Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах Фонду державного майна України подав позов до Федерації профспілок України та департаменту комунальної власності КМДА щодо повернення у державну власність однієї з ключових історичних будівель столиці.
Йдеться про комплекс колишнього Інституту шляхетних дівчат, розташований у центрі Києва на Алеї Героїв Небесної Сотні, 1. Будівля є пам’яткою архітектури національного значення, зведеною у 1838–1843 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Сьогодні тут функціонує Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, відомий як Жовтневий палац.
Історично об’єкт має складну долю. Після революції 1917 року інститут припинив діяльність, у 1930-х роках у будівлі розміщувалося управління НКВС УРСР, а з 1958 року — палац культури. Нині це один із найбільших концертних майданчиків столиці, здатний вмістити понад дві тисячі глядачів.
Прокуратура та Фонд держмайна вимагають скасувати свідоцтво про право власності Федерації профспілок України від 28 березня 2007 року на комплекс загальною площею 17 597,7 м². Також позов передбачає скасування державної реєстрації права приватної власності на головний корпус, флігель, а також допоміжні приміщення, включно з машинним відділенням, гаражами та складами.
Ключова вимога — повернення об’єкта у державну власність як пам’ятки національного значення.
У межах судового процесу Господарський суд міста Києва 2 березня частково задовольнив клопотання Федерації профспілок і залучив до справи Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) як третю сторону на боці відповідача.
Це рішення пов’язане з тим, що об’єкт перебуває в управлінні АРМА на підставі ухвали Печерського районного суду Києва від 3 червня 2025 року. Агентство уклало договір управління майном із ТОВ «Комбінат Плюс» у липні того ж року.
Попри заперечення прокуратури та Фонду держмайна щодо розширення кола учасників процесу, суд дійшов висновку, що участь АРМА є необхідною для повного та об’єктивного розгляду справи.
Справу щодо права власності на один із символів центрального Києва розглядають як потенційно прецедентну — її результат може вплинути на подальшу долю інших об’єктів, які перебувають у користуванні профспілок.
