Golosnovinua.com

Позначка: фінансова криза

  • Росіяни втрачають віру в економіку: забирають гроші з банків і переходять на вживані товари

    Росіяни втрачають віру в економіку: забирають гроші з банків і переходять на вживані товари

    У Росії погіршуються споживчі настрої населення на тлі економічних проблем, високих державних витрат на війну та невизначеності щодо майбутнього. Росіяни дедалі менше відкладають гроші, скорочують заощадження, виводять кошти з банківських депозитів і частіше обирають дешевші вживані товари замість нових.

    Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

    За даними розвідки, індекс споживчих настроїв у Росії знизився до 89,5 пункту. Це найнижчий показник із травня 2022 року, тобто фактично від перших місяців повномасштабної війни Росії проти України.

    Падіння індексу свідчить про посилення невпевненості росіян у власному матеріальному становищі та перспективах економіки країни. Населення дедалі обережніше оцінює власні фінансові можливості, а споживча поведінка змінюється у бік економії.

    Одним із ключових показників погіршення ситуації є скорочення можливостей росіян формувати заощадження. Частка населення, яке має можливість відкладати так звані вільні кошти, зменшилася на 6,5% і становить 47,9%.

    Водночас третина росіян — близько 34% — вважає, що зараз невдалий час для накопичення грошей. Лише 26% опитаних дотримуються протилежної думки та вважають поточний період сприятливим для заощаджень.

    За оцінкою СЗРУ, обидва показники стали найгіршими приблизно за останні два з половиною роки. Це може свідчити про зниження довіри населення до економічної стабільності Росії та зростання побоювань щодо власного фінансового майбутнього.

    Зміна настроїв помітна і в поведінці російських вкладників. У червні населення РФ вивело з банківських депозитів близько 0,5 трлн рублів. Водночас обсяг нових вкладів за той самий період становив лише приблизно 0,2 трлн рублів.

    Таким чином, приплив нових коштів не компенсував відтік грошей із депозитів. Більше того, за наведеними СЗРУ даними, він не перекрив навіть суму відсотків, які банки нарахували вкладникам.

    Це означає, що росіяни не лише менше накопичують, а й починають використовувати раніше сформовані заощадження. Така поведінка може бути ознакою зростання фінансової невизначеності, коли домогосподарства воліють мати доступ до грошей у готівковій або ліквідній формі замість того, щоб залишати їх на довгострокових депозитах.

    За оцінками експертів, у першому кварталі реальні заощадження населення Росії скоротилися на 32,1%. Якщо тенденція збережеться, це може додатково обмежити можливості росіян фінансувати великі покупки та збільшити попит на дешевші товари.

    Про погіршення фінансового становища населення також свідчить зміна структури споживання. Росіяни дедалі частіше обирають уживані товари, намагаючись зменшити витрати.

    Особливо помітною ця тенденція стала на автомобільному ринку. У першому півріччі 2026 року витрати росіян на придбання вживаних автомобілів зросли на 13%.

    При цьому співвідношення нових та вживаних автомобілів на російському ринку суттєво змінилося. Нині на один новий автомобіль припадає майже п’ять уживаних.

    Одночасно скорочується частка відносно молодих автомобілів. За рік частка машин віком до п’яти років зменшилася з 30% до 25%.

    Натомість зростає попит на старіші транспортні засоби. Частка автомобілів віком понад десять років збільшилася до 41%.

    Така динаміка може свідчити про те, що російські споживачі дедалі частіше відмовляються від дорожчих нових автомобілів на користь машин із пробігом. Для домогосподарств це дозволяє скоротити одноразові витрати в умовах невизначеності щодо доходів та майбутньої економічної ситуації.

    На споживчі настрої також впливає загальний стан російської економіки. Війна проти України, міжнародні санкції, масштабне перенаправлення державних ресурсів на військові потреби та проблеми з реальними доходами створюють додатковий тиск на населення.

    При цьому російський уряд продовжує витрачати значні кошти на війну. Зростання військових видатків відбувається на тлі погіршення бюджетного балансу.

    У першому півріччі 2026 року дефіцит російського бюджету досяг 5,73 трлн рублів. Це у 1,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Погіршення фінансового становища держави може створювати додаткові ризики для економіки, особливо якщо доходи бюджету не встигають за темпами зростання витрат. Для населення це потенційно означає подальше посилення податкового та інфляційного тиску, а також скорочення можливостей держави підтримувати цивільні сектори економіки на колишньому рівні.

    Ще одним фактором невизначеності для росіян залишається війна та можливість нової мобілізації. Перспектива продовження бойових дій змушує частину населення побоюватися повторного призову та пов’язаних із цим економічних і соціальних наслідків.

    На цьому тлі знову активізуються розмови про можливість нової хвилі мобілізації після осінніх виборів до Державної думи РФ. Офіційного рішення про нову мобілізацію у наведеній інформації немає, однак самі побоювання впливають на настрої частини населення.

    Додатковим індикатором таких настроїв називають зростання попиту росіян на житло за кордоном. Зокрема, за останні три місяці оренда квартир у Вірменії подорожчала приблизно на 30%. Цю тенденцію пов’язують зі збільшенням кількості громадян РФ, які розглядають можливість виїзду з країни.

    Водночас із Росії продовжують виводити капітал і заможні громадяни. За даними української розвідки, російські олігархи та великі інвестори дедалі активніше переводять активи за межі країни, зокрема у криптовалюту, закордонну нерухомість та приватні інвестиційні фонди.

    Таким чином, зміна поведінки різних груп населення демонструє загальну тенденцію до зростання економічної невизначеності в Росії. Частина звичайних громадян скорочує заощадження та переходить на дешевші товари, тоді як заможні росіяни намагаються диверсифікувати активи та вивести частину капіталу за кордон.

    Погіршення споживчих настроїв саме по собі не означає неминучого обвалу російської економіки, однак воно свідчить про те, що наслідки війни та пов’язаних із нею економічних рішень дедалі помітніше позначаються на поведінці населення.

    Якщо тенденція до скорочення заощаджень та переходу на дешевші товари продовжиться, це може вплинути і на внутрішній попит. А зменшення споживання, своєю чергою, здатне створювати додатковий тиск на цивільні сектори російської економіки, які вже конкурують за ресурси з військово-промисловим комплексом.

  • “Грошей на війну може не вистачити”: Путіна попередили про небезпечну бюджетну кризу через Україну — у Кремлі почалися суперечки

    “Грошей на війну може не вистачити”: Путіна попередили про небезпечну бюджетну кризу через Україну — у Кремлі почалися суперечки

    Російський диктатор Володимир Путін отримав серйозне попередження від власного фінансового блоку щодо наслідків затяжної війни проти України. Міністр фінансів РФ Антон Силуанов та представники Центрального банку Росії заявили керівництву країни про стрімке зростання навантаження на бюджет через рекордні військові витрати. За даними Bloomberg, у Кремлі вже обговорюють можливість скорочення окремих видатків, адже нинішня модель фінансування війни дедалі сильніше вдаряє по російській економіці.

    Як повідомляють джерела, знайомі з внутрішніми дискусіями у владі РФ, Мінфін та Центробанк наполягають на перегляді оборонних витрат і шукають способи зменшення бюджетного дефіциту. Фінансовий блок попереджає, що за нинішніх темпів фінансування війни дефіцит може зрости до критичних показників, а резерви, які раніше допомагали компенсувати нестачу коштів, поступово виснажуються.

    Проблема стала настільки гострою, що обговорення скорочення витрат перетворилося на одну з найнапруженіших економічних дискусій у Кремлі за останні роки. Водночас військове керівництво та частина політичної еліти виступають проти урізання фінансування армії. Вони переконують Путіна, що будь-яке скорочення витрат на оборону може вдарити по військово-промисловому комплексу та поставити під загрозу подальше ведення війни.

    Ознаки серйозних фінансових труднощів у Росії накопичуються вже кілька місяців. Наприкінці травня Financial Times повідомила, що Москва вже перевищила власний військовий бюджет щонайменше на 2 трильйони рублів, а фактичне перевищення до кінця року може зрости до 4 трильйонів. За інформацією видання, Міністерство фінансів Росії вже пропонувало заморозити частину цивільних витрат на суму майже 3 трильйони рублів, щоб компенсувати зростаючі витрати на війну.

    Економічні показники також демонструють погіршення ситуації. Якщо у 2024 році російська економіка офіційно зросла майже на 5%, то у 2025 році темпи зростання впали приблизно до 1%, а вже на початку 2026 року зафіксовано скорочення ВВП. Російська влада пояснює це високими процентними ставками, санкціями Заходу, проблемами з експортом та зміцненням рубля, однак незалежні аналітики наголошують: головним фактором стає саме виснаження воєнної економіки.

    Додатковий удар по російських фінансах завдають українські безпілотники. За оцінками Reuters, регулярні атаки по нафтопереробних заводах, портах, логістичних вузлах та підприємствах оборонного комплексу вже впливають на роботу цілих секторів економіки РФ. Частина російських нафтопереробних потужностей періодично виходить із ладу, що створює ризики навіть для внутрішнього ринку пального.

    Водночас дедалі більше російських регіонів стикаються з бюджетними проблемами. Наприкінці квітня сам Антон Силуанов визнав, що дефіцит регіональних бюджетів може зрости майже на третину. За його словами, понад 20 російських регіонів уже перебувають у складному фінансовому становищі через падіння податкових надходжень та збільшення витрат на війну, виплати військовим і підтримку сімей мобілізованих.

    Ситуацію погіршує і зниження прибутків бізнесу. Bloomberg раніше повідомляв, що у багатьох регіонах Росії підприємства скорочують інвестиції, урізають виробництво та готуються до звільнень. За оцінками джерел агентства, понад половина великих російських компаній завершила 2025 рік із падінням прибутків, а деякі підприємства вже перейшли на скорочений режим роботи.

    На цьому тлі Кремль змушений шукати нові джерела доходів. Російська влада вже підвищує податки, збільшує фіскальне навантаження на бізнес і навіть звертається до найбагатших підприємців країни. За даними західних медіа, Путін особисто просив російських олігархів фінансово підтримати оборонний сектор, оскільки навантаження на бюджет стає дедалі важчим.

    Попри це Кремль поки не демонструє готовності різко скорочувати військові витрати. За різними оцінками, на оборону та безпеку Росія вже витрачає близько 40% усіх бюджетних коштів — це найвищий показник із часів холодної війни. Саме військові замовлення залишаються одним із головних драйверів російської економіки, тому будь-яке урізання фінансування може спричинити ланцюгову реакцію в промисловості та на ринку праці.

    Окремі аналітики вважають, що нинішня дискусія в Кремлі свідчить про появу серйозних суперечностей між економічним і силовим блоками російської влади. Якщо раніше фінансові ризики часто відходили на другий план через пріоритет війни, то тепер навіть чиновники, відповідальні за бюджетну політику, відкрито попереджають про небезпеку подальшого нарощування витрат.

    У червні Путін відкриває черговий Петербурзький міжнародний економічний форум, який у Росії традиційно називають «російським Давосом». Проте цього року головною темою кулуарних обговорень, ймовірно, стане вже не економічне зростання, а питання того, як довго російська економіка здатна витримувати навантаження повномасштабної війни проти України. Аналітики зазначають: хоча Росія поки зберігає можливість фінансувати бойові дії, ознаки виснаження фінансової системи стають дедалі помітнішими, а вибір між війною та економічною стабільністю для Кремля поступово перетворюється на одну з найскладніших дилем за весь період вторгнення.

  • Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції штовхають Росію до масштабного технологічного шпигунства — AP

    Санкції проти Росії спровокували нову хвилю активізації її розвідувальних і кібершпигунських операцій, спрямованих на крадіжку західних технологій та оборонних розробок. Про це повідомляє Associated Press із посиланням на західні спецслужби та експертів у сфері безпеки.

    За даними співрозмовників агентства, російські структури останнім часом значно розширили масштаби операцій із незаконного отримання технологій. Йдеться про створення мереж фіктивних компаній у різних юрисдикціях, використання посередників, а також залучення кіберзлочинців і хакерських угруповань, які працюють над викраденням технічної документації, промислових даних і оборонних секретів західних країн. Частина цієї інформації, за оцінками спецслужб, може надалі використовуватися не лише для розвитку російського військово-промислового комплексу, а й для потенційних атак на критичну інфраструктуру.

    Західні аналітики пов’язують зростання такої активності з багаторічним санкційним тиском, який суттєво обмежив доступ Росії до сучасного обладнання, високотехнологічних компонентів і наукових розробок у США та Європі. Після початку повномасштабної війни проти України ці обмеження стали ще жорсткішими, що змусило Москву шукати альтернативні, часто нелегальні канали отримання технологій.

    Представники спецслужб країн Північної Європи підтверджують, що Росія діє дедалі більш цілеспрямовано і системно. Зокрема, за словами заступника керівника операцій Служби безпеки Швеції Крістоффера Веделіна, російські агенти «чітко розуміють свої потреби» і докладають значних зусиль для отримання передових промислових технологій, включно з високоточними верстатами, обладнанням для виробництва та дослідженнями у сфері подвійного призначення.

    Окрему увагу Москва приділяє оборонній промисловості. У Швеції, за даними розвідки, російські структури намагаються отримати доступ до технологій сучасного озброєння, включно з розробками винищувачів типу Gripen. Крім того, фіксуються спроби придбати або викрасти камери, лазерні системи та інші високотехнологічні компоненти цивільного призначення, які можуть бути адаптовані для використання у військових системах.

    Директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус зазначив, що стратегічна мета Росії полягає в тому, щоб не допустити технологічного відставання від Заходу в найближчі десятиліття. За його словами, Москва активно полює на широкий спектр розробок — від космічних і квантових технологій до арктичних і морських інновацій, які мають критичне значення для військових і стратегічних програм.

    Окремо він підкреслив, що Росія потребує не лише нових технологій, а й оновлення програмного забезпечення та доступу до сучасних комп’ютерних систем, зокрема для промислового обладнання та оборонного виробництва. Усе це, за його словами, свідчить про глибоку технологічну залежність російської економіки від зовнішніх ресурсів, яку Москва намагається компенсувати будь-якими доступними методами.

    Паралельно з промисловим шпигунством Росія активно розвиває кібератаки проти європейських компаній і об’єктів критичної інфраструктури. За словами Крістоффера Веделіна, мета таких операцій полягає не лише у викраденні даних, а й у створенні потенціалу для майбутніх деструктивних дій у момент, коли це буде політично або стратегічно вигідно.

    Як приклад він навів атаку на шведську електростанцію, під час якої, за даними розвідки, пов’язані з Росією структури намагалися вивести об’єкт з ладу. Хоча спробу було виявлено і зупинено, інцидент розглядається як сигнал про ескалацію диверсійної активності. За оцінками шведських спецслужб, цей випадок також мав на меті вплинути на політичні настрої в Європі, зокрема щодо підтримки України.

    Водночас у розвідспільноті країн Балтії та Північної Європи зазначають, що санкційний тиск уже створює серйозні внутрішні проблеми для російської економіки. Голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що дедалі агресивніша поведінка Москви може бути ознакою зростаючого економічного тиску та занепокоєння щодо стабільності фінансової системи РФ.

    За оцінками фінських та естонських спецслужб, приблизно третина внутрішнього валового продукту Росії нині спрямовується на військові потреби, що суттєво обмежує інвестиції в інші сектори економіки. Паралельно бюджетний дефіцит продовжує зростати значно швидшими темпами, ніж очікувалося під час планування.

    Розвіддані також свідчать про погіршення настроїв у російському державному апараті: чиновники стають більш обережними та менш впевненими в довгостроковій економічній стабільності. Це, за оцінками аналітиків, може свідчити про поступове накопичення системних ризиків усередині російської економіки.

    Водночас значна частина критичних технологій продовжує надходити до Росії через треті країни, попри санкційні обмеження. За даними західних структур, Китай відіграє ключову роль як транзитний центр для постачання напівпровідників, електроніки та обладнання подвійного призначення, необхідного для військової промисловості РФ.

    Окремі розслідування в Європі, зокрема в Німеччині, вже викрили масштабні схеми нелегального постачання технологій до Росії. Йдеться про тисячі відправлень на десятки мільйонів євро, які могли використовуватися для підтримки російського оборонного сектору.

    Таким чином, за оцінками Associated Press і західних розвідувальних служб, санкційний тиск не лише обмежує доступ Росії до технологій, а й підштовхує її до дедалі більш агресивних, ризикованих і системних спроб їх отримання через шпигунство, кібероперації та глобальні схеми обходу обмежень.

  • ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    ЄЦБ б’є на сполох через політику Трампа: у Європі заговорили про ризик нової глобальної фінансової кризи

    Європейський центральний банк попередив про серйозну загрозу глобальній фінансовій стабільності через політику адміністрації президента США Дональда Трампа. У ЄЦБ вважають, що війна з Іраном, нестабільна тарифна політика Вашингтона та ослаблення міжнародної співпраці можуть спровокувати нову масштабну економічну кризу.

    Про це йдеться у піврічному огляді фінансової стабільності Європейського центрального банку.

    Регулятор наголошує, що світова економіка входить у період підвищеної турбулентності, а інвестори можуть недооцінювати реальний масштаб ризиків. Особливе занепокоєння у Франкфурті викликає загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війна між США, Ізраїлем та Іраном.

    У документі зазначається, що геополітичні потрясіння можуть спровокувати різке падіння ринків на тлі вже “перегрітих” оцінок активів, високого державного боргу та слабкої стійкості фінансової системи до нових шоків.

    У ЄЦБ попереджають: чим довше триватиме конфлікт із Іраном, тим серйознішими можуть бути наслідки для глобальної економіки.

    Окремо регулятор звернув увагу на політику адміністрації Дональда Трампа щодо міжнародної торгівлі. У Європейському центральному банку вважають, що постійні оголошення нових мит, їхні перегляди, призупинення та зміни фактично стали “структурною особливістю глобального економічного середовища”.

    На думку аналітиків ЄЦБ, така непередбачуваність створює додатковий тиск на світові ринки, бізнес та інвесторів.

    У документі також йдеться про ризики відступу США від багатосторонньої міжнародної співпраці. У ЄЦБ побоюються, що це може призвести до фрагментації глобального економічного порядку та руйнування звичних механізмів регулювання міжнародної торгівлі й фінансових ринків.

    Серед інших загроз регулятор називає кібератаки, гібридні операції та ризики для критичної інфраструктури, які посилюються через стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту.

    ЄЦБ також звертає увагу на стрімке зростання кредитування поза традиційною банківською системою, зокрема у сфері private credit — приватного фінансування компаній без участі класичних банків. У регуляторі вважають, що в умовах високих відсоткових ставок це може призвести до проблем із поверненням боргів і стати каталізатором фінансових потрясінь.

    Ще одним фактором ризику в Європейському центральному банку називають можливі проблеми з енергопостачанням та уповільнення світового економічного зростання. У такому разі інвестори можуть почати переглядати оцінки державного боргу різних країн, що здатне викликати нові боргові кризи.

    У ЄЦБ переконані, що фінансові ринки наразі залишаються занадто оптимістичними. Регулятор вважає, що акції багатьох компаній переоцінені, а премії за ризик на ринку облігацій залишаються неприродно низькими.

    Додаткове занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з головних маршрутів світового нафтового експорту. Через неї проходить близько 20% глобальних поставок нафти.

    Раніше консалтингова компанія Rapidan Energy Group попередила, що тривале блокування Ормузької протоки через конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном може спричинити глобальний економічний спад, співставний із кризою 2008 року.

    У базовому сценарії аналітики прогнозують зростання ціни на нафту Brent майже до 130 доларів за барель уже цього літа. Це може спровокувати новий виток інфляції, проблеми в промисловості та різке уповільнення світової економіки.

    На тлі цих попереджень міжнародні інвестори дедалі уважніше стежать за політикою США, ситуацією на Близькому Сході та рішеннями центральних банків найбільших економік світу.

  • Розвідка отримала внутрішні дані РФ про втрати й економічну кризу

    Розвідка отримала внутрішні дані РФ про втрати й економічну кризу

    Служба зовнішньої розвідки України отримала нові внутрішні російські документи, які містять оцінки реального стану економіки Росії та наслідків повномасштабної війни проти України. Йдеться про службові матеріали, які, за словами української сторони, російська влада намагається не лише не оприлюднювати, а й максимально приховувати від внутрішньої аудиторії. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    За його словами, ці документи дають уявлення про те, як у самій Росії оцінюють наслідки війни для ключових секторів економіки, зокрема енергетики, фінансів і бюджетної системи. Президент наголосив, що йдеться саме про внутрішню аналітику російських структур, а не зовнішні оцінки, що робить ці дані особливо показовими.

    Одним із найважливіших індикаторів, на який звернув увагу Зеленський, є ситуація у нафтогазовій галузі Росії. У документах, за його словами, фіксується скорочення кількості діючих нафтових свердловин. Зокрема, одна з російських нафтових компаній середнього рівня була змушена зупинити роботу близько 400 свердловин. Це, як зазначається, є суттєвим ударом по видобутку, адже російська нафтова інфраструктура потребує значних ресурсів для відновлення навіть тимчасово зупинених об’єктів.

    Окремо у матеріалах відзначається падіння обсягів нафтопереробки — щонайменше на 10% лише за кілька місяців поточного року. Це, за оцінкою української сторони, може бути наслідком як санкційного тиску, так і уражень енергетичної інфраструктури внаслідок дій Сил оборони України. У підсумку це створює додатковий тиск на внутрішній ринок пального та експортні можливості РФ.

    Ще одним блоком інформації є стан російської банківської системи. У внутрішніх оцінках, за словами Зеленського, йдеться про наростаючі проблеми ліквідності та стабільності фінансових установ. Зокрема, 11 банківських структур нібито перебувають у стані, що може призвести до повної ліквідації, а ще вісім — накопичили критичні проблеми, які неможливо розв’язати без зовнішньої підтримки або втручання держави.

    Також у документах згадується погіршення стану федерального бюджету Росії. Дефіцит, за наведеними даними, вже наблизився до 80 мільярдів доларів лише за перші п’ять місяців року. Це відбувається на тлі одночасного погіршення ситуації в регіональних бюджетах, де фіксується зростання боргів і скорочення доходів.

    Окрему увагу в матеріалах приділено макроекономічним прогнозам. За інформацією, озвученою українською стороною, прогноз зростання ВВП Росії на 2026 рік було знижено з 1,3% до 0,4%, а очікуваний рівень інфляції переглянуто у бік зростання — до 5,2%. Це, як зазначається, свідчить про погіршення економічних очікувань навіть усередині російських державних структур.

    На тлі цього фіксується також різке зростання кількості збиткових банків. Якщо на початку року їх було 34, то вже за кілька місяців — близько 60. Це майже подвоєння показника, що, за оцінками українських аналітиків, може свідчити про системну кризу фінансового сектору.

    У Києві підкреслюють, що такі дані демонструють накопичувальний ефект санкцій, військових витрат і структурних проблем російської економіки, які посилюються на тлі продовження війни проти України. Українська сторона заявляє, що продовжить посилювати тиск на ключові галузі РФ, зокрема через так звані “далекобійні санкції” — удари по критичній інфраструктурі, яка забезпечує фінансування війни.

  • Дефіцит бюджету РФ різко зріс і вже перевищив річний план

    Дефіцит бюджету РФ різко зріс і вже перевищив річний план

    Дефіцит федерального бюджету Росії стрімко зростає та вже у півтора раза перевищив показник, який російський уряд заклав на весь 2026 рік. Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на попередні дані Міністерства фінансів РФ. Нові цифри свідчать про поглиблення фінансових проблем російської економіки на тлі війни проти України, санкційного тиску, падіння нафтогазових доходів і різкого зростання державних витрат.

    За офіційними даними російського Мінфіну, дефіцит бюджету РФ за січень–квітень 2026 року сягнув 5,88 трлн рублів. Це приблизно 2,5% російського ВВП. Водночас у федеральному бюджеті на весь рік було закладено дефіцит лише на рівні 3,79 трлн рублів або 1,6% ВВП. Таким чином, менш ніж за половину року Росія вже перевищила свій річний план приблизно у 1,5 раза.

    У порівнянні з аналогічним періодом минулого року бюджетний дефіцит зріс майже на 3 трлн рублів. Крім того, лише за один місяць — після завершення першого кварталу — «діра» в бюджеті збільшилася ще на 1,3 трлн рублів, що свідчить про прискорення негативної динаміки.

    Основною причиною погіршення фінансової ситуації залишається різке скорочення доходів від експорту нафти й газу. Російська економіка традиційно значною мірою залежить саме від енергетичного сектору, який забезпечує значну частину валютних надходжень і наповнення бюджету. Однак, за даними Мінфіну РФ, нафтогазові доходи за перші чотири місяці року впали одразу на 38,3%.

    На цьому тлі загальні доходи федерального бюджету скоротилися на 4,5% — до 11,72 трлн рублів. При цьому влада РФ намагається компенсувати втрати за рахунок інших джерел. Зокрема, ненефтогазові надходження формально зросли на 10,2% у порівнянні з минулим роком і досягли 9,42 трлн рублів. Водночас навіть це зростання не змогло перекрити масштабне падіння енергетичних прибутків.

    Окремою проблемою для російського бюджету залишається різке збільшення державних витрат. За перші чотири місяці 2026 року видатки федерального бюджету РФ зросли на 15,7% у річному вимірі та сягнули 17,6 трлн рублів. Це вже близько 40% від усіх витрат, запланованих на рік. Значна частина цих коштів спрямовується на військові потреби, фінансування оборонного комплексу, виробництво зброї, виплати військовим і підтримку регіонів, які постраждали від війни та санкцій.

    Економісти, яких цитує The Moscow Times, сумніваються, що російському Мінфіну вдасться втримати бюджет у межах раніше запланованих показників. На тлі постійного зростання витрат уряд РФ може вдатися до нових податкових рішень, посилення фіскального навантаження на бізнес або скорочення окремих соціальних програм.

    Додатковий тиск на економіку створює ситуація в енергетичному секторі. Раніше Reuters із посиланням на аналітичний центр, близький до російського уряду, повідомляло, що навіть зростання світових цін на нафту вже не здатне суттєво покращити ситуацію для Росії. Серед причин називалися західні санкції, проблеми з експортною логістикою, обмеження на транспортування російської нафти, а також регулярні атаки українських безпілотників по нафтопереробній та енергетичній інфраструктурі РФ.

    За останні місяці в Росії неодноразово повідомляли про удари дронів по нафтобазах, НПЗ та інших стратегічних об’єктах. Частина підприємств тимчасово скорочувала або зупиняла роботу, що впливало як на внутрішній ринок пального, так і на експортні можливості країни. У російських регіонах також зростають витрати на протиповітряну оборону, захист інфраструктури та ліквідацію наслідків атак.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня ситуація демонструє структурні проблеми російської економіки, яка дедалі більше працює в режимі воєнної мобілізації. Значна частина ресурсів спрямовується не на розвиток цивільних секторів, а на підтримку військової кампанії та оборонної промисловості. Це поступово посилює дисбаланси всередині економіки, стимулює інфляційний тиск і збільшує залежність бюджету від нестабільних доходів від сировини.

    Попри офіційні заяви російської влади про «стабільність» економіки, фінансові показники свідчать про дедалі серйозніші труднощі. Високі військові витрати, санкції, проблеми з експортом енергоносіїв і скорочення валютних надходжень поступово виснажують резерви та посилюють навантаження на бюджетну систему РФ.

    На цьому тлі частина російських економістів уже попереджає про ризик подальшого уповільнення економічного зростання, девальваційного тиску на рубль і необхідності перегляду бюджетної політики. Водночас Кремль продовжує нарощувати витрати на війну, що робить перспективи стабілізації державних фінансів дедалі менш прогнозованими.

  • «Квиток у дефолт»: борги душать Укрзалізниця — пасажирські перевезення можуть обвалити всю систему

    «Квиток у дефолт»: борги душать Укрзалізниця — пасажирські перевезення можуть обвалити всю систему

    Фінансова ситуація навколо Укрзалізниці стрімко загострюється: компанія опинилася на межі серйозної боргової кризи, і ключова причина — не лише зовнішні зобов’язання, а багаторічна модель фінансування, яка фактично вичерпала себе. За оцінками аналітиків Центру транспортних стратегій, саме невирішене питання компенсації збитків від пасажирських перевезень створює системний ризик дефолту найбільшого державного перевізника країни.

    Сьогодні компанія намагається реструктурувати близько 1,1 мільярда доларів боргу, пропонуючи кредиторам списання 20% і нову модель виплат, прив’язану до обсягів перевезень. Однак частина інвесторів не погоджується на ці умови та наполягає на альтернативному сценарії — підвищенні тарифів на вантажні перевезення, що, на їхню думку, дозволить швидше стабілізувати фінансовий стан. Проте саме цей крок, як застерігають експерти, може стати каталізатором ще глибшої кризи.

    Проблема полягає в тому, що підвищення тарифів уже раніше мало негативні наслідки: бізнес почав відмовлятися від залізничної логістики на користь автотранспорту, а українські виробники втратили частину конкурентних переваг через зростання витрат. За оцінками експертів, нове підвищення тарифів на 37% може призвести до скорочення обсягів перевезень приблизно на 15%, що еквівалентно втраті близько 27 мільйонів тонн вантажів щороку. У підсумку очікуваного зростання доходів не відбудеться, натомість державний бюджет ризикує недоотримати десятки мільярдів гривень податкових надходжень.

    Ключова проблема значно глибша — це сама модель функціонування компанії. Протягом багатьох років прибутковий вантажний сегмент фактично дотує збиткові пасажирські перевезення. У період 2022–2025 років збитки від пасажирського напрямку перевищили 67 мільярдів гривень, тоді як операційний прибуток від вантажних перевезень становив лише 59 мільярдів. Тобто навіть найприбутковіший сегмент уже не перекриває втрати, що накопичуються.

    Це означає, що внутрішній фінансовий баланс компанії зруйнований: вантажні перевезення більше не можуть бути «донором» для пасажирського сектору. У результаті страждають інвестиції в інфраструктуру, оновлення рухомого складу та загальна конкурентоспроможність залізниці. Фактично мова йде про системну кризу, яка не може бути вирішена точковими заходами.

    Аналітики наголошують: без переходу до європейської моделі, де пасажирські перевезення фінансуються напряму з державного бюджету, ситуація лише погіршуватиметься. У країнах ЄС такі перевезення вважаються соціальною функцією держави, а не комерційним напрямком, і відповідно дотуються з бюджету. В Україні ж цей тягар покладено на саму компанію, що в умовах війни та економічного тиску стає критичним.

    Додатковий фактор ризику — позиція кредиторів. Відмова частини власників облігацій підтримати реструктуризацію посилює тиск на ліквідність компанії. Якщо компроміс не буде знайдено, це може призвести до технічного дефолту — ситуації, коли компанія не здатна виконувати свої боргові зобов’язання вчасно.

    Наслідки такого сценарію можуть бути масштабними: від втрати довіри міжнародних інвесторів до ускладнення залучення фінансування для критичної інфраструктури. Більше того, це може вплинути на всю економіку країни, адже залізниця залишається ключовим елементом логістики, особливо в умовах війни.

    Додаткові оцінки, зокрема від ICC Ukraine, свідчать, що підвищення тарифів може мати макроекономічні наслідки: скорочення ВВП на десятки мільярдів гривень, зменшення валютної виручки та падіння податкових надходжень. Це створює ризик ширшої економічної дестабілізації та навіть деіндустріалізації окремих секторів.

    Укрзалізниця опинилася у своєрідній пастці: підвищення тарифів шкодить економіці, а відмова від цього кроку не вирішує проблему боргів. Єдиним довгостроковим виходом виглядає системна реформа моделі фінансування — із чітким розмежуванням комерційної та соціальної функцій компанії.

    Поки ж цього не сталося, ризик дефолту залишається цілком реальним, а майбутнє української залізниці — залежним від рішень, які доведеться ухвалювати вже найближчим часом.

  • Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    Укрзалізниця готує підвищення тарифів на тлі боргової кризи та ризику дефолту

    АТ «Укрзалізниця» опинилася у критичному фінансовому стані на тлі зростання боргового навантаження та падіння доходів. Компанія може піти на підвищення тарифів на перевезення і супутні послуги як вимушений крок для стабілізації ситуації.

    Переговори з власниками єврооблігацій, що тривали з 1 по 8 квітня, завершилися безрезультатно. Інвестори відмовилися підтримати запропоновані умови реструктуризації і не висунули альтернативних варіантів. Після цього процес фактично зупинився.

    Ще у січні компанія відмовилася від виплати 45 мільйонів доларів купонного доходу за єврооблігаціями з погашенням у 2026 та 2028 роках, заявивши про необхідність комплексної реструктуризації боргу.

    Фінансові показники демонструють різке погіршення. За дев’ять місяців 2025 року дохід скоротився на 15,4% — до 66 мільярдів гривень. Компанія зафіксувала чистий збиток у 7,32 мільярда гривень проти прибутку 1,66 мільярда роком раніше. Дохід від вантажних перевезень впав на 19% — до 50,1 мільярда гривень, інші доходи скоротилися на 14,7% — до 6,36 мільярда.

    Ключовими причинами називають зниження обсягів вантажних перевезень приблизно на 17% у 2025 році та суттєве зростання атак на інфраструктуру. За рік зафіксовано 1195 ударів по об’єктах залізниці — більше, ніж за попередні два роки разом.

    Ситуацію ускладнило рішення агентства Fitch, яке знизило довгостроковий рейтинг Укрзалізниці до рівня обмеженого дефолту, а єврооблігації — до дефолтного рівня. Це значно обмежило можливості компанії залучати фінансування на зовнішніх ринках.

    У цих умовах перегляд тарифів фактично стає внутрішнім джерелом покриття фінансового розриву. Паралельно компанія заявляє про намір продовжити переговори з кредиторами за участі міжнародних радників.

  • В зеленій енергетиці України настала фінансова криза

    В зеленій енергетиці України настала фінансова криза

    Українська зелена енергетика, яка колись демонструвала динамічний ріст, сьогодні стикається з низкою фінансових труднощів. Експерт з програми “Енергетика” Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголосив на необхідності виконання державних зобов’язань перед інвесторами у відновлювану енергетику. Як він підкреслив, важливо забезпечити повний розрахунок з виробниками та ліквідувати накопичені борги.

    Ще у 2020 році між урядом та виробниками з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) було підписано меморандум. Угода передбачала добровільне скорочення ставок “зеленого” тарифу, щоб знизити фінансове навантаження на державу. Виробники погодилися отримувати менше, проте сподівалися на стабільні виплати в обумовленому обсязі.

    За словами Прокіпа, ця угода передбачала, що частину тарифу — близько 20% — фінансуватиме бюджет. Однак, за словами експерта, ці кошти не були закладені в бюджет, а виплати переклали на НЕК “Укренерго”. Це спричинило значну заборгованість перед виробниками з ВДЕ.

    Щоб зменшити борговий тиск, “Укренерго” випустило зелені єврооблігації на суму понад 800 мільйонів доларів. Проте через проблеми з корпоративним управлінням та постійний дефіцит фінансування в жовтні компанія оголосила про технічний дефолт. За словами Прокіпа, це не перший випадок, коли “Укренерго” змушене брати позики для виплат виробникам, тоді як заборгованості перед самою компанією лише накопичуються.

    На порядку денному зараз чергове перегляд тарифу на передачу електроенергії. Регулятор пропонує знизити обґрунтований тариф на 25%, хоча законодавство вимагає повного покриття витрат “Укренерго”. Таке скорочення, на думку експертів, ще більше загострить фінансову кризу в компанії.

    Зі свого боку, радник прем’єр-міністра України та член Наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко прогнозує збільшення заборгованості за поточний рік ще на 8 мільярдів гривень. Якщо ситуація не зміниться, то заборгованості перед виробниками ВДЕ лише зростатимуть.

    Відновлювана енергетика залишається важливою частиною енергетичної безпеки України. Водночас невиконання державою фінансових зобов’язань ставить під загрозу її подальший розвиток. На думку експертів, Україні необхідно терміново впровадити прозорі та довгострокові фінансові механізми для підтримки зеленої енергетики та уникнення дефолту в галузі.