Golosnovinua.com

Позначка: фінансова система

  • НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    НБУ наказав змінити керівника “Укрпошти”

    Національний банк України ухвалив рішення, відповідно до якого генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський визнаний таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури НБУ, про що повідомила пресслужба регулятора.

    Згідно з офіційним рішенням, уповноважений орган «Укрпошти» зобов’язаний протягом п’яти робочих днів відсторонити Ігоря Смілянського від виконання обов’язків керівника підприємства. Після цього компанія має у строк до двох місяців забезпечити призначення нового очільника, який відповідатиме вимогам регулятора та зможе забезпечити належний рівень управління фінансовими й операційними процесами державного оператора.

    У Національному банку України пояснили, що рішення ґрунтується на результатах комплексного наглядового моніторингу діяльності «Укрпошти» за період 2023–2026 років. За цей час регулятор неодноразово фіксував порушення у сфері надання платіжних послуг, недоліки у системі фінансового моніторингу, а також проблеми в організації управління ризиками та внутрішнього контролю. У зв’язку з цим до компанії застосовувалися заходи впливу, зокрема штрафи та письмові застереження.

    Регулятор також зазначив, що виявлені порушення мають системний характер і свідчать про недостатню ефективність корпоративного управління в компанії, яка одночасно виконує функції національного оператора поштового зв’язку та надавача фінансових послуг. Саме це, на думку НБУ, створює потенційні ризики для стабільності платіжної інфраструктури України.

    Окремо в рішенні наголошується, що під час оцінки професійної придатності керівника було встановлено недостатній рівень знань чинного законодавства та досвіду його практичного застосування у сфері фінансових послуг. Це, як зазначає регулятор, унеможливлює ефективне управління складними фінансовими процесами великої державної компанії, яка працює на ринку платіжних послуг.

    У Нацбанку підкреслили, що метою ухваленого рішення є забезпечення належного рівня надійності та безпеки платіжної системи України, а також підвищення стандартів корпоративного управління в компаніях, які працюють у фінансовому секторі або надають пов’язані послуги.

    Водночас навколо керівництва «Укрпошти» останнім часом уже виникали публічні суперечки. Ігор Смілянський раніше заявляв про політичний тиск на компанію та спроби заблокувати створення проєкту «Укрпошта Банк», який мав би розширити фінансові можливості державного оператора. Компанія також оскаржувала штрафи, накладені Національним банком, у судовому порядку.

    Раніше НБУ вже висловлював застереження щодо системи корпоративного управління в «Укрпошті», наголошуючи, що її недоліки можуть трансформуватися у системний ризик для всієї платіжної інфраструктури країни. Тепер же регулятор перейшов до більш жорсткого етапу реагування, який передбачає фактичну зміну керівництва компанії.

    Рішення НБУ може стати одним із найрезонансніших у сфері регулювання державних підприємств останніх років, оскільки напряму зачіпає управління одним із ключових інфраструктурних операторів країни, який поєднує логістичні та фінансові функції.

  • Китай запускає цифрову платіжну систему, яка може підірвати домінування долара у світі

    Китай запускає цифрову платіжну систему, яка може підірвати домінування долара у світі

    Китай наближається до запуску однієї з наймасштабніших у світі систем цифрових міжнародних розрахунків, яка потенційно може змінити баланс сил у глобальній фінансовій системі та поступово зменшити залежність світової торгівлі від долара США. Йдеться про платформу mBridge, що розробляється під керівництвом Народного банку Китаю у співпраці з низкою центральних банків Азії та Близького Сходу. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом проєкту.

    За даними видання, проєкт перебуває на завершальному етапі підготовки до комерційного запуску, який може відбутися найближчим часом, хоча точна дата поки не розголошується. mBridge створюється як багатостороння інфраструктура для проведення транскордонних платежів із використанням цифрових валют центральних банків, що дозволяє здійснювати розрахунки напряму між країнами без традиційних посередників у вигляді глобальних банківських мереж.

    Серед учасників проєкту — центральні банки материкового Китаю, Гонконгу, Таїланду, Об’єднаних Арабських Еміратів і Саудівської Аравії. Саме ця група країн формує ядро нової фінансової інфраструктури, яка в перспективі може розширюватися за рахунок нових учасників, особливо з країн, що розвиваються та активно залучені до китайської ініціативи «Пояс і шлях».

    Однією з ключових особливостей mBridge є використання цифрових валют центральних банків (CBDC), зокрема цифрового юаня. Це дозволяє проводити розрахунки практично в реальному часі, зменшувати витрати на конвертацію валют і мінімізувати залежність від традиційних систем міжбанківських переказів, таких як SWIFT, які історично контролюються західною фінансовою інфраструктурою.

    Джерела Financial Times повідомляють, що для координації та контролю роботи платформи планується створення окремої організації з офісом у Гонконзі. Вона відповідатиме за технічну інтеграцію, стандарти безпеки, підключення нових учасників та регулювання операцій у межах системи. Фактично йдеться про формування нової багатосторонньої платіжної архітектури, яка може стати альтернативним центром глобальних розрахунків.

    За попередніми оцінками, комісії в системі mBridge можуть бути приблизно вдвічі нижчими, ніж у традиційних міжнародних платіжних каналах. Це особливо важливо для малого та середнього бізнесу, який часто стикається з високими витратами, затримками платежів і складними процедурами комплаєнсу при роботі через класичні банківські системи.

    Аналітики зазначають, що Китай вже тривалий час послідовно працює над розширенням ролі юаня у світовій економіці. Поряд із mBridge функціонує також система CIPS (Cross-Border Interbank Payment System), яка виконує роль альтернативи SWIFT для розрахунків у юанях. Однак mBridge має іншу логіку — вона орієнтована саме на цифрові валюти центральних банків і може забезпечити значно більш гнучку та швидку систему транскордонних платежів.

    Поштовхом до прискорення розвитку альтернативних фінансових інфраструктур, за оцінками експертів, стали останні геополітичні та економічні потрясіння, зокрема санкційні конфлікти, війни та зростання недовіри до домінування долара як інструменту глобального фінансового впливу. У цьому контексті країни, що беруть участь у проєкті, розглядають mBridge як спосіб зменшити вразливість до зовнішнього тиску та диверсифікувати фінансові ризики.

    Особливу роль у потенційному розширенні платформи може відіграти ініціатива «Пояс і шлях», яка об’єднує десятки країн у сфері торгівлі, інфраструктури та інвестицій. Саме ці держави можуть стати ключовими користувачами нової системи, оскільки вже мають тісні економічні зв’язки з Китаєм і зацікавлені у швидших та дешевших механізмах міжнародних розрахунків.

    Паралельно в міжнародній фінансовій системі вже фіксується зростання використання китайської платіжної інфраструктури CIPS, яка за останні роки суттєво розширила географію операцій. Однак експерти підкреслюють, що mBridge не замінює CIPS, а радше доповнює його, формуючи багаторівневу систему китайської фінансової архітектури — від класичних банківських платежів до цифрових валют центральних банків.

    Попри амбітність проєкту, аналітики застерігають, що повноцінна трансформація глобальної фінансової системи не відбудеться миттєво. Долар США залишається домінуючою резервною валютою світу, а західні фінансові інституції контролюють значну частину міжнародної торгівлі та інвестиційних потоків. Водночас поява альтернативних цифрових систем поступово створює конкуренцію та може змінювати структуру світових розрахунків у довгостроковій перспективі.

    Експерти Financial Times підкреслюють, що запуск mBridge має не лише економічне, а й геополітичне значення. Фактично Китай разом із партнерами формує альтернативний фінансовий контур, який може посилити вплив Пекіна у глобальній економіці та запропонувати країнам нові правила міжнародних розрахунків, менш залежні від традиційної доларової системи.

  • В Україні можуть замінити копійку на «шаг»

    В Україні можуть замінити копійку на «шаг»

    Голова Національний банк України Андрій Пишний заявив, що ініціатива повернення історичної назви розмінної монети «шаг» є частиною ширшого процесу формування української ідентичності та переосмислення символів державності. Про це він розповів під час зустрічі зі студентами та викладачами в Ukrainian Research Institute, Harvard University у Бостон.

    Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу, під час якого обговорювалися не лише питання економіки, а й ширший контекст — війна, стійкість фінансової системи та роль державних інституцій. За словами Пишного, інтерес до України серед американських студентів і науковців залишається високим, а досвід країни розглядається як унікальний приклад функціонування економіки в умовах війни.

    Водночас окрему увагу було приділено ініціативі заміни «копійки» на «шаг». Голова НБУ наголосив, що це рішення має не лише економічний, а й глибокий культурний і символічний вимір. За його словами, повернення історичної назви монети «корелює із загальним трендом на повернення власних смислів» і є частиною процесу відновлення історичної тяглості України.

    Модератором зустрічі виступив історик Сергій Плохій, який також підтримує ідею повернення «шага» як питомо українського терміна. За словами Пишного, така ініціатива сприяє утвердженню національної ідентичності навіть у повсякденних речах, зокрема у грошовому обігу.

    Ідея запровадження «шага» не є новою. Ще у 2024 році НБУ запропонував змінити назву розмінної монети, аргументуючи це необхідністю дерусифікації та відновлення історичної справедливості. Згодом відповідний законопроєкт був внесений до Верховної Ради 1 жовтня 2025 року і отримав підтримку в першому читанні.

    Історично «шаг» використовувався в українській грошовій системі, зокрема в період Української Народної Республіки. Тоді ця назва була частиною власної фінансової традиції, яка згодом була витіснена радянською системою разом із терміном «копійка».

    У НБУ підкреслюють, що питання зміни назви монети не можна розглядати лише як технічне. За словами Пишного, національна валюта є одним із ключових атрибутів державності — так само, як прапор, герб чи гімн. В умовах війни це набуває особливого значення, адже боротьба ведеться не лише за території, а й за смисли та символи.

    Крім того, ініціатива вписується у загальноєвропейський тренд: більшість пострадянських країн уже відмовилися від терміна «копійка» та перейшли на власні історичні назви розмінних монет. Україна ж тривалий час залишалася серед небагатьох держав, де цей термін зберігся.

    Під час візиту до Гарварду Пишний також обговорив із представниками університету можливості подальшої співпраці. Зокрема, йшлося про інтеграцію українського досвіду фінансової стабільності в умовах війни в академічні програми. За його словами, уже є ідеї для реалізації таких ініціатив, і сторони планують продовжити роботу в цьому напрямку.

    Попри це, ідея запровадження «шага» викликає різні реакції в суспільстві. Частина експертів підтримує її як важливий крок у напрямку дерусифікації та зміцнення національної ідентичності. Інші ж наголошують на необхідності оцінити економічні витрати, пов’язані зі зміною назви, а також адаптацію населення до нової термінології.

    Наразі остаточне рішення щодо впровадження «шага» ще не ухвалене. Законопроєкт перебуває на розгляді парламенту, і його подальша доля залежатиме від політичної підтримки та суспільної дискусії.

    Таким чином, ініціатива НБУ виходить за межі фінансової реформи і стає частиною ширшого процесу трансформації українського суспільства. Повернення «шага» може стати символом не лише змін у грошовій системі, а й глибшого переосмислення національної ідентичності в умовах сучасних викликів.

  • Українські банки допомагають виводити мільйони доларів під виглядом імпорту дронів

    Українські банки допомагають виводити мільйони доларів під виглядом імпорту дронів

    Щомісяця з України незаконно виводяться десятки мільйонів доларів через масштабну схему фіктивного імпорту дронів для Збройних сил. Ключову роль у цій схемі відіграють українські банки, які безперешкодно обслуговують компанії-одноденки.

    Фірми, що не мають офісів, звітності чи реальної господарської діяльності, використовують підроблені митні документи. Їхні платежі в іноземній валюті проходять через низку банків, які ігнорують вимоги фінансового моніторингу. Серед фігурантів — АО «Асвіо Банк», АТ «Південний», «Мотор-Банк», АТ «РВС Банк», «Радабанк» і «Банк Альянс».

    Незважаючи на постанову Нацбанку №65 від 2020 року, що зобов’язує блокувати підозрілі операції, зазначені фінустанови систематично її порушують. Наприклад, «Асвіо Банк», підконтрольний братам Супруненкам, активно переказує кошти до сумнівних компаній у Румунії та Польщі. «Мотор-Банк», що належить державі, проводить перекази до офшорів у Гонконгу — за мовчазною згодою заступника голови НБУ Дмитра Олійника. Через «РВС Банк» Руслана Демчака проходять подібні транзакції.

    Жодних санкцій до банків не застосовано, жоден посадовець не відсторонений, а масштаби втрат зростають. Виведення сотень мільйонів доларів, які маскуються під військові закупівлі, завдає шкоди державному бюджету та підриває довіру до фінансової системи.

    Фактична бездіяльність Нацбанку та митної служби свідчить про їхню можливу причетність або принаймні толерування схеми. Усе це створює прямі ризики для економічної безпеки країни в умовах війни.

    Зупинити схему можливо лише за умови негайного та незалежного розслідування, публічного контролю, антикорупційних дій і рішучого оновлення керівного складу регуляторних органів. Без цього Україна і надалі втрачатиме критично важливі валютні резерви, прикриваючи це «допомогою армії».

  • Банкопад на горизонті: українці масово знімають заощадження

    Банкопад на горизонті: українці масово знімають заощадження

    На тлі зростаючого ризику ескалації воєнного конфлікту українці почали активно виводити свої заощадження з банківських рахунків у готівкову форму. Невизначеність у фінансовій системі та страх перед потенційним “банкопадом” змушують людей готуватися до найгіршого сценарію.

    Багато громадян побоюються, що у разі серйозної ескалації або економічної кризи банки можуть стати недоступними, а їхні рахунки замороженими. В умовах, коли довіра до фінансових установ залишається крихкою, готівка стає ключовим інструментом виживання.

    “Сьогодні в банку я бачив чергу з десятків людей, які знімали гроші. Говорили між собою про ризик закриття банків. Люди вже розуміють: заощадження краще мати на руках, ніж у віртуальному доступі,” – поділився клієнт одного зі столичних банків.