Golosnovinua.com

Позначка: FATF

  • Очільника Держфінмоніторингу підозрюють у зв’язках із компаніями Фірташа

    Очільника Держфінмоніторингу підозрюють у зв’язках із компаніями Фірташа

    Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін опинився в центрі скандалу через низку звинувачень, що стосуються його можливої бездіяльності у сфері протидії відмиванню коштів, участі у потенційних корупційних схемах та родинних зв’язків із компаніями, пов’язаними з підсанкційним олігархом Дмитром Фірташем.

    Інформація про це з’явилася після публікації у соцмережах журналістських розслідувачів та експертів, які вказують на низку ризикових факторів у діяльності посадовця.

    Мовчання на засіданні FATF у Парижі

    FATF, міжнародна група з протидії відмиванню грошей, минулого року попереджала про загрози, пов’язані з російськими схемами обходу санкцій, фінансуванням військових програм та тіньовими транзакціями.

    Україна традиційно є активним учасником процесу протидії російським фінансовим потокам і була ініціатором відсторонення РФ від FATF.

    Втім, під час пленарного засідання у жовтні 2024 року питання російських схем фактично не було винесене на обговорення.

    Філіп Пронін був присутній на зустрічі особисто, однак результати української участі виявилися «нульовими», стверджують автори публікацій. На їхню думку, Україна не наполягла на включенні до порядку денного тем, які напряму стосуються фінансування російської воєнної машини.

    Підозри у зв’язках з компаніями Дмитра Фірташа

    У центрі уваги опинилися й сімейні зв’язки голови Держфінмоніторингу.

    За даними розслідувачів, дружина Проніна у 2024 році стала співвласницею компанії «Тесоро Менеджмент». Її директорка — Анна Сологуб, яка роками входила до ревізійної комісії підприємства «Рівнеазот», що належить структурі Group DF Дмитра Фірташа.

    При цьому в деклараціях Проніна відсутня будь-яка згадка про бізнес-активи його дружини, що також викликає запитання.

    Додаткову увагу експертів привернули й інші компанії, які пов’язують із родиною та найближчим оточенням Фірташа, включно з фірмами в Україні та нерухомістю у Франції, що належать дочці олігарха.

    Окремо Проніну закидають можливу причетність до розкрадань бюджетних коштів у період, коли він очолював Полтавську ОВА.

    Зокрема йдеться про будівництво фортифікаційних споруд, на яких, за даними журналістських розслідувань, було втрачено понад 200 мільйонів гривень.

    Ключовим учасником робіт було ТОВ «Енкі Констракшн», яке отримало 16 контрактів на суму близько 372 мільйонів гривень. Експерти вказують на завищені кошториси, фіктивні поставки та підконтрольність компанії окремим посадовцям часів Проніна.

    Посадовець у цих провадженнях фігурує не як підозрюваний, але прізвище згадується у зв’язку з організацією робіт, керівництвом і відповідальністю за виконання бюджетних програм.

    Окремі експерти також заявляють, що під керівництвом Проніна Держфінмоніторинг нібито неналежно реагує на схеми обготівковування коштів, роботу нелегальних платіжних сервісів, онлайн-казино та інші майданчики, що можуть бути використані для обходу санкцій чи фінансування проросійських структур.

    У службі ці звинувачення публічно не коментували.

    Після появи інформації у відкритих джерелах лунають заклики до перевірки діяльності Проніна з боку урядових органів та можливого аудитування роботи Держфінмоніторингу у період його керівництва.

  • Як банки мають контролювати політично значущих осіб: висновки парламентського дослідження

    Як банки мають контролювати політично значущих осіб: висновки парламентського дослідження

    Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська оприлюднила парламентське дослідження, у якому комплексно проаналізовано правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні та підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу до таких осіб, членів їхніх сімей і пов’язаних осіб. Документ порівнює національну практику з рекомендаціями FATF, нормами ЄС і прикладами країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія і ОАЕ.

    Згідно з дослідженням, українське регулювання вимагає від банків і фінансових установ застосовувати посилений моніторинг щодо ПЗО: перевіряти джерела походження статків клієнта, отримувати погодження керівництва на операції від 400 тис. грн і проводити постійний аналіз ризиків. Статус ПЗО поширюється не лише на самих посадовців, а й на близьких родичів — дружину, дітей, батьків — та пов’язаних осіб, до яких відносять бенефіціарів компаній або ділових партнерів.

    Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

    Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

    Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

    Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

    У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

    Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.