Golosnovinua.com

Позначка: фіктивні компанії

  • В ОГП розкрили масштабну схему розкрадання оборонних коштів

    В ОГП розкрили масштабну схему розкрадання оборонних коштів

    Офіс Генерального прокурора повідомив про масштабну схему відмивання оборонних коштів на суму понад 578 млн грн. За даними слідства, у 2023–2024 роках посадовці одного з підприємств оборонної сфери разом із так званим «конвертаційним центром» виводили державні кошти через підконтрольні фіктивні компанії.

    Держава перерахувала підприємству понад 2,5 млрд грн на ремонт військової техніки. Частину грошей нібито спрямовували на закупівлю комплектуючих для Збройних сил України, однак насправді ці кошти обготівковували та повертали учасникам схеми за винагороду у розмірі 4–5%.

    Встановлено, що «постачальники» існували лише на папері і не здійснювали реальної господарської діяльності. За інформацією Державної податкової служби, понад 576 млн грн мають ознаки легалізації злочинних доходів. Наразі правоохоронці продовжують слідство для встановлення всіх учасників та притягнення їх до відповідальності.

  • Як із Запорізького заводу феросплавів роками виводили кошти через фіктивні компанії

    Як із Запорізького заводу феросплавів роками виводили кошти через фіктивні компанії

    З Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) — одного з найбільших феросплавних виробників Європи, де 25,5% акцій належить державі — упродовж 2016–2023 років було виведено щонайменше 1,31 млрд грн. Про це йдеться у матеріалах кримінального провадження, відкритого за фактами масштабного привласнення майна, шахрайства та відмивання коштів.

    За даними слідства, кошти отримували компанії, які оформлювалися як підрядники із «переробки виробничих відходів». Насправді вони виконували фіктивні операції, що дозволяли виводити з підприємства металургійну сировину та переводити її в «чорну» готівку. Схема, за попередніми даними, діяла за впливу олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

    Як працювала схема

    Організована група створювала або купувала десятки фіктивних компаній, які начебто займалися переробкою відходів феросплавного виробництва. Серед основних фірм, що отримували найбільші суми:

    • ТОВ «Гудінвест ОКПО» (ЄДРПОУ 42049986) — 916,6 млн грн
    • ТОВ «Агарда ЛТД ОКПО» (39461026) — 263,7 млн грн
    • ТОВ «Топаз Техно» (40722614) — 129 млн грн

    Компанії оформлювали документи про «переробку відходів» і передачу феросплавів назад на завод. Фактично ж продукція вивозилася, а документи були підроблені.

    Гроші проходили через ланцюги «прокладок» — понад 60 підприємств, серед яких кооперативи, ринки, благодійні фонди та навіть муніципальні структури. Це давало змогу приховати реальних отримувачів коштів і легалізувати виведені суми.

    Роль «Технікс Капітал Менеджмент»

    Останньою ланкою була компанія ТОВ «Технікс Капітал Менеджмент» (ТКМ). Її статутний капітал у 2017–2019 роках зріс із 25 тисяч до 71,9 млн грн.

    Номінальні власники ТКМ офіційно мали мінімальні доходи, але «вносили» готівкою суми у десятки мільйонів гривень. У 2023 році частки підприємства були фіктивно перепродані новим «власникам» без реальних розрахунків, а державний бюджет недоотримав щонайменше 14 млн грн податків.

    Слідство встановило також:

    • ключовою фігурою була особа, що представляла «кінцевого бенефіціара» ЗЗФ і погоджувала всі великі розрахунки;
    • у 2017 році двоє учасників під погрозами відібрали доступ до банкінгу «Топаз Техно» і вивели 60 млн грн;
    • Держфінмоніторинг та АРМА підтвердили наявність ознак відмивання коштів.

    Кримінальна кваліфікація

    Провадження №12024000000001605 розслідується за найтяжчими статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 5 ст. 190 — шахрайство в особливо великому розмірі
    • ч. 5 ст. 191 — привласнення чи розтрата майна
    • ч. 3 ст. 209 — відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом

    Розслідування триває, а коло причетних осіб розширюється.

  • В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    Міністерство юстиції України надало офіційну відповідь на журналістський запит, у якій підтвердило наявність численних виконавчих проваджень проти низки українських агропідприємств, що у 2021–2024 роках проводили масштабні фінансові операції з ознаками фіктивності.

    До переліку компаній, діяльність яких викликає підозру, увійшли:
    ТОВ «Агрофірма Джулинка» (Черкаська обл.), ТОВ «Агрофірма Восход» (Сумська обл.), ТОВ «Норма Трейд Груп» (Одеса), ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (Харків), ТОВ «Агротрейд Юкрейн» (Одеса), ТОВ «Агроенергоінвест» (Київ), ТОВ «УкрАгроРесурс» (Полтава), ТОВ «Авантаж-7» (Київ) та пов’язані з ними структури.

    Ці підприємства здійснювали зовнішньоекономічні операції з іноземними компаніями HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) та MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина). За даними Мін’юсту, унаслідок цих дій державний бюджет України зазнав збитків на суму понад 530 млн гривень.

    За інформацією з відповіді відомства, щодо більшості зазначених компаній відкрито десятки виконавчих проваджень у державній та приватній виконавчій службі. Серед боржників фігурують ТОВ «Агрофірма Джулинка», ТОВ «Агрофірма Восход», ТОВ «Норма Трейд Груп», ТОВ «Агроенергоінвест», ТОВ «Аскет Шиппінг», ТОВ «УкрАгроРесурс», ТОВ «Житниця Слобожанщини» та ТОВ «Авантаж-7».

    На виконанні перебувають десятки справ — зокрема №№ 49095789, 50685609, 71190125, 73332351, 76466135, 74562352, 70676638, 70677011, 70677440 та інші.

    При цьому частина з цих компаній одночасно виступає і боржниками, і стягувачами в різних справах, що може свідчити про використання виконавчих документів для внутрішніх розрахунків між афілійованими фірмами. Такі дії дозволяють імітувати фінансову активність і маскувати рух коштів у межах схеми.

    Окремі виконавчі дії наразі проводять приватні виконавці у Харківській, Полтавській, Київській, Миколаївській та Вінницькій областях.

    Отримані документи підтверджують, що діяльність згаданих компаній має ознаки узгодженої схеми, спрямованої на проведення безтоварних операцій, виведення грошей за кордон і ухилення від сплати податків. Через фіктивні угоди з іноземними контрагентами створювався штучний податковий кредит, а валютна виручка в Україну не поверталася.

  • Учасник схеми з іржавими тепловозами для порту “Південний” уникнув покарання

    Учасник схеми з іржавими тепловозами для порту “Південний” уникнув покарання

    Київський районний суд Одеси закрив кримінальне провадження проти Сергія Лепетинського, уродженця Євпаторії, який був фігурантом схеми з фальсифікації документів для реєстрації десятків фіктивних компаній. Одну з цих компаній використовували для продажу порту “Південний” несправних іржавих тепловозів.

    Як повідомляє 368.media, підставою для закриття справи стало закінчення строків давності – з моменту злочину минуло понад 6 років.

    За матеріалами слідства, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати номінальним засновником і директором понад 30 юридичних осіб, серед яких ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «УКРПРОЕКТСЕРВІС-2017» та інші. Він видав довіреність на повне розпорядження своїми частками іншій особі, передав копії паспорта та ІПН, при цьому не мав наміру вести бізнес.

    Прокуратура кваліфікувала дії Лепетинського як пособництво у внесенні завідомо неправдивих відомостей до держреєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК). Проте підозрюваний не ухилявся від слідства і не скоював нових злочинів. Прокурорка Наталія Дульська подала клопотання про закриття справи, яке суд задовольнив.

    Лепетинський та його захисник підтримали клопотання, тож кримінальну відповідальність з нього знято.

  • Суд звільнив від відповідальності фігуранта справи про іржаві тепловози для порту “Південний”

    Суд звільнив від відповідальності фігуранта справи про іржаві тепловози для порту “Південний”

    Київський райсуд Одеси звільнив від кримінальної відповідальності уродженця Євпаторії Сергія Лепетинського, якого обвинувачували у пособництві фальсифікації документів для створення десятків фіктивних фірм. Через ці компанії реалізовували схеми постачання до державних структур, зокрема порту “Південний”, несправних іржавих тепловозів.

    Як повідомляє редакція 368.media, суд ухвалив рішення через сплив строків давності — від моменту скоєння злочину минуло понад шість років. Кримінальне провадження №7202500210000002 закрили, оскільки підозрюваний не ухилявся від слідства та не вчиняв нових злочинів.

    За матеріалами справи, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати “номінальним” засновником і директором близько 30 компаній. Серед них — ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» та інші. Через частину цих структур, за даними слідства, проводили оборудки з продажу старих тепловозів до порту “Південний”, яким тоді керував фігурант антикорупційних розслідувань Віталій Жуковський.

    26 березня 2019 року Лепетинський видав нотаріальну довіреність, що дозволяла іншій особі повністю розпоряджатися його корпоративними правами — продавати частки, змінювати директорів і статути. Таким чином, “фірми-прокладки” фактично контролювали інші учасники схеми.

    Прокуратура кваліфікувала його дії як пособництво у внесенні завідомо неправдивих даних до державного реєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК України в редакції 2015 року). Однак у 2022 році термін притягнення до кримінальної відповідальності сплив, і прокурорка Наталія Дульська сама подала клопотання про закриття справи.

    Нагадаємо, саме через одну з компаній Лепетинського — ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» — порт “Південний” придбав несправні старі тепловози, що призвело до значних збитків. Попри це, основні організатори схеми, включно з Віталієм Жуковським, досі не притягнуті до відповідальності.

  • Бізнесмен Мітрохін та його компанії під підозрою у шахрайстві на сотні мільйонів, – розслідування СБУ

    Бізнесмен Мітрохін та його компанії під підозрою у шахрайстві на сотні мільйонів, – розслідування СБУ

    Служба безпеки України розслідує масштабну схему легалізації незаконних доходів через систему державних закупівель, організовану бізнесменом Олегом Мітрохіним. За даними слідства, підконтрольні йому компанії, серед яких ТОВ «НАШ ІМПОРТ», ТОВ «МІК», ТОВ «ЮГСТАЛЬ» та ТОВ «ПАКОПТТОРГ», а також державне підприємство ДП «ДОТ», використовувалися для реалізації товарів неналежної якості, фіктивних процедур закупівель та відмивання коштів.

    Кримінальне провадження №22025101110001160 веде Головне слідче управління СБУ у м. Києві та Київській області за ознаками порушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України. Слідчі перевіряють підробку сертифікаційних і фінансових документів, фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків та можливе сприяння цим діям посадовців Міністерства оборони.

    Механізм схеми полягав у формально прозорих, але контрольованих процедурах закупівель. Заздалегідь визначених переможців обирали, відхиляючи дешевші та економічно вигідні пропозиції. На підставі підроблених сертифікатів якості оформлювали акти приймання товарів неналежної якості, а вартість договорів систематично завищувалась.

    Слідство також досліджує джерела походження коштів, коло підконтрольних компаній та роль довірених осіб Мітрохіна у реалізації схеми. Крім того, перевіряється причетність представників податкових, митних і банківських структур, а також посадовців Міністерства оборони, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.

    Виявлені факти свідчать про системну організацію та масштабні втрати державних коштів, що підкреслює необхідність посилення контролю за держзакупівлями та прозорості процедур.

  • СБУ та НАБУ викрили схему розкрадання коштів «Укренерго»: підозрюють колишнього заступника голови Харківської облради

    СБУ та НАБУ викрили схему розкрадання коштів «Укренерго»: підозрюють колишнього заступника голови Харківської облради

    Служба безпеки України (СБУ) спільно з Національним антикорупційним бюро (НАБУ) розкрили масштабну схему розкрадання коштів Національної енергетичної компанії «Укренерго». За попередніми даними, до злочинної діяльності причетний колишній заступник голови Харківської обласної ради, який на момент вчинення правопорушення був депутатом облради. Підозрюваний наразі переховується за кордоном.

    Про це повідомила пресслужба СБУ.

    За матеріалами справи, у квітні 2022 року він разом зі спільниками організував схему розкрадання електроенергії «Укренерго» на 58,44 млн грн.

    До незаконної діяльності депутат залучив 2 спільників: засновницю та директора приватної компанії у Києві, яка торгує енергоносіями.

    Разом вони створили три фіктивні фірми, через які отримували електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України та продавали кінцевим споживачам.

    Жодна з цих фірм не платила «Укренерго» за отриману електроенергію.

    При цьому одержані від споживачів прибутки фігуранти виводили у тінь, під виглядом сплати боргових зобов’язань перед афілійованими компаніями.

    Далі ці «кошти, сплачені як борг» переводили на рахунки іншої компанії, яка зареєстрована на Балканах.

    Відповідно до висновків комісійної судової економічної експертизи, у результаті цих дій ПрАТ «НЕК «Укренерго» заподіяно збитків на суму 58,44 млн грн.

    Під час комплексних заходів правоохоронці провели обшуки у Києві директора столичної компанії та повідомили йому про підозру, іншим двом учасникам оборудки про підозру повідомлено заочно.

    Зокрема, ексдепутату та засновниці підприємства, які переховуються за кордоном, підозра оголошена за такими статтями Кримінального кодексу України (відповідно до вчинених злочинів):

    ◾️ ч.ч. 3, 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 (організація та пособництво у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах організованою групою);
    ◾️ ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

    Дії затриманого директора приватної компанії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу.

    Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх учасників оборудки. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Нелегальний експорт зерна завдає шкоди економіці України через фіктивні компанії

    Нелегальний експорт зерна завдає шкоди економіці України через фіктивні компанії

    Нелегальний експорт зерна за допомогою фіктивних компаній завдає серйозної шкоди українській економіці. Для цього створюються підставні фірми, зареєстровані на ім’я підставних осіб, які укладають договори на купівлю зерна у фермерів і потім експортують його за кордон. У результаті страждають бюджет і вся економіка країни.

    Заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький розповів про найпоширенішу схему “чорного” експорту зерна в ефірі телемарафону «Єдині новини». За його словами, для зниження нелегального експорту зерна в Офісі генерального прокурора діє міжвідомча група з протидії кримінальним порушенням на ринку зерна.

    «Наша група працює на попередження, щоб нелегально зерно не виходило з країни. Ми контролюємо правоохоронні органи та координуємо їх для швидкого реагування, якщо зерно нелегально купується за готівку, не сплачуються податки і намагаються вивезти його за підробленими документами за заниженою вартістю», – заявив Вербицький.

    Ситуація з неповерненням валютної виручки за експорт зерна в Україну покращується. За даними НБУ, у вересні 2023 року ця сума становила 8 мільярдів доларів, а станом на червень 2024 року вона знизилася до 3 мільярдів. Таким чином, надходження до бюджету за останній рік зросли на 1 мільярд доларів.

    За даними The Economist, за останні два роки через угоди з зерном Україна недоотримала близько 3 мільярдів доларів надходжень. Порушення логістичних ланцюгів через російські обстріли створили для фермерів умови для “оптимізації” податків. Зменшення внутрішнього ринку через виїзд близько 6,5 мільйонів українців (15% довоєнного населення) та мобілізацію працівників сільського господарства також сприяють ухиленню від сплати податків. Наразі близько 40% урожаю зернових уникає оподаткування.

    Для боротьби з “чорним зерном” Бюро економічної безпеки України (БЕБ) аналізує дані для пошуку підозрілих вантажів та покращує обмін інформацією між слідчими та митницею. Уряд також послаблює валютний контроль, зокрема покращуючи офіційний курс обміну, щоб зменшити привабливість виведення коштів за кордон. Податкові надходження вже почали зростати, але до повної перемоги над “чорним зерном” ще далеко.

    Нагадаємо, для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур Міністерство аграрної політики працює над встановленням мінімальних експортних цін на агропродукцію. Крім того, розробляється система простежуваності продукції та прогнозованості врожаю.