Golosnovinua.com

Позначка: фармкомпанії

  • Імпортери штучно піднімають ціни на медикаменти через новий реєстр МОЗ

    Імпортери штучно піднімають ціни на медикаменти через новий реєстр МОЗ

    Оновлений Каталог цін на лікарські засоби, який запустило Міністерство охорони здоров’я разом із новим держреєстром, вже викликає тривогу у фахівців. За словами заступника директора Агентства моделювання ситуацій Олексія Голобуцького, механізм ціноутворення, передбачений МОЗ, може стати інструментом штучного підвищення цін на медикаменти.

    У своєму дописі на Facebook політолог звернув увагу на аномально високі ціни, які задекларували деякі виробники. В окремих випадках ціни вже наблизились до максимально дозволених меж, хоча раніше вони були нижчими за середньоринкові.

    «Це може свідчити про системну гру на випередження — з метою зафіксувати високу референтну ціну до того, як МОЗ оновить методику обрахунку», — вважає Голобуцький.

    Окрему небезпеку він вбачає у маніпуляціях з боку імпортерів, які можуть реєструвати свої продукти як “оригінальні”. Це дозволяє їм вибудовувати вищу стартову ціну та фактично витісняти конкурентів з українськими дженериками.

    «Українські виробники можуть бути змушені знижувати ціни щонайменше на 25%, що для багатьох буде просто економічно неможливо. Це ризик масового виходу вітчизняних компаній з ринку», — наголошує експерт.

    Таким чином, навіть незначне «перекручування» методики формування каталогу МОЗ може призвести до цінової деформації всього фармацевтичного ринку.

    Голобуцький закликав профільне міністерство оперативно відстежити перші результати дії нового каталогу, щоб не допустити ситуації, коли державний механізм, покликаний захищати пацієнтів, стане інструментом прибутку для окремих фармгруп — і водночас ударом по українських виробниках.

  • Антимонопольний комітет перевіряє дії компаній “БаДМ” та “Оптіма-Фарм”

    Антимонопольний комітет перевіряє дії компаній “БаДМ” та “Оптіма-Фарм”

    Поки Володимир Зеленський оголосив курс на боротьбу зі свавіллям бігфарми, співробітники ОП Ірина Верещук та Рисбек Токтомушев покривають роботу компаній “Бадм” та “Оптіма”, які разом контролюють 90% ринку фармацевтичної дистрибуції.

    Так, за інформацієї, яка наразі активно обговорюється в соцмережах, заступник голови ОП Ірина Верещук і радник Директорату з питань ветеранської політики, ВПО, охорони здоров’я та прав дитини ОП Рисбек Токтомушев, допомагають найбільшим фармдистриб’юторам України – «БаДМ» і «Оптима-Фарм» – уникнути штрафу Антимонопольного комітету в розмірі 11 млрд грн ($280 млн).

    ФОТО: Ірина Верещук і Рисбек Токтомушев спілкуються в неформальній обстановці

    Варто відзначити, що за останні три роки середній розмір націнки дистрибʼюторів зріс у 2,5 рази — з 4,5% у 2021 році до 12% у 2024-му. Це в черговий раз свідчить про змову великих дистриб’юторів та зловживання їхнім домінуючим становищем.

    Водночас чистий прибуток компаній збільшився у шість разів, що є наслідком встановлення надмірних цін на ліки. Подібні дії викликають запитання щодо прозорості ціноутворення та справедливості умов для споживачів.

  • Програма “Доступні ліки” стала обов’язковою для всіх аптек

    Програма “Доступні ліки” стала обов’язковою для всіх аптек

    Від 1 липня 2025 року в Україні набули чинності нові правила, згідно з якими усі аптеки зобов’язані брати участь у державній програмі “Доступні ліки”. Відтепер пацієнти можуть отримати необхідні препарати за електронним рецептом безоплатно або з частковою доплатою в будь-якій аптеці — незалежно від її формату чи мережевої приналежності.

    Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я України. Згідно з новими вимогами, кожна аптека повинна укласти договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та забезпечити відпуск препаратів за програмою.

    Якщо ж в аптеці відмовляються видавати “Доступні ліки” або кажуть, що не мають відповідного договору, МОЗ радить звертатися на гарячі лінії:

    • Якщо аптека не має договору з НСЗУ — скаргу слід подати до МОЗ за телефоном 0 800 505 201.

    • Якщо аптека має договір, але відмовляє у відпуску ліків за е-рецептом — звертайтесь до НСЗУ за номером 16-77.

    МОЗ також готує розширення списку ліків. Уже в серпні до переліку додадуться нові діючі речовини — препарати на основі індапаміду, торасеміду, метилдопи, а також засоби для лікування анемії з двовалентним залізом і фолієвою кислотою.

    У жовтні до програми також мають включити ліки для пацієнтів з онкологією — екземестан, летрозол і тамоксифен.

    Для жителів прифронтових регіонів та віддалених сіл створено альтернативні механізми доступу до програми:

    • Мобільні аптечні пункти вже працюють у 17 областях і обслуговують понад тисячу населених пунктів. Графіки їх переміщення можна переглянути на сайті МОЗ.

    • “Укрпошта. Аптека” — проєкт, який дозволяє замовляти препарати телефоном з безкоштовною доставкою. Ініціатива працює по всій країні з жовтня 2024 року.

    МОЗ закликає українців не залишати такі випадки без уваги й захищати своє право на доступне лікування.

  • Нові обмеження уряду загрожують колапсом фармринку України

    Нові обмеження уряду загрожують колапсом фармринку України

    З 1 березня 2025 року в Україні набрали чинності нові правила ціноутворення на фармацевтичному ринку, які мали на меті здешевити ліки для споживачів. Утім, замість очікуваного зниження цін урядові ініціативи призвели до масового закриття аптек, зростання збитків і дефіциту життєво необхідних препаратів — особливо в селах і малих містах.

    Суть нововведень — жорстке обмеження націнки: 8% для дистриб’юторів і 35% для аптек, а також повна заборона маркетингових договорів із виробниками, які раніше компенсували витрати аптечної мережі. Ці механізми були ключовими для її виживання, особливо в малорентабельних локаціях.

    «Коли існували маркетингові угоди, аптеки могли працювати без підвищення цін для пацієнтів. Тепер вони позбавлені цього ресурсу. Відповідальність намагаються перекласти на аптекарів, хоча насправді проблема — в непродуманій політиці», — пояснює економіст Борис Кушнірук.

    Комерційні мережі вже скорочують свою присутність у регіонах. За словами керівника мережі “Подорожник” Тараса Коляди, тільки з початку березня компанія була змушена закрити дев’ять аптек і планує закриття ще п’яти. Збитковими стали саме ті точки, які працювали у віддалених населених пунктах.

    Громадські організації б’ють на сполох: у країні стрімко скорочується доступ до ліків. «Аптеки вже втрачають десятки тисяч гривень щомісяця. Усе це — прямий удар по пацієнтах», — каже Олена Прудникова з ГО “Фармрада”.

    За словами співзасновника Українського центру охорони здоров’я Павла Ковтонюка, держава запровадила “ручне регулювання” без адаптації до реального стану ринку: «Такі рішення завжди обертаються дефіцитом. І це вже відбувається».

    Найбільше втрачає сільська місцевість. Тут аптека нерідко є єдиною точкою доступу до медикаментів. Її зникнення — це не лише бізнесове питання, а питання виживання. Під час війни вже припинили роботу понад 1500 аптек. За поточних умов ця цифра може зрости вдвічі.

    Експерти закликають уряд переглянути політику, перш ніж ситуація вийде з-під контролю. Без швидкої реакції система постачання ліків може не витримати — з усіма відповідними наслідками для здоров’я українців.

  • Фармацевтичні гіганти під слідством: поліція обшукує «Дарницю», «Фармак» та «Артеріум»

    Фармацевтичні гіганти під слідством: поліція обшукує «Дарницю», «Фармак» та «Артеріум»

    Сьогодні правоохоронці проводять обшуки на території трьох великих фармацевтичних компаній України – «Дарниця», «Фармак» та «Артеріум».

    Як повідомили в пресслужбі Національної поліції України, слідчі дії відбуваються в межах кримінального провадження, пов’язаного з державними закупівлями лікарських засобів.

    “Ми підтверджуємо що зараз триває низка обшуків на території декількох підприємств”, – зазначили в поліції.

    Детальну інформацію правоохоронці обіцяють оприлюднити після завершення всіх слідчих дій.

    Обшуки проходять на території фармацевтичних заводів “Дарниця”, “Фармак” та “Артеріум” у рамках кримінального провадження щодо їхньої участі у державних закупівлях.