Golosnovinua.com

Позначка: фінансовий контроль

  • В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні корупціонерів переважно штрафують, а не ув’язнюють

    В Україні у період із січня по квітень 2026 року суди ухвалили 814 рішень у справах, пов’язаних із корупційними правопорушеннями. Такі дані оприлюднив Опендатабот із посиланням на Єдиний реєстр корупціонерів. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість рішень зменшилася на 27%, однак залишається майже вдвічі більшою, ніж у роки до початку повномасштабної війни, що свідчить про зростання навантаження на антикорупційну систему навіть в умовах воєнного стану.

    Попри відносно значну кількість розглянутих справ, структура покарань демонструє чітку тенденцію до переважання фінансових санкцій. У переважній більшості випадків суди обмежуються штрафами, тоді як реальні строки позбавлення волі у справах цієї категорії залишаються поодинокими або взагалі не застосовуються в межах основного масиву рішень за поточний період. Це формує ситуацію, коли юридична відповідальність за корупційні правопорушення найчастіше має адміністративний, а не кримінальний характер.

    Статистика також показує, що 93% усіх судових рішень у 2026 році стосуються саме адміністративних правопорушень. Із 814 справ лише 52 були кримінальними, тоді як 762 — адміністративними. Такий дисбаланс пояснюється як особливостями кваліфікації корупційних діянь, так і тривалістю кримінальних проваджень, які зазвичай потребують значно більше часу для розслідування та судового розгляду. У Національному агентстві з питань запобігання корупції зазначають, що подібна структура є типовою, адже адміністративні справи, пов’язані з порушеннями фінансового контролю, розглядаються швидше і становлять основу поточного масиву рішень.

    Найбільша частка корупційних справ у 2026 році — близько 91% — стосується саме фінансового контролю. Йдеться про порушення, пов’язані з електронним декларуванням, несвоєчасним поданням звітності або помилками в деклараціях. У числовому вимірі це 742 справи з 814, розглянутих за перші чотири місяці року. Значно меншою є частка справ про хабарництво, яка становить приблизно 6%, тоді як конфлікт інтересів займає близько 3% від загальної кількості.

    Аналітики звертають увагу, що така структура правопорушень свідчить про домінування формальних порушень над класичними корупційними злочинами, такими як отримання неправомірної вигоди. Це може пояснюватися як ефективністю виявлення деклараційних порушень завдяки цифровим інструментам контролю, так і складністю доведення фактів хабарництва у кримінальних провадженнях.

    Для порівняння, 2025 рік став рекордним за кількістю судових рішень у корупційних справах: тоді суди винесли 4 086 рішень, що у 2,2 раза більше, ніж у 2024 році. Водночас і тоді переважна більшість покарань — близько 97% — обмежувалася штрафами, що вказує на сталість тенденції до фінансової, а не кримінальної відповідальності. Попри це, у 2025 році все ж фіксувалися окремі випадки суворіших вироків, включно з позбавленням волі, громадськими роботами та іспитовими строками.

    Серед резонансних прикладів минулого року називають справу київського адвоката, якому призначили штраф понад 1,24 млн грн за організацію схем ухилення від мобілізації. За даними слідства, він за 15 тисяч доларів пропонував допомогу в оновленні даних у територіальних центрах комплектування та фіктивне працевлаштування для отримання бронювання. Попри значний масштаб діяльності, суд обмежився фінансовим покаранням і зняв арешт із майна, включно з автомобілем Chevrolet Camaro, квартирою та комерційною нерухомістю.

    Водночас найсуворішим вироком 2025 року стало 10-річне позбавлення волі для військовослужбовця на Сумщині, який викрадав і продавав військову оптику, зокрема тепловізори та прилади нічного бачення. Загальна сума збитків у цій справі перевищила 4,5 млн грн, а частину викраденого обладнання вдалося повернути для потреб Збройних сил України.

    Окремо варто згадати законодавчі зміни, які вплинули на облік корупційних правопорушень. З липня 2025 року набрав чинності закон №4496, який суттєво обмежив строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів. Відтепер інформація про адміністративні правопорушення зберігається лише один рік, дані щодо кримінальних справ — до погашення або зняття судимості, а записи про юридичних осіб — протягом п’яти років. Національне агентство вже розпочало процес вилучення записів, строк дії яких сплив.

    У підсумку експерти відзначають, що сучасна система реагування на корупційні правопорушення в Україні характеризується переважанням адміністративних санкцій і штрафів, тоді як частка реальних кримінальних вироків залишається обмеженою. Це формує тривалу дискусію щодо ефективності антикорупційної політики, її здатності стримувати системні порушення та впливати на рівень корупції в державі загалом.

  • Нові штрафи та жорсткі правила: Нацбанк посилив контроль над фінкомпаніями і страховиками

    Нові штрафи та жорсткі правила: Нацбанк посилив контроль над фінкомпаніями і страховиками

    Національний банк України запровадив нові штрафи та посилив відповідальність для учасників небанківського фінансового ринку. Йдеться про фінансові компанії, страхові організації, кредитні спілки та ломбарди, для яких уточнили правила нагляду та застосування санкцій.

    Відповідні зміни закріплені постановою правління НБУ та спрямовані на підвищення прозорості роботи ринку, а також на посилення контролю за дотриманням законодавства у сфері фінансових послуг. Нові правила набирають чинності вже з кінця квітня 2026 року.

    Згідно з оновленими нормами, Нацбанк розширив перелік підстав для застосування штрафів. Зокрема, страхові компанії тепер можуть бути оштрафовані за порушення вимог до системи управління, а фінансові компанії та ломбарди — за недотримання правил авторизації та умов надання послуг. Окремо передбачена відповідальність для фінансових компаній за порушення стандартів корпоративного управління та систем внутрішнього контролю.

    Окрім штрафних санкцій, регулятор запровадив новий обов’язок для всіх учасників ринку. Якщо компанія не виконує вимоги або заходи впливу, застосовані Нацбанком, вона зобов’язана письмово пояснити причини такого невиконання. Це дозволить регулятору краще відстежувати ситуацію на ринку та оперативніше реагувати на ризики.

    У НБУ наголошують, що такі зміни є частиною системної реформи фінансового сектору, спрямованої на приведення українського регулювання до міжнародних стандартів. Посилення контролю має зменшити кількість порушень, підвищити рівень довіри до фінансових установ і захистити споживачів послуг.

    Важливо, що нові правила також деталізують механізми застосування різних заходів впливу — від коригувальних дій і раннього втручання до повноцінних санкцій. Це означає, що регулятор отримує більш гнучкий інструментарій для реагування на проблеми у діяльності компаній ще до того, як вони стануть критичними.

    Посилення контролю вже супроводжується практичними кроками. Раніше Нацбанк застосував значний штраф до однієї зі страхових компаній за порушення вимог законодавства та звітності, що стало сигналом для ринку про серйозність намірів регулятора.

    Таким чином, нові зміни означають перехід до більш жорсткої моделі нагляду за небанківським фінансовим сектором. Для компаній це означає необхідність посилити внутрішній контроль, дотримуватися стандартів управління та уважніше ставитися до регуляторних вимог, адже порушення тепер матимуть відчутні фінансові наслідки.

  • НАЗК виявило понад 4,5 млн грн недостовірних даних у декларації посадовця Міноборони

    НАЗК виявило понад 4,5 млн грн недостовірних даних у декларації посадовця Міноборони

    Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації першого заступника директора державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» Ігоря Цейтліна та виявило недостовірні відомості на понад 4,54 млн грн.

    За результатами перевірки встановлено, що в декларації за 2024 рік не зазначено низку обов’язкових даних. Зокрема, не вказано паспорт для виїзду за кордон, виданий у 2019 році, унікальний номер запису в Єдиному державному реєстрі, а також двох неповнолітніх дітей. Крім того, відсутні дані про паспорти для виїзду за кордон дружини та доньки.

    Виявлено неточності щодо об’єктів нерухомості у Львові: не зазначено реєстраційні номери кількох об’єктів, а також допущено помилки у визначенні власників — частина майна належить членам родини. Перевірка також зафіксувала некоректні відомості про транспортні засоби, зокрема неправильний рік випуску автомобіля та незазначення власника одного з авто.

    Окремо встановлено, що декларант не вніс інформацію про банківські рахунки в низці фінансових установ як щодо себе, так і щодо членів сім’ї. Крім того, не задекларовано фінансові зобов’язання: позику в розмірі 95 тис. доларів та борг за розпискою. Наявність цих зобов’язань підтверджена судовими рішеннями.

    НАЗК дійшло висновку, що виявлені недостовірні відомості на суму понад 4,54 млн грн містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. При цьому конфлікту інтересів, незаконного збагачення чи необґрунтованості активів не встановлено.

    Агентство зобов’язало посадовця подати виправлену декларацію та поінформувало про результати перевірки. Матеріали можуть бути передані до правоохоронних органів для подальшого розгляду.

  • Як співробітниця Нацполіції порушує антикорупційні норми у власних деклараціях

    Як співробітниця Нацполіції порушує антикорупційні норми у власних деклараціях

    Співробітниця Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Світлана Малиновська систематично занижує вартість сімейних активів та приховує джерела доходів, що викликає питання довіри до підрозділу, який бореться з корупцією.

    Аналіз її декларацій показує, що особистої нерухомості у Малиновської немає, проте на її чоловіка Сергія Малиновського оформлено значну кількість майна. У деклараціях часто не вказано вартість об’єктів або дати їх придбання. Наприклад, два гаражі у Славуті оцінені в 48 та 49 тис. грн, земельна ділянка площею 140 кв. м у Хмельницькій області не має вказаних адреси та вартості, а половина квартири у Святопетрівському площею 46 кв. м задекларована без характеристик. Цю квартиру Малиновська вказує як місце проживання для себе та сина Костянтина.

    Особливо примітні транспортні засоби. У 2024 році вона задекларувала SKODA SUPERB 2011 року за 30 тис. грн, тоді як реальна ринкова вартість сягає 400 тис. грн. Чоловік придбав BMW X5 2013 року за 40 тис. грн, хоча його ринкова ціна — від 700 до 800 тис. грн. Дохід для покриття таких витрат відсутній, зазначено лише 85 тис. грн від продажу MERCEDES-BENZ E 2007 року.

    Фінансовий розділ декларацій також викликає сумніви. У 2024 році Малиновська вказала лише 10 320 грн соціальних виплат на дитину та 40 тис. грн від продажу VOLKSWAGEN GOLF 5 2006 року (ринкова вартість — 250 тис. грн). Чоловік задекларував лише 5 тис. грн стипендії, готівкових чи банківських активів сім’я не вказала.

    Ця практика свідчить про системне заниження вартості активів та приховування джерел коштів у сім’ї співробітниці підрозділу, що має забезпечувати фінансову прозорість та протидіяти корупції, підриваючи довіру до структури Національної поліції.

  • Новий керівник управління юстиції Титла досі без оновленої декларації

    Новий керівник управління юстиції Титла досі без оновленої декларації

    Новопризначений керівник Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ігор Титла досі не подав декларацію перед зайняттям посади, попри те, що очолив відомство ще у вересні. Відсутність оновленої декларації про майновий стан та доходи може свідчити про порушення вимог фінансового контролю, передбачених антикорупційним законодавством для посадовців такого рівня.

    До призначення Титла працював заступником начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради. У попередні роки він також обіймав керівні посади в структурі органів юстиції: у 2018–2019 роках був заступником начальника управління – начальником відділу контролю за виконанням рішень головного територіального управління юстиції у Львівській області, а з 2020 по 2023 рік – першим заступником начальника Західного міжрегіонального управління Мін’юсту.

    За останньою поданою декларацією за 2024 рік, основним джерелом доходу Ігоря Титли стала заробітна плата в управлінні майном облради – 600 тисяч гривень на рік. Його дружина Леся Титла задекларувала 205 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності та 258,7 тисячі гривень зарплати в ТОВ «Аджілівей». Донька Ореста отримала 122 тисячі гривень гонорарів і виплат за цивільно-правовими договорами від ТОВ «Інфобіт» та ще 67 тисяч гривень зарплати в Господарському суді Львівської області.

    Родина користується низкою об’єктів нерухомості. У спільній власності подружжя та доньки перебуває квартира у Львові площею 51,6 квадратного метра. Водночас Титла та члени його сім’ї мають право безоплатного користування трьома будинками площею майже по 300 квадратних метрів кожен у селі Сокільники, а також трьома земельними ділянками по 2000 квадратних метрів. Усі ці об’єкти оформлені на іншу особу.

    Серед транспортних засобів у декларації вказано Mercedes-Benz GL 350 2014 року випуску, яким Ігор Титла користується безоплатно, а також електромобіль Mercedes-Benz B 250e 2017 року, що належить його дружині. На дату набуття авто коштувало 555 тисяч гривень. Крім того, посадовець задекларував 25 тисяч доларів готівкових коштів.

    Відсутність нової декларації перед призначенням на керівну посаду може викликати запитання щодо прозорості статків чиновника та дотримання процедур фінансового контролю. З огляду на значні активи та користування майном, оформленим на третіх осіб, ситуація може стати предметом уваги антикорупційних органів і громадськості.

  • Посадовець ДСНС задекларував будинок у Київській області за 4 тисячі гривень

    Посадовець ДСНС задекларував будинок у Київській області за 4 тисячі гривень

    У декларації за 2025 рік заступника начальника 19-ї державної пожежно-рятувальної частини 9-го пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Київській області Олександра Васильовича Лукашенка зафіксовані об’єкти нерухомості з вартістю, яка не має нічого спільного з ринковими реаліями та виглядає відверто абсурдною.

    Згідно з деклараційними даними, 23 травня 2025 року посадовець набув право власності на житловий будинок у місті Кагарлик Обухівського району Київської області загальною площею 90,4 квадратного метра. Вартість цього об’єкта на дату придбання зазначена у розмірі 80 тисяч гривень. Для порівняння, реальна ринкова ціна житлового будинку такої площі в Кагарлику у 2025 році в рази вища й зазвичай обчислюється сотнями тисяч або навіть мільйонами гривень залежно від стану та земельної ділянки.

    Того ж дня Лукашенко задекларував і земельну ділянку площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті. Її вартість вказана на рівні 30 тисяч гривень. Навіть за найнижчими ринковими оцінками земля під житлову забудову в Кагарлику коштує значно дорожче, а зазначена сума виглядає не просто заниженою, а фактично нереалістичною.

    Окрему увагу привертає третій об’єкт, також оформлений 23 травня 2025 року. У декларації йдеться про житловий будинок площею 1740 квадратних метрів, вартість якого зазначена на рівні 4 445 гривень. Навіть з урахуванням можливих технічних помилок або неточностей у характеристиках, поява житлового будинку такої площі з ціною у кілька тисяч гривень не піддається жодному логічному поясненню.

    Усі три об’єкти задекларовані як власність одного посадовця. Тип вартості зазначено як «вартість на дату набуття права», що означає декларування саме фактичної ціни угоди, а не умовної або довідкової оцінки.

    Теоретично можна припустити спадкування майна або інші особливі юридичні підстави його набуття. Проте навіть у таких випадках законодавство передбачає проведення оцінки, а настільки суттєва різниця між задекларованими сумами та ринковою вартістю не може пояснюватися звичайними формальностями. Йдеться не про незначну похибку, а про заниження у десятки разів.

    Фактично маємо набір об’єктів нерухомості в Київській області, оформлених на чинного посадовця ДСНС, із цінами, які більше нагадують формальне заповнення декларації, ніж відображення реальних майнових операцій. Особливо показовим є будинок площею 1740 квадратних метрів за 4 445 гривень — сума, що виглядає як технічна умовність, а не реальна вартість нерухомості.

    Такі дані об’єктивно потребують уваги з боку органів фінансового контролю та правоохоронних структур, адже йдеться не про випадкову помилку, а про системну і грубу невідповідність між задекларованими цифрами та елементарною економічною логікою.

  • Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    У деклараціях судді Господарського суду Києва Артема Селівона відсутні відомості про фінансові витрати, пов’язані з інвестицією його дружини в будівництво житлової нерухомості на Кіпрі. Попри те, що сам факт інвестування було задекларовано, інформація про суми внесків та здійснені платежі у звітності не відображена.

    Як з’ясували журналісти, наприкінці минулого року дружина судді вклала кошти у будівництво квартири на території Республіки Кіпр. Об’єкт наразі перебуває на стадії зведення, право власності ще не оформлене, однак фінансові зобов’язання у межах інвестиції вже виникли, оскільки будівництво передбачає поетапні платежі.

    Водночас у деклараціях Артема Селівона за відповідний період відсутні будь-які відомості про здійснені витрати або фінансові зобов’язання, пов’язані з цією інвестицією. Не зазначено ні розміру вкладених коштів, ні джерел їх походження, що є обов’язковими елементами фінансового контролю для суб’єктів декларування.

    Антикорупційне законодавство зобов’язує декларантів відображати не лише майно, яке перебуває у власності членів сім’ї, а й значні витрати та фінансові зобов’язання. Це стосується й інвестицій у нерухомість, зокрема в об’єкти, що перебувають на стадії будівництва, незалежно від того, в якій країні вони розташовані.

    Закон передбачає, що інвестиції у незавершене будівництво підлягають декларуванню саме на етапі здійснення платежів. Відсутність таких даних у деклараціях може свідчити про подання неповної інформації. У цьому випадку мова йде не про приховування самого факту інвестування, а про нерозкриття фінансових витрат, які мають ключове значення для оцінки доходів, способу життя та можливих ризиків конфлікту інтересів.

  • Криптовалюти замість карток: казино змінює систему платежів

    Криптовалюти замість карток: казино змінює систему платежів

    За інформацією джерел ТГ каналу “Карты, деньги, офшора”, власник онлайн казино Favbet Андрій Матюха розпочав процес створення клону платформи та переведення всієї своєї інфраструктури на крипту та P2P-гаманці.

    Нагадаємо, нещодавно Favbet Андрія Матюхи зазнала атаки з боку голови НБУ Андрія Пишного та голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, в результаті чого рахунки компанії були заблоковані.

    Таким чином, за інформацією джерел,  в результаті конфлікту з Гетманцевим-Пишним власник Favbet Андрій Матюха розпочав підготовку інфраструктури для ухилення від сплати податків та відмивання (легалізації) коштів особливо великих розмірах.

  • Слідчий поліції Вінниччини купив елітні авто за 9 тисяч грн, а потім продав майже за 3 мільйони

    Слідчий поліції Вінниччини купив елітні авто за 9 тисяч грн, а потім продав майже за 3 мільйони

    У деклараціях співробітників поліції все частіше з’являються дані, які важко узгодити з офіційними доходами. Один із таких випадків — задекларовані статки слідчого управління з розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП у Вінницькій області Івана Андрушка. У 2025 році він став власником двох нових автомобілів — Skoda Octavia 2025 року (1,1 млн грн) і Toyota Land Cruiser 2025 року (2,4 млн грн). Загальна сума покупок становить близько 3,5 мільйона гривень.

    Водночас задекларовані доходи слідчого за 2024 рік — 410 тис. грн, а грошові активи — 830 тис. грн. Цього очевидно недостатньо для придбання двох автомобілів преміум-класу. У декларації за січень 2025 року з’являється пояснення: Андрушко зазначив 2,9 млн грн доходу від продажу рухомого майна.

    Однак у деклараціях за 2023 рік зазначено, що це рухоме майно — два преміальні автомобілі:
    • Mercedes-Benz GLE 450 2019 року — задекларований за 4 000 грн;
    • Audi A8 2021 року — задекларований за 5 000 грн.

    Сумарно — 9 000 грн. Уже за короткий період ці авто були реалізовані майже за три мільйони гривень. Ринкова вартість таких автомобілів як у 2023, так і у 2024 році не наближалася до вказаних у декларації сум. Різниця між ціною придбання та продажу вимірюється сотнями разів.

    Таке різке “зростання вартості” виглядає як класична схема спотворення реальної ціни активів, що дає змогу легалізувати значні суми коштів через формально законну угоду.

    Показовим є те, що йдеться про слідчого транспортного підрозділу поліції — посадовця, який за службовими обов’язками має виявляти порушення, а не демонструвати їх у власних деклараціях. Ситуація потребує перевірки з боку НАЗК, Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції та антикорупційних органів.

    Поки подібні декларації не викликають реакції контролюючих структур, розмови про фінансову прозорість у правоохоронних органах залишаються формальністю.

  • У більшості справ про корупцію в 2025 році суди призначили штрафи

    У більшості справ про корупцію в 2025 році суди призначили штрафи

    У січні–травні 2025 року українські суди винесли 2032 рішення у справах, пов’язаних із корупцією. Це на 37% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це повідомляє Опендатабот, зазначаючи, що тенденція до зростання пов’язана з поверненням обов’язкового декларування для держслужбовців.

    Після спаду в роки великої війни (2022–2023), коли через воєнний стан подання декларацій не було обов’язковим, активність антикорупційної системи знову пожвавилася. У 2024 році було подано майже 5 тисяч декларацій — включно з тими, які не подавалися у попередні роки.

    Найбільше рішень — за порушення фінансового контролю

    Понад 73% рішень (1487 справ) у 2025 році стосуються порушення вимог фінансового контролю — здебільшого мова йде про несвоєчасне подання декларацій або про помилки в них. Це майже в п’ять разів більше, ніж минулого року.

    Натомість інші типи корупційних злочинів зустрічаються рідше:

    • за хабарництво було винесено лише 347 рішень — удвічі менше, ніж торік;

    • за конфлікт інтересів — лише 70 вироків, що на 80% менше.

    Найактивніше карають порушників у таких регіонах:

    • Вінницька область — 182 рішення;

    • Одеська — 168;

    • Львівська — 147;

    • Дніпропетровська — 116;

    • Київська — 115.

    Реальні строки — виняток, не правило

    У 97% випадків корупціонери відбулися штрафами — від 850 до 680 тисяч гривень. Лише 44 особи отримали реальні терміни ув’язнення, і це зазвичай стосується більш тяжких злочинів.

    Так, найвищий штраф — 680 тисяч гривень — суд присудив аспіранту Київської музичної академії, який допомагав іноземцям вступати до навчального закладу за винагороду. А найсуворіше покарання — 10 років ув’язнення — отримав сержант на Сумщині, який привласнив і продав військове обладнання: тепловізор і прилад нічного бачення.

    Корупціонерів можуть прибрати з Реєстру

    Зараз особи, засуджені за корупційні правопорушення, довічно потрапляють до Реєстру корупціонерів. Винятки — це скасування рішення суду, виправдання або підтверджена участь у захисті держави під час війни.

    Проте Європейський суд з прав людини у справі «Ситник проти України» 24 квітня 2025 року визнав таке довічне внесення до реєстру порушенням права на приватне життя. Аргумент — тривала публічна стигматизація шкодить репутації та довірі до особи.

    Наразі Президент України розглядає законопроєкт, який пропонує змінити підхід — обмежити перебування у реєстрі до одного року для тих, кого притягнули до адміністративної, а не кримінальної відповідальності.