Позначка: ExPro

  • Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають

    На українському енергетичному ринку стрімко зростає взаємна заборгованість між НЕК «Укренерго» та учасниками балансуючого ринку електроенергії. За дев’ять місяців 2026 року борги державного оператора перед компаніями збільшилися на 60% — до 36,69 мільярда гривень. Водночас самі учасники ринку заборгували «Укренерго» ще більше — 47,34 мільярда гривень. Сукупний обсяг неврегульованих фінансових зобов’язань у двох напрямках перевищив 84 мільярди гривень. Експерти попереджають, що затримки платежів ускладнюють роботу виробників електроенергії та можуть стримувати розвиток енергетичної системи, яка вже зазнає значного навантаження через російські атаки.

    Про це свідчать дані ExPro Electricity Daily, оприлюднені 16 жовтня.

    Згідно з підрахунками аналітиків, фінансові зобов’язання «Укренерго» перед учасниками балансуючого ринку з початку року збільшилися на 13,76 мільярда гривень.

    Поки Україна живе за графіками відключень, борги в енергетиці зростають
    ФОТО: ExPro Electricity Daily. Станом на 30.09.2026, млрд грн

    На кінець 2025 року цей показник становив приблизно 22,93 мільярда гривень.

    Станом на 30 вересня 2026 року сума зросла до 36,69 мільярда.

    Таким чином, лише за дев’ять місяців борг державного оператора збільшився майже на дві третини.

    Кому найбільше заборгувало «Укренерго»

    Основна частина боргів припадає на компанії, які надають послуги з балансування енергосистеми.

    Перед ними оператор заборгував 32,02 мільярда гривень.

    Ще 4,67 мільярда гривень становлять зобов’язання перед сторонами, відповідальними за баланс.

    Ці учасники забезпечують врегулювання різниці між запланованими та фактичними обсягами виробництва й споживання електроенергії.

    Балансуючий ринок є важливим механізмом підтримання стабільної роботи енергосистеми.

    Коли споживання електроенергії перевищує запланований рівень або виникає дефіцит генерації, оператор повинен забезпечити відповідність між виробництвом і споживанням.

    Для цього використовуються спеціальні послуги учасників ринку, які можуть змінювати обсяги виробництва чи споживання електроенергії відповідно до команд диспетчера.

    Вартість таких послуг підлягає оплаті за встановленими правилами.

    Якщо розрахунки затримуються, компанії можуть стикатися з нестачею обігових коштів.

    Самому «Укренерго» винні ще більше

    Водночас фінансова проблема має й зворотний бік.

    Учасники балансуючого ринку також накопичили значні борги перед оператором системи передачі.

    За даними ExPro, станом на 30 вересня їхня заборгованість досягла 47,34 мільярда гривень.

    Із початку року вона збільшилася на 5,29 мільярда, або на 12,6%.

    Майже вся сума — 47,26 мільярда гривень — припадає на сторони, відповідальні за баланс.

    Ще 85,1 мільйона гривень становить заборгованість постачальників послуг балансування перед «Укренерго».

    Отже, оператор одночасно виступає і боржником, і кредитором різних учасників енергоринку.

    При цьому загальний борг перед компанією перевищує її власні зобов’язання приблизно на 10,65 мільярда гривень.

    Проте це не означає, що всі суми можна автоматично взаємозарахувати, адже зобов’язання виникають між різними учасниками та за різними операціями.

    Чому борги накопичуються роками

    Фінансові проблеми балансуючого ринку не виникли раптово.

    Ще наприкінці 2024 року заборгованість учасників перед «Укренерго» становила близько 34,5 мільярда гривень.

    За підсумками 2025 року вона зросла приблизно до 42 мільярдів.

    У той самий період борги самого оператора перед учасниками ринку збільшилися приблизно до 22,9 мільярда гривень.

    Таким чином, проблема зберігається протягом кількох років.

    Серед причин накопичення заборгованості експерти називають неповні розрахунки окремих учасників, фінансові дисбаланси та складність чинних механізмів функціонування ринку.

    У травні представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обговорювали проблему боргів із наглядовою радою «Укренерго».

    За повідомленням НКРЕКП, врегулювання заборгованості є важливою умовою для розвитку розподіленої генерації та залучення інвестицій.

    Чи можуть борги вплинути на відключення світла

    Фінансові проблеми енергетичного ринку особливо гостро сприймаються на тлі регулярних відключень електроенергії.

    У жовтні Росія посилила удари по українських електростанціях, підстанціях та інших енергетичних об’єктах.

    Через пошкодження обладнання в різних регіонах запроваджують погодинні та аварійні відключення.

    Однак важливо розмежовувати причини поточних обмежень і наслідки накопичення боргів.

    Немає підтверджених даних про те, що саме зростання заборгованості на балансуючому ринку стало безпосередньою причиною відключень світла 18 жовтня.

    Натомість фінансові проблеми можуть ускладнювати роботу енергетичних компаній у довгостроковій перспективі.

    Зокрема, нестача обігових коштів здатна обмежувати можливості інвестувати в модернізацію обладнання, нові потужності та підвищення надійності електропостачання.

    За умов війни це питання набуває особливого значення.

    Експерти попереджають про системну проблему

    Представники енергетичної галузі вже неодноразово звертали увагу на необхідність реформування фінансових механізмів ринку.

    Зокрема, голова правління Української асоціації відновлюваної енергетики Ольга Євстигнєєва раніше наголошувала, що хронічна заборгованість перешкоджає нормальному розвитку енергетичного сектору.

    За її оцінкою, боргова проблема стосується не лише балансування, а й фінансування проєктів відновлюваної енергетики.

    Для ефективного функціонування ринку необхідні прогнозовані розрахунки та зрозумілі правила роботи для виробників електроенергії.

    Проблему також порушував народний депутат Андрій Жупанин, який попереджав про ризики подальшого накопичення взаємних боргів.

    Ці питання залишаються актуальними і під час підготовки енергосистеми до нового опалювального сезону.

    Що буде далі

    Станом на кінець вересня 2026 року на балансуючому ринку накопичилося понад 84 мільярди гривень взаємних зобов’язань.

    Із них 36,69 мільярда гривень — борги «Укренерго» перед учасниками ринку, а 47,34 мільярда — борги учасників перед оператором.

    Ці суми свідчать про значні проблеми з розрахунками, але самі по собі не дозволяють визначити, яка частина боргів буде погашена найближчим часом.

    Для стабілізації ситуації необхідні не лише поточні платежі, а й системне врегулювання заборгованості та усунення причин її накопичення.

    На тлі російських атак і потреби у відновленні пошкодженої інфраструктури фінансова стабільність енергокомпаній стає одним із важливих чинників стійкості всієї галузі.

    Поки що офіційного графіка повного погашення зазначених боргів не оприлюднено.

  • Рада підтримала законопроєкт про розвиток «зеленої» енергетики та інтеграцію з ЄС

    Рада підтримала законопроєкт про розвиток «зеленої» енергетики та інтеграцію з ЄС

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №14271, який передбачає імплементацію норм Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії та подальшу інтеграцію українського енергетичного законодавства до стандартів ЄС. Документ є частиною євроінтеграційного курсу та спрямований на розвиток «зеленої» енергетики в Україні.

    Як повідомляє профільне видання ExPro, за відповідне рішення проголосували 236 народних депутатів.

    Законопроєкт передбачає комплексне оновлення регулювання сфери відновлюваної енергетики. Зокрема, йдеться про узгодження української термінології з нормами ЄС, запровадження механізму формування національних цілей розвитку ВДЕ, а також створення поняття спільнот відновлюваної енергії.

    Також документ передбачає можливість реалізації спільних проєктів із країнами Європейського Союзу, запровадження статистичних трансферів, а також визначення спеціальних зон для розвитку об’єктів відновлюваної енергетики, накопичувачів енергії та мережевої інфраструктури.

    Окремо законопроєкт встановлює принципи спрощення дозвільних процедур для інвесторів у сектор ВДЕ та запроваджує критерії сталості для біопалив, біорідин і палив з біомаси. Це має наблизити українське законодавство до європейських екологічних стандартів і полегшити залучення інвестицій у галузь.

    У пояснювальних матеріалах наголошується, що документ спрямований на створення більш гнучкої та сучасної моделі розвитку енергетичного сектору, яка відповідатиме правилам внутрішнього ринку ЄС.

    Розвиток відновлюваної енергетики також розглядається як важливий елемент відновлення енергосистеми України після руйнувань, спричинених російськими атаками на інфраструктуру.

    Раніше голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко заявляв, що енергосистемі України в найближчій перспективі необхідно близько 9,5 ГВт нових потужностей. Йдеться про поєднання різних типів генерації, зокрема газової, біоенергетики, систем накопичення енергії та відновлюваних джерел.

    Після ухвалення в першому читанні законопроєкт буде доопрацьований перед другим читанням. Очікується, що під час подальшого розгляду уточнять механізми підтримки інвесторів і правила інтеграції українського енергоринку до європейського.

  • Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Нові ціни на електроенергію для бізнесу з 1 травня 2026 року

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує змінити граничні ціни (прайс-кепи) на короткострокових сегментах ринку електроенергії для бізнесу. Нові обмеження мають почати діяти з 1 травня 2026 року. Про це повідомляє ExPro.

    Йдеться про коригування цінових лімітів на ринку “на добу наперед”, внутрішньодобовому та балансуючому ринку електроенергії. Регулятор пояснює такі зміни необхідністю адаптації ринку до поточних умов і врахуванням запитів бізнесу, який бере участь у торгівлі електроенергією та формує попит на гнучкі механізми ціноутворення.

    Згідно з оприлюдненими даними, на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку максимальна гранична ціна буде встановлена на рівні 15 000 грн за МВт·год. Мінімальна ціна залишиться на рівні 10 грн за МВт·год. Таким чином, розширюється допустимий ціновий діапазон, що має підвищити гнучкість торгів.

    На балансуючому ринку, який використовується для врівноваження попиту і пропозиції в енергосистемі, максимальний прайс-кеп встановлять на рівні 17 000 грн за МВт·год. Мінімальна межа становитиме 0,01 грн за МВт·год, що фактично дозволяє ринку реагувати на різкі коливання балансу електроенергії в системі.

    У регуляторі зазначають, що ухвалене рішення є продовженням попередніх кроків із реформування короткострокових сегментів ринку. Раніше у січні НКРЕКП вже переглядала прайс-кепи з метою створення умов для залучення додаткового імпорту електроенергії, зокрема у денні години. Згодом, з 31 березня, Україна повернулася до попередніх рівнів цінових обмежень.

    Експерти енергетичного ринку наголошують, що прайс-кепи є важливим інструментом регулювання, який одночасно захищає споживачів від надмірних цінових стрибків і дозволяє ринку працювати в умовах конкуренції. Водночас занадто жорсткі обмеження можуть стримувати імпорт електроенергії та зменшувати ліквідність ринку, що особливо критично в періоди пікового попиту або дефіциту генерації.

    Окремо фахівці звертають увагу, що зміни на короткострокових ринках електроенергії можуть впливати насамперед на бізнес-споживачів, які купують електроенергію за ринковими механізмами. Для промислових підприємств це означає потенційні коливання витрат на енергоресурси залежно від ситуації в енергосистемі та зовнішніх факторів.

    Водночас регулятор підкреслює, що баланс між стабільністю цін і ринковою конкуренцією залишається ключовим завданням енергетичної політики. У контексті воєнного стану та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури гнучкість ринку набуває додаткового значення для забезпечення стабільного енергопостачання.

    Таким чином, заплановане підвищення прайс-кепів з 1 травня 2026 року є черговим етапом адаптації українського ринку електроенергії до нових умов функціонування та потреб учасників ринку.