасового режиму тиші або організацію доставки додаткової гуманітарної допомоги.

    Тому наразі заяву слід розглядати як обережний оптимістичний прогноз, а не підтвердження вже досягнутої угоди.

    Що обговорювали під час переговорів в Осло

    20 жовтня у столиці Норвегії відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського зі спеціальним представником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом.

    У переговорах також брали участь представники європейських держав.

    Основну увагу приділяли питанням припинення війни, гарантій безпеки та подальшої міжнародної підтримки України.

    Однак, як стало відомо зі слів Арахамії, окремо порушували й проблему цивільного населення окупованих Олешок.

    Раніше після зустрічі Зеленський публічно не повідомляв про обговорення ситуації в місті.

    Наразі невідомо, чи передав Віткофф конкретні українські пропозиції щодо Олешок російській стороні під час свого візиту до Санкт-Петербурга 21 жовтня.

    Що зараз відбувається в окупованих Олешках

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра в Херсонській області та перебувають під російською окупацією.

    За останні місяці гуманітарне становище мешканців суттєво погіршилося.

    У місті виник гострий дефіцит продовольства, питної води та медикаментів. Через перебої з електро- й газопостачанням люди залишаються без базових побутових умов.

    Особливо складною є ситуація з постачанням продуктів.

    Звичні логістичні маршрути фактично заблоковані, а спроби самостійно залишити населений пункт пов’язані зі смертельними ризиками.

    Дороги навколо міста заміновані, а цивільні можуть потрапити під обстріли.

    Як повідомляла Deutsche Welle з посиланням на очільницю Олешківської міської військової адміністрації Тетяну Гасаненко, окремі люди намагалися пішки долати небезпечні маршрути, щоб вибратися з окупації.

    У місті та навколишніх селах можуть залишатися шість тисяч людей

    За оцінками української сторони, безпосередньо в Олешках можуть залишатися до двох тисяч цивільних.

    Водночас із прилеглими населеними пунктами кількість людей, які потребують допомоги, може сягати приблизно шести тисяч.

    Серед них — до 200 дітей.

    Ці дані 19 жовтня оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За його словами, гуманітарна операція має охопити не лише саме місто, а й шість сусідніх населених пунктів.

    Складність полягає в необхідності одночасно забезпечити безпечний виїзд людей із кількох територій, які контролюють російські окупаційні сили.

    Точну кількість мешканців встановити складно через відсутність повноцінного доступу українських органів влади до окупованої громади.

    Україна та Росія обговорюють режим тиші для евакуації

    Ще 19 жовтня Дмитро Лубінець заявив, що українська сторона наблизилася до погодження останніх деталей гуманітарної евакуації.

    Про це повідомляло «Інтерфакс-Україна».

    За словами омбудсмена, переговори з російською стороною тривають щодня.

    Головне завдання — забезпечити режим тиші, який дозволить цивільним залишити окуповану територію без загрози обстрілів.

    Важливою умовою є також можливість виїзду безпосередньо на територію, підконтрольну українському уряду.

    Лубінець повідомив, що Москва взяла до розгляду українські пропозиції, однак деякі складні питання ще залишаються невирішеними.

    Таким чином, переговори перебувають на просунутому етапі, але говорити про гарантовану евакуацію передчасно.

    Українські військові доставляють допомогу безпілотниками

    Через неможливість організувати регулярне наземне постачання Україна використовує безпілотники для доставки гуманітарних вантажів.

    За повідомленнями української сторони, військові вже проводили операції з передачі жителям Олешок продуктів, ліків та інших необхідних речей.

    Зокрема, на початку жовтня українські підрозділи доправили близько чотирьох тонн гуманітарної допомоги.

    Однак можливості таких операцій обмежені.

    Безпілотники не можуть повністю замінити регулярне постачання продовольства та медикаментів для тисяч людей.

    Крім того, доставка відбувається в умовах постійної загрози з боку російських військових.

    Саме тому створення безпечного гуманітарного коридору залишається пріоритетом української сторони.

    До вирішення проблеми залучають міжнародних партнерів

    Гуманітарна криза в Олешках уже вийшла за межі двосторонніх контактів України та Росії.

    13 жовтня українська урядова делегація порушувала це питання під час зустрічей із представниками Європейського Союзу в Брюсселі.

    Українські посадовці закликали міжнародних партнерів посилити дипломатичний тиск на Москву, щоб забезпечити доставку допомоги та евакуацію людей.

    Окрему увагу ситуації приділяють Норвегія та Сполучені Штати.

    21 жовтня видання «Вгору» повідомило про спеціальний брифінг у Вашингтоні, організований посольствами України та Норвегії.

    Його учасники обговорювали гуманітарне становище цивільних, заблокованих у місті.

    Таким чином, проблема Олешок дедалі активніше входить до міжнародного дипломатичного порядку денного.

    Коли можуть розпочати евакуацію

    Наразі офіційної дати початку евакуації мешканців Олешок не оголошено.

    Заява Арахамії свідчить про сподівання української сторони на позитивні результати вже наступного тижня, тобто в період із 26 жовтня.

    Водночас не уточнюється, чи стосуватимуться очікувані новини конкретного маршруту евакуації, припинення вогню або інших гуманітарних заходів.

    Головною умовою залишається реальне виконання домовленостей усіма залученими сторонами.

    Отже, ситуація в окупованих Олешках стала окремою темою переговорів України зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Київ сподівається на позитивні результати найближчими днями, проте гарантованого гуманітарного коридору поки немає.

    Для тисяч цивільних, які залишаються в окупації без стабільного доступу до найнеобхіднішого, результат цих переговорів може мати вирішальне значення.

  • Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    Росіяни вивели цивільних із Куп’янська та самі накрили їх вогнем: «Хартія» показала відео

    На Харківщині російські військові, за даними 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія», обстріляли групу цивільних, яких самі виводили з Куп’янська в напрямку газопроводу «Шебелинка — Острогозьк». Серед людей були двоє жінок, дитина та кілька чоловіків. Українські військові заявляють про жертви й оприлюднили кадри з розвідувальних безпілотників, які, за їхньою оцінкою, підтверджують обстріл із боку російських позицій.

    Про інцидент 13 жовтня повідомила пресслужба 2-го корпусу НГУ «Хартія». Деталі також оприлюднило «Суспільне Харків».

    За інформацією українських військових, уранці російські підрозділи виводили групу мирних жителів із Куп’янська до газогону, який раніше використовували для прихованого переміщення штурмових груп.

    Пересування людей зафіксували українські розвідувальні безпілотники.

    У групі перебували дві жінки, дитина та декілька чоловіків. Під час руху в напрямку газопроводу поблизу цивільних почалися вибухи.

    Російських військових звинуватили в обстрілі мирних жителів

    У «Хартії» стверджують, що по групі неодноразово били з мінометів та артилерії.

    За словами представників корпусу, на відеозаписах видно, що внаслідок обстрілу серед цивільних є жертви.

    Військові проаналізували характер розривів і заявили, що вогонь вели зі східного берега річки Оскіл, де перебувають російські підрозділи.

    У «Хартії» наголошують, що українські сили не відкривали вогню по групі людей.

    За оцінкою корпусу, російські військові спочатку організували переміщення цивільних, а потім самі обстріляли район їхнього проходження.

    Точну кількість загиблих і поранених українські військові наразі не оприлюднили.

    Незалежного підтвердження всіх обставин удару поки немає. Остаточно встановити відповідальних за загибель і поранення людей має розслідування.

    «Хартія» попередила про можливу інформаційну провокацію

    Представники корпусу припускають, що російські пропагандистські ресурси можуть використати кадри наслідків обстрілу для звинувачень на адресу України.

    На думку українських військових, російська сторона може спробувати представити інцидент як нібито напад українських захисників на людей, яких евакуювали.

    У «Хартії» зазначають, що схожі інформаційні матеріали вже поширювалися в російських медіа на початку жовтня.

    Українська сторона заявила про намір передати задокументовані матеріали для розслідування можливих воєнних злочинів.

    Росіяни вже використовували газогін для вивезення цивільних

    Це не перший зафіксований українськими військовими випадок переміщення мирних жителів через газопровід на Куп’янщині.

    27 вересня розвідувальні безпілотники «Хартії» зняли іншу групу з дев’яти цивільних, яких російські військові вели через село Голубівка до газогону «Шебелинка — Острогозьк».

    Серед людей були діти, літні мешканці та людина, яка пересувалася на милицях.

    Поруч із ними йшли чоловіки призовного віку в цивільному одязі. У «Хартії» припускали, що частина цих чоловіків могла бути російськими військовими, які зняли форму для прихованого виходу з району бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про цей випадок у матеріалі «Понад 10 км під землею: «Хартія» заявила, що РФ веде цивільних через газогін».

    За даними українського підрозділу, людям довелося пройти всередині газової труби понад десять кілометрів.

    Газогін раніше використовували російські штурмові групи для прихованого проникнення до Куп’янська. Тепер, як стверджують українські військові, його використовують і для виходу з району бойових дій.

    Використання цивільних як живого щита заборонене

    У корпусі «Хартія» наголосили, що описані дії російських військових можуть становити серйозні порушення міжнародного гуманітарного права.

    Зокрема, Женевські конвенції та додаткові протоколи до них забороняють навмисні напади на цивільне населення.

    Також міжнародне гуманітарне право забороняє використовувати присутність цивільних осіб для прикриття військових підрозділів від атак.

    Примусове переміщення населення з окупованих територій також за загальним правилом заборонене, за винятком окремих випадків, передбачених міжнародним правом.

    Водночас юридична кваліфікація конкретних дій і встановлення індивідуальної відповідальності потребують належного розслідування.

    Що відомо про долю людей

    Наразі український корпус повідомив про наявність жертв серед цивільних, які рухалися до газопроводу.

    Однак кількість загиблих, поранених і тих, хто міг урятуватися, залишається невідомою.

    На оприлюднених кадрах, за словами військових, зафіксовано пересування групи та вибухи поблизу людей.

    «Хартія» заявила, що матеріали обстрілу передасть для розслідування можливих воєнних злочинів. Українська сторона також попереджає про ризик використання цієї трагедії в російських інформаційних кампаніях.

    Ситуація на Куп’янському напрямку залишається складною, а цивільне населення, яке перебуває поблизу зони бойових дій, продовжує наражатися на смертельну небезпеку.

  • Росія вдарила авіабомбою прямо по евакуаційному пункту Краматорська: всередині були цивільні та гуманітарії

    Росія вдарила авіабомбою прямо по евакуаційному пункту Краматорська: всередині були цивільні та гуманітарії

    Російські війська 20 вересня завдали нового авіаудару по Краматорську Донецької області. Близько 11:19 по місту скинули дві авіаційні бомби, попередньо — керовані. Одна з них прямо влучила в евакуаційний пункт, де на той момент перебували цивільні, яких вивозили з небезпечних районів, а також працівники гуманітарної місії.

    Про пряме влучання повідомив керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін. За його словами, у момент удару на місці були як евакуйовані люди, так і ті, хто займався їхнім вивезенням. Наслідки атаки після перших повідомлень ще встановлювали.

    Начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко уточнив, що російська авіація атакувала місто двома авіабомбами близько 11:19. За попередніми даними, йшлося про КАБи. Станом на 13:00 було відомо про двох поранених людей. Крім самого евакуаційного пункту, пошкоджень зазнали дошкільний заклад, навчальний заклад і чотири багатоповерхові житлові будинки.

    Окремі місцеві джерела повідомляли, що пункт евакуації міг бути облаштований у приміщенні дитячого садка, однак офіційного підтвердження цієї деталі на момент перших повідомлень не було, тому її варто сприймати як непідтверджену.

    Удар стався в день, коли Краматорськ уже перебував під вогнем.

    Ще о 10:10 російські війська обстріляли місто артилерією. Під удар потрапив житловий мікрорайон Лазурний. Унаслідок обстрілу загинула жінка 1965 року народження, ще один чоловік, 1961 року народження, був поранений. Також були пошкоджені навчальний заклад і багатоповерхівки.

    Тобто протягом кількох годин Краматорськ пережив щонайменше дві різні атаки — спершу артилерійський обстріл житлового району, а потім авіаудар по об’єкту, який використовувався для евакуації людей.

    Саме це робить нинішню атаку особливо резонансною. Евакуаційні пункти створюють для того, щоб цивільні могли залишити небезпечні райони, отримати допомогу та вирушити у безпечніші області. Влучання в такий об’єкт означає, що під загрозою опинилися не лише мешканці міста, а й люди, які безпосередньо займаються їхнім порятунком.

    Краматорськ уже кілька місяців переживає різке посилення російських атак із застосуванням авіабомб, ударних дронів та артилерії. Донецька ОВА прямо повідомляє, що російські війська систематично бомбардують місто, а поліцейські евакуаційні екіпажі «Білий янгол» продовжують вивозити людей навіть під загрозою нових атак.

    Лише шість днів тому обласна влада повідомляла, що російські війська вже двічі атакували КАБами Центр позашкільної освіти в Краматорську. Будівля зазнала серйозних пошкоджень, після чого працівники та волонтери евакуювали тварин із зоологічного гуртка до Полтавської області.

    7 вересня російські війська скинули на Краматорськ чотири авіабомби ФАБ-250 з модулями планування та корекції. Дві з них влучили у багатоквартирні будинки. Тоді загинули двоє чоловіків, ще четверо людей отримали поранення.

    13 вересня місто пережило ще одну важку атаку: за даними Донецької ОВА, російські сили вдарили по цивільному автомобілю в центрі Краматорська. Загинули двоє людей, ще четверо були поранені.

    У серпні атаки були ще масштабнішими. 20 серпня російська авіація скинула на середмістя Краматорська дев’ять авіабомб. Тоді одна людина загинула, щонайменше 11 були поранені.

    18 серпня Росія застосувала чотири ФАБ-250 з УМПК. Троє людей отримали поранення, серед них — 11-річний хлопчик. Також були пошкоджені багатоквартирні будинки та автомобілі.

    На цьому тлі влада поступово розширює зону обов’язкової евакуації.

    Ще 5 серпня начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін підписав наказ про примусову евакуацію дітей з окремих районів Краматорської громади. Йшлося про 525 дітей із 424 родин, із них 326 дітей безпосередньо з Краматорська.

    Обласна влада пояснювала рішення погіршенням безпекової ситуації та постійною загрозою російських атак. Евакуаційні групи регулярно вивозять родини з дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю та тих, хто втратив житло після ударів.

    Лише за добу до 20 вересня з прифронтових територій Донеччини було евакуйовано 583 людини, серед них 51 дитину. За той самий період російські війська 32 рази обстрілювали населені пункти області.

    Саме тому робота таких пунктів, як той, який потрапив під авіаудар у Краматорську, має критичне значення. Вони є проміжною ланкою між небезпечною територією та більш безпечними регіонами України.

    Раніше Nenka.info писала про те, як гуманітарні команди продовжують евакуювати мешканців прифронтових міст попри постійний ризик. Зокрема, міжнародна команда Universal Aid Ukraine, що працює з Краматорська, за рік вивезла близько 1200 людей із небезпечних районів.

    Також Nenka.info повідомляла про різке посилення ударів по Краматорську після наближення фронту: місто дедалі частіше опиняється в зоні дії артилерії, FPV-дронів і керованих авіабомб.

    Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

    1200 людей із-під обстрілів за рік: як німкеня Анна Елсбернд евакуює українців із прифронтових міст

    Сам Краматорськ залишається одним із головних адміністративних та логістичних центрів підконтрольної Україні частини Донеччини. За даними, які раніше наводила міська влада, від початку повномасштабної війни місто зазнало сотень атак, унаслідок яких загинули й були поранені сотні цивільних.

    Атака 20 вересня показує ще одну небезпечну тенденцію: удар може бути завданий не лише по житлових кварталах чи інфраструктурі, а й по місцях, через які людей намагаються вивезти з-під вогню.

    Станом на другу половину дня офіційно підтверджено двох поранених унаслідок авіаудару та одну загиблу й одного пораненого внаслідок ранкового артилерійського обстрілу. Остаточні дані про наслідки влучання в евакуаційний пункт можуть уточнюватися після завершення аварійно-рятувальних робіт.

  • 1200 людей із-під обстрілів за рік: як німкеня Анна Елсбернд евакуює українців із прифронтових міст

    1200 людей із-під обстрілів за рік: як німкеня Анна Елсбернд евакуює українців із прифронтових міст

    26-річна німкеня Анна Елсбернд приїхала допомагати українцям у перші тижні повномасштабного вторгнення, а з початку 2023 року фактично оселилася у Краматорську. Сьогодні вона очолює міжнародну команду Universal Aid Ukraine, яка евакуює цивільних із прифронтових районів Донеччини та Дніпропетровщини. Лише за минулий рік організація вивезла з небезпечних територій близько 1200 людей — цю цифру підтверджує і сама Universal Aid Ukraine.

    Історію Анни та її колеги Рікарди Фасол розповів журналіст Євген Кузьменко у великому інтерв’ю для «Цензор.НЕТ». За зовнішністю це дві молоді німкені, однак Україна для них давно перестала бути місцем короткої волонтерської поїздки. Анна проводить тут приблизно 11 місяців на рік і їде до Німеччини переважно на Різдво. Рікарда перебуває в Україні близько третини року, допомагає організації з комунікаціями та документує життя цивільних під час війни.

    1200 людей із-під обстрілів за рік: як німкеня Анна Елсбернд евакуює українців із прифронтових міст
    ФОТО: Анна Елсбернд та Рікарда Фасол

    Анна потрапила до України майже випадково. До початку великої війни вона вже займалася допомогою біженцям у Франції та планувала туристичну поїздку до Києва. Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, замість запланованої подорожі дівчина вирішила їхати до польсько-українського кордону, де на той момент утворилися величезні черги людей, які рятувалися від бойових дій.

    Спочатку вона навіть не планувала перетинати кордон. Батьки просили її залишатися в Польщі. Проте вже за тиждень Анна опинилася в Україні. Як вона згадує, про це родина фактично дізналася з німецького телебачення, коли журналісти випадково помітили свою співвітчизницю серед волонтерів.

    Допомога у кризових регіонах на той момент не була для неї абсолютно новою справою. До України Анна працювала з гуманітарними проєктами в інших країнах, зокрема в Кенії та Демократичній Республіці Конго. Паралельно з роботою в Україні вона завершила навчання у сфері миру, конфліктів і безпеки, а також магістерську програму з кризового та безпекового менеджменту. На офіційному сайті Universal Aid Ukraine зазначено, що вона працює в Україні від початку 2022 року і спочатку займалася логістикою гуманітарних вантажів по всій країні.

    1200 людей із-під обстрілів за рік: як німкеня Анна Елсбернд евакуює українців із прифронтових міст

    Поступово характер роботи змінився. Якщо на початку великої війни основним напрямом була доставка гуманітарної допомоги, то протягом останніх двох років команда дедалі більше зосереджується на евакуації людей із населених пунктів безпосередньо біля лінії бойових дій.

    Зараз Universal Aid Ukraine працює невеликими мобільними групами. Організація повідомляє, що її основний фокус — маленькі прифронтові населені пункти, часто розташовані лише за 2–10 кілометрів від зони активних бойових дій. Команди використовують повнопривідні та броньовані автомобілі, щоб діставатися туди, куди через стан доріг або небезпеку не завжди можуть доїхати великі гуманітарні організації.

    Евакуація починається задовго до моменту, коли людина сідає в автомобіль. Волонтери приїжджають у небезпечні райони, роздають інформацію, розмовляють із мешканцями та пояснюють, куди їх можуть вивезти і що буде далі. Чимало людей не погоджуються залишати домівки відразу.

    Анна пояснює: для людини, яка прожила все життя в одному селі чи місті, рішення про евакуацію означає фактично відмовитися від усього знайомого і поїхати у невідомість. Тому волонтерам часто доводиться повертатися, знову говорити з мешканцями й чекати, доки вони самі будуть готові.

    Для цього організація має власну евакуаційну гарячу лінію. Коли люди погоджуються виїхати, команда формує план на наступний день: визначає маршрути, враховує кількість пасажирів, їхній вік, стан здоров’я, наявність дітей чи домашніх тварин.

    Далі людей забирають безпосередньо з дому та доставляють до евакуаційних або транзитних пунктів, звідки вони можуть продовжити шлях у безпечніші області України. Universal Aid Ukraine працює в цьому ланцюгу разом з іншими організаціями та державними службами. Наприклад, Base UA у своєму звіті за червень 2026 року називала Universal Aid Ukraine серед партнерів, які вивозять цивільних із найбільш небезпечних районів до Краматорська для подальшої евакуації.

    Але жоден план біля фронту не можна виконати буквально. Дорогу можуть перекрити, над маршрутом з’являються російські безпілотники, починається обстріл або виникає загроза авіаційного удару. Тоді доводиться зупинятися, ховати машину, змінювати маршрут або чекати.

    За словами Анни, вона вже майже не пам’ятає евакуацій без дронів поблизу. Особливо небезпечною ситуація стала через FPV-безпілотники, які можуть переслідувати транспорт на дорогах.

    Ризик для команди не теоретичний. Німецька партнерська організація Humanitas in centro повідомляла, що у травні 2025 року евакуаційний автомобіль, який використовувався спільно з Universal Aid Ukraine поблизу Покровська, переслідував російський FPV-дрон. Під час спроби відірватися від нього машина потрапила у серйозну аварію та була сильно пошкоджена. Люди всередині дістали лише легкі травми.

    На початку вересня 2026 року команда отримала ще один автомобіль. Національна асоціація оборонної промисловості України передала німецьким волонтерам повнопривідний Volkswagen Transporter. За повідомленням організації, машина одразу вирушила до Слов’янська та вже здійснила перший евакуаційний виїзд. Надалі її планують використовувати в районі Краматорська.

    Команда Анни справді міжнародна. На власному сайті Universal Aid Ukraine зазначає, що серед її волонтерів є люди з Німеччини, Польщі, США, Канади та України. Хтось має медичну підготовку, хтось займається автомобілями й технікою, хтось — перекладом та координацією.

    У групі Анни, за її розповіддю, американець Даніель відповідає за автомобіль та маршрути під час евакуацій. Полька Магда допомагає перевозити людей далі на захід. Німець Ларс займається водінням і технічними питаннями, зокрема зв’язком та обладнанням. Українки Влада та Василина працюють із місцевими адміністраціями, поліцією, партнерами та людьми, які телефонують на евакуаційну лінію.

    Рікарда Фасол має іншу, але пов’язану місію. Вона займається візуальним контентом і намагається пояснювати німецькій аудиторії, що насправді означає життя під постійною загрозою російських дронів та ракет.

    Вона розповідає, що сухі цифри часто не справляють враження. Можна сказати людині, що FPV-дрон здатен рухатися зі швидкістю понад 150 км/год, але без особистого досвіду важко відчути, що це означає. Саме тому вона знімає короткі відео та документальні матеріали, які показують загрозу через зрозумілі життєві ситуації.

    Зараз Рікарда працює над новим документальним проєктом про повсякденне життя цивільних українців у великих містах під час війни. Її мета — показати німецьким глядачам не тільки наслідки великих атак, а й те, як війна поступово входить у щоденну рутину людей.

    Анна тим часом говорить про війну через зовсім інший досвід. Волонтерам доводилося бачити загиблих цивільних на дорогах, вивозити тяжкопоранених після ударів і реагувати на ситуації, коли медичних машин для всіх потерпілих бракувало.

    Одна з історій, яку вона розповіла журналісту, стосувалася евакуації родини з окупованої території Дніпропетровщини. Безпосередньо заїхати туди волонтери не могли. За словами Анни, сім’я була змушена самостійно залишати окуповану територію пішки після того, як російські військові, як стверджують члени родини, застрелили чоловіка. Серед тих, хто тікав, були літня жінка та тяжко травмована людина. Цю історію варто подавати саме як свідчення, переказане Анною, оскільки незалежного підтвердження її деталей у відкритих джерелах немає.

    Особисто для Анни найважчим виявився навіть не окремий момент небезпеки, а відсутність паузи між ними. Краматорськ вона називає своїм домом. За її словами, тепер їй доводиться евакуювати вже власних сусідів і спостерігати, як місто, до якого вона прив’язалася, змінюється під тиском війни.

    При цьому саме Краматорськ залишається її улюбленим місцем в Україні. Анна говорить про Донбас не лише через обстріли, дрони та евакуації. Вона згадує поля, водойми, ліси та нічне небо, а саме місто називає «чесним» — місцем, де люди, на її думку, залишаються справжніми навіть у надзвичайно важких умовах.

    Серед війни волонтери знаходять і моменти, через які продовжують роботу. Для Анни це передусім зустрічі родин після евакуації. Часто родичі самі телефонують команді й просять забрати близьку людину. Коли евакуйованого привозять у безпечніше місце, команда бачить, як сім’я, яка не знала, чи зустрінеться знову, нарешті возз’єднується.

    Головною проблемою організації, крім безпеки, залишаються гроші. За словами Анни, значну частину постійних витрат покривають партнерські організації та невеликі приватні пожертви. Окремі донори оплачують оренду житла чи пальне, однак підтримувати щоденні евакуації стає дедалі складніше.

    Організація залежить не лише від коштів на автомобілі. Потрібні пальне, ремонт, інтернет, засоби зв’язку та безпеки, технічне обслуговування і десятки інших постійних витрат. На сайті Universal Aid Ukraine також прямо зазначено, що її евакуаційна та гуманітарна робота фінансується пожертвами.

    Сама організація зареєстрована в Україні як благодійний фонд «Універсальна допомога Україні». За даними відкритого реєстру, директором фонду є Анна Елсбернд, а статус неприбуткової організації він отримав у липні 2023 року.

    На запитання, чому після більш ніж чотирьох років війни вона досі залишається в Україні, Анна відповідає просто: щодня бачить людей, яким може реально допомогти. Досвід, накопичений командою за роки роботи під загрозою ракет, авіабомб та безпілотників, тепер став тим ресурсом, який дозволяє їм продовжувати евакуації там, де ціна помилки може бути людським життям.

    Для Рікарди мотивація схожа. Вона говорить, що не здатна змінити всю війну, але може змінити ситуацію для конкретної родини, допомогти зібрати пожертви або пояснити людям у Німеччині, чому підтримка України залишається необхідною.

    І саме з таких невеликих результатів складається масштаб роботи Universal Aid Ukraine: близько 1200 цивільних, вивезених із небезпечних районів лише за минулий рік, і щоденні нові маршрути до міст та сіл, де люди все ще чекають на можливість виїхати.