Golosnovinua.com

Позначка: фармацевтика

  • Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Продукти, пальне й медикаменти: українців попередили про новий стрибок цін — що подорожчає найбільше

    Українців попередили про нову хвилю подорожчання товарів першої необхідності. Через зростання вартості пального, валютні коливання та проблеми з виробництвом продуктовий кошик може подорожчати щонайменше на 10%. Ще серйозніші ризики виникають на фармацевтичному ринку, де вартість медикаментів залежить від імпортної сировини, логістики та стабільності українських виробників. Найбільше подорожчання може вдарити по пенсіонерах, переселенцях і малозабезпечених родинах.

    Такий прогноз озвучив економіст, колишній радник президента України Олег Устенко в коментарі «Новини.LIVE». За його словами, головними чинниками майбутнього зростання цін залишаються дороге пальне, девальвація гривні та наслідки російських ударів по українській інфраструктурі.

    Одним із найпотужніших чинників інфляції економіст називає вартість пального. Подорожчання бензину й дизеля поступово відображається на кінцевих цінниках практично всіх товарів, оскільки транспортні витрати закладаються у собівартість продукції.

    Навіть українські овочі, вирощені неподалік великих міст, потребують транспортування від виробника до складів, ринків і супермаркетів. Коли перевезення дорожчають, виробники та торговельні мережі змушені переглядати власні витрати.

    За оцінкою Устенка, через ці чинники продукти харчування можуть здорожчати щонайменше на 10%.

    Подібні ризики раніше описувала «Ненька інфо» у матеріалі про можливе подорожчання продуктів через зростання цін на дизель. Тоді представники аграрного сектору також звертали увагу на збільшення витрат на логістику.

    Додатковий тиск на ціни створюють російські атаки по складах, виробничих підприємствах та транспортній інфраструктурі. Пошкодження логістичних центрів змушують бізнес змінювати маршрути доставки, орендувати нові приміщення й витрачати більше коштів на перевезення товарів.

    Як повідомляла «Ненька інфо», представники аграрного ринку раніше прогнозували можливе підвищення вартості базових продуктів на 10–15% в осінньо-зимовий період через поєднання логістичних проблем, дорожчих енергоносіїв та сезонних чинників.

    Найбільш тривожною економіст назвав ситуацію з медикаментами. За словами Устенка, частина українських фармацевтичних виробників стикається з труднощами через наслідки обстрілів, проблеми з електропостачанням та зберіганням продукції.

    Якщо внутрішнє виробництво не зможе повністю забезпечувати потреби населення, імпортні препарати відіграватимуть більшу роль на ринку.

    Водночас імпортна фармацевтична продукція безпосередньо залежить від курсу іноземних валют. Послаблення гривні збільшує витрати на закупівлю ліків, сировини та обладнання за кордоном.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала причини подорожчання життєво необхідних медикаментів, звертаючи увагу на наслідки російських атак по медичних складах, логістичних центрах та фармацевтичній інфраструктурі.

    Особливо складною ситуація може стати для людей, які постійно потребують препаратів для лікування хронічних захворювань. На відміну від деяких побутових покупок, витрати на необхідні ліки часто неможливо відкласти.

    Водночас офіційна статистика вже демонструє прискорення інфляції. За даними Державної служби статистики, у вересні 2026 року споживчі ціни зросли на 2,1% порівняно із серпнем, а від початку року — на 8,4%.

    Це свідчить про відчутне зростання загального рівня цін, однак прогноз подорожчання продуктів на 10% залишається експертною оцінкою, а не встановленим фактом.

    Олег Устенко також наголосив на необхідності державної підтримки найбільш вразливих громадян. За його словами, в умовах обмежених бюджетних ресурсів допомогу варто першочергово спрямовувати внутрішньо переміщеним особам, пенсіонерам із мінімальними виплатами, самотнім матерям та людям з інвалідністю.

    При цьому загальне подорожчання не означає, що всі продукти чи медикаменти одночасно зростуть у ціні на однаковий відсоток. Динаміка залежатиме від виробника, конкуренції, сезонності, курсу гривні та вартості логістики.

    Таким чином, українці можуть зіткнутися з новим фінансовим тиском уже в найближчі місяці. Найбільші ризики, за оцінкою економіста, зосереджені у двох категоріях, від яких населення не може відмовитися: продуктах харчування та медикаментах.

  • Тимчасовий дефіцит препаратів Bayer в аптеках: фармвиробник назвав причини логістичних перебоїв та терміни стабілізації постачань

    Тимчасовий дефіцит препаратів Bayer в аптеках: фармвиробник назвав причини логістичних перебоїв та терміни стабілізації постачань

    В аптечних мережах України виникли тимчасові перебої з наявністю окремих найменувань лікарських засобів міжнародного фармацевтичного концерну Bayer. Зникнення деяких популярних медикаментів викликало занепокоєння серед споживачів, проте офіційне представництво компанії-виробника запевнило, що ситуація має виключно технічний та тимчасовий характер. Компанія категорично спростувала чутки про ймовірний вихід із ринку або довгострокове припинення діяльності в Україні, підтвердивши незмінність своїх зобов’язань перед українськими пацієнтами та системою охорони здоров’я.

    Головним чинником, що спричинив ситуативний дефіцит, стали масштабні збої у функціонуванні складських і транспортних ланцюгів. Зокрема, на ритмічність дистрибуції суттєво вплинули регулярні російські удари по критичній, енергетичній і складській інфраструктурі, які неодноразово зачіпали логістичні потужності фармацевтичного сектору. Ускладнення внутрішньої логістики, пошкодження окремих перевантажувальних хабів та вимушена перебудова маршрутів транспортування призвели до того, що чергові партії продукції не змогли потрапити до кінцевого споживача у звичні календарні строки.

    Попри виклики воєнного стану, представники фармацевтичного гіганта повідомили, що необхідні обсяги дефіцитних препаратів уже завезені та перебувають на території України. Наразі продукція проходить обов’язкові стандартні регуляторні процедури: лабораторний контроль якості, верифікацію сертифікатів відповідності та митно-податкове оформлення, що вимагається чинним законодавством у сфері обігу лікарських засобів. Очікується, що після передачі перевірених партій у розпорядження оптових дистриб’юторів надходження препаратів на аптечні полиці поступово нормалізується впродовж другої половини жовтня.

    Нинішній інцидент вкотре висвітлює загальну вразливість українського ринку медикаментів в умовах системних військових ризиків. Фармацевтична безпека безпосередньо залежить від стійкості ланцюгів постачання імпортних препаратів, стабільності електроживлення для забезпечення «холодового ланцюга» зберігання чутливих вакцин і ліків, а також швидкості роботи органів державного контролю якості. Попри виклики війни, збереження прямої присутності провідних міжнародних корпорацій та оперативна адаптація логістики залишаються ключовими факторами, що запобігають системним кризам у забезпеченні населення життєво необхідними терапевтичними засобами.

  • Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Фармринок знову під атакою: після складів Росія знищила завод «Кусум» у Сумах

    Російська атака вранці 4 жовтня зруйнувала виробничий майданчик фармацевтичної компанії «Кусум» у Сумах. Підприємство випускало препарати для лікування серцево-судинних захворювань, діабету, хвороб шлунково-кишкового тракту, а також засоби від кашлю та алергії.

    Унаслідок удару загинув працівник заводу Євген Мірошниченко, який із 2009 року працював в інженерному відділі підприємства. Компанія наразі оцінює масштаби руйнувань і не називає ані суму збитків, ані строки можливого відновлення виробництва.

    У «Кусум» заявили, що працюють над тим, щоб не допустити перебоїв із постачанням ліків. Компанія має виробничі потужності в Індії — в Індорі та Бхіваді, тому за потреби частину виробничих процесів можуть перебудувати та компенсувати українські обсяги імпортом.

    Це вже не перша втрата компанії через російські удари. Раніше було знищено її склад, однак підприємство продовжило роботу. Тепер під удар потрапив безпосередньо виробничий майданчик.

    Атака на «Кусум» відбулася на тлі серії ударів по фармацевтичній інфраструктурі України. Від початку вересня російські атаки пошкодили щонайменше кілька складів із ліками, серед них об’єкти дистриб’юторів БаДМ, «Оптіма-Фарм», «Біокон» та «Вента ЛТД». Водночас Міністерство охорони здоров’я наразі не фіксує системного дефіциту ліків по країні, хоча в окремих регіонах виникали локальні перебої.

     

  • РФ втретє за кілька днів атакувала фармкомпанію «Дарниця» у Києві

    РФ втретє за кілька днів атакувала фармкомпанію «Дарниця» у Києві

    Російські війська у понеділок, 28 вересня, знову завдали удару по потужностях фармацевтичної компанії «Дарниця» у Києві. У пресслужбі підприємства підтвердили атаку та повідомили, що загиблих немає.

    Подробиці щодо характеру пошкоджень та наслідків нового удару компанія поки не розкриває.

    Це вже третя атака на об’єкти «Дарниці» за останні кілька днів, якщо враховувати удари 23 і 28 вересня та повторну атаку, про яку повідомляли 26 вересня. Після удару 23 вересня компанія також зазначала, що серед працівників загиблих немає, але з міркувань безпеки не оприлюднювала масштаби пошкоджень.

    Крім того, підприємство вже зазнавало російського удару 23 вересня 2026 року. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту. 

    «Дарниця» є одним із великих українських виробників лікарських засобів. Компанія випускає понад 200 брендів препаратів, зокрема для кардіології, неврології, знеболення та інших напрямів.

    Серія атак на фармацевтичне підприємство відбувається на тлі інтенсивних ударів РФ по Києву наприкінці вересня. Остаточні масштаби пошкоджень «Дарниці» після атаки 28 вересня наразі уточнюються.

  • Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    Росія вдарила по одному з найбільших фармскладів України: під Києвом горів комплекс «Біокон»

    У Бориспільському районі Київської області внаслідок російської атаки 3 вересня зазнав серйозних пошкоджень логістичний комплекс ТОВ «ХФК «Біокон» — один із найбільших спеціалізованих фармацевтичних складських комплексів України. Після удару на об’єкті виникла масштабна пожежа. Інформацію про те, що йдеться саме про «Біокон», підтвердила Forbes Ukraine генеральна директорка компанії Віра Павлова.

    Перші офіційні повідомлення про наслідки атаки з’явилися від Київської обласної військової адміністрації. Начальник КОВА Тимур Ткаченко повідомив, що у Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин і МАФи. Один чоловік отримав осколкові поранення та був госпіталізований. При цьому КОВА спочатку не називала конкретне підприємство, яке постраждало.

    Згодом джерела на фармацевтичному ринку та сама компанія підтвердили, що під удар потрапив комплекс «Біокон». За попередніми оцінками співрозмовників галузі, втрати можуть сягати мільярдів гривень, однак точний масштаб руйнувань, кількість знищеної продукції та фінальна сума збитків на цей момент ще не встановлені.

    Сам комплекс має велике значення для українського фармацевтичного ринку. «Біокон» спеціалізується на фармацевтичній логістиці та складському господарстві, надаючи приміщення для аптечних складів і послуги зі зберігання продукції, у тому числі на митному ліцензійному складі. На майданчику працювали складські потужності, які використовували міжнародні фармацевтичні компанії та їхні українські представництва.

    За даними, які наводять профільні джерела, загальна площа комплексу становить близько 30 тисяч квадратних метрів. Приблизно 25 тисяч кв. м припадали на комерційні склади та ще близько 5 тисяч кв. м — на митний ліцензійний склад. Це робить об’єкт одним із найбільших спеціалізованих фармлогістичних майданчиків країни.

    Саме тому удар по «Біокону» викликав побоювання щодо можливих наслідків для постачання ліків. Втім, станом на 3 вересня говорити про дефіцит препаратів передчасно. Наразі немає підтверджень, що пошкодження комплексу вже спричинило перебої з постачанням медикаментів у Київ чи інші регіони. Практичні наслідки залежатимуть від того, які саме склади постраждали, скільки продукції було втрачено та наскільки швидко фармкомпанії зможуть перенаправити логістику через інші майданчики.

    Група «Біокон» працює на українському фармацевтичному ринку з 1992 року. Спочатку бізнес займався дистрибуцією лікарських засобів, а згодом розвинув напрям складської та митної логістики. Розташування комплексу неподалік міжнародного аеропорту Бориспіль та ключових автошляхів робило його одним із важливих вузлів постачання фармпродукції.

    Комплекс був обладнаний відповідно до міжнародних стандартів належної практики дистрибуції та зберігання, що особливо важливо для фармацевтичної продукції, яка потребує суворого температурного режиму та спеціальних умов складування.

    У структурі власності «Біокону» останніми роками відбувалися зміни. У 2024 році співвласником ТОВ «ХФК «Біокон» із часткою 49,95% став колишній народний депутат і бізнесмен Віталій Хомутиннік. Ще 44,95% належало засновнику групи Олександру Яворському. У липні 2025 року Антимонопольний комітет дозволив інвестиційному фонду «Каскад-Інвест», пов’язаному з Хомутинніком, отримати контроль над компанією.

    За 2025 рік підприємство отримало 272,4 млн грн виторгу, що приблизно на 9,5% більше, ніж роком раніше. Водночас компанія завершила рік із чистим збитком 78,6 млн грн. У 2024 році збиток був значно більшим — 466,3 млн грн при виторгу 248,8 млн грн.

    Атака на «Біокон» відбулася на тлі систематичних російських ударів по логістичній інфраструктурі України. Протягом останніх місяців під атаками опинялися склади, термінали, розподільчі центри та логістичні вузли в різних областях. Подібні удари створюють проблеми не лише для окремих компаній, а й для цілих ланцюгів постачання.

    Особливо чутливими є атаки на об’єкти, пов’язані з лікарськими засобами. Фармацевтична логістика суттєво відрізняється від звичайної складської: частина препаратів потребує постійного температурного контролю, спеціальних приміщень, сертифікованого обладнання та суворого дотримання правил транспортування. Саме тому втрата великого спеціалізованого складу не завжди може бути швидко компенсована звичайним логістичним об’єктом.

    Водночас учасники ринку мають резервні ланцюги постачання, а фармацевтична продукція розміщується не на одному об’єкті. Тож робити висновок про загальнонаціональний дефіцит ліків лише на підставі удару по одному комплексу наразі немає підстав.

    Цього ж дня російська атака завдала пошкоджень і іншим цивільним об’єктам Київщини. За даними КОВА та ДСНС, у Бориспільському й Обухівському районах виникли пожежі, а загалом унаслідок ударів постраждали люди.

    У мережі швидко поширилися відео та фотографії зі стовпом густого чорного диму над місцем пожежі. На цих матеріалах видно масштабне займання складських приміщень, однак за такими кадрами неможливо достовірно визначити, яка частина комплексу була повністю знищена, а яка лише пошкоджена. Тому остаточні висновки щодо масштабу втрат варто робити після завершення обстеження об’єкта.

    Окремо важливо, що в заголовках деяких медіа вже з’явилося формулювання про «знищення» одного з найбільших фармскладів країни. Станом на середину дня 3 вересня більш обережним і підтвердженим формулюванням є «пошкоджено» або «зазнав масштабної пожежі», оскільки повної офіційної оцінки руйнувань ще немає.

    Після ліквідації пожежі фахівцям належить оцінити стан будівель, обладнання, складських запасів та інженерних систем. Лише після цього стане зрозуміло, чи можна буде відновити роботу частини комплексу, чи окремі корпуси потребуватимуть повної реконструкції.

    Для фармацевтичного ринку ключовими залишаються два питання: скільки продукції було втрачено та наскільки швидко компанії, що користувалися складами «Біокону», зможуть перебудувати логістику. Якщо значна частина запасів була застрахована або дублювалася на інших майданчиках, наслідки для кінцевого споживача можуть бути обмеженими.

    Проте економічний удар по самому комплексу вже зараз виглядає значним. За попередніми оцінками галузевих джерел, сума втрат може вимірюватися мільярдами гривень. Точні цифри стануть відомі після інвентаризації та оцінки збитків.

    Таким чином, російська атака 3 вересня вдарила по одному з ключових об’єктів фармацевтичної логістики країни. Комплекс «Біокон» у Бориспільському районі зазнав масштабної пожежі та серйозних пошкоджень, однак станом на цей момент немає підтверджень ані повного знищення всього комплексу, ані дефіциту ліків на українському ринку.

    Подальші наслідки залежатимуть від масштабу втрат продукції та здатності фармкомпаній швидко переналаштувати поставки. Водночас сам удар ще раз показує, наскільки вразливою залишається цивільна логістична інфраструктура України під час війни.

  • Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці

    Ракетний удар по “Дарниці”: Росія атакувала фармацевтичний завод у столиці

    У ніч проти 28 червня Росія здійснила чергову масовану комбіновану атаку на Україну, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Однією з цілей ворожого удару став Київ, де під обстріл потрапила територія фармацевтичної компанії «Дарниця» — одного з найбільших виробників лікарських засобів в Україні.

    Про атаку повідомила директорка ради директорів компанії Катерина Загорій. За її словами, підприємство зазнало ворожого удару під час нічного ракетного обстрілу столиці. Водночас у компанії наголосили, що деталі щодо характеру пошкоджень поки не розголошують з міркувань безпеки та до завершення роботи всіх компетентних служб.

    «З міркувань безпеки та до завершення роботи компетентних служб ми не коментуємо деталі щодо характеру пошкоджень чи наслідків. На цей момент можемо підтвердити, що загиблих і постраждалих серед працівників немає, а завод продовжить свою роботу», — зазначила Катерина Загорій.

    Попри атаку, на підприємстві підтвердили, що виробничі процеси не будуть повністю зупинені. Представники компанії заявили, що докладуть максимум зусиль для забезпечення безперебійного виробництва медикаментів, які є критично важливими для української системи охорони здоров’я.

    Нічна атака на Київ стала частиною масштабного удару Росії по території України. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували дві протикорабельні ракети «Циркон/Онікс», шість балістичних ракет типу «Іскандер-М/С-400», а також 142 ударні безпілотники різних типів, серед яких Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори. Українські сили протиповітряної оборони знищили сім із восьми ракет та більшість безпілотників, однак окремі цілі все ж досягли території столиці.

    У Дарницькому районі Києва внаслідок атаки виникло кілька пожеж. Загорілися територія біля житлового будинку, станція технічного обслуговування, нежитлові приміщення, а також було виявлено бойову частину ракети, яка впала поблизу багатоповерхівки й не здетонувала. Територію оперативно оточили, а вибухотехніки провели роботи з її вилучення. За офіційною інформацією міської влади, двоє людей отримали поранення та були госпіталізовані.

    Фармацевтична компанія «Дарниця» є одним із лідерів українського ринку лікарських засобів. Підприємство працює понад 90 років і виробляє сотні найменувань препаратів, серед яких антибіотики, серцево-судинні засоби, знеболювальні, протизапальні препарати, ліки для лікування хронічних захворювань та медикаменти для невідкладної допомоги. Продукція компанії використовується як цивільними медичними закладами, так і системою військової медицини.

    Після початку повномасштабної війни українські фармацевтичні підприємства неодноразово ставали об’єктами російських атак. У попередні роки через обстріли зазнавали пошкоджень виробничі потужності інших великих фармацевтичних компаній, а восени 2025 року було знищено один із найбільших складів лікарських засобів в Україні, що належав дистриб’ютору «Оптіма-Фарм». Тоді експерти попереджали про ризики для забезпечення країни медикаментами.

    Експерти зазначають, що удари по підприємствах, які забезпечують населення ліками, можуть створювати додатковий тиск на систему охорони здоров’я, особливо в умовах війни. Саме тому українські виробники після початку повномасштабного вторгнення активно працюють над диверсифікацією виробничих процесів, резервуванням потужностей і створенням запасів продукції.

    У самій компанії «Дарниця» поки що не повідомляють про масштаби пошкоджень виробничих корпусів чи обладнання. Також не уточнюється, чи вплине атака на окремі виробничі лінії. Представники підприємства наголошують, що всю необхідну інформацію буде оприлюднено лише після завершення роботи рятувальників та профільних служб.

    Нічний удар по Києву вкотре засвідчив, що під російськими атаками опиняються не лише енергетичні чи військові об’єкти, а й підприємства, які забезпечують цивільне населення товарами критичної необхідності. Попри це українські виробники продовжують роботу навіть у надзвичайно складних умовах, підтримуючи стабільне забезпечення країни медикаментами.

    Наразі на підприємстві триває оцінка наслідків удару. У компанії запевняють, що головне — всі працівники залишилися живими, а виробництво лікарських засобів продовжиться після виконання всіх необхідних заходів безпеки.

  • АРМА зберігає контроль над російською часткою у «Вента ЛТД» попри судові спори

    АРМА зберігає контроль над російською часткою у «Вента ЛТД» попри судові спори

    Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів АРМА продовжує здійснювати управління арештованою часткою у фармацевтичному дистриб’юторі Вента ЛТД, яка до початку повномасштабної війни перебувала під контролем російської фармацевтичної групи Катрен. Попри тривалу юридичну та управлінську невизначеність, а також зміну підходів до управління арештованими корпоративними правами, актив формально залишається у сфері контролю державного агентства, яке продовжує координувати його статус у межах чинного законодавства та судових процедур.

    Як повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на офіційну відповідь АРМА, агентство підтвердило, що зазначена частка наразі перебуває в управлінні, однак не надало чітких роз’яснень щодо того, чи завершено процедуру розірвання договору з попереднім управителем активу — компанією І.К.Вел. Саме цей аспект залишається одним із найбільш спірних у всій історії управління арештованим майном, оскільки навколо нього сформувалася складна правова колізія, що включає як результати конкурсних процедур, так і подальші рішення державних органів після зміни керівництва АРМА.

    Історія цього активу бере свій початок ще до 2022 року, коли частка у розмірі 24% статутного капіталу «Вента ЛТД» належала російській компанії «Катрен». Після початку повномасштабного вторгнення Росії проти України ці корпоративні права були арештовані в межах кримінального провадження, а згодом, за поданням прокурорів, Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про передачу зазначеної частки в управління АРМА. Таким чином держава отримала інструмент контролю над активом, який раніше був пов’язаний із російським капіталом, із метою його подальшого збереження, управління та недопущення впливу держави-агресора на український фармацевтичний ринок.

    Подальший етап розвитку ситуації був пов’язаний із процедурою конкурсного відбору управителя. У 2025 році АРМА оголосила конкурс на управління арештованою часткою, що викликало значний інтерес з боку учасників ринку. До фінального етапу відбору, який відбувався навесні 2025 року, дійшли дві компанії — «Центр реабілітації “Візаві”» та «І.К.Вел». У результаті переможцем було визначено саме «І.К.Вел», яка отримала право здійснювати управління арештованою часткою у структурі «Вента ЛТД».

    Водночас уже на цьому етапі виникли додаткові питання щодо потенційного конфлікту інтересів і фактичної пов’язаності окремих учасників управління з попередньою структурою компанії. За наявною інформацією, «І.К.Вел» була заснована особами, які раніше мали прямий або опосередкований зв’язок із діяльністю «Вента ЛТД», зокрема через керівника компанії Олександра Волошина. Це викликало дискусії щодо прозорості конкурсної процедури та відповідності обраного управителя принципам незалежного управління арештованими активами, особливо з огляду на чутливість фармацевтичного сектору та значення цього ринку для національної безпеки.

    У підсумку структура контролю над компанією на певному етапі фактично концентрувалася в межах однієї управлінської лінії, коли значна частка впливу на «Вента ЛТД» здійснювалася через зв’язки з особами, які були залучені до її попередньої діяльності. Це додатково ускладнило ситуацію та стало одним із факторів подальшого перегляду рішень щодо управителя.

    Після зміни керівництва АРМА, зокрема після відставки Олени Думи, агентство переглянуло умови співпраці з «І.К.Вел» та ухвалило рішення про розірвання договору на управління арештованою часткою. Компанія не погодилася з таким кроком і звернулася до суду, оскаржуючи дії державного органу та наполягаючи на законності свого призначення за результатами конкурсного відбору.

    Подальший розвиток справи отримав своє продовження у судовій площині. Як повідомляється, Господарський суд міста Києва у рішенні від 22 квітня 2026 року, розглядаючи позов «І.К.Вел», дійшов висновку про відсутність достатніх доказів, які б підтверджували зв’язок компанії з колишніми російськими власниками активу. Суд також зазначив, що не встановлено правових підстав для невизнання результатів проведеного конкурсу на управління арештованою часткою «Вента ЛТД» та для непередачі активу переможцю торгів. Таким чином судова інстанція фактично поставила під сумнів аргументацію, яка лежала в основі управлінських рішень АРМА щодо розірвання договору.

    Попри це, фактична ситуація з управлінням активом залишається складною та багаторівневою. АРМА продовжує декларувати контроль над арештованою часткою, водночас юридичні суперечки між державним агентством і колишнім управителем тривають у судовій площині. Це створює ситуацію правової невизначеності, яка впливає не лише на корпоративну структуру «Вента ЛТД», але й на загальне сприйняття ефективності механізмів управління арештованими активами в Україні.

    У ширшому контексті історія навколо «Вента ЛТД» відображає складність процесів деолігархізації та деконцентрації капіталу, який мав російське походження, а також проблеми, що виникають під час спроб держави одночасно забезпечити прозорість конкурсних процедур, ефективність управління і юридичну бездоганність рішень. Фармацевтичний сектор, який є критично важливим для внутрішнього ринку та системи охорони здоров’я, у цьому випадку стає додатково чутливою сферою, де будь-які управлінські помилки або затримки можуть мати значний вплив на логістику постачання лікарських засобів.

    Таким чином, станом на сьогодні арештована частка у «Вента ЛТД» залишається під управлінням АРМА, однак остаточна модель управління активом, як і питання щодо легітимності попередніх управлінських рішень, продовжують бути предметом судових розглядів і адміністративних процедур. Ситуація фактично перебуває у перехідному стані, де юридичні рішення ще не повністю трансформувалися у стабільну управлінську практику, а сама справа залишається однією з показових у контексті того, як Україна працює з активами, пов’язаними з російським капіталом у період війни.

  • Латвія рухається до розриву торговельних зв’язків із Росією

    Латвія рухається до розриву торговельних зв’язків із Росією

    Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс доручить міністерці закордонних справ Байбу Браже підготувати комплексні рішення щодо поступового припинення експорту та імпорту товарів між Латвією та Росією. Водночас уряд розглядає можливість збереження окремих винятків для критично важливих галузей, зокрема тих, які мають стратегічне значення для економіки або національної безпеки. Про це глава латвійського уряду заявив журналістам після засідання кабінету міністрів, повідомляє Delfi.

    Кулбергс наголосив, що його позиція щодо економічних відносин із Росією залишається незмінною і полягає в необхідності максимально можливого скорочення будь-яких ділових зв’язків із державою-агресором. За його словами, такі відносини створюють небажану залежність, яка не лише не приносить користі Латвії, а й потенційно послаблює її економічну та політичну стійкість. Прем’єр підкреслив, що Латвія має продовжувати курс на зменшення будь-якої економічної взаємодії з Росією, навіть якщо цей процес потребує часу та узгодження з європейськими партнерами.

    Водночас він зазначив, що це питання не може вирішуватися виключно на національному рівні, оскільки Латвія є частиною Європейського Союзу і перебуває в єдиному торговельному просторі. Тому будь-які обмежувальні або заборонні заходи щодо торгівлі з Росією мають бути синхронізовані з європейською санкційною політикою та загальними правилами внутрішнього ринку ЄС. За словами Кулбергса, уряд Латвії працюватиме над тим, щоб запропоновані механізми були юридично узгоджені з Брюсселем і не суперечили чинному європейському законодавству.

    Окремо прем’єр визнав, що не всі галузі економіки можуть бути однаково швидко відокремлені від російського ринку. Зокрема, він звернув увагу на фармацевтичну промисловість, яка має складні та тривалі цикли виробництва і сертифікації продукції. За його словами, підприємства цього сектору вже працюють над скороченням залежності від російського ринку, однак повна переорієнтація потребує часу, оскільки вихід на нові ринки супроводжується довгими регуляторними процедурами в інших країнах.

    Кулбергс також підкреслив, що фармацевтична галузь має не лише економічне, а й стратегічне значення для Латвії. Підприємства цього сектору володіють значним науковим і виробничим потенціалом, зокрема у сфері хімічних і біологічних досліджень, який у разі надзвичайних ситуацій може бути важливим для забезпечення обороноздатності держави. Він зазначив, що ці можливості необхідно зберегти та розвивати, не допускаючи їх втрати внаслідок надмірно жорстких або непродуманих обмежень. Саме тому уряд планує провести окремі консультації з представниками фармацевтичної індустрії, щоб знайти баланс між санкційною політикою, економічною стійкістю та національними інтересами.

    За офіційними економічними даними, за перші три місяці поточного року Латвія продовжувала мати певний товарообіг із Росією, попри загальну політику скорочення економічних контактів. Експорт товарів до Росії за цей період становив 244,15 мільйона євро, тоді як імпорт із Росії — 10,51 мільйона євро. Ці показники демонструють, що навіть на тлі санкційного режиму та політичного дистанціювання певні економічні зв’язки все ще зберігаються, хоча їхній обсяг значно зменшився порівняно з довоєнним періодом.

    На рівні Європейського Союзу паралельно триває підготовка нового, 21-го пакета санкцій проти Росії. Очікується, що Європейська комісія представить його вже на початку наступного тижня — орієнтовно 8 або 9 червня. За попередніми заявами представників європейських інституцій, нові обмеження можуть бути спрямовані насамперед проти російського військово-промислового комплексу, а також проти так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових санкцій.

    Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас раніше повідомляла, що новий пакет санкцій може суттєво розширити інструменти тиску на російську економіку, зокрема через посилення контролю за експортом технологій подвійного призначення та обмеження морської логістики, яка забезпечує торгівлю російською нафтою. Це продовжує лінію попереднього, 20-го пакета санкцій, ухваленого 23 квітня, який уже запровадив нові обмеження проти компаній і структур, пов’язаних із підтримкою російського оборонно-промислового комплексу, а також створив основу для подальшого посилення морських санкцій.

    Таким чином, ініціатива латвійського уряду є частиною ширшого європейського тренду на системне скорочення економічних зв’язків із Росією, який поєднує як санкційний тиск, так і довгострокову політику зменшення залежності від російських ринків. Водночас у Латвії підкреслюють, що цей процес має бути поступовим, юридично виваженим і таким, що не створює ризиків для критичних секторів економіки та національної безпеки країни.

  • Фарма під час війни: як «Артеріум» заробляє мільйони, ігноруючи судові рішення

    Фарма під час війни: як «Артеріум» заробляє мільйони, ігноруючи судові рішення

    На тлі повномасштабної війни, перевантаженої системи охорони здоров’я та пацієнтів, які дедалі частіше змушені економити на базових препаратах, фармацевтичний ринок України демонструє протилежну тенденцію — зростання прибутків окремих виробників. Водночас питання соціальної відповідальності бізнесу та виконання судових рішень для частини компаній, схоже, відходять на другий план.

    Одним із показових прикладів такої моделі називають групу «Артеріум». Формально це великий український виробник лікарських засобів, який активно працює на внутрішньому ринку. Однак фінансова структура групи, за даними розслідувачів, побудована так, що дозволяє мінімізувати реальні зобов’язання перед кредиторами та уникати виконання судових рішень.

    Зокрема, пов’язане з групою підприємство АТ «Київмедпрепарат» роками не виконує рішення судів про стягнення значних сум. При цьому виробничий процес не зупиняється: продукція виготовляється, постачається в аптеки та лікарні, контракти виконуються у звичайному режимі. На папері компанія декларує відсутність коштів, однак фактично продовжує стабільно працювати.

    Ключовим механізмом такої моделі називають внутрішній перерозподіл фінансових потоків. Основні продажі та прибутки, за наявною інформацією, акумулюються через інші структури групи — зокрема Корпорацію «Артеріум» та ТОВ «Артеріум ЛТД». За деякими оцінками, понад 70% продукції концентрується саме на цих юрособах. У підсумку борги залишаються на одному підприємстві, тоді як реальні гроші — на іншому, що ускладнює роботу виконавчої служби.

    Проблеми виникали й під час спроб примусового виконання рішень суду. Зафіксовано випадки, коли приватних виконавців не допускали до складських приміщень під приводом відсутності майна. Водночас матеріали справ та слідчі дії свідчили, що лікарські засоби фактично перебували на цих складах. Це може вказувати на свідоме приховування активів.

    На тлі кримінальних проваджень та арештів активів відбулися зміни у структурі власності групи. Іноземні компанії зникли з реєстрів, натомість з’явилися фізичні особи, пов’язані з оточенням підсанкційного бізнесмена Костянтина Жеваго. Експерти розцінюють такі кроки як спробу ускладнити встановлення реальних бенефіціарів та доступ до корпоративних прав. Паралельно в публічному просторі поширювалися заяви про «корпоративні конфлікти» та «рейдерство», що часто використовується для відвернення уваги від фінансових і юридичних питань.

    Окремі питання виникають і до державного контролю. Ринок лікарських засобів курує Міністерство охорони здоров’я, однак компанії, які мають невиконані судові рішення, продовжують працювати без помітних обмежень. Через Національну службу здоров’я України, яка адмініструє мільярдні бюджетні виплати медзакладам, також проходять кошти, що зрештою опиняються у фармвиробників, включно зі структурами, навколо яких тривають спори та розслідування.

    У результаті складається ситуація, коли фармацевтичний бізнес швидко адаптується до воєнних умов і зберігає високі доходи, тоді як пацієнти стикаються зі зростанням цін і зниженням доступності лікування. Історія «Артеріума» демонструє системну проблему: за відсутності дієвого контролю та реальної відповідальності навіть критично важлива галузь може працювати за логікою мінімізації зобов’язань, а не суспільної користі.

  • Продажі фармацевтичної компанії «Дарниця» впали, попри зростання попиту на ліки в Україні

    Продажі фармацевтичної компанії «Дарниця» впали, попри зростання попиту на ліки в Україні

    Фармацевтична компанія «Дарниця», яка десятиліттями вважалася одним із ключових гравців українського ринку лікарських засобів, зіткнулася з різким спадом продажів і скороченням виробництва. Про це свідчать фінансові та операційні показники підприємства за останні місяці.

    За наявною інформацією, у середині року обсяги реалізації продукції компанії скоротилися приблизно на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року. Надалі падіння лише посилилося і в окремі місяці сягало близько половини від попередніх показників. На підприємстві неодноразово зупиняли виробничі лінії, а склади заповнилися нереалізованою продукцією. Паралельно відбувалися скорочення персоналу.

    Ситуація виглядає особливо контрастною на тлі загального стану фармацевтичного ринку. В умовах війни та зниження доходів населення витрати українців на медикаменти залишаються стабільно високими. За даними соціологічних опитувань, значна частина громадян змушена економити на інших товарах і навіть на харчуванні, аби мати змогу купувати ліки.

    Втім, попит на ринку не гарантував зростання продажів саме для «Дарниці». Аптечні мережі дедалі частіше відмовляються брати на реалізацію продукцію компанії через слабкий попит з боку споживачів та цінову неконкурентоспроможність. У результаті частка компанії на ринку скорочується, поступаючись іншим українським виробникам.

    Експерти ринку зазначають, що за останні роки низка фармацевтичних компаній змогла адаптуватися до нових економічних умов, оптимізувати виробництво та запропонувати доступніші препарати. На цьому тлі продукція «Дарниці» часто виглядає дорожчою, що безпосередньо впливає на рішення аптек і кінцевих покупців.

    Проблеми компанії супроводжуються активною публічною дискусією навколо можливих змін у регулюванні фармацевтичного ринку. Зокрема, обговорюються ідеї скорочення кількості аптек та перегляду правил реалізації безрецептурних препаратів. Учасники ринку побоюються, що такі ініціативи можуть призвести до звуження конкуренції та концентрації ринку на користь великих виробників.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація з «Дарницею» виходить за межі корпоративних труднощів окремої компанії. Вона демонструє структурні проблеми галузі, де управлінські прорахунки та втрата конкурентних переваг намагаються компенсуватися через регуляторні механізми.

    Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможе компанія переглянути стратегію, відновити довіру аптечних мереж і споживачів та адаптуватися до реальних умов ринку. У протилежному разі спад може набути системного характеру.