Golosnovinua.com

Позначка: ФІФА

  • Після Євро-2012 — чемпіонат світу: Україна заговорила про спільну заявку з Польщею

    Після Євро-2012 — чемпіонат світу: Україна заговорила про спільну заявку з Польщею

    Україна розглядає можливість у майбутньому разом із Польщею претендувати на проведення чемпіонату світу з футболу. Йдеться про довгострокову перспективу — потенційно турнір може відбутися вже у 2040-х роках. Водночас офіційної спільної заявки наразі немає, а польська сторона повідомляє, що переговори щодо такого проєкту ще не ведуться.

    Про можливість спільного проведення ЧС розповів міністр молоді та спорту України Матвій Бідний в інтерв’ю Politico. За його словами, Україна вже зараз має дивитися далеко вперед і планувати повернення великих міжнародних спортивних подій до країни.

    Бідний зазначив, що найближчі доступні можливості для проведення футбольного чемпіонату світу з’являться орієнтовно у 2040-х роках. Саме тому, на його думку, обговорювати такі перспективи необхідно задовго до самого турніру.

    Міністр наголосив, що навіть в умовах війни Україна не повинна відмовлятися від великих спортивних амбіцій. Проведення турніру такого масштабу він розглядає не лише як спортивний проєкт, а й як можливість для післявоєнного розвитку країни та залучення інвестицій.

    Одним із потенційних партнерів для України може стати Польща. Дві країни вже мають досвід спільної організації великого футбольного турніру — Євро-2012. Тоді матчі чемпіонату Європи проходили в українських Києві, Львові, Харкові та Донецьку, а також у польських Варшаві, Гданську, Познані та Вроцлаві.

    За словами Бідного, повторення такої моделі вже на рівні чемпіонату світу виглядало б логічним кроком.

    Однак нинішні заяви не означають, що Україна та Польща вже готують заявку до FIFA. Міністр окремо наголосив, що формальна ініціатива щодо проведення футбольного чемпіонату має виходити від спортивної спільноти та відповідних футбольних федерацій.

    Тобто зараз ідеться насамперед про політичну та стратегічну ідею, яку ще потрібно перетворити на конкретний спортивний проєкт.

    Більше того, у Польщі поки не підтверджують, що підготовка до спільної заявки вже почалася. Міністерство спорту і туризму Польщі повідомило Politico, що наразі не веде з українською стороною переговорів щодо спільного проведення чемпіонату світу.

    Тому говорити про домовленість Києва і Варшави зарано. На цьому етапі це українська ініціатива та пропозиція розглянути таку можливість у майбутньому.

    Потенційний турнір у 2040-х роках також означає, що перед Україною стоятиме масштабне завдання з відновлення та модернізації спортивної інфраструктури. Чемпіонат світу вимагає не лише стадіонів міжнародного рівня, а й розвиненої транспортної мережі, достатньої кількості готелів, тренувальних баз, аеропортової інфраструктури та систем безпеки.

    Саме тому можливу заявку можна розглядати і як частину значно ширшої дискусії про післявоєнне відновлення України. Великий міжнародний спортивний турнір потенційно здатен стати додатковим стимулом для інвестицій в інфраструктуру та туристичну галузь.

    Проте до практичної реалізації такої ідеї ще далеко. Перш ніж подавати заявку, Україні та Польщі необхідно було б домовитися на рівні футбольних федерацій, визначити міста-господарі та стадіони, сформувати організаційну концепцію і лише після цього брати участь у процедурі FIFA.

    Наразі вже визначені господарі двох наступних турнірів після ЧС-2026. Чемпіонат світу 2030 року пройде переважно в Іспанії, Португалії та Марокко, а по одному ювілейному матчу мають прийняти Уругвай, Аргентина та Парагвай. ЧС-2034 дістався Саудівській Аравії.

    Тому заява Матвія Бідного поки залишається баченням на десятиліття вперед. Але сам факт появи такої ідеї показує, що Україна вже розглядає повернення великих спортивних турнірів як одну з можливих складових майбутнього після завершення війни.

    Досвід Євро-2012 у Києва та Варшави є. Тепер головне питання — чи перетвориться ідея провести разом уже чемпіонат світу на реальну заявку.

  • Бунт у світовому футболі: Гібралтар розірвав союз з Інфантіно та оголосив бойкот комерціалізації ФІФА

    Бунт у світовому футболі: Гібралтар розірвав союз з Інфантіно та оголосив бойкот комерціалізації ФІФА

    Футбольна асоціація Гібралтару офіційно відкликала свою підтримку кандидатури чинного очільника Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно на майбутніх президентських виборах. Відповідне рішення національна федерація ухвалила після аналізу останніх процесів у системі управління міжнародним спортом. Про кардинальну зміну своєї позиції організація повідомила у спеціальній заяві.

    Керівництво гібралтарського футболу наголосило, що останні тенденції та рішення верхівки світового футболу викликають серйозне занепокоєння і змушують переглянути довіру до чинного лідера організації. Головною причиною демаршу стала кулуарність ухвалення рішень та зміщення пріоритетів у бік комерційних прибутків замість турботи про розвиток спорту.

    Гроші проти принципів: претензії до керівництва ФІФА
    Футбольна влада Гібралтару завчасно направила офіційне сповіщення про своє рішення безпосередньо до штаб-квартири міжнародної федерації. В асоціації впевнені, що стратегічне майбутнє футболу не має залежати виключно від фінансової вигоди окремих функціонерів.

    «ФІФА була офіційно повідомлена про це рішення. Рішення, які мають фундаментальне значення для майбутнього футболу, повинні ухвалюватися прозоро, колективно та через створені для цієї мети структури управління. Комерційні доходи важливі для подальшого розвитку гри, але вони повинні служити футболу, а не визначати його напрямок», – зазначили в організації.

    Повний нейтралітет та пошук альтернативи
    Водночас у заяві окремо акцентували на тому, що відмова від підтримки чинного президента не означає переходу на бік його конкурентів. Наразі асоціація утримується від вибору фаворитів і очікує появи повноцінних програм розвитку від усіх учасників перегонів.

    «Це рішення не слід тлумачити як підтримку будь-якого альтернативного кандидата. Футбольна асоціація Гібралтару не підтримувала нікого іншого і в належний час оцінить усіх кандидатів, їхні програми та їхній підхід до управління і майбутнього розвитку світового футболу», – підкреслили у заяві.

    Цей крок став помітним прецедентом у європейському футбольному просторі, що демонструє зростання вимог національних асоціацій до прозорості та балансу між бізнесом і спортивними цінностями.

  • Трамп опинився в центрі святкування Іспанії: курйоз після фіналу ЧС миттєво став вірусним

    Трамп опинився в центрі святкування Іспанії: курйоз після фіналу ЧС миттєво став вірусним

    Фінал чемпіонату світу з футболу 2026 року запам’ятався не лише історичною перемогою збірної Іспанії над Аргентиною, а й несподіваним епізодом за участю президента США Дональда Трампа. Після завершення матчу політик опинився в центрі церемонії нагородження, а його небажання одразу залишити сцену під час святкування іспанської команди викликало бурхливу реакцію вболівальників та миттєво стало однією з найобговорюваніших тем у соціальних мережах.

    Фінальний матч світової першості відбувся на стадіоні New York/New Jersey Stadium в Іст-Резерфорді. Іспанія здобула перемогу над чинним чемпіоном світу Аргентиною з рахунком 1:0 після додаткового часу. Єдиний м’яч на 106-й хвилині забив Ферран Торрес, принісши своїй команді другий титул чемпіонів світу в історії.

    На церемонії нагородження медалі футболістам вручали президент FIFA Джанні Інфантіно та президент США Дональд Трамп, який був присутній на матчі як глава держави-господаря турніру. Саме під час вручення головного трофея стався момент, який швидко став вірусним.

    Після того як капітан збірної Іспанії Родрі отримав Кубок світу, Інфантіно відійшов убік, щоб дозволити футболістам зробити традиційне командне фото та підняти трофей. Однак Трамп залишився стояти поруч із гравцями. На численних відеозаписах видно, як президент FIFA жестами пропонує американському лідеру відійти зі сцени, але той ще деякий час продовжує перебувати поруч із командою. Лише безпосередньо перед підняттям кубка Трамп змістився трохи вбік, однак залишився на подіумі під час святкування.

    Саме цей момент став предметом активного обговорення в соціальних мережах. Користувачі жартували, що американський президент нібито «розділив перемогу» разом із футболістами Іспанії або «увійшов до чемпіонської фотографії». Водночас частина коментаторів вважала ситуацію незручною, оскільки традиційно після вручення трофея офіційні особи залишають сцену, дозволяючи команді святкувати без сторонніх.

    Не менш помітною стала реакція трибун. Коли Дональд Трамп і Джанні Інфантіно вийшли на поле для церемонії нагородження, частина глядачів зустріла їх свистом. За даними Reuters, найбільш гучною реакція була саме в момент появи офіційних осіб на полі. Після початку вручення медалей шум поступово стих, а церемонія пройшла без інцидентів.

    Перед фіналом Трамп прибув на стадіон гелікоптером Marine One та спостерігав за матчем із VIP-ложі разом із Джанні Інфантіно. Поруч також перебували король Іспанії Феліпе VI, королева Летиція, прем’єр-міністр Канади Марк Карні, президентка Мексики Клаудія Шейнбаум та інші високопосадовці.

    Це не перший випадок, коли Трамп привертає увагу під час футбольних церемоній. Багато міжнародних ЗМІ звернули увагу, що схожа ситуація вже траплялася після фіналу Клубного чемпіонату світу, коли американський президент також залишився на сцені разом із переможцями довше, ніж очікувалося. Саме тому нинішній епізод багато хто назвав повторенням минулорічної історії.

    Додаткову увагу до ситуації привернув і політичний контекст. Останніми тижнями між Вашингтоном і Мадридом загострилися дипломатичні відносини через суперечки щодо співпраці в НАТО та використання іспанських військових баз. Дональд Трамп неодноразово публічно критикував Іспанію, заявляючи, що країна є «поганим партнером» Альянсу та навіть погрожував переглянути торговельні відносини зі Сполученим Королівством Іспанії. На цьому тлі його поява поруч із тріумфуючою іспанською збірною викликала ще більше іронічних коментарів у соцмережах.

    Попри курйозну ситуацію, головною подією вечора залишилася перемога Іспанії. Команда Луїса де ла Фуенте вдруге в історії стала чемпіоном світу, перегравши Аргентину в драматичному фіналі. Після фінального свистка футболісти, тренерський штаб і тисячі вболівальників святкували історичний успіх, а фотографії з моментом підняття Кубка світу вже стали символом завершення турніру. Проте одним із найбільш обговорюваних кадрів фіналу несподівано стало саме фото, на якому поруч із чемпіонами стоїть президент США Дональд Трамп, тоді як Джанні Інфантіно намагається делікатно звільнити сцену для традиційного чемпіонського святкування.

  • Іспанія — чемпіон світу! Гол у овертаймі позбавив Аргентину другого титулу поспіль

    Іспанія — чемпіон світу! Гол у овертаймі позбавив Аргентину другого титулу поспіль

    Збірна Іспанії стала чемпіоном світу з футболу 2026 року, здолавши у фіналі чинного володаря трофея — Аргентину. Долю вирішального матчу, який відбувся на стадіоні New York New Jersey Stadium в Іст-Ратерфорді (штат Нью-Джерсі, США), визначив єдиний гол у додатковий час. На 106-й хвилині Ферран Торрес приніс своїй команді перемогу з рахунком 1:0, подарувавши Іспанії другий чемпіонський титул в історії після тріумфу на мундіалі 2010 року.

    Команда Луїса де ла Фуенте вважалася одним із головних фаворитів турніру ще до старту чемпіонату, однак у фіналі їй протистояла Аргентина — чинний чемпіон світу та збірна, яка прагнула захистити титул, здобутий у Катарі чотири роки тому. Попри статус суперників, саме іспанці від перших хвилин контролювали перебіг гри, більше володіли м’ячем і систематично створювали небезпечні моменти біля воріт Еміліано Мартінеса.

    Перший тайм пройшов у напруженій тактичній боротьбі. Іспанія зробила ставку на контроль м’яча та високий пресинг, тоді як команда Ліонеля Скалоні зосередилася на захисті та швидких контратаках. Примітно, що до перерви аргентинці фактично не створили жодного небезпечного моменту, тоді як воротареві Еміліано Мартінесу довелося неодноразово рятувати свою команду після ударів Ламіна Ямала, Дані Ольмо та Мікеля Оярсабаля.

    Наприкінці першої половини зустрічі Аргентина зазнала кадрових втрат. Захисник Лісандро Мартінес отримав пошкодження і не зміг продовжити гру. Його замінив досвідчений Ніколас Отаменді, який разом із Крістіаном Ромеро стримував атаки суперника.

    У другому таймі перевага Іспанії стала ще більш відчутною. Підопічні де ла Фуенте дедалі частіше загрожували воротам суперника, але оборона Аргентини та впевнена гра Мартінеса дозволяли зберігати нульову нічию. Ключовий епізод стався вже у компенсований час основних 90 хвилин, коли півзахисник Аргентини Енцо Фернандес отримав другу жовту картку й залишив свою команду в меншості.

    Попри чисельну перевагу суперника, аргентинці зуміли перевести гру в овертайм. Уже на початку додаткового часу Іспанія продовжила штурм. Спочатку Ніко Вільямс відправив м’яч у сітку, однак арбітр Славко Вінчич скасував гол через порушення правил в атаці. Проте вже за кілька хвилин команда все ж досягла свого. Після подачі Педро Порро та скидки головою від Ніко Вільямса Ферран Торрес потужним ударом із близької відстані пробив Еміліано Мартінеса й відкрив рахунок на 106-й хвилині. Саме цей гол став переможним.

    Після пропущеного м’яча Аргентина спробувала організувати фінальний штурм, однак, граючи в меншості, так і не змогла створити реальної загрози воротам Унаї Сімона. Наприкінці зустрічі Лаутаро Мартінес і Ліонель Мессі намагалися врятувати команду, але захист Іспанії діяв безпомилково. Фінальний свисток зафіксував перемогу «Червоної фурії» з рахунком 1:0.

    Цей успіх став історичним для іспанського футболу. Збірна Іспанії вдруге виграла чемпіонат світу, повторивши досягнення 2010 року, коли у фіналі мундіалю в ПАР здолала Нідерланди завдяки знаменитому голу Андреса Іньєсти в додатковий час. Символічно, що і цього разу переможний м’яч був забитий саме в овертаймі, а Феррана Торреса іспанські медіа вже порівнюють із легендарним Іньєстою.

    Для головного тренера Луїса де ла Фуенте цей титул став логічним продовженням успішного циклу. Після перемоги на чемпіонаті Європи-2024 його команда підтвердила статус найсильнішої збірної світу. Іспанія пройшла весь турнір без поразок і продемонструвала один із найкращих показників у захисті, пропустивши лише один м’яч за весь чемпіонат.

    Аргентина, своєю чергою, завершила турнір зі срібними медалями. Для Ліонеля Мессі цей фінал, за повідомленнями низки міжнародних ЗМІ, може стати останнім матчем на чемпіонатах світу. Попри поразку, капітан аргентинців провів ще один яскравий турнір і допоміг своїй команді вдруге поспіль дійти до фіналу світової першості.

  • ФІФА опинилася під тиском: євродепутати вимагають скасувати допуск Росії до ЧС

    ФІФА опинилася під тиском: євродепутати вимагають скасувати допуск Росії до ЧС

    Сорок чотири депутати Європейського парламенту звернулися до президента Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Джанні Інфантіно із закликом скасувати рішення про допуск російських спортсменів до Чемпіонату світу з футболу серед гравців віком до 15 років. Європейські законодавці наголошують, що повернення російських команд до міжнародних турнірів під час повномасштабної війни проти України стане неприйнятним політичним і моральним сигналом, образить українців, які постраждали від російської агресії, та суперечитиме принципам, які міжнародний спорт має захищати.

    Про це йдеться у спільному листі 44 депутатів Європарламенту до президента ФІФА Джанні Інфантіно, текст якого є у розпорядженні видання “Європейська правда”.

    У зверненні законодавці висловлюють глибоке занепокоєння рішенням ФІФА допустити російську команду до участі у Чемпіонаті світу U-15, який має відбутися вже цього жовтня в Азербайджані. На думку авторів листа, це рішення було ухвалене в момент, коли Росія продовжує щоденні атаки на українські міста, а війна забирає життя мирних жителів, серед яких діти.

    Європарламентарі нагадують, що з початку повномасштабного вторгнення українські діти стали одними з найбільших жертв російської агресії. Через регулярні ракетні та дронові удари багато дітей втратили свої домівки, були змушені залишити рідні міста або виїхати за кордон. Значна частина українських школярів вже кілька років живе в умовах постійної небезпеки, повітряних тривог та навчання в укриттях.

    Автори звернення зазначають, що війна фактично позбавила українських дітей можливості повноцінно займатися спортом. У багатьох регіонах країни спортивні школи, стадіони, футбольні поля та інша спортивна інфраструктура були зруйновані або пошкоджені внаслідок російських обстрілів. Через це тисячі дітей втратили можливість тренуватися, брати участь у змаганнях та розвивати свої спортивні здібності.

    Окремо депутати наголосили на темі примусової депортації українських дітей. У листі зазначається, що близько 20 тисяч українських неповнолітніх були насильно вивезені Росією з окупованих територій та розлучені зі своїми родинами. Європарламентарі наголошують, що міжнародна спільнота неодноразово засуджувала ці дії, а питання повернення дітей залишається одним із ключових у переговорах щодо завершення війни.

    На думку авторів звернення, за таких обставин рішення допустити російську команду до міжнародних футбольних змагань є не лише передчасним, а й морально неприйнятним.

    У листі також наголошується, що сучасна російська влада активно використовує спорт як один із інструментів державної політики та пропаганди. За словами депутатів, спортивні перемоги та участь російських команд у міжнародних турнірах Кремль використовує для формування позитивного іміджу держави, просування націоналістичних, антиукраїнських і антизахідних наративів, а також для демонстрації того, що Росія нібито повертається до нормального міжнародного життя попри триваючу війну.

    Європейські законодавці вважають, що повернення російських спортсменів на турніри під егідою ФІФА може бути використане російською владою як черговий елемент внутрішньої та зовнішньої пропаганди. Саме тому, на їхню думку, міжнародні спортивні організації повинні враховувати не лише спортивний аспект своїх рішень, а й політичний та гуманітарний контекст.

    У зверненні наголошується, що поява російської збірної на міжнародному турнірі та демонстрація російської державної символіки можуть стати глибокою образою для українських сімей, які втратили дітей через російські ракетні удари.

    «Участь російських спортсменів та публічна демонстрація російського прапора й державних символів на заходах ФІФА стануть публічною образою для сотень українських сімей, які зазнали болю та втрат, втративши своїх дітей внаслідок російських атак», – зазначають автори листа.

    Євродепутати також нагадують, що останнім часом Росія лише посилила інтенсивність ударів по українських містах. Практично щодня російська армія застосовує ракети, керовані авіабомби та ударні безпілотники, внаслідок чого гинуть мирні жителі, серед яких є діти. Саме тому, на переконання депутатів, рішення ФІФА допустити російську команду до міжнародного турніру стане проявом неповаги до пам’яті невинних жертв війни.

    Автори звернення закликають президента ФІФА переглянути ухвалене рішення та призупинити допуск російських футболістів до всіх міжнародних турнірів до того часу, поки Росія не погодиться на повне припинення вогню, не розпочне реальні мирні переговори та не поверне депортованих українських дітей.

    «Ми закликаємо ФІФА стати на бік миру, а не йти на поступки агресору – Росії», – наголошується у зверненні.

    Депутати також звертають увагу на можливі спортивні наслідки рішення ФІФА. На їхню думку, присутність російської команди на турнірі може поставити під загрозу сам принцип чесних міжнародних змагань. Вони припускають, що окремі національні федерації можуть відмовитися брати участь у турнірі або виходити на поле проти представників Росії.

    Як приклад законодавці наводять позицію Федерації футболу України, яка вже заявила, що українські команди не братимуть участі у будь-яких міжнародних турнірах, якщо серед учасників будуть російські збірні або клуби.

    Рішення ФІФА викликало широку дискусію на тлі останніх подій у міжнародному спортивному русі. Наприкінці червня Міжнародний олімпійський комітет ухвалив зміни до Олімпійської хартії, які, на думку критиків, можуть спростити повернення Росії до міжнародного олімпійського руху. Уже 7 липня МОК також ухвалив рішення про тимчасове відновлення в правах Олімпійського комітету Росії.

    Ці рішення викликали занепокоєння як в Україні, так і серед європейських політиків. У Європейській комісії заявили, що уважно стежать за розвитком ситуації та висловили стурбованість кроками, які можуть створити передумови для поступового повернення російських спортсменів до міжнародних змагань попри триваючу війну.

    На думку авторів листа, міжнародні спортивні організації мають усвідомлювати власну відповідальність за рішення, які вони ухвалюють під час найбільшої війни в Європі з часів Другої світової. Вони переконані, що повернення Росії до міжнародних турнірів без зміни її політики та припинення агресії суперечитиме цінностям спорту, який має об’єднувати людей, а не ставати інструментом легітимізації держави-агресора.

  • Відновлення прав Олімпійського комітету Росії суперечить санкціям

    Відновлення прав Олімпійського комітету Росії суперечить санкціям

    Відновлення Міжнародним олімпійським комітетом прав Олімпійського комітету Росії викликає серйозне занепокоєння України, адже таке рішення суперечить міжнародній політиці санкційного тиску на державу-агресора та може стати небезпечним прецедентом для поступового повернення російського спорту на світову арену. В Офісі президента наголошують, що російський спорт давно став складовою державної пропаганди, а значна частина спортсменів та спортивних функціонерів відкрито підтримують війну проти України.

    Про це журналістам повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

    За його словами, рішення МОК щодо відновлення прав Олімпійського комітету Росії викликає особливе занепокоєння саме зараз, коли міжнародна спільнота, навпаки, посилює санкційний тиск на Російську Федерацію через триваючу повномасштабну агресію проти України. На думку української сторони, будь-які кроки, які можуть бути сприйняті як пом’якшення міжнародної ізоляції Росії, створюють небезпечний сигнал і суперечать загальній логіці санкційної політики.

    Владислав Власюк звернув увагу, що багато російських спортсменів, які представляють країну на міжнародних змаганнях, фактично є частиною силових структур Росії. Значна кількість атлетів виступає за спортивні клуби Міністерства оборони РФ, Росгвардії та інших державних силових відомств. Частина спортсменів має офіційні військові звання, а окремі олімпійські чемпіони неодноразово брали участь у заходах, організованих російською владою для підтримки війни проти України.

    За словами уповноваженого президента, серед таких спортсменів є відомі представники російського спорту, які відкрито демонстрували підтримку Кремля та військової агресії. Зокрема, йдеться про Ангеліну Мельникову, Яну Єгорян, Владислава Ларіна, Світлану Дашанімаєву та інших спортсменів, які брали участь у пропагандистських кампаніях, відвідували тимчасово окуповані території України та публічно підтримували політику російського керівництва.

    “Серед них – Ангеліна Мельникова, Яна Єгорян, Владислав Ларін, Світлана Дашанімаєва та ін. Вони брали участь у пропагандистських заходах, відвідували ТОТ України та публічно схвалювали політику Кремля. Саме за такі дії Україна вже запровадила санкції проти них”, — повідомив Владислав Власюк.

    В Офісі президента наголошують, що саме такі факти свідчать про нерозривний зв’язок між російським спортом та державною політикою Кремля. Україна неодноразово заявляла міжнародним партнерам, що спортивні досягнення Росії активно використовуються як елемент зовнішньополітичної пропаганди, а успіхи спортсменів — як інструмент формування позитивного іміджу держави, яка продовжує вести війну проти сусідньої країни.

    Окрему увагу українська сторона приділяє і діяльності російських спортивних чиновників. За словами Власюка, найближчим часом санкційний тиск може поширитися й на керівництво окремих міжнародних та російських спортивних організацій.

    Зокрема, до 21-го пакета санкцій Європейського Союзу можуть включити президента Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ) Аркадія Дворковича. Він уже перебуває під українськими санкціями, а тепер питання про запровадження аналогічних обмежень розглядають і в ЄС.

    Крім Дворковича, у Брюсселі обговорюють можливість внесення до санкційного списку ще кількох високопосадовців російського спортивного керівництва. Серед них — міністр спорту Росії Михайло Дегтярьов, президент Федерації спортивної боротьби Росії Михайло Маміашвілі, а також колишній президент Олімпійського комітету Росії Станіслав Поздняков. Усі вони, за даними української сторони, відкрито підтримували політику Кремля та російську військову агресію.

    Власюк наголосив, що на цьому тлі рішення про відновлення прав Олімпійського комітету Росії виглядає нелогічним і суперечить політиці міжнародної ізоляції держави-агресора.

    “На цьому тлі будь-які кроки до відновлення повноцінної участі російських спортивних структур у міжнародному спортивному русі суперечать логіці санкційного тиску”, — підкреслив він.

    Українська влада вкотре заявила, що міжнародні спортивні організації мають не послаблювати існуючі обмеження, а навпаки — зберігати та посилювати політику ізоляції щодо всіх спортсменів, функціонерів і структур, які прямо чи опосередковано підтримують агресію Росії.

    У Києві наголошують, що російський спорт давно перестав бути виключно сферою змагань і перетворився на один із елементів державної політики Кремля. Через спортивні федерації, міжнародні турніри та участь відомих спортсменів російська влада намагається демонструвати світові видимість нормальності попри повномасштабну війну, санкції та численні воєнні злочини.

    На тлі рішення МОК дедалі більше дискусій точиться і навколо перспектив повернення російських команд до міжнародних турнірів. Зокрема, раніше стало відомо, що Міжнародна федерація футболу (ФІФА) вже розпочала підготовку до офіційного обговорення можливого скасування заборони на участь російських збірних та клубів у міжнародних футбольних змаганнях.

    Поштовхом до таких консультацій, за інформацією ЗМІ, стало саме рішення Міжнародного олімпійського комітету про відновлення прав Олімпійського комітету Росії та відповідне інформування міжнародних спортивних федерацій. Україна ж наполягає, що до завершення війни та припинення російської агресії будь-яке повернення російських спортивних структур до міжнародного спортивного життя є передчасним і суперечить принципам міжнародної солідарності та відповідальності.

  • Фанати двох збірних залишаться без ЧС-2026: США масово відмовили у візах вболівальникам Сенегалу та Кот-д’Івуару

    Фанати двох збірних залишаться без ЧС-2026: США масово відмовили у візах вболівальникам Сенегалу та Кот-д’Івуару

    Чемпіонат світу з футболу 2026 року, який вперше в історії проходитиме одразу у трьох країнах — США, Канаді та Мексиці, ще до старту опинився в центрі міжнародного скандалу. Сотні футбольних уболівальників із Сенегалу та Кот-д’Івуару не зможуть підтримати свої національні команди на головному футбольному турнірі планети через відмову американської влади у видачі віз.

    Про це повідомляє французьке спортивне видання L’Equipe. За інформацією журналістів, близько 500 уболівальників із Сенегалу та ще приблизно 500 прихильників збірної Кот-д’Івуару отримали негативні рішення щодо в’їзду до США. Саме там проходитиме більшість матчів майбутнього мундіалю.

    Ситуація викликала значний резонанс серед африканських футбольних уболівальників та спортивних функціонерів. Для багатьох фанатів підготовка до чемпіонату світу тривала роками: вони накопичували кошти, купували квитки на матчі та бронювали житло, однак тепер ризикують залишитися вдома.

    Особливого розголосу ситуація набула на тлі попередніх заяв державного секретаря США Марко Рубіо, який ще раніше попереджав потенційних гостей турніру, що придбаний квиток на матч не гарантує права на в’їзд до Сполучених Штатів.

    «Квиток на футбольний матч не є американською візою», — наголошував Рубіо під час обговорення організації світової першості.

    У Вашингтоні пояснюють, що процедура перевірки заявників залишається стандартною незалежно від спортивних подій. Кожен заявник проходить перевірку відповідно до міграційного законодавства США, а остаточне рішення ухвалюється консульськими службами.

    Втім, у низці африканських країн такі пояснення сприйняли неоднозначно. Представники фанатських організацій зазначають, що чемпіонат світу повинен об’єднувати людей та бути відкритим для вболівальників з усього світу незалежно від країни походження.

    Особливо болісною новина стала для прихильників збірної Сенегалу, яка вважається однією з найсильніших футбольних команд Африки. Після історичного виходу до плейоф чемпіонату світу 2022 року сенегальські фанати розраховували на ще один яскравий виступ своєї команди на світовій арені.

    На чемпіонаті світу-2026 Сенегал потрапив до групи I, де зіграє проти Франції, Норвегії та Іраку. Особливу увагу привертає матч проти французів, який уже зараз називають одним із найочікуваніших поєдинків групового етапу.

    Не менш амбітні плани має і збірна Кот-д’Івуару. Чинні чемпіони Африки потрапили до групи E, де їхніми суперниками стануть Німеччина, Еквадор та Кюрасао. Футбольні експерти вважають, що африканська команда має реальні шанси на вихід до плейоф.

    Проблеми з в’їздом виникають не лише у вболівальників. Напередодні стало відомо про ще один гучний інцидент. Влада Канади не надала дозволу на в’їзд одному з футболістів збірної Гани через минулі судові розгляди, пов’язані зі звинуваченнями у зґвалтуванні. Через це спортсмен ризикує пропустити частину турніру.

    На цьому тлі дедалі частіше звучать питання щодо готовності країн-господарів забезпечити справді глобальний характер турніру. Правозахисники наголошують, що сувора міграційна політика може створити ситуацію, коли тисячі уболівальників із певних регіонів світу опиняться у нерівних умовах порівняно з громадянами країн Європи чи Північної Америки.

    Чемпіонат світу-2026 стане найбільшим в історії. У турнірі вперше візьмуть участь 48 національних збірних замість 32. Очікується, що матчі відвідають понад 6 мільйонів уболівальників, а телевізійна аудиторія перевищить кілька мільярдів глядачів.

    Саме тому будь-які проблеми з доступом уболівальників до турніру привертають величезну увагу міжнародної спільноти.

    ФІФА поки офіційно не коментувала ситуацію з відмовами у візах для громадян Сенегалу та Кот-д’Івуару. Водночас організація раніше неодноразово заявляла про співпрацю з урядами країн-господарів задля максимально комфортного перебування гостей чемпіонату.

    Попри скандал, підготовка до світової першості триває. Організатори розраховують, що ЧС-2026 стане найбільш відвідуваним футбольним турніром усіх часів. Однак історія з африканськими вболівальниками вже зараз демонструє, що питання безпеки та міграційної політики можуть стати не менш обговорюваною темою, ніж сам футбол.

    Якщо ситуація не зміниться, сотні відданих фанатів двох африканських збірних будуть змушені підтримувати свої команди лише через телевізійні трансляції, а майбутній мундіаль ризикує зіткнутися з новою хвилею критики щодо доступності турніру для вболівальників з різних куточків світу.

  • Росія не повернеться в єврокубки: УЄФА ухвалила нове рішення

    Росія не повернеться в єврокубки: УЄФА ухвалила нове рішення

    Європейський футбольний союз продовжив відсторонення російських клубів і національних збірних від участі в усіх турнірах під своєю егідою щонайменше на сезон 2026/27. Таким чином Росія залишається поза системою європейського футболу вже п’ятий рік поспіль після рішення про усунення її команд, ухваленого у 2022 році у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

    Про це свідчать оновлені документи та рішення УЄФА щодо формування складу учасників майбутніх єврокубкових і національних турнірів.

    Згідно з цими рішеннями, виконавчий комітет УЄФА актуалізував перелік учасників сезону 2026/27, виключивши будь-яку можливість участі російських команд у міжнародних змаганнях під своєю егідою. Це стосується як клубного футболу, так і національних збірних усіх вікових категорій, що фактично закріплює чинну спортивну ізоляцію Росії в межах європейського футбольного простору.

    Під заборону, як і раніше, підпадають усі ключові клубні турніри континенту, зокрема Ліга чемпіонів УЄФА, Ліга Європи УЄФА та Ліга конференцій УЄФА. Російські клуби також не зможуть брати участь у жіночих та юнацьких єврокубках, футзальних турнірах, а також у менш медійних, але офіційних змаганнях, таких як Кубок регіонів.

    Не менш масштабними є обмеження для національних збірних. Росія не зможе виступати у відбіркових та фінальних етапах міжнародних турнірів, включно з Ліга націй УЄФА та чемпіонатами Європи серед чоловічих, жіночих, молодіжних і юнацьких команд, а також у футзальних першостях. Фактично це означає повне виключення російського футболу з офіційної європейської змагальної системи.

    Санкції щодо російського футболу були вперше запроваджені навесні 2022 року спільним рішенням УЄФА та ФІФА після початку повномасштабної війни Росії проти України. Тоді міжнародні футбольні організації заявили про необхідність відсторонення російських команд з міркувань безпеки та відповідності базовим принципам спорту. Відтоді російські клуби та збірні були фактично виключені з усіх офіційних міжнародних турнірів.

    Протягом цього періоду російський футбол опинився в умовах фактичної ізоляції. Клуби втратили доступ до єврокубкових доходів, які традиційно становлять значну частину їхнього бюджету, включно з призовими, телевізійними правами та комерційними виплатами. Це суттєво вплинуло на фінансову стабільність низки команд і знизило їхню конкурентоспроможність навіть на внутрішньому рівні.

    Крім фінансових наслідків, ізоляція мала й спортивний ефект. Відсутність регулярних матчів проти провідних європейських клубів призвела до зниження рівня змагань, скорочення міжнародного досвіду гравців і падіння позицій російських команд у рейтингах УЄФА. Національна збірна також втратила можливість брати участь у кваліфікаціях до великих турнірів, залишаючись лише в межах товариських матчів, які не мають офіційного статусу та обмежені колом доступних суперників.

    У контексті європейської футбольної політики важливо, що УЄФА наразі не демонструє сигналів щодо перегляду своєї позиції. Попри періодичні дискусії у спортивному середовищі щодо можливого повернення російських команд у майбутньому, чинна лінія організації залишається незмінною: участь у міжнародних турнірах неможлива до моменту, поки не зміниться політична та безпекова ситуація, яка стала підставою для санкцій.

    На відміну від повного відсторонення Росії, щодо Білорусі УЄФА застосувала обмежений підхід. Білоруські клуби та збірні формально залишаються учасниками європейських змагань, однак із низкою обмежень, зокрема забороною проводити домашні матчі на власній території та неможливістю зустрічей із українськими командами у будь-яких офіційних турнірах.

    Українська футбольна спільнота послідовно виступає за збереження і посилення санкцій проти Росії. Українська асоціація футболу, Національний олімпійський комітет України та Міністерство молоді та спорту України неодноразово зверталися до міжнародних спортивних структур із вимогою не допустити повернення російських команд до змагань до повного завершення війни та відновлення міжнародного права.

    Таким чином останнє рішення УЄФА фактично закріплює довготривалу ізоляцію російського футболу в європейській системі та свідчить про збереження єдиної позиції провідних спортивних інституцій щодо наслідків російської агресії проти України. Для європейського футболу це означає продовження існуючого статус-кво, тоді як для Росії — ще один сезон без участі в головних клубних і збірних турнірах континенту.

  • Збірна України зберегла 25-те місце у рейтингу ФІФА після матчів Ліги націй

    Збірна України зберегла 25-те місце у рейтингу ФІФА після матчів Ліги націй

    Міжнародна федерація футболу (ФІФА) оновила рейтинг національних команд за підсумками перших матчів 2025 року. Збірна України, попри поразку у плейоф Ліги націй від Бельгії, утрималася на 25-й сходинці.

    Підопічні Сергія Реброва не зуміли пробитися до елітного дивізіону A, попри домашню перемогу над бельгійцями з рахунком 3:1. Поразка 0:3 у матчі-відповіді залишила Україну поза найвищим рівнем турніру. Втім, у рейтингу синьо-жовті все ж додали 4.87 очка і наразі мають 1559.81 бала.

    Україна зберігає позицію між Еквадором (24 місце, 1567.95 бала) та Австралією (26 місце, 1554.55 бала). Відстань до еквадорців збільшилась до 8.14 бала, а перевага над австралійцями скоротилась до 5.26 бала.

    Ще ближче підібралася Туреччина – тепер лише 8.34 бала відставання. Турки здобули переконливу перемогу над Угорщиною у плейоф і піднялися на 27-му позицію рейтингу.

    Серед суперників України у відборі на чемпіонат світу – Ісландія та Азербайджан – обидві збірні втратили позиції. Ісландія, програвши Косову, опустилася на 74-те місце, а Азербайджан – на 119-те.

    У топ-10 рейтингу відбулися чотири зміни. Іспанія обійшла Францію і вийшла на друге місце, а Нідерланди піднялися на шосту сходинку. Франція та Португалія, навпаки, втратили свої позиції. Лідером залишається збірна Аргентини.