Позначка: Федоров

  • Фейкова «дірка в бюджеті» чи порятунок фронту: у Федорова жорстко рознесли звинувачення нардепів щодо зарплат військовим

    Фейкова «дірка в бюджеті» чи порятунок фронту: у Федорова жорстко рознесли звинувачення нардепів щодо зарплат військовим

    Команда колишнього міністра оборони Михайла Федорова виступила з категоричним спростуванням гучних заяв про те, що масштабні закупівлі безпілотників нібито залишили українських військовослужбовців без заробітних плат наприкінці року. Представники експосадовця назвали звинувачення у створенні штучної фінансової прірви цілеспрямованою кампанією з дискредитації та детально пояснили механізм перерозподілу державних коштів, який насправді врятував передову від тотального дефіциту техніки на початку дві тисячі двадцять шостого року.

    Політичний скандал розгорівся після заяви народного депутата Михайла Цимбалюка, який шістнадцятого вересня публічно звинуватив попереднє керівництво оборонного відомства у нецільовому використанні фінансів. За версією політика, міністерство достроково вичерпало бюджетні резерви, закладені на четвертий квартал, через що до кінця поточного року в державі виникла гостра нестача грошей на виплати захисникам. Варто зазначити, що Цимбалюк є першим заступником голови парламентського комітету з питань соціальної політики та не входить до профільного оборонного комітету. Втім, схожі закиди наприкінці серпня озвучував і член профільного комітету Сергій Рахманін, стверджуючи, що перекидання грошей на закупівлі суттєво ускладнило фінансову ситуацію у відомстві.

    «Поширене твердження, що рішення Михайла Федорова викликало «дірку в бюджеті» на виплати військовослужбовцям, – фейк. У липні, коли надійшов перший транш європейського кредиту, кошти, використані на закупівлю дронів, були компенсовані», – наголосили у пресслужбі.

    Представники команди підкреслили, що розцінюють подібні виступи народних обранців виключно як частину системної інформаційної кампанії. Пояснюючи справжню хронологію подій, соратники ексміністра нагадали, що у січні дві тисячі двадцять шостого року нова команда отримала міністерство у стані, коли фінансування на укладання нових контрактів практично було відсутнє. Відомство мало у своєму розпорядженні лише мінімальну кількість перехідних договорів та критичний дефіцит безпілотних систем для передової. Керівництво тоді розраховувало на пільговий кредит від Європейського Союзу, кошти з якого мали надійти навесні. Проте ці фінансові надходження були заблоковані на невизначений термін через відвертий політичний шантаж тодішнього проросійського прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

    «Якби Міністерство оборони не діяло і чекало цих коштів, уже навесні фронт повністю залишився б без дронів», – пояснили у команді колишнього міністра.

    Єдиним адекватним кроком для своєчасного забезпечення армії стало тимчасове перенесення фінансування з кінця року на його початок. Цей безпрецедентний маневр заздалегідь узгодили з вищим військовим командуванням держави, обговорили з оборонним комітетом Верховної Ради та отримали повне схвалення від ключових європейських партнерів.

    Усі витрачені авансом гроші були успішно компенсовані державі ще в середині літа за рахунок надходження першого траншу європейського кредиту. Натомість завдяки вчасно проведеній закупівлі Сили оборони змогли успішно реалізувати стратегію логістичного локдауну – масштабної операції з масованого знищення транспортних вузлів, шляхів постачання та складів російських окупантів. Для потреб фронту в той кризовий період придбали ударні безпілотники середньої дальності, інноваційні дрони на оптоволокні, спеціальні перехоплювачі «шахедів», а також наземні роботизовані комплекси, орієнтуючись виключно на термінові запити бойових підрозділів.

  • Полювання на досвід: чому візит Федорова до США змусить здригнутися Вашингтон та Пентагон

    Полювання на досвід: чому візит Федорова до США змусить здригнутися Вашингтон та Пентагон

    Плани колишнього віцепрем’єра та ексміністра оборони України Михайла Федорова здійснити візит до Сполучених Штатів викликали чималий резонанс у політичних колах. Народний депутат Олексій Гончаренко в ефірі Radio NV підкреслив, що закордонні партнери надзвичайно високо оцінюють українські напрацювання у сфері оборонних технологій та ведення сучасних бойових дій.

    За словами нардепа, закордонні університети, провідні військові корпорації та представники Пентагону вишиковуються в чергу заради експертизи колишнього очільника відомства. Потужний бекграунд у сфері цифровізації державних послуг та управлінський досвід під час повномасштабної війни роблять його бажаним гостем на найвищому рівні. Водночас експерти припускають, що за океаном політик може шукати додаткову підтримку для просування власних ініціатив після фактичного переходу в новий статус.

    Нагадаємо, що політична криза середини літа завершилася відставкою попереднього уряду та гучними кадровими ротаціями в армії. Після того як колишній міністр відмовився від інших посад у виконавчій владі, окрім керівництва оборонним сектором, а новим очільником міністерства став Євген Хмара, увага суспільства прикута до подальших кроків експосадовця. Поїздка за кордон може стати ключовим етапом у формуванні його нової політичної та експертної траєкторії.

     

  • Зеленський провів велику нараду з генералами та анонсував зміни для ЗСУ

    Зеленський провів велику нараду з генералами та анонсував зміни для ЗСУ

    Президент України Володимир Зеленський продовжує серію інтенсивних консультацій із вищим військовим командуванням країни, фокусуючись на найскладніших ділянках фронту та стратегічних потребах оборони. Черговий раунд переговорів охопив одразу кілька критично важливих напрямків, де зараз тривають запеклі бої. Глава держави заслухав детальні доповіді керівників ключових військових відомств і підрозділів, про що офіційно повідомив у своєму Telegram-каналі.

    У центрі уваги під час цієї робочої зустрічі опинилися доповіді командувача Об’єднаних сил ЗСУ Михайла Драпатого, заступника начальника Генерального штабу Володимира Горбатюка, а також командувача Десантно-штурмових військ Олега Апостола. Командувач Об’єднаних сил детально окреслив поточну оперативну обстановку на Сумському, Харківському, Луганському та Донецькому напрямках, де російські окупаційні війська не припиняють спроб прорвати українську оборону. Президент наголосив, що попри постійний тиск ворога, українські підрозділи демонструють високу ефективність у знищенні живої сили та техніки окупантів, повністю зриваючи плани кремлівського керівництва.

    Окремим пунктом розмови став Олександрівський напрямок, де наразі ведуть надзвичайно активні та складні бойові дії воїни Десантно-штурмових військ. Глава держави підкреслив, що глибоко цінує чесну та об’єктивну оцінку ситуації на місцях, оскільки детальний розбір реальних потреб конкретних корпусів і бригад дозволяє оперативно реагувати на виклики. Учасники наради напрацювали конкретні пропозиції щодо вирішення проблемних питань і швидкого заповнення дефіцитів у логістичному забезпеченні передових підрозділів. Зеленський наголосив, що в умовах війни не можна втрачати жодного дня, адже на кону стоїть захист української незалежності, позицій та життів військовослужбовців.

    Паралельно військово-політичне керівництво зосередилося на реалізації домовленостей із міжнародними партнерами. Головними пріоритетами України у сфері військово-технічної допомоги та внутрішнього оборонно-промислового комплексу визначено максимальне посилення протиповітряної оборони для захисту неба, а також безумовне виконання всіх контрактів на виробництво та постачання безпілотників усіх типів.

    Ця зустріч стала продовженням цілої серії нарад, які президент проводить останніми днями. Більше того, Володимир Зеленський анонсував ухвалення нових важливих рішень для українського війська. Ці кроки готуються на основі детальних консультацій із Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та ексміністром оборони Михайлом Федоровим. Очікується, що майбутні зміни безпосередньо стосуватимуться системного розвитку Збройних сил та модернізації їхнього забезпечення.

  • Україна спрощує експорт зброї: Fast Track для ОПК і партнерів

    Україна спрощує експорт зброї: Fast Track для ОПК і партнерів

    Україна запускає нову модель експорту озброєння та військових технологій, яка має поєднати швидкість ухвалення рішень, контроль держави та розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Йдеться про запровадження спрощеного механізму, який дозволить українським виробникам значно оперативніше виходити на міжнародні ринки та постачати продукцію країнам-партнерам. Про це заявили секретар РНБО Рустем Умєров, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та міністр оборони Михайло Федоров.

    Ключовим елементом нової системи став механізм Fast Track, який уряд затвердив окремою постановою. Його головна мета — скоротити терміни розгляду заявок на експорт озброєння з 90 до 30 днів, тобто утричі. Це дозволить українським виробникам швидше укладати контракти з іноземними партнерами, реагувати на попит і конкурувати на глобальному ринку оборонних технологій, де швидкість ухвалення рішень часто визначає результат.

    Як пояснив Рустем Умєров, нова модель не означає послаблення контролю над обігом зброї. Навпаки, держава зберігає всі ключові запобіжники безпеки, але прибирає надмірні бюрократичні процедури. У стандартних випадках рішення щодо експорту ухвалюватимуться без обов’язкового проходження Міжвідомчої комісії, що раніше суттєво уповільнювало процес. Водночас чутливі категорії озброєння й надалі залишатимуться під посиленим контролем.

    Новий механізм діятиме виключно в умовах воєнного стану та стосуватиметься контрактів на постачання озброєння вартістю від 15 мільйонів гривень. Для комплектуючих діятимуть окремі правила, щоб уникнути обмежень для виробничих ланцюгів. Міністерство закордонних справ формуватиме офіційний перелік країн-партнерів, які можуть отримувати українську оборонну продукцію, а Міністерство оборони регулярно оновлюватиме список критичних товарів, які не підпадають під спрощену процедуру через ризики для національної безпеки.

    Окремо уряд заклав фінансову модель, яка має забезпечити баланс між експортом і розвитком внутрішнього виробництва. За словами Юлії Свириденко, частина доходів від зовнішніх контрактів залишатиметься в Україні. Зокрема, 20% від експорту готових виробів і технологій та 30% від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спеціального фонду державного бюджету, який фінансуватиме розвиток оборонно-промислового комплексу. Крім того, у разі подальшого перепродажу продукції, створеної на основі українських технологій, Україна отримуватиме 20% вартості таких угод.

    Важливою складовою реформи стало питання захисту інтелектуальної власності. Українські технології передаватимуться партнерам без втрати прав власності, а будь-який реекспорт або передача третім країнам можливі лише за письмової згоди України. Таким чином держава зберігає контроль не лише над зброєю, а й над її технологічною базою, що є критично важливим для довгострокової безпеки.

    Пріоритетом нової системи залишається забезпечення Сил оборони України. Виробники зможуть отримувати дозвіл на експорт лише за умови, що вони гарантовано виконують державні замовлення для армії. У випадках, коли Міноборони або інші державні замовники планують закупівлю відповідної продукції для фронту, експорт може бути обмежений або повністю заблокований.

    Міністр оборони Михайло Федоров наголосив, що держава намагається створити умови, за яких український defense tech-сектор зможе масштабувати виробництво та виходити на нові ринки, не втрачаючи пріоритету забезпечення війська. За його словами, експорт має працювати як інструмент зміцнення економіки оборони, а не як альтернатива забезпеченню ЗСУ.

    Паралельно Україна активно розвиває формат оборонної кооперації Drone Deal, який передбачає не лише постачання безпілотників, а й обмін технологіями, спільні розробки, навчання фахівців і залучення інвестицій. Наразі близько 20 країн світу вже висловили зацікавленість у такій моделі співпраці, а Литва та Латвія офіційно закріпили партнерство з Україною у цій сфері.

    Окремо тривають переговори зі США щодо масштабної довгострокової угоди, яка передбачає можливе виробництво мільйонів безпілотників щороку та багатомільярдні інвестиції в український оборонний сектор. У цьому контексті новий механізм експорту розглядається як частина ширшої стратегії інтеграції України у глобальний ринок оборонних технологій.

    Таким чином, Україна фактично формує нову модель оборонної економіки, де експорт зброї, міжнародні партнерства та розвиток внутрішнього виробництва працюють як єдина система, спрямована одночасно на зміцнення армії, економіки та технологічної незалежності держави.

  • Федоров анонсував нову ППО: Україна тестує лазери та масово збиває “Шахеди”

    Федоров анонсував нову ППО: Україна тестує лазери та масово збиває “Шахеди”

    Україна переходить до нового етапу розвитку протиповітряної оборони, у якому дедалі більшу роль починають відігравати інноваційні технології, зокрема лазерні системи ураження повітряних цілей, а також дрони-перехоплювачі, які вже демонструють значну ефективність у боротьбі з російськими атаками. Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров під час Defense Tech-події Brave1 Advantage, окресливши загальний напрям трансформації української ППО та посилення її автономності й технологічності.

    За словами міністра, Україна вже перейшла від виключно тестових розробок до практичного випробування лазерних систем протиповітряної оборони. Він зазначив, що наразі ця технологія перебуває на етапі активного обкатування в реальних умовах, а перші результати вже дають підстави розглядати лазери як потенційний елемент майбутньої багаторівневої системи захисту. Водночас Федоров підкреслив, що через чутливість теми деталі поки що не розголошуються, однак напрям розробок залишається одним із пріоритетних.

    Окрему увагу міністр приділив розвитку дронів-перехоплювачів, які вже стали одним із ключових інструментів протидії російським безпілотникам. За його словами, лише протягом травня українські підрозділи змогли знищити майже сім тисяч ворожих дронів типу Shahed і “Гербера” саме за допомогою таких систем. Федоров також навів дані щодо ефективності під час масованих атак, зазначивши, що в окремих випадках близько 75% ударних безпілотників було уражено саме дронами-перехоплювачами, що суттєво зменшує навантаження на інші компоненти ППО.

    Він додав, що під час однієї з останніх атак на Київ українським силам вдалося знищити близько 95% ворожих безпілотників, і саме цей показник Міністерство оборони розглядає як орієнтир для масштабування ефективності по всій країні. За словами Федорова, мета полягає у тому, щоб до кінця року вийти на аналогічний рівень перехоплення повітряних цілей у більшості регіонів України.

    Міністр також розповів про масштабне нарощування виробництва безпілотних систем. Зокрема, Міністерство оборони вже оголосило тендер на закупівлю 150 тисяч дронів, частина з яких належить до категорії Middle Strike і призначена для ураження цілей на середній дистанції. Окрім цього, триває розвиток напрямку створення відносно дешевих крилатих ракет із використанням елементів штучного інтелекту, які мають підвищити гнучкість і масовість ударних можливостей України.

    Федоров підкреслив, що багато з цих розробок ще не є широко відомими або публічними, однак уже зараз проходять випробування в Україні за участі близько десяти компаній, які працюють над створенням ефективних і доступних ракетних рішень для боротьби з безпілотниками. Паралельно ведеться робота над технологіями, здатними протидіяти більш складним загрозам, зокрема балістичним ракетам і керованим авіаційним бомбам, що вимагає багаторівневого підходу до побудови оборони.

    Окремо міністр наголосив на розвитку оборонної індустрії та міжнародного співробітництва, зазначивши, що Україна поступово розширює можливості експорту власних оборонних технологій. Одним із ключових механізмів у цьому процесі стали так звані Drone Deal угоди, які передбачають не лише постачання озброєнь, а й передачу технологій, спільні розробки та залучення міжнародного фінансування. За його словами, вже близько 20 країн висловили зацікавленість у такій формі співпраці, що свідчить про зростання ролі України як технологічного партнера у сфері оборони.

  • «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    «Відслужив — отримай роки відстрочки»: Федоров розкрив деталі нової контрактної системи для військових

    Міністр оборони України Михайло Федоров оприлюднив нові подробиці масштабної реформи військової служби, яка передбачає запровадження контрактів із чітко визначеними термінами служби, підвищеним грошовим забезпеченням та гарантованою відстрочкою після завершення контракту. Одним із ключових елементів реформи стане нова система нарахування відстрочки, яка враховуватиме не лише тип контракту, а й бойовий досвід та загальний термін перебування у війську.

    За словами Федорова, принцип нової моделі полягає у справедливому підході до тих, хто тривалий час захищав державу. Військовослужбовці після завершення контракту отримуватимуть гарантований період відстрочки від повторного призову, а його тривалість визначатиметься за спеціальною формулою.

    Реформа стала частиною першого етапу масштабної трансформації Сил оборони, про старт якої Міністерство оборони оголосило 12 червня. Вона охоплює нову систему контрактів, збільшення виплат для військовослужбовців, механізм повернення бійців із СЗЧ та поступову демобілізацію найбільш досвідчених військових.

    Відповідно до представленої моделі, кожен контракт передбачає базову гарантовану відстрочку щонайменше шість місяців після завершення служби. Далі її тривалість збільшується залежно від участі у бойових діях та попереднього військового досвіду. Зокрема, за кожен місяць виконання бойових завдань військовослужбовець отримуватиме додатково три місяці відстрочки. Крім того, враховуватиметься весь попередній період служби: за кожен рік служби після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році додаватиметься ще шість місяців відстрочки, а за кожен рік служби до 2022 року — один місяць.

    Федоров навів конкретний приклад роботи нової системи. Якщо цивільний громадянин підписує піхотно-штурмовий контракт на 14 місяців і протягом служби чотири місяці виконує бойові завдання, він отримує базові шість місяців відстрочки та ще дванадцять місяців за бойовий досвід. Загалом після завершення контракту така людина матиме право на півтора року відстрочки.

    Для чинних військовослужбовців система буде ще вигіднішою. Якщо військовий перебуває на службі з 2021 року, а потім підписує новий піхотно-штурмовий контракт на десять місяців, до вже зароблених півтора року відстрочки додаються бонуси за попередні роки служби. У результаті загальний термін відстрочки може перевищити три роки. Саме такий приклад навів міністр, зазначивши, що військовий зі стажем служби від 2021 року після завершення контракту може отримати понад три з половиною роки гарантованої відстрочки.

    Реформа також передбачає поділ контрактів на кілька категорій. Піхотно-штурмові контракти для цивільних становитимуть 14 місяців, для чинних військовослужбовців — 10 місяців, а для тих, хто раніше вже проходив службу, — від шести місяців. Окремо впроваджуються бойові контракти тривалістю 24 місяці для операторів безпілотників, артилеристів, фахівців РЕБ та інших бойових спеціальностей. Для тилових і допоміжних напрямків служби діятимуть базові контракти також на 24 місяці.

    Одночасно Міноборони анонсувало суттєве збільшення грошового забезпечення. Найбільші виплати передбачаються для піхотних підрозділів. За словами Федорова, середній дохід піхотинця може становити близько 300 тисяч гривень на місяць, а максимальний — до 460 тисяч гривень залежно від виконання бойових завдань.

    Окремим напрямком реформи стане поступове звільнення зі служби військових, які найдовше перебувають у Силах оборони та мають найбільший бойовий досвід. У Міністерстві оборони наголошують, що такі військовослужбовці повинні отримати можливість повноцінного відновлення після років безперервної служби.

    У Міноборони вважають, що нова система має зробити військову службу більш прогнозованою. Людина заздалегідь знатиме термін контракту, рівень виплат, умови проходження служби та те, який період відпочинку отримає після її завершення. Саме відсутність зрозумілих правил після завершення служби багато військових раніше називали однією з головних проблем мобілізаційної системи.

  • Втрати РФ перевищили 35 тисяч за місяць: що відбувається на фронті і як змінюється війна

    Втрати РФ перевищили 35 тисяч за місяць: що відбувається на фронті і як змінюється війна

    Упродовж квітня 2026 року російська армія зазнала значних втрат у війні проти України — понад 35 тисяч військових були вбиті або отримали важкі поранення. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський, а також підтвердив міністр оборони Михайло Федоров.

    За офіційними даними, загальні втрати російських сил за квітень становили 35 203 військовослужбовців. Це один із найвищих показників за останній період, що, за словами українських посадовців, свідчить про системні проблеми російської армії на фронті.

    Як зазначив Михайло Федоров, ситуація для Росії ускладнюється тим, що вже п’ятий місяць поспіль вона втрачає більше військових, ніж здатна мобілізувати. Це поступово призводить до виснаження її військового ресурсу та зниження ефективності бойових дій.

    За словами посадовця, така динаміка є результатом комплексного підходу Сил оборони України, які поєднують класичні військові інструменти з новітніми технологіями. Зокрема, значно зросла ефективність ударів по тилових об’єктах противника.

    Йдеться про так звані середньодальність удари (mid-strikes), які завдаються на відстані від 20 до 150 кілометрів. За словами Федорова, кількість таких уражень у квітні збільшилася вдвічі порівняно з березнем і в чотири рази — порівняно з лютим.

    “Удари на відстані 20–150 кілометрів по складах, штабах, системах протиповітряної оборони та логістичних вузлах ворога дають швидкий і відчутний результат для наших підрозділів на передовій”, — підкреслив він.

    Експерти зазначають, що саме такі удари дозволяють системно підривати спроможності російської армії. Знищення складів із боєприпасами, командних пунктів і логістичних маршрутів ускладнює забезпечення військ, що безпосередньо впливає на ситуацію на лінії фронту.

    Ще одним важливим елементом сучасної війни стає роботизація. За словами українських посадовців, у квітні було виконано понад 10 тисяч логістичних і евакуаційних місій за допомогою наземних роботизованих комплексів. У середньому це становить близько 367 місій щодня.

    Такі системи використовуються для доставки боєприпасів, евакуації поранених, розвідки та інших завдань, що дозволяє зменшити ризики для військових і підвищити ефективність операцій.

    У Збройних силах України наголошують, що сучасна війна дедалі більше залежить від технологій. Поєднання артилерії, розвідки, мінування та роботизованих систем дозволяє досягати результатів навіть у складних умовах.

    Головнокомандувач Олександр Сирський також зазначав, що у квітні на фронті спостерігалося зменшення кількості тяжких поранень та ампутацій серед українських військових. Це може свідчити як про покращення медичного забезпечення, так і про зміну характеру бойових дій.

    Аналітики звертають увагу, що високі втрати російської армії є наслідком інтенсивних бойових дій, а також активного використання Україною високоточної зброї та розвідувальних даних. Водночас Росія продовжує намагатися компенсувати втрати шляхом мобілізації, однак її ефективність викликає сумніви.

    Загалом ситуація на фронті залишається складною, однак наведені дані свідчать про поступове виснаження ресурсів противника. Українська сторона робить ставку на технологічну перевагу, точкові удари та збереження особового складу, що вже дає помітні результати.

    Квітень 2026 року став показовим у контексті змін характеру війни. Зростання ролі технологій, роботизації та далекобійних ударів формує нову модель ведення бойових дій, у якій ключову роль відіграють не лише кількість військ, а й якість їхнього забезпечення та управління.

  • Мільярд євро, ППО і дрони: Україна та Іспанія посилюють співпрацю

    Мільярд євро, ППО і дрони: Україна та Іспанія посилюють співпрацю

    Україна та Іспанія виходять на новий рівень оборонної співпраці, зосереджуючись на критично важливих напрямах — посиленні протиповітряної оборони, стабільному постачанні артилерійських боєприпасів, а також розвитку і масштабуванні виробництва українських безпілотників. Відповідні домовленості були досягнуті під час зустрічі міністра оборони України Михайла Федорова з міністеркою оборони Іспанії Маргаритою Роблес у Києві.

    Одним із ключових результатів перемовин стало підтвердження Іспанією наміру надати Україні близько 1 млрд євро допомоги у 2026 році. Йдеться не лише про фінансову підтримку, а й про комплексні оборонні рішення, які дозволять зміцнити спроможності української армії на різних рівнях.

    За словами Федорова, сторони детально обговорили підходи до розподілу цих ресурсів, щоб вони максимально відповідали актуальним потребам фронту. Пріоритет віддається тим напрямам, які мають негайний вплив на ситуацію на полі бою та захист критичної інфраструктури.

    Важливою частиною співпраці залишаються вже оголошені пакети військової допомоги. Іспанія планує передати Україні сотню броньованих тактичних машин VAMTAC — мобільної техніки, яка використовується для перевезення особового складу, евакуації поранених та виконання бойових завдань у складних умовах.

    Крім того, Україна отримає партії 155-мм артилерійських боєприпасів стандарту НАТО. Саме цей калібр є основою для більшості сучасних артилерійських систем, які використовують українські військові, включаючи західні гаубиці.

    На тлі виснажливої війни на сході та півдні України стабільне постачання снарядів залишається одним із ключових факторів стримування російських військ.

    Окрему увагу сторони приділили розвитку протиповітряної оборони. Україна продовжує зміцнювати багаторівневу систему захисту неба, яка включає як радянські модернізовані комплекси, так і сучасні західні системи.

    У цьому контексті важливу роль відіграють системи Patriot, які здатні перехоплювати балістичні та крилаті ракети. За даними ЗМІ, Іспанія також розглядає можливість передачі додаткових ракет до цих комплексів.

    Федоров підкреслив, що Україна працює над інтеграцією різних типів ракет у єдину систему ППО, що дозволить підвищити ефективність відбиття повітряних атак. Крім того, триває модернізація застарілих систем, які раніше були зняті з виробництва, але можуть бути повернуті до строю після оновлення.

    Важливим елементом співпраці є участь Іспанії у механізмі PURL, який забезпечує координацію міжнародної допомоги Україні.

    Цей механізм дозволяє ефективніше розподіляти ресурси між партнерами, уникати дублювання постачань і швидше реагувати на запити української сторони. Зокрема, саме через такі формати забезпечується постачання критично важливих компонентів для систем ППО, включаючи ракети.

    Окремий акцент було зроблено на забезпеченні України далекобійними артилерійськими боєприпасами. Це дозволяє українським силам уражати цілі на значній відстані, включаючи логістичні вузли, склади боєприпасів і командні пункти противника.

    Розширення таких можливостей розглядається як ключовий фактор зміни балансу сил на фронті, особливо в умовах позиційної війни.

    Ще одним стратегічним напрямом співпраці стало масштабування виробництва українських безпілотників. Україна вже є одним із світових лідерів у сфері бойового застосування дронів, але потребує подальшого нарощування виробничих потужностей.

    Іспанія може долучитися до цього процесу як у фінансовому, так і в технологічному вимірі. Йдеться про обмін досвідом, підтримку виробництва компонентів і можливу інтеграцію українських рішень у європейські оборонні ланцюги.

    Безпілотники різних типів — від розвідувальних до ударних — відіграють вирішальну роль на полі бою, забезпечуючи оперативну інформацію та точкові удари по противнику.

    Крім двосторонньої співпраці, Україна та Іспанія обговорили участь у спільних європейських оборонних проєктах. Зокрема йдеться про розробку протибалістичних систем, які можуть стати відповіддю на нові виклики безпеці в Європі.

    Такі ініціативи є частиною ширшого процесу формування нової архітектури безпеки на континенті, в якій Україна поступово інтегрується як ключовий партнер.

    Візит Маргарити Роблес до Києва має не лише практичне, а й символічне значення. Він демонструє збереження та посилення підтримки України з боку Іспанії на тлі затяжної війни з Росією.

    Іспанія, як член Європейського Союзу та НАТО, відіграє важливу роль у формуванні спільної позиції Заходу щодо підтримки України. Її внесок у вигляді військової техніки, фінансування та участі в міжнародних ініціативах підсилює обороноздатність української держави.

    Таким чином, досягнуті домовленості свідчать про системне поглиблення українсько-іспанської співпраці. Поєднання фінансової допомоги, військових поставок і технологічного партнерства створює основу для довгострокового зміцнення оборонного потенціалу України в умовах війни, що триває.

  • Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Міністр оборони України Михайло Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік та їх оголошенням у розшук. Заява прозвучала під час години запитань до уряду у Верховній Раді 10 квітня.

    За словами міністра, він особисто розбирався з інцидентом. Причиною стала технічна помилка на рівні одного з територіальних центрів комплектування, зокрема у Харкові. Помилка виникла під час обробки даних у цифрових системах обліку військовозобов’язаних.

    Федоров наголосив, що жодних штрафів до жінок не застосовували, а всі обмеження, включно з оголошенням у розшук, уже скасовані. Він уточнив, що інцидент не мав системного характеру і був пов’язаний із локальним збоєм.

    Міністр також повідомив, що доручив запровадити додаткові технічні запобіжники, щоб унеможливити подібні випадки в майбутньому. Йдеться про автоматичні перевірки, обмеження ручного втручання та підвищення точності синхронізації державних реєстрів.

    «Зараз поставлено завдання створити всі технічні запобіжники, щоб такі ситуації більше не виникали і був мінімізований людський фактор», — зазначив Федоров.

    Ситуація виникла на тлі цифровізації системи військового обліку в Україні. Держава поступово переходить до електронних реєстрів, які інтегруються з іншими державними базами даних для автоматизації процесів.

    Згідно з чинними правилами, військовому обліку підлягають окремі категорії жінок, зокрема медичні працівниці та спеціалістки, які мають професії, пов’язані з оборонною сферою. Водночас постановка на облік має відбуватися виключно за визначеними процедурами.

  • Названо міністрів із найнижчими зарплатами у Кабміні

    Названо міністрів із найнижчими зарплатами у Кабміні

    У 2025 році найнижчі рівні зарплат серед чинних членів Кабінету Міністрів України задекларували міністр оборони Михайло Федоров, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

    Згідно з оприлюдненими даними, Михайло Федоров отримав 1,345 мільйона гривень, що стало найменшим показником серед урядовців. Юлія Свириденко задекларувала 1,372 мільйона гривень, а Олександр Борняков — 1,432 мільйона гривень.

    Усі троє входять до групи міністрів, річні доходи яких не перевищили 1,5 мільйона гривень. Саме ця категорія формує нижню межу зарплат у Кабінеті Міністрів за підсумками 2025 року.

    Загалом більшість урядовців отримали значно вищі виплати, що свідчить про помітну різницю у рівнях доходів всередині Кабміну. Водночас найменші показники залишаються на рівні понад одного мільйона гривень на рік.

    Опубліковані дані демонструють структуру оплати праці в уряді та підкреслюють існування суттєвого розриву між найвищими та найнижчими зарплатами серед міністрів.