Golosnovinua.com

Позначка: фінансові потоки

  • Як Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко вибудували схеми по відмиванню коштів у Європі

    Як Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко вибудували схеми по відмиванню коштів у Європі

    Російські платіжні системи Wallet One та Piastrix, за якими стоять Денис Глінченко та Костянтин Буряченко давно обслуговують українські та російські гемблінг-проєкти. З початком повномасштабного вторгнення, Piastrix перетворився на Kvitum, а організатори ОЗУ перебралися до Варшави, звідки контролюють відмивання грошей та їх виведення за кордон.

    Громадянин РФ Денис Глінчевський (DENYS HLINCHEVSKYI) переїхав до України у 2026 році, щоб розвивати російський “Альфа-Банк”, і запросив Костянтина Буряченко відповідати за роботу в Донецькому регіоні.

    ФОТО: Тимчасова посвідка на постійне проживання видана громадянину РФ Денису Глінчевському

    Через два роки Глінчевський та Буряченко  переходять до компанії “Айбокс”, яка належить тому самому “Альфа-Банку”.

    Ще через три роки Глінчевський запроваджує в країні російські проекти “Wallet One” та “Єдина каса”, які СБУ підозрювала у фінансуванні тероризму, зокрема на території так званої ДНР.

    Друга платіжна система з 2012 по 2017 рік співпрацювала з Parimatch, “Марафоном”, “Фаворитом” та іншими проектами з країн СНД.

    Результатом співпраці Дениса Глінчевського та  Костянтина Буряченка став платіжний агрегатор PayTrio, куди призначили технічним директором Віталія Брильова (VITALII BRYLOV).

    Віталій Брильов раніше засвітився в схемах Глінчевського – Буряченка по відмиванню грошей через медицинську тематику. Зокрема, партнери започаткували клініку ТОВ “Медпрофцентр”, через яку під виглядом закупівель обладнання виводили гроші за кордон.

    Сам Буряченко згодом виходить зі складу засновників. Також він чинить і з іншими своїми бізнесами, наприклад – з ТОВ “Ремед”, яке між собою формально ділять Глінчевський та Брильов.

    І ось у 2019 році спільники-партнери виводять на ринок Piastrix із функціоналом того самого “Wallet One”, а через кілька років, з метою диверсифікації ризиків, клонують його та називають Kvitum.

    Сьогодні Глінчевський вже має паспорт України, живе в Польщі, звідти ж керує бізнесом і проводить стратегічні сесії з друзями, а співробітників набирає з близької йому громади баптистів.

    З метою мінімізації уваги правоохоронних органів України та взаємодії з РФ інфраструктура розміщена в юрисдикціях Польщі та Великобританії:

    • GB Software Online Solutions LLP (Велика Британія)
    • BELTIME SOLUTIONS SP. Z O.O. (Польща)
    • ONLINE SERVICE SOLUTION SP. Z O.O. (Польща)
    • REMED PL SP. Z O.O. (Польща)
    • PLATYMO SP. Z O.O. (Польща)

    Варто відзначити, що крім Дениса Глінчевського, Костянтина Буряченко та Віталія Брильова важливу роль у схемах по відмиванню коштів відіграють Володимир Дрижак, Євген Ташев, Тимофій Клон та Ксенія Петруніна.

    Piastrix і Kvitum фактично являються технічними клонами ідентичні за архітектурою, що дозволяє Глінчевському та Буряченко миттєво перенаправляти фінансові потоки у разі блокування одного з ресурсів регуляторними органами.

    Так, через гаманець Kvitum проходять платежі в гривні та відбувається прийом платежів онлайн казино (Vodka, 1xbet, Mostbet) в обхід обмежень НБУ.

    В той же час через гаманець Piastrix відбувається виведення коштів з  російських онлайн казино в рублях, оплата передплат (Netflix, Apple Store) в обхід міжнародних санкцій РФ.

    Таким чином Денис Глінчевський та Костянтин Буряченко фактично управляють злочинним синдикатом по відмиванню коштів отриманих злочинним шляхом  з територіальним центром у Варшаві.

     

  • Корупційна вертикаль МВС: роль міністра і його команди

    Корупційна вертикаль МВС: роль міністра і його команди

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який починав кар’єру у кадровому апараті Авакова, після трагедії в керівництві МВС отримав міністерське крісло та сконцентрував владу повністю у своїх руках. За його керівництва Міністерство внутрішніх справ перетворилося на структуру з ручним розподілом фінансових потоків, знищеною інституційністю та феодальною вертикаллю впливу.

    Система була перебудована за принципом повного підпорядкування. Ключовим кроком став наказ №55, який розмив компетенції заступників і прибрав профільну відповідальність. Всі важелі управління зведено до одного центру — кабінету міністра. Після зміни керівництва Клименко не лише залишився при владі, а й отримав максимум впливу, хоча раніше перебував під загрозою звільнення через корупційні схеми на користь Авакова.

    Фінансовими потоками МВС займається вузьке коло людей, які забезпечують стабільність системи. Заступник міністра Тетеря курує освоєння коштів Нацполіції та Міграційної служби, Богдан Драпятий контролює схеми у сервісних центрах (видача прав, номерних знаків, МРЕО), Леонід Тимченко відповідає за фасад активності — конференції та піар-проєкти, Павличенко озвучує вигідні наративи, а держсекретар Сергій Ящук курує розподіл майна та продаж посад по вертикалі — від ГМС до ДСНС.

    Найжирнішою «годівницею» стала Державна міграційна служба. Її очолює Наталія Науменко, ставлениця Авакова, яка контролює продаж громадянства, паспортів, посвідок на проживання та біженський статус. За даними джерел, щомісячна «данина» з міграційних потоків Клименку становить близько двох мільйонів доларів, а призначення Науменко супроводжувалося «внеском» у 1,3 мільйона доларів.

    Таким чином, МВС перетворилося на приватне бізнес-утворення з чіткими ролями та фіксованою корупційною архітектурою. Міністерство стало фактично «міністерством внутрішніх відкатів» — із одноосібним центром ухвалення рішень, концентрацією ресурсів та вертикаллю, створеною для утримання влади та контролю фінансових потоків.

  • В Нацполіції триває боротьба за контроль над ГСУ

    В Нацполіції триває боротьба за контроль над ГСУ

    У Національній поліції України триває непублічна, але жорстка боротьба за контроль над Головним слідчим управлінням (ГСУ). Цей конфлікт давно перестав стосуватися лише посад — зараз йдеться про фінансові потоки, які, за оцінками джерел, можуть приносити до трьох мільйонів доларів щомісяця.

    З одного боку стоїть голова Нацполіції Іван Вигівський, який прагне призначити на керівну посаду в ГСУ свого підконтрольного кандидата Дмитра Шумейка. З іншого — Максим Цуцкірідзе, пов’язаний із вертикаллю ставлеників колишнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака.

    Як повідомляють співрозмовники, причина конфлікту проста: Цуцкірідзе не підпорядковується Вигівському. Він контролює, які справи ГСУ отримує, які гальмує та які «монетизує» для Офісу. Щомісяця через його лінію формується фінансовий план для Банкової на 3 млн доларів, а все, що понад цю суму, залишається «на руках».

    За словами джерел, Цуцкірідзе не грає власну гру — він технічний керівник, пов’язаний із рішеннями ОП. Навіть особисті деталі, як-от історія про його дружину Поліну, у системі розглядають як внутрішній мем. Водночас Вигівський блокує передачу найбільш прибуткових справ до ГСУ, залишаючи їх на рівні областей, де кошти можна контролювати без участі Офісу Президента.

    Амбіції Вигівського ширші — він прагне повного контролю над ГСУ. Призначення Шумейка на керівну посаду дасть йому можливість напряму управляти резонансними провадженнями та отримувати частину фінансового потоку.

    Експерти зазначають, що нинішня боротьба за ГСУ — це не питання реформи чи ефективності правоохоронних органів. Це конфлікт двох вертикалей впливу, де кримінальні справи перетворюються на товар, а посади — на інвестиції.

    На сьогодні вирішується, хто стане фактичним господарем кримінальної юстиції в Україні — Офіс Президента через Цуцкірідзе чи Вигівський із Шумейком. Держава поки що не коментує цю внутрішню боротьбу.

  • Одеса залишається під впливом Труханова – джерела

    Одеса залишається під впливом Труханова – джерела

    За інформацією нашого джерела, місцеві еліти відмовились співпрацювати з новопризначеним очільником Одеської МВА Сергієм Лисаком та “продовжують робити ставку на Труханова”.

    Як зазначає джерело, “поки що ні переговори, ні тиск на співробітників мерії не дали Лисаку можливості взяти під контроль фінансові потоки Одеси”.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що головним завданням новопризначеного голови Одеської МВА, Сергія Лисака на посаді є “домовитись з одеськими кланами”.

  • Як «Фармак» піднімає ціни на ліки під час війни і співпрацює з ворогом

    Як «Фармак» піднімає ціни на ліки під час війни і співпрацює з ворогом

    Фармацевтичний ринок України опинився у заручниках однієї компанії. «Фармак», який роками позиціонує себе як флагман національної фармації, у реальності демонструє жадібність, маніпуляції й відверте ігнорування державних інтересів. Під час війни компанія зберігає монополію, диктує ціни на життєво важливі препарати та навіть продовжує заробляти на агресорі.

    Попри підписання декларації про стабілізацію цін і президентські укази №40/2025 та №82/2025, «Фармак» не знизив вартість своїх препаратів. Навпаки — ціни підняли, не надавши суспільству жодного пояснення щодо собівартості чи структури маржі. Це відбувається на фоні заборони маркетингових націнок і обмеження торговельних надбавок, але компанія ігнорує правила, прикриваючись лозунгами про «якість» та «патріотизм».

    Ключовий інструмент контролю «Фармаку» — власна дистриб’юторська мережа. Препарати розповсюджують через афілійовані компанії «БАДМ» і «Оптіма-Фарм». Це дозволяє диктувати умови всьому фармринку й фактично усунути конкуренцію. Пацієнти стають заручниками внутрішньої фінансової гри однієї корпорації, тоді як держава не вживає дієвих кроків.

    Найбільш кричущий факт — постачання продукції на ринок росії та на окуповані території. Схема працює через компанії-прокладки у Білорусі, Молдові, Туреччині та країнах ЄС. Препарати українського виробництва змінюють маркування, проходять через «фіктивних» виробників і з’являються на полицях російських аптек.

    Так, в москві вільно продаються українські ліки, зокрема «Амізон». При цьому сплачуються податки та мита в бюджет держави-агресора, що фінансує війну проти України.

    Подібні операції неможливі без сприяння українських чиновників. Митниця «не помічає» транзиту, податкові органи закривають очі на підозрілі фінансові потоки. Частина розрахунків ведеться у криптовалюті з подальшим відмиванням через офшори та тіньові платіжні системи. Виручка осідає на рахунках, пов’язаних із топменеджментом «Фармаку», зокрема за межами України.

    Коли ліки перетворюються на інструмент монопольного контролю і фінансування ворога, це вже не лише питання моралі чи бізнесу. Це — удар по національній безпеці України. В умовах війни дії «Фармаку» підривають довіру до фармацевтичного ринку та позбавляють громадян доступу до якісних і доступних препаратів.

  • Інвестфонд, пов’язаний із Юрієм Бойком, скупив понад тисячу квартир на 70 мільйонів доларів

    Інвестфонд, пов’язаний із Юрієм Бойком, скупив понад тисячу квартир на 70 мільйонів доларів

    Сімдесят мільйонів доларів у нерухомості. Саме таку суму, за офіційними підрахунками, інвестфонд «Хантер» вклав у придбання 1107 квартир за останнє десятиліття. Формально — це інвестиційна структура. Фактично — масштабна пральня для легалізації грошей, пов’язана з чинним народним депутатом Юрієм Бойком.

    Протягом років фонд скуповував нерухомість у великих обсягах без явного походження коштів. І це чомусь не викликало жодних запитань у Державної податкової служби, СБУ, Бюро економічної безпеки чи навіть НАБУ. Усі мовчали. Ані звітності, ані перевірок, ані кримінальних проваджень. Поки про це не почали писати журналісти.

    Лише після публікацій стало відомо, що НАБУ внесло дані про оборудки до ЄРДР — справа №52025000000000324, зареєстрована 9 червня 2025 року. Стаття — ч. 3 ст. 209 КК України (відмивання коштів в особливо великих розмірах). Але і це сталося лише після гучного розголосу, який влада більше не могла ігнорувати.

    Фонд «Хантер» діяв за схемою класичної офшорної легалізації: купівля квартир через підставних осіб, використання “інвесторів” без підтверджених доходів, формальне прикриття фінансових потоків. У результаті — десятки мільйонів доларів були заведені в Україну, “відмиті” через нерухомість і розчинені між підконтрольними структурами.

    Важливий нюанс: майже всі об’єкти купувалися в преміальних ЖК Києва, Одеси та Львова — там, де ціни стабільно зростають. Це не тільки спосіб сховати кошти, а й гарантовано примножити капітал. Частина квартир уже перепродана, інші — здаються в оренду.