Позначка: фінансування громад

  • Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

    Платежі Казначейства залишаються заблокованими в низці міст і областей, обмеження торкнулися місцевої влади та великого бізнесу

    Казначейство частково відновило проведення платежів із місцевих бюджетів, однак у низці громад обмеження залишаються. За інформацією джерела в Казначействі, зупинення платежів використовують не лише для управління нестачею коштів на Єдиному казначейському рахунку, а й як інструмент тиску на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду», щоб змінити умови співпраці й збільшити неформальні виплати. Джерело також стверджує, що провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати інформацію про часткове розблокування платежів.

    За розрахунками видання «Наші гроші» на основі даних державної системи Spending.gov.ua, протягом 12–18 жовтня через Казначейство провели 21,23 млрд грн платежів із місцевих бюджетів. Тижнем раніше, 5–11 жовтня, сума становила 9,23 млрд грн. Загальний обсяг казначейських платежів за 12–18 жовтня сягнув 103,52 млрд грн, з яких 82,3 млрд грн припали на державний бюджет. Водночас збільшення загального обсягу виплат не означає, що всі громади отримали доступ до коштів.

    Обмеження пов’язані з рішенням Кабінету Міністрів від 28 вересня 2026 року — постановою «Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану». Уряд запровадив механізм прогнозування руху коштів на Єдиному казначейському рахунку та тимчасових обмежень на відкриття асигнувань у разі прогнозованої нестачі фінансового ресурсу. За таких умов Казначейство має проводити платежі насамперед за пріоритетними напрямами: національна безпека й оборона, обслуговування боргу, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Обмеження застосовуються не автоматично, а за наявності підтвердженого дефіциту коштів. Постанова діє до 31 грудня 2026 року.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснював рішення складною ситуацією з державними фінансами та затримкою частини запланованого міжнародного фінансування. За його словами, уряд має забезпечити першочергові потреби оборони й населення. Серед видатків, які можуть відкладатися, він назвав нове будівництво, реконструкцію, капітальні ремонти та благоустрій.

    Асоціація міст України 1 жовтня звернулася до прем’єр-міністра з вимогою негайно розблокувати платежі громад. За інформацією організації, з 9 вересня муніципалітети не могли повноцінно оплачувати низку зобов’язань навіть за наявності коштів на рахунках. Серед проблемних напрямів АМУ назвала закупівлю пального для екстрених служб, оплату робіт та обладнання для медичних, освітніх і соціальних закладів, підготовку до опалювального сезону, облаштування пунктів незламності та відновлення пошкодженої інфраструктури. Організація також попереджала про ризики для роботи комунальних служб і розрахунків із постачальниками енергоресурсів.

    У Львові 19 жовтня міський голова Андрій Садовий повідомив про понад 1,086 млрд грн заблокованих платежів за кількома критично важливими напрямами. Зокрема, 158 млн грн призначалися для роботи громадського транспорту, включно із зарплатами водіїв і закупівлею пального, а 17,9 млн грн — для зарплат двірників. За словами Садового, частина працівників почала звільнятися через затримки виплат. Мер стверджував, що кошти є на рахунках міста, але Казначейство не проводить відповідні платежі.

    Того самого дня Садовий повідомив про часткове відновлення платежів. За його словами, Казначейство провело близько 20% критичних платіжних доручень, на які очікувало місто. На той момент опрацьовували платежі, подані до 21 вересня включно, тоді як пізніші залишалися без руху. Львів отримав 40 млн грн на роботу електротранспорту, також почали надходити кошти на зарплати двірників. Водночас фінансування автобусних перевізників і компенсацій за пільгові перевезення ще не надійшло.

    Проблеми з розрахунками торкнулися й великих підрядників. 19 вересня засновник групи компаній «Автострада» Максим Шкіль повідомив «Інтерфакс-Україна», що заборгованість держави за вже виконані компанією роботи становила близько 15 млрд грн. Із цієї суми 6,5 млрд грн, за його словами, вже перебували в Казначействі, але платежі не проходили приблизно тиждень. Шкіль також заявив, що зупинення капітальних видатків державного та місцевих бюджетів вплинуло на реалізацію інфраструктурних проєктів.

    За даними Spending.gov.ua, які проаналізувало видання «Наші гроші», протягом 12–18 жовтня ТОВ «ГК «Автострада» отримало бюджетні платежі на суму близько 1,307 млрд грн. Це свідчить про значний обсяг перерахувань компанії в зазначений період, але саме по собі не підтверджує повного погашення заборгованості або версії про вибіркове проведення платежів з метою тиску.

    Офіційне пояснення обмежень — нестача фінансового ресурсу та необхідність узгоджувати бюджетні зобов’язання з прогнозованими надходженнями. Міністерство фінансів повідомило, що за підсумками перших восьми місяців 2026 року надходження зовнішньої фінансової допомоги суттєво відставали від запланованих обсягів. Урядовий механізм передбачає тимчасові обмеження на проведення платежів за підтвердженого дефіциту, а не автоматичне блокування всіх непершочергових видатків.

    Джерело в Казначействі стверджує, що в окремих громадах і державних підприємствах платежі продовжують затримувати або проводити частково. Співрозмовник пов’язує це не лише з нестачею ліквідності, а й із можливим адміністративним тиском на місцеву владу та великі компанії, зокрема «Автостраду».

    Те саме джерело стверджує, що деяким провладним Telegram-каналам рекомендували не публікувати матеріали про неповне розблокування платежів. Перевірити наявність таких вказівок за відкритими даними не вдалося.

    Установлений урядом механізм пріоритетності видатків діє до 31 грудня. Для громад це створює ризики затримок із розрахунками за комунальні послуги, підготовкою до опалювального сезону та фінансуванням критичних робіт. Для підрядників — ризик касових розривів і перенесення строків виконання контрактів. Водночас відкриті дані не дають змоги встановити, якою мірою нерівномірне проведення платежів зумовлене нестачею ліквідності, а якою — можливим адміністративним тиском.

  • Ощадбанк відкрив мільярдне фінансування для Дніпра: що зміниться для мешканців

    Ощадбанк відкрив мільярдне фінансування для Дніпра: що зміниться для мешканців

    Дніпро залучив один із найбільших муніципальних кредитів від початку повномасштабної війни. Ощадбанк та Дніпровська міська рада підписали кредитну угоду на суму 1,5 млрд гривень, кошти з якої спрямують на модернізацію критичної інфраструктури міста, насамперед систем водопостачання, водовідведення та енергозабезпечення.

    Про це повідомив Ощадбанк. У фінустанові наголосили, що реалізація проєкту має посилити стійкість та енергонезалежність одного з найбільших міст України в умовах війни та постійних загроз для інфраструктурних об’єктів.

    Згідно з умовами угоди, залучене фінансування буде спрямоване на капітальні потреби громади. Насамперед йдеться про нове будівництво, реконструкцію та модернізацію об’єктів водопостачання та водовідведення.

    Окремим напрямком стане оновлення систем електропостачання, які забезпечують роботу критично важливих комунальних об’єктів.

    Для Дніпра питання стабільного водопостачання та енергозабезпечення залишається стратегічним. Місто є одним із найбільших промислових і логістичних центрів України, а також важливим гуманітарним хабом, який від початку повномасштабної війни прийняв десятки тисяч внутрішньо переміщених осіб.

    Саме тому модернізація інженерної інфраструктури стала одним із ключових пріоритетів міської влади.

    У банку зазначають, що реалізація проєктів дозволить підвищити надійність роботи комунальних мереж, знизити ризики аварій та забезпечити безперебійне надання базових послуг мешканцям навіть в умовах воєнних викликів.

    Одним із головних завдань проєкту стане посилення енергетичної стійкості міста.

    Після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру України питання автономності та резервного живлення об’єктів водоканалу стало критично важливим для багатьох громад.

    Модернізація електропостачання дозволить зменшити залежність від зовнішніх факторів, підвищити надійність функціонування насосних станцій та інших стратегічних об’єктів життєзабезпечення.

    Експерти зазначають, що саме інвестиції в критичну інфраструктуру сьогодні є одним із головних напрямків розвитку українських міст. У багатьох випадках громади вимушені не лише відновлювати пошкоджені об’єкти, а й модернізувати їх відповідно до нових викликів воєнного часу.

    У державному банку наголошують, що підтримка муніципалітетів залишається одним із ключових напрямків діяльності.

    Директор департаменту корпоративного бізнесу Ощадбанку Сергій Черніков підкреслив, що банківське кредитування стало одним із найефективніших інструментів фінансування розвитку громад в умовах війни.

    За його словами, Дніпро демонструє професійний підхід до управління міськими фінансами та реалізації масштабних інфраструктурних проєктів.

    «Банківські кредити є одним із найефективніших способів фінансування відбудови та розвитку громад під час війни. Ми бачимо відповідальний підхід Дніпра до реалізації інфраструктурних проєктів і готові підтримувати такі ініціативи», — наголосив Черніков.

    Він також повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення загальний обсяг кредитних угод Ощадбанку з українськими громадами вже досяг 5,2 млрд гривень.

    Станом на 1 травня 2026 року Ощадбанк залишається найбільшим кредитором українських громад.

    За даними банку, його частка на ринку фінансування муніципалітетів становить 39% від загального кредитного портфеля місцевих громад.

    У банку переконані, що залучення фінансових ресурсів для розвитку інфраструктури є необхідною умовою збереження економічної активності регіонів та підготовки до майбутньої відбудови країни.

    Окрім роботи з муніципалітетами, державна фінустанова активно фінансує енергетичні проєкти. Станом на кінець травня банк опрацьовував близько тисячі заявок на фінансування об’єктів енергетичної інфраструктури із загальним попитом близько 2,5 млрд гривень.

    Для міста залучення 1,5 млрд гривень відкриває можливість не відкладати реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів на невизначений термін.

    Фактично йдеться про ресурс, який дозволить модернізувати стратегічні об’єкти вже зараз, не чекаючи завершення війни чи надходження зовнішнього фінансування.

    Для всієї України ця угода може стати показовим прикладом того, як місцеві громади використовують механізми банківського кредитування для підтримки життєво важливої інфраструктури в умовах війни.

    На тлі постійних атак на енергетичні та комунальні об’єкти питання модернізації систем водопостачання, водовідведення та електропостачання стає не лише економічним, а й безпековим завданням.

    Саме тому кредитна угода між Дніпром та Ощадбанком уже зараз називається однією з найбільших інфраструктурних фінансових угод року на рівні українських громад.