Golosnovinua.com

Позначка: ФБР

  • $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    $25 тисяч, секретні переговори та страх шпигунства: що приховує скандальний візит глави ФБР до Росії

    Поїздка директора Федерального бюро розслідувань США Каша Пателя до Москви виявилася значно суперечливішою, ніж повідомлялося спочатку. Американські журналісти з’ясували, що співробітники ФБР намагалися переконати керівництво скасувати візит, а після невдалих спроб звернулися до Конгресу. Окреме занепокоєння викликають можливі розвідувальні ризики, попередні фінансові контакти Пателя з російським інформаційним середовищем і розширення співпраці ФБР зі спецслужбами держав, які Вашингтон традиційно вважає противниками.

    Як з’ясувало видання The Atlantic, занепокоєння в американських правоохоронних і розвідувальних структурах виникло задовго до запланованої поїздки 14–15 жовтня.

    Журналістка Сара Фіцпатрік поспілкувалася із 17 чинними та колишніми співробітниками ФБР, Міністерства юстиції, розвідки та іншими обізнаними джерелами. Вони розповіли про побоювання щодо посилення контактів американського керівництва з російськими структурами.

    За інформацією видання, всередині ФБР навіть сформувалася неформальна група співробітників, які намагалися домогтися скасування поїздки через керівництво бюро.

    Коли внутрішні звернення не дали результату, частина співробітників передала свої застереження представникам Конгресу США.

    Особливу увагу привернув час проведення візиту — лише за три тижні до проміжних виборів у Сполучених Штатах.

    Колишній високопосадовець антитерористичного підрозділу ФБР Крістофер О’Лірі заявив The Atlantic, що керівник бюро саме зараз мав би зосередитися на захисті американського виборчого процесу, а не проводити переговори в Москві.

    Ще одна маловідома деталь — відсутність достатнього інформування навіть союзників США.

    За даними The Atlantic, високопоставлений український чиновник повідомив журналістам, що Київ не отримував попередніх пояснень щодо мети поїздки Пателя. Представники європейських держав також висловлювали занепокоєння через брак інформації про заплановані контакти.

    Окрема частина скандалу стосується 25 тисяч доларів, які Патель раніше отримав за участь у документальному фільмі.

    У зверненні від 9 жовтня конгресмени Джеймі Раскін і Джим Гаймс нагадали, що директор ФБР отримав цю суму за участь у стрічці режисера, який, за їхніми словами, мав зв’язки з Кремлем.

    Законодавці також звернули увагу на попередні висловлювання Пателя, в яких він заперечував окремі висновки американської розвідки щодо російського втручання у вибори.

    При цьому сам факт отримання гонорару не є доказом незаконної діяльності або співпраці з російськими спецслужбами. Однак конгресмени вважають, що ці обставини потребують додаткової перевірки на тлі можливих контактів із ФСБ.

    Ще одна важлива подробиця — адміністрація Пателя фактично змінює традиційний підхід американського бюро до співпраці з Росією та Китаєм.

    Ще в серпні Reuters опублікувало розслідування про нові канали правоохоронної співпраці.

    Сам Патель заявляв, що контакти з Росією розвиваються вже приблизно 15 місяців. За його словами, співпраця спрямована насамперед на боротьбу з міжнародними злочинними мережами, кіберфахрайством, наркотрафіком та сексуальною експлуатацією дітей.

    У випадку Китаю співпраця вже включала обмін співробітниками й проведення спільних операцій.

    Зокрема, у травні 2026 року американські та китайські правоохоронці разом із поліцією Дубая провели операцію Sand Dollar проти масштабного шахрайського центру. За повідомленням ФБР, вона завершилася приблизно 300 затриманнями та вилученням активів на 300 мільйонів доларів.

    Водночас щодо Росії Reuters повідомляло передусім про закулісні контакти та роботу над співпрацею. Публічно підтверджених аналогічних спільних операцій не наведено.

    Ще один парадокс полягає в тому, що ФБР під керівництвом Пателя одночасно розслідує злочини, які американська сторона пов’язує з російською розвідкою.

    Нещодавно американські правоохоронці оголосили обвинувачення п’ятьом особам у справі про ймовірну підготовку замовних убивств критиків російської влади.

    Про цю справу раніше повідомляла «Ненька інфо», зазначаючи, що серед можливих цілей, за журналістською інформацією, називали Гаррі Каспарова та інших опозиціонерів.

    Сам Патель публічно засудив можливу участь російських спецслужб у підготовці нападів на американській території.

    Попри це, його адміністрація продовжує шукати можливості для правоохоронної взаємодії з Москвою.

    Додатковим приводом для занепокоєння став стан американської контррозвідувальної системи.

    The Atlantic повідомляє, що після приходу нової адміністрації у 2025 році ФБР розформувало спеціальну групу Foreign Influence Task Force, яка займалася протидією іноземному впливу. Частину профільних співробітників перевели на інші посади або звільнили.

    Крім того, за даними NPR, підрозділи, які займаються виявленням іноземних шпигунів на території США, мають значну кількість незаповнених посад.

    На цьому тлі конгресмени вимагають не лише пояснити мету візиту Пателя, а й надати повний список його супутників, запланованих зустрічей та заходів безпеки.

    У зверненні законодавців навіть міститься вимога повідомити, чи супроводжуватимуть директора ФБР приватні особи або представники родини президента Дональда Трампа.

    Це вимога надати інформацію, а не підтвердження участі таких людей у поїздці.

    Попри широкий суспільний резонанс, ключове питання залишається відкритим: які конкретні домовленості американська сторона планує обговорювати з представниками ФСБ?

    Станом на вечір 14 жовтня офіційного повідомлення про підписані угоди, передачу розвідувальних матеріалів чи результати конкретних зустрічей немає.

    Тому твердження про таємні домовленості щодо України, виборів у США або передачу Росії конфіденційної інформації залишаються припущеннями.

    Однак уже оприлюднені матеріали демонструють, що візит Пателя викликає суперечки не лише серед американських політиків, а й усередині структур, відповідальних за національну безпеку Сполучених Штатів.

  • Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    Поки країна воювала, на водогоні заробляли мільйони: викрили схему на 129 мільйонів

    На Дніпропетровщині масштабна корупційна справа навколо реконструкції водогону на понад 129 мільйонів гривень дійшла до суду. За версією антикорупційних органів, організована група під час повномасштабної війни заробляла на відновленні критичної інфраструктури, закуповуючи труби за ринковими цінами та перепродуючи їх комунальному підприємству з націнкою понад 200%. Особливої уваги цій історії додає особа ймовірного організатора: за даними НАБУ, місцевого підприємця, який контролював компанію-підрядника, розшукує Федеральне бюро розслідувань США за майнові злочини.

    9 жовтня Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура офіційно повідомили про скерування обвинувального акта до суду. Йдеться про ймовірне заволодіння бюджетними коштами, виділеними на реконструкцію водогону в Кам’янському районі Дніпропетровської області у 2022–2023 роках.

    Про новий етап кримінального провадження повідомляється на офіційному сайті НАБУ.

    За інформацією слідства, схема розпочалася з отримання контролю над державним замовленням. Учасники ймовірної злочинної групи забезпечили перемогу підконтрольного товариства в тендері на реконструкцію водогону, після чого компанія уклала договір із комунальним підприємством.

    Формально йшлося про виконання робіт, необхідних для відновлення важливого інфраструктурного об’єкта. Проте, як вважають детективи, основною метою учасників схеми було не лише виконання договору, а й отримання незаконного прибутку завдяки штучному збільшенню вартості матеріалів.

    Найбільшу частину витрат за контрактом становила закупівля трубної продукції. Саме на цьому етапі, за даними НАБУ, і відбувалося ймовірне заволодіння коштами.

    Підконтрольна учасникам схеми компанія через іншу фірму-посередника закуповувала труби безпосередньо у виробника за звичайною ринковою вартістю. Після цього продукцію перепродавали комунальному підприємству за цінами, завищеними більш ніж утричі.

    Інакше кажучи, труби, які виробник продавав за одну суму, до замовника доходили вже з величезною націнкою. Різниця між реальною вартістю матеріалів і сумою, зазначеною в документах, за версією слідства, ставала незаконним доходом учасників схеми.

    У результаті комунальне підприємство зазнало збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    При цьому детективи встановили, що гроші не просто залишалися на рахунках компанії-підрядника. За версією правоохоронців, організатор схеми разом із керівником підконтрольної фірми надалі легалізували отримані кошти, переводячи їх на рахунки інших пов’язаних підприємств.

    Такий механізм дозволяв ускладнювати відстеження руху грошей та створювати видимість звичайних господарських операцій.

    Особливо резонансною обставиною стало те, що бенефіціарний власник товариства, яке отримало підряд, перебував у міжнародному розшуку.

    Як повідомляє НАБУ, це відомий місцевий підприємець, який мав вплив на керівника комунального підприємства. Водночас його розшукує Федеральне бюро розслідувань США у зв’язку з майновими злочинами.

    Саме вплив на керівництво комунального підприємства, за версією детективів, міг відіграти важливу роль у реалізації схеми.

    Водночас у повідомленні НАБУ від 9 жовтня не зазначено прізвища підприємця. Тому пов’язувати справу з конкретною особою без додаткового документального підтвердження було б передчасно.

    Історія цього провадження триває вже понад півтора року.

    У січні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи із чотирьох осіб, які, за версією слідства, заволоділи коштами, призначеними для відновлення водогону.

    Тоді правоохоронці оприлюднили подробиці механізму завищення цін, а також відео, схему й фотографії, пов’язані з розслідуванням.

    Організатора групи затримали у процесуальному порядку, передбаченому статтею 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Учасникам провадження повідомили про підозри за статтею 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність, зокрема, за заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.

    У жовтні 2025 року слідство отримало подальший розвиток. Антикорупційні органи повідомили про нові підозри ще кільком учасникам ймовірної схеми.

    Серед них — заступник директора проєктної організації, заступник директора товариства, яке перемогло в тендері, та керівник фірми-посередника, через яку здійснювалася закупівля труб.

    Організатору групи додатково інкримінували легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Керівнику фірми-прокладки також повідомили про підозру за відповідними положеннями статті 209 Кримінального кодексу України.

    Це означає, що правоохоронці досліджували не лише сам факт можливого заволодіння бюджетними коштами, а й подальший рух грошей між пов’язаними підприємствами.

    У грудні 2025 року НАБУ та САП оголосили про завершення досудового розслідування.

    Після цього матеріали справи готували до наступного процесуального етапу, і 9 жовтня 2026 року антикорупційні органи повідомили про передавання обвинувального акта до суду.

    Таким чином, від першого публічного повідомлення про викриття групи до скерування справи на судовий розгляд минув понад рік і вісім місяців.

    Тепер саме суд має дослідити представлені стороною обвинувачення докази, заслухати позиції учасників провадження та встановити, чи були вчинені інкриміновані злочини.

    Окремої уваги заслуговує те, що ймовірна схема реалізовувалася у 2022–2023 роках — у період, коли Україна вже протистояла повномасштабному російському вторгненню.

    Відновлення водопостачання та інших об’єктів критичної інфраструктури в таких умовах має особливе значення. Стабільна робота водогонів необхідна для забезпечення населення водою, функціонування лікарень, підприємств і комунальних установ.

    Саме тому закупівлі матеріалів для реконструкції таких об’єктів потребують прозорості та контролю за використанням бюджетних коштів.

    Водночас не кожне відхилення між закупівельною та кінцевою ціною автоматично свідчить про корупцію. У звичайних господарських операціях вартість продукції може включати транспортування, зберігання, монтаж, гарантійні зобов’язання та інші витрати.

    Проте в цьому випадку антикорупційні органи стверджують, що виявили саме організовану схему заволодіння бюджетними коштами, а не звичайну комерційну націнку.

    За даними детективів, компанія-переможець тендеру та посередник перебували під контролем пов’язаних осіб, а завищення вартості матеріалів було частиною попередньо організованого механізму.

    Сума встановлених слідством збитків — понад 129 мільйонів гривень — також є однією з ключових обставин кримінального провадження.

    Разом із тим наразі немає офіційного підтвердження, що всю суму завданих збитків уже відшкодовано або що суд ухвалив рішення про її стягнення.

    Не повідомляється також про остаточний результат реконструкції самого водогону та його нинішній технічний стан.

    Справу можна розглядати в ширшому контексті проблем із використанням бюджетних коштів на відновлення інфраструктури.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про корупційну схему на будівництві фортифікацій у Дніпропетровській області, де правоохоронці встановили ймовірне розкрадання близько 14 мільйонів гривень через завищення цін на будівельні матеріали.

    В іншому матеріалі видання звертало увагу на контракти вартістю понад 1,5 мільярда гривень на обладнання для енергосистеми, які отримала компанія з незначною попередньою господарською активністю.

    Ці історії не пов’язані безпосередньо з провадженням щодо водогону, однак порушують спільне питання: наскільки ефективно контролюється використання державних грошей під час виконання великих інфраструктурних контрактів.

    Зокрема, особливе значення мають прозорість тендерів, перевірка кінцевих бенефіціарів компаній, аналіз ринкової вартості матеріалів та контроль за пов’язаними підприємствами.

    У випадку реконструкції водогону на Дніпропетровщині саме ймовірні порушення на цих етапах, за версією правоохоронців, і дозволили завдати комунальному підприємству збитків на понад 129 мільйонів гривень.

    Тепер масштабна справа про «золоті труби» переходить до суду. Сторона обвинувачення має довести, що завищення вартості було частиною організованого злочинного механізму, а обвинувачені — отримати можливість захистити свою позицію.

    Попри серйозність наведених слідством обставин, усі фігуранти справи вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде доведено в суді та підтверджено обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

    Результат цього провадження покаже, чи вдасться притягнути до відповідальності осіб, яких слідство вважає причетними до ймовірного заволодіння мільйонами гривень, призначених для відновлення критично важливого водогону.

  • У США викрили мережу, яка готувала вбивства Каспарова та інших опозиціонерів

    У США викрили мережу, яка готувала вбивства Каспарова та інших опозиціонерів

    У США розслідують діяльність мережі, яку американська прокуратура пов’язує з російськими спецслужбами. За версією слідства, її учасники вербували людей для стеження за російськими опозиціонерами, підготовки замовних убивств і диверсій у країнах, які підтримують Україну. У справі вже висунули обвинувачення п’ятьом особам.

    Окремо іспанська газета El Mundo повідомила, що серед можливих цілей могли бути шахіст і засновник Форуму вільної Росії Гаррі Каспаров, колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов, а також, імовірно, Володимир Кара-Мурза. Щодо останнього видання прямо зазначає, що його статус як цілі не був підтверджений у відкритих матеріалах справи. Інформацію про загрозу Каспарову також переказує Chess.com із посиланням на El Mundo та джерело з оточення опозиціонера.

    За даними El Mundo, влітку Каспарова попередила американська влада, що він може бути мішенню плану з його ліквідації. Після цього йому надали посилену охорону. Сам Каспаров давно живе у США та відкрито критикує Кремль.

    У матеріалах Міністерства юстиції США імена потенційних жертв не розкриваються. Там фігурує лише «Victim-1» — відомий російський дисидент, який перебуває у США. За версією прокуратури, завербованому виконавцю передали дві адреси, пов’язані з цією людиною, та доручили провести спостереження. За фото і відео йому обіцяли від $1 тисячі до $1,5 тисячі.

    Після завершення стеження, стверджує обвинувачення, чоловікові запропонували $40 тисяч за «усунення» жертви. Коли він відмовився сам брати участь у вбивстві, організатори нібито попросили його знайти когось іншого, хто погодився б виконати замовлення.

    Міністерство юстиції США стверджує, що мережа діяла щонайменше з 2024 року та була частиною ширшої системи операцій російських спецслужб за кордоном. Її учасникам закидають не лише підготовку вбивств, а й спроби організації атак проти цивільної та військової інфраструктури в європейських країнах, які Москва вважає союзниками України.

    Серед обвинувачених американська прокуратура називає колишнього полковника російських спецслужб Юрія Храмеєва, його сина Кирила Храмеєва, якого називають офіцером ФСБ, а також кубинця Оеміса Ромагосу Дурруті, Яйделя Дельгадо Суареса та венесуельця Анхеля Едуардо Кастро. За даними Мін’юсту США, частина з них займалася безпосереднім вербуванням виконавців у Сполучених Штатах.

    Прокуратура окремо наголошує, що наразі йдеться саме про обвинувачення, а не встановлену судом вину. Усі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

    За даними El Mundo, ще однією можливою ціллю мережі міг бути Ілля Пономарьов, який живе між Києвом і Вашингтоном. Видання пише, що завербована людина фотографувала два об’єкти, пов’язані з потенційною жертвою у Вашингтоні. Водночас американська прокуратура публічно не підтвердила, що «Victim-1» — саме Пономарьов.

    Так само не підтверджено офіційно, що потенційною третьою ціллю був Володимир Кара-Мурза. El Mundo називає його серед можливих фігур, але без прямого підтвердження з матеріалів обвинувачення.

    У справі також фігурує ймовірна підготовка вбивства російського опозиціонера у Вільнюсі. За даними американського слідства, за це виконавцям могли пропонувати близько $25 тисяч. Іспанське видання серед можливих цілей у Литві називає співзасновника Форуму вільної Росії Івана Тютріна та башкирського активіста Руслана Габбасова, однак у публічних документах не зазначено, про кого саме йшлося.

    Американська влада розглядає цю справу як приклад транснаціональних репресій. Директор ФБР Каш Патель заявив, що ймовірна змова демонструє, наскільки далеко можуть заходити іноземні спецслужби, намагаючись залякати або фізично усунути критиків влади за межами власної країни.

    Для Вашингтона справа має особливу вагу ще й тому, що, за версією обвинувачення, операції планувалися безпосередньо на території США. Це переводить історію з площини політичного тиску на емігрантів у категорію загрози національній безпеці.

    Американська прокуратура справді висунула обвинувачення п’ятьом особам у змові, пов’язаній із підготовкою замовних убивств і терористичних актів. Імена Каспарова, Пономарьова та Кара-Мурзи з’явилися вже в журналістському розслідуванні El Mundo, тоді як офіційні документи США персонально жертв не називають.

  • Спеціальний агент Шак: легендарний баскетболіст Шакіл О’Ніл отримав звання почесного агента ФБР

    Спеціальний агент Шак: легендарний баскетболіст Шакіл О’Ніл отримав звання почесного агента ФБР

    Легендарний гравець НБА Шакіл О’Ніл поповнив свій і без того вражаючий список неочікуваних титулів ще однією почесною відзнакою. Під час випускної церемонії 299-ї сесії Національної академії ФБР у Квантіко (штат Вірджинія) директор Бюро офіційно нагородив його званням почесного спеціального агента ФБР.

    Головні деталі події:

    • Церемонія випуску: Шак взяв участь у святковому заході разом із 265 професіоналами правоохоронних органів із різних куточків США та інших країн, які завершили інтенсивну 10-тижневу програму підготовки.
    • Багаторічний зв’язок із поліцією: Це звання стало черговим етапом у тісній співпраці О’Ніла з правоохоронцями, яка триває вже понад два десятиліття. Раніше він служив резервним офіцером поліції в Лос-Анджелесі та Маямі-Біч, а також обіймав посади у шерифських департаментах.
    • Гумор на сцені: Отримавши почесний статус, Шакіл одразу відзначився жартом, заявивши, що першим завданням для нього на новій посаді має стати арешт його доброго друга та колеги-баскетболіста Чарльза Барклі.

     

  • «Загадкова смерть викривачки»: у США знайшли мертвою дослідницю Еллісон Герріеро, яка розкрила зв’язки експосадовця ФБР із Дерипаскою

    «Загадкова смерть викривачки»: у США знайшли мертвою дослідницю Еллісон Герріеро, яка розкрила зв’язки експосадовця ФБР із Дерипаскою

    Правоохоронні органи США розслідують обставини раптової смерті 52-річної дослідниці у сфері безпеки та викривачки Еллісон Герріеро. Її тіло виявили у власному будинку в місті Бойнтон-Біч (штат Флорида). Офіційну причину смерті наразі не оголошено — поліція чекає на висновки судово-медичної експертизи.

    Ключові деталі та резонансний контекст

    • Роль у гучному скандалі: Свідчення та матеріали Герріеро стали вирішальними у розкритті протиправної діяльності колишнього очільника контррозвідки ФБР у Нью-Йорку Чарльза Макгонігала. Пізніше Макгонігал визнав провину у змові та таємній роботі на підсанкційного російського олігарха Олега Дерипаску.
    • Серія дописів за кілька годин до смерті: Напередодні загибелі Герріеро опублікувала в соцмережі X близько 75 дописів та відео. У них вона жорстко критикувала ФБР, конгресмена Джима Джордана, Макгонігала та звинувачувала посадовців у приховуванні масштабної корупції.
    • Версії та первинні дані: Поліція Бойнтон-Біч зазначає, що під час первинного огляду місця події явних ознак насильницької смерті виявлено не було, проте справа залишається відкритою до завершення експертиз. Батько дослідниці заперечує версію суїциду, припускаючи раптове погіршення стану здоров’я чи нещасний випадок.
    • Професійний статус: Попри проблеми зі здоров’ям у минулі роки, останнім часом Герріеро активно працювала аналітиком і розслідувачем у сфері безпеки та співпрацювала з Guidepost Solutions і політичними консультантами.

    З останніх публікацій Еллісон Герріеро у соцмережі X перед загибеллю:

    «Я завжди казала, що моя мета в житті — стати ще більшим клопотом для ФБР. Якщо я помру, залишившись для них більшим головним болем, ніж будь-хто інший, то нарешті зможу спочивати з миром. Серйозно».

  • ФБР таємно перевіряло, чи працює Трамп на Росію: Білий дім розсекретив документи гучної справи

    ФБР таємно перевіряло, чи працює Трамп на Росію: Білий дім розсекретив документи гучної справи

    Білий дім оприлюднив розсекречені матеріали, які проливають нове світло на одну з найрезонансніших сторінок першої президентської каденції Дональда Трампа. Документи свідчать, що у травні 2017 року Федеральне бюро розслідувань відкрило окреме контррозвідувальне розслідування, щоб встановити, чи міг тодішній президент США — свідомо або несвідомо — діяти в інтересах Російської Федерації.

    Справі дали кодову назву Oxferd Comma. Її відкрили після того, як 9 травня 2017 року Трамп звільнив директора ФБР Джеймса Комі, який на той момент керував розслідуванням російського втручання у президентські вибори 2016 року.

    Оприлюднені матеріали не доводять, що Трамп був російським агентом чи працював під контролем Кремля. Навпаки, ця версія зрештою не отримала доказового підтвердження. Однак документи показують масштаб побоювань, які існували всередині американських правоохоронних органів після звільнення Комі. Про появу матеріалів 5 серпня повідомили американські медіа, зокрема Axios.

    ФБР перевіряло, чи перебував президент під впливом Кремля

    В одному з меморандумів від 16 травня 2017 року йшлося про відкриття повного розслідування через фактичні обставини, які, на думку слідчих, дозволяли припустити, що Трамп міг бути залучений до діяльності «в інтересах або від імені» російського уряду.

    Перед слідчими фактично поставили надзвичайно гостре питання: чи міг президент Сполучених Штатів перебувати під керівництвом або контролем Росії, або координувати з Москвою діяльність, здатну становити загрозу американській національній безпеці.

    Справу віднесли до категорії Sensitive Investigative Matter — особливо чутливих розслідувань.

    Найважливішим епізодом, який викликав занепокоєння ФБР, стало саме звільнення Комі. На той момент бюро вже розслідувало можливі зв’язки представників президентської кампанії Трампа з Росією в межах справи Crossfire Hurricane.

    Після усунення директора ФБР слідчі розглядали, серед іншого, версію, чи не було це рішення спрямоване на перешкоджання розслідуванню.

    Чому звільнення Комі стало переломним моментом

    Трамп звільнив Джеймса Комі 9 травня 2017 року.

    Формально адміністрація президента посилалася на рекомендації керівництва Міністерства юстиції та критику того, як Комі поводився під час розслідування щодо використання Гілларі Клінтон приватного поштового сервера.

    Проте політична ситуація швидко загострилася.

    За кілька днів після звільнення Комі з’явилася інформація про його службові записи щодо розмов із Трампом. В одному з меморандумів колишній директор ФБР описував зустріч у Білому домі, під час якої президент нібито висловлював сподівання, що бюро припинить розслідування щодо колишнього радника з національної безпеки Майкла Флінна.

    На цьому тлі звільнення керівника бюро сприймалося частиною американського істеблішменту як потенційне втручання президента у слідство.

    Уже 17 травня 2017 року, тобто через вісім днів після звільнення Комі, заступник генерального прокурора Род Розенстайн призначив колишнього директора ФБР Роберта Мюллера спеціальним прокурором. Він отримав повноваження розслідувати втручання Росії у вибори 2016 року, можливі зв’язки російської влади з представниками кампанії Трампа та пов’язані з цим питання.

    Що було Crossfire Hurricane

    Історія почалася ще до президентства Трампа.

    31 липня 2016 року ФБР відкрило контррозвідувальне розслідування Crossfire Hurricane, щоб з’ясувати, чи координували люди, пов’язані з передвиборчою кампанією республіканця, свої дії з російською владою.

    Одним із первинних приводів стала інформація, отримана від Австралії після розмови радника кампанії Трампа Джорджа Пападопулоса з австралійським дипломатом.

    Саме з цієї справи згодом виросла масштабна політична та юридична історія, яка супроводжувала майже всю першу каденцію президента.

    Нові документи показують, що Oxferd Comma стала окремою частиною цього масиву розслідувань — уже не лише щодо людей із кампанії Трампа, а щодо самого президента після звільнення Комі.

    Росія справді втручалася у вибори США

    Важливо розділяти два різні питання: російське втручання у вибори та можливу змову кампанії Трампа з Москвою.

    Розслідування Роберта Мюллера встановило, що Росія здійснила системні операції з втручання у президентські вибори 2016 року.

    За даними спецпрокурора, російська структура Internet Research Agency проводила кампанію в американських соціальних мережах, намагаючись впливати на громадську думку.

    Окремо російська військова розвідка проводила операції зі злому комп’ютерних систем, пов’язаних із Демократичною партією та штабом Гілларі Клінтон, після чого викрадені матеріали публікувалися в інтернеті.

    Сам Мюллер у 2019 році заявив, що російські розвідники здійснили «узгоджену атаку» на американську політичну систему.

    У його звіті також зазначалося, що Москва розглядала потенційне президентство Трампа як вигідне для себе і працювала над досягненням такого результату. Слідство зафіксувало численні контакти людей із президентської кампанії з особами, пов’язаними з Росією.

    Але це не означало автоматично існування злочинної змови.

    Змову кампанії Трампа з Росією не довели

    Розслідування Мюллера не встановило, що члени кампанії Трампа уклали угоду з російською владою щодо втручання у вибори.

    У підсумковому звіті спецпрокурора зазначено, що слідство не встановило, що представники кампанії Трампа вступали у змову або координували свої дії з російським урядом у межах операції втручання у вибори.

    При цьому формулювання має значення: воно не заперечувало самого російського втручання, яке слідство підтвердило, а стосувалося відсутності достатньої доказової бази для встановлення злочинної координації з кампанією Трампа.

    Мюллер також окремо вивчав можливе перешкоджання правосуддю з боку президента.

    Щодо цього питання його команда не зробила висновку ані про вчинення Трампом злочину, ані про повне виправдання президента.

    Сам Мюллер пояснював, що його офіс свідомо не ухвалював остаточного рішення про кримінальну відповідальність чинного президента.

    Розслідування ФБР пізніше розкритикували

    На цьому історія не завершилася.

    У грудні 2019 року генеральний інспектор Міністерства юстиції США Майкл Горовіц оприлюднив результати масштабної перевірки дій ФБР.

    Його команда проаналізувала понад мільйон документів і провела більш ніж 170 інтерв’ю.

    Перевірка виявила серйозні проблеми з окремими елементами Crossfire Hurricane, особливо під час отримання дозволів на стеження за колишнім радником кампанії Трампа Картером Пейджем відповідно до закону FISA.

    Горовіц вказував на суттєві порушення стандартів точності та повноти інформації, яку бюро подавало до Суду з нагляду за зовнішньою розвідкою.

    Пізніше ще жорсткішу оцінку дав спеціальний прокурор Джон Дарем.

    Дарем заявив про серйозні помилки ФБР

    У 2023 році Міністерство юстиції оприлюднило фінальний звіт Джона Дарема, який кілька років перевіряв походження та проведення розслідування щодо Росії.

    Його висновки були критичними для ФБР.

    Дарем заявив, що до відкриття Crossfire Hurricane американські правоохоронні та розвідувальні структури не мали перевірених доказів того, що Трамп або його кампанія перебували у змові чи співпрацювали з представниками російського уряду.

    Він також дійшов висновку, що ФБР надто швидко відкрило повне розслідування на основі неперевіреної інформації, не провівши перед цим низку стандартних перевірок, аналізів та інтерв’ю.

    Дарем писав і про «схильність» окремих співробітників бюро до відкриття розслідування щодо Трампа.

    Водночас важливо не перебільшувати його висновки: звіт Дарема не спростовував установленого факту російського втручання у вибори. Його основна критика стосувалася того, як саме ФБР відкривало й проводило власне розслідування щодо кампанії Трампа.

    Що змінюють нові документи

    Розсекречення матеріалів у серпні 2026 року додає до цієї історії важливу деталь.

    Раніше було широко відомо, що після звільнення Комі слідство Мюллера перевіряло можливе перешкоджання правосуддю та зв’язки людей із оточення Трампа з Росією.

    Тепер стало відомо більше про окрему внутрішню справу ФБР, у межах якої слідчі формально поставили питання значно гостріше — чи міг сам президент США діяти під керівництвом, контролем або в інтересах Російської Федерації.

    За даними Axios, справа отримала назву Oxferd Comma та була відкрита у травні 2017 року безпосередньо після звільнення Комі. Згодом її включили до ширшого розслідування Мюллера.

    При цьому перевірка не завершилася встановленням того, що Трамп був російським агентом.

    Саме ця обставина є принциповою для коректного трактування нових документів: вони доводять факт існування розслідування та серйозність підозр ФБР у 2017 році, але не доводять справжність самої підозри.

    Білий дім використовує документи у старій війні Трампа з ФБР

    Політичне значення публікації не менш важливе, ніж юридичне.

    Трамп роками називає розслідування щодо Росії політично мотивованим переслідуванням та «полюванням на відьом». Його нинішня адміністрація представляє нові документи як доказ того, наскільки далеко, на її думку, керівництво ФБР зайшло у спробах перевіряти президента без достатньої доказової бази.

    Водночас сама історія значно складніша.

    З одного боку, розслідування Мюллера не встановило злочинної змови між кампанією Трампа та Росією, а перевірки Горовіца і Дарема виявили серйозні недоліки у роботі ФБР.

    З іншого — масштабна російська операція з втручання у вибори США була встановлена самим розслідуванням Мюллера, а російські спецслужби справді проводили кібератаки й інформаційні операції, спрямовані на американський політичний процес.

    Тому нові документи не переписують результат усієї «російської справи», але відкривають раніше закритий епізод: у травні 2017 року ФБР настільки серйозно сприймало можливість російського впливу на нового президента США, що офіційно відкрило таємне контррозвідувальне розслідування щодо самого Дональда Трампа.

    Через дев’ять років цей документ знову опинився в центрі американської політики — тепер уже як аргумент адміністрації Трампа проти колишнього керівництва ФБР і всієї системи розслідувань, що переслідувала його першу президентську каденцію.

  • ФБР налагоджує співпрацю з Китаєм і Росією: Reuters розкрило нові деталі

    ФБР налагоджує співпрацю з Китаєм і Росією: Reuters розкрило нові деталі

    Федеральне бюро розслідувань США розширює взаємодію з правоохоронними органами Китаю та Росії для боротьби з транснаціональною злочинністю. Водночас така зміна підходу викликала занепокоєння серед колишніх американських співробітників спецслужб, які вбачають у ній потенційні ризики для національної безпеки.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, директор ФБР Каш Патель заявив, що протягом останнього року американське відомство встановило нові канали співпраці з правоохоронцями Китаю та Росії. За його словами, взаємодія обмежується окремими напрямками боротьби з міжнародною злочинністю.

    Йдеться, зокрема, про протидію незаконному обігу фентанілу, кіберзлочинності, фінансовому шахрайству та мережам сексуальної експлуатації дітей.

    Як зазначають у ФБР, співпраця вже вийшла за межі традиційного обміну інформацією. Зокрема, представники китайських правоохоронних органів відвідали США, агенти ФБР працювали в Китаї над окремими розслідуваннями, сторони обмінювалися оперативною інформацією, а також проводили спільні спецоперації та затримання.

    Крім того, у ФБР підтвердили, що наприкінці липня Каш Патель відвідав Пекін, а вже на жовтень заплановано його робочий візит до Росії.

    Водночас новий формат співпраці викликав критику серед колишніх співробітників американської контррозвідки. Вони вважають, що розширення контактів із Китаєм і Росією може створити додаткові можливості для збору розвідувальної інформації та становити загрозу для безпеки США.

    “Китай і Росія — наші вороги, і крапка… Вони активно намагаються завдати шкоди нашій країні у фізичному, економічному та військовому плані”, — заявив колишній старший агент ФБР Джефф Крокер.

    За його словами, офіційні контакти можуть використовуватися представниками Москви та Пекіна як прикриття для діяльності, що суперечить інтересам Сполучених Штатів.

    У відповідь Каш Патель наголосив, що взаємодія має виключно вибірковий характер і не поширюється на питання національної безпеки чи розвідувальної діяльності. За його словами, співпраця з так званими “нетрадиційними партнерами” стосується лише конкретних видів транснаціональної злочинності й може застосовуватися до інших держав залежно від обставин.

    Нагадаємо, Дональд Трамп висунув кандидатуру Каша Пателя на посаду директора ФБР наприкінці 2024 року, заявивши, що той має реформувати бюро та посилити боротьбу зі злочинністю. Згодом його кандидатуру схвалив профільний комітет Сенату, після чого Сенат США остаточно затвердив Пателя на посаді директора Федерального бюро розслідувань. Наразі одним із продовжень нового курсу ФБР має стати запланований на жовтень візит Пателя до Росії.

  • У США сталася одна з наймасштабніших кібератак на водопостачання

    У США сталася одна з наймасштабніших кібератак на водопостачання

    У Сполучених Штатах зафіксували масштабну хвилю кібератак на системи водопостачання та водовідведення щонайменше у 12 штатах. Попри успішний злам окремих об’єктів критичної інфраструктури, американська влада запевняє, що якість питної води не постраждала, а випадків її забруднення не виявлено.

    Про це повідомляє Axios.

    За даними видання, ця кампанія стала однією з наймасштабніших кібератак проти муніципальної інфраструктури водопостачання США за останні роки. Зловмисникам вдалося отримати доступ до систем керування, які в багатьох випадках взагалі не мали бути підключені до інтернету. Це свідчить про серйозні прогалини у захисті критично важливої інфраструктури та недотримання базових вимог кібербезпеки.

    Найбільше від атак постраждав штат Міннесота, де хакери вивели з ладу десятки систем водопостачання. У низці населених пунктів виникли тимчасові перебої в роботі обладнання та знизився тиск у мережі. Через це місцева влада рекомендувала жителям кип’ятити воду як запобіжний захід. Водночас офіційні служби наголосили, що жодних підтверджених випадків забруднення питної води не зафіксовано.

    До розслідування інцидентів залучені Федеральне бюро розслідувань (ФБР), Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA), а також Агентство з охорони довкілля США (EPA). Офіційно відповідальних за кібератаки поки що не названо, однак американські чиновники та експерти розглядають версію про можливу причетність хакерських угруповань, пов’язаних з Іраном.

    Фахівці зазначають, що серія атак вкотре продемонструвала вразливість американської системи водопостачання. Значна частина об’єктів використовує застарілі системи автоматизованого керування, а недостатнє фінансування модернізації та кіберзахисту робить їх потенційною мішенню для зловмисників.

    Після інцидентів до роботи долучилися групи добровольців із кібербезпеки, які допомагають місцевим водоканалам посилювати захист критично важливих систем, проводити аудит безпеки та усувати виявлені вразливості.

    Нагадаємо, раніше міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що системи водопостачання можуть стати однією з ключових цілей російських атак. За його словами, ворог прагне завдати удару по критичній інфраструктурі, щоб створити гуманітарну кризу, посилити тиск на українське суспільство та змусити державу до капітуляції.

  • Британців закличуть робити запаси їжі та води: уряд готується до можливих кібератак Росії

    Британців закличуть робити запаси їжі та води: уряд готується до можливих кібератак Росії

    Уряд Великої Британії готує масштабну інформаційну кампанію, яка закликатиме громадян заздалегідь запастися продуктами харчування, питною водою, ліками та іншими речами першої необхідності на випадок надзвичайних ситуацій. Одним із головних сценаріїв, до яких британська влада рекомендуватиме готуватися населенню, є масштабна кібератака, яка може бути здійснена Росією та призвести до перебоїв у роботі критичної інфраструктури країни. Про це повідомляє The Telegraph.

    За інформацією видання, кампанію планують розпочати пізніше цього року в межах ширшої державної стратегії підвищення стійкості країни до сучасних загроз. Влада прагне підготувати населення до можливих кризових ситуацій, які можуть виникнути як унаслідок кібератак, так і через інші надзвичайні події, пов’язані з безпекою.

    Головний секретар прем’єр-міністра Великої Британії Даррен Джонс повідомив, що уряд запускає спеціальну “кампанію національної обізнаності щодо стійкості”. Її головною метою стане інформування громадян про прості, але важливі кроки, які допоможуть пережити перші дні надзвичайної ситуації без критичних наслідків.

    Британцям рекомендуватимуть створити вдома резерв продуктів тривалого зберігання, питної води, медикаментів, батарейок, засобів освітлення та інших необхідних речей. Уряд також наголошуватиме на важливості підготовки до можливих тривалих перебоїв у роботі електромереж, систем водопостачання, мобільного зв’язку, інтернету та електронних платіжних сервісів.

    За оцінками британської влади, масштабна кібератака потенційно може призвести до тимчасового відключення електроенергії, порушення роботи банківської системи, магазинів, транспортної інфраструктури та державних сервісів. Саме тому громадян закликатимуть бути готовими до ситуації, коли певний час доведеться покладатися лише на власні запаси.

    Окрім інформаційної кампанії, уряд Великої Британії планує провести у 2027 році масштабні національні навчання з домашньої оборони. До них залучать сотні державних службовців, які відпрацьовуватимуть алгоритми реагування на можливу гібридну атаку з боку іноземної держави. Під час навчань перевірятимуть здатність урядових структур координувати свої дії в умовах серйозної кризи та забезпечувати безперервну роботу державного управління.

    Такі заходи відбуваються на тлі дедалі більшої стурбованості британської влади щодо активності Росії. У Лондоні зазначають, що країна вже регулярно стикається з кібератаками, спробами шпигунства та інформаційними операціями, спрямованими проти державних установ і критично важливої інфраструктури.

    У стратегічному оборонному огляді, оприлюдненому торік, наголошувалося, що Велика Британія фактично щодня зазнає ворожих дій у кіберпросторі. У документі серед основних джерел загроз названо Росію та Іран. Також зазначалося, що російський президент Володимир Путін продемонстрував готовність застосовувати військову силу, завдавати ударів по цивільному населенню та використовувати ядерні погрози як елемент політичного тиску.

    Паралельно уряд оновив Національний реєстр ризиків — відкритий документ, у якому описуються найбільш імовірні сценарії надзвичайних ситуацій. Уперше до нього внесли ризики іноземного втручання в демократичні процеси Великої Британії, а також можливі масштабні кібератаки на системи зберігання даних, водопостачання, поліцейську інфраструктуру та інші об’єкти критичного значення. Водночас інформація щодо оцінки ризику можливого ядерного удару по території країни залишається засекреченою.

    Британський уряд не єдиний у Європі, хто закликає громадян бути готовими до надзвичайних ситуацій. Раніше аналогічні рекомендації вже оприлюднювали у Швеції, де мешканців закликали тримати вдома запаси продуктів, води, теплого одягу та радіоприймачі на батарейках. У Норвегії громадянам рекомендували сформувати домашні запаси медикаментів, зокрема йодовмісних препаратів на випадок ядерної аварії, а в Німеччині власникам приватних будинків радили облаштовувати підвали як потенційні укриття.

    Минулого року Європейський Союз також рекомендував жителям держав-членів підготувати так званий 72-годинний аварійний запас, до якого мають входити документи у водонепроникному пакуванні, бутильована вода, консервовані продукти, засоби для розпалювання вогню, ліхтарик, аптечка та багатофункціональний ніж.

    Посилення підготовки Великої Британії також пов’язують із оцінками західних спецслужб щодо можливого розвитку безпекової ситуації в Європі. Минулого місяця прем’єр-міністр Кір Стармер заявив, що, за оцінками розвідки, Росія потенційно може здійснити напад на одну з країн НАТО протягом найближчих чотирьох років. Під час презентації нового оборонного інвестиційного плану він зазначив, що такий сценарій розглядається приблизно до 2030 року.

    Раніше британські ЗМІ повідомляли, що уряд уперше за два десятиліття переглядає плани реагування на можливий напад на материкову частину країни. Зокрема, оновлюються процедури евакуації керівництва держави та використання спеціальних захищених урядових бункерів.

    Побоювання Лондона ґрунтуються не лише на прогнозах, а й на попередніх інцидентах. Російські хакери вже здійснювали кібератаки на британські державні структури, отримували доступ до електронної пошти урядовців і співробітників Міністерства закордонних справ, а викрадені дані згодом продавали на майданчиках даркнету. Крім того, фахівці Google Threat Intelligence Group нещодавно повідомили про виявлення нового шпигунського програмного забезпечення STOCKSTAY, яке пов’язують із російським угрупованням Turla. За даними дослідників, його використовують для атак на військові структури України та дипломатичні установи європейських держав. Раніше Служба безпеки України спільно з Федеральним бюро розслідувань США також повідомляла про викриття масштабної кампанії російських спецслужб, спрямованої на злам месенджерів українських, європейських та американських посадовців.

  • Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Трамп висловився про смерть Ліндсі Грема: що сказав про можливу змову

    Смерть американського сенатора Ліндсі Грема, який був одним із найвідоміших прихильників України у Конгресі США, продовжує викликати широкий резонанс. На тлі численних припущень і конспірологічних версій президент США Дональд Трамп заявив, що наразі немає жодних підстав вважати смерть політика наслідком злочину. Про це глава Білого дому сказав під час пресконференції.

    Коментуючи обставини смерті сенатора, Трамп зазначив, що, за наявною у нього інформацією, Ліндсі Грем тривалий час мав серйозні проблеми зі здоров’ям. За словами президента, попередньою причиною смерті могли стати закупорені артерії.

    “Спочатку я чув, що це були закупорені артерії. Бо у нього дійсно були закупорені артерії. У нього були проблеми з цим. Шкода, що він не дбав про себе краще. Це щось таке, що майже неможливо виявити, і якщо це трапляється, то мало що можна з цим вдіяти”, – заявив Трамп.

    Президент США також прокоментував численні теорії змови, які почали поширюватися після смерті сенатора. За його словами, він не бачить жодних ознак того, що до загибелі Ліндсі Грема могли бути причетні сторонні особи чи злочинні дії.

    “Я не бачу в цьому нічого злочинного. Я знаю, що ходять всілякі теорії змови, і вважаю, що ФБР марнує свій час, якщо займається цим”, – сказав американський президент.

    Таким чином Трамп фактично закликав не спекулювати на темі смерті сенатора та не поширювати непідтверджені версії, які не мають доказової бази. За словами глави Білого дому, нині немає підстав пов’язувати смерть Грема із його політичною діяльністю чи міжнародною ситуацією.

    Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої раптової хвороби. Він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії та протягом багатьох років залишався активним учасником формування зовнішньої політики США.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну сенатор став одним із найпослідовніших прихильників підтримки Києва. Він регулярно виступав за збільшення військової допомоги Україні, посилення санкційного тиску на Кремль та притягнення Росії до відповідальності за агресію.

    За кілька днів до своєї смерті Грем відвідав Київ, де провів зустрічі з українським керівництвом. Під час візиту він заявив про необхідність максимально посилити економічний тиск на Москву та підтримав законопроєкт про масштабні санкції проти Росії, який у США вже встигли неофіційно назвати “пекельними санкціями”. Документ передбачає запровадження жорстких економічних обмежень не лише щодо Росії, а й щодо держав і компаній, які допомагають Кремлю обходити санкції або продовжують закуповувати російські енергоносії.

    Після смерті сенатора його законодавча ініціатива отримала додаткову увагу в американському політикумі. Представники Білого дому вже заявили про готовність підтримати цей законопроєкт, а сам Дональд Трамп нещодавно зазначив, що шанси на його ухвалення є доволі високими.